На Тернопільщині колишній зек сіяв мак навіть… у кукурудзі

Колишній в’язень, організовуючи кримінальний бізнес у сфері наркоторгівлі, продумав усе до найменших дрібниць – від заготівлі наркосировини до її збуту. Допомагали йому в цій справі таксист та двоє осіб, з якими він свого часу познайомився у місцях позбавлення волі.

Мак сіяли навіть… у кукурудзі

Події цієї кримінальної історії розгорталися у травні  2011 року. Саме тоді 40-річний житель Тернополя, який раніше відбував покарання за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, створив організовану групу задля того, щоб незаконно сіяти, викрадати, виготовляти, зберігати, перевозити та збувати особливо небезпечні наркотики. До наркобізнесу він залучив двоє приятелів, з якими свого часу познайомився у місцях позбавлення волі. Ще з одним він знайшов спільну мову, коли той, працюючи водієм таксі, підвозив його на залізничний вокзал зустрічати друзів із Криму.

Працюючи за добре продуманою схемою злочинного бізнесу, четверо наркоділків сіяли мак на людських городах поміж кукурудзою та на закинутих сільських фермах Тернопільщини. Зібраний “урожай” вони перевозили на автомобілях “Мерседес” або “Део-Сенс” до будинку в одному із сіл Бережанського району, де підпільно виготовляли ацетильований опій-“ширку”. І не тільки. Сік та головки рослин снодійного маку наркоторговці викрадали з приватних земельних ділянок у Бережанському, Збаразькому, Підгаєцькому, Гусятинському та Кременецькому районах. Заготовлені наркотики вони збували наркоманам не лише у Тернополі та регіонах області, а й поставляли їх великими партіями до Криму.

Наркосировину звозили мішками

Як згодом розповів у суді один з наркоділків – 37-річний Олександр, звільнившись із місць позбавлення волі у лютому 2011 року, він повернувся додому на Підгаєччину. Уже через декілька тижнів до нього навідався добре знайомий йому приятель, котрий звільнився швидше від нього з виправної установи. Останній запропонував йому “ділову угоду” – приєднатись до групи, яка займалася виготовленням та збутом ацетильованого опію і макової соломи.

Олександр, не маючи постійного джерела доходу, без вагань погодився. І коли Євген приїхав до нього у Підгайці вдруге, то вже детально розповів про саму схему “бізнесу”, а також окреслив Олександру його функціональні обов’язки – вирощувати мак на полях Підгаєччини, а також шукати по районі на людських городах рослини маку, з яких можна було б збирати молочко або зрізати маківки.

У залежності від кількості виготовленої макової соломи і від обсягів її продажу, а також від продажу ацетильованого опію, Євген обіцяв платити напарнику половину заробітку. Невдовзі він познайомив давнього приятеля з двома іншими учасниками організованої ним групи.

Надалі Олександр з неабияким ентузіазмом взявся до роботи. Він підшуковував городи, на яких люди вирощували мак, та відразу ж дзвонив до Євгена. Останній, не зволікаючи, приїжджав на “Мерседесі” у Підгайці і вони вдвох під покровом ночі йшли за наркосировиною. Іноді Олександр сам зрізав головки маку на полях, а через деякий час у Підгайці приїжджав Євген і забирав у нього зібраний “урожай”.

Загалом за три місяці обоє наркоділків побували на городах у понад 10 селах Бережанського та Підгаєцького районів, на яких вирізали головки маку. Під час кожної “вилазки” їм вдавалося зібрати наркосировини у кількості від 1 до 2 пакетів з написом “BOSS”, хоча були випадки, коли збирали її по два-три полімерних мішки з-під муки чи цукру.

Олександр також дізнався від Євгена, що після висушування і перемелювання наркосировини з одного пакета виходило приблизно 10 стаканів ємкістю 200 мл макової соломи, а один мішок вміщував приблизно 4-5 пакетів маківок.

Поряд з цим, Євген також купляв мак в окремих селах Бережанського району в місцевих жителів.

У подальшому з наркосировини організатор злочинної групи виготовляв ацетильований опій. На тиждень у нього виходило близько 70 мл “ширки”. Частину виготовленого наркотика Євген привозив у Тернопіль та передавав двом “бізнес-компаньйонам” під реалізацію, а потім забирав у них гроші. Ті, у свою чергу, продавали наркотик наркоманам за вищу ціну і мали на цьому заробіток. Також Євген і сам продавав ацетильований опій декільком своїм постійним клієнтам-наркоманам у Тернополі та області.

Від організатора наркобізнесу Олександр також дізнався про розцінки на наркотик – 1 мл “ширки” коштував 75 грн., а 1 стакан макової соломи – 100 грн.

