Інвестпроекти — одна зі схем, з допомогою якої сьогоднішня міськрада «заганяє» землю. Хоча закон чітко говорить, що комунальну землю можна продавати виключно під час земельних аукціонів.

Це дає рівні для всіх можливості купити ділянку, а міський бюджет отримує майже ринковий виторг за землю. Та розумні люди з мерії використовують сумнівний механізм: безоплатно виділяють землю комунальним підприємствам та установам, а ті залучають інвесторів, які вкладають гроші в об'єкти нерухомості. Як наслідок — міська казна отримує копійки, а ділянки освоюють «свої», повідомляє "20 хвилин".

/

Більшість інвестпроектів та схем з інвестуванням супроводжуються скандалом, адже будувати починають на прибудинкових територіях, зупинках транспорту чи у зелених зонах. Ми відстежуємо дерибан міської землі. Наразі нам відомо про десяток інвестиційних проектів, які вже реалізували чи реалізовують. Знаємо й про ділянки, які вже віддали КП і які чекають забудови. Про окремі з них ми вирішили нагадати читачам та позначити їх на карті міста.

1. Квітковий магазин

Близько 350 тисяч доларів могло вторгувати місто за "жирну" ділянку біля ринку. Натомість землю безкоштовно віддали своїй комунальній установі для інвестпроекту. Інвестор - фірма, яку співзаснував депутат міськради, побратим Надала, голова земельної комісії, бізнесмен Михайло Гладкий. У 2011 році міські депутати своїм рішенням №6/8/43 затвердили відділу технагляду проект землеустрою щодо відведення ділянки площею 12 соток на вул. Живова. Тобто безкоштовно віддали землю. У рішенні було вказане конкретне призначення - "для будівництва критого квіткового ринку з легких архітектурних форм". Уже наступного року виконком рішенням №70 визначив відділ технагляду шукачем інвестора. Інвестором та генпідрядником виступило ПП "Новий світ". За інвестиційною угодою, відділ технагляду отримує 6% загальної чи комерційної площі об'єкта, решта переходить підприємству. Воно б нічого, якби не велике "але" – підприємство не платило за землю, а вона в цьому районі "золота". На місцевих сайтах із продажу ділянок вартість сотки у таких місцинах коливалась у межах 20-30 тис. дол. Тобто мова йде про три мільйони за курсом 8 грн/дол. Цю суму або принаймні на мільйон меншу міг би отримати міський бюджет, але не отримав. Якщо говорити про вигоди відділу технагляду, то 6% площі, яку отримали, - це 107,5 кв. м від загальної площі об'єкта 1790 квадратів. У новобудові, як зазначено на інформаційному щиті біля об'єкта, торговельна площа становить лише 600,76 кв. м. Тобто лише 36 метрів відділу будуть торговими, а решта 71 — коридори, сходи, підвали, туалети, кабінети.

2. Приватний ринок

Мільйони гривень втратить казна, а місто - комунальний ринок на Шептицького. Фірма, яку створили за вісім днів до оголошення переможця в інвестконкурсі, зможе приватизувати більше гектара міської землі. Йдеться про 115 сотих, на яких діє комунальний ринок, а після "реконструкції" з'явиться приватний ринковий комплекс. ТОВ "ВІП-МАРКЕТ" засноване, згідно з даними Держреєстру юросіб, у вересні 2013 року, за вісім днів до обрання інвестора. Статутний капітал товариства - 2000 грн.

У 2011 році міськрада віддала у постійне користування своєму КП "Матеріально-технічного забезпечення" 80 сотих для розташування об'єктів торгівлі. У березні 2013 року КП додали ще дві ділянки поряд площею майже 8 та 27 сотих. У липні рішенням виконкому почали пошук інвестора. Єдиним охочим виявилось маловідоме ТОВ. Його й обрали та підписали угоду. За нею "ВІП-МАРКЕТ" інвестує кошти в об’єкт, який потім отримує у власність. Виконком та КП отримують благоустрій території міста чи ремонт комунальної власності у розмірі 5% від проектно-кошторисної документації. Крім основної угоди, підписали ще одну - про сплату пайового внеску (6% від суми проекту – прим. ред.) на розвиток соціальної і транспортної інфраструктури міста. Мова йде, за інформацією міськради, про 1 мільйон 95 тисяч гривень на розвиток інфраструктури Тернополя. На суму 912 тисяч 824 гривні проведуть ремонт комунального майна. Також підприємство провело своїм коштом роботи з облаштування водопроводу та каналізації на понад 200 тис. грн. Загальна вигода міста - два з лишком мільйони гривень. Ринкова вартість землі у центральній частині міста - близько 20 тисяч за сотку. Якби землю продали на аукціоні, виручка була б меншою від ринкової, вважають експерти. Та навіть при ціні, втричі нижчій ринкової - 7000 дол. за сотий, могли б отримати 805 тис. дол., або майже 6,5 млн грн (за курсом станом на 2013 р. – прим. ред.). Тобто можлива виручка від продажу землі переважає ту вигоду, яку може отримати місто та КП, у три з половиною рази. Основна ж біда – місто втрачає готовий ринковий бізнес. Комунальний ринок, до слова, мерія створила у 2011 році. Там облаштували нові ряди, накриття, кіоски.

