Інтерв’ю з міським головою Тернополя Сергієм Надалом

- Якби сьогодні у Тернополі діяло багато великих підприємств, то навіщо меру було б кудись їздити? Він сидів би на одному місці і пильнував, щоб була каналізація, гаряча вода, не було жодних проблем. А ми ж сьогодні стоїмо перед тим, що робочих місць бракує, зарплата одна з найнижчих в Україні.
ZAXID.NETпропонує увазі читачів інтерв’ю з міським головою Тернополя Сергієм Надалом.

- Як Тернопіль дає собі раду з транспортним забезпеченням. Особливо з пільговим перевезенням? Адже державні дотації так досі й не доходять до транспортників.
- Справді, у Тернополі існує така проблема. Державні дотації ми, на жаль, отримуємо не в повному обсязі. Утім, цьогоріч ми розробили нову транспортну мережу, в чому нам допомогли фахівці з Львівського університету. Цього року ми дуже вдало провели конкурс на транспортні маршрути. Тролейбуси й автобуси тепер їздять новою транспортною мережею. Було запроваджено нові правила, згідно з якими  в кожному маршрутному таксі дозволено перевозити шістьох пільговиків. Крім того, всі пільговики їздять безкоштовно в тролейбусах і в 21-му соціальному автобусі. Загалом соціальні автобуси і тролейбуси покривають основні магістральні напрямки в Тернополі, що становить понад 40% всього транспортного потоку в місті.

- Як вдається зберігати соціальні маршрути?
- У Тернополі вартість соціального маршруту найнижча в Україні. Він коштує 1 грн 25 коп., тоді як у райцентрах Тернопільської області проїзд коштує дві гривні. Зберегти вдалося лише завдяки тому, що знайшли компроміс між владою та перевізниками про те, на яких умовах будуть здійснюватися перевезення.

- Як нині з ремонтом доріг у Тернополі? Доводиться їх проводити за міські кошти, чи держава допомагає?
- На сьогодні ми не отримали жодної копійки з держбюджету на ремонт доріг. Всі ремонти відбуваються виключно за кошти міського бюджету. Нині ми проводимо поточний ремонт міських доріг та міжбудинкових проїздів і дворів. Щодо капітальних ремонтів, то лише зараз оголошено тендерну процедуру, ремонт розпочнеться наступного місяця. Ми оголосили тендер лише у межах тих коштів, які має міський бюджет, а це незначна сума порівняно з потребами. На жаль, державних коштів, які ми мали отримати як акцизні збори від продажу нафтопродуктів, досі немає. Тому тендери щодо серйозних ремонтів ми не в змозі проводити. Якщо минулого року Тернопіль отримав 16 мільйонів транспортного податку, які спрямовували на ремонт і утримування доріг, то цього року цей платіж скасовано, кошти находять до державного бюджету, а вже звідти мали б вертатися до області й міста. Досі ми цих коштів не отримали, але, згідно з розпорядженням обласної адміністрації, відповідно до тієї суми, яку виділено на область, місто отримає лише 10 млн замість попередніх 16-ти.

- Чи проведення Євро-2012 поруч, у Львові, слугує якимось позитивним чинником для Тернополя? Адже й у вас теж є об’єкти до Чемпіонату.
- Звичайно, проведення Євро має позитивне значення в кількох моментах. По-перше, це близькість Львова до Тернополя. Ми вже розмовляли з мером Львова Андрієм Садовим про створення єдиного туристичного простору. Адже Тернопіль і Тернопільщина мають понад 30 тисяч пам’яток культури й історії. Тож туристам, які приїжджатимуть до Львова, ми надаватимемо можливість проїхатися тернопільськими маршрутами. Крім того, на Тернопільщині розташовані дві великі християнські святині: Почаївська Лавра і Зарваниця, яка належить до одного з 12 марійських духовних центрів. Окрім того, Тернопіль внесено у каталог УЄФА як місто, де базуватиметься одна з команд, котра проводитиме свої ігри у Львові. Тому зараз у зв’язку з цим ми проводимо реконструкцію стадіону, готуємо свої туристичні об’єкти, заклади громадського харчування, аби приймати не лише команду, але й групу її підтримки.

