Попередньо, тренер Дмитро Третяк окреслив ситуацію у загальних фактах, надав відео, яке зробили батьки під час розмови із директором, а «Тернополянам» він розповів дещо ексклюзивне: уже кілька років директор ДЮСШ №1 Катерина Барабаш перебуває у нетрадиційний релігійній спільності, її залежність від участі настільки сильна, що вона навіть почала «переманювати» туди колектив, дехто з педагогів таки піддався. Тренер Третьяк помітив, що під час обідньої перерви – вони моляться разом на робочому місті.
«Нотки» такої релігійності тепер знайшли вияв в особистій оцінці тренерів. Громадянський шлюб для Катерини Барабаш – це аморальність, а татуювання - щось настільки страшне, що не можна показувати «маленьким» дітям 14-17 років, з якими працює Тренер Третьяк. Детально про ці причини пише СОРОКА.
- Два тижні тому мене і ще одного тренера поставили перед фактом, що секція припиняє свою діяльність. Таке рішення було нібито результати зустрічі, де були присутні директор ДЮСШ, тренери та представники міського управління освіти. Конкретних причин нам названо не було, лише те, що я працюю за сумісництвом, а основна моя робота в університеті. Проте, раніше це не заважало, а тепер чомусь стало перешкодою, - пояснює тренер Дмитро Третьяк.
Після припинення тренувань ініціативна група батьків прийшла на зустріч до директриси. Там були озвучені зовсім інші причини, які не мають стосунку до професійних якостей тренерів. Батьки вели відеозйомку на зустрічі, яку пізніше зі здивуванням переглядав пан Третьяк і з якою ознайомилася СОРОКА. Під час цієї розмови Катерина Барабаш сказала, що одна із причин звільнення тренера Третьяка – це наявність на його тілі татуювань. Пан Дмитро запевняє, що вони вже були, коли його приймали на роботу. Другий тренер, Тетяна Кучер – громадянська дружина Дмитра, вони разом уже 5 років. У таких сосунках Тетяна Барабаш вбачає аморальність, яка якимось чином має повпливати на вихованців. Єдина причина, яка має безпосередній стосунок до роботи – це те, що Тетяна Кучер не є професійною баскетболісткою, хоча як розповів нам тренер Третьяк, вона має ступінь магістра з фізичної культури, тобто фаховий педагог.
- Тетяна є хорошим селекціонером. Тобто вона відбирає дітей до секції, до того ж, саме із дітьми дуже добре працює. Все це відбувається під моїм наглядом, а головне – у нас одна стратегія і напрям. Ми завжди враховуємо етапність розвитку дітей і саме працюючи в одному стилі її забезпечуємо. З боку директора звучала також теза про те, що діти не мають жодних здобутків. Але при тому, що обладнання купується за спонсорські кошти – ми на усіх обласних змаганнях є призерами, - на підтвердження цього Дмитро надає нам перелік ігор та результати.
У 2014 році: 14-15 березня на 18-их спортивних іграх області дівчата 1999-2000 р. н. мали 1-ше місце, цього ж року, 20 квітня 1998-1999 р. н. – 1-ше місце, 8 листопада, той же рік народження – 1-ше місце. 2015 рік: 26 березня, 19-ті спортивні ігри – 1-ше місце. На одній із ігор директор акцентує увагу, це цьогорічний матч, що відбувся 7 березня, де мали бути заявлені діти 2001-2002 років народження, але оскільки цієї вікової групи тренери не мали, то подали на 2 роки молодших. На переконання Дмитра Третьяка, цей крок був позитивним, адже діти спробували себе у живій грі. Дирекцію ж не задовольнив результат, а саме 5-те місце.
Якщо відкинути лінію «директор-тренер», а звернути увагу на позицію батьків, то вона цілком пряма і зрозуміла: діти займалися спортом, вели активний спосіб життя, не проводили час за комп’ютерами або ж гуляючи незрозуміло де, незрозуміло з ким. Тепер вони сидять вдома і дуже засмучені таким станом речей. Батьки не розділяють хвилювання директора з приводу татуювань чи «аморальності», на їх думку, якщо обидва тренери на заняттях ведуть себе пристойно, тримають дисципліну, вчать дітей і дають результат – то решта не така й важлива.
- Я вважаю, що татуювання – це особистий вибір кожного. А ми говоримо конкретно про педагога, про його професійні якості, - наголосила мати однієї із дівчат, що займалися у секції.
- Дивіться, якщо є така проблема, що тренер Кучер не є професійний баскетболіст, а ви маєте фахових тренерів, то чому не вийти з ситуації таким чином, щоб цей тренер проводив курси підвищення кваліфікації, з нею займався. Якщо діти в неї рік займалися і задоволені, а на заміну нікого немає, то хіба не простіше працювати з Тетяною Миколаївною? – зауважує один із батьків.
На даному етапі ситуація вирішення не має.
