Фіскальна служба online

Шановні громадяни! CIRCLE_Logo-01-міні
 
У розділі «Фіскальна служба online» Головне управління ДФС в області та Тернопільська митниця ДФС пропонує платникам змістовну та актуальну інформацію про зміни у податковому, митному законодавстві та законодавстві щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відвідуючи нашу сторінку, Ви дізнаєтесь про роботу електронних сервісів, які створені для якісного обслуговування платників, будете в курсі подій, що відбуваються в Головному управлінні ДФС області і Тернопільській митниці ДФС, та завжди першими знатимете про результати нашої діяльності.

24.07.2017

Суб’єкти господарювання Тернопільщини заборгували 275,1 млн грн податків і зборів  За шість місяців цього року завдяки дієвим заходам працівників Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 58 млн грн. Станом на 01.07.2017 він становить 275,1 млн гривень. До місцевих бюджетів сума податкового боргу складає 65,3 млн грн, який порівняно з початком року зменшився на 91,7 млн гривень.

За результатами роботи у червні забезпечено зменшення податкового боргу до зведеного бюджету на суму 3,5 млн гривень.

У першому півріччі цього року в рахунок погашення податкового боргу спрямовано до зведеного бюджету 42,9 млн грн, в тому числі до державного – 25,5 млн гривень. Зокрема, у червні сплачено до зведеного бюджету 8,1 млн грн, з них до державного бюджету – 3,9 млн гривень.

24.07.2017

Несвоєчасна реєстрація податкових та акцизних накладних через кібератаку: штраф не застосовуватиметься

Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних  вважаються своєчасно зареєстрованими.

Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 «Щодо форс-мажорних обставин».

24.07.2017

Касовий чек на суму більше 200 гривень – вимагайте податкову накладну  Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

При використанні платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Враховуючи те, що платник податку, при відсутності податкової накладної, не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається.

21.07.2017

Працівники Центрів обслуговування платників Тернопільщини надали понад 53 тисячі адмінпослуг 

У першому півріччі цього року Центри обслуговування платників при об’єднаних державних інспекціях і їх відділеннях відвідали 231 365 платників податків Тернопільщини, яким надано понад 53 тис. адміністративних послуг.

Із загальної кількості 24 226 (45,6%) адміністративних послуг надано Тернопільською ОДПІ, Бучацькою ОДПІ – 11 334 (21,3%), Кременецькою ОДПІ – 7 928 (14,9%), Чортківською ОДПІ – 6 992 (13,1%), ГУ ДФС в області – 2 537 (4,7%).

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана майже 28,5 тис. фізичним особам або 53,7%. Також значну кількість послуг надано з реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 5 149 (9,7%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 4 869 (9,1%), реєстрації платників єдиного податку – 3 696 (6,9%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 3 689 (6,9%).

За безкоштовними посиленими сертифікатами відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадян з початку року до працівників сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України звернулися 5 190 платників податків.

У залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. Такою послугою у січні-червні скористалися 70 платників податків.

 

21.07.2017

Плата за землю: дані для правильного нарахування 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що для визначення бази оподаткування плати за землю за 2017 рік платники обчислюють її, керуючись ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», враховуючи:

- нормативну грошову оцінку земель;

- дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

Більш детально про визначення бази оподаткування плати за землю йдеться у листі ДФС України від 13.07.2017 №18473/7/99-99-12-02-03-17 «Про забезпечення адміністрування плати за землю».

21.07.2017

«Уточненка» за новою формою - з 1 липня 

Головне управління ДФс у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – наказ №467), внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

Наказ №467 було опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 09.06.2017 в № 45.

З урахуванням зазначеного, уточнююча Декларація за формою із змінами, внесеними наказом №467, подається починаючи з 1 липня 2017 року.

21.07.2017

Яка податкова накладна/розрахунок коригування не буде блокуватися при реєстрації  Податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тисяч гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків;

3) загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень (ознака використовується з 01 квітня 2017 року до 01 січня 2018 року);

4) одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, P < Pм ´ 1,3,

де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців.

Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з ознак, така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу.

Якщо до контролюючого органу надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до критеріїв, комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС моніторингу.

20.07.2017

Власники нерухомості Тернопільщини вже сплатили 1,82 мільйона гривень податку на нерухоме майно 

За оперативними даними у поточному році фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості сформовано орієнтовно 44,9 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. До сплати визначено понад 24,6 млн грн податку.

Станом на 18 липня платниками вже сплачено 1,82 млн грн податку на нерухомість з фізичних осіб. Нагадаємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

Цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2016 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.

Так, податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

20.07.2017

Голова профспілки ГУ ДФС Тернопільщини Оксана Наконечна отримала свідоцтво про репрезентативність 

Тернопільська обласна організація Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної фіскальної служби підтвердила свою репрезентативність.

Відповідне свідоцтво голові профспілки ГУ ДФС області  Оксані Наконечній вручила нещодавно начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Тернопільській області Наталія Шершньова.

У свідоцтві зазначено, що профспілка ГУ ДФС області підтвердила репрезентативність на територіальному рівні для участі у колективних переговорах,  укладання угод та делегування представників до органів соціального діалогу на відповідному рівні.

Під час зустрічі сторонами окреслено перспективи подальшої співпраці та поглиблення взаємодії між відділенням НСПП в Тернопільській області та Тернопільською обласною організацією Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної фіскальної служби.

За словами Наталії Шершньової, профспілка працівників органів державної фіскальної служби області підтвердила свою репрезентативність не тільки відповідно до вимог нормативних документів, а й довела свою активну позицію стосовно захисту прав та інтересі членів профспілкової організації, професійного ведення соціального діалогу.

Нагадаємо, що згідно з Законом „Про соціальний діалог в Україні”, суб’єкти соціального діалогу мають бути репрезентативними, тобто відповідати певним критеріям, якими є, зокрема, легалізація та статус, загальна чисельність членів, галузева та територіальна розгалуженість. Закон висуває конкретні вимоги до профорганізацій для участі у соціальному діалогу на різних рівнях.

20.07.2017

Хто не отримає платіжки на сплату земельного податку 

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

20.07.2017

Порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 

Державна фіскальна служба України повідомила, що 14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового  кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу.

20.07.2017

Помилка у фінансовій звітності не вплинула на нарахований податок: чи треба виправляти 

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.

Нагадаємо, що форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467) (далі – Декларація).

Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, при виявленні помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлений додаток ФЗ до Декларації. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків має подати доповнення до такої Декларації, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень у фінансовій звітності.

19.07.2017

Понад дві сотні працівників фіскального відомства області пройшли медичне обстеження безкоштовно 

Днями за сприяння Тернопільської обласної Ради Всеукраїнської професійної спілки працівників органів ДФС та Міжнародного благодійного фонду «Сприяння медицини» у приміщенні Головного управління ДФС Тернопільщини відбулась благодійна акція під назвою «Бути здоровим – це просто!». Висококваліфіковані спеціалісти безкоштовно надавали медичні консультації та проводили медичне обстеження працівників фіскального відомства та їх дітей, а також ветеранів-пенсіонерів податкової служби.

Протягом дня огляди проводили терапевт, окуліст, кардіолог, дерматолог, невролог, ендокринолог, хірург, гінеколог та мануальний терапевт. Крім цього, бажаючі мали змогу зробити аналіз крові на вміст цукру, електрокардіограму та ультразвукову діагностику, виміряти артеріальний тиск.

Найменших  пацієнтів, які прийшли у фіскальну службу із батьками, обстежив лікар-педіатр.

Майже всі працівники пройшли обстеження в окуліста. Ті, у кого виявили проблеми із зором, отримали безкоштовно окуляри.

Загалом, як зазначили медики, серед обстежених людей виявлено випадки, які потребують подальших розгорнутих аналізів та консультацій.

Понад дві сотні присутніх залишилися задоволеними рівнем надання медичних послуг та ставленням до них. Це і не дивно, адже такі профілактичні акції дають можливість на ранній стадії виявити захворювання та вчасно призначити лікування, що і є запорукою успішного одужання.

 «Дуже корисна акція, - стверджують працівники відомства. – Зараз у  лікарнях та поліклініках такі черги, що можна прочекати весь день, так і не потрапивши до потрібного спеціаліста. А тут - ціла бригада кваліфікованих фахівців. Було б добре, щоб такі акції проводилися частіше».

Ще фото

19.07.2017

Розглянуто 125 Повідомлень щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування 

Головне управління ДФС у Тернопільській області інформує, що станом на 18.07.2017 розглянуто 125 Повідомлень щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування. З них по 90 повідомленнях прийнято рішення щодо реєстрації таких документів. Іншим 35 – відмовлено у реєстрації з повідомленням причин неприйняття.

Нагадаємо, що починаючи з 1 липня 2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

19.07.2017
Останній день для звітності сільськогосподарського виробника - 29 серпня
Відповідно до абзацу другого п. п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Виробники сільськогосподарської продукції можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (абзац перший п. п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Отже, останнім днем подання виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, є 29 серпня.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

19.07.2017

Первинні документи для застосування прискореної амортизації 

Відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

- основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

- основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підтверджуючі первинні документи для застосування прискореної амортизації згідно з п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі не введення в експлуатацію основних засобів та невикористання їх на території України, складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку.

19.07.2017

Індивідуальний податковий номер змінено: що прописуємо у розрахунку коригування  Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, податковий номер платника податку (продавця та покупця).

Нагадаємо, що Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307).

Заповнення рядка «Індивідуальний податковий номер» (далі – ІПН) отримувача (покупця) в податковій накладній здійснюється залежно від статусу отримувача (покупця), зокрема, юридична особа, фізична особа – підприємець, неплатник ПДВ, та у випадках, визначених ПКУ та Порядком №1307, проставляється умовний ІПН.

При цьому усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пп. 9–15 та 19 Порядку №1307, підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною на день такої реєстрації.

Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Тобто Порядком №1307 визначено механізм складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з цим, якщо після складання податкової накладної внесено зміни до діючого Порядку заповнення податкової накладної, зокрема, змінено умовні ІПН, то на дату реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН потрібно зазначати ІПН, який зазначався в податковій накладній (тобто без урахування внесених змін).

18.07.2017

У першому півріччі платники Тернопільщини сплатили 86,7 млн грн військового збору  З початку року платники Тернопільської області забезпечили до бюджету 86,7 млн грн військового збору. Це становить 115,7% прогнозного показника. Порівняно з січнем-червнем минулого року сплата зросла на 24,2 млн гривень.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

18.07.2017

І комунальні некомерційні підприємства можна віднести до неприбуткових  Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що ДФС України надала методологічну допомогу про включення комунальних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Нагадаємо, що відповідно до ст.52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Комунальні підприємства, що здійснюють некомерційну діяльність, можуть бути включені до нового Реєстру неприбуткових організацій при відповідності вимогам, зазначеним у пункті 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Більш детально про віднесення таких підприємств до неприбуткових - у методичних рекомендація наданих листом ДФС України від 11.07.2017 №18066/7/99-99-12-02-04-17.

18.07.2017

Кошти надані благодійною організацією як допомога на лікування: що з оподаткуванням ПДФО 

Згідно з п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (при наданні коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації.

Норми п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ можуть бути застосовані благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (при здійсненні попередньої оплати послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання послуг).

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи - платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

 

18.07.2017

Продаж столового вина без РРО 

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, частиною сьомою ст. 15 прим. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання можуть здійснювати розрахункові операції при продажу вин столових без використання реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

17.07.2017

На соціальні гарантії роботодавці Тернопільщини спрямували понад 1,2 млрд гривень ЄСВ 

У першому півріччі надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 1 млрд 230,5 млн гривень, що на 300,1 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 132,3%. Порівняно з січнем-червнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 425,1 млн грн або на 52,8%.

Зокрема, за підсумками червня поточного року на соціальні гарантії спрямовано 267,3 млн грн ЄСВ, що становить 136,5% виконання прогнозного показника. Порівнюючи з минулорічним червнем надходження зросли на 98,4 млн грн або на 58,3%.

17.07.2017

Коли підприємці-«спрощенці» звітують за новою формою

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що згідно із п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

З 5 травня 2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №369), який вніс зміни до форми Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Наказ №578).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік, то форма Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом №578 (в редакції Наказу №369), буде використовуватись платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017, а платниками першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

При цьому, для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказана форма декларації буде використовуватись з 01.10.2017.

17.07.2017

Кому дозволено подати «уточненку» під час або після закінчення перевірки 

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст.177 ПКУ.

Згідно з п. 50.3 ст. 50 ПКУ якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Статтею 177 ПКУ визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб, та відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Отже, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок суб’єкти господарювання не мають права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ними раніше податкових декларацій, за винятком випадків, коли ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримують інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, які оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

 

17.07.2017

До податкового кредиту – рахунок за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку 

Згідно з п. п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

Таким чином, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця.