3. І біля вокзалу будують

Завдяки черговому інвестпроекту міськради поблизу залізничного вокзалу, з правого боку від заїзду, до кінця 2015 року з’явиться двоповерховий торговий комплекс.

Ділянку площею майже три сотки міські депутати у 2012 році безоплатно віддали КП "Підприємство матеріально технічного забезпечення". Воно знайшло інвестора - ПП "Околиця Тернопіль". Уклали тристоронню угоду. Проблемність цієї забудови, з чим погоджуються і тернополяни, і архітектори, навіть не у тому, що бюджет не отримає коштів за продаж землі. Питання - у доцільності зведення біля вокзалу комерційної будови на декілька поверхів із мансардними приміщеннями.

У міськраді переконують, що для міста цей інвестпроект дуже вигідний. До бюджету надійде 6% кошторисної вартості на розвиток соціальної і транспортної інфраструктури. Але якою ця сума буде у гривнях, не кажуть. Зважаючи на комерційну вартість землі у самісінькому Центрі, можна припустити, що аукціонний виторг міг скласти сотні тисяч гривень, що в рази перевищує шестивідсотковий внесок. Та проблема, як ми уже казали, не у грошах, а в задумі. Із забудовою в історичній частині міста не згідні як пересічні тернополяни, так і фахівці.

- Рішення про будівництво в історичній частині міста мали б розглядати на містобудівних радах, - переконаний голова правління Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олег Головчак. – А цього не було. У результаті - хто де хоче, там будує, незважаючи на думку архітекторів. Тож перетворюємо Тернопіль на село у гіршому значенні.

Отримані містом історико-містобудівні обґрунтування того чи іншого будівництва, на думку архітекторів, часто не є обґрунтуванням у прямому значенні.

- Містобудівне обґрунтування на об’єкт зліва від залізничного вокзалу – це фактично історична довідка, набір фото і фраз, - каже пан Головчак. – Робила його львівська приватна фірма. І це, до слова, не перше її обґрунтування на об’єкти у Тернополі. Тож будемо звертатись у Київ із проханням перевірити ліцензії цієї компанії.

Наразі тернополяни і громадські активісти шукають законні способи зупинити будову.

4. Біля "Березолю" – новобуд

Територія ПК "Березіль" чимала, подумав, напевне, хтось із керівництва закладу чи у міській раді... То чому б не збудувати там багатоповерхівку? Офіційно ідея залучити інвестора з'явилась у керівництва ПК. Звідти до міського голови надіслали лист.

"З метою раціонального освоєння земельної ділянки, наданої КУТМ ПК "БЕРЕЗІЛЬ" ім. Леся Курбаса, площею 1.2032 га, по вул. Миру, 6, в м. Тернополі, відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради від 05 січня 2011 року №6/4/7 "Про заходи щодо управління комунальним майном", просимо оголосити конкурс із пошуку інвестора під будівництво культурно-мистецького центру з приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та житловим будинком на вказаній земельній ділянці", — написав Сергію Надалу 15 листопада 2013 року керівник "Березолю" Олег Слободянюк.

Наприкінці листопада того ж року виконком, який очолює міський голова, прислухався до листа-прохання і дав добро. Згадану ділянку внесли у перелік інвестиційно привабливих об'єктів. Згодом на сайті мерії з'явилось оголошення про пошуки інвестора. Та охочого будувати не знайшли. Підозрюємо, що не через його відсутність, а через активність мешканців довколишніх будинків і журналістів. Місцеві були готові навіть із пікетами виходити, адже високий новобуд міг перекрити людям "світ Божий".

