Про лікарів, пацієнтів і особисте. Розмова з головним лікарем міської лікарні.

На вигляд йому за 40. В нього гарна постава, уважні очі і виважена мова. Відчувається, що кожне його слово має вагу. Такому лікарю хочеться вірити.

Наш співрозмовник – головний лікар третьої міської лікарні Юрій Васильович Лазарчук.

- Розкажіть, будь ласка, про заклад, який Ви очолюєте.

- Міська  комунальна лікарня № 3 має поліклінічний та стаціонарний відділ. Поліклініка – це лікарі сімейної медицини (раніше – терапевти), вузькі спеціалісти, денний стаціонар, стаціонар вдома. Стаціонар – це терапія, ортопедія, хірургія, неврологія…

- Ваша лікарня має добру репутацію. Настільки добру, що сюди приїжджають лікуватися із нашої області, і з Хмельницького, і навіть з Києва…

- Пацієнт може вибирати, де йому лікуватися, вибирати лікаря. Очевидно, люди прагнуть потрапити туди, де краще. В нас працюють дійсно висококласні фахівці, є необхідне обладнання, певні напрацювання, і ми надаємо допомогу тим, хто до нас звертається.

- Відповідь гідна, але надто скромна. І все ж таки, чим можна пояснити таку популярність закладу?

Нашу лікарню люблять з багатьох причин. Саме приміщення збудоване за гарним проектом, який вдало прив’язаний до місцевості. Навколо – парк «Загребелля». Мальовничі пейзажі, білочки, пташиний спів. Всі палати комфортні, сплановані за блочною системою, в кожному блоці передбачений санвузол. А найголовніше - у відділеннях панує спокійна, дуже доброзичлива атмосфера. Особливе, тепле і уважне ставлення медперсоналу до пацієнтів – це спадок, результат роботи моїх попередників. І я докладаю максимум зусиль, щоб цю добру ауру зберегти.

В нашій лікарні у 1998 р, вперше в Тернополі, з’явилася ендоскопічна стійка. За допомогою цього обладнання виконуються малотравматичні лапароскопічні операції, зокрема холецистектомія.  Такі малоінвазивні оперативні втручання особливо показані для пацієнтів з ускладненнями, в т.ч. віковими.

Вперше в Тернополі в нас почали робити операції з встановлення ендопротезів кульшового суглоба. Зараз зроблено вже більше 90 таких операцій. Є також артроскопічна стійка, за допомогою якої проводяться оперативні втручання на колінному суглобі – видаленні менісків, усунення проблем при деформуючих артозах тощо. 15 років успішно коригуємо hallus valgus – деформацію основи першого пальця стопи, дуже часте і незручне захворювання.

Перспективним є напрямок пластичної хірургії. Виконуються фактично всі види операцій: пластика обличчя (блефаропластика, кругові підтяжки), а також пластика грудей, ліпосакція, абдомінопластика.

Гарна в нас і реабілітаційна, фізіотерапевтична база.

- Юрію Васильовичу, Ви народилися в місті Млинів на Рівненщині, згодом із родиною переїхали в Тернопіль. Виховувалися у вчительській сім’ї: Ваша мати працювала завучем та вчила дітей української мови і літератури, а батько очолював школу №17, викладав математику і фізику. Як сталося, що гармонійне поєднання фізики і лірики, математичного і гуманітарного оточення спонукало Вас до кроку в медицину?

- Мені подобалось. Більше того, обираючи медицину, я навіть не думав, що вона захопить мене настільки. Не уявляв тоді, що це захоплення ставатиме дедалі сильнішим. Я від своєї роботи отримую  задоволення. Велике задоволення.

-   Напевно, це і є покликання? І Ви відразу вступили у медичний?

-   Не з першого разу… В мене є трудова книжка колгоспника, з облікованими трудоднями. Я працював у тракторній бригаді помічником зварювальника. Колгосп «Мир». Цікаво було… Не можу забути, як в 25-ти градусний мороз ми збирали сівалку. Горіло багаття, біля якого гріли руки і крутили ту сівалку…

-   А колгосп гостро потребував сівалки саме в такі морози?

