Два тижні тому під ранок у Ниркові Заліщицького району обвалилась одна з веж Червоногородського замку XVII ст. Легендарна твердиня витримала турецьку навалу і зазнала руйнувань під час Першої світової війни, та не витримала аномально сніжної зими. Роками поглиблювалась тріщина, аж поки давня споруда не розсипалась під натиском буревіїв.

Першою зруйновану вежу побачила зі свого подвір’я місцева жителька й одразу повідомила сільського голову Івана Безушка.

«Через затяжні дощі, можливо, просіла земля, і вежа розкололася в місці, де була тріщина, що тягнулась вздовж вежі та вгорі розширювалася десь до 30 сантиметрів, – пожалівся сільський голова Ниркова Іван Безушко. – Роками на це ніхто не звертав уваги, хоча якби вчасно провели консерваційні роботи, пам’ятку можна було б врятувати. Ми ж не могли опікуватись спорудою, оскільки, за розпорядженням голови облдержадміністрації, руїни Червоногородського замку передали у власність Тернопільській єпархії УАПЦ. На жаль, за весь цей час жодних реставраційних робіт церква не проводила».

Зовсім іншої думки дотримується начальник відділу містобудування та охорони пам’яток управління архітектури облдержадміністрації Ярослав Пелехатий. Так, підтвердив він, про аварійний стан споруди знали не тільки в районі, а й в облдержадміністрації, пише Номер один.

«Однак, щоб провести реконструкцію, потрібно мати дозвіл, а для цього слід зібрати низку документів. Зокрема, право на землю, на якій розташований об’єкт. Наскільки мені відомо, єпархія неодноразово порушувала це питання, однак Заліщицька РДА з незрозумілих причин блокує виділення УАПЦ земельної ділянки», – зазначив Ярослав Пелехатий.

Насправді причини більш ніж зрозумілі, адже йдеться про земельну ділянку площею 72 га на благословенній Заліщицькій землі, галицькій Швейцарії! Отримати ж там у власність або орендувати ділянку – мрія не одного багатенького!

«Ще у 2001 р. розпорядженням голови обласної держадміністрації (Василя Коломийчука – авт.) Тернопільській єпархії УАПЦ було передано у власність комплекс пам’яток архітектури місцевого значення – руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст. і костелу 1716 р. та недобудовану гідроелектростанцію, розташованих у с. Червоноград Нирківської сільської ради (Заліщицький р-н) для облаштування монастиря святих апостолів Петра і Павла», – пояснює настоятель Української Автокефальної православної церкви, митрополит Київський і всієї України владика Мефодій.

Тож єпархіальне управління, не зволікаючи, вже наступного року виготовило інвентарну справи та свідоцтво про право власності. Через декілька років для комплексу старовинних пам’яток було розроблено та затверджено охоронну зону, а для запланованого Петропавлівського монастиря виготовили та затвердили містобудівне обґрунтування і схему генерального плану.

Наступний крок – виділення земельної ділянки для обслуговування споруд. Але на цьому справа зупинилась, адже, як уже зазначалось, йшлось аж про 72 га!

«Земельна ділянка розташована за межами населеного пункту та належить до земель запасу Нирківської сільської ради, – продовжує владика. – Питання надання у власність або у користування таких ділянок належить до компетенції місцевої районної держадміністрації. Натомість уже довший час із незрозумілих причин Заліщицька РДА зволікає з вирішенням цього питання».

Зі слів настоятеля, вже 11 років єпархія марно звертається до Нирківської сільської ради з проханням надати в оренду на 50 років ділянку для облаштування у Червонограді Святопетропавлівського чоловічого монастиря, реставрації та облаштування пам’яток архітектури – руїн палацу, костелу та залишків ГЕС, що є власністю єпархії. Та ці звернення, як крик волаючого у пустелі!

«Без закріпленої земельної ділянки не можливо розпочати реставрацію зруйнованих споруд та будівництво монастиря. Саме з цих причин єпархія не змогла у 2003 році освоїти 1 млн. грн. державних асигнувань, виділених урядом відповідно до державної програми реставрації історичних пам’яток архітектури, – підкреслив владика Мефодій.

Трохи згодом Кабінет Міністрів виділив для замкового комплексу 3 мільйони, однак   знову у Заліщицькій РДА ніби води у рот набрали. Тим часом давня споруда все більше руйнувалася.

«На території монастиря зараз розташовано районний дитячий табір «Ромашка». Ми запропонували місцевій владі взяти його під свою опіку та на час літніх канікул за власний рахунок оздоровлювати дітей з малозабезпечених сімей. Більше того, ми хотіли би на базі табору відкрити сиротинець, але відповіді так і не почули», – зазначив настоятель УАПЦ.

Водночас, визнає священнослужитель, незважаючи на його сан, до нього неодноразово підходили бізнесмени з пропозицією віддати в суборенду пару гектарів або хоча би соток землі для облаштування бази відпочинку. Скажімо, навіть за напіврозвалене приміщення гідроелектростанції пропонували від 300 тис. доларів. Ясна річ, землі Червоноградського замку серед комерсантів котуються ще дорожче.

