«Вирок від 8 до 15 років для мене – все одно, що пожиттєве ув’язнення» – затриманий на Майдані пенсіонер з Тернопільщини

 «Зачєм прієхал в Кієв?» — озвірілі міліціонери в Оболонському райвідділку грубо домагалися зізнання у 65-річного Степана Андрійчука з Козови.

«На святкування Дня проголошення Акту Злуки. 95 років тому ЗУНР об’єдналася з Великою Україною, то була мрія століть», — спробував пояснити чоловік. «На калєні!» — продовжували знущатися над пенсіонером, на якому від побоїв вже не було живого місця. Проти Степана Володимировича порушено кримінальне провадження за організацію масових заворушень, поки триває слідство, він перебуває під домашнім арештом.

Удосвіта 22 січня пенсіонер приїхав козівським бусом до Києва на святкування Дня Соборності. Пішов прогулятися з чоловіками Хрещатиком. «Майте на увазі: стаття, яка передбачає до 15 років ув’язнення, вже написана кожному з нас, але поки не знати кому дістанеться...» — сказав, ніби у воду дивився, пише Нова Тернопільська газета.

Близько 8-ої години пенсіонер стояв на розі вулиць Хрещатик і Грушевського. Гриміли димові шашки, горіли фаєри…

— Що там стріляє? — поцікавилася перехожа. «Не знаю, треба когось запитати...» — відповів я і попрямував у бік якогось полковника у відставці, який стояв збоку, — пригадує Степан Володимирович. — А тут народ ринув з вулиці Грушевського, «беркутівці» з кийками за ними… Я навіть не встиг оговтатися, як мене кинули до землі й почали бити… Згорнувшись калачиком, закривши руками обличчя, я непритомнів від численних ударів. Били, хто хотів і скільки хотів — і ногами, і кийками, і по голові, і по зубах…

У чоловіка досі все тіло у синцях, у нього черепно-мозкова травма, частково втрачений слух, відбиті легені, кілька днів боровся з кровотечею. А ще, коли безпорадного пенсіонера волокли до автозака, «беркутівець» підбіг і вдарив у груди, як результат — зламане ребро.

— До мене в клітку кинули львівського фотографа Мар’яна Гавриліва, здерли з нього вишиванку, роздягли до пояса, — розповідає Степан Володимирович. — Хтось з наших хлопців дав йому шапку, хтось — светр, бо замерзав від холоду. «Єслі би моя воля, я б тєбє в задніцу пістолєт всунул і всю обойму випустіл...» — крикнув до нього «беркутівець». А я думаю, людино, невже тебе мама не родила? Невже не маєш нічого святого? Тоді й над козаком Гаврилюком знущалися.

Увесь день затримані сиділи в автозаку, лише надвечір їх доправили до Оболонського районного відділу міліції. Разом із Степаном Володимировичем були хлопці та чоловіки від 20 до 73 років, найстарший — пенсіонер із Вінниччини Микола Пасічник. Уночі слідчі провадили допити затриманих, а вранці завезли їх до лікарні.

— Репресивна машина чорну справу робить тільки ночами. Спочатку за мою справу взялася жінка-слідчий, вона боролася з собою, бо розуміла, що я не винен, хотіла мене відпустити, — пригадує Степан Володимирович. — Однак вже наступного дня справу передали іншому слідчому, який сфабрикував так, як їм треба. Понаписував повно абсурду: мене о 8.15 кинули в автозак, а за його даними я від 11-ої до 12.25, озброєний ножами, палицями, каменями, легкозаймистими речовинами, воював на барикадах біля стадіону «Динамо», хоча моєї ноги там навіть не було.

На суд до в’язнів вулиці Грушевського приходили Віталій Кличко, Арсеній Яценюк, нардеп від Тернопільщини Володимир Бойко та інші політики і активісти.

— Мабуть, якби я не був інвалідом, то мене б, не задумуючись, кинули за грати, а так наразі під домашнім арештом до 24 березня, а далі — воля Божа… — каже Степан Володимирович.

На запитання, чи не шкодує, що поїхав на День Соборності до Києва, пенсіонер зізнається, що у нього навіть такої думки не закрадалося.

— За нинішніх умов будь-хто може потрапити під репресивну машину. Я казав на суді, що своє життя вже прожив, мені нема що втрачати, а вирок від 8 до 15 років для мене рівнозначний пожиттєвому ув’язненню, тому й сильно не переймаюся. Єдине, що хочу, — це «подякувати» виборцям, які голосували за Партію регіонів і Януковича. Це, по суті, вони били мене руками «беркутівців»… Але не нарікаю, що так сталося. На Майдані нині такий дух, що хто був хоча б раз, то вдома не всидить — його думки там. Це, немов кисень, без якого неможливо жити. Людей нічим не залякати, вони подолали межу страху і вже не відступлять.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!