Координатор районного штабу національного спротиву Володимир Голоднюк відвіз у начальний центр в Старичі, що на Львівщині, бронежилети і каски дванадцятьом мобілізованим чоловікам зі Збаразького району, а також оцінили ситуацію щодо забезпечення військовослужбовців.

– Форму і взуття хлопцям видали, – розповів Володимир Голоднюк. – Є питання до її якості, до розмірів, але бійці одягнені. Переконалися, що робимо потрібну справу, адже в штабі чоловікам видавали формений одяг і берці, і тепер вони мають у що переодягнутися та перевзутися у разі чого. Без сумніву, два комплекти форми краще, ніж один.

Разом з тим, Володимир Голоднюк каже, що зараз вони зіткнулися з великою проблемою – немає визначеності, чи будуть мобілізованим видавати бронежилети і каски в навчальних центрах перед відправкою в зону АТО, чи ні. – Ми, як і обіцяли, поставлені завдання із забезпечення земляків під час першого етапу четвертої хвилі мобілізації виконали, – розповідає Володимир Васильович. – Одягнули 56 мобілізованих чоловіків. Для них уже закупили каски і бронежилети. За потреби готові відвезти у навчальні центри, де зараз проходять вишкіл бійці, але досі не можемо добитися інформації від керівництва цих центрів, чи будуть вони видавати каски і бронежилети, як Міноборони інформує і запевняє з екранів телевізорів і шпальт газет. Не знаємо й того, коли і куди поїдуть хлопці після навчання. Дуже не хочемо, щоб ситуацією хтось скористався і заробив на цьому. Фактично зараз ми все робимо, так би мовити, про всяк випадок. А потрібна чітка координація дій військового командування з волонтерами. Повірте, боляче було дивитися, як у Старичах до нас, ніби мурашки, сходилися мобілізовані з інших областей, районів Тернопілля і питали, чи ми, бува, і їм не привезли касок і бронежилетів, пише Народне слово.

Не менш болючою для волонтерів є нині проблема знецінення гривні через постійне та неконтрольоване зростання курсу долара і євро. Все те, що вони купують, «прив’язане» до курсу валют. – А громадяни України на допомогу армії жертвують гривні, – каже Володимир Голоднюк, – Ще недавно ця допомога була відчутною, а тепер через курс валюти її можна ділити на два, а то й на три. Переживаю, що волонтерська робота зійде нанівець, якщо ситуація не зміниться на краще. Будемо, напевно звертатися до Головнокомандувача, керівництва Міноборони, Збройних сил України, щоб почали нарешті працювати, а не лише покладатися на волонтерів. За той час, відколи в країні АТО, а, по суті, війна, вони вже б мали зробити висновки і почати працювати. Чому чекаємо на форму з Канади? Що самі не можемо шити? Як показує практика, волонтери знаходять можливості пошити значно якіснішу форму, ніж ту, яку видають у ЗСУ. Те саме щодо взуття, закупівлі військових приладів, життєво необхідних на передовій.

Проте у штабі не втрачають оптимізму і сподіваються, що за допомогою небайдужих людей зможуть добре спрацювати і під час другого етапу мобілізації. – Розслаблятися не маємо права, – каже Володимир Голоднюк.

За 12-24 лютого у штаб надійшло 25 тисяч 570 гривень, 700 доларів та 50 євро.

Збаражчанка Ганна Яворська з Нью-Йорка передала чотири посилки з речами для госпіталів – памперси, одноразові пелюшки, рукавички, вологі серветки, медикаменти – ібупрофен, нітрогліцерин, знеболювальні препарати, а також засоби гігієни.

Українські громадські спільноти «Український Конгресовий Комітет Америки » (УККА) та 42-й відділ «Організації чотирьох свобід України»(ОЧУС) з Нью-Йорка передали у штаб 600 доларів, за які придбано 30 пар берців, 12 комплектів форменого одягу армії бундесверу, 12 пар наколінників. 100 доларів передав колишній учень Володимира Голоднюка Ігор Пилипчук, а Тамара Іващук та її подруга Галина з Італії передали 50 євро.

Тарас Захарчук з Італії знову передав для бійців хороші армійські дощовики, светри, берці, футболки, а також каву.

