У сім’ї Растворових з Тернопільщини зростає 14 дітей

Коли чимало українських сімей відкладає народження дітей через низький матеріальний достаток чи успішну кар’єру, Олександр та Лілія Растворови завжди покладаються на волю Господню. В їхній сім’ї зростає 14 дітей.

У двоповерховому будинку Растворових лунає дитячий сміх та навкруги галас. Втім, у цьому сімействі панує злагода, любов та порядок. Чи планують Олександр та Лілія Растворови ще народжувати діточок, подружжя не зарікається. Адже діти, за словами чоловіка, – це найбільша радість та Боже благословення для батьків. Про свою велику родину розповів Олександр Растворов.

-         Чи припускали Ви колись, що будете виховувати 14 дітей ?

-         Про велику сім’ю я мріяв з дитинства, адже сам зростав у багатодітній родині. У моїх батьків було п’ятеро дітей. Тому я знав напевно: виховуватиму не менше, як п’ятірку діточок. Але Бог розпорядився інакше: подарував нам з дружиною 14 чад. Нині найстаршому синові Іванові вже виповнилось 20 років, а наймолодшому Даниїлові –  півроку. В нашій родині мати багато дітей – це звичне явище. Так, у родині сестри моєї дружини виховують п’ятеро дітей.

Спершу ми з дружиною хотіли, щоб була однакова кількість дівчаток та хлопців. Однак у нашій сім’ї перемогли чоловіки, яких є восьмеро.

-         Заради великої сім’ї довелося чимось пожертвувати?

-         Пожертвувати?…Це занадто гучно звучить. Все своє життя ми з дружиною присвятили дітям, але про це жодного разу не пошкодували. До їх народження ми з дружиною жили в Тернополі. Я працював столярем-паркетником, а дружина – техніком-монтажником. Коли почали народжуватись діти, нам з Лілею було важко справитись з матеріальними труднощами. Тому ми переїхали в село, що на Кременеччині, до дідуся та бабусі, котрі мене виховали. Тіснилися в малій хатині, але жили дружньо. Я працював в колгоспі трактористом, а згодом – помічником комбайнера. А дружина весь свій час займалася вихованням дітей. Відтак, вона вже 20 років перебуває у декретній відпустці. Бували в нашій родині і важкі часи, коли не було грошей навіть хліба купити. Аби подолати матеріальні проблеми сім’ї, я їздив на заробітки на Східну Україну. Однак проблеми з дітьми чи без них завжди є в житті, і з будь-якої ситуації завжди є вихід. Тому не треба впадати у відчай.

-         Нині вдалося владнати проблему з житлом?

-         – Після народження 10 дитини з цим питанням ми звернулися до місцевої влади. Це було наше перше звернення за допомогою до чиновників. Проте справа не відразу зрушила з місця. Ми три роки добивалися, аби нам дали помешкання. За цей час ми зібрали велику папку відмов. А в 2008 році влада нарешті дала нам двоповерховий будинок у селі Гаї Шевченківські. Там є сім кімнат. В кожній з них спить по кілька дітей. Звичайно, що хотілося б мати більший будинок і, щоб держава краще допомагала. Однак добре так, як є. Головне – аби всі були здорові.

-         Хто приносить в сім’ю основний дохід?

-         Нині я не працюю, оскільки допомагаю дружині по господарству. Зараз у нашій сім’ї заробляє лише син Іван. Він працює автослюсарем. Звичайно, що для великої сім’ї його заробітної плати не вистачає. Виживаємо ще за рахунок державної допомоги. Користуємося пільгами як багатодітна сім’я. А всі продукти споживаємо лише з городу, які вирощуємо лише для власного вжитку. Маємо сім гектарів землі, де сіємо все необхідне. Тому завжди молимо Бога за добрий врожай. Обробляємо землю разом з дітьми. Відтак, вони знають ціну власного хліба.

-         Як розпочинається день у Растворових?

-         Кожний день в нас проходить по-різному. Першими зранку встають старші дітки. Четверо з них – вже студенти, які здобувають освіту на державній формі навчання. Двоє дітей навчаються в технічному коледжі, а дівчата-близнюки –  в училищі №2. Інші є учнями тернопільської школи №28.

Сніданок для дітей готуємо разом з дружиною. Опісля, наші школярі добираються в школу пішки, автобусом або везу їх своїм стареньким «Жигулем». Інколи дітей підвозять сусіди. А от вечерю готуємо всім сімейством. Дівчатка, як майбутні господині, вже добре обізнані у справі куховарства. Вони смачно як варять, так і печуть. Допомагають і хлопці. Для них, як і для мене, не проблема й вареників наліпити. Бо в нашій сім’ї не знають таких слів, як «не хочу» і «не можу». Немає й поділу домашніх обов’язків на чоловічі і жіночі. Відтак, всі знають, що таке посуд помити, в будинку прибрати чи з малечею посидіти. За такими ж принципами мене виховували мої батьки, які сповідує тепер наша родина.

-         З дружиною зупинитись на 14 дітях…?

Наша сім’я живе за Біблійними законами. Тому скільки Бог пошле нам діток – стільки й виховуватимемо. Наперед не будемо загадувати.

Люди, які не можуть мати дітей, нині готові платити за них великі кошти. І навпаки –  ті, хто не бажає народжувати, платять за аборти чималі гроші. А для нас з дружиною діти – це велике радість і щастя. Інколи закрадається бажання пожити у власне задоволення. Втім, коли вся сім’я збирається за великим столом і чуєш дитячий сміх – серце радіє. Тоді розумію, що в цьому світі є заради кого жити.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!