- Чи зараз Тернопіль вже може похвалитися зростанням туристичних потоків?
- Наразі про це неможливо говорити. Я можу з упевненістю сказати, що на сьогодні Тернопіль використовує свій туристичний потенціал відсотків на п’ять, а може й менше. Лише два міста в Європі мають такі озера в самому своєму центрі. Нині цей потенціал не використовується. Цього року нам вдалося добитися того, що вперше за 27 років на тернопільському озері відбуватиметься Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту. Це буде 26-27 серпня, саме в ці дні ми святкуватимемо День міста. За попередніми підрахунками Федерації водно-моторного спорту, на цей захід очікують близько 30 тисяч туристів. Тоді ми й зможемо поговорити про збільшення туристичного потенціалу. Позитивним є й те, що нині траса на Тернопільському озері сертифікована Міжнародною федерацією водно-моторного спорту, і ми маємо право упродовж п’яти років проводити подібні змагання. Це обов’язково дасть притік туристів. Окрім того, у наших планах розвиток Тернополя як активного водного відпочинку, це скутери, яхти, віндсерфінг, водні лижі. Уже сьогодні до нас звертаються підприємці з інших міст Україні, котрі готові вкладати гроші в розвиток туристичної інфраструктури.

- Розкажіть детальніше про інвестиції, пов’язані з туризмом і з іншими галузями.
- Якщо казати відверто, то Тернопіль надзвичайно потребує інвестицій. Протягом останніх років до міста практично не надходили інвестиції. Тернопіль не має нині великого промислового виробництва. Це є проблема, бо немає достатньої кількості робочих місць, де б люди отримували нормальну зарплату. З іншого боку, відсутність промисловості в Тернополі є позитивом, оскільки Тернопіль є екологічно чистим містом. Тут, окрім великого озера в центрі міста, є чотири великі парки площею від 40 до 60 га. Це вже готова зона рекреаційного відпочинку. Ці парки потрібно також розвивати як туристичний потенціал. Тобто Тернопіль може слугувати містом для відпочинку всієї сім’ї на вихідні.
Міська рада прийняла програму туристичного розвитку Тернополя, де розроблено ряд заходів, які мають бути реалізовані протягом чотирьох років. Це і брендування Тернополя, і ознакування основних туристичних місць, і створення туристичної карти міста. Один із цікавих елементів, які ми використовуємо для збільшення туристичного потенціалу, - це відновлення на цвинтарях міста поховань військових інших країн. Наприклад, поховання Першої світової війни. Це бельгійці, німецькі солдати, польські солдати. Адже діє міжнародна конвенція, яка каже, що вбитий воїн не є ворогом. В усьому світі, у Європі місця поховань це також є елементом туризму. Навіть коли приїжджають офіційні делегації і знають, що в місті поховані мешканці їхньої країни, то переважно йдуть туди, віддають їм честь. Зараз створено багато туристичних маршрутів такими місцями, так званий військовий туризм.
Важливим стимулом розвитку туризму є розвиток аеропорту. Нині в Тернополя є аеропорт, який розташований за три кілометр від центру міста. Цей аеропорт мав статус міжнародного, він пройшов сертифікацію на право приймати літаки класу «Аеробус». Тернопіль має вигідне географічне розташування, що дуже важливо з позиції логістики.

- Чи реконструкція аеропорту вже розпочалася?
- Аеропорт є комунальною власністю облради. На сьогоднішні траса повністю готова до прийому літаків. Але, на жаль, тут здійснюють виключно чартерні рейси, тобто регулярних рейсів немає. Реконструкції потребує саме приміщення аеровокзалу. Нині місто готове долучитися фінансуванням до проведення цієї реконструкції, є ряд інвесторів, готових вкласти у це кошти. Єдиною проблемою залишається залучення сюди регулярних авіарейсів. Як тільки з Тернополя почнуть літати регулярні авіарейси, це стане автоматичним поштовхом для того, щоб зробити реконструкцію аеровокзалу. Це дасть і нові надходження, це автоматично зацікавить туристів. Адже, знаючи специфіку перетину кордонів, черги, багато хто бажав би скористатися авіатранспортом, до того ж це швидше.
Варто також зазначити, що у всій Західній Україні немає аеропорту, який би надавав послуги карго, тобто вантажні перевезення. Враховуючи наше вигідне логістичне розташування було розроблено навіть цілий інвестиційний проект про створення логістичного центру на базі Тернополя, де ми могли б поєднати в радіусі трьох кілометрів аеропорт, залізничну гілку, автовокзал для надання транспортних послуг.