14.07.2017

Понад 66 млн гривень на ремонт доріг області – результат піврічної діяльності Тернопільської митниці ДФС 

З початку цього року на Тернопільщині запрацював митний експеримент, який дав можливість отримати додаткове фінансування для реконструкції та ремонту автодорожньої інфраструктури Тернопільщини.

«За підсумками першого півріччя Тернопільська митниця забезпечила на ремонт та реконструкцію доріг нашого краю 66,8 млн гривень. Кошти перераховані до спеціального фонду Тернопільського обласного бюджету та вже використовуються належним чином», – каже начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

У червні перевиконання індикативних показників надходження митних платежів дало можливість спрямувати на реконструкцію доріг 12,8 млн гривень.

Нагадаємо, з 1 січня 2017 року набули чинності зміни до Бюджетного кодексу України  щодо запровадження реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування. Відтак у разі перевиконання показників надходжень митних платежів, визначених у державному бюджеті, 50% від такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів.

Враховуючи стабільну тенденцію щодо зростання сплати митних платежів, у Тернопільській  митниці ДФС прогнозують, що область і надалі отримуватиме значні кошти для ремонту транспортних шляхів.

14.07.2017

На Тернопільщині шахраї знову влаштовують «перевірки» підприємцям Керівництво Головного управління ДФС у Тернопільській області та відділ внутрішньої безпеки Головного управління ДФС в області вкотре повідомляють, що на теренах Тернопільської області продовжуються випадки телефонного шахрайства.

Зокрема, здійснюючи телефонні дзвінки із телефонних карток мережі стільникового зв’язку, а також надсилаючи СМС-повідомлення суб’єктам підприємницької діяльності, представляючись керівниками органів ДФС, шахраї вимагають у підприємців області готівкові кошти.

Такі авантюри з боку шахраїв мали місце в червні цього року на території Ланівецького та Збаразького районів. Невідомі особи, представляючись керівниками податковихінспекцій, телефонували суб’єктам господарської діяльності (надсилали СМС-повідомлення) та шахрайським методом вимагали перерахувати їм готівкові кошти на банківські карткові грошові рахунки для залагодження питань, пов’язаних із проведенням у них перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші вигадані нагальні потреби.

Відділом внутрішньої безпеки ГУ ДФС в області з метою ідентифікації особи  ймовірного власника карткового рахунку № 5167 4910 0955 5193, на який невідома особа просила перерахувати кошти після телефонного дзвінка одному із приватних підприємців Ланівецького району, встановлено, що даний рахунок зареєстрований в 12/19 відділенні Ощадбанку на ім’я Кулікова С.Є.

Аналогічні випадки у цей же період сталися й на території Збаразького району.

Вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДФС у Тернопільській області, його територіальних органів і Тернопільської митниці ДФС жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям і ретельно перевіряти інформацію.

Тому звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини, якщо вам відома будь-яка інформація стосовно неправомірних дій стосовно суб’єктів господарської діяльності області, направлених на заплямування честі та репутації ГУ ДФС в області і Тернопільської митниці ДФС, звертатись до місцевих органів Національної поліції, а також повідомляти у Головне управління ДФС в області за номерами телефону (0352) 43-46-45, 43-04-16 (факс), 43-46-38, 098-992-42-82 або особисто звертатися у відділ внутрішньої безпеки за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1.

14.07.2017

Оновлено форму Звіту про контрольовані операції 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 16.06.2017 р. набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468 (далі – наказ №468) «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт).

Наказ №468 виданий з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи наведене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 року, заповнюється та подається за оновленою формою. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом №468, вважаються дійсними.

Детальніше про зміни у додатках до Звіту та самого Порядку йдеться у листі ДФС України від 10.07.2017 №17973/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468».

14.07.2017

Від’ємне значення погашає податковий борг з ПДВ: що із залишком реєстраційної суми  Платники податку на додану вартість мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах – SНаклВид – SВідшкод – SПеревищ, де, зокрема: SВідшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №21).

Відповідно до п. п. 4 п. 5 розділу V Порядку №21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від’ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ).

Отже, якщо підприємством самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а погашення здійснюється за рахунок від’ємного значенням з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

 

14.07.2017

Послуги манікюру, педикюру, масажу обличчя надасть «спрощенець» першої групи  Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

13.07.2017

Тернопільська митниця ДФС: піврічні надходження більш ніж удвічі перевищили показники минулого року 

Впродовж січня-червня цього року Тернопільська митниця ДФС спрямувала до бюджету 600,1 млн грн. Це на 233,1 млн грн більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, у розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 505,3 млн грн (приріст до минулого року склав 50%). Також сплачено 76,4 млн грн мита (+48,2 млн грн); 17,1 млн грн акцизного податку (+15,7 млн грн); 1,3 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів (+0,4 млн грн).

Серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, були легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД (сплачено 93,2 млн грн, що на 91,6 млн грн або у 58 разів більше, ніж торік); сідельні тягачі товарної позиції 8701 (сплачено 54,9 млн грн, приріст склав 48,1 млн грн або у 8 разів більше), причепи та напівпричепи для перевезення вантажів товарної позиції 8716 (сплачено 51,8 млн грн, що на 46,8 млн грн або вдесятеро разів більше, ніж торік).

Загальна сума додаткових надходжень від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів становить 25,9 млн гривень. 

13.07.2017

Зарплата не вплине на отримання субсидії 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається виходячи із середньомісячного сукупного доходу осіб за чотири квартали, що передують місяцю, що передує місяцю, з якого призначається субсидія, а субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - виходячи з розміру доходу за попередній календарний рік.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії. 

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 - 1600 гривень.

Відповідно до Положення для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з доходів, нарахованих особам, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (крім  частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг).

Тому при розрахунку житлової субсидії працюючій особі, яка отримує заробітну плату, наприклад, 3900 гривень до сукупного доходу буде включатися дохід без урахування податку з доходів фізичних осіб на рівні 3198 гривень.

Довідково: «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» затверджено постановою КМУ від 21.10.1995 №848.

13.07.2017

Податкова накладна при транспортному експедируванні: коли залучено перевізника – резидента 

Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор (транспортний експедитор) – це суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Пунктом 197.8 ст.197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачене звільнення від оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності визначено, що у випадку залучення експедитором до транзитного перевезення вантажів інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, звільнення від оподаткування, визначене п. 197.8 ст.197 ПКУ, застосовується такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

Вартість наданих такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності послуг в межах договорів транзитного перевезення вантажів не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

Крім того, базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення за умови, що перевізник є платником ПДВ.

На дату виникнення податкових зобов’язань відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна складається на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Отже, експедитор-резидент, який надає послуги з транспортного експедирування нерезиденту із залученням перевізника–резидента платника ПДВ, повинен скласти податкову накладну на вартість послуг з транзитного перевезення на операцію як таку, що звільнена від оподаткування ПДВ.

13.07.2017

Оновили довідник типів об’єктів оподаткування 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що станом на 04.07.2017 року оновлено довідник типів об’єктів оподаткування.

Нагадаємо, що платники зобов’язані повідомляти про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, яка подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України: (http: //sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).

 

12.07.2017

Термін для сплати оскаржених в суді донарахованих податків

  Згідно із абзацом першим п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) визначено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАСУ, якщо таку скаргу не було подано.

При поданні апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, – через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

12.07.2017

Оновлено довідники податкових пільг 

Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 01.07.2017 року:

- Довідник №83/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №83/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

Детальніше про коди пільг можна дізнатися на веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/.

12.07.2017

Магазин безмитної торгівлі: порядок оподаткування ПДВ 

Пунктом 1 ст. 420 Митного кодексу України (далі - МКУ), визначено, що магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.

Пунктом 206.11 ст. 206 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено порядок оподаткування операцій з товарами, поміщеними в митний режим безмитної торгівлі, а саме:

- до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 МКУ;

- операції з вивезення товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі оподатковуються відповідно до п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

Відповідно до п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 5 частини першої ст. 86 МКУ;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Отже до операцій з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі при вивезенні товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується нульова ставка ПДВ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, (далі – Порядок №1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку №1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема «07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».

У графі 8 табличної частини розділу Б зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема 901 – при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (п. 16 Порядку №1307).

 

 

11.07.2017

Платники Тернопільщини у першому півріччі оскаржили 31 податкове повідомлення - рішення 

Впродовж шести місяців 2017 року від платників податків Тернопільщини до Головного управління Державної фіскальної служби в області на розгляд в адміністративному порядку надійшло 18  первинних скарг, в яких оскаржено 31 рішення. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року кількість скарг, що надійшла на розгляд управління, зменшилась на 28, а кількість оскаржених рішень – на 21 одиницю.

За відповідний термін Головним управління ДФС у Тернопільській області розглянуто 75 скарг платників податків на 92 рішення. За результатами розгляду скарг з початку року залишено без змін 90 рішень на загальну суму понад 58 млн 388, 9 тис. гривень, скасовано повністю  2 рішення на суму 8,86 млн гривень.

У червні до ГУ ДФС Тернопільщини надійшла 1 скарга, в якій  юридичною особою оскаржено 1 податкове повідомлення–рішення з податку на додану вартість, скаргу залишено без розгляду. За цей період ДФС України розглянуто 3 скарги, залишено без змін 4 рішення на суму 129,51 тис. гривень.

11.07.2017

Коли отримано квитанцію про відмову у реєстрації податкової накладної При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Квитанція є підтвердженням зупинення реєстрації.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ у квитанції зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Згідно з пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ письмові пояснення та/або копії документів, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії ДФС.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, розглядаються комісією ДФС.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яке надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

При відмові у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник може оскаржити дане рішення в адміністративному або судовому порядку.

11.07.2017

Кошти з рахунку «спрощенця» відкритого для підприємницької діяльності перераховано на рахунок члена сім’ї: що з ПДФО

Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця – платника єдиного податку з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

Згідно з абзацом другим п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених ПКУ для оподаткування додаткового блага.

При цьому, відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Таким чином, доходи у вигляді подарованих грошових коштів, які перераховуються із рахунку фізичної особи - підприємця – платника єдиного податку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, на рахунок фізичної особи - члена сім’ї першого/другого ступеня споріднення включаються до загального місячного оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

11.07.2017

Щоб правильно розподілити алкогольні напої у додатках 

Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше зазначаються платниками акцизного податку у розділі А «Податкові зобов’язання із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше» декларації акцизного податку (далі – Декларація).

У Додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу)» до Декларації вказуються коди товарів (продукції), на які ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено специфічні ставки акцизного податку (лікеро-горілчані вироби, коньяк, пиво, винопродукція (крім коньяку), сидр, перрі та інші зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додання спирту)).

У Додатку 3 «Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 ПКУ)» до Декларації вказуються коди алкогольних напоїв, на які п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено ставки акцизного податку та при виробництві яких використовується спирт етиловий, призначений для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів) та отриманий виробниками відповідно до норм ст. 225 ПКУ (горілка, настойки, лікери, слабоалкогольні напої).

Нагадаємо, що форму декларації акцизного податку, Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14.

10.07.2017

Особливості електронної системи управління ризиками при адміністрування ПДВ обговорили під час семінару у ГУ ДФС Тернопільщини 

  Про основні зміни в адмініструванні ПДВ, в тому числі основні аспекти запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР), розповіла нещодавно під час семінару для працівників об’єднаних державних податкових інспекцій та працівників Головного управління ДФС Тернопільщини начальник управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Тернопільській області Наталя Волошинович.

«Запроваджена у квітні цього року система моніторингу критеріїв оцінки ризиків вже з першого липня функціонує повноцінно. Здійснюється вона Державною фіскальною службою України на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності, якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації», - зазначила Наталя Григорівна.

Якщо ж за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям ризику, тоді реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За словами начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем фіскального відомства, це нововведення автоматично аналізує податкову накладну на наявність ризиків, таким чином сприяє ефективності боротьби з ухиленням від сплатити податків. Адже вже на стадії реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування  Державна фіскальна служба України зможе не тільки відмоніторювати порушення та  належно  реагувати на них, а й унеможливить безпідставне формування податкового кредиту  до моменту подання податкової декларації з ПДВ.

Під час семінару присутніх також ознайомили із новим порядком заповнення декларації з податку на прибуток, розповіли про можливості використання в роботі різноманітних електронних сервісів, що розміщенні на веб-порталі ДФС України, зокрема Електронного кабінету платника податків та інших інформаційних ресурсів ДФС, які допомагають платникам під час здійснення господарської діяльності.

10.07.2017

Понад 374 млн гривень ПДВ спрямували до держбюджету мешканці Тернопільщини  Впродовж першого півріччя 2017 року до державного бюджету надійшло податку на додану вартість в сумі 374,1 млн грн, в тому числі у червні – 53,4 млн грн ПДВ.

