Як оподатковували тернопільських підприємців у минулих сторіччях?

Уже в XVI ст. існував ринок і професія перекупки в Тернополі. Причому торгували понад 460 років тому під самим замком. Про ринок у нашому місті згадує вже його засновник і власник граф Ян Амор з Тарнова в грамоті для міщан від 30 вересня 1550 р.

Зі зловживаннями боролися звітами


Показово, що перша згадка про торговицю пов’язана з умілими підприємцями-євреями.
“Євреї домівки на вулицях, а не на ринку містечка мати повинні, щоб з християнами у товаристві обивательському наближеними і зрівняними не були,” наказував вельможа.

Також Ян з Тарнова згадує, що він уже отримав від короля дозвіл на те, щоб через Тернопіль проходив гостинець. Цим шляхом у місто мали їхати купці, але переїзд повинен бути платний. Зрештою, прописаними півтисячі років тому були навіть шляхи використання ринкових зборів.
“Збір цілий із ратуші, з яток, опріч неї вибудуваних і тих, що збудують, від перекупників і перекупок, також оплату від вина, горілки скарбові міському призначаємо, постановлюючи, аби через раду міську збирати і з іншими грішми на вжиток загальний спрямовувати”, писав власник міста.

А щоб “депутати” не крали, граф зобов’язав їх записувати всі прибутки громади в реєстр і щорічно звітувати про них перед своїм уповноваженим представником, війтом і перед цілою громадою.
Обіцяний гостинець через Тернопіль справді провели - ним возили сіль із Галичини на Волинь. А щоб купці не просто обминали місто, 6 вересня 1566 р. король Сигізмунд І Старий зобов’язав усіх комерсантів обов’язково зупинятися тут і продавати частину краму.
На Великдень торгувати – зась

Уже в часи Яна Амора з Тарнова ринок у Тернополі діяв безпосередньо біля ратуші, у районі сучасної вул. Старий Ринок, за декілька хвилин ходи від замку. Окрім того, він продовжувався і на південну сторону сучасної вул. Руської у бік вул. Багатої. Остання також пов’язана з комерцією - кам’яниці на ній будували заможні торговці. Через цю територію із заходу на схід проходив старовинний шлях зі Львова до Кам’янця.

Уже в 1672 р., як подає тодішній інвентар міста, на міській торговиці діяла 21 крамниця і склади купців. Площу оточували приватні будинки, серед яких, незважаючи на заборони засновника міста, були і єврейські.

Неодмінним супутником тернопільської торговиці було спиртне. Так, історик Ізидор Кордуба писав, що при рибно-булочному ринкові на вул. Валовій власник міста у XVIII ст. Потоцький збудував гуральню, пивзавод і холодильник, а нижче - корчму, якій міщани присвоїли назву “пропинація”. А 23 липня 1740 р. Йосиф Потоцький взагалі приписав, щоб на тернопільському ринку одна половина яток м’ясників належала християнам, а інша - євреям. І перші, і другі повинні були щорічно платити податок у замок лоєм. Та й узагалі оподатковували тернопільських підприємців у ті часи, враховуючи розмах їхньої справи - у 1666 р. власники великих крамниць за розпорядженням Станіслава Конецпольського платили по 6 злотих, а малих - по 10 грошів. Навіть із власників будинків на ринку брали по 18 злотих податку щорічно. Господарі будинків на звичайних житлових вулицях платили за нерухомість 10 злотих у рік, а “затильних”, тобто віддалених, - по 4 злотих 15 грошів. До слова, урядова ціна на пшеничний хліб у ті часи становила приблизно 3 гроші, а на житній - 2 гроші. Гарнець пива у 1719 р. - 3,75 л - коштував 7 грошів і один шеляг. Але, встановлюючи податки, власник міста дбав і про його вигляд. Він забороняв розташовувати крамниці поза ринком, а євреям ще й торгувати на Різдво, Великдень, Зіслання Святого Духа і Божого Тіла.

Різний крам – на різних дільницях


Тернопільська торговиця не була безладним накопиченням людей і товарів. Так, у ХІХ ст. у південній її частині стояли склади сукна і тканин, найзаможніші крамниці. Натомість у північній частині, як пише краєзнавець Любомира Бойцун, продавали переважно м’ясо. Продавці, які не мали своїх кіосків, торгували м’ясом, наколовши його на кілки-киї. Таких звали кияками. Північно-західна частина - овочева і молочна.

Були в Тернополі і спеціалізовані ринки. Перший із них, ярмарок св. Анни, діяв на сучасному майдані Волі. Дозвіл на його проведення видали у 1724 р. і відтоді у місто почали з’їжджатися купці з усієї Європи та Російської імперії. Тільки у 1837 р. з нагоди ярмарку зібралися 8000 немісцевих, а у Смиківцях провели кінні перегони. Торги починалися 26 липня і тривали два тижні. На цей час майдан перероджувався. З часом його взагалі назвали Кінською торговицею і своєрідною іронією долі є те, що тут і ніде більше у Тернополі встановлюють пам’ятники із кіньми - спершу Юзефові Пілсудському, а потім - королю Данилові Галицькому. Ярмарок св. Анни занепав після 1870 р., коли австрійський уряд заборонив експорт коней. Він перетворився у ринок “тандити” - триманих речей. У 1883 р. майдан перейменували на площу Яна Собєського. Торгівлю перенесли на околиці сучасної вул. Січинського і там вона тривала аж до відбудови міста після війни. До тих же часів діяв і старий ринок.

А от на терені, що приблизно співпадає із сучасним майданом Мистецтв у нашому місті у давнину виникла торговиця зерном. Збіжжя вивозили звідти у Європу із недалекого від ринку залізничного вокзалу. Натомість у низинах, там, де тепер височіє будівля “Збруча”, тернополяни і приїжджі торгували худобою. Живність доставляли возами або просто приганяли. Нижче схилом до Серету, біля дороги на Петриків збудували бойню, яка тепер є пам’яткою архітектури місцевого значення. Цікаво, що після забудови Оболоні торговиця худобою деякий час діяла на Загребеллі, там, де тепер новий корпус економічного університету. Та історичні ринки, зрештою, зникли - держава відібрала в людей їхні поля і зерно стало колгоспним. А от худобу селяни мали не тільки продавати, а й просто здавати країні - для будівництва соціалізму, пише "Острів Галичина".

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!