"Станом на 15.01.2014 року жоден потенційний інвестор не подав заявки на участь у даному конкурсі. Відповідно, немає переможця конкурсу та будь-яких проектів", — повідомив у відповідь на наш запит заступник міського голови Володимир Камінський.

— Дивно, що на ділянці, призначеній тільки під громадську, а не житлову забудову, хотіли звести житлову багатоповерхівку, — сказала громадська активістка руху проти незаконної забудови міста Ніна Міляновська. — Ще дивніше, що до міськради звернувся з проханням знайти інвестора для будівництва трудовий колектив "Березолю"! Як я розумію, незабаром ми дочекаємося подібних звернень і від інших колективів. Чому б, до прикладу, акторам чи адміністрації нашого драмтеатру не висловити бажання забудувати Театральний майдан? Учителі можуть звернутися з проханням забудувати шкільні стадіони.

5. Багатоповерхівка у дворі

Десять сотих міської землі, що поряд із гуртожитком на Текстильній, 2, скоро перетворяться на будмайданчик. Ділянка – зелена зона, де росте з десяток дерев. Однак новий будинок там, як вирішили міські депутати, дасть більше користі.

У квітні (зі змінами в червні – прим. авт.) 2013 року міські депутати затвердили проект землеустрою щодо безоплатного відведення ділянки площею 0,105 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Текстильній для КП "Тернопільбудінвестзамовник". Цим же рішенням зарахували ділянку до земель житлової та громадської забудови. У липні того ж року ділянку, разом з кількома іншими, внесли до переліку інвестиційно привабливих об'єктів. Інвестор знайшовся. На засіданні комісії з вибору інвестора ТОВ "Ексклюзивбуд плюс" одноголосно обрали переможцем конкурсу на будівництво, а 09.10.2013 р. переможця затвердили на виконкомі. Згадане ТОВ утворилось за декілька днів до того, як ділянка потрапила у перелік інвестиційних проектів. Згідно з документами, новобудова може сягати 27 метрів (дев'ять поверхів – прим. авт.), займати 470 квадратів, містити приміщення громадського призначення до 600 метрів та 25 квартир. Йдеться про великий будинок, що постане біля гуртожитку на зеленій зоні. Мешканці гуртожитку шоковані, адже будинок виросте на їхній прибудинковій території, просто під вікнами.

Ми просили у міськради інфозапитом надати копію інвестугоди, аби з’ясувати її вигоди. Нам документ не дали. Внесок на розвиток соціальної інфраструктури, для житлових будинків, - 3% від кошторисної вартості. Тож у бюджет підуть копійки, адже ринкова вартість землі – сотні тисяч гривень.

6. Екоготель звести не вдалося

Громаді та журналістам вдалося відстояти від забудови ділянку площею 60 сотих, яку вважають частиною парку Нацвідродження. Там, нагадаємо, хотіли реалізувати інвестиційний проект зі зведення екоготелю. Пікети, протести та публікації, вочевидь, вплинули на міську владу, і вона скасувала дозвільні документи. Та перемога не остаточна – ділянка залишається за межами парку. Земля, на якій вирішили будувати готель, опинилася за межами парку Нацвідродження після затвердження його меж. У міськраді вирішили, що це - не парк, і його межа зигзагом обійшла ділянку. Чимало тернополян вважають, що там - таки парк. Так, є бетонований майданчик на 20 сотих, але ж поряд 40 сотих зелені. У 2012-му ділянку, про яку йдеться, депутати безоплатно надали КП «Тернопільбудінвестзамовник». Будівельні роботи стартували минулоріч – вочевидь, знайшли інвестора. Бо ж дуже сумнівно, що готель будували для потреб міста за міські кошти. Офіційно грошей на реалізацію не виділяли. Хто інвестує, у міськраді не повідомили. У коментарях до публікацій на цю тему читачі припускали, що цю будову "руками" комунальної організації веде хтось наближений до керівництва міста. За задумом, загальна площа готелю мала перевищувати 3000 кв. м. Запланували 31 готельний номер та ресторан площею 215 кв. м, який вміщатиме 90 людей. Збоку - паркінг та відпочинкова зона... Щоразу, коли в парку з'являлась техніка, місцеві мешканці блокували її роботу, викликали журналістів та правоохоронців. Відбувалися тематичні пікети та колективні звернення. Це один із небагатьох випадків, коли громада перемогла. Наступна вимога громадських активістів, про яку, сподіваємося, не забудуть, - повернення тих 60 сотих у межі парку. Це вбереже землю від можливих зазіхань.

