«Молилися, щоб повернувся живим»: тіло тернопільського бійця знайшли на Сході через 4 місяці після загибелі

Під Дебальцевим знайшли тіло 34-річного Андрія Капчура із села Забойки Тернопільського району, який загинув під час боїв 25 січня.

Тіла загиблих кілька місяців не могли забрати з території, підконтрольної бойовикам, і лише в травні гуманітарна експедиція «Чорний тюльпан» повернула їх додому. Рідні до останнього сподівалися, що Андрій у полоні, але 13 серпня прийшли результати ДНК-експертизи, які підтвердили, що він загинув, пише Нова Тернопільська газета. 

До війни Андрій працював у сусідньому селі Драганівка Тернопільського району в столярному цеху на підприємстві «Кузя», що займається виготовленням дитячих ліжечок. Торік на початку серпня отримав повістку. Спочатку проходив навчання на військовому полігоні в Ужгороді, а 3 вересня відправили у Попасну Луганської області, де дислокувалася 128-ма гірсько-піхотна бригада. Згодом бійців перекинули під Дебальцеве Донецької області, де вони охороняли висоту «Валерій», названу на честь їхнього командира. На війні Андрій був оператором-навідником БМП, і коли 22 січня почалися сильні обстріли, зв'язок з ним обірвався. А через три дні він загинув…

– Востаннє Андрій розмовляв з мамою, – пригадує його брат Степан. – Він телефонував додому нечасто, та й не завжди була можливість, але вже було легше на душі, коли чули його голос. В Андрія був такий характер, що він не любив скаржитися, ділитися своїми проблемами. Вважав, що чоловік повинен вирішувати всі негаразди самостійно, тому й не розповідав нам нічого, не хотів зайвий раз тривожити… Ми молилися за нього, просили Господа, щоб уберіг від ворожої кулі, щоб повернув живим… Я купив йому хрестик, коли він вирушав на фронт. Потім дізнався, що Андрій загубив його десь на полі бою, а новий хрестик йому вже купили волонтери…

Андрій за переконаннями і за станом душі був патріотом. Коли йому прийшла повістка, то лише попросив у військкоматі кілька днів, щоб відсвяткувати весілля молодшого брата. Розумів, куди йшов, тому хотів ще хоч трошки побути з рідними.

– Андрій був дуже хорошою людиною, гарним сином і чудовим братом, – із сумом у голосі розповідає Степан. – Любив музику, сам навчився грати на гітарі, баяні та синтезаторі. У нас велика сім’я – семеро братів, уже шестеро, на жаль, і п’ять сестер, тато і мама, то ми часто любили збиратися вечорами і слухати, як Андрій грає, разом співали… А тепер у нашій хаті стихли і музика, і спів… Мені випало поїхати за тілом брата… Дорога з Дніпропетровського моргу була дуже важкою і довгою, ми забирали чотири труни. Спочатку їхали на Хмельниччину. Якби ви тільки бачили: невеличке село на Хмельниччині, близько третьої ночі, глуха смуга дороги, а вздовж неї вогники… Це і рідні, і друзі, і навіть діти прийшли зустріти свого загиблого Героя. Вони стояли на колінах і чекали, поки ми під’їдемо. А після Хмельниччини побували на Рівненщині, тоді – у Забойки, четверту труну повезли на Івано-Франківщину…

Поховали Андрія Капчура 19 серпня у рідному селі, на місцевому кладовищі, біля братської могили. В останню путь провести Героя зійшлися рідні і близькі, приїхали бойові побратими, знайомі й незнайомі. Вічна пам'ять…

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!