Тернопільських заробітчан розділяє один крок від працевлаштування аферистами за межами України

Як відомо, українсько-польські взаємостосунки сягають в далеке історичне минуле і своїм корінням тісно переплітається. Адже всім відомо, що Галичина не одне десятиліття перебувала під Польщею, що стало наслідком спорідненості галичан із поляками. На сьогоднішній час, напевне, в кожній родині Тернопільщини та й в цілому Західної України є родинні зв’язки у Польщі, які з часом були втрачені з тої чи іншої причині.

Також, із сто відсотковою впевненістю можна говорити, що не існує в Галичині такої родини ,- маємо на увазі звичайну пересічну родину, щоб хто-небудь із цієї родини хоч раз не був у Польщі на заробітках.

Таким чином, найгострішими проблемами для пересічних громадян Галичини у даних взаємовідносинах були і є питання, що стосуються заробітчанства та пошуків родинних коренів, хоч не менш актуальними є також питання навчання у польських вишах та ведення власного бізнесу.

Ці та інші питання, що надійшли до редакції нашого сайту від читачів, кореспонденти «0352» спробують розглянути, звернувшись до адвоката Тернопільщини Олександра Дуди.

- Проблема заробітчанства залишається  найактуальнішою не лише для Тернопільської області, а й для всієї України. Фахівці наголошують на психологічних проблемах, які виникають у сім’ях, члени яких виїжджають за кордон; юристи говорять про легальну сторону цього питання; економісти рахують фінансові доходи чи витрати для держави; науковці акцентують на втраченому інтелектуальному потенціалі. Практично не має сфери, яка може залишитися осторонь цієї теми.

Нещодавно редакції “0352” повідомили про давню історію, жертвою якої стала жителька сусідньої області. Жінка поїхала до Польщі, заплативши в Україні чималу суму за працевлаштування. Її ознайомили з вакансією, дали номер роботодавця та адресу. Приїхавши до Кракова, жінка з’ясувала, що номер телефону є неіснуючим. Мабуть з подібною ситуацією зустрічався не один заробітчанин з Тернопільщини. Як можна захиститися від таких афер і чи можна працевлаштуватися у Польщі, перебуваючи в Україні?

– Проблема починається тут, в Україні, а не в Польщі і виникає вона від необізнаності наших громадян з діючим законодавством, яке регулює питання працевлаштування громадян України за кордоном. Так, згідно із Законом України «Про зайнятість населення», в Україні мають право займатись посередництвом у цій сфері підприємницької діяльності юридичні особи та фізичні особи – підприємці. Тут варта зробити наголос на слові – посередництвом, адже ні одна фірма в Україні не може напряму працевлаштувати українця в іноземній компанії чи фірмі !!! Таким чином, даний закон регулює порядок зайняття даною посередницькою діяльністю, а саме законність дій фірм-посередників, адже не таємниця, що більшість таких фірм намагаються працювати в обхід цього закону.

Так, згідно із діючим законодавством України, юридична особа або фізична особа-підприємець, щоб офіційно займатись посередництвом у працевлаштуванні громадян України за кордоном, обов’язково мають мати ліцензію на даний вид діяльності від Міністерства праці та соціальної політики України. Але отримати цю ліцензію не так легко, адже основним стержнем у видачі даної ліцензії є укладений зовнішньоекономічний договір про співпрацю із іноземною фірмою-роботодавцем або іноземною фірмою-посередником, яка здійснює у своїй країні аналогічну посередницьку діяльність із працевлаштування і яка теж має офіційну ліцензію на даний вид діяльності у своїй країні.

Аналізуючи статистику видачі ліцензій Міністерством праці України за останні три роки, можна з впевненістю констатувати той факт, що кількість виданих ліцензій дуже сильно зменшилась. З чим це пов’язано – коментувати не берусь, адже це питання в компетенції Міністерства праці.

Таким чином, на даний відлік часу в Україні офіційно ліцензованих фірм або фізичних осіб-підприємців, які займаються цим видом діяльності, дуже мало.

Але як грибів після дощу – стільки існує фізичних осіб-підприємців, які здійснюють свою діяльність у цій сфері на підставі договорів про співпрацю із ліцензованими фірмами, які виступають від даних фірм як агенти. І по суті саме тут здійснюється беззаконня, яке вилазить «боком» для наших громадян, які хочуть працевлаштуватись за кордоном.

