У тернопільському РАЦСі щодня приходить «на розпис» до сорока пар

Високі стелі та дзеркала, довгі й вузькі коридори, що бережуть спогади про десятки тисяч закоханих, які поклялися бути разом… У тернопільському РАЦСі (або, як його ще романтично називають, – Палаці щастя) вже понад півстоліття вершаться людські долі.

Офіційно народжуються нові сім’ї, з’являються нові громадяни, здійснюються чиїсь найзаповітніші мрії… Хоча у житті трапляється по-різному: у суботу – одружуються, а у вівторок уже приносять заяву на розлучення.

Про свята й будні тернопільського Палацу щастя «Наш ДЕНЬ» вирішив поспілкуватися із начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби міського управління юстиції Ольгою ГОВОРЧЕНКО.

На церемонію – в кедах і шортах

– Реєструвати шлюби тут почали у 1966 році, сама ж будівля пам’ятає часи ще давніші, адже була зведена ще на початку минулого століття, – розповідає пані Ольга. – Але обов’язок працівників РАЦСу – не тільки пов’язувати люблячі серця. Народилася дитина, потрібно зареєструвати – приходять до нас. Захотіла людина ім’я поміняти – також ідуть сюди. Звертаються і з сумними новинами – померли родичі або ж пара вирішила розлучитися. Сьогодні ми також переносимо архівні дані з книжок, які колись вели працівники установи, у комп’ютер. Такі книжки датовані ще 1945 роком, Один примірник зберігається в нас, ще один – в обласному РАЦСі, куди їх зводять з усіх районів Тернопілля.

– Чи змінилася найцікавіша та найбільш урочиста прерогатива РАЦСів – одруження?

– Нині у наречених – свобода вибору, нема зобов’язань щодо зовнішнього вигляду чи самої церемонії. Буває, приходять одружуватися лише удвох, тримаючись за руки: у шортах, майках і кедах. Часто питають, чи потрібно свідків. Ми відповідаємо, що ні – достатньо лише підпису молодят. Шлюбні дні у нас – в четвер і суботу. Ті, хто обирає вихідний, більш традиційні: дівчата вдягають білу сукню, чоловіки – костюм. А в четвер тепер часто приходять в українських строях – і наречені, і їхні друзів надають перевагу вишиваному вбранню. І просять українську пісню заграти, а не класичний вальс Мендельсона.

– Літо традиційно – пора весіль. Скільки максимально вдавалося провести церемоній в один день?

– З травня по серпень, справді, шлюбів значно більше. У день може бути до сорока пар «на розпис». Але це важко, тому стараємося максимум 35 одружувати. Щодо кількості шлюбів, то їх приблизно стільки ж, як і раніше. Влітку – близько трьохсот у місяць, а взимку, залежно від постів, значно менше. Хоча кому треба, той і в піст одружується. Жінки зараз масово виходять заміж вагітними. У сучасних пар часто нема необхідності узаконювати стосунки, вони й так живуть разом. Але хочуть, аби дитина мала прізвище батька. Якоїсь суботи з 25 пар понад половину були наречені, які вже готувалися стати батьками.

У суботу – шлюб, у вівторок – розлучення

– А чи багато в наш час розлучень? І хто частіше звертається з цього приводу – чоловіки чи жінки?

– Розірвань шлюбу в Тернополі відносно небагато. Але до нас звертаються тільки ті сімейні пари, які хочуть розлучитися за спільною згодою. Таких – близько десяти у місяць. Це, як правило, старші люди, у яких нема малолітніх дітей, або зовсім молоді пари. Найчастіше разом приходять подавати заяву на розлучення. Випадки бувають різні. Недавно у нас були молодята, які в суботу одружилися, а у вівторок вже прийшли розлучатися. Іноді люди переконані, що коли зареєстрували шлюб за один день, то швидко і позбудуться цього статусу. Однак закон дає місяць і один день на обдумування.

– І часто передумують?

– Такі випадки теж трапляються. Життєві ситуації згладжуються, і люди можуть зрозуміти, що поспішили з рішенням розлучитися. Пояснюємо: якщо пара не прийде за місяць, заява може «почекати». Якщо за три не з’являться – пропаде, але нічого страшного. Тут і вислухати потрібно, і поспівчувати, і допомогти, тому не тільки юридичні знання, а й психологічні навички зовсім не завадять. Та загалом Тернопілля – «класичний» регіон зі своїми релігійними традиціями. Люди вірять, що шлюб – це подія на все життя. А не на один день.