7. Замість скверу - новий дім

Зелена зона з травою, кущами та деревами на вул. Будного, видалась міськраді хорошим варіантом для залучення інвестора та будівництва. Йдеться про сквер на 60 сотих неподалік будинку на Будного, 50.

У 2011 році міські депутати погодили проект землеустрою щодо безоплатного відведення землі КП "Масив". Таким чином успішно оминули земельний аукціон. Чи добросовісно шукали інвестора, нам невідомо. Від міськради запитом ми дізнались, що гроші в будову інвестує ТОВ ДК "СОФТ". До роботи взялись бадьоро – з бензопилами. Зрізання дерев та початок підготовчих робіт одразу привернули увагу мешканців сусіднього будинку, які й підняли ґвалт. Люди блокували техніку та роботи, пронумерували фарбою дерева, написали чимало скарг. Мешканці повідомили, що у сквері граються діти, гуляють мами з немовлятами. Крім того, робити місто лисим – недобре. Керівник КП "Масив" Олександр Гуцул переконував, що дії людей ненормальні. Мовляв, усі дозволи та рішення є. З'ясувалось, що це - неправда. Прокуратура відреагувала на звернення тернополян, провела перевірку та встановила, що проект землеустрою, який бачили фахівці міськради і за який голосували депутати, виготовлений із порушеннями. Там немає інформації про погодження меж ділянки з сусідніми землекористувачами. А погодження й не було, стверджують люди. Місто традиційно отримало б 6% від кошторисної вартості будівництва вбудованих громадських приміщень та 3% - від будівництва квартир. Вигода сумнівна, зважаючи, що під зрізання пішов би сквер. Та й ринкова вартість землі, підозрюємо, переважає відсоткові вигоди.

8. І в зупинки інвестують...

Окремої розмови заслуговує інвестиційна оборудка з міськими зупинками. Під реконструкцію зупинок зі спорудженням об'єктів побутово-торгового призначення міська влада хоче віддати більше 60-ти тернопільських зупинок. На окремих з них, "вбитих" часом та людьми, це можливо й виправдано. На інших – навряд чи, адже під реконструкцію потрапляють зупинки, які оновлювали у 2012-13 роках. Крім того, зупинками пробують "охрестити" землю, яка ними ніколи не була. Детальніше зупинимось на деяких з них.

Частину згаданих зупинок уже передали відділу технагляду міськради – комунальній установі, яка міську землю отримує безкоштовно. Інші зупинки наразі "зависли".

До тих, що на перехідному етапі, належать три недіючі зупинки на Бережанській, Львівській та Об'їзній. Що цікаво: до згаданих зупинок у мерії мають намір „приліпити” 40 сотих землі, аби потім віддати в суборенду. Депутати уже дали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянок під зупинки на Об'їзній – більше 14 сотих, на Львівській – 6 сотих і на Бережанській – більше 20 сотих. Якщо депутати не одумаються, а правоохоронні органи далі "недобачатимуть", землю можуть освоїти за схемою реконструкції.

Ще одна зупинка, яка чекає реконструкції, - біля залізничного вокзалу. На майже двох сотих землі за існуючою зупинкою має з'явитися торговий заклад на декілька поверхів. Інвестором на ній, за нашою інформацією, виступить фірма "Девелопер", яка, як подейкують, близька до керівництва міськради. Будівля заввишки понад 10 метрів дуже "прикрасить" центральну частину міста. Ну і, звісно, вигода теж сумнівна – відремонтують павільйон зупинки і покладуть бруківку.

Неможливо оминути увагою й початок робіт із реконструкції зупинки громадського транспорту біля лікарні швидкої допомоги. У мерії подумали і виділили під зупинку 1,2 сотих із території лікарні. Тобто роботи з будівництва ведуть за межами зупинки - там, де ще нещодавно був лікарняний паркан та газон. Навіть якщо відкинути питання дерибану лікарняної землі, сумнівною є сама потреба в оновленні зупинки. Новий павільйон за майже 20 тисяч гривень там встановили зовсім нещодавно - у 2012 році.