- У чому полягає вертикаль взаємостосунків співпраці іноземних фірм із українськими ліцензованими фірмами та їх агентами ?

– Вертикаль полягає у легальності здійснення даного виду діяльності як іноземною фірмою-роботодавцем або іноземним посередником та нашою фірмою, та його агентом.

Так, скажімо, виходячи із законодавства Польщі, роботодавець, який має вакантні місця, зобов’язаний виставити їх на внутрішній ринок праці і протягом 2 місяців здійснювати пошук майбутніх працівників. Якщо дані вакантні місця не будуть зайняті польськими працівниками, то роботодавець має право звернутись до регіонального відділення праці (на кшталт нашої біржі праці) щодо отримання дозволу на працевлаштування іноземних працівників. Отримавши даний дозвіл, роботодавець має право здійснювати пошук іноземних працівників через агенції праці у Польщі, що в більшості випадків і робиться, або здійснювати пошук таких працівників через українські фірми, які мають відповідну ліцензію Міністерства праці та соціальної політики України. Для цього польському роботодавцю обов’язково потрібно укласти із українською фірмою зовнішньоекономічний договір про співпрацю в сфері працевлаштування громадян України на території Польщі. До цього договору польський роботодавець обов’язково має додати нотаріально завірений дозвіл регіонального відділення праці на працевлаштування іноземців, повний перелік вакантних місць на його підприємстві, вимоги до потенційних працівників – стаж роботи, кваліфікація і т.д.; умови проживання майбутніх працівників та заробітна плата по кожній вакансії.

Якщо ж  польська фірма-роботодавець діє через польську фірму-посередника ( Agencji zatrudnienia), що в більшості випадків так і є, то тут має місце обовязкове виконання польською фірмою посередником наступних дій, а саме: вона обов’язково має мати сертифікат міністра праці Польщі (CERTYFIKAT Ministra gospodarki I pracy ); вона обов’язково має мати із роботодавцем договір про здійснення посередницької діяльності на користь роботодавця із пошуку іноземних працівників на вакантні місця роботодавця; обов’язково має отримати від роботодавця весь перелік вакантних місць із всіма умовами до кожного вакантного місця. Маючи вищезазначену документацію, польська фірма-посередник, обов’язково повинна мати укладений зовнішньоекономічний договір про співпрацю у сфері працевлаштування українців за кордоном  із ліцензованою українською фірмою, зобов’язана передати українській фірмі повний перелік вакантних місць, вимоги до потенційних працівників, умови праці, проживання, виплати заробітної плати, також зобов’язана надати взірець трудового контракту, перекладеного українською мовою, який в подальшому буде укладено між роботодавцем та працівником; умови взяття працівника на тимчасову реєстрацію у податковій того воєводства, де знаходиться роботодавець; умови тимчасової прописки, медичного страхування. Адже весь цей перелік є обов’язковим до виконання польською стороною, згідно із трудовим законодавством Польщі.

Після того, як українська сторона отримає повний пакет відповідних документів та нотаріально засвідчених дозволів, вона має законне право виставляти всі ці вакантні місця на український ринок праці або скеровувати ці вакансії до своїх агентів, які і будуть здійснювати діяльність із пошуку потенційних працівників.

Зауважу, що агенти – фізичні особи-підприємці, які не мають ліцензії і діють на підставі угоди про співпрацю з ліцензованою фірмою, не мають права діяти напряму із іноземним роботодавцем або іноземною посередницькою фірмою з працевлаштування. Вони мають право лише на проведення консультативної робити з підбору потенційних працівників, яких в подальшому зобов’язані спрямувати до ліцензованої фірми, з якою мають угоду, яка в свою чергу і буде здійснювати їх пряме працевлаштування у іноземній фірмі.

- То в чому тут проблема, якщо все чітко прописано на законодавчому рівні?

–  Проблема в тому, що фактично більшість наших ліцензованих фірм не дотримуються вимог законів, а щодо агентів, то тут всі  90 відсотків порушують вимоги законів.