-   Тоді над цим не задумувалися, і тепер усе оцінюється інакше. Напевно, можна було почекати, поки морози пройдуть… Але було сказано розкласти сівалку і збирати. Потрібно було, щоб до весни була готова. Це - також досвід.

-   Так, Ваша трудова діяльність починалася дійсно цікаво. А де Ви навчалися?

-   У 1987 році закінчив Тернопільський медичний  інститут (тоді він ще не був університетом), інтернатуру на базі Рівненської обласної лікарні. По розподілу попав в Острозьку районну лікарню ортопедом-травматологом.  Цей досвід став базовим.

-   Було важко?

-   Я одразу потрапив «на передову». В лікарні було 2 лікаря, один на той час перебував у відпустці, а  другий показав мені заклад і пішов у відпустку наступного дня.

-   І Ви залишилися працювати на новому місті один?

-   Так, протягом місяця. Звичайно, було складно. Я пропрацював в Острозькій лікарні декілька років: прийом хворих, ургенція, робота у відділенні,  самостійні оперативні втручання... Я вдячний  завідувачу відділення Дмитру Григоровичу Зільнику, він багато чому мене навчив…

-   Отже, Ви повернулися в Тернопіль вже з багатим досвідом?

-   Так, коли я у 1991 році повернувся, то мав серйозну базу. Тут, в третій міській лікарні, все було інакше, зовсім інакше.

-   А як Ви стали головним лікарем?

-   Я пройшов всі щаблі – від ортопеда в поліклініці, а згодом в стаціонарі, до завідувача відділенням і головного лікаря.

-   Скажіть, будь ласка, чим вище позиція на кар’єрній сходинці, тим краще?

Я дуже люблю ортопедію. Мені дуже подобається робота у відділенні, там конкретна допомога, те, що приносить мені задоволення. Я оперую, в мене добра фахова підготовка, це те, що я добре вмію і можу. А в полі зору головного лікаря, окрім медицини, - «господарка»: труби, вода, тепло, газ, кадрові питання, організація лікувального процесу.

Але без скоординованої клопіткої щоденної організаційної роботи неможлива робота закладу. Як Вам це вдається?

- Намагаюся не випускати з уваги жодної дрібниці. А мої колеги – лікарі, середній та молодший медичний персонал – це колектив однодумців, котрі прагнуть  допомогти тим, хто цього потребує. Цей колектив дуже вболіває за свій заклад і реально докладає усіх зусиль для  його гарного функціонування.

- Ви - оперуючий хірург, Ваша дружина кандидат медичних наук, працює в медичному університеті. Любов до медицини передалася і Вашим дітям?

- Кожний сам проживає своє життя. Синові 26 років, він здобув фах психолога. Ще студентом він щороку проходив відбір, працював на канікулах у  Молодіжному оздоровчому таборі «Молода гвардія».

Син самостійно будує своє життя.  Відслужив в армії, зараз живе і працює в Києві,  знімає квартиру,  пробивається в житті сам. Знання психології необхідні в кожній галузі.

- Чи не здається Вам, що спеціальність психолога, а зокрема шкільного, зараз дещо девальвована?

-   Не можуть бути масовими ті речі, які повинні бути індивідуальними. Ми дійдемо до того, що психолог буде в кожного свій, як і юрист, і адвокат. Ми дійдемо  до того, що і медицина буде іншою. Життя ставить умови такі.

-   А якою Ви бачите перспективу медичної допомоги? Для України страхова медицина – це вихід?

-   Ні. В чистому вигляді - тільки страхова медицина – ні. Мої одногрупники працюють лікарями в США, ми спілкуємося про рівень медицини. Там багато комерціалізації. Кожний візит до лікаря, кожна лікарська процедура оплачується, страховою компанією або з інших джерел. Прийшов пацієнт – оплата, його послухали – оплата і т. д.  В нас більш людяні стосунки. В нас менталітет не той. Є речі, які потрібно робити незалежно від бажання. Система медичного обслуговування повинна бути багатоукладною: державна (соціальна), страхова і приватна.

Далі буде.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!