Якщо раніше слово «капелан» здавалось чимось далеким і чужим, то тепер воно ввійшло у нашу реальність. Капелани – це ті військові священики, які поруч з бійцями у будь-який час, в польових умовах та під свистом куль. У зоні АТО з українськими солдатами перебувають і духовні отці з Тернопільщини. Зі своїми підопічними вони на передовій. У рідні парафії повертаються лише на кілька днів. Адже там, на Сході, вони зараз потрібні більше.

Настоятель храму «Всіх святих українського народу» отець Іван Гуня нещодавно повернувся із зони АТО. Зізнається: хотів би бути з хлопцями постійно, адже  вони потребують значної духовної підтримки, відчуття миру, радості й потрібності. Отець Іван переконував бійців боротися за життя, а не віддавати його… навіть за Україну, пише Наш день.

– Я захоплений нашими хлопцями, нашим народом, нашими людьми, їх відвагою, жертовністю та героїзмом, – додає о. Іван Гуня. –  Вони готові віддати своє життя за Україну. Хоча основою наших розмов завжди було те, що вони мають боротися за своє життя, за життя своїх рідних, за свою батьківщину. Неправильний вислів: поїхали життя віддати за Україну. Потрібно боротися за неї і там, і вдома.

Священик весь час проводив із солдатами. Молився з ними, їв нехитрий солдатський пайок. Багато з них до АТО зброї не тримали. В отця, натомість, за плечима Афганістан, тож інколи ставав і військовим наставником.

– Там іде справжня війна, там вбивають, – додає отець Іван. – Тому хлопці постійно відчувають небезпеку, бачать смерть, адже у них стріляють. Для них дуже важливо почути від кожного, хто приїжджає, що вони потрібні, як і те, що вони роблять. А хвилювання у кожного свої. Якщо людина потрапила під обстріл мінометів, а  до того ніколи не була в таких ситуаціях і взагалі не служила у війську, настає стан замкненості, депресії. Тоді їй потрібна допомога. Найбільше у цьому випадку рятує молитва та підтримка близьких. Хлопці із Заходу знають з історії, що дуже часто українські воїни, аби не потрапити в полон, підривали себе або стрілялися. Сепаратисти на Сході дуже жорстокі. Особливо до вихідців із Західної України.

Лише від УГКЦ Тернопільщини в АТО – троє отців. Їхня робота не тільки духівництво, а й пильнування за добробутом військових.

Кількість священиків на передовій і їхнє схвалення солдатами навіть породжує ідею створення централізованого капеланства в Українській армії. Такий інститут існував ще до Другої світової війни. Та поки Мінооборони думає, отці не зволікають і не бояться, а  їдуть туди, де потрібна їхня допомога і підтримка.

0352.ua

Тернопільські священики служать у зоні АТО

Якщо раніше слово «капелан» здавалось чимось далеким і чужим, то тепер воно ввійшло у нашу реальність. Капелани – це ті військові священики, які поруч з бійцями у будь-який час, в польових умовах та під свистом куль. У зоні АТО з українськими солдатами перебувають і духовні отці з Тернопільщини. Зі своїми підопічними вони на передовій. У рідні парафії повертаються лише на кілька днів. Адже там, на Сході, вони зараз потрібні більше. Настоятель храму «Всіх святих українського народу» отець Іван Гуня нещодавно повернувся із зони АТО. Зізнається: хотів би бути з хлопцями постійно, адже  вони потребують значної духовної підтримки, відчуття миру, радості й потрібності. Отець Іван переконував бійців боротися за життя, а не віддавати його… навіть за Україну, пише Наш день .

– Я захоплений нашими хлопцями, нашим народом, нашими людьми, їх відвагою, жертовністю та героїзмом, – додає о. Іван Гуня. –  Вони готові віддати своє життя за Україну. Хоча основою наших розмов завжди було те, що вони мають боротися за своє життя, за життя своїх рідних, за свою батьківщину. Неправильний вислів: поїхали життя віддати за Україну. Потрібно боротися за неї і там, і вдома.

Священик весь час проводив із солдатами. Молився з ними, їв нехитрий солдатський пайок. Багато з них до АТО зброї не тримали. В отця, натомість, за плечима Афганістан, тож інколи ставав і військовим наставником.

– Там іде справжня війна, там вбивають, – додає отець Іван. – Тому хлопці постійно відчувають небезпеку, бачать смерть, адже у них стріляють. Для них дуже важливо почути від кожного, хто приїжджає, що вони потрібні, як і те, що вони роблять. А хвилювання у кожного свої. Якщо людина потрапила під обстріл мінометів, а  до того ніколи не була в таких ситуаціях і взагалі не служила у війську, настає стан замкненості, депресії. Тоді їй потрібна допомога. Найбільше у цьому випадку рятує молитва та підтримка близьких. Хлопці із Заходу знають з історії, що дуже часто українські воїни, аби не потрапити в полон, підривали себе або стрілялися. Сепаратисти на Сході дуже жорстокі. Особливо до вихідців із Західної України.

Лише від УГКЦ Тернопільщини в АТО – троє отців. Їхня робота не тільки духівництво, а й пильнування за добробутом військових.

Кількість священиків на передовій і їхнє схвалення солдатами навіть породжує ідею створення централізованого капеланства в Українській армії. Такий інститут існував ще до Другої світової війни. Та поки Мінооборони думає, отці не зволікають і не бояться, а  їдуть туди, де потрібна їхня допомога і підтримка.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!