Так, скажімо, що стосується українських ліцензованих фірм, то вони в основному працюють за принципом – не якість, а швидкість… Більшість із цих фірм, укладаючи зовнішньоекономічні угоди з іноземними роботодавцями або з фірмами посередниками (агенціями праці) – не вимагають від них повного переліку копій документів, що стосуються вакансій, а тим більше не вимагають і не отримують офіційне підтвердження від роботодавця про те що він готовий працевлаштувати у себе на підприємстві працівника, якого йому рекомендує наша фірма.

Більшість з цих фірм діють за такою схемою: вони отримують перелік вакансій, якісь там начебто прописані умови – щодо вимог до працівника, його поселення, виплату зарплатні – і все !!!  Ніякого взірця трудового контракту вони і в очі не бачать, а тим паче підтвердження, що польський роботодавець має право на працевлаштування іноземців на своєму підприємстві.  Що ж до офіційного підтвердження від польської фірми на офіційне тимчасове взяття працівника на податковий облік чи медичне страхування – то про це і мови йти не може, хоча це є обов’язковим!

Таким чином, наша ліцензована фірма, отримавши якісь там вакансії, не здійснивши жодної перевірки, не отримавши ніяких офіційних копій документів, починає пошук працівників. І знайшовши таких, відправляє на роботу до польських роботодавців, при цьому не несучи жодної юридичної відповідальності, так як в більшості випадків з працівником ніяка угода не укладається. А якщо і укладається, то там чітко прописано, що працівнику надаються консультативні послуги із можливого працевлаштування за кордоном і що оплата береться за надання консультацій, а не за саме працевлаштування. В подальшому цей працівник отримує на руки  адресу, куди він має самостійно добратись, якесь там прізвище та ім’я представника польського роботодавця, який нібито має його десь там зустріти у Польщі, а якщо не зустріне, то номер мобільного, щоб можна було до нього дотелефонуватись. І це все, що на руки отримує наш працівник.  Але постає питання, а де копія трудового контракту, перекладеного українською мовою; де офіційне підтвердження від польського роботодавця, що саме він бере на роботу цього працівника; де хоча б точна адреса самого роботодавця?  Адже у більшості випадків працівникам говорять, що їх зустрінуть на авто або залізничному вокзалі, а самої адреси роботодавця ніхто ніколи не дає.

Ось саме такий варіант працевлаштування і є у більшості випадків, а закінчується він плачевно, бо, приїхавши на вказане місце, наш працівник може просто нікого не дочекатись, а вказаний телефон просто буде підставним або не дійсним. Добре, якщо українська фірма є совісною і працює в межах законів, то звичайно й працівник цих проблем уникне, але на жаль, таких фірм у нас обмаль. Більшість з них діють шахрайськими методами.

Тепер повернемось до наших агентів, адже хто як не вони в більшості випадків йдуть на вчинення шахрайських дій.

Нагадую, що агент – це фізична особа-підприємець, має законне право на здійснення посередницької діяльності у сфері працевлаштування за кордоном, а саме у здійсненні консультативної роботи на користь ліцензованої фірми, з якою вона обов’язково має мати угоду про співпрацю в сфері працевлаштування громадян України за межами України.  Даний агент вправі лише надавати потенційним працівникам іноземних фірм консультації з наданих йому вакантних місцях, підбирати потенційних працівників, оформляючи з ними від імені ліцензованої фірми анкети, в яких мають вказуватись дані потенційного працівника ( з його згоди), кваліфікацію, стаж роботи і т.д.. До анкети можуть бути додані копії закордонного паспорта і відкритої робочої польської візи категорії D. Ці зібрані матеріали, агент зобов’язаний передати до фірми, від якої він працює, яка і буде в подальшому здійснювати всю офіційну процедуру можливого працевлаштування цього працівника.  Жодної винагороди агент не має права отримати від потенційного працівника, адже закон це йому забороняє, бо він як агент має отримувати винагороду за пророблену ним роботу від фірми з якою у нього угода про співпрацю.

