У старих каплицях Тернополя хрестили й дітей комсомольців

Дві старі каплиці - на вул. Микулинецькій, біля огорожі кладовища, та на вул. Шпитальній, біля лікарні швидкої допомоги, збереглися у Тернополі.
Також у місті пам'ятають давні каплиці св. Івана та св. Антонія. Та цим пам'яткам не пощастило - їх знищили.

Каплиці з таблицями - 150 років

Акуратно збудована з тесаного каменю споруда при дорозі з Тернополя на Микулинці з'явилася у 1861-65 рр. з ініціативи отця-єзуїта або ж ісусівця, як ще тоді говорили, Каетана Маркевича. Але чернець запропонував збудувати на кладовищі не повноцінну церкву, а усипальницю для монахів. Та сталося все інакше - збудовану інженером Яном Закревським капличку передали тернопільській парафії і там час від часу почали проводити відправи. Коли ж прийшли “совіти”, майже столітню пам'ятку перетворили на “кабінет” гробаря - у ній виготовляли кам'яні пам'ятники на могили і зберігали розмаїті інструменти.

Із 1992 р. каплиця на Микулинецькому встигла побувати єдиним храмом тернопільських римо-католиків - доки не збудували костел на просп. Бандери. Храмові, якщо рахувати від 1861 р., уже 150 років, але він - справжній доглянутий шедевр, стіни якого у прямому розумінні можна читати. Вони рясніють пам'ятними написами про тернополян, починаючи із 1862 р. Серед переліку імен та прізвищ - четверо Завадських, однофамілець відомого київського ректора-співака Teresa z Poplawskich Lanfhauzowa. Але є і невідомі, певною мірою екзотичні, тепер у місті Franciszek та Pulcheria Greissennegger, які народилися ще у 1787 та 1788 рр. Але справжній подив викликає англомовна епітафія на чорній кам'яній плиті, присвячена уродженці Лондона Elizabethn Geppert Dowling, яка прожила тільки 38 років і померла в Тернополі у 1880 р. Автору статті не вдалося з'ясувати, що робила у Тернополя ця британка часів королеви Вікторії.

Молитва на Шпитальній - сусідство з моргом

Майже на півстоліття молодшою від цвинтарної є каплиця біля комунальної лікарні швидкої допомоги, яку часто ще називають першою лікарнею. Її звели наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

- Ця каплиця здавна сусідила з моргом шпиталю і вона ніколи не належала котрійсь із конфесій, адже у закладі лікувалися люди різних християнських віровизнань (єврейський шпиталь діяв окремо - прим. ред.). Морг у ті часи офіційно називали трупарнею, - розповідає краєзнавець Любомира Бойцун. - Приходили як римо-католицькі священики, так і греко-католицькі.

Відтак пані Бойцун скептично сприймає передачу каплиці одній із теперішніх конфесій - лікарня ж обслуговує всіх і всі мають право задовольнити свої духовні потреби у каплиці при ній.

Має краєзнавець і сімейні спогади про каплицю на Шпитальній.

- Каплиця залишалася діючою навіть у Другу світову. У 1945 р., коли я народилася, її та шпиталь ще обслуговували сестри-служниці. І саме в той час, коли я з’явилася на світ, у шпиталі народила двійню одна з районних комсомольських активісток. Діти були маленькі, мляві, а їхня мати не мала молока. Вона сказала “Я іх нє хачу”, і тому моя мама, крім мене, взялася годувати ще й їх. І от цих дітей охрестили у каплиці при шпиталі. Робили це таємно - взяли під приводом необхідності зважити.

Коли ж приїхав батько тих дітей - теж якийсь парткерівник, то він захотів відвезти додому на Загребелля і Юлію Бойцун. Але породілля побоялася, сказала, що приїде її чоловік. Вона залишилася у медзакладі, переказує слова матері пані Любомира.

- І от того батька з дітьми, і його дружину десь у дорозі перестріли і додому вони не доїхали, - каже історик. - Мама про це довідалася потім - органи шукали зниклу сім'ю. Але деталі залишилися невідомі.

Капличку при шпиталі закрили у 1946 р., коли заборонили УГКЦ.

Тільки у пам'яті старожилів і на старих світлинах збереглися каплиці святого Івана та святого Антонія. Перша із них стояла на стику сучасних вулиць Грушевського та Крушельницької, а друга - на Загребеллі - поряд із колишнім сільським цвинтарем (до 1937 р. Загребелля було окремим селом - прим. ред.).

- Каплиця святого Антонія навіть слугувала церквою для місцевих римо-католиків, - продовжує Любомира Бойцун. Щодо Святоіванівської, то вона не належала якійсь одній конфесії.

Обидві вказані каплички були пам'ятками ХІХ ст. Тоді ж, під час російської окупації Тернопільського краю у 1809-1815 рр., у місті збудували не тільки тюрму, а й каплицю при ній, каже історик. Вона стояла десь у районі теперішнього міськвідділу міліції.

Володимир Мороз

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!