І тому мимоволі виникає підозра: а чи не допомогли башті розвалитись? Зі сторони виглядає, ніби хтось розрізав її вздовж ножем.

Тим часом, поки ситуацію навколо пам’ятки історії вивчає спеціальна комісія, у  Ниркові воліють відібрати замок у православної церкви та віддати комерсантам для облаштування туристичного об’єкта. Мовляв, якби районна влада викупила в єпархії замок та побудувала готелі, селяни би мали заробіток.

Історична довідка

Червоноград – стародавнє поселення над потоком Джурин за півмилі на північ від лівого берега Дністра. Замок у стародавніх хроніках називають «Червень», але час, коли він постав, не відомий. Але вже у ІХ ст. палац стає резиденцією руських князів.

Перед нашестям татарів у 1240 р., через непорозуміння поміж руських князів, про замок згадується знову. На якийсь час Червоноград стає столицею земель, управління якими литовський князь Ольгерд передає Корнятовичам.

У 1340 р. Червоноград завойовує Казимир Великий.

До 1430 р. замок був власністю великого литовського князя Вітовта, але згодом переходить у заставу як королівщина до кам’янецького старости Теодорика Язловецького.

У 1615 р. комплекс стає власністю каштеляна Львівського Миколи Даниловича. Даниловичі лишаються старостами в Червонограді протягом ХVІІ ст. Саме у цей період дерев’яний замок розбирають та будують мурований. У 1765 р. так описували Червоноградський «замок на скелі – мурований старосвітською структурою з чотирма баштами, довкола Джурином облеглий і мурами, в деяких місцях поруйнованими, обнесений».

Сто років потому, у ХVІІІ ст., новий власник замку Кароль Понінський вирішив перетворити його на палац. Уже його сину Калістату вежі видались пониклими, відтак він наказав їх повністю зруйнувати та побудувати нові, у готичному стилі – вищі та ширші. Згодом портик почали називати «тосканським».

Під час Першої світової війни Червоноградський замок зазнав значних руйнувань. Довершила справу Друга світова. Остання власниця – бездітна графиня Понінська – померла 1939 р. Відтоді замок занепадає.

Одинадцять років тому споруду передали Тернопільській єпархії Української Автокефальної церкви.

0352.ua

Хто зруйнував вежу легендарного Червоноградського замку?

Два тижні тому під ранок у Ниркові Заліщицького району обвалилась одна з веж Червоногородського замку XVII ст. Легендарна твердиня витримала турецьку навалу і зазнала руйнувань під час Першої світової війни, та не витримала аномально сніжної зими. Роками поглиблювалась тріщина, аж поки давня споруда не розсипалась під натиском буревіїв.

Першою зруйновану вежу побачила зі свого подвір’я місцева жителька й одразу повідомила сільського голову Івана Безушка.

«Через затяжні дощі, можливо, просіла земля, і вежа розкололася в місці, де була тріщина, що тягнулась вздовж вежі та вгорі розширювалася десь до 30 сантиметрів, – пожалівся сільський голова Ниркова Іван Безушко. – Роками на це ніхто не звертав уваги, хоча якби вчасно провели консерваційні роботи, пам’ятку можна було б врятувати. Ми ж не могли опікуватись спорудою, оскільки, за розпорядженням голови облдержадміністрації, руїни Червоногородського замку передали у власність Тернопільській єпархії УАПЦ. На жаль, за весь цей час жодних реставраційних робіт церква не проводила».

Зовсім іншої думки дотримується начальник відділу містобудування та охорони пам’яток управління архітектури облдержадміністрації Ярослав Пелехатий. Так, підтвердив він, про аварійний стан споруди знали не тільки в районі, а й в облдержадміністрації, пише Номер один.

«Однак, щоб провести реконструкцію, потрібно мати дозвіл, а для цього слід зібрати низку документів. Зокрема, право на землю, на якій розташований об’єкт. Наскільки мені відомо, єпархія неодноразово порушувала це питання, однак Заліщицька РДА з незрозумілих причин блокує виділення УАПЦ земельної ділянки», – зазначив Ярослав Пелехатий.

Насправді причини більш ніж зрозумілі, адже йдеться про земельну ділянку площею 72 га на благословенній Заліщицькій землі, галицькій Швейцарії! Отримати ж там у власність або орендувати ділянку – мрія не одного багатенького!

«Ще у 2001 р. розпорядженням голови обласної держадміністрації (Василя Коломийчука – авт.) Тернопільській єпархії УАПЦ було передано у власність комплекс пам’яток архітектури місцевого значення – руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст. і костелу 1716 р. та недобудовану гідроелектростанцію, розташованих у с. Червоноград Нирківської сільської ради (Заліщицький р-н) для облаштування монастиря святих апостолів Петра і Павла», – пояснює настоятель Української Автокефальної православної церкви, митрополит Київський і всієї України владикаМефодій.

