У пошуках підробітку: переселенці не задоволені тернопільською зарплатою

Переселенців із окупованих територій на Тернопільщині намагаються влаштовувати на роботу.

Влаштувати переселенців. Майже кожен другий з людей, які приїхали до нас з окупованих територій, працездатного віку. Допомагати їм знайти роботу мають спільно державні, громадські та комерційні структури, зійшлись на думці учасники круглого столу, який організував обласний молодіжний центр праці. Як справи з працевлаштуванням в нашій області і які вакансії шукають переселенці, передає tv4.

Більше 2300 тимчасово переміщених осіб в області і трохи менше тисячі з них – у Тернополі. Половина переселенців, які приїхали у місто з окупованих територій і досі залишаються тут – люди працездатного віку. Ще по чверті припадає на дітей та пенсіонерів. Держава фінансово помагає, але недовго.

– Для людей непрацездатних ми щомісяця виплачуємо соціальну допомогу у розмірі 884 грн, а працездатним особам 448 грн. Але ця допомога призначається лише на півроку, але якщо працездатна особа не працевлаштувалась за 2 місяці, ця допомога втрачається, – розповідає в.о. начальника управління соціальної політики Тернопільської міськради Володимир Сулима.

Щоб вижити на новому місці, тимчасово, чи тим паче, переселившись сюди остаточно, працездатні люди шукають роботу.

– Серед них найбільше вчителів, потребують роботи продавці-консультанти, діловоди, з робітничих спеціальностей: швеї, прибиральниці, будівельники, і системні адміністратори шукають роботу, – каже директор Молодіжного центру праці Ірина Нестюк.

Комусь у пошуках допомагають знайомі, хтось влаштовується самостійно, хтось – через центр зайнятості. В останньому кажуть, запровадили веб-ресурс, на якому можна переглянути вакансії через Інтернет, не виходячи з дому, а також мобільний сервіс, за допомогою якого про вакансії повідомляють через смс-повідомлення, або ж можна прийти в центр особисто.

– З того часу, як почали до нас переїжджати переселенці, в центр зайнятості звернулося 188 чоловік. Потім вже треба було отримувати довідку на переселенця і тепер обліковується і та кількість людей, і ця. Там їх трохи менше, 150 чоловік, але тішить, що нам вдалось спільними зусиллями працевлаштувати третину людей, які були в нас зареєстровані, – говорить директор Тернопільського міськрайонного Центру зайнятості Анатолій Куриляк.

Нерідко переселенцям доводиться працювати не за спеціальністю. Хтось хапається за будь-які можливості, бо потрібної вакансії можна так і не дочекатись. Якщо більше 10 вчителів роботу отримали, то з лікарями важче.

– В нас є лікарі на обліку, яким пропонували роботу в районах, і там є такі вакансії і вони не зайняті… вони хотіли в Тернополі. Ми опрацювали всі заклади охорони здоров’я, вакансій немає, – пояснив Анатолій Куриляк.

Та й зарплатня на Тернопільщині задовільняє не всіх. Ні для кого не таємниця, що вона – одна з найменших в країні. Тому доводиться шукати підробіток. Йдуть назустріч підприємці.

– До нас звертались підприємці і пропонували, що є некваліфікована робота прибиральниці, чи може жінка погодинно виконувати її. Звертались з весільних салонів, просили молодих дівчат, які можуть виготовляти весільну атрибутику,- каже  директор Тернопільського міського центру соцслужб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Горбоніс.

Активно допомагає переселенцям і обласний молодіжний центр праці. А завдяки громадській ініціативі “Центр зайнятості вільних людей”, роботу знаходить все більше тих, хто втратив її через політичні репресії чи військові дії.

– За цей рік великі результати. В базі є близько 4 тисяч шукачів роботи з числа переміщених осіб, 3 тисячі проведено кар’єрних консультацій, понад 700 працевлаштованих, 120 волонтрів і 600 учасників програми навчань, – каже директор Молодіжного центру праці Ірина Нестюк.