«Коли я заходжу в аудиторію - відчуваю себе людиною!» - ректор тернопільського педуніверситету В.П.Кравець

Його життя сповнене парадоксів. Колись він не любив вчителів, не дружив з дисципліною, отримав золоту медаль, втік з танкового училища, працював бригадиром на цукровому заводі, викладав математику в 14-ій школі, а ще тепло згадує армійську службу…

Сьогодні на чергову "зустріч без краваток" з тернопільською молоддю прийшов Володимир Петрович Кравець -  доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, заслужений працівник освіти України, ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені  Володимира Гнатюка. Мова йшла про шлях до успіху для молодих людей.
Досвідчений і сучасний, серйозний і жвавий, вдумливий і емоційний, впевнений  і самокритичний, відповідальний і життєрадісний – таким ми побачили Володимира Петровича на зустрічі без краваток.

Такі люди – обличчя нашого краю. Понад два десятки років  Володимир Петрович очолює університет, у якому і сам колись навчався.  У нього багатющий досвід, поважний вік, безліч справ, проте більшість часу він проводить із молоддю. Коло його наукових інтересів - психологія статі, сімейна педагогіка, дошлюбна підготовка молоді, статеве виховання учнів.  Він пише книги, викладає, вирішує організаційні питання,  шукає комплексні шляхи вдосконалення сучасної освіти і завжди знаходить час для неформального спілкування.
У нього безліч наукових праць, а свою першу книгу він написав, як чесно зізнається, не з власних мотивів, а за потребою, оскільки навчальна література для того предмета, який він викладав, була відсутньою.

Володимир Петрович вважає, що в житті кожної людини настає час, коли потрібно підвести підсумки. Коли йому «стукнуло» 60 років, він думав, що вже чимало зробив у житті, але мало – для своєї сім’ї. Що потрібно трошки зупинитися, зробити щось для себе і для своїх ближніх. Він вирішив, що пора вже відійти від справ і приготуватись до спокійної смерті. Адже старшому поколінню, на його думку, вже не властивий такий свіжий погляд та нові ідеї, як молодому. Але спокійно думати про вічне Володимиру Петровичу не дали.

-  Покинути посаду ректора мені ніхто не дав. Спочатку студенти самі попросили мене залишитися, потім їх підтримав і весь колектив. Та й ніхто не хоче брати на свою відповідальність такий великий колектив. В колективі я почуваю себе чиновником, що мені не подобається, а коли я заходжу в аудиторію - відчуваю себе людиною!

На запитання, чи не забагато нам вищої освіти і чи кожен повинен її отримати, Володимир Кравець приводить в приклад високорозвинену Японію:

- Там нікому цієї освіти не забагато! Та і в нас не забагато, але питання в тому, яка це освіта і чи вона якісна? Зверніть увагу на те, як знизився середній рівень знань випускника звичайної школи. А все в першу чергу залежить від виховання. В нас не залишилось більше дітей із середнім рівнем знань, бо є або дуже обдаровані діти, які наполегливо займаються, ходять додатково по репетиторах,  і діти з дуже низьким рівнем знань.

- Ходять чутки, що свого часу Ви відмовились від вищої освіти. Чому так вийшло?

- Ні, від освіти я не відмовлявся! Так склалося, що коли мені було 4 роки, в мене помер батько. Я, в свою чергу, щоб не додавати мамі багато проблем, вирішив піти в Київське танкове училище. Але коли інші люди побачили, що я прийшов туди з золотою медаллю, то порадили мені тікати звідтам чимдужче! І я так і зробив - втік…  Після цього я 2 роки працював на цукровому заводі бригадиром цеху  дискових фільтрів. Але як тільки прийшов мій призивний вік (а армія не могла мене просто так залишити, особливо після того, як я «втік» з їхнього училища), я поступив на заочну форму навчання в Кременці. Далі я переїхав в Тернопіль вчитися на фізматі.

- Розкажіть, а чи часто трапляються у вашому житті парадокси?

- Моє життя складається лише з одних парадоксів і випадків, і лише незначну частку я віддаю Богові. Те, що у мене золота медаль, ні про що не свідчить, бо у мене були великі проблеми з дисципліною, а з цим жорстко боролися. Ну, звичайно, яка ж реакція на заборони – негативна. Більше того, я навіть не любив своїх вчителів. Я ніколи не думав, що стану вчителем чи викладачем! Ба, я й не хотів цього. Але ще в студентські роки потрібно було назначити комсорга, а дівчата-одногрупниці придумали, що ним стане той, хто перший зайде в аудиторію. Зі мною так і трапилось. Ну, а там далі вже пішло-поїхало активне життя, громадська діяльність і т.д. Після університету я працював у новоспеченій 14-ій школі вчителем математики, але мене забрали в армію, а ще до того я женився. Але цього разу я вирішив не тікати від армії. Квартири своєї у мене не було, тож дружину я залишив у гуртожитку. Армія була для мене одним із найтепліших періодів у моєму житті, саме там я прочитав дуже багато літератури…

Продовження тут
«Моє життя складається з парадоксів» - ректор тернопільського педуніверситету В.П.Кравець

Понад два десятки років він очолює університет

Більшість часу він проводить із молоддю

Все в першу чергу залежить від виховання...

Ніхто не хоче брати на свою відповідальність такий великий колектив

Армія була для мене одним із найтепліших періодів у моєму житті...

Я ніколи не думав, що стану вчителем чи викладачем!

Завжди знаходить час для неформального спілкування

Є дуже обдаровані діти і діти з дуже низьким рівнем знань.

Питання в тому, яка це освіта і чи вона якісна?

Його життя сповнене парадоксів...

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!