Тож єпархіальне управління, не зволікаючи, вже наступного року виготовило інвентарну справи та свідоцтво про право власності. Через декілька років для комплексу старовинних пам’яток було розроблено та затверджено охоронну зону, а для запланованого Петропавлівського монастиря виготовили та затвердили містобудівне обґрунтування і схему генерального плану.

Наступний крок – виділення земельної ділянки для обслуговування споруд. Але на цьому справа зупинилась, адже, як уже зазначалось, йшлось аж про 72 га!

«Земельна ділянка розташована за межами населеного пункту та належить до земель запасу Нирківської сільської ради, – продовжує владика. – Питання надання у власність або у користування таких ділянок належить до компетенції місцевої районної держадміністрації. Натомість уже довший час із незрозумілих причин Заліщицька РДА зволікає з вирішенням цього питання».

Зі слів настоятеля, вже 11 років єпархія марно звертається до Нирківської сільської ради з проханням надати в оренду на 50 років ділянку для облаштування у Червонограді Святопетропавлівського чоловічого монастиря, реставрації та облаштування пам’яток архітектури – руїн палацу, костелу та залишків ГЕС, що є власністю єпархії. Та ці звернення, як крик волаючого у пустелі!

«Без закріпленої земельної ділянки не можливо розпочати реставрацію зруйнованих споруд та будівництво монастиря. Саме з цих причин єпархія не змогла у 2003 році освоїти 1 млн. грн. державних асигнувань, виділених урядом відповідно до державної програми реставрації історичних пам’яток архітектури, – підкреслив владика Мефодій.

Трохи згодом Кабінет Міністрів виділив для замкового комплексу 3 мільйони, однак   знову у Заліщицькій РДА ніби води у рот набрали. Тим часом давня споруда все більше руйнувалася.

«На території монастиря зараз розташовано районний дитячий табір «Ромашка». Ми запропонували місцевій владі взяти його під свою опіку та на час літніх канікул за власний рахунок оздоровлювати дітей з малозабезпечених сімей. Більше того, ми хотіли би на базі табору відкрити сиротинець, але відповіді так і не почули», – зазначив настоятель УАПЦ.

Водночас, визнає священнослужитель, незважаючи на його сан, до нього неодноразово підходили бізнесмени з пропозицією віддати в суборенду пару гектарів або хоча би соток землі для облаштування бази відпочинку. Скажімо, навіть за напіврозвалене приміщення гідроелектростанції пропонували від 300 тис. доларів. Ясна річ, землі Червоноградського замку серед комерсантів котуються ще дорожче.

І тому мимоволі виникає підозра: а чи не допомогли башті розвалитись? Зі сторони виглядає, ніби хтось розрізав її вздовж ножем.

Тим часом, поки ситуацію навколо пам’ятки історії вивчає спеціальна комісія, у  Ниркові воліють відібрати замок у православної церкви та віддати комерсантам для облаштування туристичного об’єкта. Мовляв, якби районна влада викупила в єпархії замок та побудувала готелі, селяни би мали заробіток.

Історична довідка

Червоноград – стародавнє поселення над потоком Джурин за півмилі на північ від лівого берега Дністра. Замок у стародавніх хроніках називають «Червень», але час, коли він постав, не відомий. Але вже у ІХ ст. палац стає резиденцією руських князів.

Перед нашестям татарів у 1240 р., через непорозуміння поміж руських князів, про замок згадується знову. На якийсь час Червоноград стає столицею земель, управління якими литовський князь Ольгерд передає Корнятовичам.

У 1340 р. Червоноград завойовує Казимир Великий.

До 1430 р. замок був власністю великого литовського князя Вітовта, але згодом переходить у заставу як королівщина до кам’янецького старости Теодорика Язловецького.

У 1615 р. комплекс стає власністю каштеляна Львівського Миколи Даниловича. Даниловичі лишаються старостами в Червонограді протягом ХVІІ ст. Саме у цей період дерев’яний замок розбирають та будують мурований. У 1765 р. так описували Червоноградський «замок на скелі – мурований старосвітською структурою з чотирма баштами, довкола Джурином облеглий і мурами, в деяких місцях поруйнованими, обнесений».

Сто років потому, у ХVІІІ ст., новий власник замку Кароль Понінський вирішив перетворити його на палац. Уже його сину Калістату вежі видались пониклими, відтак він наказав їх повністю зруйнувати та побудувати нові, у готичному стилі – вищі та ширші. Згодом портик почали називати «тосканським».

Під час Першої світової війни Червоноградський замок зазнав значних руйнувань. Довершила справу Друга світова. Остання власниця – бездітна графиня Понінська – померла 1939 р. Відтоді замок занепадає.

Одинадцять років тому споруду передали Тернопільській єпархії Української Автокефальної церкви.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!