- Мій товариш Алік, який попросив не називати прізвища, привіз доровартісний і життєво необхідний на передовій знеболюючий препарат “Налбуфіну”. Він врятує життя бійця, якщо буде в його індивідуальній аптечці. – розповів Володимир Голоднюк, – Володимир Корнатий привіз передачу від українців з Італії, зокрема овочеві консерви, медикаменти. з Італії Світлана Гордзій та Анжела Валентіні(Angella Valenti) прислали три коробки макаронів, Donatella Pronti e Sua Sorella Daniela прислали чотири тюки постільної білизни та рушників, – Галина Пірожик вже не вперше прислала овочеві консерви, чай, макарони, одяг, Renato Cappelini передав медикаменти і одяг. Наші земляки Леся і Юра Козії в Америці зорганізували збір коштів серед української діаспори і закупили 16 пар наколінників, 10 плащ-накидок, каву, вітаміни, льодяники і найголовніше – хімічні обігрівачі рук та ніг. Якщо боєць змерзне на посту, то, взявши один такий пакетик та кинувши його у кишеню, одразу зігріється. Зворушив до сліз вчинок бабусі, яка принесла для бійців пакуночок з трьома пляшечками сиропу калини і сорок гривень. Прізвище не назвала, бо соромилася, що мало грошей може дати для допомоги воїнам. Земний уклін вам, добродійко, і довгих років життя! Юрій Дубодєл, який ретельно вивчив потреби бійців та зумів придбати і відправити нам з Іспанії 4 потужних біноклі і 6 суперових тактичних ножів. А ще хочу подякувати Роману та Лілі Гендам і Паші Гонті, які постійно виручають штаб як не рукавицями, то шапками. Цього разу принесли 70 штук теплих в’язаних шапочок. Володя Дем’янюк, перевізник і за сумісництвом помічник у волонтерському штабі, привіз нам таку необхідну зараз допомогу для бійців АТО. В далекій Італії організатори по містах Річчоне – Світлана Гордзій, Чезенатіко – Марія Пиріг, Католіка, Морчано, Мізано, Пезаро, Габіче Маре – Дем’янюк Володя та громади (українські заробітчани цих міст) зібрали кошти, а Олександр Акользіні і Ганна з міста Чезенатіко взяли на себе відповідальність і закупили 30 теплих військових курток, 34 пари військових берців, 10 теплих військових светрів, 9 військових комбінезонів та 10 військових дощовиків(пончо). Богдана Бойко з міста Католіка передала кошти та зобов’язала Дем’янюка купити для бійців 9 кілограмів цукерок та 15 блоків сигарет. Тетяна Підгородецька вкотре з Італії передала медикаменти – 10 упаковок «Транекс», білизну, спортивні костюми. Сім’я з Чумалів, яка просила не називати прізвища, принесла 5 тисяч гривень, громада Киданець – 5 тисяч 160 гривень, школа села Добриводи – 2 682 грн, громади сіл Максимівка, Чагарі та Гори Стриївецькі – 8 тисяч гривень.

0352.ua

Тернопільські волонтери передали мобілізованим чоловікам бронежилети і каски

Координатор районного штабу національного спротиву Володимир Голоднюк відвіз у начальний центр в Старичі, що на Львівщині, бронежилети і каски дванадцятьом мобілізованим чоловікам зі Збаразького району, а також оцінили ситуацію щодо забезпечення військовослужбовців.

– Форму і взуття хлопцям видали, – розповів Володимир Голоднюк. – Є питання до її якості, до розмірів, але бійці одягнені. Переконалися, що робимо потрібну справу, адже в штабі чоловікам видавали формений одяг і берці, і тепер вони мають у що переодягнутися та перевзутися у разі чого. Без сумніву, два комплекти форми краще, ніж один.

Разом з тим, Володимир Голоднюк каже, що зараз вони зіткнулися з великою проблемою – немає визначеності, чи будуть мобілізованим видавати бронежилети і каски в навчальних центрах перед відправкою в зону АТО, чи ні. – Ми, як і обіцяли, поставлені завдання із забезпечення земляків під час першого етапу четвертої хвилі мобілізації виконали, – розповідає Володимир Васильович. – Одягнули 56 мобілізованих чоловіків. Для них уже закупили каски і бронежилети. За потреби готові відвезти у навчальні центри, де зараз проходять вишкіл бійці, але досі не можемо добитися інформації від керівництва цих центрів, чи будуть вони видавати каски і бронежилети, як Міноборони інформує і запевняє з екранів телевізорів і шпальт газет. Не знаємо й того, коли і куди поїдуть хлопці після навчання. Дуже не хочемо, щоб ситуацією хтось скористався і заробив на цьому. Фактично зараз ми все робимо, так би мовити, про всяк випадок. А потрібна чітка координація дій військового командування з волонтерами. Повірте, боляче було дивитися, як у Старичах до нас, ніби мурашки, сходилися мобілізовані з інших областей, районів Тернопілля і питали, чи ми, бува, і їм не привезли касок і бронежилетів, пише Народне слово.

