Де розміщені бомбосховища у Тернополі?

У разі бомбардування спеціальні захисні споруди Тернополя готові прихистити у себе майже 30 тисяч городян. Так стверджують у мерії. Утім, де розміщені укриття – чиновники не кажуть.

Знайти логіку у таких відмовках посадовців намагався журналіст «RIA плюс».

Війна – так більшість українців називають ситуацію на Сході країни. І хоча у Тернополі – мир та відносний спокій, люди все ж занепокоєні імовірним загостренням військового конфлікту.

Зважаючи на це, городяни усе частіше порушують питання, у якому стані бомбосховища та протирадіаційні укриття?

Ревізія Надала

29 липня на офіційному сайті Тернопільської міськради опублікували звіт, як мер Сергій Надал перевіряв стан сховищ у місті.

«Міський голова запевнив, що, враховуючи ситуацію в Україні, усі об’єкти приведені у повну готовність, забезпечені паливно-мастильними матеріалами. Влада наразі веде перемовини з об’єктами торгівлі, щоб визначити запас продуктів харчування, необхідних для забезпечення життєдіяльності міста», - йдеться на веб-ресурсі мерії.

Ми вирішили дізнатися, чи справді усе так, як написано. Для цього ще у серпні попросили міськуправління з надзвичайних ситуацій перелічити кількість сховищ та протирадіаційних укриттів, вказати їх розташування і влаштувати бодай у кількох із них ознайомчу екскурсію.

Утім, від профільного управління добилися лише пропозиції відвідати показове протирадіаційне укриття, що в ПТУ №1. А також повідомлення: «Мешканці багатоповерхівок повинні, у разі необхідності, сховатися у підвалах своїх будинків. Сховища та протирадіаційні укриття для них, згідно з законом, не передбачені».

Обмежений доступ

Інформацію, аналогічну запитуваній в управлінні з надзвичайних ситуацій, ми пробували отримати й безпосередньо у міського голови Сергія Надала. У відповідь на інформаційний запит нам повідомили таке: «На території міста Тернополя розташовано 55 сховищ та 36 протирадіаційних укриттів. У них розміщується 29,6 тис. чол. Інформація про місцезнаходження захисних споруд має обмежений доступ. Захисні споруди розташовані на підприємствах, установах і організаціях міста, є їх власністю. За готовність захисних споруд до використання відповідають власники».

А от у Рівному міська рада оприлюднила детальний перелік та адреси з місцем розташування укриттів.

Що приховують підприємства?

Не маючи адрес сховищ, ми звернулися до керівників економічного, педагогічного і технічного університетів. А також до головного лікаря університетської лікарні, голови облради та директорів заводів «Ватра», «Оріон» і фабрики меблів «Нова». За нашою інформацією, вказані заклади повинні володіти або володіли захисними спецспорудами. Через інфозапит ми поцікавились, у якому стані об’єкти, скільки можуть вмістити людей, а також скільки щороку коштів витрачають на утримання споруд.

В облраді нас запевнили, що ні сховищ, ні протирадіаційних укриттів вони не мають. Лікарня, підприємства та педуніверситет узагалі проігнорували запит. А ось економічний і технічний вузи надали нам таку інформацію.

«Політех» радіації не боїться

Так, у ТНТУ заявили, що мають два протирадіаційних укриття. Одне - на вул. Руській, 56. Друге - на вул. Микулинецькій, 46. Там споруду орендують у ТОВ «ОСП Корпорація Ватра». Обидва об’єкти, запевняють у техуніверситеті, вміщають 2000 осіб.

«Готовність захисних споруд можна оцінити як обмежено готові. Наявний фонд захисних споруд в мирний час використовується для господарських, навчальних потреб в порядку, визначеному законодавством, - відповідають листом з університету. – Згідно з планом розвитку і удосконалення цивільного захисту, на 2014-2017 роки планується виділення коштів у сумі 15 тис. грн».

У бомбосховищі ТНЕУ - ремонт

Сусідом по спецукриттях із техуніверситетом є економічний вуз. Сховище університету розташоване на вул. Микулинецькійй, 46а. Це корпус юридичного факультету.

- Таке сховище у нас одне. Воно може вмістити 600 чоловік, - розповідає начальник ремонтно-будівельного відділу ТНЕУ Сергій Юрій.

