0352.ua

Кривавий січень: із Донецького аеропорту злетіли у небеса душі Кіберсотні

Україна – кровоточива рана на тілі Європи. Західні експерти вважають: усвідомлюючи, що українська армія слабка, а ЄС і НАТО не надають допомоги у військовій сфері, Путін змушує кровоточити цю відкриту рану.

Представник Литви під час понеділкового засідання Ради безпеки ООН заявила: конфлікт в Україні – найкривавіший у Європі з часів Балканської війни. А трагедія в Маріуполі – найкривавіша після збитого «Боїнга».

Чудовисько, подібне Гітлеру

«Поки весь світ бігає за віртуальним Бен Ладеном, рятуючись від тероризму, за кремлівськими стінами наливається кров’ю чергове чудовисько, подібне Гітлеру. І якщо його вчасно не зупинити, можливо, цей маньяк незабаром призведе цивілізацію до чергової світової бійні, у горнилі якої згорять мільйони людських життів». Так висловився в інтерв’ю «Chechenpress» у Лондоні 21 жовтня 2006 року офіцер ФСБ Олександр Литвиненко, якому надала політичний притулок Британія. У цьому ж році його отруїли радіоактивним полонієм. У вчиненні злочину підозрюють Путіна.

Утікач-офіцер знав, що говорив. Але світ пропускав застроги мимо вух…

Через два роки Росія напала на Грузію. Міжнародна спільнота відреагувала мляво, дозволивши Путіну й далі творити злочини. У контексті грузинських подій згадували Україну. Путін співав тоді по-іншому, ніж нині.

Отже, 30 серпня 2008 року Путін дав інтерв’ю німецькому телеканалу «ARD». Його, зокрема запитали: «Міністр закордонних справ Франції, головуючої в ЄС, пан Кушнер, висловив заклопотаність, що наступним конфліктом може бути Україна, а саме Крим і Севастополь, як база російського Військово-морського флоту. Чи є Крим і Севастополь такою метою для Росії?» Путін відповів: «У нас не було такої мети. Тому, вважаю, говорити про це некоректно… Крим не є спірною територією. Там не було етнічного конфлікту, на відміну від конфлікту між Південною Осетією і Грузією. І Росія давно визнала кордони сьогоднішньої України… Питання про якісь подібні цілі для Росії мають провокаційний сенс…»

Мсьє Кушнер, як бачимо, мав рацію…

А дехто з українських і закордонних політиків наївно вірить, що з Путіним можна домовлятися. І Мінські угоди, об які російський диктатор витер ноги, начебто можуть спрацювати. Дивують окремі євросоюзівські політики, які вважають, що нові санкції проти РФ слід застосувати у випадку, коли терористи вдруге (?!) обстріляють Маріуполь. Легко говорити подібні дурниці, коли Берлін чи Париж не розстрілюють російські «Гради».

Невеличкий екскурс в історію. Британія, 1940 рік. 34 мільйони населення. Повністю розгромлена армія на континенті. Крейсер «Худ» – гордість британців – після перших же пострілів пішов на дно: загинуло 1415 моряків. Лінійний корабель «Принц Уельський» затопили японці разом із 840 членами екіпажу. Ворожі підводні човни щодня топлять британські кораблі. Країна на межі голоду. Проте Уінстон Черчіль не став домовлятися з ворогом, хоча дехто з членів його кабінету виступав за спробу досягнення угод з гітлерівською Німеччиною. У своїй першій промові, виголошеній у якості прем’єра, Черчілль сказав: «Мені нічого запропонувати британцям, крім крові, тяжкої праці, сліз і поту». Він увійшов в історію, як великий політик і стратег, пише Наш день

Україна в кращому становищі, ніж тодішня Британія. Але ворог жорстокий і підступний. То ж навіщо українцям роздавати солодкі обіцянки, щоб вони перетворювалися у гіркі пілюлі?

