“Дуже скромний, тихий і дуже добрий”, – так згадують про загиблого гранатометника 32-річного Андрія Дрьоміна друзі. Як ми повідомляли, 12 серпня тіло загиблого бійця доправили до Тернополя. Поховають героя у селі Великий Глибочок Тернопільського району.

– З Андрієм знайомий давно, десь з 2000-го року, – розповідає фотожурналіст і військовий історик з Тернополя Ігор Крочак. – Свого часу була акція «Україна без Кучми!», ми брали в ній участь. Андрій був у середній віковій групі УНА-УНСО, а я – у старшій. Можу сказати, що Андрій завжди був щирим патріотом, пройшов весь Майдан – від початку до кінця. Якось ми з Майдану поверталися до Тернополя і сіли у потяг, що прямував до Росії, то Андрій цілу ніч розповідав пасажирам, що в Києві насправді діється, а не те, що їм транслює російське телебачення. Коли ми вийшли на перон, Андрій усміхнувся і промовив: “Недаремно ми з тобою цілу ніч не спали, тепер хоча б часточка росіян знатиме правду, хто ми насправді такі, українці!”

Андрія Дрьоміна друзі знали як “Світляка”. Разом із чоловіком відомої журналістки Тетяни Чорновол Миколою Березовим він служив у батальйоні “Азов”. Хлопці зналися давно. Коли Андрій лише приїхав до “Азова”, відразу попросився до чоти Миколи, хотів бути разом з ним. Разом і загинули… Ось як написав про це у соцмережі один із бійців батальйону “Азов”: “Наша чота йшла за БМП і потрапила під снайперський обстріл з обох боків. Працювали російські найманці 132-им калібром. Спочатку був поранений гранатометник Андрій Дрьомін з Тернополя, позивний «Світляк». Микола Березовий кинувся на допомогу «Світлячкові» і отримав кулю в ногу. Поки ми прикривали їх, «Сокіл» намагався допомогти Миколі, але отримав кулю в живіт. На жаль, ми супроводжували БМП, що постійно глохла і не мала запасу боєкомплекту для відстрілу. Довелося вантажити поранених під шаленим вогнем снайперів і тільки дивом вдалося уникнути більших жертв. При цьому снайпер ще кілька разів підстрелив «Світлячка» і добив його – він отримав п’ять куль, дві з яких витримав шолом. Поки ми вийшли з-під обстрілу з пораненими і поки приїхала медична допомога, Микола Березовий помер. Крупним калібром йому розірвало артерію на нозі в паху і навіть джгут не зміг зупинити кров”, пише Нова Тенопільська газета

Тернополянин Андрій Юркевич товаришував із “Світляком” і ось що говорить про нього: “Ми знали один одного 14 років. Коли почалися військові дії, планували воювати разом. Так сталося, що потрапили в різні батальйони, однак часто зідзвонювались, причому Андрій телефонував частіше. Наприкінці кожної розмови нагадував мені не забувати тримати зв’язок… У нас були діаметрально різні погляди на життя, але наша дружба була вища від будь-яких непорозумінь”.

Андрій Дрьомін – єдина дитина в сім’ї, його батьки – вчителі. Мама Ярослава понад десять років була на заробітках в Італії. Коли їй повідомили про смерть сина, відразу прилетіла до України.

– Андрій з батьками тривалий час жив у Луцьку, а потім сім’я переїхала до Глибочка, де живуть батьки Ярослави, – розповідає односельчанка пані Надія. – Подружжя почало зводити будинок, а за якийсь час обоє потрапили у страшну аварію і дивом залишилися живими. Щоб заробити гроші чоловікові на дороге лікування, Слава подалася на заробітки за кордон, так і затрималася на довгих десять років. Такий біль і так шкода молодого гарного хлопця і справжнього патріота, що просто не маю слів...

