Сезон грибів у розпалі! За скільки можна купити у Тернополі кілограм маслюків?

Найбільше зараз у лісах маслюків, також є сироїжки, "польські" гриби. Грибники кажуть, що скоро почнуться підосичники і опеньки.

Сезон грибів у розпалі. Грибники з сумками, відрами, мішечками стоять на всіх ринках і перехресті шляхів, аби продати лісові дари. За кілограм маслюків просять 15-20 гривень. Рижики і підберезовики віддають по 25-35 грн, а за білі просять 100 грн за кілограм.

На питання, де збирати, відповідають, що треба шукати місця з соснами, і не обов’язково це ліси. Гриби є навіть у посадках серед полів. В опитуванні на сайті 20minut.ua грибники своїх місць не розкривають. Проте читач Vito таки надіслав фото зібраних грибів і зазначив, що знайшов їх на Лановеччині, пише 20 хвилин.

Пані Галина продає гриби біля „шостого” магазину. Каже, що мала три відра, а останні гриби віддає по 15 грн за кілограм, хоч раніше продавала за 18. За двокілограмову торбинку жінка просить 25 грн. Розповідає, що гриби в її сім’ї збирають чоловік із сином. Збирають біля Манюків, за 5-6 км від села, де живуть. Каже, що грибів зараз багато. Трапляються не тільки маслюки, а й лисички і підберезники, та найбільше таки маслюків. А опеньок майже немає, де-не-де лише починаються.

Маслюків є багато, де сосни, навіть посеред поля, якщо є посадка, то там будуть гриби, - каже пані Галина.

Жінка додає, що гриби не лише збирають на продаж, а й готують для себе.

Треба їх почистити, добре промити і відварити, - розповідає господиня. – Маслюки довго не варять, не так, як опеньки. Достатньо годину-півтори поварити. Хоча чоловік знається на грибах, завжди після варіння кидаю в каструлю цибулину. Якщо вона білою залишається, то гриби правдиві. Так не тільки маслюки перевіряють, а й усі гриби.

Збирають на закрутки

Пані Марія з Залізців також приїхала з грибами до „шостого” магазину. Розповідає, що часто допомагає матері. Збирають гриби в лісі за селом. Продають по 20 грн за кілограм.

Ми фактично в лісах виросли, я багато років ходжу з мамою по гриби, щороку збираємо, - розповідає пані Марія. – Цього року дуже багато грибів.

Жінка каже, що маслюки легко відрізнити від інших. Вони мають губчасту структуру, жовті на колір, шкірка легко знімається, а коли її зняти, то видно структуру гриба.

- Маслюки - то такий гриб, як губка, слизький, - зазначає жінка. Несправжніх таких я не зустрічала.

Співрозмовниця додає, що і на продаж збирають, і для себе готують. Рецептів знають багато, але найчастіше на зиму консервують.

Точного рецепта не скажу, бо маю в книжці записано, але гриби спочатку треба почистити, зняти шкірку, промити, відварити, а потім ми їх консервуємо, - каже пані Марія.

За словами жінки, поки що в лісі найбільше маслюків. За три години можна 20 кг назбирати. Згодом з’являться підосичники.

Ідуть на полювання гуртом

Справжнє сімейне полювання на гриби влаштовують родини на Лановеччині. Люди переповідають один одному, де ростуть маслюки. Далі організовують собі транспорт, збираються із родичами, сусідами і вирушають за «здобиччю». Там також кажуть, що не обов’язково за грибами виїжджати у ліси – можна вирушити у посадки. Адже у тих місцинах, де є соснова посадка, там і гриби.

- Ми більше любимо опеньки, аніж маслюки, - розповідає жителька Лановеччина Ірина Буряк. – Збираємо лугові, лісові. Але цього року опеньок, певно, і не буде, бо була посуха. Якби вони мали бути, то вже були б. Тому залишається збирати маслюки. Але мені здається, що їх цьогоріч набагато менше, аніж у попередні роки.

Маслюки у родині пані Ірини або консервують, або тушкують. Тут кажуть, що їх неможливо поплутати з якимось небезпечним грибом.

- Як каже моя знайома про себе: у жінок «слабість» - соняшникове насіння, у чоловіків – пиво, а у мене – гриби, - додає пані Ірина. – Ну от не можуть люди спокійно вдома сидіти, якщо знають, що десь їх чекають гриби. І найбільша радість навіть не від споживання, а від пошуку і збору.

Коментар

Теодозій КУХАРСЬКИЙ, науковий співробітник інституту лісництва: Вкрай негативно ставлюся до усіляких народних способів перевірки грибів на отруту, бо вони неефективні. Ні використання цибулі, ні срібного посуду не дають 100%-вої гарантії, що гриби безпечні. Ці речі реагують на певні токсини. Наприклад, на бліду поганку і несправжній опеньок вони не реагують. Єдиний спосіб уникнути отруєння – збирати лише ті гриби, які знаєте, і в місцях, які віддалені від автомобільних доріг. Іншого способу немає. Також раджу не експериментувати з незнайомими грибами, навіть не намагатися їх приготувати, якщо немає певності у тому, що вони їстівні. І справа не в рецепті. Як гриби не готуй, менш отруйними вони не стають. Дехто вважає, що токсинів суттєво меншає, якщо воду в процесі варіння зливати кілька разів. Проте це правило справедливе для умовно їстівних грибів. Якщо у кошик потрапив отруйний гриб, це не допоможе.