0352.ua

ТОП-7 земельних дерибанів Тернополя

Інвестпроекти — одна зі схем, з допомогою якої сьогоднішня міськрада «заганяє» землю. Хоча закон чітко говорить, що комунальну землю можна продавати виключно під час земельних аукціонів.

Це дає рівні для всіх можливості купити ділянку, а міський бюджет отримує майже ринковий виторг за землю. Та розумні люди з мерії використовують сумнівний механізм: безоплатно виділяють землю комунальним підприємствам та установам, а ті залучають інвесторів, які вкладають гроші в об'єкти нерухомості. Як наслідок — міська казна отримує копійки, а ділянки освоюють «свої», повідомляє "20 хвилин".

/
thumb_78680_photogallery_m.jpeg?hash=2015-04-03-16-21-10

Більшість інвестпроектів та схем з інвестуванням супроводжуються скандалом, адже будувати починають на прибудинкових територіях, зупинках транспорту чи у зелених зонах. Ми відстежуємо дерибан міської землі. Наразі нам відомо про десяток інвестиційних проектів, які вже реалізували чи реалізовують. Знаємо й про ділянки, які вже віддали КП і які чекають забудови. Про окремі з них ми вирішили нагадати читачам та позначити їх на карті міста.

1. Квітковий магазин

Близько 350 тисяч доларів могло вторгувати місто за "жирну" ділянку біля ринку. Натомість землю безкоштовно віддали своїй комунальній установі для інвестпроекту. Інвестор - фірма, яку співзаснував депутат міськради, побратим Надала, голова земельної комісії, бізнесмен Михайло Гладкий. У 2011 році міські депутати своїм рішенням №6/8/43 затвердили відділу технагляду проект землеустрою щодо відведення ділянки площею 12 соток на вул. Живова. Тобто безкоштовно віддали землю. У рішенні було вказане конкретне призначення - "для будівництва критого квіткового ринку з легких архітектурних форм". Уже наступного року виконком рішенням №70 визначив відділ технагляду шукачем інвестора. Інвестором та генпідрядником виступило ПП "Новий світ". За інвестиційною угодою, відділ технагляду отримує 6% загальної чи комерційної площі об'єкта, решта переходить підприємству. Воно б нічого, якби не велике "але" – підприємство не платило за землю, а вона в цьому районі "золота". На місцевих сайтах із продажу ділянок вартість сотки у таких місцинах коливалась у межах 20-30 тис. дол. Тобто мова йде про три мільйони за курсом 8 грн/дол. Цю суму або принаймні на мільйон меншу міг би отримати міський бюджет, але не отримав. Якщо говорити про вигоди відділу технагляду, то 6% площі, яку отримали, - це 107,5 кв. м від загальної площі об'єкта 1790 квадратів. У новобудові, як зазначено на інформаційному щиті біля об'єкта, торговельна площа становить лише 600,76 кв. м. Тобто лише 36 метрів відділу будуть торговими, а решта 71 — коридори, сходи, підвали, туалети, кабінети.

2. Приватний ринок

Мільйони гривень втратить казна, а місто - комунальний ринок на Шептицького. Фірма, яку створили за вісім днів до оголошення переможця в інвестконкурсі, зможе приватизувати більше гектара міської землі. Йдеться про 115 сотих, на яких діє комунальний ринок, а після "реконструкції" з'явиться приватний ринковий комплекс. ТОВ "ВІП-МАРКЕТ" засноване, згідно з даними Держреєстру юросіб, у вересні 2013 року, за вісім днів до обрання інвестора. Статутний капітал товариства - 2000 грн.