Повідомляємо, що станом на перше липня в області зареєстровано 2 691  платник податку на додану вартість, у тому числі 2 307  юридичних осіб та 384 фізосіб-підприємців.

Порівняно з початком року кількість платників податку на додану вартість в області зросла на 110 осіб, в тому числі по юридичних особах відбулося збільшення на 87 осіб.

10.07.2017

Подання оновленої звітності з податку на прибуток 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Зміни внесені, зокрема, до основної частини декларації у зв’язку із змінами в оподаткуванні при діяльності з випуску та проведення лотерей.

З форми декларації виключено розділи «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств» та «Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств».

У розділі «Виправлення помилок» змінено нумерацію рядків 27-31 на 26-30.

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю «Наявність додатків» доповнено графою «ФЗ12», яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

Платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Детально про ці та зміни у додатках до декларації йдеться у листі ДФС України від 30.06.2017 №16989/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 №467».

 

10.07.2017

Заповнення податкової декларації підприємця «спрощенця» при виправленні самостійно виявлених помилок 

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – наказ №578).

Декларація може подаватися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації).

При поданні звітної (звітної нової) декларації у полі 02 декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

При поданні уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

10.07.2017

Звіт про суми податкових пільг: чи подають отримувачі бюджетної дотації?  Починаючи з 1 січня 2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.

При цьому, відповідно до вимог ст. 16 прим.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон) сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Згідно з п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок), суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – звіт) за формою згідно з додатком.

Пунктом 4 розділу І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.

Відповідно до п. 8 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами оподаткування ПДВ і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, подання звіту про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.

07.07.2017

Платники Тернопільщини перерахували до держскарбниці понад 2 млрд податків і зборів  Впродовж першого півріччя до Зведеного бюджету органами ДФС забезпечено збір податків та зборів в сумі 2 млрд 157,3 млн грн, що на 640,7 млн грн або на 42,2% більше, ніж за шість місяців минулого року. Індикативні показники виконано на 111,5%, додатково надійшло понад 222 млн гривень.

За словами начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата, надходження до державного бюджету сягнули позначки 888,5 млн грн, а це у 1,5 разів більше аналогічного періоду минулого року. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 374,1 млн грн податку на додану вартість, 73 млн грн податку на прибуток та 20,2 млн гривень акцизного податку.

Місцеві бюджети у січні-червні цього року отримали 1 млрд 268,8 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надійшло на 365 млн грн або 40,4% більше коштів.

07.07.2017

Про зупинення та відновлення реєстрації податкової накладної 

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений термін.

Абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після набрання чинності змінами до відповідної норми ПКУ, тобто після 01.01.2017.

Якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН зупинена в порядку, визначеному в п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ. При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п. п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Про це йдеться у листі ДФС України від 16.06.2017 №15731/7/99-99-15-03-02-17.

07.07.2017

«Уточненку» можна подати до дати початку проведення перевірки  Пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ.

Статтею 177 ПКУ визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів діяльності, доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб, та відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, платник податку може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про проведення перевірки.

07.07.2017

Куріння кальяну з 5 відсотковим податком

Відповідно до п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п. п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно із Законом України «Про митний тариф України» в підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату. Проте продукти, що не містять табаки, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Отже, тютюн для кальяну, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром.

Тютюн для кальяну та/або алкогольні напої, які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у тому числі у вигляді куріння кальяну), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяну, вина, тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому платник податку – суб’єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об’єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Підпунктом 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ передбачено, що для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків.

У червні Тернопільщина забезпечила надходження податку на прибуток у сумі майже 2 млн гривень 06.07.2017

У червні цього року платники податків Тернопільщини сплатили до Зведеного бюджету України 1,9 млн грн податку на прибуток, в тому числі до державного бюджету – 1,7  млн грн, місцевих бюджетів – 0,2 млн грн. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, індикативний показник доходів загального фонду виконаний на 110,5%, до державного бюджету – на 106,1%, місцевих бюджетів – на 188,2%.  

До зведеного бюджету за цей період забезпечено 60,5 тис. грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету.

В свою чергу, до місцевого бюджету від юридичних осіб, платників єдиного податку області надійшло 4,4  мільйони гривень.

06.07.2017

Що необхідно знати, щоб зустріти фактичну перевірку 

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб’єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред’явлення таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

 

06.07.2017

Випадки для коригування форм №1-ОПП та №5-ОПП 

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема й про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, внесені на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію, документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону №755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі.

Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (п. 2 ст. 13 Закону №755).

Реєстраційні заяви за ф. №1-ОПП та за ф. №5-ОПП затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок).

Платники податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, подають до контролюючого органу заяви за ф. №1-ОПП (додаток 5 до Порядку) або за ф. №5-ОПП (додаток 8 до Порядку), що містять інформацію про види діяльності в полях 6а та 4а «другорядні види діяльності» відповідно.

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які має право використовувати у своїй діяльності суб’єкт господарювання.

Тобто, суб’єкт господарювання, відомості про якого не включаються до ЄДР, який планує здійснювати більше 5-ти другорядних видів діяльності, при заповненні полів 6а ф. №1-ОПП та полів 4а ф. №5-ОПП «другорядні види діяльності» може у зручний для себе спосіб збільшувати кількість рядків.

Щодо платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, то інформацію про види діяльності контролюючий орган отримує від державного реєстратора.

 

06.07.2017

Імпорт технічних та інших засобів реабілітації: оподаткування митними платежами  При ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), а також комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно з частиною першою ст. 286 Митного кодексу України за ставками, встановленими Законом України «Про Митний тариф України».

Підпунктом 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено звільнення від оподаткування податком на додану вартість, зокрема операцій з постачання технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), а також комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 197.4 ст. 197 ПКУ звільнення від оподаткування товарів, передбачене п. 197.1 ст. 197, поширюється на операції із ввезення на митну територію України.

Відповідні переліки технічних та інших засобів реабілітації, а також комплектуючих і напівфабрикатів для їх виготовлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №79 «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України».

При цьому у графі 36 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа зазначається цифровий код податкової пільги відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, «145».

06.07.2017

ДФС: Платники податків самостійно обирають програмне забезпечення для формування та подання електронної звітності

Державною фіскальною службою України  забезпечується функціонування «Електронного кабінету платника» (ЕКП), за допомогою якого можливо сформувати та надіслати до органів ДФС електронні документи. Вхід до «Електронного кабінету платника» здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК).

При цьому перевірка ЕЦП здійснюється  при вході в особистий кабінет ЕКП шляхом перевірки чинності посиленого сертифіката за даними відповідного онлайн сервісу АЦСК (OCSP). У разі якщо сервер АЦСК не доступний, ідентифікацію платника здійснити не можливо, про що платнику формується відповідне повідомлення.

Крім того, у рубриці «Електронна звітність» на офіційному веб-порталі ДФС розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist).

ДФС повідомляє, що прийняття та обробка «Єдиним вікном подання електронної звітності» електронних документів (податкової звітності, податкових накладних та інших документів) здійснюється з використанням ЕЦП будь-якого АЦСК відповідно до чинного законодавства.

Електронний реєстр суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, оприлюднюється на офіційному сайті Центрального засвідчуваного органу Міністерства юстиції України czo.gov.ua/ca-registry.

Платники податків для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Крім того, станом на 17 год. 00 хв. 5 липня 2017 року платниками надіслано, а ДФС прийнято та оброблено більше 500 тисяч податкових накладних.

 

05.07.2017

Ігор Комендат: На сьогоднішній день ключовою метою нашої співпраці має стати зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів

Про  актуальні  питання  діяльності Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції, координацію спільних заходів, спрямованих на виявлення та залучення наявних резервів додаткових надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів, вирішення проблем легалізації землі та заробітної плати обговорили нещодавно у Кременці під час кущової наради начальника Головного управління ДФС в області Ігоря Комендата, голови Тернопільської облдержадміністрації Степана Барни та керівників райдержадміністрацій, районних рад, об’єднаних територіальних громад Кременецького, Збаразького, Підволочиського, Лановецького та Шумського районів.

За словами керівника фіскального відомства області Ігоря Комендата, у цьому році загалом по Кременецькій ОДПІ спостерігаються високі темпи росту дохідної частини місцевих бюджетів (150%) при середньообласному показнику 140,4%. Якщо говорити про загальну суму доходів місцевих бюджетів Кременецького, Збаразького, Підволочиського, Лановецького та Шумського районів, контроль за справлянням яких покладено на ДФС, то впродовж першого кварталу вона склала понад 200 млн грн, що на 66,8 млн грн більше відповідного періоду минулого року.

«Незважаючи на той факт, що у районах забезпечено виконання показника запланованих доходів, податкова база освоєна далеко не в повному обсязі. Базовими доходами для місцевих бюджетів на сьогодні є ПДФО, єдиний податок, майнові податки та акцизний податок з роздрібного продажу, тому основну увагу слід акцентувати на освоєння резервів цих платежів», - додав Ігор Юлійович.

Під час наради  учасники обговорили й проблемні питання щодо легалізації ринку підакцизних товарів, заробітної плати та плати за землю. Найбільш актуальним було й питання щодо встановлення оптимальних ставок податків, затверджених місцевими радами.

Окрім цього, присутні визначили шляхи покращення умов для розвитку підприємництва в районах, підвищення ефективності використання земель сільськогосподарськими товаровиробниками, і збільшення від них податкових платежів, а також внесли пропозиції щодо пошуку резервів для розширення бази оподаткування та протидії тіньовій зайнятості населення у районах.

«Ефективність бюджетного процесу залежить від ролі та відповідальності усіх учасників - починаючи з планування, встановлення і затвердження ставок, поточного адміністрування і закінчуючи контролем за повнотою та своєчасністю сплати належних сум податків і зборів. Тому кожному із них треба проявити принципову позицію при виконанні своїх функцій та повноважень», - підсумував очільник Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна.

Ще фото

05.07.2017

Урядом врегульовано питання застосування штрафних санкцій при реєстрації податкових накладних 

 Враховуючи численні побажання бізнесу Державна фіскальна служба України ініціювала розробку законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Зазначений законопроект було розроблено Міністерством фінансів України. Сьогодні, 4 липня, документ винесено на розгляд Уряду та схвалено.

 Прийняття цього законопроекту врегулює ситуацію неумисного порушення платниками податку граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з причин несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.

У зв’язку з чим до Податкового кодексу вносяться зміни про незастосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 до 15 червня 2017 року.

При цьому, такі штрафні санкції не застосовуються лише в разі, якщо реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулась не пізніше 15 липня 2017 року.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

05.07.2017

У податковій міліції ГУ ДФС Тернопільщини підвели підсумки роботи у першому півріччі  Підрозділи податкової міліції продовжують виконувати свої завдання щодо протидії злочинності у сфері оподаткування та забезпечення надходжень до бюджету за рахунок скорочення «тіньового» сегменту економіки.

Впродовж першого півріччя поточного року у ході розслідування кримінальних проваджень за фактами умисного ухилення від сплати податків до бюджету забезпечено надходження 4,3 млн гривень. Троє осіб, які обвинувачувались в умисному ухиленні від сплати податків, під час досудового слідства добровільно та у повній мірі відшкодували завдані ними збитки у сумі 3,4 млн грн,  тому до суду направлено клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності. 

Незважаючи на суттєве посилення санкцій за порушення порядку обігу підакцизних товарів, ця сфера залишається однією із найбільш криміналізованих. Відтак протягом січня-червня співробітниками податкової міліції області вилучено контрафактної підакцизної продукції на суму 5,7 млн грн та припинено діяльність двох підпільних цехів по виготовленню горілчаних виробів. За результатами проведених заходів  упереджено втрати бюджету на суму 2,1 млн гривень.

На сьогодні судами прийнято рішення про конфіскацію контрафактної підакцизної продукції на суму 3,3 млн грн, до кримінальної відповідальності притягнуто трьох осіб, двох із них засуджено до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку.

Крім цього, працівники податкової міліції Головного управління ДФС в області здійснюють роботу щодо забезпечення додаткових надходжень до бюджету за рахунок відпрацювання реальних суб’єктів господарювання, які скористались послугами суб’єктів фіктивного підприємництва. За результатами проведеної роботи у ході розслідування кримінальних проваджень забезпечено надходження 1,2 млн грн податку на додану вартість.

Спільно із Тернопільською митницею ДФС підрозділи податкової міліції ГУ ДФС  Тернопільщини проводять заходи щодо викриття та припинення правопорушень у митній сфері. За результатами розгляду протоколів про порушення митних правил, складених на основі матеріалів податкової міліції, накладено штрафи на суму майже 2,5 млн гривень.