За його словами, захисна споруда перебуває на балансі університету з 1989 року.

- З того часу ми частково відремонтували приміщення. Щось поштукатурили, щось підфарбували. Але там наразі не працюють комунікації. Світло є, витяжка працює. А води немає, - уточнює начальник ремонтно-будівельного відділу.

Скільки коштів щороку вуз виділяє на утримання об’єкта, чоловік сказати не зміг.

Від головного корпусу економічного університету разом з паном Юрієм вирушаємо на Микулинецьку, 46а. Їдемо оглядати сховище.

- По університету нещодавно видали тематичний наказ, щоб, зважаючи на ситуацію в країні, підготувати наші підвальні та цокольні приміщення для розміщення там студентів і персоналу, - розповідає дорогою чоловік. - Роботи вже провели.

У сховищі тренуються сбушники

Під’їжджаємо до корпусу юрфаку. Мій супутник говорить таким тоном, ніби видає таємницю: «У нашому сховищі сбушники інколи навчання проводять».

Перед входом до приміщення нас зустрічає невисокий сивий чоловік — Михайло Фаринюк, який відповідає за бомбосховище. Уже в його компанії спускаюся у підвал. Йдемо через троє металевих дверей і потрапляємо у просторий бункер із безліччю кімнат. Усі порожні.

- Плитка на стінах наліплена, пошпакльована, - показує відповідальний за сховище. – Ще половину приміщення треба так обробити.

Чоловік поспіхом проводить екскурсію.

- Тут у мирний час будуть відпочивати студенти за грою у настільний теніс, - пояснює начальник ремонтно-будівельного відділу.

Приміщення, які раніше використовували під душові, робітники перетворили на склад. Обіцяють після ремонту усе поприбирати.

- Баки із запасом води у нас є, - поспішає запевнити відповідальний за сховище. – Он двері в окремі кімнати поміняли, замки поставили. Є приміщення, де мають бути протигази, медикаменти.

Чоловіки нарікають на обладнання, що залишилося у спадок.

- Якщо матеріали для ремонту ми ще можемо знайти, то обладнання для сховища… На його оновлення потрібні великі кошти, - бідкається Михайло Фаринюк.

У одній з кімнат помічаю щось на зразок величезного двигуна.

- Це - законсервований генератор. Він у робочому стані, - пояснює «гід».

Коли намагаюся сфотографувати частину бункера, до ремонту якої ще не не бралися, чоловіки просять сховати фотоапарат. Мовляв, навіщо погане фіксувати. Дають мені зрозуміти, що пора йти нагору.

Підвали – небезпечна альтернатива

Згідно з Кодексом цивільного захисту України, пересічні городяни не можуть розраховувати на захист у сховищі чи протирадіаційному укритті. Альтернативою їм мають бути підвали багатоповерхівок.

- Це ще б нічого, якби не стан наших підвалів, - вважає 22-річний студент Микола Лучик. Хлопець проживає на вулиці Руській, 14.

Микола погодився показати підвальне приміщення свого будинку.

- Вхід сюди не з двору, а з під’їзду. Запасного виходу немає. Хіба вікно, - показує тернополянин. – Підвал фактично розміщений на першому поверсі. І сенсу використовувати його як бомбосховище немає. Більше того, тут всюди на стінах великі тріщини. Просто неба безпечніше перебувати під час бомбардування, аніж тут.

Хто має право перебувати у бомбосховищах та протирадіаційних укриттях

- у сховищах:

а) працівники найбільшої працюючої зміни, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань. Також ті, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники, які забезпечують функціонування таких станцій;

в) працівники найбільшої працюючої зміни, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань. А також працівники чергового персоналу, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце;

- у протирадіаційних укриттях:

а) працівники першої та другої категорій цивільного захисту (нафтогазової промисловості, яким належать об’єкти з переробки, добування газу та газового конденсату; хімічної, нафтохімічної промисловості, нафтопереробної, газопереробної, хіміко-фармацевтичної, лісохімічної, целюлозно-паперової тощо);

б) працівники структур, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;

в) населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту (групи можуть бути рятувальні, аварійно-відновлювальні, аварійно-технічні, пожежні тощо). Також населення, евакуйоване з міст;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань. Також працівники закладів охорони здоров’я, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

- у швидкоспоруджуваних захисних спорудах, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення:

населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!