Українська діаспора збирає гроші для українських бійців – розповідь тернополянки, яка вже 10 років живе у США

У США тернополянка Катерина Мормуль живе уже понад 10 років. Дівчина зізнається, що їй дуже хочеться повернутися до Тернополя і саме тут створити власну сім’ю. А наразі у неї — початок навчання в Іллінойському університеті бізнесу, тож мрії відкладаються на потім.

Уперше Катя поїхала до Чикаго, коли їй було 7 років. Новорічна казка у новому місті сподобалась їй. Але дівчинку через якийсь час відправили додому літаком. «Батькам потрібно було ставати на ноги, розвивати свій бізнес, а тут дитина, за якою треба наглядати…» — згадує Катя. Коли її мама завагітніла, Каті було 8, тож вона знову летіла до Чикаго, пише Нова Тернопільська газета

«Довго звикала до цієї країни чи звикаю й досі…»

Їй здавалося все чужим: люди, будівлі і навіть машини. Міста були маленькими і зручними, а їх було чимало. У самому Чикаго дівчина була безліч разів, а жила весь цей час у різних містечках штату Іллінойс. Самі міста поділені на багаті та убогі райони. Як пояснює Катя, це пов’язано із людьми, які там проживають, та з ландшафтами.

Її сім’я змінювала місця проживання, а Катя — школи, аби знайти найкращий район для життя. Дивним для дівчини було те, що уроки проводили не лише за партами, а й на підлозі.

— Ми сідали в коло разом з вчителькою і читали твори. А ще я ніяк не могла зрозуміти, що на куті парти вказаний мій порядковий номер шафки, адже мови спочатку не знала… — згадує дівчина. — Щороку у нас був перелік предметів (класів), які нам потрібно вивчити. Окрім того, ми вибирали додаткові класи, які нам подобаються. Наприклад, дівчата шили одяг — це клас шиття. Хлопці могли обрати клас, пов’язаний із ремонтом машин та ін. До того ж у школі навчають усіх видів спорту. У шкільному році є три сезони, що тривають по три місяці. Протягом кожного з періодів можна обирати різні види спорту і відвідувати секції. Щосезону проводяться міжшкільні змагання, на яких учні шкіл змагаються за першість.

— Окрім спортивних змагань, в американських школах популярні проведення вистав, концертів, — додає Катя. — У школі також є оркестр, музична асамблея, до якої входить 20 осіб. Є різні клуби: мовні, фінансові, клуб бізнесу, допомоги людям та ін. До речі, ми створили клуб українців. На зібраннях говорили про міста, історію та культуру. У клубі були не тільки українці, а й американці українського походження, які хотіли дізнатися про історію предків.

Втім, як зізнається сама Катерина, загалом їй було важко звикнути до нових традицій та засобів спілкування. Вона часто згадувала рідний дім і постійно мріяла повернутися додому. Проте, з іншого боку, Америка втілила надії дівчини на світле майбутнє. І доля їй усміхнулася — вона навчалася у хорошій державній школі. Америка не тільки відкривала перспективу власного кар’єрного росту, а й стала другим рідним домом.

«Найбільше не вистачає… українських фруктів»

— Мені не вистачає тут українських фруктів та овочів. Коли я приїжджаю в Україну, намагаюся надовго запам’ятати смак українських смаколиків, — зізнається Катя. — Цікаво, що у кожної національності, що проживає у штаті, є своя кухня. Місто, де живе величезна кількість українців, називається… Українське село (Ukrainianvillage), там чимало ресторанів нашої кухні. А загалом в Америці харчування специфічне. Скажімо, багато ресторанів, де готують лише бургери, в інших є бутерброди з різними начинками. Щодо напоїв, то в американців все просто: платиш два долари за напій з автомата — і можеш наливати його, скільки захочеш.

Гастрономічні смаки у Каті невибагливі: її улюблені страви —макарони із сиром, деруни та салат «Цезар». Втім, щонеділі у сім’ї Мормулів на сніданок вареники. Катя з мамою також готують голубці, борщ і навіть холодець. Вони не тільки пам’ятають про українські традиції, а й спілкуються рідною мовою вдома і, звичайно, відзначають всі українські свята. «На Святвечір у нас вдома готують усі 12 страв. Тоді з’являється таке відчуття, ніби ми нікуди й не їхали…» — усміхається Катя. До слова, до церкви сім’я ходить часто, особливо Катерина. У ній дівчина вбачає силу, яка допомагає їй в період труднощів.

«Хотіла поїхати на Майдан, але батьки не дозволили»

— Я знала про революцію в Україні з перших днів і не відходила ні на крок від телевізора, щоб подивитися новини. Я дуже переживала за українців і сподівалася, що все налагодиться. Навіть на Майдан хотіла поїхати, але батьки не дозволили, — зізнається Катя.

Дівчина так палко переживала, що ледь не провалила іспити в школі. Події в Україні так зачепили українців у Чикаго, що вони організували там свій Майдан під українським консульством.

— Нас було чимало. Всі прийшли з українською символікою, щоб показати небайдужість до українського горя. Там ми співали гімн України, розмахували плакатами, — з гордістю згадує Катя.

Сім’я Мормулів збирала речі для тих, хто стояв у Києві на Майдані, допомагала їм і фінансово, а молитвою духовно підтримували увесь час. У той період вони дуже часто ходили до церкви, де знаходили хоч трішечки розради для стривожених сердець. На допомогу завжди приходив священик, який також приїхав з України, тож міг знайти потрібні слова для заспокоєння.

— Мені надзвичайно сумно, що нині в Україні гинуть невинні люди. Дуже шкода тих, котрі не розуміють чи не хочуть розуміти, що саме твориться у нас на Сході, — з розпачем каже Катя. — Так, людей вже «дістало», що Україну споконвіку постійно ділять. Всі нормальні українці хочуть, щоб вона була єдиною державою, бо й так вже стільки натерпілася, та кінця-краю тому не видно…

За словами Каті, у їхній церкві священик після служби Божої постійно розповідає про складну ситуацію в Україні, про бойові дії та закликає усіх до молитви. Українська діаспора в Чикаго намагається допомагати, чим може, зокрема, уже неодноразово збирала гроші та одяг для українського війська.

Катя зізнається, що після навчання в університеті хоче повернутися додому, щоб застосувати свої знання на Батьківщині.

— Дуже хочеться, щоб в Україні все стало добре і щоб тут можна було жити, щоб люди не їхали працювати за кордон і не залишали домівок. Хочеться мирного неба над головою і спокою в душі.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!