Кіборг-Богема розповів про останні вісті з фронту та... покарання побратимів буками

Андрій "Богема" Шараскін з Добровольчого українського корпусу приїхав на три дні з Маріуполя до Києва для переговорів у Міністерство оборони. Він півночі провів за кермом і спав лише кілька годин. Тому втомлений і голодний, пише Людмила Микитюк з znaj.org.ua.

Вперше бачу "Богему" не в камуфляжі й без улюбленої губної гармошки – подарунка волонтерів. Замовляємо невеличкий сніданок у "Докер пабі" на Подолі. З напоїв він бере лише томатний сік, бо спиртного не вживає.

У мирному житті Шараскін - актор і режисер, працював у кількох західноукраїнських театрах. Звідси його позивний "Богема". Розлучений, має доньку. Воює у складі Добровольчого корпусу "Правого сектора". Розказує, що в Маріуполі перемир'я дотримуємося лише ми. Морська акваторія закрита для водного транспорту. Але вночі чути, як підпливають російські катери, навантажені зброєю і диверсантами. Наші прикордонники вимушено зберігають режим тиші, хоч мали б стріляти на ураження ворога. "Богема" пояснює, що супротивник грає не за правилами. І рефері в цьому поєдинку нема. Тому якщо б'ють нижче пояса, треба холоднокровно давати здачу.

Які настрої в мешканців Маріуполя?

- Населення там уже звиклося з канонадою, яку їм добре чутно. Місто живе звичайним розміреним життям - працюють бари, магазини. У Маріуполі дислокується наша восьма рота "Аррата", де командиром друг "Червень". 80% мешканців міста налаштовані досить проросійськи. Наші хлопці часто ходять у гості в трудові колективи. Інколи виникають гарячі дискусії. Дехто готовий з піною біля рота переконувати, що Маріуполь обстрілюють не сепаратисти, а українські війська. Коли вулицями їдуть наші вояки, їм можуть показати фак або розбити лобове скло. Нічого дивного, адже ці люди багато років дивилися лише російські канали, та й зараз продовжують. Патріотів у місті мало, але вони об'єднані – це дуже важливо. На відміну від Донецька, у Маріуполі було більше часу, щоб зорієнтуватися і знешкодити провокаторів. І вчасно ввели наші війська. Це зламало написаний у Кремлі сценарій, коли спочатку в місто заходять бабусі з іконками, а за ними – російські солдати.

Після Іловайська разом з іншими добровольцями "Правий сектор" створив альтернативний координаційний центр, який уже охрестили "другим Генштабом". Поясніть, про що йдеться.

- Усі військові операції ми узгоджуємо з Генштабом і командуючими секторами. Але батальйонам бракує комунікації на рівні комбатів, командирів рот. Стоїть одна бригада, поряд – інша. Питаєш: хлопці, хто і що там? "А, не знаєм". Що робити, коли вночі у тепловізор ти бачиш групу озброєних людей? Звісно, стріляти. А виявляється, це - наші! Багато хлопців постраждали від дружного вогню. Тому й виникла ідея "громадського" штабу, куди можна приїхати і сказати: "Пєтя, Вася, ми висунулися – не дай Бог, не покришіть наших, бо буде біда". Це щось на зразок братства. У ньому готові брати участь до 20 добровольчих батальйонів. Хоч ініціатива була не наша. Кілька комбатів звернулися до Дмитра Яроша, і він підтримав ідею.

У такому штабі існує небезпека "зливу" інформації?

- Утєчка завжди може бути. Особливо після гучного піару, який супроводжував створення нашого тактичного центру. Є небезпека, що в нього намагатимуться пролізти люди з метою збору інформації про розташування батальйонів, рот. Тому внутрішня служба безпеки перевіряє кандидатів. І фільтрує всю інформацію: що можна розказувати, а що - ні.

Що тепер відбувається в селищі Піски, де вже давно воює "Правий сектор"?

- Кілька днів тому в нас було двоє "двохсотих". Ворог б'є по наших позиціях "градами", "ураганами". Протиснувши Дебальцеве, вони можуть рушити й на Піски, Маріуполь. Вони підтягують сили. Думаю, за місяць-півтора готуватимуть новий прорив. У нас лишається мало часу на укріплення армії, яка народжується з нуля. Думаю, для Росії стало несподіванкою, що Україна узагалі чинить їй спротив. І першими на фронт пішли добровольчі батальйони.

Яким був перший день після оголошення перемир'я?

- Перші два дні ніхто не стріляв. Тиша стояла гробова! Але ми розуміли, що це лише - затишшя перед бурею. Це вже не перше перемир'я. Жодних ілюзій ні в кого нема. Зараз потрібно грамотно відходити на запасні позиції. Створювати сильну армію. І пильно стежити за економікою. Є добрий досвід Ізраїлю. Ця країна багато років воює, але це не завадило їй побудувати потужну економіку. А наші досі за звичкою ловлять рибку в каламутній водичці. Треба затямити, що сусіда ми не поміняємо. Він уже проявив себе в усій красі. Нам потрібно приймати закони про військову службу, приватні військові компанії. Зараз у парламенті готується законопроект про учасників бойових дій. Ним можна буде врегулювати багато юридично спірних моментів. Потрібно також дозволити людям мати короткоствольну зброю для самозахисту. У бандитів вона вже давно є. Письменник Лесь Подерв'янський класно сформулював нашу національну ідею: від…ться від нас. А далі, як у Шевченка: в своїй хаті своя правда й воля.

