Чому на Тернопільщині стихійні смітники стали нормою?

Стихійні смітники поблизу міст і сіл, на узліссях, по берегах річок, на безгосподарних територіях тощо — нині картини звичні й дуже поширені. Таке ж неблагополучне сусідство було донедавна в мешканців села Гаї-Шевченківські, що поблизу Тернополя. Тут на місці колишнього родовища видобування піску (в кар’єрі) утворилося велике стихійне сміттєзвалище.

Упродовж більше десятка років байдужі до довкілля люди звозили сюди різні відходи — від автомобільних шин (котрі тут же спалювали) до партій зіпсутого морозива і ще багато всілякого мотлоху. Та за останніх два роки ситуація змінилася.

Тепер сміття в кар’єр не везуть — з кар’єру возять пісок. Спочатку гаївчани були задоволені такими змінами, адже зникли гори непотребу обабіч дороги, перестали тягнутися до села хмари чорного смердючого диму від спалюваних відходів. Однак, як показав час, відновлення роботи піскового родовища спричинило інші проблеми, головна з яких — це руйнування асфальтного покриття дороги під колесами багатотоннажних самоскидів, котрі вивозять з кар’єру пісок. Це стурбувало гаївчан, адже їм і їхнім дітям доводиться їздити цією «фронтовою» дорогою в Тернопіль і назад щодня, бо в селі донедавна не було дитячого садочка, немає й школи. До того ж вулиці не освітлюються, пише Вільне життя. За таких обставин була дуже потрібною дорога без ям та ще й із пішохідною смугою, котра була передбачена в проекті забудови села, але її зі згоди місцевої влади «прихватизували» спритні забудовники. Активна громадськість села взялася рятувати ситуацію.

Ми з’ясували, що новим користувачем родовища піску є ПП «Коб-Буд» на чолі з директором О. Кравчуком. Ми звернулись до нього з проханням надати нам, згідно з вимогами екологічного законодавства, інформацію про діяльність цього гірничодобувного об’єкта.

Директор підприємства надав нам пакет документів, які свідчили, що «Коб-Буд» має спецдозвіл на користування родовищем, укладену угоду з Державною службою екології та надр України, яка передбачає перелік умов роботи об’єкта. Однією з таких важливих умов, як ми з’ясували, є відшкодовування збитків, заподіяних підприємством установам, організаціям, громадянам та довкіллю в установленому законодавством порядку. В нашій ситуації відшкодування мало би полягати в ремонті дороги. Підприємець, користуючись цією дорогою, зобов’язаний підтримувати її в належному стані, адже вона інтенсивно зношується від додаткового навантаження.

До речі, схожі соціальні та природоохоронні обов’язки мають всі господарники, що вводять в експлуатацію нові виробничі об’єкти чи керують уже діючими. Просто громадськість мусить знати свої права і про це нагадувати підприємцям.

О. Кравчук пообіцяв нам, що відремонтує дорогу своїм коштом. Слова свого дотримав і організував та оплатив ямковий ремонт дороги. Взимку також відправляв техніку для розчищення вулиць села від снігу. Крім того, допоміг коштами в підготовці відкриття сільського дитсадка та для будівництва церкви в селі.

Таке ставлення керівника до оточення, в якому він працює, є добрим прикладом для нинішніх підприємців і гідне наслідування. Сподіваємось, що й надалі керівництво ПП «Коб-Буд» буде дбати про екологічні й соціальні потреби довкілля, ресурси котрого використовує, адже багатства природи належать всім, вони повинні слугувати не лише для збагачення окремих користувачів, а й для задоволення соціальних потреб і екологічних норм багатьох інших людей.