Також співробітники податкової міліції області пліч-о-пліч із представниками інших правоохоронних органів несуть службу в зоні проведення антитерористичної операції. З початку бойових дій на сході країни, службу у зоні проведення АТО пройшли 29 працівників підрозділів податкової міліції області. Вони виконували свої обов’язки у складі мобільних груп, патрулюючи лінію розмежування, несли службу на контрольних пунктах в’їзду / виїзду, перешкоджаючи незаконному переміщенню через «умовний» кордон на сході країни товарів та грошових коштів, які використовувались для фінансування терористичної діяльності.

05.07.2017

Таблицю даних за встановленою формою – розгляне Комісія ДФС  Починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

За інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі ДФС України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/301239.html) платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При подані Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.

Зразок заповнення Таблиці.

05.07.2017

Коли податки сплачують напередодні

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

05.07.2017

Хто може експортувати металобрухт

Відповідно до ст. 1 Закону України від 5 травня 1999 року №619-XIV «Про металобрухт» (далі – Закон №619) до металобрухту відносяться непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Статтею 9 Закону №619 встановлено, що протягом 9 років з дня набрання чинності Законом України від 13 грудня 2006 року №441-V «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» (далі – Закон №441) експорт (вивезення) металобрухту здійснюється тільки спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлені такі товари, за наявності експортного сертифіката якості.

Датою набрання чинності Законом №441 є дата вступу України до Світової організації торгівлі (16.05.2008).

Тобто відлік зазначеного вище дев’ятирічного строку щодо здійснення експорту (вивезення) металобрухту виключно спеціалізованими металургійними переробними підприємствами почався з набранням чинності Законом №441 (16.05.2008) та втратив чинність у 2017 році (після 16.05.2017).

 

04.07.2017

З початку року складено 99 адмінпротоколів про порушення митних правил  Протягом п’яти місяців цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 99 адміністративних протоколів про порушення митних правил на загальну суму 4 млн 819,2 тис. грн. Вилучено предмети правопорушення у трьох справах попередньою вартістю 98,3 тис. гривень. Найчастіше порушували ч. 1-3 ст 470 (35 справ), ч. 1-2 ст. 483 (32 справи) та ст.. 485 Митного кодексу України (25 справ) тощо.

Митницею розглянуто 64 справи про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення до відповідальності винних осіб із застосуванням штрафів на загальну суму 2 млн 251,1 тис. гривень.

За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку у січні-травні від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до бюджету перераховано 162,1 тис. гривень.

До суду передано 33 справи на 4 млн 692,9 тис. гривень. Судом винесено 15 постанов про накладення стягнення на суму 2 млн 796,7 тис. грн, в тому числі із застосуванням конфіскації товарів.

04.07.2017

Працівники фіскальної служби Тернопільщини - у всесвітньому Марійському відпустовому місці – духовному центрі с. Зарваниця 

Щороку сотні працівників та ветеранів органів фіскальної служби Тернопільської та Івано-Франківської областей  об’єднуються у професійній прощі, яка проходить у Марійському духовному центрі с. Зарваниця. Цьогоріч проща відбулась третього липня, і вже традиційно, до представників Тернопільщини долучилися також й колеги з Івано-Франківської області.

Прочани взяли участь у Божественній літургії в соборі Зарваницької Матері Божої за участі єпископа–помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ Теодора Мартинюка.

На початку Богослужіння єпископ закликав усіх до спільної молитви за мир та спокій в Україні, а також за всіх тих, хто постраждав в наслідок війни на сході.

Згодом прочани, які прибули на прощу, мали змогу отримати повний відпуст, приступивши до св. Тайн Покаяння та Пресвятої Євхаристії.

З молитвою працівники пройшли Хресною Дорогою, де кожен міг осмислити страждання Ісуса Христа, купались у джерелі Святої Анни та приклалися до мощів святих, які знаходяться у парафіяльному храмі Зарваниці.

Учасники прощі оглянули неймовірної краси споруди і пам’ятки, зокрема, збудований на схилі гори собор Зарваницької Божої Матері, чотириярусну дзвіницю, відкриту каплицю, у центрі якої сяє ікона. Це місце користується в народі великою пошаною і любов’ю. У Зарваницю приїжджають люди не тільки з України, а й зі всього світу.

«Хто хоч раз побував у Зарваниці, прагне повернутися сюди знову, - стверджують працівники Головного управління ДФС Тернопільщини. -  Всі прощі тут різні, не подібні одна на одну, але всі вони ведуть до Бога, до Матінки Божої».

04.07.2017

Алкогольний звіт: одиниця виміру при заповненні 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує,що форма Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470.

Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт №1-ОА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту №1-ОА є декалітри (дал).

Звіт №1-ОА складається з трьох розділів. У графах 3-13 розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» та у графі 5 розділів II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» та ІІІ «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація алкогольних напоїв» Звіт № 1-ОА має формат даних до 3 знаків включно після коми.

04.07.2017

Штрафна санкція та пеня за не сплату підприємцем податкового зобов’язання

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно, згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується (п. п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Однак, якщо фізичною особою - підприємцем несвоєчасно сплачена сума самостійно визначеного зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПКУ встановлено, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, до фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання, визначеного ним в річній декларації про майновий стан та доходи, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

03.07.2017

Підприємці Тернопільщини сплатили майже 168 млн грн єдиного податку  Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво зростають та поповнюють бюджети місцевих громад.

Загалом станом на початок червня цього року на податковому обліку перебувають майже 27 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування. Зокрема, із 23030 фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі 4694 – платники першої групи, 12889 – платники другої групи та 5447 – платники третьої групи. Серед юридичних осіб 2898 платників єдиного податку третьої групи та 753 платників єдиного податку четвертої групи.

Загалом до місцевих бюджетів Тернопільщини від представників малого підприємництва надійшло майже 168 млн грн єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці сплатили 108,3 млн грн єдиного податку, а юридичні особи – 59,6 млн гривень.

 

03.07.2017

Кого відносять до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При складанні власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п. п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Згідно із п. п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого, згідно з його умовами, покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі – уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п. п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (п. п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. п. 252.1.6 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).

03.07.2017

Хто отримає податкову вимогу 

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст.59 ПКУ).

Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПКУ коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

03.07.2017

Які об’єкти не підпадуть під податок на нерухоме майно 

Відповідно до п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Підпунктом 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції (далі – АТО).

Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

 

30.06.2017

Першолипневі зміни для платників ПДВ 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу інформує, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України при відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Критерії).

Платник податку при отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а в перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017) при отриманні квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

Звертаємо увагу, що при поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

Зразок заповнення Таблиці можна віднайти на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/301239.html.

30.06.2017

Роботодавці Тернопільщини до бюджету сплатили майже мільярд гривень ЄСВ  З початку року платники Тернопільщини перерахували до бюджету 963,3 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 228,7 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 131,1%. Порівняно з січнем-травнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 326,7 млн грн або на 51,3%.

Зокрема, за підсумками травня поточного року на соціальні гарантії направлено 204,1 млн грн ЄСВ, що становить 133,6% виконання прогнозного показника. Порівнюючи з минулорічним травнем надходження зросли на 74,1 млн грн або на 57,1%.

30.06.2017

На таксі у відрядженні: що з ПДФО

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то суми відшкодованих витрат за користування таксі під час відрядження, як в межах території України так і за кордоном не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

30.06.2017

Документи, що дозволять провести перевірку 

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової, позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (п. 81.1 ст. 81 ПКУ).

Згідно із п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший п. 79.2 ст. 79 ПКУ).

Повідомлення щодо проведення документальної планової та позапланової невиїзної перевірки підписуються керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюються печаткою контролюючого органу.

Водночас слід зазначити, що п. п. 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

30.06.2017

Можливість фізичної особи – засновника юридичної особи на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно 

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

 

29.06.2017

ДФС Тернопільщини: стан розгляду запитів на публічну інформацію  Протягом січня-травня цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшов 21 інформаційний запит.

Переважно запити адресували ГУ ДФС в області і Тернопільській об’єднаній ДПІ (по 9 запитів), Кременецькій (2) та Чортківській ОДПІ (1).

Поштою надійшло 10 запитів, а 11 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 11 громадян, 7 юридичних осіб, 2 об’єднання громадян без статусу юридичної особи та 1 запит від представників засобів масової інформації.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків інших громадян, кількістю створених Центрів обслуговування платників і кількістю наданих ними адміністративних послуг, чисельністю зареєстрованих платників податків.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на 11 запитів, ще по 8 відмовили у наданні інформації, а ще два запити надіслали належним розпорядникам інформації.

 

29.06.2017

В електронному вигляді - і запит про подання інформації 

Вимоги до запиту про подання інформації визначені п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Крім того, п. 9 Порядку передбачено, що в окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а при направленні в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної фіскальної служби – при надходженні сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку (п. 13 Порядку).

Суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної фіскальної служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено ПКУ (п. 14 Порядку).

Отже, контролюючі органи мають право направляти платникам податків, у тому числі тим, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах, запит про подання інформації в електронному вигляді, підписаний керівником органу ДФС (його заступником або уповноваженою особою) та скріплений печаткою.

Датою отримання такого запиту є дата надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

 

29.06.2017

До уваги платників ПДВ

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 20.06.2017 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (далі – Наказ №566) та №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ №567). Зазначені накази прийнято відповідно до вимог п. 74.2 ст. 74, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наказом №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України (далі – Порядок), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, та визначено засади діяльності такої комісії, а також права та обов'язки її членів.

Комісією, зокрема, розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Наказом №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків (далі – Критерії), достатні для зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.

З текстом Наказів №№566, 567 можна ознайомитися скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

29.06.2017

Коли прибуткова операція позбавить статусу неприбуткову організацію  При недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

 

27.06.2017

Керівництво фіскальної служби та митниці області взяли участь у відзначенні 21-ї річниці прийняття Конституції України 

День Конституції України - одне з наймолодших державних свят, яке з гордістю відзначають українці.

Сьогодні з нагоди 21-ї річниці прийняття Конституції України у Тернополі відбулись урочистості. У заході взяли участь перший заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Марія Мельник, заступник начальника Тернопільської митниці ДФС Андрій Саварин та представники фіскального відомства.


Святкування розпочали виконанням «Гімну України», а після нього священики відслужили молебень за мир і спокій в Україні та за український народ.

У цей день на головній площі Тернополя здебільшого говорили про Основний Закон країни, яким наш народ підтвердив своє прагнення розбудувати незалежну, демократичну державу. Адже для українців ухвалення Конституції стало найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

 Слова подяки та шани звучали для тих, хто зараз боронить країну в антитерористичній операції, їх сімей та близьких.

З нагоди відзначення чергової річниці прийняття Конституції України перші особи вручили державні нагороди та почесні грамоти кращим представникам, які досягли значних здобутків у професійній діяльності в різних галузях нашого краю.

Відтак розпорядженням голови Тернопільської ОДА Степана Барни з нагоди відзначення Дня Конституції України та за відмінне виконання службових обов’язків медалями «За службу Україні» Тернопільської облдержадміністрації нагородили й підполковника податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області Вадима Пінькаса та майора податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області Андрія Дутку.

Ще фото

 

 

27.06.2017

Вітання Ігоря Комендата та Оксани Антонович з Днем Конституції України 

Шановні мешканці Тернопілля!

Шановні платники податків!

Щиро вітаємо вас із визначним святом — Днем Конституції України!

Бажаємо успіхів і плідної праці на благо українського народу.

Нехай це свято додасть вам наснаги і творчих здобутків

в ім’я процвітання нашої незалежної Батьківщини. 

Від усієї душі зичимо вам міцного здоров’я, 

довгих років життя, миру та благополуччя, 

звершення усіх планів заради світлого майбуття рідної України!

 

Зі святом!

З повагою

начальник Головного управління

ДФС у Тернопільській області

Ігор Комендат

 

З повагою

начальника Тернопільської митниці ДФС 

Оксана Антонович

27.06.2017

Третина письмових звернень – про ухилення від сплати податків

У січні-травні цього року до органів ДФС у Тернопільській області надійшло 73 письмових звернень. Серед листів – 69 заяв та 4 скарги, колективних звернень не надходило.

Із загальної кількості отриманих письмових звернень найбільше (а це 32) надійшло ГУ ДФС в області, Тернопільській ОДПІ – 27 звернень, решта – Кременецькій і Бучацькій ОДПІ (відповідно 9 та 5 звернень).

Серед авторів письмових звернень є шестеро пенсіонерів, підприємець, працівник бюджетної сфери, дві фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, а по 63 громадянах соціальний стан авторів звернень не визначено.

За тематикою 26 звернень (35,6%) стосувалися інформування про ухилення від сплати податків, адміністрування загальнодержавних податків – 16 звернень (21,9%), реєстрації та обліку платників – 6 звернень (8,2%), адміністрування місцевих податків – 4 звернення (5,5%) тощо.

