У Тернополі діти зробили для військових обереги від снайперських куль

У бібліотеці-музеї національної іграшки №5 два тижні поспіль діти робили ангеликів, ляльки-мотанки, писали листівки, щоб згодом відправити на схід, у зону АТО.

«Усе почалося із того, що у нас завдяки волонтерам із Канади організували курси англійської мови. Є дві групи дітей, молодша (від семи до десяти років) і старша (від одинадцяти до п’ятнадцяти). Ми організували ще й майстер-класи з виготовлення ляльки-мотанки, нитяних ляльок та ангеликів. Вчили дітей майстрині Алла Шушкевич та Галина Дудар. Відтак вирішили наші роботи надіслати на схід. Діти хоча б цим хочуть підтримати військових, вберегти їх від кулі», – сказала бібліотекар Ірина Мацько.

За словами пані Ірини вони вже надіслали дві перші партії подарунків, тернопільські волонтери вручили їх військовим з батальйону «Айдар». «Нам було до сліз приємно, коли розповідали, що солдати кладуть наші ляльки й ангеликів у внутрішні кишені, ближче до серця, і вірять що вони захистять їх. Тому вирішили не зупинятися і зробити ще. Цього разу про такі обереги нас попросили київські солдати, тож цю партію ми відправимо до столиці», – продовжила жінка.

Дуже приємно дивитися на дітей, коли вони із такою старанністю, наполегливістю, щирою любов’ю робили ті подаруночки.

«З цією лялькою я надсилаю військовим великий привіт і побажання, щоб вони швидше поверталися додому живими і здоровими, щоб вони захистили нашу Україну, перемогли усіх ворогів», – сказала одинадцятирічна Оленка Ісаєва.

«Хочу побажати солдатам перемогти, щоб ми жили спокійно і щоб більше ніхто ні у кого не стріляв», – сором’язливо мовив одинадцятирічний Андрій Водарський.

Хвала Богу, діти на заході, зокрема на Тернопільщині, не знають, що таке війна. Вони лише з голубих екранів бачать, що на нашу країну прийшли погані люди і стріляють в українців. Дівчатка просять, щоб наші солдати повертались живими і здоровими, а хлопці обіцяють, що коли виростуть, теж підуть служити до армії і захищатимуть країну, пише газета Свобода.

Діти закінчили роботу і взялися до ігор, забав. А за столиком стояли дві жіночки, вони дбайливо запаковували кожну ляльку, кріпили до них синьо-жовті стрічки. «Недавно у соцмережах прочитали, що солдатики наші ляльки носять завжди з собою. Стало так приємно. Дуже хочемо, щоб ці наші невеличкі подаруночки, виготовлені з великою любов’ю, оберігали наших хлопців. І взагалі, щоб швидше закінчилася війна і діти, чоловіки, онуки повернулися до своїх рідних живими і здоровими. Молимося за це щоденно», – зі сльозами на очах сказали майстрині Алла Шушкевич та Галина Дудар.