Проект Закону України «Про засади державної мовної політики»: новий наступ на українську мову

9 листопада,День української писемності та мови. З нагоди цієї дати ми обговорили мовну ситуацію в державі із завідувачами кафедр Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка – доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри історії української літератури, деканом філологічного факультету М. П. Ткачуком, доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри українського і загального мовознавства Д. Г. Бучком, доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Л. В. Струганець, кандидатом філологічних наук, доцентом, завідувачем кафедри української мови  С. Є. Панцьо, кандидатом філологічних наук, доцентом, завідувачем кафедри рідної мови О. В. Гузар.

Відомий вислів: «Живемо так, як ставимось до мови». Чи можна назвати сьогодні мовну ситуацію в державі критичною?

Л. В. Струганець: – Справді, щодня українські засоби масової інформації констатують факти звуження сфери функціонування української мови. Дуже гостро оцінює ситуацію, що склалася, Ліна Костенко у своєму романі «Записки українського самашедшого»: «У всіх країнах мови як мови, інструменти спілкування, у нас це фактор відчуження. Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі… Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються… Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови».

М. П. Ткачук: – На жаль, спостерігаємо чергову спробу русифікації України. Нас, філологів, непокоїть проект Закону України «Про засади державної мовної політики»,підготовлений народними депутатами                   С. В. Ківаловим та В. В. Колесніченком. Обговорення цього законопроекту відбулося на кафедрах філологічного факультету нашого університету 17 жовтня 2011 року. У результаті професорсько-викладацький склад дійшов висновку, що законопроект є антиконституційним, оскільки суперечить положенням статті 10 Конституції України.

О. В. Гузар: – Різне розуміння і застосування положень цієї статті викликало практичну необхідність у їх роз’ясненні та офіційній інтерпретації. У грудні 1999 року Конституційний Суд прийняв рішення про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в освітніх закладах країни. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

С. Є. Панцьо: – Державна мова належить до найважливіших чинників консолідації населення в межах своєї країни. Солідарність як етнічної, так і політичної нації формує передусім масове усвідомлення приналежності до однієї мовно-культурної спільноти, тому функціонування в національній державі однієї мови є запорукою її політичної стабільності.

У підготовленому проекті надмірна підтримка функціонування  регіональних мов і мов меншин  принципово звужує повновартісне функціонування державної мови у всіх сферах життя суспільства, зокрема в роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судочинства, економічної і соціальної діяльності (статті 11, 14, 18).

Д. Г. Бучко: – Замість підтримки прийнятого в усіх цивілізованих країнах Європи і світу в цілому закону про верховенство державної мови у всіх сферах діяльності суспільного устрою держави та забезпечення прав і свобод національних меншин і їхніх мов укладачі пропонують проміжну регіональну мову (нею мала б бути російська, хоча вони й не називають її), яка по суті мала б виконувати функції державної мови. Цю пропозицію інакше як протизаконною, антидержавною назвати не можна.

М. П. Ткачук: – Як сформульовано в пояснювальній записці, у разі прийняття законопроекту російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27-ми) – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, Автономній Республіці Крим, у Києві й Севастополі; кримськотатарська – в Автономній Республіці Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – в Чернівецькій. Бачимо, що російську мову зведено до статусу регіональної мови (мови національної меншини). То чому ж тоді, виникає запитання, російську мову треба вивчати в усіх загальних середніх навчальних закладах? А це зазначено у статті 20 (п. 7) законопроекту.

Л. В. Струганець: – Стаття 21 законопроекту регулює функціонування мови у сфері науки. У статті зазначено, що «результати науково-дослідних робіт оформляються  державною, регіональною мовою або мовою меншин, іншою мовою – за вибором виконавців робіт». Знову ж таки звужується сфера використання державної мови. Наголошуємо на тому, що оформлення і захист дисертацій на здобуття наукового ступеня має здійснюватися тільки державною мовою.

Проблеми захисту і розвитку державної мови турбота не лишень українська. Актуальним, очевидно, є вивчення досвіду інших держав у цій сфері.

О. В. Гузар: – Наведу приклад, як мовні проблеми розв'язують у Франції. Франція належить до тих європейських країн, які підписали Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, але не ратифікували її. Своїм рішенням від 15 червня 1999 року Конституційна рада Франції, покликаючись на те, що хартія наділяє особливими правами окремі «групи мовців усередині „територій“, де ці мови використовуються, і тим самим „зазіхає на конституційні принципи неподільності Республіки, рівності перед законом і єдності французького народу“, заборонила ратифікувати хартію. Крім того, Конституційна рада вирішила, що положення цього документа суперечать Конституції Франції („мовою Республіки є французька“), оскільки можуть призвести до визнання права використовувати іншу мову, ніж французька, не лише у приватному житті, а й у суспільній сфері, до якої хартія відносить правосуддя, адміністративні та державні органи.

Дуже показовим є інцидент, який стався декілька років тому. Колишній президент Франції Ж. Ширак, а за ним міністр фінансів і голова МЗС Франції 23 березня 2006 року залишили залу, де відбувався саміт Євросоюзу – на знак протесту проти виступу англійською мовою  представника європейської федерації підприємців Unice, колишнього голови Національної ради французьких підприємців Е.-А. Сеєра. Зокрема, він заявив: «Я говоритиму англійською, мовою бізнесу». Повернувся Ж. Ширак лише після того, як               Е.-А. Сеєр завершив свою промову. Помічники президента пояснили, що у такий спосіб він захищає французьку мову.

Л. В. Струганець:Окремого коментаря заслуговує рівень мовного оформлення законопроекту і пояснювальної записки. Документи укладено вкрай недбало. Вони рясніють численними лексичними, граматичними, пунктуаційними і стилістичними огріхами. За підрахунками доктора педагогічних наук, професора нашого університету В. Я. Мельничайка, лише у пояснювальній записці є 52 помилки. Автори хотіли висловити думку, що Україну розколюють не мови, а політики, а написали так: «Україну розклюють не мови, а політики». Воістину це так.

Який вихід із такої непростої ситуації?

Д. Г. Бучко: – Болюча мовна проблема має спонукати до наполегливої, розумної, сміливої праці над Словом. До праці, що повинна охопити всю націю. До праці, у якій немає дрібниць. Необхідно системно і систематично культивувати українську літературну мову, відстоювати статус української мови як державної, який має знайти відображення у мудрому, зваженому  законі України про мови.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!