Із усіх отриманих письмових звернень розглянуто у встановлений законом термін 66 звернень, ще 7 звернень перебувають на виконанні, термін розгляду по яких не настав. За результатами розгляду 32 звернення вирішено позитивно, надано роз’яснення по 8 зверненнях, 6 перенаправлено за належністю, 15 звернень не підлягали розгляду, ще два звернення повернуто авторам, а по трьох надано відмову.

27.06.2017

Яку податкову накладну не зареєструють з 1 липня

ДФС України повідомила, що з 1 липня повноцінно запрацює електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ, яка автоматично буде зупиняти реєстрацію ризикових податкових накладних.

З 1 квітня поточного року систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН працює в тестовому режимі, з 1 липня цього року вже буде працювати в звичайному режимі.

Зупинка ризикових накладних буде відбуватися за допомогою програмного комплексу, який на сьогодні створений та працює. Низка підприємств вже сьогодні отримують квитанції з інформацію про те, що їх операції, їх податкові накладні віднесені до ризикових і з 1 липня може відбутися зупинка цих податкових накладних.

Якщо податкова накладна не є ризиковою, то вона реєструється, якщо ризикова – зупиняється. Платник податку має можливість звернутися до ДФС – надати документи та надати відповідні документи. Комісія розглядає цю заяву та протягом 5 днів приймає рішення чи дійсно ця операція не містить ознаки ризику і тоді накладна реєструється, чи це ризикова накладна і вона зупиняється.

27.06.2017

Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом: обчислюємо плату Згідно з п. п. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п. п. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот, наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ.

Згідно із п. п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

При продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

27.06.2017

Матеріальна допомога для колишнього працівника: наслідки для підприємства 

Статтею 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що колективний договір складається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.

Особливості оподаткування благодійної допомоги передбачені п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

При цьому благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

При отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, встановлений абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО.

26.06.2017

Протидія корупції в ДФС: з початку року проведено 57 службових перевірок З початку року відділ внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Тернопільській області вживає заходи щодо упередження, виявлення та припинення проявів корупції, а також профілактики можливих протиправних дій працівниками в податковій і митній сферах.

Підрозділом здійснюється постійний контроль за діяльністю працівників під час виконання службових обов’язків, встановлюються особи, схильні до вчинення протиправних дій, та вживаються заходи щодо відсторонення потенційних порушників від виконання службових обов’язків.

Так, у січні-травні цього року стосовно працівників фіскальної служби області проведено 57 службових перевірок. За результатами перевірок керівникам структурних підрозділів ГУ ДФС в області направлено 12 подань з метою проведення тематичних

За результатами розгляду подань відкрито 4 дисциплінарних провадження (по два у податковій і митній сферах), у 16 випадках вжито заходи дисциплінарного впливу, в тому числі винесено догану, 14 зауважень, одного працівника звільнено.

Варто нагадати, що громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість цілодобово повідомляти про факти вимагання неправомірної вигоди або інші корупційні та неправомірні дії з боку працівників ДФС при митному оформленні або в процесі податкового контролю на антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» за телефоном 044284-00-07.

26.06.2017

Неприбуткові організації відображають фінансову звітність у додатку ФЗ

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 20 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Наказ №469), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521.

Наказом №469 затверджено зміни до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації», виклавши її у новій редакції.

Зокрема, Наказом №469 передбачено, що фінансова звітність, яка подається відповідно до пункту 46.2 статті 46 розділу I Податкового кодексу України, є додатком ФЗ до Звіту та його невід’ємною частиною.

З оновленим текстом наказу можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

26.06.2017

Період для застосування нової ставки для «спрощенця» другої групи

Відповідно до п. 12.4.1 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

Так, відповідно до п. п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ до місцевих податків належить єдиний податок .

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що рішення про встановлення місцевих податків і зборів має бути офіційно оприлюднено відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). У іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас, відповідно до п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (при її створенні) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Отже, якщо органом місцевого самоврядування, в межах наданих йому повноважень, протягом звітного року внесені зміни до прийнятого рішення по встановлених ставках єдиного податку для платників другої групи, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Обов’язок щодо сплати єдиного податку за новими ставками у платників єдиного податку другої групи виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування.

26.06.2017

Первинка для «спрощенця» при придбанні сільськогосподарської продукції у населення

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Закупівлю сільськогосподарської продукції фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку у населення потрібно оформити такими первинними документами:

- закупівельним актом (форму закупівельного акту наведено в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, які затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 №157, який необхідно складати з кожним продавцем;

- закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637. В таких відомостях зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції та суми виплаченої готівки, що засвідчується підписом здавальника. У додатку 1 до Положення наведено форму відомості на виплату грошей, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.

Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані:

- місце укладання угоди;

- прізвище, ім’я, по батькові продавця;

- найменування продукції;

- ціну одиниці продукції;

- обсяг проданої продукції;

- суму виплачених коштів;

- підпис продавця про отримання даних коштів.

У цих документах слід також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті). Реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма №3 ДФ) (за її наявності) та загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).

23.06.2017

Посадовці ДФС Тернопільщини провели 19 особистих прийомів громадян

З початку року посадові особи територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 19 особистих прийомів громадян. Зокрема, начальник ГУ ДФС області провів 2 особистих прийоми громадян, його заступники – 4, інші посадові особи – 10, а заступники начальників ОДПІ – 3.

На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись п’ятеро підприємців і шестеро пенсіонерів, селянин та державний службовець, а також шестеро громадян інших категорій (два директори і чотири бухгалтери).

За результатами зустрічей громадянам надано 15 усних роз’яснень, по чотирьох зверненнях питання вирішено позитивно.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером (0352) 43-46-33, а ознайомитись, хто з керівництва і коли приймає, можна на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області.

23.06.2017

Відповідальність за несплату земельного податку

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за не своєчасне та не повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, то такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нагадаємо, що згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

23.06.2017

Щоб отримати довідку про доходи – подайте декларацію

Відповідно до п. 296.8 ст.296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ, та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Нагадаємо, що податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «Довідково» у полі 01 заголовної частини декларації.

При цьому у полі 02 заголовної частини декларації заповнюється показник «місяць» (вказується номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково»).

Розділ V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» декларації не заповнюється фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, що подає декларацію з позначкою «Довідково».

23.06.2017

Контрольовані операції зазнали змін

Набрав чинності 16.06.2017 наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №468).

Наказом №468 затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №8).

Зокрема, внесеними змінами до Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) передбачено:

- звіт подається до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

- якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

1) новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

2) уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»). Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 
22.06.2017
Футбольна першість – у команди Головного управління ДФС Тернопільщини

Дев’ять команд працівників правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб впродовж 20-21 червня у рамках програми комплексних змагань «Динаміада-2017» виборювали першість у змаганнях з міні-футболу на футбольному майданчику фізкультурно-спортивного товариства "Динамо".

Турнір пройшов у запеклій та безкомпромісній боротьбі, кожен матч тримав у напрузі як вболівальників, так і керівників відомств, які прийшли підтримати свою команду.

Загалом у дводенному турнірі змагалися 90 учасників із колективів фізкультури правоохоронних органів.

У фінальний день за чемпіонство боролись команди Головного управління ДФС в області та військовослужбовці Нацгвардії - військової частини 3002. Згуртованість, командна гра та неабиякий досвід гравців фіскальної служби вкотре допомогли команді здобути перемогу. Єдиним голом у ворота суперника вони вибороли бажане перше місце.

За словами начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата, працівники фіскальної служби області часто беруть участь у такого роду змаганнях, і вже третій рік підряд вони виборюють переможне золото у фіналі «Динаміади».

«Кожна з команд сьогодні показала високі результати гри і довела, що гідна перемоги. Я щиро вітаю гравців фіскального відомства, які вкотре підтвердили свою майстерність у цьому виді спорту та продемонстрували чудову, злагоджену гру», - додав Ігор Комендат.

Третє та четверте місце турніру зайняли колективи Головного управління Нацполіції та Управління поліції охорони.

Усі учасники отримали нагороди у вигляді пам’ятних кубків та дипломів.

22.06.2017

За порушення трудового законодавства одному із підприємців Тернопілля доведеться сплатити 130 тис. гривень штрафу

Головне управління ДФС у Тернопільській області вживає заходів щодо протидії детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення.

Відтак, в області створено робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу яких входять, зокрема, і представники фіскальної служби. Зазначені групи здійснюють обстеження суб’єктів господарювання щодо дотримання норм трудового законодавства, оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.

Нещодавно під час проведення обстеження магазину, що належить одному із підприємців нашої області, виявлено найманого працівника, який виконував трудові функції продавця. Трудовий договір із таким працівником не був укладений, що суперечить ст. 24 Кодексу законів про працю України. Крім цього, роботодавець виплачував заробітну плату працівнику, не відображаючи зазначені операції в документах.

Матеріали порушень передані в Управління Держпраці у Тернопільській області.

В результаті спільно проведених заходів підприємця за порушення трудового законодавства притягнуто до відповідальності в розмірі 130 тис. гривень.

Працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області й надалі вживатимуть заходи щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення.

Слід пам’ятати, що за порушення норм законодавства про працю передбачена не тільки адміністративна, але й кримінальна відповідальність.

22.06.2017

У Центрах обслуговування платників Тернопільщини побували майже 200 тисяч громадян

У січні-травні цього року Центри обслуговування платників при об’єднаних державних інспекціях і їх відділеннях відвідали 197830 платників податків Тернопільщини, яким надано понад 41 тис. адміністративних послуг.

Найактивніше зверталися у Центр обслуговування платників при Тернопільській ОДПІ, фахівці якого надали 42,6% від загальної кількості адмінпослуг.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана понад 20 тис. фізичним особам або 49,3%. Також значну кількість послуг надано з реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 4748 (11,4%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 4178 (10,1%), реєстрації платників єдиного податку– 3226 (7,7%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 2989 (7,2%).

За безкоштовними посиленими сертифікатами відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадян з початку року до працівників сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України звернулися 4774 платники податків.

У залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. Такою послугою у січні-травні скористалися 63 платників податків.

22.06.2017

Будівлі сільськогосподарських товаровиробників: нарахування податку на нерухомість

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування. Так, до таких об’єктів нерухомості належать будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З метою застосування норм п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – ДК 018-2000), належать до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127), клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Враховуючи зазначене, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються ними для виробництва сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах.

22.06.2017

Літній відпочинок для членів профспілки: фінансові наслідки

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто зазначене положення поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.

Водночас п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ.

Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

21.06.2017

На одному із автотранспортних підприємств Тернопільщини вилучено фальсифікату на суму понад 356 тисяч гривень

Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС в області спільно із працівниками прокуратури області у ході проведення операції «Акциз-2017» припинено діяльність підпільного цеху, у якому здійснювалось виготовлення алкогольних напоїв.

Асортимент фальсифікату, виготовлення якого проводилось у антисанітарних умовах на території одного із автотранспортних підприємств обласного центру, включав у себе як популярні вітчизняні, так і зарубіжні марки. Окрім горілки правопорушники виготовляли ще й коньяк та віскі.

Горілку, крім традиційної скляної тари, також розливали у так звані бег-ін-бокси (пластикові упаковки, поміщені в картонну тару), використання яких заборонено законодавством України.

У ході проведених обшуків вилучено465 літрівнезаконно виготовлених алкогольних напоїв,540 літрівспирту на суму майже 8 тисяч гривень, підроблених марок акцизного податку на горілчані вироби та виноробну продукцію, велика кількість тари, етикеток, корків, пристрій для закорковування пляшок з алкогольними напоями, промислові фени для нагрівання поліетиленової плівки при упаковці алкогольних напоїв. Також вилучено транспортний засіб, який використовувався у процесі протиправної діяльності.

Загальна вартість вилучених з незаконного обігу підакцизних товарів становить 356,9 тис. гривень.

Завдяки вилученню вищевказаних підакцизних товарів вдалось запобігти втратам бюджету від ненадходження акцизного податку більш як на 90 тисяч гривень.

Триває досудове розслідування.

Варто зазначити, що з початку року співробітниками податкової міліції області з незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 5,8 млн гривень. Завершено розслідування та направлено до суду 5 кримінальних проваджень стосовно осіб, які займались незаконним виготовленням та реалізацією фальсифікованих алкогольних напоїв. За результатами судового розгляду прийнято рішення про конфіскацію вилучених з незаконного обігу спирту та алкогольних напоїв на суму 3,3 млн гривень.

