На Тернопільщині освятять пам’ятник загиблому воїну АТО Андрієві Чабану

24 липня минає рік, як біля міста Первомайськ на Луганщині загинув наш земляк – сержант, інструктор відділення зв’язку 140-го окремого центру ССО, житель села Залісці Андрій Чабан.  Він служив у розвідці.

Йому було лише 26 років, коли російський снайпер  обірвав навічно його життя.  Він загинув достойно, не зрадив присязі. По телефону просив батьків не вірити в пропагандистські байки, що в рядах ДНР та ЛНР воюють наші так звані брати. Казав, що воює  Росія проти незалежної України.

25 липня, у суботу, в 12.00 годині  на могилі бійця у Залісцях буде освячено пам’ятник. Охочих поїхати і вшанувати пам’ять Андрія Чабана чекатимуть автобуси біля майдану Івана Франка. Виїзд зі Збаража в 11.00 год.

Андрій — єдина для батька дитина, мати ж виховувала ще одного сина від першого шлюбу. У школі в рідному селі хлопець був одним із кращих учнів. Після її закінчення вступив в обласному центрі до тодішнього Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола. Одначе, здобувши диплом, не міг працевлаштуватися за обраним фахом. Тож вирішив іти на військову службу за контрактом. Отак і потрапив до елітного спецпідрозділу, що дислокується в Хмельницькому. Став інструктором відділення зв’язку, військова справа припала йому до душі, тому вдруге знову підписав відповідний документ на проходження служби.Після окупації Криму з квітня Андрій Чабан перебував на Херсонщині. Тоді стривожена мати, було, навіть запитала його, чи не міг би він не продовжувати військової служби. Син ствердно відповів: «Це моя Україна, я мушу її боронити від ворога!». На початку червня сержант-інструктор отримав нове скерування — цього разу вже до зони проведення Антитерористичної операції. Перед тим як вирушити на фронт, доля подарувала йому ще один (хіба було знати, що останній!) день зустрічі з батьками, рідним селом. А потім у телефонних дзвінках він проситиме матір і тата не хвилюватися, мовляв, все буде гаразд, нагадував, якщо не почують вони його голосу в слухавці, отже, виконує поставлені завдання.Подробицями про власне бойове життя обіцяв поділитися лише тоді, коли повернеться додому. Розповісти, звісно, він мав би багато що. Адже був на передовій, його полк визволяв від окупантів і запроданців Слов’янськ.

Андрій з нетерпінням чекав вересня. Мав побратися зі своєю коханою Тетяною. Її синочка від першого шлюбу дуже любив. Дитяча душа це добре відчувала, тож недаремно трирічний Ігорчик почав називати його татом.

Однак до знаменної події — шлюбу — Андрій Чабан не дожив. Він навічно упав на полі бою спекотного липня.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!