“Від автобуса залишився багажник, а все решта — криваве місиво”, – нові подробиці аварії, в якій загинули тернопільські підприємці

Цьогоріч головний храмовий празник Тернополя — Успіння Пресвятої Богородиці — та День міста, що відзначаємо 28 серпня, для багатьох родин оповиті смутком, адже на свято припадає дев’ятий день після трагічної смерті дев’ятьох наших земляків у кривавій аварії на Хмельниччині.

Хоча поминальні відправи рідні загиблих перенесли зі святкового дня на будні, та все ж нині їхні домівки переповнюють згорьовані зітхання, плач і молитви за померлих. Смуток рідних не мине скоро, адже смерть в одну мить підступно забрала у них найдорожчих людей. Годі збагнути фатальність тієї страшної аварії, що принесла стільки горя і сколихнула усе місто.

Біля зачинених кіосків — лампадки і квіти

Шлях від Тернополя до Хмельницького ринку наші підприємці долали вже, мабуть, втисячне, адже майже щотижня їздили в сусідню область за товаром. Усі вони добре знали й водія мікроавтобуса Volkswagen тернополянина Володимира Сухінського та довіряли йому. Уночі 20 серпня з Тернополя до Хмельницького виїхали три буси з підприємцями. Нещастя спіткало мікроавтобус, що прямував другим, аварія сталася біля села Порохня, що неподалік Волочиська. У фатальному бусі були вісім пасажирів: 59-річна Марія Кекіш, 54-річна Галина Альховицька, 55-річна Ольга Александрова, 63-річні Мирослава Демборинська та Євгенія Флекей, 57-річна Раїса Хоптій, 43-річна Оксана Раб і її 21-річний син Ігор. Усі жінки мали торгові точки на Центральному тернопільському речовому ринку, Нова Тернопільська газета.

— Оля та Галя торгували жіночим одягом, Рая — взуттям, Марійка — спідницями, Оксана — білизною, Женя — кросівками, Мирослава —взуттям.., — з болем згадують своїх колег продавці ринку.

На дев’ятий день після трагедії під їхніми осиротілими кіосками знову лежать квіти та горять лампадки, а в перші дні були гори вінків — друзі та постійні покупці вшановували їхню пам’ять.

— Вранці хтось зателефонував і сказав, що один бус розбився, ми не знали, хто саме із наших підприємців їхав у ньому, та зачинені кіоски деяких колег тривожно сповістили про страшне.., — витирає сльози продавець Оксана Мулик. — Загинули дві мої найкращі подруги — Ольга та Галина…

Коли за 15 хвилин до місця аварії під’їхав третій тернопільський бус, підприємці з жаху мало не оніміли. Водій призупинився на кілька хвилин. На місці вже працювали правоохоронці, тож наблизитися до розтрощеного буса нікому не дозволяли.

— Словами не передати, та й чи треба: від автобуса залишився тільки багажник, а все решта — криваве місиво.., — зітхає пані Ольга.

Автомобіль МАЗ, який виїхав на зустрічну смугу, зіткнувся з мікроавтобусом і зім’яв його у гармошку. Вижити комусь із фатального буса було нереально — пасажири та водій одразу загинули. Водій вантажівки 29-річний Олександр Гребеля із Волочиська з важкими травмами потрапив до лікарні. За словами медиків, він у важкому стані, до нього навідуються дружина та рідні. Чоловік перебуває в окремій палаті реанімаційного відділення Волочиської районної лікарні, біля якої цілодобово чергують міліціонери.

Поки що офіційно не повідомляють причини аварії, та очевидці розповідають, що працівники ДАІ, які виїжджали на місце ДТП, припускають, що водій міг заснути. Мешканці Волочиська теж приголомшені страшним випадком, кажуть, що Олександр уже кілька років працював у агропромисловій фірмі, а того дня повертався з відрядження з Миколаєва, додому залишалося якихось 10 кілометрів… Чоловік є батьком двох дітей — 2-ох та 9-ти років.

Минулих вихідних серед тернопільських базарників поширилися чутки, ніби водій вантажівки помер. Та цю інформацію  27 серпня, «НОВІЙ…» спростували у Волочиській міській раді.

— Він живий, але як його здоров’я — не знаємо, — лаконічно відповіли.

Про Олександра Гребелю кажуть, що він добрий і порядний чоловік, як водій був уважний, не вживав спиртного, та так сталося… Подейкують, ніби він і сильних травм не отримав, та коли прийшов до себе і дізнався про аварію та її наслідки, переніс сильний шок. У лікарні його радше заховали від рідних загиблих, щоби з розпачу винуватцю аварії чого не вчинили.

Торговці втратили своїх активістів

Чоловік та діти Євгенії Флекей, яка понад 15 років у мороз та спеку торгувала на базарі, аби заробити для сім’ї, досі не можуть прийти до себе від того, що сталося. Велике горе і в родині Рабів, адже поховали матір та сина. За Галиною Альховицькою на похороні плакали не лише її сини та чоловік, а й троє діток із сиротинця, що на Східному масиві, яких родина брала до себе на канікули та свята.

