Через обміління і забруднення Івачівського водосховища може припинитися водозабезпечення Тернополя

Весь непотріб із Малашівського сміттєзвалища може потрапити до Тернополя. Причина в тому, що сусіднє із ним водосховище, на якому розташований водозабір, треба терміново поглиблювати. Чиновники розводять руками – грошей немає.

Головний водозабір Тернополя у небезпеці.

Передусім - через плавуни (острівець з рештків рослинності – прим. ред.), які течією несе до шлюзів на дамбі. І якщо рослини перекриють шлюзи, то навколишні села та частину Тернополя заллє водою. Підтопити може й сам водозабір.

Ставзаростаєіміліє

Врятувати ситуацію може заміна застарілих шлюзів та поглиблення водойми. Однак чиновники розводять руками – для цього потрібно щонайменше 500 млн грн, яких в області немає.

• Став катастрофічно заростає і міліє, – каже голова Тернопільської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі УТМР – прим. ред.) В’ячеслав Веселяк. –  Якщо ще двадцять років тому середня глибина водойми була 1,20 метра, то тепер, особливо на території Зборівського району, де починається Став, - 25-30 сантиметрів. Менше води – менший напір у водозаборах. А це резервант питної води Тернополя.

Що мілкіша водойма, то швидше прогрівається вода. Відповідно, активніше розростаються водорості. З них утворюються плавуни, які вітер несе за течією – до дамби.

Плавуни загромаджують прохід і перешкоджають воді потрапляти до шлюзів. Через це рівень води в Івачівському ставі може суттєво підвищитись і підтопити водозабірні станції, каже пан Веселяк.

Проблему неможливо вирішити, доки не почистять і не поглиблять Івачівське водосховище, вважають чиновники з водного господарства.

ПідтопитьчастинуТернополя

У такому разі щонайменше понад 5 млн кубів води затоплять села між Івачевим і Тернополем. В обласному центрі може підтопити набережну Ставу, частину Білої та мікрорайону “Новий Світ”, додає чиновник.

• Потрібно поглибити дно у верхній частині Івачівського водосховища, – продовжує співрозмовник. – На мою думку, найкращим чином це зробити земснарядом. Але для цього потрібні дуже значні кошти. З технічного боку це зробити реально, з от із фінансового – надзвичайно проблематично. Це потягне щонайменше 500 мільйонів гривень. Точнішу суму сказати не можу - необхідно робити розрахунки. Площа водосховища – понад 150 гектарів. Необхідно чистити майже всю верхню частину.

Поки що проблему з рослинністю на Івачівському ставі вирішують дідівськими методами. Підганяють екскаватори, які забирають плавуни. Однак це допомагає на дуже нетривалий час. Окрім того, запускають у водойму мальків травоїдних видів риби.     

• Для боротьби з плавунами ми з 2004 року запустили всім тонн мальків коропа, товстолоба, білого амура і карася, – каже В’ячеслав Веселяк. – Ситуація трохи покращилась. Принаймні там, де минулого року через густі очерети неможливо було продертися, тепер досить чисто. Однак остаточно таким чином проблему не вирішити. Робимо те, що можемо. Загалом водорості у певних обсягах – це добре, адже вони очищають воду. У нас навіть водяться раки. А вони, як відомо, - індикатор чистоти водойми. 

Загрозаотруєнняводи

Івачівське водосховище - унікальне, адже на його березі розташований основний водозабір Тернополя, кажуть чиновники-водогосподарники. Але на іншому березі того ж ставу – Малашівське сміттєзвалище.

• Фільтрат із сміттєзвалища підземними горизонтами прямує до Івачівського водозабору, – каже Петро Колосок. – Зараз отруйні речовини зі сміттєзвалища за рахунок інфільтрації вод Івачівського водосховища розбавляються до допустимих концентрацій і жодної загрози для життя людини не створюють.

Якщо ж Став належно не доглядати, інфільтрат зі сміттєзвалища підземними горизонтами потрапить у водозабір, застерігають чиновники.

• Все шкідливе зі сміттєзвалища з водою пішло би в Тернопіль, – каже пан Колосок. – У цьому - найголовніша екологічна складова. Якщо повністю перекрити затвори і скидна споруда не працюватиме, то може бути підтоплення водозабору. Це призведе до забруднення води у свердловинах і загрози припинення водозабезпечення Тернополя.  

Дамбатріщить

Ще одна проблема – стан самої дамби. Чиновники запевняють, що вона у задовільному технічному стані і загрози руйнування немає. Однак кореспонденти, побувавши на місці, переконались у протилежному. Опори п’яти шлюзів – з величезними тріщинами. Воду у повному об’ємі пропускає лише один шлюз. Другий – частково. Решта повністю забиті плавунами.

• Дамба фактично без господаря. За її стан ніхто не відповідає, – каже В’ячеслав Веселяк. – За законодавством, землі водного фонду належать трьом сільрадам –Івачева Горішнього Тернопільського району, Іванківців та Глядок Зборівського району.

Дамба і водоспадні споруди належать холдінгу «Інтеркорс», запевнив сільський голова с. Івачів Долішній Михайло Гук. Принаймні саме ця фірма має акт на постійне користування земельною ділянкою, де розташовані дамба і міні-гес.

Наразі непрацююча напівзруйнована гес на дамбі перетворилася на звалище пластику та іншого непотребу.

Голова наглядової ради холдінгу «Інтеркорс» Мирослав Білик запевнив, що саме цими днями на дамбі та місці, де розташована гес, весь непотріб приберуть.

• Цього року ми плануємо запускати гес, тому буквально сьогодні-завтра остаточно  впорядкуємо територію, – каже Мирослав Білик. – Невдовзі доведемо до ладу і всі відповідні документи.  

Потрапити на територію Верхньо-Івачівського водозабору ми не змогли. На паркані – замок. А ще вивіски: «Увага! Зона суворого режиму водозабору» та «Санітарна зона. Прохід суворо заборонений». Охоронець біля брами на територію пускати нас відмовився. Чоловік, побачивши посвідчення журналіста, зателефонував своєму керівництву. Ті – до «Тернопільводоканалу». Врешті переказав нам вказівки, які отримав телефоном: «Сказали звертатись до водоканалу. Сюди можете потрапити тільки з ними».   

Коментарі

МихайлоГУК (59 р.),головасільськоїради Івачева Долішнього:

• Основа дамби – бетонна. Її поляки збудували і зміцнили ще в 1936 році. Є п’ять бетонних шлюзів для проходження води. Плавуни несе вітром зі Зборівського району і перекриває місце стікання води. Самі опори (їх є шість – прим. ред.), міцні, але вони дали тріщини.

Володимир КУЗЬМА (36 р.), директор КП «Тернопільводоканал»:

- Водозабір — це 16 свердловин, облаштованих відповідним обладнанням, і насосна станція. Вздовж берега Ставу розташовані п’ять свердловин. Нижче за течією річки — ще 11. Воду ми беремо з підземних свердловин. Їхня глибина сягає 40-50 м. Облаштовані вони таким чином, щоб рівень води на них не впливав. Це охоронна зона, і стороннім вхід туди заборонений. Щодо загрози можливого підтоплення — цього ми поки що не відчуваємо. Скажімо, два тижні тому ситуація була критичнішою, однак усе минулося. Якість води постійно контролюємо. Водозабору нічого не загрожує.