Євангельські християни, які живуть на Тернопільщині: хочемо жити на рідній землі

Як свої громади, так і лікарні, сиротинці, геріатричні будинки, навіть далекі Африка та Азія - місця діяльного проголошення Слова Божого для християн віри євангельської із Тернопільщини.

Церква - це зібрання віруючих, а не просто споруда, у якій моляться. Відтак церква має жити й активно відгукуватися на проблеми сучасності. Такої позиції дотримуються євангельські християни.

Віруючі цієї конфесії заохочені щодень звіряти свої вчинки з вченням Ісуса, розповідає старший пресвітер об'єднання церков християн віри євангельської Тернопільської області Віталій Яцюк. А тому релігійне життя і соціальне служіння євангельських християн, за його словами, дуже насичене, пише 20 хвилин.

- Скільки громад ХВЄ є на Тернопільщині? Скільки пастирів?

- Зареєстрованих громад у нас є 95. Ще частина перебуває на стадії реєстрації. Пресвітерів є приблизно стільки ж, скільки громад. Євангельське християнство в нашій області має глибоке коріння, починаючи з 1917-1919 років. Це були люди, які поверталися з-за кордону - США, Канади. Які читали Біблію і старалися жити за її істинами. Я належу до церкви, несу служіння уже в четвертому поколінні: мій прадід служив, дід, батько... Мої діти служать уже у п'ятому поколінні. Але служіння - це не обов'язково бути пастором. Кожен несе служіння. В радянські часи євангельських християн переслідували, садили в тюрми, забороняли. Наприклад, рідного брата мого діда згноїли у таборі в Сухобезводному, що у Горьківській області Росії.

- У якій частині області громад найбільше?

- Так склалося, що це Шумський, Кременецький, Лановецький і Збаразький райони. Практично всі громади забезпечені молитовними домами, деякі добудовують їх.

- Ви згадали, що кожен несе служіння. Як щодо жінок?

- У нас жінки не несуть служіння священнодії. Вони покликані Господом бути помічниками чоловіків і вихователями молоді. Вони - вчителі недільних шкіл. Жінки мають також зібрання, на яких обговорюють власне служіння, передають і переймають досвід. У Тернополі жінки, зокрема, несуть служіння в лікарнях. В онкологічній щотижня проголошують Слово Боже, несуть туди продуктові набори, ліки.

- Оскільки у нас не завжди розуміють відмінності між конфесіями у протестантизмі, поясніть, у чому особливості ХВЄ...

- Я не скажу, що ми - особливі, найкращі. Головна наша особливість, що ми віримо у все, що написано у Євангелії, намагаємося практикувати його істини, проповідувати їх і втілювати щоденно. Святе Писання - основа, пріоритет у ньому належить вченню Ісуса Христа, Євангелію. У нас пастори, як і диякони, - з правом священнодії (рукопокладаються, тобто висвячуються відповідно до вчення Євангелії). Хрещення у нас приймають у дорослому віці, як свідомий акт віри та приналежності до церкви, як Тіла Христового. Переважно хрестяться з 16 років. Водне хрещення - обітниця служити Богові у добрій совісті до кінця свого життя. Тож під час хрещення віруючим ставлять два питання: 1) Чи ви віруєте в те, що Ісус Христос є Божий Син? 2) Чи ви обіцяєте служити Богові у добрій совісті до кінця свого життя? Хрещення віруючі з Тернополя зазвичай приймають у Тернопільському ставі. Це відбувається щороку у першу неділю липня. Збираються дві-три тисячі людей. Щодо свят, то ми святкуємо всі, що пов'язані із життям та діяльністю Ісуса Христа. Як-от Різдво, Преображення, Пасху... В Україні святкуємо за юліанським календарем. Тобто Різдво - 7 січня. Про сповідь: завжди рекомендуємо сповідатися перед Богом. І тільки тоді, коли людина не може перемогти той чи інший гріх, радимо сповідатися перед пастором. Щоб допоміг у молитві і дав наставлення, як боротися з гріхом.

- Християни віри євангельської дуже близькі із Євангельськими християнами баптистами. У чому різниця?

- Головна різниця - у трактуванні дару П'ятидесятниці (молитви різними мовами), який уперше зійшов на апостолів, як знаємо з Євангелія. Загалом же ми маємо дуже теплі відносини, відвідуємо одні одних, молимося разом.

- Як щодо національних традицій у церкві?

- Ми всі – українці, і українське для нас дороге. Люди ходять у вишиванках. Наші емігранти за кордоном - навіть більше. Далеко від батьківщини відчуття приналежності до неї загострюється.

- Що особливо турбує (у доброму розумінні слова) конфесію на місцевому рівні?

