Загиблий в АТО боєць з Тернопільщини віддавав свої передачі місцевим дітям

28 квітня бійцю Михайлу Григоришину із с. Панівці Борщівського району мало б виповнитись 25 років. Натомість кілька днів тому рідні хлопця отримали сумну звістку – підтвердилась інформація про його загибель.

Герой втратив життя у бою поблизу села Чорнухине, що на Луганщині. 1 лютого під час бою товариші бачили, як Михайло впав, але дістатися до нього, щоб забрати, через обстріли не могли. Тому залишалася надія, що воїн вижив.

– Ми втратили зв'язок із Михайлом 31 січня, з того часу впродовж 75 днів вели активні пошуки: серед поранених, полонених, убитих військовослужбовців. Мали надію, що Михайло все-таки живий. Двічі доводилося їздити у морги Дніпропетровська, і от його нарешті знайшли, Михайло повертається додому вже назавжди, – розповідає подруга загиблого, волонтер Христина Яворська.

Михайло був випускником юридичного факультету Чернівецького національного університет  ім. Ю. Федьковича. В армії служив у десантних військах, чим дуже пишався. Минулого року в квітні хлопця мобілізували. Спочатку служив у 51-й механізованій бригаді, після її розформування –  у 128-й окремій гірсько-піхотній. Молодий боєць захищав державу в найгарячіших точках: Іловайськ, Донецьк, Мар’їнка, Чорнухине. Після пережитих жахіть Іловайських боїв Михайло приїхав у відпустку і проходив лікування у місцевій Борщівській лікарні, пише Номер один

– Протягом того часу, коли Михайло перебував у відпустці після Іловайського котла, він активно допомагав нашому волонтерському руху. Був військовим і волонтером в одній особі, – пригадує Христина Яворська. – Його, без перебільшення, любили всі: сім’я, друзі, яких мав дуже багато (вони потім активно долучалися до пошуків), бойові побратими.

Діти з рідного села Михайла збирали цілі ящики шоколаду, листів, малюнків і просили волонтерів усе це передавати йому особисто в руки.

– Мішу це дуже тішило, він зовсім не любив солодощів і, у свою чергу, роздавав усі ці гостинці місцевим діткам, яких війна застала вдома. Всі з нетерпінням чекали повернення воїна із зони АТО, тому звістка про його смерть – це дуже велика втрата. В душах тих, хто знав Михайла, він завжди залишатиметься усміхненим, щирим, із дуже блакитними очима та великим гарячим серцем! – запевняє Христина.

– Михайло був чуйним, життєрадісним, його батьки та знайомі гордилися, що у них є такий син і друг. Це людина з великої літери... Зараз серце крається від болю, але Михайло залишиться назавжди живим у наших серцях. Вічна пам'ять герою, - каже односельчанка загиблого Валентина Ралюк.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Михайло Григоришин посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!