Картини художника з Тернопільщини були у кабінеті Президента США (фото)

Як його різець залишав відчутний та елегантний слід на дереві для гравюри, так сам Яків Гніздовський залишив по собі помітний слід у спадщині світового мистецтва.

100 років тому, 27 січня, у селі Пилипче на Тернопільщині народився художник, чиї роботи у майбутньому прикрасять кабінет президента США Джона Кеннеді та стануть коштовним надбанням Національного музею американського мистецтва у Вашингтоні, «Едіссон галереї», Бостонському та Філадельфійському музеях, Музею модерного мистецтва в Більбао та інших відомих закордоном збірок і художніх галерей.

2015 рік на Тернопільщині проголошено роком Якова Гніздовського. У день народження митця урочистості пройшли у кількох культурних центрах України водночас. Найбільшу в країні ретроспективу робіт графіка відкрили у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові, а звідти виставка помандрує до Чернівців, Полтави, Дніпропетровська, Черкас і Києва.

У Тернопільський обласній універсальній науковій бібліотеці відкрилася експозиція під назвою «Чорно-біла симетрія Якова Гніздовського». Відвідувачі можуть погортати як біографічні праці, так і видання, до створення яких долучився майстер (митець до кінця життя не переставав працювати для українських видавництв та діаспори, зробив цикл ілюстрацій до ювілейного видання «Слово о полку Ігоревім» (Філадельфія, 1950), оформив сотні книг та періодичних видань). До увазі гостей художньої галереї Теропільської обласної організації НСХУ представили книжкові естампи майстра графіки. Водночас в обласному краєзнавчому музеї 27 січня презентували виставку робіт митця з фондів музеїв Тернопільщини та провели науково-практичну конференцію «Яків Гніздовський у контексті світової культури», почесним гостем котрої став племінник митця і його тезка – Яків Гніздовський.

У музеї публіці презентували 37 графічних робіт, а також – світлини з життя Гніздовського, котрі з обласного центру помандрують упродовж року до Бережан, Бучача, Кременця, Почаєва, Зборова, Чорткова та Теребовлі, пише Тернопільська липа

За своє життя автор створив 377 гравюр, близько 80% з них виконані рідкісною технікою різьблення на поздовжньому зрізі дерева. Однаково слухняними в його натхненних руках ставала як глина, так олійні фарби. Звичайнісінька ріпа на його дереворитах перетворюється на стару мишу чи то містичний пейзаж; а в соняхах та вівцях відкривається досконала симетрія світобудови.

Лаконічність засобів вираження, чорно-білий мінімалізм роблять графіку Гніздовського впізнаваною і стильною. Такий епітет – не випадковий. В американському світі мистецтва, яке впевнено завойовував поп-арт і маскульт, де мода ставала критерієм суспільної думки, український художник полював за власним, індивідуальним стилем.

Здібності до малювання відкрилися у сина дяка Якова Гніздовського (котрий походив з давнього шляхетського роду гербу Кораб) у дитячому віці. У 1934 році майбутнього художника заарештували за підозрою у політичній діяльності в ОУН, однак під час суду зрозуміли, що його цікавить лише мистецтво. Невдовзі Якова відпустили. Талановитому юнакові згодом вдалося отримати від Андрея Шептицького стипендію для навчання в Академії мистецтв у Варшаві, однак початок Другої світової війни змусив молодого чоловіка перебратися до Хорватії. Однак і там лихоліття війни не дозволили завершити художню освіту в Загребі. Тяжке п’ятиліття Яків Гніздовський прожив у таборі для переміщених осіб – за цей час йому вдалося створити лише дві ксилографії.

Аж у 1949 році митець емігрує до США і вже за рік отримує дебютне визнання в «країні можливостей». На виставці графіки в Міннеапольскому інституті мистецтв за дереворит «Кущ» йому була присуджена друга нагорода (згодом цю роботу придбає Бібліотека Конгресу США). Це підштовхнуло його до думки переїхати в Нью-Йорк для того, щоб займатися виключно мистецтвом. Деякий час у Нью-Йорку художник проживав у найвідомішому районі Нью-Йорка – Мангеттені, між Центральним парком і Колумбус-авеню.

У США Гніздовський надихнувся японською ксилографією. Позаяк грошей на оплату натурників після переїзду в Нью-Йорк бракувало, на своїх роботах він часто зображував рослини і тварин.. Однак те, що спочатку було лише змушеною заміною, пізніше стало його основною та улюбленою темою. Художник був добре відомий у всіх ботанічних садах Нью-Йорку, там він знаходив добровільних безкоштовних «моделей», згодних позувати, як писав художник, «за арахіс». Однією з улюблених «моделей» Гніздовського був оранґутанг Енді, який жив в «Будинку мавп» Бронкського зоопарку. Коли Енді помер, Бронкській зоопарк відразу ж придбав ксилографію з його зображенням. Інша улюблена «модель» художника — вівця із зоопарку Бронкса, що позувала для однієї з найвідоміших гравюр Гніздовського «Вівці». Ця гравюра була зображена на плакаті дуже успішної виставки художника в галереї Ламлі Казале в Лондоні.

У листопаді 1975-го персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідує син японського імператора Хірохіто. Разом із виставкою сучасної американської графіки роботи українця їдуть до країн Латинської Америки, Японії та Індії.

Вагомими у творчому доробку митця є іконостас для української греко-католицької церкви святої Трійці в Керганксоні, а також ікони, які він намалював для каплиці Стенфордської семінарії (США).

Хоча у 1954 році Яків Гніздовський отримав американське громадянство, однак постійно наголошував, що він – українець.

Зі своєю дружиною Стефанією, яку він ніжно називав Фанні, а вона його – Жаком, він познайомився у найромантичнішому місті у світі – Парижі. За два неповні роки проживання у столиці Франції Гніздовський мав три успішні виставки. Там же він уперше виставив живопис олійними фарбами, кераміку і скульптуру малих форм.

В 1990 році вдова художника передала в дарунок музеям у Києві, Львові й Тернополі низку його робіт, пізніше його роботи були подаровані музеям в Івано-Франківську й Чернівцях. Кілька оригіналів графіки Гніздовського зберігаються в Борщівському краєзнавчому музеї.

До слова, скоро стати ближчим до творчості художника можна буде не лише на виставці: адже «Укрпошта» випустила конверт з портретом художника, а Нацбанк України – планує викарбувати ювілейну монету. Однак побачити наживо картини нашого знаменитого земляка – це унікальна можливість, якою тернополяни повинні скористатися неодмінно.

654b62549ad0c325b5cec738e133386d.jpg
4212-7-3.jpg
constructor_1967.jpg
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!