— Галина була надзвичайно доброю і чуйною людиною, тільки подумайте: мала за рідних ще й трьох дітей із неблагополучної сім’ї, вона неймовірно їх любила, щоразу носила гостинці, купувала одяг, навіть думала записати на них стару хатину, щоб мали де подітися після повноліття, — переповідають торговці. — Нещодавно її чоловік переніс інфаркт, вона так хвилювалася за нього, а себе не вберегла… Галя була старшою ряду на ринку «Патент», збирала членські внески до організації, подавала списки, запрошувала на збори, під її опікою були 25 підприємців, троє з них — Євгенія, Мирослава і Раїса — теж загинули…

Якийсь фатум переслідує родину Кекішів: за два тижні до аварії Марія поховала сина, який втопився під час відпочинку на морі, горювала за ним, та біда, як то кажуть, сама не ходить. Цього тижня рідні поминатимуть сорок днів за сином та дев’ять днів за матір’ю. Кекіші не в силі нині говорити із журналістами, лише плачуть… На базарі розповідають, що буси, якими їхали підприємці, належать рідному братові Марії Кекіш. Саме він уночі заїхав за сестрою, а потім чомусь пересадив до іншого водія...

Оксана Мулик торгує навпроти кіоску відомої у місті активістки і захисниці прав торговців Ольги Александрової. Підприємець багато років дружила із загиблою та її родиною, тому для неї втрата подруги — невимовне горе.

— Оля була мені, як рідна сестра, з нею ми ділили радість і горе, підтримували одна одну, та й по роботі були солідарні — разом із колишньою нашою колегою, а нині депутатом міської ради Іриною Бурдою заснували громадську організацію підприємців «Громадська альтернатива», — каже пані Оксана. — Оля не хотіла їхати тої ночі, бо мала достатньо товару, до того ж прихворіла, але подруги підбили, тому й записалася в бус, щоб закупити щось до свят та початку навчального року. Востаннє ми бачилися в неділю, напередодні аварії. «Вчора цілий день трудилася: наліпила і заморозила, мабуть, з тисячу пельменів — будуть мати що їсти чоловік та син», — розповідала. Не казала, що щось передчуває погане, єдине, то трохи була пригнічена моторошними снами, які мучили її в останні дні. Після роботи ми разом пішли на зупинку, Оля сіла у 13-ту маршрутку, помахала рукою, усміхнулася і поїхала, а я забігла у 12-ту. Наші оселі на Східному масиві, тільки на різних вулицях. Та вже скоро ми мали бути сусідами, бо купили квартири в одному будинку. Разом з нами мала мешкати і Галина Альховицька. Ми навіть жартували, що створимо ще одну громадську організацію і будемо воювати за права мешканців будинку. Та не судилося…

Ольга Александрова тільки перемогла…

Про громадську організацію тернопільських підприємців «Громадська альтернатива», яку очолювала Ольга Александрова, знають по всій Україні. Її наполегливості й успіху у боротьбі за права підприємців заздрили навіть столичні активісти, адже жінка змусила високопосадовців виконувати закони і рахуватися з простими людьми.

— У 2004-ому році, на хвилі піднесення після Помаранчевої революції, підприємці розпочали свою революцію проти тодішнього «безпредєлу» на ринку, — розповідає Ольга Мулик. — Ми не хотіли миритися з тим, що, окрім орендної плати, у нас також вимагали невмотивований збір за місце. Ми з Олею та Іриною Бурдою заснували громадську організацію, нас підтримали близько трьохсот підприємців. Більше п’яти років ми ходили по судах та різних державних інстанціях і добивалися справедливості. Скільки у нас було позовних заяв — аж дивуюся, як ми все подолали спільними зусиллями. Бувало, мали у день по кілька судів — бігали з господарського суду в міський, з міського — в господарський. Подавали апеляції до Львова, касації — до Києва… Ми пікетували «Євробачення» у Києві, тоді до столиці приїхали п’ять автобусів тернопільських підприємців, неодноразово заявляли про себе і під стінами урядових установ. І таки добилися свого: три роки тому понад 120 підприємців, які не зневірилися і дійшли з нами до кінця, отримали безкоштовні робочі місця. Це велика перемога! Величезна заслуга у цьому саме Ольги Александрової. Вона була мозком організації, оскільки її чоловік та сини — юристи, то була дуже добре законодавчо підкована. Вона не боялася ні суддів, ані навіть міністрів, сміливо виступала перед телекамерами. Пригадую, як вона грамотно представляла нашу справу під час прийому у тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. У неї було велике бажання допомогти людям і величезна сила духу боротися за справедливість. Разом з Олею ми пройшли нелегку історію нашого ринку від 90-их років: від торгів на столиках і так званих серед базарників валізках розміром 1,20 м під накриттям з клейонки — до кількох етапів сучасної реконструкції. Тепер тільки б працювати і жити…

P.S. На Тернопільщині загиблих у ДТП біля Волочиська було вшановано днем жалоби. Керівництво області пообіцяло виплатити рідним загиблих матеріальну допомогу та взяти всі витрати на поховання з розрахунку 10 тис. гривень на сім’ю кожної особи, яка загинула. Кошти мали б виділити з резервного фонду обласного бюджету. Та наразі, як кажуть рідні загиблих, вони не отримали ні копійки. Тернопільська міська влада також нічим не допомогла. А ось керівництво агрофірми, якій належить вантажівка, що спричинила аварію, дало сім’ям по 15 тисяч гривень на поховання.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!