0352.ua

“БМП глохла і не мала запасу для відстрілу”: як загинув гранатометник з Тернопільщини під снайперським вогнем

“Дуже скромний, тихий і дуже добрий”, – так згадують про загиблого гранатометника 32-річного Андрія Дрьоміна друзі. Як ми повідомляли, 12 серпня тіло загиблого бійця доправили до Тернополя. Поховають героя у селі Великий Глибочок Тернопільського району.

– З Андрієм знайомий давно, десь з 2000-го року, – розповідає фотожурналіст і військовий історик з Тернополя Ігор Крочак. – Свого часу була акція «Україна без Кучми!», ми брали в ній участь. Андрій був у середній віковій групі УНА-УНСО, а я – у старшій. Можу сказати, що Андрій завжди був щирим патріотом, пройшов весь Майдан – від початку до кінця. Якось ми з Майдану поверталися до Тернополя і сіли у потяг, що прямував до Росії, то Андрій цілу ніч розповідав пасажирам, що в Києві насправді діється, а не те, що їм транслює російське телебачення. Коли ми вийшли на перон, Андрій усміхнувся і промовив: “Недаремно ми з тобою цілу ніч не спали, тепер хоча б часточка росіян знатиме правду, хто ми насправді такі, українці!”

Андрія Дрьоміна друзі знали як “Світляка”. Разом із чоловіком відомої журналістки Тетяни Чорновол Миколою Березовим він служив у батальйоні “Азов”. Хлопці зналися давно. Коли Андрій лише приїхав до “Азова”, відразу попросився до чоти Миколи, хотів бути разом з ним. Разом і загинули… Ось як написав про це у соцмережі один із бійців батальйону “Азов”: “Наша чота йшла за БМП і потрапила під снайперський обстріл з обох боків. Працювали російські найманці 132-им калібром. Спочатку був поранений гранатометник Андрій Дрьомін з Тернополя, позивний «Світляк». Микола Березовий кинувся на допомогу «Світлячкові» і отримав кулю в ногу. Поки ми прикривали їх, «Сокіл» намагався допомогти Миколі, але отримав кулю в живіт. На жаль, ми супроводжували БМП, що постійно глохла і не мала запасу боєкомплекту для відстрілу. Довелося вантажити поранених під шаленим вогнем снайперів і тільки дивом вдалося уникнути більших жертв. При цьому снайпер ще кілька разів підстрелив «Світлячка» і добив його – він отримав п’ять куль, дві з яких витримав шолом. Поки ми вийшли з-під обстрілу з пораненими і поки приїхала медична допомога, Микола Березовий помер. Крупним калібром йому розірвало артерію на нозі в паху і навіть джгут не зміг зупинити кров”, пише Нова Тенопільська газета

Тернополянин Андрій Юркевич товаришував із “Світляком” і ось що говорить про нього: “Ми знали один одного 14 років. Коли почалися військові дії, планували воювати разом. Так сталося, що потрапили в різні батальйони, однак часто зідзвонювались, причому Андрій телефонував частіше. Наприкінці кожної розмови нагадував мені не забувати тримати зв’язок… У нас були діаметрально різні погляди на життя, але наша дружба була вища від будь-яких непорозумінь”.

Андрій Дрьомін – єдина дитина в сім’ї, його батьки – вчителі. Мама Ярослава понад десять років була на заробітках в Італії. Коли їй повідомили про смерть сина, відразу прилетіла до України.

– Андрій з батьками тривалий час жив у Луцьку, а потім сім’я переїхала до Глибочка, де живуть батьки Ярослави, – розповідає односельчанка пані Надія. – Подружжя почало зводити будинок, а за якийсь час обоє потрапили у страшну аварію і дивом залишилися живими. Щоб заробити гроші чоловікові на дороге лікування, Слава подалася на заробітки за кордон, так і затрималася на довгих десять років. Такий біль і так шкода молодого гарного хлопця і справжнього патріота, що просто не маю слів...

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!