Що стало причиною смерті 46-річного мобілізованого з Тернопільщини на військовому полігоні?

25 лютого сумна звістка надійшла до села Ладичин Теребовлянського району. На Рівненському полігоні серце Романа Гогуся не витримало фізичних навантажень і його життя обірвалося на 46-ому році.

Поховали бійця 27 лютого у рідному селі з усіма почестями. Тепер щодня біля могили молиться зі сльозами вся у чорному мати…

Останній раз рідні розмовляли з Романом того ж дня, 25 лютого, об 11-ій. Він був у гарному настрої, оптимістично налаштований, казав, що готується 2 березня вирушати на фронт. А вже о пів на другу йому стало погано і життя бійця не змогли врятувати, пише Нова Тернопільська газета

Роман – наймолодший із п’яти братів. Мешкав у селі разом з мамою, сестрою і племінницею Іринкою. Був одружений, але з дружиною життя не склалося і вони розлучилися. Двоє синів – 19-річний Ярослав і 22-річний Володимир – залишилися з мамою у Бучацькому районі.

– Роман пішов служити добровольцем, – каже Євгенія Петрівна, мати загиблого. – «Іду! Не хочу, щоб вели до війська силоміць…» – сказав, як відрізав. І 15 лютого його відправили в Рівненську область на полігон. Ми ніколи не чули, щоб він скаржився на здоров’я, а тут така біда…

За словами Євгенії Петрівни, Роман завжди відзначався порядністю та загостреним почуттям справедливості. Міг до ранку сперечатися, що в Україні можна щось змінити, але кожен повинен почати із себе… Завжди був за натурою лідером, умів гуртувати біля себе людей.

– Мені казали, що не треба було його відпускати, – зізнається мати. – А він що, дитина мала, що можна зачинити в хаті? Роман був дуже впертий, якщо щось вирішив, то відрадити його було неможливо. Ми до останнього не вірили, що він піде. Повірили лише тоді, коли повернувся додому з військкомату з повісткою.

Роман щодня телефонував з полігону, розпитував як справи, домовився із сільським головою і головою колгоспу, щоб вони допомогли його рідним зорати город навесні, бо знав, що залишає маму і сестру без чоловіка в хаті.

Односельці, родичі та друзі запам’ятають Романа як доброго та чуйного чоловіка, який був готовий прийти на допомогу будь-якої хвилини. Сумного 27 лютого односельці зі священиком зустрічали тіло Романа. Від початку села до хати, де жив Роман, люди стояли на колінах із запаленими свічками, лампадками і прапорами. Вічна йому пам’ять.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!