Від забудов Тернопіль має близько 3 мільйонів у рік

Більше, ніж 36 мільйонів гривень згідно з угодами між забудовниками та мерією – суми пайових відрахувань на розвиток інфраструктури міста за останні чотири роки. Реально ж в бюджет надійшло близько 10, 5 млн грн. Причина в тому, що платять після забудови.

Три відсотки від кошторисної вартості житлової та шість від вартості нежитлової забудови повинні "капати" місту з 2011 року. В 2007 році міська рада прийняла рішення "Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку Тернополя", а в 2009 році проголосувала зміни до нього. Рішенням та змінами встановили розміри обов'язкових пайових внесків забудовників: 2% від вартості будівництва для житлових будинків та 4% від вартості нежитлових будівель. Від сплати звільнялись лише будівлі закладів культури, освіти, медичного та оздоровчого призначення. Вже в 2009 році на рахунок цільового фонду соціально-економічного розвитку, почали надходити кошти (деталі в інфографіці). Така система й "тарифікація" трималась до 2011 року, до затвердження міськими депутатами "Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернополя". Згідно з ним зросли розміри внесків для житлової і нежитлової забудови (три та шість відсотків відповідно – авт.). Сама процедура проста – той, хто будує, заключає з містом окрему угоду про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Сплатити відсотки повинні до здачі об'єкта в експлуатацію, а також подати відповідні розрахунки щодо вартості будівництва.

– У Положенні прописані ті категорії, які не залучаються до пайової участі, – каже тернополянин Вадим Савка, який і запропонував поцікавитись надходженнями від забудови. – Пунктів "амністованих" аж десять. Тут у рази розширено список тих, хто може не відраховувати місту на розвиток, хоча зрозуміло, що будь-яка забудова – шкода дорогам та комунікаціям. Підозрюю, що при великій кількості забудов реальних надходжень буде небагато, пише 20 хвилин. 

Положення дійсно позбавляє необхідності плати чимало забудовників (див. дод.). Та підозри читача перебільшені. Судячи з даних міської ради, щороку укладають сотні угод про пайову участь, прописані суми в яких, загалом, в 2012 та 2013 роках, перейшли за 10 мільйонів. Щоправда, реальні щорічні надходження значно менші. Пов'язане це з тим, що забудовники вносять плату після завершення будівництва. А з тим бувають проблеми. Варто згадати міські довгобуди, які роками "прикрашають" місто, чи будинки Щепановського.

Очевидним мінусом пайової участі є відсутність реального використання усіх коштів лише на розвиток інженерно-транспортної мережі чи соціальної інфраструктури міста.

– Окремого обліку використання бюджетних коштів у розрізі джерел надходження не ведеться, – зазначає заступник міського голови Володимир Камінський. – Це відноситься і до коштів пайової участі замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури Тернополя. Згідно з Бюджетним кодексом України, вказані кошти є складовою частиною спеціального фонду міського бюджету, які акумулювалися на єдиному рахунку та використовувались згідно з рішенням міської ради...

Побачили ми в переліку пунктів Положення й доволі сумнівний виняток. Мова йде про звільнення від сплати "об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів". Нещодавно міська рада проанонсувала забудову нового "6-го мікрорайону". Будувати будуть за допомогою інвенсторів. Тобто забудовники, які візьмуться за зведення мікрорайону 3-6%, вочевидь, платити не будуть. Сподіваємось, вони не забудуть збудувати там садочок, школу та приміщення для амбулаторії.

В ДОВЕРСТКУ

До пайової участі не залучаються у разі будівництва:

1) об'єктів на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків площею до 300 квадратних метрів;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за кошти інвесторів.

9) об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства;

10) об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення таких парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.