- Актуальними є теми виховання дітей і молоді. Щоб вони були достойними християнами. Щоб мали хороший вплив уже на своїх наступників. Теми моралі і сім'ї надзвичайно важливі - розуміємо сім'ю, як домашню церкву. Маємо недільні школи, проводимо молодіжні конференції. Щороку приєднуємося до всеукраїнського молодіжного табору у Малині Житомирської області. Там збираються п’ять-шість тисяч учасників!

- Як зачепили конфесію події в Україні революція, окупація Криму, війна?

- Євангельські християни з релігійних переконань не беруть у руки зброю. Ми постимо і призначаємо молитви за Україну. От минулий тиждень був таким. Служіння у церквах (громадах, бо церквою євангельські християни називають виключно збір віруючих, а не споруду. Споруда - храм, дім молитви - прим. ред.) відбуваються щодня. У нашому братерстві діє інститут капеланства. Працюємо, щоб допомагати військовим, постраждалим у зоні АТО. Тільки з нашого тернопільського об'єднання зібрали і відправили 150 тонн гуманітарної допомоги; зібрали також близько 200 тисяч гривень пожертв. Закупили берці військовим. Допомогли Дніпропетровському і Київському військовим госпіталям. Ми із заступником двічі були на Сході: під Горлівкою на Донеччині і селом Тошківка на Луганщині. У другому випадку наші військові попросили, щоб продукти, які ми привезли, передати до місцевої школи. Це ми і зробили. Люди там приймають допомогу з любов'ю, вдячністю і сльозами. У нашому об'єднанні є біженці. Вони моляться у громадах нашої області і чекають, щоб можна було повернутися додому. На Різдвяні свята ми розвозили біженцям продуктові набори.

- Які ще проекти втілюєте?

- Окрім названого, це передусім освітній напрямок. Із 1991 року у нас діє Тернопільська Біблійна семінарія, де можна здобути теологічну освіту, ступінь бакалавра. Із 2004 року працює Тернопільський місіонерський інститут «Серце допомоги», що готує місіонерів для країн Європи, Африки, Азії. Тільки у Кенії, наприклад, працюють 10 місіонерів-випускників Тернопільського місіонерського інституту, у Руанді - двоє, Непалі - п'ятеро, Індії - одна сім'я. Маємо місію в Ізраїлі. Дуже багато наших місіонерів є у країнах Центральної Азії. Місійне служіння на лідерській позиції триває п'ять років, на простій - не менше двох. Там вже є збудовані силами місіонерів школи, притулки, сиротинці, місії, молитовні доми.

Працюємо у всіх тюрмах області, з будинками престарілих, сиротинцями, інтернатами.

Також церкви нашої області приєднаються до фестивалю «Надія», який пройде у Львові на стадіоні «Львів Арена» 20 червня цього року.

- Які проблеми маєте в області?

- Особливих проблем немає. Нашу Церкву іноді плутають з іншими організаціями. Також є люди, які зловживають словом «секта».

- Як складаються взаємини з іншими конфесіями?

- Досить позитивно. Маємо спільні служіння з римо- і греко-католиками, православними, протестантами інших конфесій. Зокрема, це молитви за Україну на громадських зібраннях, майданах, урочистостях. У селах, де є по дві конфесії, все залежить від священиків. Якщо вони хочуть добрих стосунків, то це обов'язково буде. Ми відкриті до всіх і не вбачаємо у комусь конкурентів чи ворогів. Сповідуємо позицію любові і прийняття.

- Чи є у вас місцеві друковані ЗМІ? Інтернет-сторінки?

- Друковану газету «Слідом за Христом» видає громада села Колодно Збаразького району. Щодо сайтів, то передусім варто згадати kvitova.te.ua - сторінку нашої громади на вул. Квітовій, 19 у Тернополі. Окрім інформації про життя церкви, там можна переглядати прямі трансляції служінь. Також є інтернет-сторінка Церкви християн віри євангельської України: http://www.chve.org.ua/. Є канал на Youtube: Shved4, Prytyka Yuriy. Наші віруючі активні у соцмережах.

- Чимало українців, членів ХВЄ, емігрували. Чи підтримують вони зв'язок із церквою на Батьківщині? Чи простежується далі тенденція до еміграції?

- Вони дуже сильно підтримують, особливо з часу, коли почалася війна. Євангельські християни за кордоном збирають допомогу для України. Якраз очікуємо на черговий великий вантаж: два рентген-кабінети, військовий одяг, речі першої необхідності. Коли ми призначаємо піст і молитву за Україну тут, наші емігранти призначають її, наприклад, в Америці. Але з часу, коли в Україні запанувала свобода і припинилися гоніння, еміграція зійшла нанівець. Люди хочуть жити на рідній землі.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!