Боєць з Тернопільщини, який разом з братом служить в АТО: “З таким народом ми не переможні”

Про нашого земляка, «кіборга» Ярослава Білоуса ми уже, а днями вдалося поспілкуватися з його старшим братом, бійцем 95-ї бригади Богданом. 49-річний Богдан Білоус у серпні минулого року услід за братом добровольцем викликався захищати Вітчизну, повернувшись з Іспанії, де жив з родиною впродовж останніх восьми років.

− По-іншому і не могло бути, − усміхається Богдан, − ми ж брати. Спочатку разом з Ярославом проходили підготовку на Яворівському військовому полігоні на Львівщині, потім пліч-о-пліч служили у 3-му батальйоні 80-ї аеромобільної бригади, він − кулеметником, я − старшим водієм. А коли знадобилися водії у 95-й бригаді, десятьох бійців, серед них і мене, перевели туди. І хоч як не хотілося розлучатися з братом, нічого не поробиш − наказ є наказ. Відтоді щодня спілкувалися з ним по телефону, коли вдавалося, то й по кілька разів на день.

Кулеметником, жартує Богдан, став вимушено − через те, що підбили його БТР. У батальйоні якраз не вистачало кулеметників, тож довелося підучитися і перекваліфікуватися. За словами бійця, на фронті всьому швидко вчилися. Знадобився і армійський досвід, хоча з часу служби у ракетних військах стратегічного призначення минуло майже 30 років, пише Народне слово.

Про себе Богдан розповідає неохоче, зате про своїх бойових побратимів − з теплотою і гордістю. − Мій комбат − Герой України, а ротний− молодий лейтенант, який лише торік закінчив військове училище, за бойові заслуги нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Наша 95-та бригада виконувала бойові завдання на Луганщині, пройшла шлях від Слов’янська до Дебальцеве, прикриваючи ділянки фронту, де була найбільша ймовірність прориву ворога. Бійці «дев’яностоп’ятки» забезпечували вихід наших «кіборгів» з Донецького аеропорту, стояли у Пісках, Дебальцево. З болем згадує Богдан Білоус і про втрати, − його попередній ротний командир загинув у бою.

У першому батальйоні, де служить боєць, його називають «дядя Бодья». − Воюють 19-20-річні хлопці, які годяться мені в сини, − каже Богдан. − Я вважаю, що краще хай молоді поки що будуть вдома − вчаться, працюють, створюють сім’ї, а воювати зараз повинні ми − дорослі чоловіки.

У Богдана надійний тил − вдома чекають дружина і двоє дітей-школярів. Та, крім рідних, на думку воїна, дуже важлива підтримка земляків. − Ми вдячні збаразьким волонтерам зі штабу національного спротиву, координатору Володимиру Голоднюку, які завжди підтримують, допомагають в матеріальному забезпеченні, виїжджають на місце нашої служби. Також безмежно вдячні усім збаражанам, які підтримують волонтерів, школярам, які пишуть і передають щирі листи бійцям. Відчуваючи цю підтримку, ми ніколи не здамо наші позиції. З таким народом ми непереможні. І це переконання не лише моє, а кожного патріота, який служить на Сході України.

Усім землякам-збаражанам Богдан бажає ще більше згуртуватись, підтримувати один одного. Тільки об’єднавшись, зможемо відстояти незалежність Вітчизни.

З 1 по 10 лютого батальйон Богдана Білоуса виконував бойове завдання біля с. Спартак Ясинуватського району на Донеччині.

− Ми обороняли шахту, − розповідає боєць. − 9 лютого під час обстрілу поруч зі мною розірвалася міна. Це диво, чи щастя, а найпевніше − Боже провидіння, що всі осколки потрапили в стіну. Тож мене тільки контузило.

Місяць Богдан лікувався в госпіталі у Львові. Перед від’їздом у військову частину, яка базується у Житомирі, він разом з братом Ярославом зайшов у штаб національного спротиву. − Приємно, що наші земляки, буваючи на ротації, приходять хоч на кілька хвилин, − каже Володимир Голоднюк. − Враження від таких зустрічей неможливо передати, головне, що хлопці повернулися живими. Після таких хвилин розумієш, що працювати, займатися волонтерською діяльністю потрібно і далі − є заради кого.

Зі штабу Богдан Білоус вийшов не з порожніми руками − волонтери передали бензопилу, яка знадобиться бійцям на передовій.

Богданів «перший бат», як військовослужбовці називають свій батальйон, зараз дислокується у Слов’янську. Туди до бойових побратимів і вирушить невдовзі наш земляк-патріот.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!