Відтак, увійшовши в курс справи, Олександр навіть наважився збувати макову солому потай від Євгена, щоб не ділитися з ним заробітками. Так він двічі збув 35 стаканів подрібненої наркосировини, за що отримав 3500 грн. А заготовляв він макову солому в будинку свого сусіда у той час, коли того не було вдома.

Наркотики відправляли кур’єрською службою

Якщо Олександр тримав під “контролем” городи у селах Підгаєцького району, то 31-річний Іван – Збаразький район, де він проживав разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми, а також – Гусятинський район, де він час від часу бував, оскільки навідувався до своїх батьків. Також у матеріалах кримінальної справи задокументовано, що Іван зрізав маківки на земельній ділянці у селі Кременецького району. Наркосировину перевіз автомобілем у будинок до своїх батьків у Гусятинський район, з якої виготовив макову солому та передав її Євгену.

На відміну від Олександра, Іван познайомився з Євгеном не у місцях позбавлення волі. Він упродовж кількох останніх років був законослухняним громадянином та заробляв на прожиття, працюючи водієм таксі в одній із приватних фірм. А зав’язалася розмова з Євгеном, коли той не раз користувався послугами таксі. Під час однієї з таких поїздок вже добре знайомий пасажир запропонував йому заробляти непогані гроші на наркоторгівлі. Виручені кошти Євген обіцяв ділити з ним порівну. І таксист погодився.

Утім Іван не лише шукав мак на людських городах, а й допомагав Євгену засівати плантації маку на Бережанщині. Окрім цього, слідством встановлено, що таксист разом з Євгеном кілька разів відправляли великі партії макової соломи та молочко з бинтами в паперових коробках у Крим за допомогою кур’єрської служби. Гроші за наркотики отримували електронним переказом на банківську картку.

Мак перемелювали на м’ясорубці

Розповідаючи вже у суді про свою незаконну бізнес-діяльність, таксист також повідомив, що коли одного разу їхав у село на Гусятинщину, то на узбіччі дороги неподалік від лісу знайшов на сміттєвій купі приблизно півмішка поламаної та частково подрібненої макової соломи і забрав з собою. Коли він перемолов маківки, то отримав дві півлітрові банки наркосировини, ємкістю по 500 мл. У подальшому планував усе збути потай від Євгена. Покупця довелося чекати недовго. Приблизно через два тижні до нього зателефонував Олександр та сказав, що йому потрібно близько 200 стаканів макової соломи, за кожен з яких він заплатить по 180 гривень. Іван, довго не роздумуючи, домовився з Олександром зустрітись на залізничному вокзалі в Тернополі. Вранці наступного дня таксист під’їхав до обумовленого місця, однак оборудка не відбулася. Івана з маковою соломою затримали працівники міліції.

Згодом правоохоронці провели обшук у будинку наркоторговця, під час якого, серед іншого, знайшли та вилучили дві металеві м’ясорубки, на яких він перемелював маківки.

Фактів збуту – понад півсотні

Ще один учасник злочинної групи – 42-річний тернополянин без особливих докорів сумління торгував наркотиками, бо сам уже був давно наркозалежним. І пропозиція Євгена, з яким він познайомився ще в 1993 році в Чортківському СІЗО, займатися наркобізнесом відразу ж припала йому до душі. Адже давній знайомий пообіцяв, що він буде отримувати безкоштовно частину наркотику для власних потреб за те, що продаватиме “ширку” наркоманам.

Невдовзі до цього прибуткового “бізнесу” Євген долучив і свою співмешканку, в будинку якої виготовляв наркотичні засоби. Жінка теж була наркозалежною. І хоча вона не займалася бурхливою наркодіяльністю, але все ж таки кілька разів збула ацетильований опій місцевій наркоманці.

Загалом правоохоронці задокументували у діяльності організованої групи понад півсотні фактів збуту “дурману” наркоманам.

Уже сидячи на лаві підсудних, четверо наркоділків організованої групи та мешканка Бережанщини визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів, щиро каялися за свої діяння та просили суд їх суворо не карати.

Як повідомив Номер один начальник відділу прокуратури області Михайло Савка, Тернопільський міськрайонний суд визнав обвинувачених винними і засудив їх залежно від ступеня вини до покарань у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Одній із фігурантів цієї кримінальної справи суд визначив випробувальний термін тривалістю 2 роки 6 місяців. Не погоджуючись із цим вироком суду, наркоділки його оскаржили.

Однак 15 липня 2015 року апеляційний суд Тернопільської області, розглянувши апеляцію обвинувачених, залишив її без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без змін.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!