Президент Порошенко, зокрема обіцяв: завершити АТО за кілька днів; продати бізнес; встановити зарплату солдатам у 1000 гривень на день і застрахувати життя – на мільйон; зробити матеріальне забезпечення армії головним пріоритетом; розслідувати злочини Майдану і покарати винних; негайну люстрацію судових, правоохоронних, податкових і митних органів; забезпечити публічний контроль за призначенням і діяльністю суддів; докорінні реформи; за тиждень повністю закрити кордони Донеччини та Луганщини з Росією; жодних перемовин з терористами; якщо бойовики перейдуть у наступ – негайно ввести воєнний стан; не здати аеропорт; не продати «5 канал». Що з цих обіцянок виконано? Правильно: не продати «5 канал».

Кривавий січень

Із донецького аеропорту злетіли у небеса душі Кіберсотні. Ці відважні чоловіки увійшли в серця українців. Ми оберігали і благословляли їх своїми молитвами. Коли ж вони помирали, охоплювало відчуття безсилля і великої любові до Батьківщини. Ми штурмували небо молитвами і прокльонами – у такі миті не задумуєшся про гріх. І було боляче усвідомлювати, що у нас нема мудрих політиків, стратегів, полководців. Є прості героїчні люди, які, наче атланти, тримають Україну. І ми їм вдячні.

21 січня, коли в аеропорті гинув цвіт нашої нації, у Нью-Йорку вчергове засідав Радбез ООН. І проходила чергова зустріч у Берліні керівників МЗС країн «нормандської четвірки» – ФРН, Франції, РФ та України. Обговорювали ситуацію в Україні, домовлятися ні про що. Бо, за логікою Росії, Україна повинна вивести свої Збройні сили з… України. А невдовзі стало відомо, що згідно з таємною частиною Мінських угод, аеропорт мали віддати терористам. То за що ж гинули кіборги?

24 січня. Маріуполь. Три десятки вбитих. Більше сотні поранених. «Російські терористи вкотре скоїли злочин проти людяності, здійснивши напад на мирних громадян Маріуполя, – заявив прем’єр Арсеній Яценюк. – Росія порушує не тільки Мінські домовленості – вона порушує базові принципи міжнародного права і людяності. Цих покидьків судитиме Гаазький трибунал. Світ повинен зупинити російського агресора, який загрожує Україні, Європі і світовій безпеці. І проблема знаходиться не в Донецьку, не в Луганську. Проблема відома: Москва, Кремль, Володимир Путін».

Президент Порошенко, висловлюючи співчуття, був стриманішим. Росію не згадав. А Путіну примарилось, що українська армія – це іноземний легіон НАТО. І його цілі, за словами президента Московії, пов’язані з геополітичним стримуванням Росії (куди???). Це перша заява Путіна, в якій він визнає РФ стороною протистояння на сході України. До цього Кремль запевняв, що жодного конфлікту з Україною не існує.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг під час прес-конференції у Брюсселі сказав: заява Путіна – нонсенс. Єдині іноземні сили в Україні – російські.

Українське Міноборони також спростувало слова Путіна, зазначивши, що, мабуть, в оточенні президента РФ криза жанру, якщо вони фейки пропонують озвучувати керівнику держави. Адже Україна – не член НАТО, тому про будь-яку присутність військ Альянсу на території нашої держави не може бути мови.

Світ не знає, як далі уживатися з Путіним, який зірвав чеку з гранати. Тривають дебати у міжнародних інституціях. Минулого понеділка знову засідала Рада безпеки ООН: делегати обговорювали напад терористів на Маріуполь. Але за підсумками зустрічі не було прийнято ні резолюції, ні бодай спільної заяви. Загалом Радбез збирався близько 30 разів у зв’язку з російською військовою агресією в Україні. Однак так і не вжито жодних заходів, бо всі кроки ветує Росія.

А війна продовжує збирати криваві жнива…

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!