 

21.06.2017

Тернопільська митниця: загальний товарообіг склав 257,3 млн дол. США

 

З початку року працівники Тернопільської митниці ДФС оформили 11945 митних декларацій, з яких 7587 – імпортних, 4356 – експортних декларацій та дві оформлено в митному режимі транзит. Це на 36% більше за п’ять місяців минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді. Про це повідомила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

Загальний товарообіг у січні-травні цього року склав 257,3 млн дол. США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 24%. Зокрема, імпортовано товарів на суму 134 млн дол. США, що більше на 29% від минулорічного показника. На 18% зросли обсяги експортних операцій і становлять 123,4 млн дол. США.

Станом на початок червня на обліку у Тернопільській митниці ДФС перебувають 1304 суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічні операції проводилися з торговельними партнерами із 75 країнами світу. Традиційно перші позиції займають Польща (54,1% від усього товарообігу), Німеччина (10,7%), Білорусь (4,6%), Італія (3,2%) та Великобританія (3,1%)

У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з країн Європейського співтовариства, зокрема, з Польщі (46,7% від усього імпорту), Німеччини (18,7%), Великобританії (5%), Італії (5%) та Чехії (2%).

Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до таких країн, як Польща (59,9% від усього експорту), Німеччина (2,2%), Нідерланди (1,8%) та до таких країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, як Білорусь (13,5%) і Казахстан (2,2%).

Здебільшого експортували електроустаткування (44,9% від загальної частки експортованих товарів), м'ясо яловичини (9,6%), олію рослинного походження (6,3%), насіння і плоди олійних рослин (4,7%), продукти переробки овочів, плодів (сік яблучний) (4,2%) та інші товари (30,3%).

А серед імпортованих товарів переважали електроустаткування (проводи та арматура ізольовані, радіотехнічні пристрої тощо) (32,3% від загальної частки імпортованих товарів), транспортні засоби (15,7%), механічне обладнання (12,5%), полімерні матеріали (10,8%), риба (4,4%) та інші товари (24,1%).

21.06.2017

Платники акцизного податку за липень подають оновлену звітність

Міністерством фінансів України прийнято наказ від 24.04.2017 №451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – наказ №451). Наказом вносяться зміни до форми декларації акцизного податку.

Змін зазнали розділи А, Б, В, Д.

У зв’язку зі скасуванням акцизного податку з роздрібного продажу пального з 01.01.2017 суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, не заповнюють розділ II додатка 6 до декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів». Цей розділ заповнюються лише при поданні суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібний продаж пального, уточнюючої декларації за відповідними операціями, що були здійснені до 1 січня 2017 року та задекларовані у звітності, поданій до 21 січня 2017 року.

Наказ №451 набрав чинності з 06.06.2017 р. Враховуючи норми частини другої п. 46,6 ст. 46 Податкового кодексу України, платники акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом №451, не пізніше 20 серпня 2017 року за липень 2017 року.

Більш детально про зміни у розділах декларації акцизного податку йдеться у листі ДФС України №15789/7/99-99-15-03-03-17 від 19.06.2017.

21.06.2017

Складаємо податкову накладну за щоденними підсумками операцій

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій складається у разі:

- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку( з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Така податкова накладна покупцям не видається, у відповідному полі графи «не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 11. У графі «Отримувач» (покупець) зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН «100000000000».

У графі 2 податкової накладної за щоденними підсумками операцій зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3,2 та 3,3) є обов’язковою для заповнення.

Кількість найменувань поставлених товарів у одній податковій накладній не може перевищувати 9999 позицій.

Про заповнення інших граф детальніше йдеться у листі ДФС України №15731/7/99-99-15-03-02-17 від 16.06.2017.

21.06.2017

Закінчується перехідний період для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що з 01.04.2017 відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПКУ.

При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. п. «в» п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу, розглядаються комісією.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яке надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

В той же час період з 1 квітня до 1 липня 2017 року встановлено як перехідний період, протягом якого фактичне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не здійснюватиметься.

20.06.2017

Чергова ротація у зону АТО: співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області вирушили захищати східний кордон

Нещодавно у зону проведення антитерористичної операції вирушила чергова ротація співробітників податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області, які замінили там своїх колег, що несли службу впродовж чотирьох місяців цього року.

Загалом з початку війни на сході країни 29 співробітників підрозділів податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області пройшли службу у зоні проведення АТО. Вони виконували свої обов’язки у складі мобільних груп, патрулюючи лінію розмежування, несли службу на контрольних пунктах в’їзду/виїзду, перешкоджаючи незаконному переміщенню через «умовний» кордон на сході країни товарів та грошових коштів, які використовувались для фінансування терористичної діяльності.

Співробітники податкової міліції області неодноразово брали участь у резонансних затриманнях крупних партій товарів та грошових коштів при спробі їх перевезення через лінію розмежування.
20.06.2017
Платники Тернопільщини скаржитися стали менше

У січні-травні цього року від платників податків Тернопільщини до Головного управління ДФС області на розгляд надійшло 17 первинних скарг, в яких оскаржено 30 рішень (податкових повідомлень-рішень, вимог), в тому числі 3 скарги юридичних осіб на 16 податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість, 2 скарги юросіб на 2 рішення щодо акцизного податку, 3 скарги юридичних осіб на 3 податкові повідомлення-рішення щодо інших податків та 8 скарг на 8 рішень щодо інших платежів та обставин.

Порівняно з п’ятьма місяцями минулого року кількість скарг, що надійшла на розгляд, зменшилася на 27, одночасно на 20 зменшилася кількість оскаржених рішень.

Загалом з початку цього року ГУ ДФС у Тернопільській області розглянуто 74 скарги платників податків на 91 рішення та вимогу, що на 31 скаргу більше порівняно з відповідним періодом минулого року. За результатами первинного розгляду залишено без змін 89 рішень на загальну суму понад 58 млн грн, скасовано повністю 2 рішення на 8,86 тис. гривень.

20.06.2017
Для якої оптової торгівлі необхідна ліцензія

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі встановлено у розмірі:

- алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) – 500 000 гривень;

- тютюновими виробами – 500 000 гривень;

- сидром та перрі (без додання спирту) – 780 гривень;

- виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік – 30000 гривень, обсяг виробництва розраховується з дня внесення плати за ліцензію до дня внесення наступного платежу.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років.

20.06.2017
Що з коригуванням до не зареєстрованої податкової накладної?

Згідно із п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 01.02.2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування.

Отже, розрахунок коригування складений після 01.02.2015 до податкової накладної, яка була складена до 01.02.2015 та яка не підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, підлягає реєстрації в ЄРПН після реєстрації такої накладної.

При цьому, податкова накладна, яка була складена до 01.02.2015 та підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН, але так і не була зареєстрована, та розрахунок коригування, складений після 01.02.2015 до такої накладної, не можуть бути включені до складу податкового кредиту та зареєстровані в ЄРПН.

20.06.2017

Видавнича продукція з території держави-агресора: кому дозволено ввезення

Відповідно до ст. 28 прим. 1 Закону України від 5 червня 1997 року №318/97-ВР «Про видавничу справу» (далі – Закон №318) видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, забезпечує реалізацію Закону №318 шляхом видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України (далі – дозвіл).

Митне оформлення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України для розповсюдження на території України, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за наявності дозволу.

При цьому відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», в графі 44 митної декларації за кодом «5521» зазначаються реквізити дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України.

Для отримання більш детальної інформації щодо видачі дозволу необхідно звернутися до Державного комітету телебачення і радіомовлення України (адреса веб-сайту в мережі Інтернет http://comin.kmu.gov.ua) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2, тел.: (044) 278-53-49, факс: (044) 279-44-50 або надіслати запит на електронну пошту за адресою: office@comin.gov.ua.

19.06.2017

На Тернопільщині 1855 найманих працівників змінили статус нелегалів на офіційно працевлаштованих

Працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області з початку року з метою забезпечення контролю за суб’єктами господарювання, вжиття заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення під час проведених камеральних перевірок і індивідуальних співбесід з 839 суб’єктами господарської діяльності виявили 1859 не облікованих найманих працівників, яким виплатили майже 6,7 млн грн доходів. В результаті проведених заходів бюджету отримав 1 млн 186,6 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1 млн 472,8 тис. грн єдиного соціального внеску. Відтак роботодавці з 1855 громадянами оформили трудові договори.

Також з початку року працівники територіальних органів ДФС області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 21 підприємства, що допустили заборгованість із виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи по 20 підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати в сумі майже 1,6 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – в сумі 274,9 тис. грн, з єдиного соціального внеску – в сумі 186,4 тис. гривень. Також проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 63 підприємств, за наслідками якої 61 підприємство погасило заборгованість із заробітної плати в сумі 3 млн 47,8 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб – в сумі 1 млн 253,6 тис. грн та 1 млн 978,8 тис. грн ЄСВ.

Крім цього, працівники органів ДФС Тернопільщини спільно з органами місцевої влади здійснюють контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. У січні-травні цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 161 підприємства, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 148 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 376,3 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 514,3 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Крім того, проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань по 368 підприємствах та організаціях області. За наслідками проведеної роботи 339 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати, відтак до бюджету надійшло 1 млн 331 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1 млн 634,7 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

19.06.2017

Профспілкові організації: що із поданням звітності?

Відповідно п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише при порушенні вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише при порушенні вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Детальніше про це йдеться у листі ДФС України від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17.

19.06.2017

«Спрощенець» другої групи: послуги надані працівнику юридичної особи, що перебувала у відрядженні

Відповідно до п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати на відрядження можуть бути включені до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут або інших операційних витрат.

З урахуванням норм п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати на відрядження, понесені фізичною особою, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, підлягають відшкодуванню в межах фактичних витрат на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

При цьому зазначені витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження, і вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування у другій групі платника єдиного податку не виникає.

Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.

19.06.2017

Операції з передачі майна на безоплатній основі за договором позики: оподаткування ПДВ

Відповідно до Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (при відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

– товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

– газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, безоплатна передача майна на підставі договору позики підлягає оподаткуванню ПДВ.

16.06.2017

Платники Тернопільщини віддали для розвитку української армії 67,5 млн гривень

З початку року платники Тернопільської області забезпечили до бюджету 67,5 млн грн військового збору. Це становить 111% прогнозного показника. Порівняно з січнем-травнем минулого року сплата «патріотичного платежу» зросла на 18,6 млн гривень або більш ніж на третину.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

16.06.2017

Фінансова звітність у додатку ФЗ

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з 9 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ №467).

Наказом №467 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Наказ №897), виклавши її у новій редакції.

Зокрема, передбачено, що фінансова звітність, яка складається платниками податку на прибуток згідно з пунктом 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, є додатком ФЗ до Декларації та її невід’ємною частиною.

Крім того, внесені зміни до додатків ЗП, ПН, ТЦ, ВП, РІ, АМ, ЦП до Декларації.

З оновленим текстом Наказу №897 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

16.06.2017

Електронний кабінет платника: допомога при заповненні форми № 20-ОПП

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:

- перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;

- взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та сертифікатів відкритого ключа їхніх електронних цифрових підписів та/або печатки (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій.

На офіційному веб-порталі ДФС працює модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП). У головному меню особистого кабінету ЕКП у розділі «Облікові дані платника» розміщено перелік облікових даних платника, з яких можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний ДФС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою.

 

16.06.2017

Одна податкова накладна на дві оплати

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту визначено, що у випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде виписана одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

Відповідно до п. 201.14 ст. 201 ПКУ платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з ПКУ, та згідно з п. 201.15 ст. 201 ПКУ зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПКУ визначено, що платники податку при здійсненні постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, зокрема покупцям-платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Для цілей, визначених п. 201.4 ст. 201 ПКУ, ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

Періодичність складання податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця, у тому числі і зведених податкових накладних за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Отже, у випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних, а покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, також не буде вважатися помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

14.06.2017

За продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну підприємці Тернопільщини позбулися 15 ліцензій

З початку року за результатами проведених працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області 55 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, застосовано фінансових санкцій на суму 736,5 тис. гривень.

Зокрема, перевірками встановлено 17 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями особам, які не досягли 18 років, 7 – здійснення підприємцями торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, 5 – реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. У 10 випадках торгівля алкогольними напоями відбувалась за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у 5 – продаж тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також зафіксовано по два факти заниження податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.

На підставі матеріалів перевірок також прийнято рішення про анулювання 177 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 137 – на право вроздріб торгувати цигарками. В тому числі за порушення вимог статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, анульовано 15 ліцензій, зокрема, 11 – за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, та 4 – за продаж неповнолітнім тютюнових виробів.

14.06.2017 Безоплатно отримані основні засоби: право на амортизацію

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Податкового кодексу України (далі – ПКУ), підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Згідно з п. п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

- вартість гудвілу;

- витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7) об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, отримані після 01.01.2015, які використовуються у господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації.