На жаль, в реальності все зовсім не так…  Фактично всі наші агенти, які мають укладені угоди про співпрацю з ліцензованими фірмами, не виконують умов цих угод. Їм ці угоди потрібні лише для галочки, щоб в разі перевірки було чим себе прикрити і не більше. Вони самі собі знаходять якихось там роботодавців, з якими в більшості випадків спілкуються лише у телефонному режимі або по скапу; не проводять жодної перевірки цих роботодавців; не отримують жодних письмових підтверджень від цих роботодавців про отримання ними дозволу на працевлаштування іноземців. Я вже мовчу про решту обов’язкові документи, – починають пошуки потенційних працівників, публікуючи масу вакансій у пресі, на сайтах, на парканах і стовпах. А коли до них приходять люди з наміром працевлаштуватись, їм пропонують вакансії, без жодних  підтверджень, що ці вакансії чи роботодавець взагалі існують у природі. І найстрашніше, що усі ці вакансії у них є платними, що чітко заборонене законодавством України. Що діється із цим працівником далі – напевне, не варто писати, адже не один попікся на такому працевлаштуванні… І дуже добре, якщо працівник поїхав за вказаною адресою і його дійсно зустріли і надали в подальшому якусь роботу, але ж буває й таке, що приїздить на автовокзал чи залізничний вокзал, а там вітер свище і добре, якщо є кошти для повернення додому…

Хотів би зауважити, що не рідкістю є й те, що діють псевдоагенти. Аферисти, які, не маючи жодної угоди із ліцензованими фірмами, проводять діяльність агентів, відкриваючи на короткий термін часу псевдоагенції!!!

– Чи треба платити польській стороні для пошуку, оформлення договору з працевлаштування?

– Працівнику, який має намір працевлаштуватись на роботу у Польщу, не потрібно платити за вакансію польському роботодавцю або польській фірмі-осереднику, адже згідно із польським трудовим законодавством, вакансії як для поляків, так і для іноземців є безкоштовними. Якщо польська сторона вимагає від вас оплати за надану нею вам вакансію, то можете сміло відмовлятись, бо тут афера чистої води.

Якщо працівник звернувся за допомогою у працевлаштуванні до української ліцензованої фірми, то ця фірма має право отримати винагороду за надані працівнику послуги, а не за вакансію, якщо працевлаштування здійснюється за межами України.

Якщо працівник звернувся за допомогою до агента, який діє від імені ліцензованої фірми, то працівник не повинен платити агенту жодної копійки.

Запам’ятайте, якщо вам при співбесіді говорять, що вакансія є платною, бо польська сторона вимагає оплати – це є не законно. Вас просто намагаються обдурити. В такому випадку вставайте і йдіть від такої фірми чи агента.

- Скільки часу може зайняти вся процедура з пошуку потрібної вакансії та оформлення всіх необхідних документів ?

– Якщо українська ліцензована фірма проводить свою діяльність із вимогами законодавства  і весь процес налагоджено, то може зайняти все оформлення в межах місяця, але це з врахування наявної відкритої робочої національної польської візи категорії “D” або воєводського річного дозволу на працевлаштування у Польщі з відповідною відкритою візою, що є теж проблематичним.  Адже всім відомо, як зараз проходить електронна реєстрація у консульствах Польщі, що місць не існує, бо штучно перекрита реєстрація для пересічних громадян, але це окрема тема…

- Яка ситуація у Тернополі та області стосовно вищевказаної проблеми?

У Тернополі практично одиниці мають ліцензії. Я не хочу стверджувати на 100 відсотків, але що більшість з них не мають ліцензій – це точно. Усі решта, що в Тернополі є, працюють агентами, тобто вони уклали договір із ліцензованою фірмою, що вони є агентами, вони зареєстровані як фізична особа-підприємець, в них є дозвіл на здійснення такої діяльності і все. А працюють вони таким чином:  представляються не як агент-консультант, а як агенція з працевлаштування. Агент не є агенцією з працевлаштування, він є агентом-консультантом. Приходить до нього людина, а він показує їй 60 вакансій (образно). З тих 60 вакансій від фірми можуть бути всього 4 або 3, або жодна з них. А де він взяв 60 – невідомо. Він не має підтвердження ні на одну вакансію. Є всеукраїнський чат в скайпі, де усі ці “агенти” зібрані, як ліцензовані так і неліцензовані, хоча хто їх там провіряв… Там кожен з ним пропонує якісь вакансії і не лише у Польщу, а в будь-яку країну Європи. Пропонуються послуги з реєстрації місця для подання документів на отримання віз у консульствах і багато чого іншого, що є протизаконним і в багатьох випадках тягне на кримінальну відповідальність, скажімо, виготовлення Венгерських паспортів в Україні, отримання віз без участі власника паспорта і т.д. Дивує лише одне, чому правоохоронні органи на це закривають очі??? В подальшому ці вакансії без жодного підтвердження потрапляють на стіл до потенційного працівника, який, прочитавши це, дасть свою згоду і, оплативши немалу суму коштів, поїде в нікуди, бо в більшості випадків вакансій просто не існує, а якщо існують, то там такі умови…  що навряд чи, знаючи про це заздалегідь, працівник захотів би туди їхати на роботу.

