Якою була б доля Тернопілля, якби переміг ГКЧП?

А що, якби ГКЧП переміг, і при владі залишилися комуністи?

Двадцять років тому, 19 серпня 1991 року в Москві стався путч. Був оголошений надзвичайний стан. «Група консервативно налаштованих діячів з керівництва КПРС, уряду СРСР, армії і КДБ вирішила усунути Михайла Горбачова від влади». Проте державний переворот не вийшов, а перемога Єльцина, національних демократів-лібералів потягла розпад СРСР, усунення комуністів від влади.

Знаєте, читачу, є популярний художній прийом, коли в книжці або на екрані виникає фантасмагоричне химерне бачення, неймовірна подія або історія, непідвладна раціональним поясненням. Це як «слова, відпущені на волю», - писав французький поет Жан Рембо. Коротше, абсурд, безглуздість, нісенітниця.

Нумо уявімо, що, як і в повісті Василя Аксьонова «Острів Крим», у війні за півострів перемогли не червоні війська під керівництвом командарма Михайла Фрунзе, а білі армії... Тобто в нашому абсурді «про ГКЧП», гору узяли путчисти на чолі з віце-президентом Янаєвим, прем`єром Павловим, маршалом Язовим, очільником Лубянки Крючковим, головкомом Сухопутних військ генералом Варенниковим.

Отже, що б було, якщо Горбачова вбили?

Генерал армії Валентин Варенников за підтримки ГКЧП своїм наказом вводить в Україні Надзвичайний стан, який йому дає надзвичайні повноваження на застосування армії при наведенні ладу та знищенні супротивників Радянської влади в Україні.

(Хроніка подій. 19 серпня Варенников в кабінеті керівника України Кравчука обгрунтував перед місцевим керівництвом необхідність введення надзвичайного стану в Україні.

Борис Єльцин «Записки президента» М.: 1994. С.87.)

Ось що розповів в інтерв`ю авторові цих рядків генерал армії Валентин Варенников у 1998 році:

«Я приїхав до Києва разом з командувачем Київського військового округу генералом Чечеватовим, якого я викликав до Криму, як і інших командувачів, чиї війська дислокувалися на території України.

У Криму я їх поінформував, що якщо в Україні буде введено надзвичайний стан у деяких районах, то обов`язково буде оголошена підвищена бойова готовність збройних сил. Цей захід дуже серйозний і вимагав ретельного опрацювання.

У своєму кабінеті мені поставив питання Леонід Кравчук (тоді Голова Верховної Ради України).

- Ви самі вважаєте, чи треба вводити надзвичайний стан на території України?

Я відповів, що для західних областей, насамперед Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської - на мій погляд - це було б доцільно. Чому я так думав?! Я з 1 по 10 серпня 1991 року проводив на Львівському навчальному полігоні збори і військові навчання керівництва всіх військових округів радянської армії.

Туди приїжджав міністр оборони маршал Язов. Я бачив, що там коїться, радянської влади вже не було і у мене на душі була тривога, і я був упевнений, що на Західній Україні необхідно було вводити надзвичайний стан, щоб не допустити ніяких бід.

Введення надзвичайного стану де-юре було виправдане, в 1990 році Верховна Рада СРСР прийняла закон «Про надзвичайний стан», в якому регламентувалася боротьба з екстремістськими силами», - наголосив генерал, який ні в чому не сумнівався, оскільки був переконаним комуністом.

Війська, які були в розпорядженні генерала. Тільки на Західній Україні Прикарпатський військовий округ (був ще і Київський, і Одеський військовий округ) являв півмільйонне угруповання, яке включало, станом на кінець 80-х років:

8-у танкову армію (Житомир)

- 23-а танкова дивізія (Овруч)

- 30-а гвардійська танкова дивізія (Новоград-Волинський)

13-у армію (Рівне)

- 17-а гвардійська мотострілецька дивізія (Хмельницький)

- 51-а гвардійська мотострілецька дивізія

- 97-а гвардійська мотострілецька дивізія

- 161-а мотострілецька дивізія

38-у армію (Івано-Франківськ)

- 70-а гвардійська мотострілецька дивізія (Івано-Франківськ)

- 128-а гвардійська мотострілецька дивізія (Мукачів)

- 287-а навчальна мотострілецька дивізія (Ярмолинці)

66-й артилерійський корпус

- 26-а артилерійська дивізія (Тернопіль)

- 81-а артилерійська дивізія (Виноградов)

- 39-а окрема гвардійська десантно-штурмова бригада (Хирів) [1]

- 38-й окремий дисциплінарний батальйон, Львівська обл. (Яворів) в/ч 75139;

Не викликає сумніву, що ніякими демонстраціями, мітингами, пікетами і зборами встояти проти такої військової машини було б неможливо.

У країні (як не пригадати сталінський довоєнний указ про введення надзвичайного стану) військові суди забезпечили б правопорядок, влада відмінила громадянські свободи, закрили всі ЗМІ.

Далі фізично знищуються політичні лідери в Україні, які закликали до усунення КПРС від влади, знищення СРСР. Сотні тисяч відправляються до в`язниць, таборів.

На стадіонах замість футболу і глядачів сидять антикомуністи, національні демократи, відщепенці, вороги народу і їх діти. Починається громадянська війна.

Острови Зміїний і Тузла стали нашими українськими Гуантанамо. Є і великий Сибір.

Комуністи влаштовують демонстраційні страти, українські площі Тяньаньмень, де танками чавлять усіх, хто не згоден з генеральною лінією партії.

Продовжувати немає сенсу, оскільки ці «оздоровчі процедури» добре відпрацьовані в передвоєнні роки «керівною і спрямовуючою силою» радянського суспільства на чолі з «другом усіх радянських дітей».

Так було б. А ось сьогодні в московській «Независимой газете» голова ЦК КПРФ Геннадій Зюганов виступив з програмною статтею, де написав, що нам «бракувало вміння підняти маси. І від ліберальної контри залишилося б мокре місце». Комуністи та їх нинішні союзники і нині жадають реваншу, помсти.

Тоталітаризм будь-якого кольору коричневого чи червоного однаково безжальний. Люди! Будьте пильними!

Комуністи і сьогодні переконані, що «поширюється визнання величезних заслуг Леніна і Сталіна - засновників і творців першої в світі соціалістичної держави. Людське тяжіння до них величезне».

На щастя, історія, написав би поет, вибрала інший шлях.

А повеселити читача наприкінці хочу анекдотом, який має відношення до придуманого вище абсурду. Називається він «Життя навпаки». Сподіваюся, його прочитання оздоровить ваші думки і вчинки.

«Ваше життя в цьому світі починається з того, що Вас у великому чорному ящику вносять до кімнати, прикрашеної вінками і квітами, в якій плачуть і лементують Ваші численні родичі.

Потім Ви довго хворієте, ходите з правнуками й онуками на рибалку. Потім, Ваші урочисті проводи на пенсію, довге життя, в якому успіхи і горе, народження дітей і великі гонорари проходять рік за роком.

Потім Ви одружуєтеся, закінчуєте інститут, ходите до школи, безтурботне дитинство, немовля. Потім дев`ять місяців бовтаєтеся в теплій рідині в животі матері. Ну, а потім оргазм і настає смерть».

Віктор Тимошенко,
УНІАН.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!