Тернополянин Антон Рекуш разом із друзями уже третій місяць на Майдані в Києві.

Хотілося б знати, скільки тернополян стояли і стоять на Майдані у Києві, однак під час революції не до підрахунків. Буває, що навіть на одній барикаді мітингувальники не знають прізвищ одні одних, а іноді — хто з якого міста чи села приїхав. Дехто рідко показує обличчя з-під маски. Переслідування з боку влади змушують людей інкогніто боротися за Україну. Але в тому, що на барикадах багато наших земляків, нема сумніву. Це підтверджує і тернополянин Антон Рекуш, який на Майдані з перших днів.

Бізнес зачекає…

Тривожна новина про розгін Євромайдану застала Антона за кордоном. Уже дорогою додому він вирішив, що поїде до Києва. Отож, залишивши свої бізнесові справи, хлопець ось уже третій місяць на Майдані. Вдома за нього хвилюються рідні, але розуміють і підтримують його бажання жити у цивілізованій європейській державі. На кілька днів приїжджала на Майдан і мати — політик та громадський діяч Ірина Рекуш — допомагала на майданівській кухні, пише Нова Тернопільська газета. 

— Разом з друзями тримаємо оборону Майдану — чергуємо на постах, пильнуємо, аби не відбулося провокацій, — розповідає Антон. — Справжніми героями для мене є чоловіки, які тримають лінію на Грушевського, — вони готові жертвувати життям задля перемоги, а вдома у них — дружини, діти… Неоціненна на Майдані праця лікарів.

У дні, коли тривали протистояння і коли снайпери цілилися в активістів, було страшно. Однак, на думку Антона, сидіти перед екраном і розуміти, що у Києві люди гинуть за тебе, — страшніше.

— На Майдані все по-іншому: там не відчуваю страху, бо знаю, за що стою, важче, мабуть, людям на Антимайдані. Пліч-о-пліч зі мною люди з Тернополя, Херсона, Івано-Франківська, Харкова, Львова, Донецька, навіть з Москви… Починаємо день із перегляду новин в інтернеті, потім зайняті справами, а під вечір знову читаємо новини, — каже хлопець. — Упродовж дня не завжди знаємо, що відбувається в Києві, який хід переговорів, тому вже думаємо, як би інформувати людей — можливо, своє радіо запровадити.

Перепочити Антон ходить до своїх друзів, киян. Гостинні господарі приймають у себе й інших майданівців. Та, як правило, члени Самооборони ночують в наметах, у коридорах Будинку профспілок та Українського дому. 

Крупи, закрутки, м’ясо — все до Києва

У затриманих майданівців кати вибивають зізнання, хто фінансує Майдан. Влада ніяк не хоче визнати, що Майдан тримається на пожертвах народу.

— З Тернопільського майдану до Києва я віз цілу автівку продуктів — крупи, закрутки, навіть чотири мішки м’яса (хтось заколов свиню і віддав) — три для наших наметів, а один — на вулицю Грушевського, — розповідає Антон. — Приємно, що люди навіть якщо самі не можуть поїхати до столиці, то передають одяг, харчі, гроші. 

Допомагають мітингувальникам і кияни. Так, мої друзі — подружжя, яке виховує четверо дітей, привозять на Майдан їжу, теплі речі, грілки. Під час сильних морозів обороні Майдану роздали маленькі хімічні грілки для рук і ніг, варто трохи протерти таку грілку, поставити у рукавички або у взуття і вона тримає тепло 4-5 годин. 

Та навіть попри такі зігріваючі засоби у 20-градусні морози багато мітингувальників застудилися, захворіли на пневмонію. Хтось лікувався у шпиталі на Майдані, хтось поїхав додому підлікуватися.

— Я привіз до Тернополя хлопця з пневмонією, інший — з гастритом, — продовжує Антон. — Казали, що одужають, і знову до Києва, стоятимуть аж до перемоги. Добре, що Майдан оновлюється — приїжджають усе нові активісти, бо, зрозуміло, що одній людині важко стояти місяць-другий.

Люди хочуть жити в іншій країні

Пересуваючись Києвом власною автівкою, Антон, звісно, ризикує потрапити під руку «беркутівців» або тітушок, але, як каже, щастить оминати небезпеку. А от на одній із заправок біля столиці тернопільський бус перепинили правоохоронці, під’їхав «воронок», тому чоловіки зачинилися, зателефонували до друзів з автівками, щоб приїхали на допомогу. 

