0352.ua

Віртуальний поцілунок і реальне весілля на Тернопіллі

Наша сьогоднішня співрозмовниця Світлана – людина надзвичайно позитивна, добра, приваблива і смілива. Погодьтеся, далеко не кожний наважиться поєднати свою долю з людиною, не побачивши її, не потиснувши руки…
Стосунки Світлани і Віталія розвивалися незвично: листи, розмови в скайпі, пропозиція руки і серця, ще розмови, перший – віртуальний! - поцілунок, реальне знайомство з батьками, і аж тоді – перше побачення в реалі.

В травні Світлана і Віталій відсвяткували весілля. Зараз, коли всі клопоти і напруження позаду, ми звернулися до Світлани з проханням поділитися з читачами сайту  своєю історією – такою сучасною і неординарною.

Ось що розповіла Світлана.

- Ми – сім’я Михайлів, Світлана і Віталій. І наша сім’я з’явилася завдяки Інтернету.

- Ви відразу познайомилися з Віталієм?

-Ні. Я вже була зареєстрована на знайомств "ОнОна", де  спілкувалася з чудовими хлопцями Михайлом і Дмитром, які стали для мене дуже добрими друзями. Обидвоє вони перебувають зараз за кордоном.

- Отже, в Інтернеті ви спочатку знайшли друзів, а вже потім зустріли долю?

- З Дімою в нас навіть почалися складатися відносини…трошки більші, ніж просто дружба. І, відверто кажучи, спілкуватися з кимось іншим я навіть не збиралася.

- Яким же було те найперше повідомлення від Віталія, що так привернуло до себе увагу?

-  Цього року в перших числах лютого до мене прийшло цікаве повідомлення. Невідомий Віталій (фото на сайті не було) просив відгукнутися дівчину, якщо дата її народження припадає на певні місяці і числа, певних років. І просив обов’язково відповісти йому, бо він… хоче женитися! Це було несподівано.

- Неймовірно! І ваша дата народження підійшла?

- Ні, числа не співпадали, тільки рік підходив. Так я йому і відповіла. Але мене переповнювала цікавість,  чи знайшов він собі таку дівчину, і 12 лютого я запитала його про це та привітала з наступаючим днем закоханих. За кілька днів прийшло повідомлення від Віталія: він мене також  привітав з Днем Святого Валентина і повідомив, що такої дівчини не знайшов. А також розповів, що цікавиться астрологією і ці дати йому найкраще підходять.
- А ви самі в це вірите?

- Я йому відписала, що не вірю в ці всі гороскопи! От мій знак -   терези, але характер маю схожий до знаку діви...

- Це не зупинило Віталія?

- 17 лютого ввечері він, побачивши, що я онлайн, запропонував просто поспілкуватися по скайпу. І я не відмовилася, оскільки я завжди хотіла мати багато друзів.

- Ви зрозуміли, що це доля?

- Ні, про одруження я навіть і не думала!  Ми розмовляли довго, десь до 2 годин, але зв’язок був поганий, через хвилину відео зникло.

– Про що була перша розмова?

- Віталій мені розповідав про себе, чому він вирішив скористатися таким сайтом. Я більше слухала. А потім Віталій попросив дозволу  подзвонити в суботу або в неділю. Я погодилася, тому що він мені видався цікавим співрозмовником. Мене зацікавила історія його життя і простота спілкування з ним. Під час наступної бесіди вже я розповідала про себе, і розмова тривала допізна.

- Віталій вам сподобався?

- Він мене чимось зворушив,  чимось притягував… Але, з іншого боку, я продовжувала спілкуватися з Дімою! І Дмитро також почав натякати  на те що він приїде на свята і збирається женитися!

- Отже, шанси зустріти свою половинку у всесвітній мережі зростали?

- Наступного дзвінка я вже чекала. Спілкуватися було цікаво.

- Віталій не казав, чим ви йому сподобалися?

- Сказав «Тому що в тебе дуже щира посмішка і ти напевне дуже хороша людина. І оскільки ти працюєш вчителькою, значить ти добродушна». Мене збентежила ця відповідь, оскільки мені ніколи такого не казали. Хоч я зустрічалася з хлопцями, але  комплементів взагалі не чула.