Які українські підрозділи, на ваш погляд, воюють найкраще?

- Тут усе залежить від командира. Одна рота - мотивована, ну просто шикарна! А в іншій ходять спиваються. Добрі вояки - в 95, 79, 93, 128 бригадах. Віднедавна пішла дуже позитивна тенденція: Генштаб підвищує низових командирів. Красавчик, чудовий професіонал "Майк" був комбатом, а зараз - комбриг. Заступника комбрига "Самару" перевели керувати у іншу бригаду. Командирів рот підвищують до комбатів. Це мужики, які днюють і ночують зі своїми людьми. Після року війни вони розуміють і вміють дуже багато. У людей увімкнулася ініціатива, яку, слава Богу, почали підтримувати "нагорі". І вони гордяться, що є військовими! Скоро у нас буде класна армія. А наші низові командири взагалі герої.

Здається, вояки не дуже люблять перемир'я. Армія спроможна стояти, чекати? Чи люди починають божеволіти?

- Людям потрібно озвучити чіткі завдання. Досі до пуття так і не сформульовано, за що ми воюємо. Так, ми йдемо на домовленості. Нікого не треба обманювати. Але є демаркаційна лінія, вздовж якої ми маємо закріпитися. Звісно, як нормальна держава, в якої забрали Крим та інші території, ми будемо їх повертати. Колись. Ми маємо це озвучити нації, армії, командирам.

Піски й надалі залишаться під нашим контролем?

- Жодного наказу готуватися до відступу в нас нема. Навпаки, стоїть завдання відсікати розвідувально-диверсійні групи. Не дозволяти їм просунутися ні на кілометр. Та якщо військові ухвалять рішення відтягуватися - ми не самогубці. Самі, без артилерії фронт ми не втримаємо.

Коли Добровольчий корпус нарешті легалізують?

- По лінії мобілізації є недобір, тим часом наш Корпус зібрав уже 15 батальйонів. Часто до нас просяться військові, ще восени перейшла ціла рота з Нацгвардії. Хлопці відбули відпустки, а тоді попросилися до нас. Кажуть: ну, тепер ми хоч нормально повоюємо! У нас таке братство - схоже на Січ. Усе просто, зрозуміло і по-чесному. Або ти заслужив у побратимів повагу, або ні. Маємо 4 великі вишкільні бази і багато маленьких полігонів по всій Україні. Вся інфраструктура готова, більше нічого не треба створювати. ДУК міг би стати окремим, повноцінним підрозділом - як Нацгвардія. Ми готові підпорядковуватися Головнокомандувачу, начальнику Генштабу, по міністерській вертикалі. Але середній владній "гілочці" коритися не будемо.

Може, вас під "дах" СБУ закинути?

- Можна і туди. Ми багато їхніх функцій виконуємо, проводимо спільні операції. Дільничні міліціонери часто до "Правого сектора" звертаються, коли не мають змоги викликати групу захоплення. Ми виїжджаємо, проводимо операцію. Затриманих передаємо СБУ.

Багато у вас військових професіоналів?

- Я скажу, що їхня частка вагома. Пам'ятаєте час, коли в армію не брали афганців, спецназівців, людей середнього віку? Багато з цих людей воюють в нас. І з дисципліною в нас усе в порядку.

Це правда, що у вас карають різками?

- Буками. Є дисциплінарний статут, у якому чітко прописані всі покарання. Переламують 5 чи 10 буків і лупцюють нижче спини. У документальному фільмі "Добровольці Божої чоти" "Гнат" не туди завів людей по карті й отримав за це 10 буків. Давати буки може лише той, хто колись їх сам отримував. Мені спочатку це здавалось дивним, заледве не варварством. Але це працює. У цьому є певний чоловічий момент: ти заробив, тож мусиш спокутати. Приниження людської гідності в цьому немає. Отримав буки, пішов у карцер. А тоді обов'язково маєш іще сказати "дякую за науку".

Добре, коли хлопцеві 18. А якщо дядькові 60 років?

- Я був свідком і таких покарань. Усі їх було сприйнято спокійно. Я ще не чув, щоб хтось образився.

Як здоров'я Дмитра Яроша, який недавно був поранений? Одужує?

- Учора бачився із ним. Сьогодні в нього має бути операція. Лікарі йому складають кістки правої руки. Надалі заплановано ще кілька операцій. За місяць-півтора йому поставлять штучний суглоб. Там у руці немає десь сантиметрів 10 кістки, узагалі відсутній суглоб. Вени з ноги перешиті на руку. Все у швах. Лікарі "впаювали" йому в руку нерви - це чудо, що він рухає пальцями. Ярош людина великої сили духу. Під час останньої зустрічі він казав: ще дам їм шанс зробити 1-2 операції. Побуду в лікарні ще десь два тижні. Хай тільки залізо знімуть і замотають руку в гіпс. А тоді він утече на фронт.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!