- Повернімося до міської господарки. Чи вдалося щось змінити на краще в роботі ЖЕКів? Чи досі люди нарікають на їхню роботу?
- Нарікання мешканців є. Якби ми нині зробили опитування, чим найбільше незадоволені тернополяни, то більшість відповість: роботою ЖЕКів. Нині в Тернополі з 19 ЖЕКів лише чотири є приватними. Досі зроблено все так, щоб всі комунальні ЖЕКи збанкрутували. Фактично послуги надають приватні підприємці й приватні підприємства, які ми умовно називаємо ЖЕКами.
Мешканці здебільшого нарікають на погану якість ремонтів або на їхню відсутність. Ремонтів фасадів, ремонтів дахів. Нам вдалося зменшити вдвічі скарги на неякісне прибирання. Коли ЖЕК неякісно здійснює прибирання, то складається акт претензії, на основі якого робиться перерахунок. За ці кілька місяців перерахунки зменшилися вдвічі. Це свідчить про те, що якість прибирання покращилася. Поруч із тим у зимовий період було багато нарікань на лід біля будинків. Ми поінформували всі ЖЕКи і всіх мешканців, що ті ЖЕКи, які працюватимуть найгірше, з трьома з них ми розірвемо угоди на прибирання й передамо їх іншим ЖЕКам, які працюють краще. З одним із ЖЕКів ми це вже зробили. І що прикро: це був ЖЕК, який працював у центральній частині міста. Як показали акти ревізії КРУ, кошти ЖЕКу спрямовували не на ремонт і придбання матеріалів, а на інші цілі. Ми й надалі проводимо таку політику. Зараз ми збираємо інформацію на спеціальний номер телефону 1580, який діє цілодобово. Тернополяни мають можливість зателефонувати й розповісти про свої проблеми, висловити скарги і претензії. Окрім того, відділ комунального господарства веде свій моніторинг роботи ЖЕКів. Виявивши, який ЖЕК найгірший, ми знову будемо ставити питання про розривання з ним угоди й передачу будинків на обслуговування іншому ЖЕКу. Я думаю, якщо протягом року 3-4 ЖЕКи втратять свій бізнес, це стане добрим прикладом для інших.
Крім того, міський голова проводить об’їзд дворів будинків. Це теж дає ефект. Як би ми не тримали це в таємниці, ЖЕКи про це дізнаються й намагаються прибрати ще до приїзду міського голови. Й люди потім нам дякують, просять частіше приїжджати. Інколи об’їзд здійснює не сам голова, а бере зі собою всіх працівників комунальних служб, всіх ЖЕКів. Тоді в них виникає сором один перед одним, коли в когось виявляється краще, в когось гірше прибрана територія.

- Для міста краще співпрацювати з приватним чи комунальним ЖЕКом?
- Європейська практика показує, що все ж з приватником працювати краще…

- А Ваша практика?
- На сьогоднішні нам теж легше працювати з приватником. Поясню чому: на жаль, комунальні підприємства, які ще діють у Тернополі, вважають, що з міському бюджету їм мають виділяться кошти на утримання. Це неправильна психологія. Комунальне підприємство – це суб’єкт господарювання, створений для отримання прибутку. Воно має надавати якісні послуги населенню і за це отримувати кошти. Приватник же сам максимально економно розраховує свої витрати, щоб заробити. Він переживає за якісне надання послуг, бо в нього можуть відібрати його територію обслуговування.

- А розривали Ви угоду з комунальними чи приватними ЖЕКами?
- Одна угода розірвана з комунальним підприємством, зараз готується розрив із приватним.

- Упродовж якого часу утворилися приватні ЖЕКи?
- Протягом останніх чотирьох років.

- Львів уже вийшов на цілодобове водопостачання. Яка зараз ситуація з цим у Тернополі?

- Холодну воду постачаємо цілодобово. На жаль, ми ще не можемо забезпечити щоденне цілодобове постачання гарячої води. Це зараз головна проблема, з якою ми працюємо. У нас є конкретний план дій, ми ведемо переговори з ЄБРР, уже маємо підписані попередні угоди. І з першого червня в Тернополі працює данська компанія на замовлення ЄБРР як експерт із тих запропонованих нами програм. Ми хочемо отримати фінансовий ресурс для проведення модернізації системи теплопостачання. Упродовж 14 днів ми отримаємо від експертів кінцевий варіант найвигіднішої, найоптимальнішої пропозиції, як це робити. І далі піде фінансування з коштів ЄБРР.
Перше, ми хочемо забезпечити цілодобове постачання гарячої води. Друге, ми хочемо також досягнути максимальної економії, при цьому забезпечивши повноцінне теплопостачання соціальної сфери – дитсадочки, школи, лікарні. І, звичайно, це якісне надання послуг тепла населенню. У нинішній системі, коли йде постачання тепла від котельні довгим шляхом по трубопроводу до населення, є, звичайно, втрати. Люди незадоволенні і послугами, й тими коштами, які змушені платити. Саме тому в Тернополі за минулі роки майже 35 відсотків населення перейшло на індивідуальне опалення. Це створює проблеми для Теплокомуненерго, адже в будинку є споживачі, яких обслуговує підприємство, і ті, що мають індивідуальне опалення. А витрати Теплокомуненерго залишаються такими ж, як і раніше. Якщо ж ми зможемо користувачам центрального опалення надати такі ж комфортні умови, то вони не стануть переходити на індивідуальне опалення, бо не буде змісту витрачати зайві кошти.