Однак, згідно з п. 11 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст.ст. 144-146 та 148 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

При цьому відповідно до п. 144.1 ст. 144 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, амортизації підлягали, зокрема витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів. Тобто на вартість безоплатно отриманих основних засобів амортизація не нараховувалась.

Отже, до переліку об’єктів основних засобів, які підлягають амортизації у податковому обліку, не відносяться основні засоби, безоплатно отримані платником податку до 01.01.2015, крім:

- безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів;

- основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;

- безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

- основних засобів, якщо їх вартість визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (п. 144.1 ст. 144 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015).

14.06.2017 Шпаргалка у заповненні звіту щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ №49) затверджено, зокрема Форму звіту №1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» (далі – Звіт №1-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (далі – Звіт №2-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт №1-ОА) та порядок її заповнення.

При цьому у Звітах №1-РС, №2-РС, №1-ОА передбачено відображення показників у графах «Вид продукції» та «Код продукції», які заповнюються згідно з додатком до Наказу №49, відповідно до якого:

- до коду 33 відноситься вид продукції «Вина виноградні», у тому числі коди 34, 37; до коду 40 відноситься вид продукції «Виноматеріали», у тому числі коди 41, 42, 43, 46; до коду 59 відноситься вид продукції «Лікеро-горілчані вироби», у тому числі коди 60-63.

Отже, продукція, яка відноситься до кодів 34, 37, 41, 42, 43, 46, 60-63 відображається у звітах щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв двічі: перший раз як самостійний код та вид продукції (34, 37, 41, 42, 43,46, 60-63) та другий – у складі відповідного коду та виду продукції, до складу якого такий код та вид віднесено (33, 40, 59).

Тобто значення показників продукції:

- за кодом 33 «Вина виноградні» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 34, 37;

- за кодом 40 «Виноматеріали» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 41, 42, 43, 46;

- за кодом 59 «Лікеро-горілчані вироби» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 60 – 63.

Водночас не відображення у відповідних звітах обсягів продукції у графах «Вид продукції» та «Код продукції», у тому числі, по кодах 34, 37, 41, 42, 43,46, 60-63, вважається наданням звіту з недостовірними даними незалежно від заповнення показників по кодах 33, 40, 59.

При цьому згідно із ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, при поданні звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії – у розмірі 17000 гривень.

14.06.2017 Перерахунок сум ПДВ за підсумками календарного року: зазначаємо частку

Пунктом 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же період.

Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Пунктом 199.5 ст. 199 ПКУ визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ шляхом визначення суми коригування податкових зобов’язань, нарахованих протягом поточного року.

При цьому, при здійсненні платниками перерахунку сум ПДВ за підсумками календарного року у спеціальному полі «ЧВ» додатка 7 до декларації зазначається частка використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, розрахована в грудні за відповідний календарний рік.

 
13.06.2017 На Тернопільщині бізнес та влада об’єднались заради розвитку підприємництва та торгівлі

Сьогодні у Тернополі відбулась конференція «Бізнес та влада: ефективний діалог заради розвитку підприємництва та торгівлі», організований Тернопільською обласною державною адміністрацією та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. У заході взяли участь також начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат та начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

У рамках конференції відбулось засідання круглого столу, на якому учасники обговорили ефективні умови розвитку підприємництва через спрощення процедур торгівлі, врахування очікувань бізнесу під час реалізації державної політики ДФС в області, Тернопільської митниці ДФС, Держпродспоживслужби та управлінням Держпраці у Тернопільській області.

«В умовах реформування вкрай важливим є те, якою є податкова система, адже вона значною мірою визначатиме, чи хотітиме як український, так і міжнародний бізнес інвестувати в нашу область, створювати в ній нові робочі місця. Саме тому, перебудовуючи податкову політику, ми всі повинні бути відповідальними і знайти модель, яка, забезпечивши зниження податків для бізнесу, також забезпечить належне фінансування Тернопільщини і країни в цілому, зокрема, фінансування соціальної сфери, освіти, охорони здоров`я тощо», - зазначив у своєму виступі Ігор Юлійович.

На сьогодні однією із найважливіших ініціатив Державної фіскальної служби, яка отримала підтримку, є збільшення мінімальної заробітної плати, що є ще одним кроком на шляху до виведення економіки з тіні, повного знищення такого явища, як "зарплата у конвертах", та збільшення надходжень до бюджету. Крім того, до кінця року ДФС України планує зробити так, щоб всі сервіси та послуги, довідки, витяги, які сьогодні надає ДФС, можна було отримати через Електронний кабінет без прямого контакту платника з посадовою особою. Таким чином, фактично виключити можливий фактор корупційної складової, який є при безпосередньому спілкуванні.

З приводу залучення наявних резервів додаткових надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів, вирішення проблем легалізації землі та заробітної плати, виведення економіки з тіні та покращення умов для розвитку бізнесу у чотирьох районах Тернопільщини нещодавно Ігор Комендат спільно із головою Тернопільської облдержадміністрації Степаном Барною провели робочу нараду.

В свою чергу Оксана Антонович звернула увагу присутніх на основних показниках роботи Тернопільської митниці за п’ять місяців цього року в частині наповнення державного бюджету, результатах Митного експерименту, обсягах зовнішньоекономічних операцій та роботу митниці зі створення сприятливих умов для полегшення здійснення зовнішньоекономічної діяльності та ознайомила зі станом впровадження реформ і ефектом від новацій у митній сфері, розвитком митних сервісів та усунення корупційних ризиків під час митного огляду та оформлення.

«Завдяки співпраці з представниками бізнесу у 2017 році до Тернопільської митниці ДФС надійшло 496 млн гривень митних платежів, що на 113% більше за аналогічний період минулого року. Відповідно до місцевого бюджету митницею перераховано 54 мільйони гривень, а це, в свою чергу, чималі кошти, передбачені на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг нашого краю, - повідомила Оксана Валентинівна. - Запевняю, що фахівці Тернопільської митниці ДФС й надалі робитимуть усе для того, щоб на теренах нашої області здійснювати зовнішньоекономічну діяльність було легко та комфортно, тим самим сприяти розвитку зовнішньоторговельних відносин».

Ще фото

13.06.2017 Тернопільська митниця ДФС: до бюджету надійшло 496,6 млн гривень

Впродовж січня-травня цього року Тернопільською митницею ДФС до бюджету спрямовано 496,6 млн грн. Це на 190,8 млн грн або на 62% більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, у розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 413,6 млн грн (приріст до минулого року склав 48% або 133,4 млн грн). Також сплачено 67,4 млн грн мита (+43,9 млн грн); 14,6 млн грн акцизного податку (+13,3 млн грн); 1 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів (+0,2 млн грн).

Серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, були легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД (сплачено 77,9 млн грн, що на 76,3 млн грн або у 49 разів більше, ніж торік); причепи та напівпричепи для перевезення вантажів товарної позиції 8716 (сплачено 49,8 млн грн, порівняно з минулим роком це на 45,3 млн грн або в 11 разів більше); сідельні тягачі товарної позиції 8701 (сплачено 52,5 млн грн, приріст порівняно з 2016 роком склав 45,9 млн грн або у 8 разів більше).

Загальна сума додаткових надходжень від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів становить 21,2 млн гривень.

13.06.2017 У новому Реєстрі - 152 моделі РРО

Державна фіскальна служба України наказом від 7 червня 2017 р. №406 затвердила новий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо: у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну модифікацію яких заборонено.

Відповідно попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 20.04.17 р. №275, втратив чинність.

13.06.2017 Податкова знижка для студента після одруження

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема, до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 163 ПКУ, згідно з яким платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Однак з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми ПКУ, чинні у 2016 році.

Так, згідно з редакцією п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, яка діяла до 1 січня 2017 року, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1930 гривень).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Відповідно до частини першої ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, платник податку має право скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, наявна копія укладеного договору про навчання та платник документально підтвердив родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою.

При цьому, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення після реєстрації шлюбу змінює прізвище та в квитанціях зазначено нове прізвище, то потрібно надати ще і копію Свідоцтва про шлюб.
13.06.2017 Придбані товари/послуги для модернізації, добудови відображають в Додатку 5

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Порядком №21 передбачено, що до розділ II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 податкової декларації з ПДВ) включають обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1 та 10.2) або без ПДВ (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).

У складі декларації подаються передбачені додатки (при заповненні даних у відповідних рядках декларації).

При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 декларації обов’язковим є подання «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі – Додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Згідно з формою Додатка 5 до податкової декларації з ПДВ у розділі ІІ «Податковий кредит» таблиці 2 зазначаються операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7.

При цьому, у рядку «Усього за звітний період» у тому числі відображаються операції з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів.

Таким чином, обсяги придбання товарів/послуг, пов’язані із ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), підлягають відображенню у відповідних рядках розділу ІІ декларації з ПДВ.

При цьому такі суми витрат відображаються і у рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» розділу ІІ Додатка 5.

12.06.2017 Для збільшення доходів місцевих бюджетів необхідна більш принципова позиція органів місцевого самоврядування

Актуальні питання залучення наявних резервів додаткових надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів, вирішення проблем легалізації землі та заробітної плати обговорили нещодавно у Чорткові під час робочої наради начальника Головного управління ДФС в області Ігоря Комендата, голови Тернопільської облдержадміністрації Степана Барни та керівництва Чортківського, Борщівського, Гусятинського та Заліщицького районів.

«Завершився п’ятий місяць бюджетного процесу, і це досить тривалий період часу, щоб оцінити поточний стан роботи наповнення бюджетів, проаналізувати його та визначитись з основними завданнями на друге півріччя, - під час виступу зазначив Ігор Комендат. - Цьогоріч у Чортківській ОДПІ спостерігаються найвищі темпи росту дохідної частини місцевих бюджетів (152,7%) при середньообласному показнику 141,3%. Щодо загальної суми доходів місцевих бюджетів Чортківського, Борщівського, Гусятинського та Заліщицького районів, то за січень-травень поточного року вона перетнула позначку у 165 мільйонів гривень».

Високі темпи збільшення надходжень й податку на доходи фізичних осіб - 102,1 млн гривень, що значно перевищує середньообласний показник – 159,7%. За словами очільника фіскального відомства, вони зумовлені зростанням фонду оплати праці майже удвічі.

Незважаючи на появу позитивних тенденцій на ринку праці, відсоток офіційно працевлаштованого населення свідчить, що тіньовий сектор продовжує існувати. Загалом по районах Чортківської ОДПІ із 131 тисячі працездатного населення офіційно отримують заробітну плату менше сорока тисяч мешканців цих районів. Якщо врахувати безробітних та трудову еміграцію, то відсоток не працевлаштованого населення становить 43%.

Одним із найважливіших питань, без якого не може бути й мови про максимальне освоєння податкової бази, є затвердження місцевими радами оптимальних ставок податків. Найбільш гостро під час наради звучало питання ставки земельного податку за земельні ділянки, сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаті, пасовища).

Сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад порекомендували переглянути рішення про встановлення місцевих податків і зборів в частині плати за землю, адже у декількох громадах ставки земельного податку за земельні ділянки критично низькі - менше 0,3%.

Підсумовуючи нараду, голова Тернопільської ОДА Степан Барна підтримав керівника фіскальної служби області і зазначив, що на сьогодні законодавчо створені всі передумови для збільшення доходів місцевих бюджетів, необхідна лише більш принципова позиція органів місцевого самоврядування.

Ще фото

12.06.2017 Держава відшкодувала платникам Тернопільщини 156 млн грн ПДВ

У січні-травні цього року 62 суб’єктів господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 172 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила 87 млн гривень.

Станом на початок червня цього року платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 156 млн грн ПДВ, тоді як торік ця сума становила 55 млн гривень.

За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 0,1 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість.

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 50 млн гривень, з них 39 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 11 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду.

12.06.2017 РРО вичерпав термін дії експлуатації: наслідки використання

У порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.

Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України.

Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265.

Тобто подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 тягне застосування фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265 у таких розмірах:

- вчинене вперше – 1 гривня;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за порушення порядку проведення розрахунків застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягне за собою застосування штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 155 прим.1 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

12.06.2017 Чи оподатковується пенсія військовим збором?

Відповідно до п. п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 12470 грн (1247 грн. х 10), у 2016 році – 10740 грн (1074 грн. х 10)), - у частині такого перевищення.

Положення п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон).

Ставка збору становить 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотки.

Разом з тим, відповідно до п. п. «е» п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримувана платником податку з Пенсійного фонду України, крім випадку, визначеного п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділу IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Таким чином, якщо сума пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) перевищує у 2017 році 12470 грн, то частина такого перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором.

Водночас пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону, військовим збором не оподатковуються.

12.06.2017 Яку заборгованість визнаємо безнадійною?

