Тернополянин грає в одному з найкращих оперних театрів Німеччини

21-річний тернополянин Мар’ян Кушнірик – музикант, грає на контрабасі в одному з найкращих оперних театрів Німеччини.

За словами Мар’яна, навіть звичайному українському студенту в Німеччині можна знайти місце під сонцем, маючи здібності та величезне бажання.

– Мар’яне, а як ти потрапив до Німеччини?

– Зовсім випадково. Там навчається мій перший вчитель по контрабасу Владислав Воробель. Якось під час літніх канікул ми зустрілися в майстерні музичних інструментів у Тернополі. Він і порадив мені випробувати свої сили на вступних іспитах до народного університету мистецтв у німецькому місті Ессен. На той час я навчався в Одеській спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. П.С. Столярського. Пропозиція мене зацікавила, і я надіслав поштою документи до університету, а через три місяці поїхав складати вступні іспити. Цікаво, що там на іспитах запитують лише те, що стосується твого майбутнього фаху. Були лише три екзамени – гра на контрабасі, теорія музики та німецька мова. Мені вдалося їх успішно скласти. Окрім навчання в університеті, я беру приватні уроки у соло-контрабасиста Берлінської філармонії Метью МакДональда. Я познайомився з ним через професора університету. Метью – його хороший приятель, плату за уроки він категорично відмовляється брати, пише Нова Тернопільська газета.

– Твій батько у Тернополі – диригент оркестру «Воля», а також музикант симфонічного оркестру. Старший брат Андрій теж музикант. Це вони спонукали тебе продовжити музичну династію?

– Старший брат помітив мої музичні здібності і допоміг їх розвивати. З 14 років я навчався гри на контрабасі у музичній школі. Щодо батька, то він не дуже хотів, щоб і другий його син став музикантом, але… Мені завжди щастило на викладачів. Вони допомогли розвинути сильні та «підтягнути» слабкі сторони. У 2011 році я здобув першу премію серед учнів спеціалізованих музичних шкіл та училищ на фестивалі мистецтв «Кримська весна». А загалом я радий, що вибрав музику, бо це те, що виходить у мене найкраще. Не уявляю себе в офісі чи за паперовою роботою. А ще професія музиканта дає можливість подорожувати і постійно знайомитись з новими людьми.

– Кажуть, щоб досягти успіху у будь-якій сфері, треба дуже любити те, чим займаєшся

– Любов до музики – відносне поняття. Її можна любити слухати, любити під неї танцювати, писати або ж виконувати… Мені ж музика допомагає відкрити нові грані в собі. Нині я практикант оперного театру Штуттгарта. Хочу зауважити, що рівень музикантів, вокалістів чи танцівників тут дуже високий, тому дуже добре, що поруч є досвідчені колеги, які завжди підтримають і порадять, що потрібно робити для подальшого розвитку.

– Нещодавно ти пройшов за конкурсом в оркестр Берлінської опери. Важко було туди потрапити?

– Чесно кажучи, я й не збирався їхати до Берліна. Я дуже багато готувався до конкурсу в Кельні, але там посів друге місце. Того ж вечора приїхав до товариша, ми почали радитися, що робити далі. В Інтернеті натрапили на оголошення, що через день буде такий же конкурс до Берлінської опери... Я не міг туди просто так поїхати, адже потрібно було спочатку надіслати заявку, чекати запрошення. Словом, це не дуже швидкий процес, але часу на довгі роздуми в мене не було. Я зателефонував своїй хорошій подрузі до Берліна і попросив її дістати контакти когось з групи контрабасів в опері. Через 15 хвилин номер соло-контрабасиста був у мене. Мені хотілося, щоб він оцінив мою гру, але перемоги я не очікував. А ще я довго не був у Берліні і вирішив заразом прогулятися містом і відвідати давніх друзів. Те, що я пройшов за конкурсом, було для мене приємною несподіванкою. Берлінська опера – один з найкращих оперних театрів Німеччини.

– Як вважаєш, за кордоном більше поціновувачів класичної музики, ніж у нас?

– Німці дуже люблять класичну музику, зали майже завжди заповнені. Щоправда, концерти переважно відвідують пенсіонери та люди, котрим за 45. Молоді, на жаль, дуже мало. В Україні, з мого погляду, музику вважають просто хобі, люди не сприймають її як професію. Окрім того, професія музиканта в Україні оплачується не дуже добре, та й висококваліфікованих оркестрів у нас порівняно мало.

– Чи подобається тобі європейський стиль життя? Може, вже знайшов там приятелів?

– Німецький стиль життя різко відрізняється від нашого. Життя німців дуже розмірене і передбачуване, все відлагоджено, чітко та пунктуально, за винятком хіба що транспортного сполучення. Загалом мені це підходить, бо не люблю когось чекати, а ще більше не люблю, коли чекають на мене. У будні там усе тихо і спокійно, всі поспішають на роботу. А ось у п’ятницю розпочинаються масові гуляння: не лише молодь, а й дорослі збираються в кафе, барах та дискотеках, так само і в суботу, а ось у неділю – абсолютна тиша, всі крамниці зачинені, на вулицях дуже мало людей.

За три роки, що прожив у Німеччині, почуваюся досить впевнено, хоча спочатку було нелегко, бо я добре не знав ані німецької, ані англійської. Однак, постійно перебуваючи у німецькомовному середовищі, дуже швидко вивчив мову і тепер можу вільно спілкуватися. Тут знайшов собі багато приятелів з України, Німеччини, Іспанії, Болгарії, Японії, Бельгії…

– У зв’язку з цим розкажи про якийсь кумедний випадок, який там з тобою трапився…

– Там один бомж влаштував мені… нічну екскурсію у місті Венло в Нідерландах. За три години нічної прогулянки я багато дізнався про голландську архітектуру і побачив цікаві нічні пейзажі. Я спершу не сприйняв його за бомжа, він під’їхав на велосипеді до лавочки, на якій я сидів, і вмостився читати газету. Був доволі охайно одягнений і мав при собі мобільний телефон. Коли ми розговорилися і він дізнався, що я нетутешній, вважав за необхідне допомогти полегшити мені години очікування потяга до Німеччини. Тільки згодом я побачив, що мій новий знайомий спить біля входу до супермаркета…

– Про що ти мрієш?

– У найближчих планах – вступити до вищої школи музики «Hanns-Eisler» в Берліні, а потім час покаже. Темп життя тут швидкий, і все швидко міняється.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!