- У багатьох містах України, зокрема у Львові, тривають гострі дискусії щодо тарифів на теплопостачання, зокрема щодо доцільності існування двоставкового тарифу. Які тарифи діють у Тернополі?
- У Тернополі діє двоставковий тариф. Я вважаю, що це дуже правильно. Люди мають можливість економити, менше платити в літні місяці, натомість на період споживання тепла їхня плата збільшується. При цьому вони мають можливість отримати субсидії з бюджету на цю різницю. Якщо порівнювати тарифи на теплопостачання Тернополя, наших міст-сусідів і загалом по Україні, то ми йдемо на рівні нижче середнього за вартістю тарифу. Він не є в нас завищеним, як може здаватися в інших містах. Але не хочу коментувати, оскільки в кожному місті може бути інша система теплопостачання, і ми не можемо знати, як визначається ціна. Зрештою, ціну встановлює НКРЄ, а не кожне місто самостійно. Рівень оплати доволі добрий. Сьогодні потрібно говорити, що в нас оплата теплопостачання йде на рівні 102 відсотки. Це є позитивно, це дуже добре. Стосовно послуг за водопостачання оплата теж дуже добра, на рівні 95-96%.
Однією з проблем міста є те, що в нас досі немає станції знезалізнення води. Ми вже підготували потрібну документацію. Сьогодні маємо попереднє погодження, що Тернопіль потрапляє в державну програму «Питна вода». А це означає, що вже цього року місто отримає перший транш на впровадження системи знезалізнення води. Загалом цей проект коштує 61 мільйон. Ми сподіваємося, що як мінімум третину грошей ми отримаємо цього року, щоб провести підготовчі роботи, поставити перші блоки фільтрації.

- У Львові ВО «Свобода» вимагає відставки голови ЛОДА Михайла Цимбалюка. Водночас Ви нещодавно побували на весіллі його сина. Як Ви це прокоментуєте?
- Насправді не треба виключно все переводити в політичну площину. По-перше, на це весілля був запрошений мер міста Львова Андрій Садовий. Ми попередньо домовилися про зустріч із ним. Я його зустрічав, я проводив його до храму. Шлюб давав греко-католицький Владика Василь. Було б недобре, якби я, провівши мера Львова до храму, розвернувся і пішов у інший бік.
Окрім того, ми мали зі Садовим робочу зустріч. Я хочу принагідно подякувати Андрію за його принципову позицію і підтримку міського голови Тернополя у справі отримання належних нам тролейбусів від ЛАЗу.  Бо у заводу був борг перед Тернополем – два тролейбуси. Тож Львівська міська рада і міський голова заявили, що не будуть проводити жодних операцій із ЛАЗом, допоки він не розрахується з Тернополем.
Окрім того, чомусь усі акцентують увагу на шлюбі сина Цимбалюка, а забувають про наречену. А вона є донькою дуже відомого нашого тернопільського медика, який займається лікуванням опіків шкіри. Він відомий не лише в Україні, але й за кордоном. Я знав його і раніше. Тож міський голова Тернополя був на світській події, яка відбувалася у місті.

- Фракція «Свободи» у Львівській міськраді нарікає на надмір чиновників у апараті ратуші й виступає за скорочення штату. Яка ситуація в тернопільській мерії?
- Нині у мерії діє та сама кількість чиновників, яка працювала й до цього. Є окремі підрозділи, які ми значно скоротили. Є новостворені підрозділи, наприклад, управління стратегічного розвитку міста. Ми вважаємо, що місто має розвиватися, працювати по-новому, мати налагодженні тісні стосунки з містами-побратимами. У цьому управлінні діє відділ зовнішньоекономічних відносин, якого раніше також не було. Ми створили підрозділ муніципальної поліції, відділ супроводження автоматизованих систем управління. Ми живемо в ХХІ столітті, коли не існує жодного кабінету, де б не було комп’ютера й Інтернету. Як можна існувати без відділу, який може надавати належний супровід і підтримку в робочому стані.
Тобто є підрозділи, які ми створили нові, а є підрозділи, які ми просто скоротили або зменшили чисельність. Ми прорахували документообіг, ефективність надання послуг.Крім того, ми працюємо сьогодні над отриманням сертифікату ISO-2001 – міжнародного стандарту. Думаю, що на вересень цю процедуру буде завершено. Відповідно, ми намагаємося ввести нове поняття для чиновників, які працюють у міській раді. Вони працюють для надання послуг населенню. Є перелік послуг, які чиновники зобов’язані надавати для населення. Їхнє завдання – надати якісну послугу. Має відбутися певна зміна в психології чиновника.