Я не стверджую, що в нашому Тернополі всі фірми такі – ні, є й законослухняні, але й шахрайських фірм вистачає…

Також хотів би застерегти тернополян від псевдо агентів – тих аферистів, які, не маючи ніякого договору із ліцензованою агенцією, видають себе за офіційних агентів, а, точніше кажучи, за ліцензовану агенцію працевлаштування… Такі  аферисти створюють псевдоагенцію, орендуючи на певний період часу приміщення та вивісивши табличку і давши оголошення по сайтах, знаючи що їх ніхто не буде провіряти – розпочинають свою діяльність…  А закінчується все це плачевно для людей, які потрапляють на гачок таких аферистів. Адже отримавши гроші від людини, вони її відправляють Бог знає куди, попередньо завіривши, що все легально. А коли ця людина повертається із «нікуди» до офісу цього шахрая, то виявляється, що цієї фірми і слід пропав… Тому перш ніж вести мову про можливий підбір вам вакансії, перевірте офіційні документи цієї фірми чи агента !!!

- Які документи повинна вимагати людина, яка прийшла до агенції з працевлаштування чи до агента? Як можна переконатися, що вони працюють легально?

Якщо ви прийшли до агенції, вам пропонують вакансії, ви запитайте у представника цієї агенції, на підставі чого працюють ці люди, чи є ліцензія, договір, що цей агент діє від імені ліцензованої агенції праці. Якщо немає ліцензії або такого договору – значить все зрозуміло, що то за фірма… Вони не мають права відмовити вам показати договір чи ліцензію, в них має це на стіні висіти в рамочці – договір або ліцензія плюс реєстраційне посвідчення; з податкової має бути довідка, що він стоїть на обліку як платник податку. Якщо це все сховане, значить у вас має виникати підозра щодо законної діяльності цих людей. Якщо ви попросили, а ці документи не показують – це все афера.

Таким чином окремі люди збагачуються на людській біді. Більше половини, що їздять  на віру - “згоряють ”. Треба людей застерегти. Як розповідають польські адвокати, з якими я співпрацюю, у Польщі маса звернень наших громадян відносно невиплат зарплати, не укладення договору про працевлаштування та інше. Вони дивуються, чому людям в Україні не пояснюють усі деталі цієї справи. Якщо не хоче людина проконсультуватися з юристом, це все можна пошукати і в Інтернеті, перелік документів, які має мати агенція на працевлаштування є на сайті Міністерства праці Україні .

- Як ви як адвокат з цивільних справ прокоментуєте таке запитання: чи може стати заробітчанство підставою позбавлення батьківських прав? 

Питання позбавлення батьківських прав дуже складне і пов’язувати його із  тимчасовим (не постійним) виїздом за межі країни на заробітки, а це як правило до півроку,-  як підстава для позбавлення батьківських прав…))) Якщо людина поїхала за межі України офіційно, на короткий відрізок часу, то така ймовірність автоматично відпадає. Навіть якщо поїхала працювати неофіційно, все одно є на митниці відмітка про перетинання кордону. Це може в суді вважатися поважною причиною, що людна перебувала за кордоном на заробітках, щоб в подальшому утримувати власну дитину, якщо звичайно буде документально це в суді доведено. До речі, у Польщі трудове законодавство передбачає: якщо іноземця беруть на роботу, роботодавець зобов’язаний зареєструвати його у службі праці (це як наш центр зайнятості) з тимчасовою реєстрацією у податковій. Якщо роботодавець в Польщі відмовляється це зробити, звертатися треба до адвоката. В них закони настільки жорстокі щодо накладання штрафних санкцій, що легше роботодавцю все оформити офіційно, ніж потім платити 50 000 злотих штрафу. Цю тимчасову реєстрацію може отримати будь-який заробітчанин, який перебуває навіть нелегально. В принципі у Євросоюзі воно все іде за аналогією. Всі закони є підведені під один стандарт. Є звичайно в різних країнах якісь свої вимоги щодо працевлаштування.