У 2011 році міськрада віддала у постійне користування своєму КП "Матеріально-технічного забезпечення" 80 сотих для розташування об'єктів торгівлі. У березні 2013 року КП додали ще дві ділянки поряд площею майже 8 та 27 сотих. У липні рішенням виконкому почали пошук інвестора. Єдиним охочим виявилось маловідоме ТОВ. Його й обрали та підписали угоду. За нею "ВІП-МАРКЕТ" інвестує кошти в об’єкт, який потім отримує у власність. Виконком та КП отримують благоустрій території міста чи ремонт комунальної власності у розмірі 5% від проектно-кошторисної документації. Крім основної угоди, підписали ще одну - про сплату пайового внеску (6% від суми проекту – прим. ред.) на розвиток соціальної і транспортної інфраструктури міста. Мова йде, за інформацією міськради, про 1 мільйон 95 тисяч гривень на розвиток інфраструктури Тернополя. На суму 912 тисяч 824 гривні проведуть ремонт комунального майна. Також підприємство провело своїм коштом роботи з облаштування водопроводу та каналізації на понад 200 тис. грн. Загальна вигода міста - два з лишком мільйони гривень. Ринкова вартість землі у центральній частині міста - близько 20 тисяч за сотку. Якби землю продали на аукціоні, виручка була б меншою від ринкової, вважають експерти. Та навіть при ціні, втричі нижчій ринкової - 7000 дол. за сотий, могли б отримати 805 тис. дол., або майже 6,5 млн грн (за курсом станом на 2013 р. – прим. ред.). Тобто можлива виручка від продажу землі переважає ту вигоду, яку може отримати місто та КП, у три з половиною рази. Основна ж біда – місто втрачає готовий ринковий бізнес. Комунальний ринок, до слова, мерія створила у 2011 році. Там облаштували нові ряди, накриття, кіоски.

3. І біля вокзалу будують

Завдяки черговому інвестпроекту міськради поблизу залізничного вокзалу, з правого боку від заїзду, до кінця 2015 року з’явиться двоповерховий торговий комплекс.

Ділянку площею майже три сотки міські депутати у 2012 році безоплатно віддали КП "Підприємство матеріально технічного забезпечення". Воно знайшло інвестора - ПП "Околиця Тернопіль". Уклали тристоронню угоду. Проблемність цієї забудови, з чим погоджуються і тернополяни, і архітектори, навіть не у тому, що бюджет не отримає коштів за продаж землі. Питання - у доцільності зведення біля вокзалу комерційної будови на декілька поверхів із мансардними приміщеннями.

У міськраді переконують, що для міста цей інвестпроект дуже вигідний. До бюджету надійде 6% кошторисної вартості на розвиток соціальної і транспортної інфраструктури. Але якою ця сума буде у гривнях, не кажуть. Зважаючи на комерційну вартість землі у самісінькому Центрі, можна припустити, що аукціонний виторг міг скласти сотні тисяч гривень, що в рази перевищує шестивідсотковий внесок. Та проблема, як ми уже казали, не у грошах, а в задумі. Із забудовою в історичній частині міста не згідні як пересічні тернополяни, так і фахівці.

- Рішення про будівництво в історичній частині міста мали б розглядати на містобудівних радах, - переконаний голова правління Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олег Головчак. – А цього не було. У результаті - хто де хоче, там будує, незважаючи на думку архітекторів. Тож перетворюємо Тернопіль на село у гіршому значенні.

Отримані містом історико-містобудівні обґрунтування того чи іншого будівництва, на думку архітекторів, часто не є обґрунтуванням у прямому значенні.

- Містобудівне обґрунтування на об’єкт зліва від залізничного вокзалу – це фактично історична довідка, набір фото і фраз, - каже пан Головчак. – Робила його львівська приватна фірма. І це, до слова, не перше її обґрунтування на об’єкти у Тернополі. Тож будемо звертатись у Київ із проханням перевірити ліцензії цієї компанії.

Наразі тернополяни і громадські активісти шукають законні способи зупинити будову.

4. Біля "Березолю" – новобуд

Територія ПК "Березіль" чимала, подумав, напевне, хтось із керівництва закладу чи у міській раді... То чому б не збудувати там багатоповерхівку? Офіційно ідея залучити інвестора з'явилась у керівництва ПК. Звідти до міського голови надіслали лист.

"З метою раціонального освоєння земельної ділянки, наданої КУТМ ПК "БЕРЕЗІЛЬ" ім. Леся Курбаса, площею 1.2032 га, по вул. Миру, 6, в м. Тернополі, відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради від 05 січня 2011 року №6/4/7 "Про заходи щодо управління комунальним майном", просимо оголосити конкурс із пошуку інвестора під будівництво культурно-мистецького центру з приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та житловим будинком на вказаній земельній ділянці", — написав Сергію Надалу 15 листопада 2013 року керівник "Березолю" Олег Слободянюк.

Наприкінці листопада того ж року виконком, який очолює міський голова, прислухався до листа-прохання і дав добро. Згадану ділянку внесли у перелік інвестиційно привабливих об'єктів. Згодом на сайті мерії з'явилось оголошення про пошуки інвестора. Та охочого будувати не знайшли. Підозрюємо, що не через його відсутність, а через активність мешканців довколишніх будинків і журналістів. Місцеві були готові навіть із пікетами виходити, адже високий новобуд міг перекрити людям "світ Божий".

