Тернопільський боєць, який служить у зоні АТО: “Проти України воюють найманці з усього світу”

Тернополянин Володимир Яніга присвятив своє життя правоохоронним органам, але ніколи не міг подумати, що доведеться захищати власну країну на полі бою. Його мобілізували  у серпні минулого року.

Після нетривалої початкової підготовки підрозділ, у якому служив, відправили у Вуглегірськ Донецької області. Наприкінці січня там розгорілися запеклі бої з сепаратистами і російськими бойовиками. “Наш ДЕНЬ” поспілкувався із Володимиром Янігою про те, як військові виходили з оточення, який настрій в українських солдатів і чому буває важко повертатися додому.

“Руйнування були страшні”

– 29 січня бойовики почали штурмувати Вуглегірськ. Намагалися вибити звідти українських військових, а потім узяти в кільце місто Дебальцеве, що за 15 км. Хто допоміг вам вийти з оточення і як усе це відбувалось?

– Тоді російська реактивна артилерія нанесла масований удар по нашому місцю дислокації. Вийти з важкого і практично безнадійного оточення нам допоміг Бог, мудрі дії нашого комбата та підрозділ  міліції «Світязь». Їх 40 і нас 30. Ми протистояли безпосередньо російському штурмовому десантному підрозділу, утримуючи дві будівлі в центрі Вуглегірська. Разом захищались, разом виходили з тридобового оточення. Зробили це без сторонньої допомоги, майже без набоїв та з двома одиницями практично знищеної техніки.

– Які були наслідки бою для вашого підрозділу?

– Тоді ми не втратили жодного військовослужбовця. Жодного! Було багато поранених, але всіх ми забрали з собою і всі хлопці залишились живими. Велике спасибі волонтерам – за кілька днів ми зв’язалися з ними, і нам привезли все, що потрібно.

 – За кілька днів ви повертаєтесь назад, у зону АТО. Що будете везти з собою? Можливо, хлопці дали якісь замовлення?

– Нічого особливого везти не буду, за винятком тих речей, які були втрачені під час виходу з оточення у Вуглегірську. Руйнування були страшні, все, що у мене залишилось, це особиста зброя, військова амуніція та речі, які були на мені. Все інше було втрачене безповоротно.

“Потрібен час, аби звикнути до тиші”

– Що ви можете сказати про ворогів, з якими ведете бойові дії?

– Наші підрозділи радіорозвідки часто перехоплюють їхні розмови в ефірі. Безпосередньо ж спілкуватись “очі в очі” доводилося лише з полоненим ворогом. Одначе, наголошу, що проти нас воює добре вишколений і чудово озброєний агресор.

– Останнім часом з’являються розмови про те, що в наших хлопців “сідають батарейки”. Як вважаєте, це відповідає дійсності?

– Морально, звичайно, важко. Наші Збройні Сили складаються переважно з простих людей, які ніколи не воювали і не бували в подібних ситуаціях. Не всі здатні служити в армії, а тим більше воювати. За наших хлопців не можу сказати нічого поганого, адже в останніх боях за Вуглегірськ всі показали себе мужньо та достойно. Тому можу відповісти цілком упевнено, що в нас “батарейки не сідають”, як би цього не хотіли вороги та недоброзичливці. На фронті поступово звикаєш до всього. Одначе, помічаю, що повернувшись додому, потрібен час, щоб звикнути до тиші.

– Багато політологів і навіть військових експертів не раз у ЗМІ зауважували, що на Сході, проти України, воюють не лише російські війська, а й чеченці, осетини, абхази, серби та представники інших народностей. Чи є у вас з цього приводу якась інформація?

– Так, сьогодні вже не таємниця, що крім військ РФ на території України перебувають і воюють так звані “дикі гуси”, найманці з усього світу. Під Краматорськом доводилось бачити і “кадирівців”, і багатьох інших бойовиків.

– А як сприймають жителі Сходу українські війська?

– По-різному. Одні негативно, інші – привітно. При виході з оточення нам довелося зіткнутись і з тими, й з іншими. Одні, по телефону, корегували вогонь російських військ, які нас переслідували. Інші, навпаки, показували нам найкоротший і не перерізаний ворогом шлях. Так що, можна сказати, ставлення до українських військових поділилося приблизно навпіл.

“У ворогів краща зброя, але ми воюємо за свою землю”

– На вашу думку, як нашим військам та іншим силовим структурам досі вдається протистояти такій могутній армії, як російська?

– Так, у наших ворогів краща зброя, більш навчений і злагоджений особовий склад військ, багато прихильників на захоплених територіях, але ми воюємо за свою землю, за свій народ, за батьків, за дітей. А за що воюють вони? За тридцять срібреників? То нехай згадають або поцікавляться, чим закінчив Іуда.

– Що ви можете сказати про забезпечення військ? Хто допомагає вашому підрозділу – держава, волонтери чи все за рахунок власних коштів?

– На 80 відсотків наш підрозділ, як не сумно це визнати, забезпечують саме волонтери і лише відсотків 15 – держава, решту укомплектовуємо за свій рахунок.

– Чого найбільше не вистачає нашим воїнам?

– Перш за все, новітнього озброєння. Те озброєння, яке у нас є – застаріле, нові види зброї на передову потрапляють у надзвичайно малій кількості.

– А як з харчуванням? Чим харчуються наші захисники і чи цього достатньо?

- У нас звичайні армійські харчі, якими забезпечують волонтери та держава. Консерви зі свинини чомусь заборонені ще з радянських часів, а з яловичини практично їсти неможливо, оскільки там комбіжир та низькосортне м’ясо з жилами та кістками. Тому, періодично, ми виходимо на справжнє полювання, і  якщо мисливська вдача всміхнеться, можемо поласувати м’ясом зайців, косуль, а інколи й змій. Та все це за бажанням, в основному всього вистачає.

– Які б поради ви дали і що побажали побратимам, які зараз на сході нашої країни ведуть нерівну боротьбу проти агресора?

– Здоров’я, миру, спокою, щоб війна якомога швидше завершилась нашою перемогою і з мінімальними втратами. Ще рік тому Українських збройних сил практично не існувало, і те, що ми зараз стримуємо одну з найсильніших армій світу, це вже неймовірно багато. Мобілізованим солдатам, які тільки вирушать на фронт, хочу порадити, щоб були уважними, дисциплінованими – це основи будь-якої армії.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!