Тернопільське дозвілля радянських часів

Навіть у важкі повоєнні часи знаходили тернополяни час, аби відпочити та пройтися-побалакати, - інформує 20 хвилин.

— Улюбленими місцями прогулянок були Старий парк і, звісно, стометрівка — дільниця від теперішнього пам’ятника Стецькові до ЦУМу. Потім з’явився парк імені Шевченка, — розповідає краєзнавець Любомира Бойцун. — Перший радянський кінотеатр відкрили у “Перемозі” в 1950-му, а от кінотеатр імені Франка (тепер “Палац кіно” — прим. ред.) був до 1957 року театром. Адже того року відкрили сучасну будівлю драмтеатру.

До слова, на стометрівці тернопільські чоловіки охоче обговорювали результати футбольних матчів — їх спеціально вивішували. А ще там, у сквері, висів “баняк” — гучномовець.

Вистави тернополянам у післявоєнні часи демонстрували різні — і українську класику, і радянські. Були й дитячі п’єси.

— Ходили також у ресторани, але не масово. До кінця 40-х дуже поширеними були буфети, а вже потім почали з’являтися кафе, — продовжує пані Бойцун. — І всюди по місту розвозили льоди — морозиво. І то краще, ніж тепер. Продавали їх з андрутами, тобто з вафлями.

Морозиво пропонували просто на вулицях — ним, як і газованою водою, торгували з візків, що мали колеса, пригадує тернополянка.

Пішки ходив з Колодіївки у Тернопіль на кіно

— Тернопіль був для мене малого, як “Діснейленд” сьогодні для моїх внуків, — сміється 75-річний Любомир Протасевич. — Розваг тут було чимало.

Чоловік часто згадує, як їздив до Тернополя на “оглядини”. Він жив у селі Колодіївка Підволочиського району. За словами тернополянина, він так полюбив місто, що мріяв тут жити та працювати. Велику роль у цьому відіграло його захоплення парками та архітектурою міста, фільмами.

— Для мене Тернопіль був дивовижним містом. Я приїздив сюди, щоб покататися на потягу, адже мій дядько працював машиністом. А ще — сходити у кіно, полазити у військових машинах, які стояли у Старому парку, — пригадує чоловік.

У Тернопіль сільський хлопчина приїздив, щоб відпочити та набратися “культурного духу”.

— Я пішки з другом йшов із села до міста, щоб сходити до кінотеатру, подивитися виставу, — продовжує пан Любомир.

У той час працював у Тернополі всього один театр — на вул. Франка. Також там показували вистави театри, які приїздили із гастролями.

— Тоді сеанс у кінотеатрі коштував всього 30-50 копійок — задоволення не дороге. Тому йшли сім’ями. На вході, перед початком сеансу, грав оркестр. Хто хотів — танцював, — продовжує чоловік. — За день я встигав подивитися кіно, побувати в театрі та ще послухати концерт.

Місто приїжджим видавалося мало не курортним

Пан Протасевич старався потрапити на кожну культурну подію, яка відбувалася у Тернополі.

— Життя вирувало у кінотеатрі, парках та кафе. Для гостей Тернопіль був ледь не курортним містом. Часто мене запитували, коли ви працюєте, якщо постійно відпочиваєте, — сміється чоловік.

Тернополю пан Протасевич завдячує вибором професії — тут вирішив стати художником.

— Я придивлявся до афіш на вулицях, згодом ходив у музеї. Я дивувався, як так можна малювати, — зізнається він.

Згодом улюбленим місцем відпочинку чоловіка були парки.

— Спочатку Старий парк, а коли з’явився парк імені Шевченка, то ходили туди. Було весело, бо грала музика, працювали атракціони як для дорослих, так і для дітей, — пригадує співрозмовник.

У Старому парку і в парку ім. Шевченка були танцмайданчики.

У 1960-1970-х молодь відпочивала гуртом

Не відставала від своїх попередників у плані відпочинку і молодь 1960-1970-х рр.

— Це так видається, що молодь у 60-70-х просто марнувала час, бо тоді не було комп’ютерів і мобільних телефонів, — каже ко­рінна тернополянка Мирослава Красій. — Просто розваги у нас були іншими. Причому ми, на відміну від нинішніх молодих людей, вміли відпочивати гуртом, спілкувалися не віртуально, а сам на сам.

Звісно, були у той час офіційні заходи. Їх організовувала тодішня влада або комсомольські організації. Однією з таких “розваг” вважали традиційні суботники.

— Їх обов’язково проводили у найбільші релігійні свята, — додає пенсіонерка. — Так, дерева у Комсомольському парку — тепер парку Національного відродження — ми садили завжди на Пасху.

Крім того, популярними в ті часи були танці. У місті, як пригадує жінка, працювали два відкритих майданчики — у парку Слави та ім. Шевченка. Вечірки з танцями влаштовували і в палацах культури. Наприклад, у “Будівельнику”, де тепер працює клуб “Лас-Вегас”.

— Популярними були пісні, які співали Муслім Магомаєв, Майя Кристалінська, — додає Мирослава Красій. — Звісно, слухали ми і “Смерічку”, і Софію Ротару та Назарія Яремчука. Дуже популярним свого часу було тріо Мариничів. Тоді магнітофони були громіздкими. Записи робили на плівкових “бабінах”. Дехто міг похвалитися піснями Елвіса Преслі, згодом — “Бітлз” і “АВВА”.

Розваг на кшталт “на каву”, як їх називають тепер, за Союзу майже не було. У ресторани — їх було всього три-чотири у місті — молоді люди ходили рідко. Навіть весілля, як каже жінка, переважно влаштовували у спеціальних наметах — брали їх напрокат у військових. Морозивом можна було посмакувати у кафе “Сніжинка”.

— На морозиво і звичайний коктейль, якщо не помиляюся, вистачало карбованця, — пригадує пані Красій. — Квитки до кінотеатру також коштували приблизно стільки ж, а дитячі — взагалі були по 10 копійок. Тому кавалер, який мав у кишені п’ять карбованців, міг вважати себе багатієм. Адже йому і на кіно, і на морозиво, і на квитки на танці цих грошей вистачало.

Крім того, улюбленим місцем відпочинку тернополян різного віку завжди був парк ім. Т. Шевченка і, відповідно, набережна Тернопільського — раніше Комсомольського — ставу. Можна було взяти човен напрокат і поплавати водоймою.

Зрештою, й наприкінці 80-х, як каже тернополянин Олексій Козак, сім’я із чотирьох осіб могла прекрасно відпочивати у місті протягом цілого дня.

— На все вистачало. Тепер же четверо людей у піцерії за один раз менше сотні не залишають, — каже чоловік.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!