"Станом на 15.01.2014 року жоден потенційний інвестор не подав заявки на участь у даному конкурсі. Відповідно, немає переможця конкурсу та будь-яких проектів", — повідомив у відповідь на наш запит заступник міського голови Володимир Камінський.

— Дивно, що на ділянці, призначеній тільки під громадську, а не житлову забудову, хотіли звести житлову багатоповерхівку, — сказала громадська активістка руху проти незаконної забудови міста Ніна Міляновська. — Ще дивніше, що до міськради звернувся з проханням знайти інвестора для будівництва трудовий колектив "Березолю"! Як я розумію, незабаром ми дочекаємося подібних звернень і від інших колективів. Чому б, до прикладу, акторам чи адміністрації нашого драмтеатру не висловити бажання забудувати Театральний майдан? Учителі можуть звернутися з проханням забудувати шкільні стадіони.

5. Багатоповерхівка у дворі

Десять сотих міської землі, що поряд із гуртожитком на Текстильній, 2, скоро перетворяться на будмайданчик. Ділянка – зелена зона, де росте з десяток дерев. Однак новий будинок там, як вирішили міські депутати, дасть більше користі.

У квітні (зі змінами в червні – прим. авт.) 2013 року міські депутати затвердили проект землеустрою щодо безоплатного відведення ділянки площею 0,105 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Текстильній для КП "Тернопільбудінвестзамовник". Цим же рішенням зарахували ділянку до земель житлової та громадської забудови. У липні того ж року ділянку, разом з кількома іншими, внесли до переліку інвестиційно привабливих об'єктів. Інвестор знайшовся. На засіданні комісії з вибору інвестора ТОВ "Ексклюзивбуд плюс" одноголосно обрали переможцем конкурсу на будівництво, а 09.10.2013 р. переможця затвердили на виконкомі. Згадане ТОВ утворилось за декілька днів до того, як ділянка потрапила у перелік інвестиційних проектів. Згідно з документами, новобудова може сягати 27 метрів (дев'ять поверхів – прим. авт.), займати 470 квадратів, містити приміщення громадського призначення до 600 метрів та 25 квартир. Йдеться про великий будинок, що постане біля гуртожитку на зеленій зоні. Мешканці гуртожитку шоковані, адже будинок виросте на їхній прибудинковій території, просто під вікнами.

Ми просили у міськради інфозапитом надати копію інвестугоди, аби з’ясувати її вигоди. Нам документ не дали. Внесок на розвиток соціальної інфраструктури, для житлових будинків, - 3% від кошторисної вартості. Тож у бюджет підуть копійки, адже ринкова вартість землі – сотні тисяч гривень.

6. Екоготель звести не вдалося

Громаді та журналістам вдалося відстояти від забудови ділянку площею 60 сотих, яку вважають частиною парку Нацвідродження. Там, нагадаємо, хотіли реалізувати інвестиційний проект зі зведення екоготелю. Пікети, протести та публікації, вочевидь, вплинули на міську владу, і вона скасувала дозвільні документи. Та перемога не остаточна – ділянка залишається за межами парку. Земля, на якій вирішили будувати готель, опинилася за межами парку Нацвідродження після затвердження його меж. У міськраді вирішили, що це - не парк, і його межа зигзагом обійшла ділянку. Чимало тернополян вважають, що там - таки парк. Так, є бетонований майданчик на 20 сотих, але ж поряд 40 сотих зелені. У 2012-му ділянку, про яку йдеться, депутати безоплатно надали КП «Тернопільбудінвестзамовник». Будівельні роботи стартували минулоріч – вочевидь, знайшли інвестора. Бо ж дуже сумнівно, що готель будували для потреб міста за міські кошти. Офіційно грошей на реалізацію не виділяли. Хто інвестує, у міськраді не повідомили. У коментарях до публікацій на цю тему читачі припускали, що цю будову "руками" комунальної організації веде хтось наближений до керівництва міста. За задумом, загальна площа готелю мала перевищувати 3000 кв. м. Запланували 31 готельний номер та ресторан площею 215 кв. м, який вміщатиме 90 людей. Збоку - паркінг та відпочинкова зона... Щоразу, коли в парку з'являлась техніка, місцеві мешканці блокували її роботу, викликали журналістів та правоохоронців. Відбувалися тематичні пікети та колективні звернення. Це один із небагатьох випадків, коли громада перемогла. Наступна вимога громадських активістів, про яку, сподіваємося, не забудуть, - повернення тих 60 сотих у межі парку. Це вбереже землю від можливих зазіхань.