- Тобто про скорочення виконавчого апарату не йдеться?
- На сьогодні ми не проводили скорочення виконавчого апарату, оскільки та кількість, яка є зафіксована, нас влаштовує. Тож немає потреби проводити скорочення.

- Журналісти Вам закидають, що Ви забагато подорожуєте. Остання ваша поїздка була до Ватикану. За чиї кошти?
- По-перше, хочу сказати, що міський голова Тернополя Сергій Надал їздить у закордонні відрядження не менше, ніж його попередник. По-друге, всі ці поїздки проводяться не за кошти міського бюджету.

Щодо коментування поїздки на зустріч із Папою, це взагалі навіть не коментується. Я вважаю, що кожна людина, яка себе вважає християнином, має за честь поїхати зустрітися з Папою, не зважаючи на вартість цього проїзду. Крім того, в Римі я разом з головою обласної ради Олексієм Кайдою зустрічався з інвестором, з яким ми сьогодні працюємо щодо вкладання коштів у Тернопіль. Завжди йде намагання поєднати корисне з приємним.
Подорож, наприклад, у Канаду я оплатив коштом відпустки. Я використав її, аби залучити інвестиції, перейняти якийсь досвід. Якби сьогодні в Тернополі діяло багато великих підприємств, то навіщо меру було б кудись їздити. Він сидів би собі на одному місці й пильнував, щоб була каналізація, гаряча вода, не було жодних проблем. А ми ж сьогодні стоїмо перед тим, що робочих місць бракує, зарплата одна з найнижчих в Україні. А найголовніше - виявляється, що про Тернопіль дуже мало знають в Україні, не те що за кордоном. На жаль, Тернопіль досі асоціювали лише з проблемою сміття, позитивного іміджу не було створено. Тому метою цих подорожей є виключно залучення інвестицій до Тернополя, надання інформації про інвестиційну та туристичну привабливість міста. Це основна мета.

- Де можна побачити декларацію про доходи міського голови Тернополя?
- Є зараз, до речі, звернення журналістів про те, що вони хочуть отримати й опублікувати декларацію міського голови. Буквально сьогодні (розмова велася ще минулого тижня і Сергій Надал свого слова дотримав – ZAXID.NET) вона буде розповсюджена через прес-службу, і її зможуть передрукувати всі видання, які цим цікавляться.

у Тернополі планують відзначати 22 червня?
- Скажу чесно, на сьогоднішні ми не готували якихось масових акцій для відзначення 22 червня. Ми працюємо в нормальному режимі. Звичайно, 22 червня якісь заходи відбудуться, але це не ті ключові заходи, на які будуть спрямовані основні зусилля чи людські ресурси.

Довідка. Сергій Надал  народився 1975 р. в Тернополі. 1995 року отримав у Тернопільському комерційному інституті диплом бакалавра за спеціальністю економіст, економіка та управління виробництвом. 1997 року закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю облік і аудит. 2001 року отримав у Тернопільській академії народного господарства диплом магістра за спеціальністю «Фінанси». З 1994 по 2005 рр. працював у Державній податковій інспекції у Тернополі на посадах від державного податкового інспектора до начальника управління. З вересня 2005 року працював на посаді начальника відділу ДПА в Тернопільській області, з 2007 по 2010 р. працював на посаді першого заступника голови ДПА в Тернопільській області. Удостоєний звання радника податкової служби першого рангу. З квітня 2010 року по липень 2010 року працював начальником Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області. З липня 2010 року по листопад 2010 року працював в Тернопільській обласній організації ВО «Свобода». 15 березня 2009 року обраний депутатом Тернопільської обласної ради. Голова Комісії з питань соціально-економічного розвитку, промислової політики, транспорту та зв'язку, інвестицій, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності. 31 жовтня 2010 року Сергій Надал переміг на виборах міського голови Тернополя.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!