Коли хочеться бути Джеймсом Бондом

– Розкажіть про зміну імені, чи часто виявляють бажання змінити їх і які для того є причини.

– Найпоширеніша ситуація: подружжя розлучилося, і колишня дружина хоче повернути дівоче прізвище. Більшість заяв про зміну імені пов’язані з цією причиною. Також звертаються люди з немилозвучними, на їхній погляд, прізвищами, як-от Баран, Кабан. А хтось вірить, що з новим іменем зміниться життя на краще. Доводилося реєструвати і Джеймса Бонда, і Джорджа Буша. Хто як хоче, так і змінює. Була Золота – стала Срібною. Хоча таких випадків небагато: подібні зміни створюють чимало проблем, адже слід оновлювати й усі документи.

– А які зараз найпопулярніші імена, які батьки дають своїм дітям?

– Часто називають відповідно до церковних свят. Наприклад, взимку традиційно багато Андрійків, Миколок, Катерин і Ганн. А в травні найпоширенішими іменами для хлопчиків були такі: Артем, Арсен, Владислав, Давид, Данило, Дмитро, Ілля, Максим, Олександр, Станіслав, Тимофій і Юрій. Для дівчаток – Анастасія, Ангеліна, Вероніка, Дарина, Діана, Злата, Соломія, Софія, Марія, Юлія. Рідше трапляються екзотичні імена. Серед чоловічих, які недавно реєстрували: Давид-Агхогхомен, Дамир, Дарій, Наум. Серед жіночих – Емілія, Іларія, Кароліна, Мілана, Неллі. Незвичайні імена зазвичай дають у сім’ях, де хтось із подружжя є іноземцем.

У пошуках щастя за кордоном

– Чи часто тернополянин стають на рушничок щастя з громадяни інших країн?

– Останнім часом кількість таких шлюбів зросла. Наші жінки однозначно в пошуках кращої долі за кордоном. Зі своїми судженими вони знайомляться в інтернеті, а стосунки зазвичай реєструють у нас: і дешевше, і перелік необхідних документів менший. Одружуються з мешканцями різних країн – США, Німеччини, Чехії, Польщі, Туреччини. Літні пані нерідко знаходять собі пару в Ізраїлі. Розповідають, що ставлення до пенсіонерів там зовсім інше, ніж у нас. Мовляв, вони там – молоді жінки й навіть їздять на танці. Шукають своїх обраниць за кордоном і чоловіки, але такі випадки у нас бувають набагато рідше.

– Українські шлюби визнають за кордоном?

– Звичайно, для цього необхідно зробити переклад усіх документів та легалізувати їх. Але якщо кохана половинка з таких країн, як Туреччина, то краще одружитися там. У нас різні традиції й менталітет, тож українка матиме більше гарантій на захист у сімейному житті. Хоча від неприємних ситуацій наші жінки не убезпечені навіть у розвинених демократичних державах. Був випадок, коли тернополянці, яка вийшла заміж за старшого іноземця і жила з ним на тамтешньому хуторі, чоловік заявив: залиш мені тільки одну дитину з трьох, а сама їдь, куди хочеш. Її батьки просили допомоги, але ми тут нічого зробити не можемо.

– У Тернополі – багато студентів-іноземців. Поєднують вони у нас свої долі, їдуть додому?

– Як правило, укладають шлюб за своїми традиціями, на Батьківщині, коли їдуть на канікули. Хоча одружуються і в нас. Бувають екзотичні пари з Африки – їхня весільна громада завжди яскраво вбрана та жвава. Але виникає проблема: студентки, які живуть тут більше п’яти років, народжують дітей і «забувають» їх зареєструвати. Коли ж їм доводиться покидати країну, приходять до нас зі сльозами, бо не можуть вивезти дітей без документів.

Кримчани просять про допомогу

– Про що мріють працівники тернопільського Палацу щастя?

– Про просторішу будівлю. Або хоча б про ремонт: РАЦС тут на договорі оренди, внутрішні приміщення, яким більше ста років, занепадають і потребують неабияких вкладень. На жаль, не вдається уникнути і черг. Приходять люди з різними характерами, іноді напружені, «на нервах», і треба з ними спокійно поговорити, все пояснити.

– Чи впливає ситуація в країні на вашу роботу?

– Приїжджають дуже багато людей із Криму, у кого живуть тут родичі, та просять їх терміново одружити. Пояснюють, що це необхідно для переоформлення документів, аби врятувати нерухомість, яку мають на півострові. А за російським законодавством одружуватися не хочуть. Кажуть: ми – українці. Що у наших силах, стараємося зробити та допомогти.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!