- А чим Віталій сподобався вам?

- Я йому сказала, що він сподобався мені як співрозмовник, і у нього також дуже гарна посмішка. Можливо, я його трішки і образила тоді своєю відповіддю, але дуже великої симпатії я не відчувала, думала про іншого. Але вже на другий день зрозуміла, що думаю лише про Віталія, і чекаю дзвінка від нього. А у  вівторок, Віталій делікатно поцікавився, як я ставлюся до одруження і чи могла я вийти за нього заміж!

- Це було несподівано?

- Мене так вразило це запитання, що декілька хвилин я просто мовчала! А потім запитала чи це сприймати як "прєдложениє рукі і сердца". Віталій сказав, що не хоче чекати, на Великодні свята має їхати на Україну і хотів би зустрітися і навіть женитися.

- Ви погодилися?

- Я не сприймала це серйозно, але і не відмовила. І тоді наші стосунки і розмови переросли у велику бурю емоцій.
- А як же Діма?

- Про Діму я взагалі забула… Ми з Віталієм надсилали один одному віршики (в Інтернеті є можливість вибрати ті рядки, котрі  відображають потрібні почуття). І бажання побачитися в реалі ставало щоразу сильнішим! Коли він сказав, що взяв квитки на 15 квітня додому, то потрібно було чекати ще 1,5 місяця. Але у вирі почуттів, які зароджувалися між нами, цей час злетів дуже швидко... Десь за тиждень він мене вперше поцілував - віртуально, а відчуття було таке так ніби це реально! Я просто з головою поринула в наші стосунки.

- А якою була ваша перша реальна зустріч?
-  Першу зустріч взагалі ми планували на понеділок, після Великодня. Оскільки я з Хоросткова, а він з Ясеновець Золочівського району, ми вирішили вперше зустрітися на нейтральній території – в Тернополі. З кожним днем виникало бажання перенести зустріч на ближчий час. Ми хотіли спілкуватися, розмовляти…

- Про те, що Віталій – ваш майбутній чоловік, ви не думали?
- Саме тоді він ще раз мене запитав про одруження, і я в захваті відповіла, що я згідна стати його дружиною.

- Віртуально?

- Так! Хоча я ніколи навіть собі і уявити не могла, що така велика подія може статися віртуально, за допомогою комп’ютера!

- А ваші батьки про це знали?

- В тому-то і річ, що виникала велика проблема, як пояснити усе батькам, як повідомити про наші плани.

- Ви відчували, що це буде нелегко?

- Знаючи свою маму, я передбачала, що може бути великий скандал і багато розмов...

- Напевно, як в кожної мами…

- У моєї мами 7 квітня день народження. Минулого року на моє запитання про подарунок вона відповіла, що найбільше за все хотіла б бачити мене щасливою.
- Як кожна мама! Світлано, то ви ощасливили маму несподіваною звісткою у день її народження?

- Трошки раніше. 2 квітня ( а саме на день ангела Світлани)  я повідомила мамі новину. Шок був дуже великий...

- Маму можна зрозуміти…

- Так, адже нашим батькам важку зрозуміти спілкування в Інтернеті. Щоправда, в одному моя мама була права –тоді я дійсно зовсім не знала Віталія. Але я серцем відчувала, що це людина, з якою я б хотіла провести все своє життя.

- Шок тривав довго?

- Ну, до кінця дня все трошки втерлося, і батькам просто не залишалося нічого більше, як чекати на зустріч.

- Віталія чекали вже як нареченого?

- При розмові про весілля я попередила батьків, що нічого ми не будемо ще готувати, поки він не приїде, і ми не зустрінемося в реалі. Але мені залишалося сказати мамі і татові ще одну непросту для  новину – Віталій вже перебував в шлюбі, він розведений.  Але, зрештою, і це ми обговорили…

- Мама ще не була знайома з вашим обранцем?

- 7 квітня мій коханий по скайпу привітав мою маму з днем народження. Я дуже переживала, щоб він сподобався моїй мамі, і переживала. Здається, лише я. Привітання вийшло чудовим! Віталік сподобався моїй мамі, і мені стало легше.

