Мер Тернополя С.Надал: про особисте і наше місто

Чого боїться мер Тернополя, чому матюкається, яка його найеротичніша мрія, за що любить рідне місто – про особисте та суспільне розповів вчора молодим журналістам на "зустрічі без краваток" (http://www.0352.com.ua/article/60925) Сергій Надал.

На зустріч мер, як годиться, прийшов без краватки, виявивши приємну пунктуальність. Однак кави у віденській кав’ярні гості від міського голови не дочекалися. Сам він до розмови приступив з пляшечкою моршинської води.
Меру одразу стало спекотно, навіть не рятував кондиціонер. Залишалося лише гадати – від променів вечірнього сонця чи від гострих запитань близько сорока гостей зустрічі?

-         Раніше у своєму інтерв’ю Ви сказали, що пішли у політику, бо Вам стало соромно. Зараз це почуття минулося?

-         В дитинстві, практично до 8-9 класу мріяв стати льотчиком, а про політику навіть і не думав. Я б не повірив, якби мені сказали, що я стану мером. Але мені стало соромно за дії нашої влади, наших депутатів і президентів. Я зрозумів: якщо хочеш щось змінити, починай з себе. Зараз я на етапі бажання щось зробити. Бо той час, що я на посаді міського голови, – дуже короткий термін для разючих змін.

-         Який режим дня у мера?

-         У мене настільки напружений робочий графік, що я б підписався під словами, які побачив на рекламі однієї автозаправки по дорозі до Києва: «Моя найеротичніша мрія – виспатися на вихідних в усіх позах». Насправді відпочивати виходить тільки в неділю. Сім’я вже називає мене квартирантом, бо частіше бачить по телевізору, аніж вдома. Звісно, вони намагаються щось змінити у цьому розпорядку, але безуспішно. Дружина і донька змушені підлаштовуватися під мої умови, тому що мій графік стає усе щільнішим. Втім, я до цього вже звик - можу себе назвати трудоголіком. День умовного «байдикування» викликає у мене дискомфорт.

-         З якими труднощами Ви зіткнулися на посаді  міського голови?

-         Перші декілька місяців було дуже складно пристосуватися, звикнути до публічності. А ще тяжче це переносила сім’я. На щастя, і дружина, і донька сприймають це нормально, із розумінням.

-         Вашій доньці  просто бути «донькою мера»?

-         Настя себе так ніколи не позиціонує. Але їй скоро виповниться 16 років, і у перехідний період уникнути непорозумінь з підлітком неможливо. У неї багато обмежень, наприклад, бути вдома рівно об 11:00, тоді як друзі можуть мати більшу свободу.

-         Донька цікавиться політикою?

-         Авжеж,вона вже більше мені радить і мене вчить – ви ж знаєте, що діти завжди розумніші за батьків! – хоча й радиться зі мною теж. Я й не помітив, як моя донька виросла, – скрушно зітхає пан Сергій.

-         Чи Настя критикує Вас як політика?

-         Коли почитає, що в Інтернеті  понаписують про мене, тоді критикує… Інтернет – її слабкість. Я часом її попереджаю: дивися, не загубися у тих соціальних мережах.

-         Як бути успішним політиком і хорошим татом водночас?

-         Ніколи не приносити проблеми з роботи додому. І завжди знаходити час для сім’ї.

-         Що для Вас означає успіх?

-         Ціль та її реалізація. Конкретне завдання та задоволення від досягнення запланованого результату. Щоб добитися успіху, треба працювати, працювати. Є ще інший спосіб: сидіти і повторювати аутотренінг «Я – мільйонер, я – мільйонер…»

-         Якби не Тернопіль, то мером якого міста Ви б хотіли стати? Чи є у вас амбіції щодо президентського крісла?

-         Гм, хіба що Києва. Балотуватися на пост президента я не збираюся, а от на посаду міського голови висуватимуся вдруге.

-         Кажуть, друзі пізнаються у біді. Або ж є думка, що справжній друг – той, який зможе розділити твій успіх, а не стане заздрити цьому. Хто Ваші друзі?

-         Ви собі уявити не можете, як багато друзів з’явилося після виборів! (cміється). Ні, зі мною залишилися найдорожчі люди, вірних друзів у мене небагато, а їх і не повинно бути багато. Тепер у мене є чимало хороших знайомих.

-         Які найбільші помилки Ви робили в житті?

Мер вкотре сумно зітхає:

- Багато доводилося розчаровуватися в людях. А це найбільш боляче. Іншим я майже завжди пробачаю їх помилки, і вистачає сили визнати свою неправоту.

-        Яка Ваша  мрія?

- Як це не пафосно звучить, мрію реалізувати ті кілька стратегічних проектів для міста, які запланував. Люблю потім подивитися в очі тим, хто казав, що це неможливо. Я отримую від цього велике задоволення!

-        А що заважає втілювати Ваші задуми і мрії в Тернополі?

-         Політика. Є багато речей, як і можливо робити успішно, але інтриги стають на заваді. Ці два роки, цей і наступний, будуть дуже складними, зав’язаними на політиці. І якщо будуть парламентські вибори, то кампанія будуватиметься на критиці теперішньої влади.

-         Чим ви займаєтеся поза роботою, яке ваше хобі?

-         В школі я збирав марки, і зараз кілька тисяч десь вдома перекидаються. А зараз… чесно зізнаюся, немає часу. Люблю в неділю зіграти у футбол.

-         Яку останню книжку Ви прочитали, хто ваш улюблений автор?
-         Останньою я читав книгу Василя Шкляра «Чорний ворон». А улюбленим письменником можу назвати Чингіза Абдулаєва.


-         До речі, на вашій сторінці на «Фейсбуці» вказано, що ваш улюблений фільм - «Молитва за гетьмана Мазепу». Чому Ви його рекомендуєте переглянути?

-         Перегляньте, і ви по-новому подивитеся на багато речей.

-         Ви – азартна людина?

-         Так, зізнаюся, я дуже азартний. У лотерею, щоправда, ніколи не вигравав, але от у карти…

-          Які Ваші фобії? Чи намагаєтеся ви їх подолати?

-         Я боюся темряви і висоти. Примушую себе позбутися цих страхів. Наприклад, кілька років тому стрибнув з парашутом з 2,5 тис. метрів. Після приземлення мав незабутні відчуття, але у перші секунди польоту думав «Що тобі в цьому житті не вистачало???»

-         У Вас є погані звички?

Після хвилинних роздумів:

- Часом не витримують нерви і я починаю матюкатися. Звісно, не на публіці.

-         Ви вважаєте себе щасливою людиною? Що потрібно Вам для щастя?

-        Я не вважаю себе нещасливим. Для щастя мені потрібно знати, що все гаразд вдома, і на роботі усе ладнається. Як то кажуть, щоб було приємно вранці йти на роботу, щоб хотілося ввечері додому повертатися...

Далі буде…

Продовження див. тут http://www.0352.com.ua/article/60983

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Оголошення
Розмістити оголошення у цьому блоці Додати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!