— Небезпека може чекати на кожному кроці, тому намагаємося ходити групами, — каже Антон. — Якось один із хлопців відійшов на кілька метрів за барикади, як на нього накинулися і побили молотками, він дивом утік. Один із наших друзів з Херсонщини пішов ввечері помитися і пропав, уже два тижні нема з ним зв’язку…

Ми оголосили його в розшук через різні інтернет-ресурси. Був випадок, що до хлопців на посту під’їхав бус і водій попросив їх допомогти занести столи. Вісім хлопців зголосилися, сіли в автівку і після того їх більше ніхтоне бачив. Небезпека може ховатися навіть у хлібині, банці, консерві з… вибухівкою — нині чуємо про масові диверсії на Майдані.

Проте людей на Майдані ніщо не лякає. І допоки не будуть виконані усі вимоги, ніхто не піде з барикад. Прикро, що влада досі не може цього зрозуміти. 

— Люди вийшли не за Яценюка, Кличка чи Тягнибока, а за свою національну ідею, за право жити в іншій країні, вільній від бандитського ярма, — міркує Антон. — Для цього потрібно змінити законодавчу базу, бо що бачимо нині — хто б не прийшов до влади, кожен намагається узурпувати її. Найкраще це вдалося Януковичу — все сконцентрував у своїх руках. І лише усі разом зможемо подолати цю, здавалося б, непоборну корумповану систему. Як і багатьом мітингувальникам, у нинішніх переговорах між владою й опозицією мені багато речей не подобаються, хотілося б, щоб швидше були виконані вимоги Майдану, але ми віримо, що народ таки почують, а без надії на барикадах ніхто би не стояв. Якось я побачив на Майдані хлопчика у шоломі, який прийшов з батьками підтримати мітингувальників, — він мене дуже зворушив. Дивишся на таких дітей — і хочеться жити, і знаєш, задля чого борешся.

0352.ua

Тернополянин: у затриманих майданівців кати вибивають зізнання, хто фінансує Майдан

Тернополянин Антон Рекуш разом із друзями уже третій місяць на Майдані в Києві.

Хотілося б знати, скільки тернополян стояли і стоять на Майдані у Києві, однак під час революції не до підрахунків. Буває, що навіть на одній барикаді мітингувальники не знають прізвищ одні одних, а іноді — хто з якого міста чи села приїхав. Дехто рідко показує обличчя з-під маски. Переслідування з боку влади змушують людей інкогніто боротися за Україну. Але в тому, що на барикадах багато наших земляків, нема сумніву. Це підтверджує і тернополянин Антон Рекуш, який на Майдані з перших днів.

Бізнес зачекає…

Тривожна новина про розгін Євромайдану застала Антона за кордоном. Уже дорогою додому він вирішив, що поїде до Києва. Отож, залишивши свої бізнесові справи, хлопець ось уже третій місяць на Майдані. Вдома за нього хвилюються рідні, але розуміють і підтримують його бажання жити у цивілізованій європейській державі. На кілька днів приїжджала на Майдан і мати — політик та громадський діяч Ірина Рекуш — допомагала на майданівській кухні, пише Нова Тернопільська газета.

— Разом з друзями тримаємо оборону Майдану — чергуємо на постах, пильнуємо, аби не відбулося провокацій, — розповідає Антон. — Справжніми героями для мене є чоловіки, які тримають лінію на Грушевського, — вони готові жертвувати життям задля перемоги, а вдома у них — дружини, діти… Неоціненна на Майдані праця лікарів.

У дні, коли тривали протистояння і коли снайпери цілилися в активістів, було страшно. Однак, на думку Антона, сидіти перед екраном і розуміти, що у Києві люди гинуть за тебе, — страшніше.

— На Майдані все по-іншому: там не відчуваю страху, бо знаю, за що стою, важче, мабуть, людям на Антимайдані. Пліч-о-пліч зі мною люди з Тернополя, Херсона, Івано-Франківська, Харкова, Львова, Донецька, навіть з Москви… Починаємо день із перегляду новин в інтернеті, потім зайняті справами, а під вечір знову читаємо новини, — каже хлопець. — Упродовж дня не завжди знаємо, що відбувається в Києві, який хід переговорів, тому вже думаємо, як би інформувати людей — можливо, своє радіо запровадити.

