0352.ua

На Тернопільщині на місці, де спалили монастир разом із монахами, витікає зцілююче джерело

Та цілюща вода витікає із джерельця в Куропатницькому лісі. На високому, дуже високому пагорбі, піднімаючись по крутій стежині, не відчуваєш утоми.

Так кажуть навіть старенькі і немічні селяни, котрі щонеділі, у свята та й будень, ідуть до церковці. А храм той Господній постав біля джерела за час незалежності, коли віруючі розділилися на конфесії, пише Вільне життя. Тутешні греко-католики спорудили, за сприяння лісівників Конюхівського лісництва, спочатку капличку, а пізніше постав храм Божий. І як колись давно у монастирі, що тут стояв, дзвони й нині будять віруючих до молитви...

А про монастир предки наші склали легенди, які передаються з покоління до покоління. Одну з них розповів лісничий Михайло Барна.

...На високому пагорбі, порослому густим лісом, величезні дзвони, вилиті зі срібла, скликали селян на служби Божі. Піднімалася крутою стежиною і одна жінка. Вона була дуже гострою на язик, і через злослів’я мати її прокляла. Важко долаючи горб, вона видихнула: «Щоб ти запався!» І сталося диво: монастир щез із лиця землі разом із жінкою. На тому місці залишилося джерельце, вода в якому цілюща, бо має в собі розчинене срібло, що лежить на дні, біля витоку.

А ось колега Михайла Барни, Петро Будзінський, котрий очолює лісництво в Нараєві, але зростав і починав свій трудовий шлях у Конюхах, недалеко від Куропатників, пам’ятає з дитячих літ іншу легенду. Як набігали на наші села татари, то монастирські дзвони давали знати про це людям. Завойовники спалили монастир разом із монахами. А вода, яка витікає з джерельця, за переказом — то їхні сльози.

І набирали цю воду приїжджі з далеких і близьких доріг, а в нагороду Господу клали копійки та перстені, стелили хустки і вишиті рушники.

Пізніше сюди вже й цегли були навезли, бетонні плити доставили, аби збудувати цех для розливу в пляшки води, в якій виявили цілющі властивості. Але природа, видно, збунтувалася — зміліло джерело, бо хоче служити людям просто так, а не за гроші. І донині витікає її стільки, щоби якраз вистачило напитися, а не для торгів...

Одного разу я зустрілася тут із хмельничанином, який набирав воду не вперше.

— Завдяки цій воді я позбувся цукрового діабету, — зізнався. — У бутлі зберігається кілька місяців і своїх властивостей не втрачає. М’яка на смак. До того ж при кип’ятінні зовсім не дає осаду.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Оголошення
20.02.18
Розмістити оголошення у цьому блоці Додати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!