«Українці – не та нація, яка здасться Путіну» – італієць, який із зони АТО приїхав на Тернопільщину

Італієць Мауро Воерціо допомагає волонтером на Сході, знімає відеорепортажі з передової, щоб розвінчати міфи про так званий український фашизм у себе на батьківщині. На цих вихідних він завітав на кілька днів до подружжя Постоланів на Бережанщину, щоб підготувати черговий вантаж на передову.

– Цього разу ми відправимо бійцям медикаменти, засоби гігієни і листи від італійців та українців, які живуть в Італії, – каже Мауро Воерціо. – Хочу вручити ці листи воякам, щоб вони почали листуватися, адже психологічна підтримка на передовій дуже потрібна.

Мауро – колишній італійський поліцейський, одружений з українкою Марією. Вісім років тому відкрив у Києві власну тур-агенцію. Нещодавно видав книжку «Ангели Майдану», в якій описав свої враження від Революції Гідності. На Майдані італієць був з перших днів, пише Нова Тернопільська газета. 

– Я підтримував Майдан з самого початку, – розповідає Мауро Воерціо, – дуже хотілося допомогти українцям. А згодом зрозумів, що найкраща допомога – розповісти Заходу про те, що насправді відбувалося у Києві. Через це мною зацікавилися спецслужби – за мною стежили, мене фотографували, я навіть побоювався, що мене схоплять і завезуть бозна-куди, як декого з активістів Майдану.

Пережите не минуло безслідно, тепер Мауро – активний волонтер і, за сумісництвом, режисер-аматор. З кожної поїздки привозить свіжі відеоінтерв’ю, які викладає в інтернеті.

– На щастя, мене жодного разу не поранило, хоча багато небезпечних ситуацій було, – зізнається італієць. – На все воля Божа. Звісно, страшно, але зазвичай через півгодини звикаєш. Просто робиш свою роботу і все. Інколи знаходжу дуже цікавих персонажів, але буває, що відмовляються, хвилюються, щоб рідні їх не впізнали, бо не знають, що воюють, або щоб не переживали. Мене вразило, як багато серед українських бійців інтелігентних і розумних хлопців. З ними цікаво розмовляти на різні теми, вони абсолютно не налаштовані вороже, але готові загинути за мир. Така жертовність просто вражає. Окремо хочеться відзначити волонтерів, праця яких – неоціненна. Вражає, коли бачиш тендітних дівчат, які, ризикуючи власним життям, їздять на передову, щоб допомогти хлопцям. Одного разу в готелі «Україна» у Слов’янську жив поряд із представниками ОБСЄ, то здивувало, що за п’ять днів вони жодного разу навіть не побували на передовій, тож зрозуміло, якого моніторингу від них можна очікувати.

Після кожної поїздки на Схід Мауро свої враження публікує у власному блозі.

– Я зрозумів, що моя робота важлива, коли побачив кілька проросійських фейкових новин на сторінках провідних італійських видань, – каже чоловік. – Не всі італійці розуміють ситуацію в Україні, деякі під впливом путінської пропаганди справді вважають українців фашистами. Я ж, бачачи все на власні очі, не можу миритися з такою несправедливістю. Хочу, щоб все більше й більше італійців знали те, що в Україні відбувається насправді, а не подані новини під «російським соусом». Більшість італійців не є настільки національно свідомими, як українці, а тому підтримують росіян, відтак я почав самотужки проводити розслідування і розміщувати спростування фейків. Багатьох співвітчизників-журналістів це дуже дратує, проти мене розпочали інформаційну війну. Мене навіть звинувачували в організації секс-турів, вербуванні людей до Нацгвардії, але все це абсолютні нісенітниці, і я не звертаю на них уваги.

…У Бережанах Мауро побував на відкритті пам’ятної дошки Герою України Олександру Філю, який у серпні загинув у зоні АТО.

– Не хочеться, щоб стільки гарних хлопців помирали, – зітхає Мауро, – але з того, що я бачу, думаю, Путін замислив щось недобре і найближчим часом активізує бойові дії. Але він, напевне, знову буде здивований, який спротив на нього чекатиме. Українці – не та нація, яка легко здається!