7. Замість скверу - новий дім

Зелена зона з травою, кущами та деревами на вул. Будного, видалась міськраді хорошим варіантом для залучення інвестора та будівництва. Йдеться про сквер на 60 сотих неподалік будинку на Будного, 50.

У 2011 році міські депутати погодили проект землеустрою щодо безоплатного відведення землі КП "Масив". Таким чином успішно оминули земельний аукціон. Чи добросовісно шукали інвестора, нам невідомо. Від міськради запитом ми дізнались, що гроші в будову інвестує ТОВ ДК "СОФТ". До роботи взялись бадьоро – з бензопилами. Зрізання дерев та початок підготовчих робіт одразу привернули увагу мешканців сусіднього будинку, які й підняли ґвалт. Люди блокували техніку та роботи, пронумерували фарбою дерева, написали чимало скарг. Мешканці повідомили, що у сквері граються діти, гуляють мами з немовлятами. Крім того, робити місто лисим – недобре. Керівник КП "Масив" Олександр Гуцул переконував, що дії людей ненормальні. Мовляв, усі дозволи та рішення є. З'ясувалось, що це - неправда. Прокуратура відреагувала на звернення тернополян, провела перевірку та встановила, що проект землеустрою, який бачили фахівці міськради і за який голосували депутати, виготовлений із порушеннями. Там немає інформації про погодження меж ділянки з сусідніми землекористувачами. А погодження й не було, стверджують люди. Місто традиційно отримало б 6% від кошторисної вартості будівництва вбудованих громадських приміщень та 3% - від будівництва квартир. Вигода сумнівна, зважаючи, що під зрізання пішов би сквер. Та й ринкова вартість землі, підозрюємо, переважає відсоткові вигоди.

8. І в зупинки інвестують...

Окремої розмови заслуговує інвестиційна оборудка з міськими зупинками. Під реконструкцію зупинок зі спорудженням об'єктів побутово-торгового призначення міська влада хоче віддати більше 60-ти тернопільських зупинок. На окремих з них, "вбитих" часом та людьми, це можливо й виправдано. На інших – навряд чи, адже під реконструкцію потрапляють зупинки, які оновлювали у 2012-13 роках. Крім того, зупинками пробують "охрестити" землю, яка ними ніколи не була. Детальніше зупинимось на деяких з них.

Частину згаданих зупинок уже передали відділу технагляду міськради – комунальній установі, яка міську землю отримує безкоштовно. Інші зупинки наразі "зависли".

До тих, що на перехідному етапі, належать три недіючі зупинки на Бережанській, Львівській та Об'їзній. Що цікаво: до згаданих зупинок у мерії мають намір „приліпити” 40 сотих землі, аби потім віддати в суборенду. Депутати уже дали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянок під зупинки на Об'їзній – більше 14 сотих, на Львівській – 6 сотих і на Бережанській – більше 20 сотих. Якщо депутати не одумаються, а правоохоронні органи далі "недобачатимуть", землю можуть освоїти за схемою реконструкції.

Ще одна зупинка, яка чекає реконструкції, - біля залізничного вокзалу. На майже двох сотих землі за існуючою зупинкою має з'явитися торговий заклад на декілька поверхів. Інвестором на ній, за нашою інформацією, виступить фірма "Девелопер", яка, як подейкують, близька до керівництва міськради. Будівля заввишки понад 10 метрів дуже "прикрасить" центральну частину міста. Ну і, звісно, вигода теж сумнівна – відремонтують павільйон зупинки і покладуть бруківку.

Неможливо оминути увагою й початок робіт із реконструкції зупинки громадського транспорту біля лікарні швидкої допомоги. У мерії подумали і виділили під зупинку 1,2 сотих із території лікарні. Тобто роботи з будівництва ведуть за межами зупинки - там, де ще нещодавно був лікарняний паркан та газон. Навіть якщо відкинути питання дерибану лікарняної землі, сумнівною є сама потреба в оновленні зупинки. Новий павільйон за майже 20 тисяч гривень там встановили зовсім нещодавно - у 2012 році.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!