0352.ua

Солдат із Тернопільщини гібридну війну в Україні порівнює з афганською 35-річної давності

Ті, хто був у зоні військових конфліктів, закликають усіх до миру та злагоди. Біполярність світової політичної системи склалася на сьогодні. Після розпаду СРСР роль "наддержави" намагається взяти на себе сусідня Росія. Гібридна війна в Україні, яка ведеться за активної підтримки з боку РФ, приносить Україні колосальні матеріальні та моральні збитки. Саме зараз остаточно визначається вектор політичного та соціального розвитку нашої держави.

Сьогоднішня ситуація ще раз акцентувала увагу всього суспільства, хто є хто у нашому українському домі. Як і під час локальних війн, Другої світової на захист держави стають чоловіки – солдати періоду великих потрясінь. Символічним є те, що саме зараз не на папері почав цінуватися патріотизм, відданість служінню національним інтересам. Через долю тисяч і тисяч людей пройде війна. І саме зараз є люди, які не один рік жили та виживали в горнилі війни. Афганська війна, яку багато військових аналітиків порівнюють із нинішньою в Україні, забрала десятки тисяч людських життів. Ті, хто залишився і вижив, розповідають про складні сторінки нашої історії.                        

Розповідь про наших земляків-«афганців», які живуть та працюють серед нас. Для них значення миру та стабільності особливо актуальне.  66-та окрема моторизована бригада на початку 80-х років XX століття базувалась у провінції Нангархар в місті Джелалабад. Командував бригадою підполковник Олег Євгенович Смірнов (нині генерал-лейтенант), заступником з політичної підготовки був наш земляк, уродженець села Малі Бірки, що на Гусятинщині, Михайло Сідляр. Бригада на третину складалася з українців. Серед них був і Віктор Іванович Парух з Гримайлова Гусятинського району, який близько двох років провів в Афганістані у складі 66-ої ОМБР.

– Як і зараз, азіатська країна зачіпала інтереси багатьох світових держав, де й донині триває громадянська війна. Афганським моджахедам активно допомагали американські та китайські найманці, завдаючи чималих жертв серед наших солдатів, – пригадує Віктор Парух.

Прорадянський уряд Бабрака Кармаля мав невелику підтримку, сила його влади трималася на радянському війську. І саме тоді українські солдати проявили себе як представники сильної та героїчної нації. Відданістю та мужністю уславилось багато наших земляків. А жити, не те що воювати, було вкрай важко. Складні кліматичні умови, особливо на півдні, де відсутні мінусові температури, а в літній період спека була до 50 градусів за Цельсієм. Малярія, дизентерія, отруйні павуки та плазуни ще більше ускладнювали службу в цьому регіоні, пише «Номер один».

Афганська армія разом із місцевою поліцією (цирандой) спільно з ГРУ (головне розвідувальне управління СРСР) проводили розвідувально-бойові операції. І тоді за командою виходили в гори роти та батальйони, озброєні гранатометами, мінометами та автоматами АК-74. Для масових операцій використовували реактивну установку "ГРАД", яка на території 6 га не залишала нічого живого, хоча в горах її ефективність була значно меншою.

Як розповідає В. Парух, його третій батальйон у 1980 році зазнав великих втрат, майже повністю загинула перша рота з їхнього батальйону, потрапивши в оточення моджахедів. А в цілому за 1980-1981 рр. бригада втратила до третини особового складу. В одному з боїв на очах у Віктора загинув його товариш Андрій Гончаренко з Дніпропетровської області. Постріл зі старої англійської гвинтівки кінця XIX ст. став для нього смертельним. Куля потрапила в голову. Озброєння у «духів» було ледь не музейним: німецькі автомати часів Другої світової війни, англійські гвинтівки, кремнієві карамультуки та… новітня американська зброя. Як теперішня РФ постачає зброю на Схід, так і тоді зброю постачав сусідній Пакистан. Для перевезення тіл наших бійців у Кабулі був збудований завод із виробництва цинкових домовин для наших солдатів. Прикметною була операція в кінці 1980-го, коли у передмісті Джелалабада було знищено близько десяти американських найманців. Як згодом стало відомо, це був елітний загін американського спецназу. До сьогодні Віктор згадує останню розмову з нашим земляком з села Раштівці Гусятинського району Василем Кильбою, який так і не повернувся додому. Реально і в уяві постала смерть.

На жаль, в Україні йде локальна війна, жорстока, підступна. Невже верховоди великих держав не розуміють, що, окрім горя, біди та руйнувань, війна нічого не принесе. Ті, хто був у зоні військових конфліктів, з особливою чутливістю розуміють значення мирного життя та закликають усіх нас до миру та злагоди…

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!