Не менш болючою для волонтерів є нині проблема знецінення гривні через постійне та неконтрольоване зростання курсу долара і євро. Все те, що вони купують, «прив’язане» до курсу валют. – А громадяни України на допомогу армії жертвують гривні, – каже Володимир Голоднюк, – Ще недавно ця допомога була відчутною, а тепер через курс валюти її можна ділити на два, а то й на три. Переживаю, що волонтерська робота зійде нанівець, якщо ситуація не зміниться на краще. Будемо, напевно звертатися до Головнокомандувача, керівництва Міноборони, Збройних сил України, щоб почали нарешті працювати, а не лише покладатися на волонтерів. За той час, відколи в країні АТО, а, по суті, війна, вони вже б мали зробити висновки і почати працювати. Чому чекаємо на форму з Канади? Що самі не можемо шити? Як показує практика, волонтери знаходять можливості пошити значно якіснішу форму, ніж ту, яку видають у ЗСУ. Те саме щодо взуття, закупівлі військових приладів, життєво необхідних на передовій.

Проте у штабі не втрачають оптимізму і сподіваються, що за допомогою небайдужих людей зможуть добре спрацювати і під час другого етапу мобілізації. – Розслаблятися не маємо права, – каже Володимир Голоднюк.

За 12-24 лютого у штаб надійшло 25 тисяч 570 гривень, 700 доларів та 50 євро.

Збаражчанка Ганна Яворська з Нью-Йорка передала чотири посилки з речами для госпіталів – памперси, одноразові пелюшки, рукавички, вологі серветки, медикаменти – ібупрофен, нітрогліцерин, знеболювальні препарати, а також засоби гігієни.

Українські громадські спільноти «Український Конгресовий Комітет Америки » (УККА) та 42-й відділ «Організації чотирьох свобід України»(ОЧУС) з Нью-Йорка передали у штаб 600 доларів, за які придбано 30 пар берців, 12 комплектів форменого одягу армії бундесверу, 12 пар наколінників. 100 доларів передав колишній учень Володимира Голоднюка Ігор Пилипчук, а Тамара Іващук та її подруга Галина з Італії передали 50 євро.

Тарас Захарчук з Італії знову передав для бійців хороші армійські дощовики, светри, берці, футболки, а також каву.

- Мій товариш Алік, який попросив не називати прізвища, привіз доровартісний і життєво необхідний на передовій знеболюючий препарат “Налбуфіну”. Він врятує життя бійця, якщо буде в його індивідуальній аптечці. – розповів Володимир Голоднюк, – Володимир Корнатий привіз передачу від українців з Італії, зокрема овочеві консерви, медикаменти. з Італії Світлана Гордзій та Анжела Валентіні(Angella Valenti) прислали три коробки макаронів, Donatella Pronti e Sua Sorella Daniela прислали чотири тюки постільної білизни та рушників, – Галина Пірожик вже не вперше прислала овочеві консерви, чай, макарони, одяг, Renato Cappelini передав медикаменти і одяг. Наші земляки Леся і Юра Козії в Америці зорганізували збір коштів серед української діаспори і закупили 16 пар наколінників, 10 плащ-накидок, каву, вітаміни, льодяники і найголовніше – хімічні обігрівачі рук та ніг. Якщо боєць змерзне на посту, то, взявши один такий пакетик та кинувши його у кишеню, одразу зігріється. Зворушив до сліз вчинок бабусі, яка принесла для бійців пакуночок з трьома пляшечками сиропу калини і сорок гривень. Прізвище не назвала, бо соромилася, що мало грошей може дати для допомоги воїнам. Земний уклін вам, добродійко, і довгих років життя! Юрій Дубодєл, який ретельно вивчив потреби бійців та зумів придбати і відправити нам з Іспанії 4 потужних біноклі і 6 суперових тактичних ножів. А ще хочу подякувати Роману та Лілі Гендам і Паші Гонті, які постійно виручають штаб як не рукавицями, то шапками. Цього разу принесли 70 штук теплих в’язаних шапочок. Володя Дем’янюк, перевізник і за сумісництвом помічник у волонтерському штабі, привіз нам таку необхідну зараз допомогу для бійців АТО. В далекій Італії організатори по містах Річчоне – Світлана Гордзій, Чезенатіко – Марія Пиріг, Католіка, Морчано, Мізано, Пезаро, Габіче Маре – Дем’янюк Володя та громади (українські заробітчани цих міст) зібрали кошти, а Олександр Акользіні і Ганна з міста Чезенатіко взяли на себе відповідальність і закупили 30 теплих військових курток, 34 пари військових берців, 10 теплих військових светрів, 9 військових комбінезонів та 10 військових дощовиків(пончо). Богдана Бойко з міста Католіка передала кошти та зобов’язала Дем’янюка купити для бійців 9 кілограмів цукерок та 15 блоків сигарет. Тетяна Підгородецька вкотре з Італії передала медикаменти – 10 упаковок «Транекс», білизну, спортивні костюми. Сім’я з Чумалів, яка просила не називати прізвища, принесла 5 тисяч гривень, громада Киданець – 5 тисяч 160 гривень, школа села Добриводи – 2 682 грн, громади сіл Максимівка, Чагарі та Гори Стриївецькі – 8 тисяч гривень.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!