Секрети риболовлі на Тернопіллі

Риболовля — улюблене заняття значної частини городян. Адже навіть у Тернополі є де закинути вудочку.

Шанувальники “тихого полювання” мають і Став, і невеликі озерця в гідропарку та парку "Топільче", а також - річку Серет. Усі перелічені "рибні місця" - одні з кращих в області, визнають професійні спортсмени-риболови та гості з-за кордону. Однак риболовля в кожній із названих локацій має специфіку та шанувальників. Вони й погодилися розкрити таємниці успішної риболовлі для читачів "RIA плюс". Хоча й зізналися — всього розказувати не будуть, бо в кожного рибалки має бути свій секрет.

За хижаками та великою здобиччю місцеві рибалки радять йти на Став. Проте, зауважують, кльову можна чекати довго.

- У Ставі можна впіймати щуку, окуня та судака. Також є коропи, лящі та навіть білі амури, - розповідає рибалка із 13-річним стажем Іван Кмиш. - У річці водиться невелика риба, переважно плотва, карасі та окунці. Тож варто знати, куди йти з вудкою, а куди - зі спінінгом.

У ставочках, що в парках, риби також багато, ділиться досвідом пан Кмиш. Зустрічаються там найчастіше карасі, окуні та підлящики. Чоловік каже, що рибалити там він не любить, бо крупної риби в тих ставочках немає.

У Ставі є крупна риба. Рибалки кажуть, що іноді на поверхні води чутно такі сплески, наче вага екземпляра становить не менше 15-20 кг. Декому таких гігантів "вполювати" пощастило.

- Наприкінці весни чоловік неподалік дамби витягнув коропа вагою десь і 20 кг. Оце я розумію, трофей! Шкода, правда, що не випустив... Але це - особиста справа риболова, - каже рибалка Олег Стрільчинський. - Я не такий везучий. Максимум — короп на 2 кілограма. Упіймав його неподалік причалу з боку Кутківців. Ох, намучився я з тією рибиною... Ніби невелика, а так смикала! Думав, вудилище “не виживе".

Улюблена наживка риболова — дощові хробаки. На них і хижака, і “травоїда” упіймати можна. Щоправда, їх чоловік радить копати у землі під гноєм, бо такі для риби смачніші та помітніші у воді. Якщо ж викопали хробаків зі звичайного ґрунту, варто до ємності, куди їх складете, додати кілька крапель олії. Трішки, щоб вони не задихнулися, а лише отримали блиск і запах.

“На річці зносить...”

На річку, як радить місцевий риболов Олександр Ханько, краще йти із короткою - до 3 метрів - вудочкою. Розмір має значення, бо в рибних місцях через гілки дерев, важко закидати. Разом із тим, вудилище не повинно бути коротшим 2,5 метра. Адже береги бувають високими, а біля них - мілко. Тож хоча б з півтора метра від берега закидати треба, радить чоловік.

- У нашій річці найліпше йдуть плотва й окунь. Люблю і першу, і другу рибу. Їх на хробака та опариша ловлять, - зауважує пан Олександр. - Але рибалити на ріці, не так вже й легко. Через сильну течію поплавок зносить. Окрім того, там, де дуже швидка вода, його просто водить течією і покльовки не видно. Однак можна пристосуватися.

Проте у річці великої риби не сподівайтеся, наголошує тернополянин.

- Але такої, розміром із долоню, як поталанить, штук 20-30 натягати можна, - додає він. - Тільки треба у годині п'ятій ранку вже сидіти з вудкою. До речі, іноді взагалі не клює. Не знаю чому. Ніби наживка хороша, погода чудова, а не клює і все! Може рівень води падає чи атмосферний тиск. Тому якщо одного разу нічого не "вполювали", не треба думати, що завжди так буде.

Чоловік радить, аби поплавок не зносило та не водило, брати не менше як двограмове грузило та тонкий поплавок. Ще один варіант - рибалити, як каже чоловік, “на підсічку”.

- Тобто підняти його так, щоб він був над водою, - пояснює він. – А здобич витягати, коли волосінь натягнеться та підніме поплавок.