Перепочити Антон ходить до своїх друзів, киян. Гостинні господарі приймають у себе й інших майданівців. Та, як правило, члени Самооборони ночують в наметах, у коридорах Будинку профспілок та Українського дому. 

Крупи, закрутки, м’ясо — все до Києва

У затриманих майданівців кати вибивають зізнання, хто фінансує Майдан. Влада ніяк не хоче визнати, що Майдан тримається на пожертвах народу.

— З Тернопільського майдану до Києва я віз цілу автівку продуктів — крупи, закрутки, навіть чотири мішки м’яса (хтось заколов свиню і віддав) — три для наших наметів, а один — на вулицю Грушевського, — розповідає Антон. — Приємно, що люди навіть якщо самі не можуть поїхати до столиці, то передають одяг, харчі, гроші. 

Допомагають мітингувальникам і кияни. Так, мої друзі — подружжя, яке виховує четверо дітей, привозять на Майдан їжу, теплі речі, грілки. Під час сильних морозів обороні Майдану роздали маленькі хімічні грілки для рук і ніг, варто трохи протерти таку грілку, поставити у рукавички або у взуття і вона тримає тепло 4-5 годин. 

Та навіть попри такі зігріваючі засоби у 20-градусні морози багато мітингувальників застудилися, захворіли на пневмонію. Хтось лікувався у шпиталі на Майдані, хтось поїхав додому підлікуватися.

— Я привіз до Тернополя хлопця з пневмонією, інший — з гастритом, — продовжує Антон. — Казали, що одужають, і знову до Києва, стоятимуть аж до перемоги. Добре, що Майдан оновлюється — приїжджають усе нові активісти, бо, зрозуміло, що одній людині важко стояти місяць-другий.

Люди хочуть жити в іншій країні

Пересуваючись Києвом власною автівкою, Антон, звісно, ризикує потрапити під руку «беркутівців» або тітушок, але, як каже, щастить оминати небезпеку. А от на одній із заправок біля столиці тернопільський бус перепинили правоохоронці, під’їхав «воронок», тому чоловіки зачинилися, зателефонували до друзів з автівками, щоб приїхали на допомогу. 

— Небезпека може чекати на кожному кроці, тому намагаємося ходити групами, — каже Антон. — Якось один із хлопців відійшов на кілька метрів за барикади, як на нього накинулися і побили молотками, він дивом утік. Один із наших друзів з Херсонщини пішов ввечері помитися і пропав, уже два тижні нема з ним зв’язку…

Ми оголосили його в розшук через різні інтернет-ресурси. Був випадок, що до хлопців на посту під’їхав бус і водій попросив їх допомогти занести столи. Вісім хлопців зголосилися, сіли в автівку і після того їх більше ніхтоне бачив. Небезпека може ховатися навіть у хлібині, банці, консерві з… вибухівкою — нині чуємо про масові диверсії на Майдані.

Проте людей на Майдані ніщо не лякає. І допоки не будуть виконані усі вимоги, ніхто не піде з барикад. Прикро, що влада досі не може цього зрозуміти. 

— Люди вийшли не за Яценюка, Кличка чи Тягнибока, а за свою національну ідею, за право жити в іншій країні, вільній від бандитського ярма, — міркує Антон. — Для цього потрібно змінити законодавчу базу, бо що бачимо нині — хто б не прийшов до влади, кожен намагається узурпувати її. Найкраще це вдалося Януковичу — все сконцентрував у своїх руках. І лише усі разом зможемо подолати цю, здавалося б, непоборну корумповану систему. Як і багатьом мітингувальникам, у нинішніх переговорах між владою й опозицією мені багато речей не подобаються, хотілося б, щоб швидше були виконані вимоги Майдану, але ми віримо, що народ таки почують, а без надії на барикадах ніхто би не стояв. Якось я побачив на Майдані хлопчика у шоломі, який прийшов з батьками підтримати мітингувальників, — він мене дуже зворушив. Дивишся на таких дітей — і хочеться жити, і знаєш, задля чого борешся.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!