Згодом він повідомив, що приїде він до мене в суботу перед Вербною неділею.

- Ви зраділи?

- Я дуже була рада, але спочатку хотіла з ним сама поговорити, а вже потім знайомити з батьками. Вийшло інакше. В Тернополі його зустріли мої подружки (дві сестри, які були в курсі всіх подій). Я дуже переживала, а моя мама ще більше. Коли поїзд  привіз мого коханого в Хоростків, я тремтіла від хвилювання. «Перший раз в перший клас»! Мене підтримував чоловік сестри.

- І ось, коли поїзд зупинився…

- Я шукала його очима і стояла, як вкопана. Таке враження що через мене пройшла велика напруга! Я не розчарувалася, хоча уявляла Віталія трошки вищим. Разом ми поїхали до мене додому.

– Ви не були наодинці?

- Ми навіть не поговорили самі. Згадуючи, я сміюся з себе. Адже я завжди була, безстрашна, а тоді… Але найцікавішою була зустріч з мамою. Коли ми увійшли, мама тримала на руках мого племінника. Сашуля щойно прокинувся і вигукнув: "О, дядя! А джип де?"

- Віталій знітився?

- Він  заявив з порога: "Доброго дня, я - Віталій, приїхав женитися до вашої дочки". Мама так і опустила малого з рук. Вже потім нас залишили вдвох, щоб ми змогли поговорити. А ввечері за родинним столом Віталій офіційно зробив мені пропозицію. Його батьки подзвонили по скайпу, домовилися про зустріч і дату весілля. У вівторок 19 квітня ми занесли заяву, стали готуватися до весілля.

- А як відреагували на ваше одруження знайомі, друзі?

- Для всіх це був шок! Такого випадку ще не було, і всі дивувалися як так я можу довіритися людині.

- І от, 12 травня ви одружилися, відгуляли весілля, пройшло більше двох місяців. Ви щасливі?

- Я найщасливіша людина у світі! На жаль, мій коханий 15 травня поїхав назад до Португалії. Зараз я роблю документи що поїхати до нього. Ми ще все встигнемо! Плануємо мати трьох дітей, але то вже як Бог дасть...

- Багато хто з батьків намагається обмежувати перебування дітей в у всесвітній мережі. Чи дозволите ви своїм дітям «зависати» в Інтернеті?

-  Звичайно ж, дітям ми будемо дозволяти спілкуватися по Інтернету! Я вважаю, що такі знайомства через років 5 будуть найбільш поширеними, оскільки сучасна молодь набагато більше проводить за комп’ютером, ніж деінде.

- У вас співпадають погляди на життя?

- Як і в кожній сім’ї, в нас бувають розбіжності в поглядах. Я б хотіла їхати до нього назавжди, але він боїться щоб ми не залишилися без роботи, тому що економічна ситуація в країні не сприятлива для молодих сімей...

- Які ваші найближчі плани?

- Зараз ми чекаємо свого медового місяця. Якщо все буде нормально, наприкінці липня ми зустрінемося.

Історія Віталія і Світлани свідчить про те, що наше життя сповнене сюрпризів, наша доля ходить поруч. Часто все залежить від нашої готовності  і бажання зробити когось щасливим і самим бути щасливими - від нашого вчинку.

Редакція сайту http://www.0352.com.ua бажає Світлані і Віталію  кохання, радості, родинного благополуччя і втілення найзаповітніших мрій, а усім тернополянам – рішучості у діях і приємних несподіванок.

"Доброго дня, я - Віталій, приїхав женитися до вашої дочки"

Я найщасливіша людина у світі!

Наше життя сповнене сюрпризів!

Для всіх це був шок!

Плануємо мати трьох дітей, але то вже як Бог дасть...

Ми – сім’я Михайлів, Світлана і Віталій. Наша сім’я з’явилася завдяки Інтернету!

Зараз ми чекаємо свого медового місяця

Ми ще все встигнемо!

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Оголошення
13.02.18
Розмістити оголошення у цьому блоці Додати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!