– Чимало громадян України, які мають польські коріння, хочуть отримати громадянство Польщі або хоча б карту поляка. Що може бути підставою для цього?  

– Наскільки я знаю, в Україні людей дуже багато, які мають польське коріння. Це стосується не лише жителів Тернопільської, а й сусідніх областей. Галичина  була під Польщею дуже довго. Залишилися люди, які мають польське коріння і не мають можливості поїхати в Польщу, звернутися в польські архіви, тим більше, що в архіви Польщі кожен другий не потрапить. Я співпрацюю з польськими адвокатами з Варшави, які займаються репатріацією (репатріація – повернення на батьківщину, з поновленням громадянських прав, військовополонених та цивільних осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували довший час поза батьківщиною – ред.) українських поляків у Польщу. Опираючись на наш спільний досвід, можу сказати, що звертаються люди, щоб отримати карту поляка, карти часового і сталого побиту, громадянства Польщі, звертаються за відшкодуванням вартості втраченої землі поляками, які були переселені у 39- 45-х роках, але поляками, а не українськими лемками. Закон не передбачає відшкодування коштів за втрачену землю українців, які були переселені з Польщі в Україну, тобто це стосується лише поляків. В першу чергу згідно з польським законодавством, якщо стоїть питання про репатріацію, то це має бути спорідненість у двох колінах людини до третього чи четвертого коліна. І це має бути підтверджено документально. Є цілий ряд документів, який передбачає процес репатріації.

Зараз Польща пішла на спрощення в плані отримання карти поляка – не потрібно шукати третє коліно, можна мати одне коліно споріднення польської крові, якщо це бабця або дідо. Якщо немає  документального підтвердження, тоді треба шукати  по лінії прабабці, прадіда. Має бути документальне підтвердження, що прабабця і прадід є поляками. На сьогоднішній день карта поляка – це практично є громадянство Польщі. Вони визнають повністю твої права як поляка, дають усі пільги, для навчання у вишах це дуже добре. В Польщі є програми, які передбачають безкоштовне навчання у вишах для українців із картою поляка, плюс виплата стипендії, по закінченні отримаєте диплом європейського взірця, єдине що треба платити за житло та харчування.

Якщо збереглися в архівах відповідні документи, тоді це є підставою для отримання карти поляка чи репатріації. Польща зацікавлена в тому, щоб відновлювалися польські коріння тут, у нас. На сьогоднішній день діє у Польщі закон, згідно з яким з України можуть отримати громадянство понад 150 000 людей. Це не маленька кількість людей. Наскільки я знаю, більшість хоче отримати навіть не так карту поляка, наскільки карту побиту – спочатку тимчасову, а потім сталу. Тому, що вигідно для бізнесу. Карта поляка теж не дає обмежень для бізнесу, але чомусь менше використовують карту поляка для бізнесу. На мою думку, карта поляка більше потрібна тим, хто хоче вирішити питання навчання або повернення на історичну батьківщину.

– І на закінчення, які ваші побажання нашим заробітчанам та просто читачам?

– Заробітчанам, звичайно, бажаю бути пильними, перевіряти належні документи у фірми, перш ніж працевлаштовуватись. А якщо все добре, то знайти дійсно достойну їх працю, де будуть оплачувати їм працю належним чином, а не як у нас… А всім іншим здоров’я та добробуту у родинах.

Від редакції: щоб убезпечити себе від неприємних несподіванок під час працевлаштування за кордоном, отримати достовірну інформацію щодо різних юридичних аспектів, пов’язаних і працевлаштування, отриманням  реєстрації та інших проблемних тем, які розглянуті в статті, можете звернутися  до адвоката  Олександра Дуди. З координатами можна ознайомитися на сайті міста Тернополя

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!