Відповідно до п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

09.06.2017 Тернопільщина: від сплати податку на прибуток бюджети отримали 80,5 млн гривень

Впродовж січня-травня платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 80,5 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 71,3 млн грн, місцевих бюджетів – 9,2 млн гривень. Індикативний показник виконано на 112,6%. Зокрема, у травні сплачено 17 млн грн податку на прибуток.

До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 4,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, що удвічі більше, ніж очікувалося. Зокрема, у травні надійшло понад 1,7 млн грн цього платежу.

09.06.2017 Ліквідація підприємця: придбані і не реалізовані ТМЦ

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 ПКУ.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Разом з цим, якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податку - фізичних осіб (п 177.6 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, залишки товарно-матеріальних цінностей, придбаних, але нереалізованих фізичною особою - підприємцем під час здійснення господарської діяльності, після скасування реєстрації такого суб’єкта господарювання залишаються у власності платника податку. При цьому вартість таких залишків не включається до доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, та загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

09.06.2017 Тимчасове вивезення без податкової накладної

Підпунктом «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України є об’єктом оподаткування ПДВ.

Митні режими щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, запроваджуються відповідно до мети їх переміщення.

Відповідно до Митного кодексу України (далі – МКУ) тимчасове вивезення – це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Тобто умови здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення передбачають, що товари залишаються власністю особи, яка їх вивозить.

Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи те, що при здійсненні операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення не виникають податкові зобов’язання з ПДВ та товари залишаються у власності особи, яка здійснює тимчасове вивезення таких товарів, податкова накладна не складається.

09.06.2017 Ліцензійні платежі включаються до складу витрат

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Враховуючи вищевикладене, платежі, сплачені фізичною особою – підприємцем за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

08.06.2017 На Тернопільщині діють 4644 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами

Відповідно до чинного законодавства роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами передбачає у суб'єктів підприємницької діяльності наявність відповідних ліцензій.

Загалом станом на початок червня у Тернопільській області кількість діючих ліцензій становить 4644, в тому числі 2573 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і 2071 ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Слід зазначити, що згідно з ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видається за заявою суб'єкта господарювання. Ліцензію або рішення про відмову в її видачі видають заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава.

08.06.2017 Виплата дивідендів фізичним особам: дія п’ятдесятитисячного обмеження

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 6 червня 2013 року №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» із змінами та доповненнями (далі – Постанова) встановлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч).

Згідно з п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі – Положення) підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених Постановою. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені пунктом 1 Постанови та п. 2.3 глави 2 Положення (50000 гривень), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

08.06.2017 Документ, що підтвердить про непридатну нерухомість

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. При необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає відповідний акт.

При неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

08.06.2017 Податок на прибуток і трансфертне ціноутворення: адміністрування та податковий контроль

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що листом від 26.05.2017 №13539/7/99-99-15-02-01-17 Державна фіскальна служба України надала роз’яснення з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення.

Зокрема, ДФС України повідомила, що 31 березня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №191 «Про затвердження Порядку визначення середньозваженого значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи для цілей трансфертного ціноутворення» (далі – Порядок).

Порядок забезпечить виконання підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та визначає процедуру розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності у разі використання фінансових показників зіставної юридичної особи за декілька податкових періодів (років) для цілей трансфертного ціноутворення.

Середньозважене значення показника рентабельності застосовується під час розрахунку діапазону рентабельності для методів, які базуються на порівнянні фінансових показників контрольованої операції з фінансовими показниками зіставних юридичних осіб. Насамперед середньозважене значення показника рентабельності буде розраховуватись при застосуванні методу чистого прибутку, та, в залежності від результатів функціонального та економічного аналізу контрольованих операцій, в окремих випадках може використовуватись й для методів ціни перепродажу, «витрати плюс», та розподілення прибутку.

Більш детальніше ознайомитися з листом можна на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72144.html

07.06.2017 Платники Тернопільщини до бюджету спрямували 320,7 млн грн ПДВ

За січень-травень до державного бюджету надійшло 320,7 млн грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року приріст надходжень склав 119,6 млн грн. Зокрема, у травні прогнозний показник виконано на 102,6%, фактичні надходження склали 59,1 млн гривень. Це на 8,1 млн грн більше, ніж у минулорічному травні.

Сплату податку на додану вартість забезпечили 2672 суб’єктів господарювання, серед яких 2292 юросіб та 380 фізосіб-підприємців.

Варто зазначити, що порівняно з січнем-травнем минулого року кількість платників податку на додану вартість – юридичних осіб в області зросла на 187 осіб або майже на 9%.

07.06.2017 Одна торгова точка для технічно складних побутових товарів, а інша для супутніх товарів: що із застосуванням РРО

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 (далі – Постанова №231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Разом з тим Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів та іншими нормативними документами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506, регламентується торговельна діяльність у цій сфері.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої або третьої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема застосовувати РРО або розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

07.06.2017 Податкова декларація з рентної плати: коли не здійснювалася заготівля деревини

Відповідно до п. п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у дозволах.

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п. п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Згідно з п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:

а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

- фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

- лісокористувачів (крім фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата;

б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Таким чином, оскільки рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, то суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, повинен подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати до кінця звітного (податкового) року, у тому числі коли у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування (не здійснювалася заготівля деревини).

07.06.2017 Відмовитися від «спрощенки» можна до 20 червня включно

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1-298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Останнім днем подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2017 року буде 20 червня 2017 року.

Одночасно повідомляємо, що статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ (у тому числі для випадку переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування), відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ обов'язковій реєстрації як платника податку на додану вартість підлягає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

06.06.2017 Понад 657 млн грн отримали місцеві бюджети Тернопільщини від сплати ПДФО

Доходи місцевих бюджетів Тернопільської області за січень-травень цього року склали 1 млрд 32,7 млн грн податкових платежів. Це на 172,8 млн грн більше від очікуваного, прогнозний показник виконано на 120,1%. Порівняно з минулорічними п’ятьма місяцями забезпечено приріст надходжень на 301,9 млн грн або на 41,3%. Зокрема, у травні доходи місцевих бюджетів склали 213,6 млн грн, індикативний показник виконано на 106,1%. Порівняно з минулорічним травнем забезпечено приріст надходжень на 50,6 млн грн або на 31%.

Найбільше місцеві бюджети отримали від сплати податку на доходи фізичних осіб, якого з початку року надійшло 657,1 млн грн (прогнозний показник виконано на 115,8%, додатково надійшло 89,8 млн грн). Суб’єкти малого підприємництва також сплатили 168 млн грн єдиного податку, що на 49,1 млн грн більше від очікуваного.

Надходження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень-травень склали 53,9 млн грн, додатково місцеві бюджети отримали 1,6 млн гривень.

06.06.2017 Кращим воротарем у турнірі «Кубок преси-2017» став Тарас Таращук з команди Головного управління ДФС області

Традиційно напередодні професійного свята – Дня журналіста в Тернополі на майданчику зі штучним покриттям міського стадіону відбувся IX-ий турнір з міні-футболу «Кубок преси–2017» пам’яті відомого тернопільського журналіста Володимира Кузика.

І хоч два роки поспіль команда Головного управління ДФС у Тернопільській області виборювала перемогу і перехідний кубок залишався у працівників фіскального відомства, цього року фортуна відвернулася від гравців і вони у фінальному поєдинку з командою «Кореспондент-1» зазнали поразки, посівши друге місце у турнірі.

Загалом у змаганнях брали участь шість колективів. За результатами відбіркових змагань путівки до півфіналу вибороли колективи Фіскальної служби та «Кореспондент-1» (з групи «А») і Служби автомобільних доріг у Тернопільській області та «Кореспондент-2» (з групи «В»). У першому півфіналі команда ГУ ДФС перемогла ветеранську команду журналістів («Кореспондент-2»), а в другому – молодий колектив журналістів («Кореспондент-1») був сильнішим за дорожників. У матчі за третє місце «Кореспондент-2» лише в серії пенальті переміг дорожників – 1:1 (осн. час), 3:2 (по пен.).

Переможці та призери змагань отримали кубки від організаторів, а Федерація футболу Тернопільській області презентувала кожній команді по футбольному м’ячу.

Крім того, кращі гравці турніру отримали індивідуальні призи. Приємно, що у номінації кращий воротар нагороду отримав Тарас Таращук з команди Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Ще фото

06.06.2017 Шановні журналісти!

У вашій великій творчій сім’ї - професійне свято. Щиро вітаємо усіх, хто помисли свої, талант і вміння віддає служінню цій благородній справі.

Пристрасне слово журналіста не просто піднімає дух – воно зцілює у людях віру, вселяє надію та є неоціненною підтримкою на шляху якісних перемін у житті. Будьте у цьому завжди послідовними і пам’ятайте про своє головне покликання – служити істині, утвердженню добра, злагоди і миру в суспільстві.

Бажаємо у цьому кожному журналісту здійснення нових творчих задумів та удач. Світлими нехай будуть помисли, щирими думки, переконливим журналістське слово.

З повагою начальник Головного управління

ДФС у Тернопільській області

Ігор Комендат

З повагою начальник Тернопільської

митниці ДФС

Оксана Антонович

06.06.2017 Подайте заяву, щоб стати „спрощенцем” з третього кварталу

Останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 липня 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік – 16 червня 2017 року (пп. 298.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Відзначимо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

06.06.2017 Про що фіскали можуть публічно поділитися

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених Законом України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон).

До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься конфіденційна інформація, таємна та службова інформація.

Частиною першою ст. 15 Закону визначено інформацію, яку розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга ст. 19 Закону).

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя ст. 19 Закону).

Порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДФС України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.03. 2015 №309.

06.06.2017 Поскаржитися суду на контролерів можна протягом 1095 днів

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПКУ коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.

Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

02.06.2017 Платники Тернопільщини до бюджету спрямували майже 1,8 млрд гривень

За підсумками роботи впродовж січня-травня до бюджетів усіх рівнів сплачено 1 млрд 778,3 млн грн платежів. Індикативний показник виконано на 112,2%, додатково надійшло 193 млн гривень. Надходження перевищили минулорічний показник п’яти місяців на 538,9 млн грн або на 43,5%. Зокрема, у травні індикативні показники виконано на 107,2% і забезпечено надходження до зведеного бюджету 369,7 млн грн податків і зборів, що на 86,1 млн грн або на 30,4% більше, ніж у минулорічному травні.

Прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 102,8% і склали 745,6 млн грн. Порівняно з січнем-травнем минулого року надходження зросли на 237 млн грн або у 1,5 р. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 320,7 млн грн податку на додану вартість, 71,3 млн грн податку на прибуток, 17,1 млн грн акцизного податку.

Місцеві бюджети з початку року отримали 1 млрд 32,7 млн гривень, що на 172,8 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст коштів на 301,9 млн грн або на 41,3%.

02.06.2017 Юридичну особу ліквідовують: коли закривати рахунки?

Частиною 3 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п. 11.13 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462, з метою забезпечення закриття рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.

Частиною сьомої ст. 41 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) визначено, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

З метою забезпечення виконання ліквідатором частини сьомої ст. 41 Закону за наявності у контролюючому органі достатніх для поштового відправлення даних стосовно ліквідатора інформація про рахунки банкрута надсилається ліквідатору без його звернення у 10-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про визнання платника банкрутом.

Таким чином, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати тільки один рахунок юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів. Всі інші рахунки у фінансових установах в процесі ліквідації юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів повинні бути закриті.

02.06.2017 Реалізація пального без реєстрації платника акцизного податку: механізм штрафування

Порядок реєстрації платників акцизного податку визначено п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розділом ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального».

Форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального №1-АКП (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального».

У Заяві надається інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) з реалізації пального. Такі відомості мають містити перелік всіх пунктів з реалізації пального, де платником здійснюються операції, що відносяться до операцій з реалізації пального, незалежно від того перебувають чи ні такі пункти у власності або оренді платника податку.

Датою реєстрації платника акцизного податку є дата включення його до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального.

Пунктом 117.3 ст. 117 ПКУ встановлено штраф за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Оскільки факт реалізації суб’єктами господарювання пального без реєстрації його платником акцизного податку може бути встановлено як камеральною (за даними Єдиного реєстру податкових накладних), так і фактичною, і документальною перевіркою, то штрафи, встановлені п. 117.3 ст. 117 ПКУ, застосовуються лише за результатами таких перевірок, після складання відповідного акту та висновку про результати розгляду заперечень до акту (у разі наявності останніх), а також прийняття керівником контролюючого органу (його заступником) відповідного повідомлення-рішення.

Також при встановленні порушення платником акцизного податку порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ст. 120 прим. 2 ПКУ) контролюючим органом проводиться камеральна або документальна перевірка, складається відповідний акт та відповідний висновок про результати розгляду заперечень до акту та/або додаткових документів (у разі наявності останніх) та прийняття повідомлення-рішення про застосування відповідних штрафів, встановлених ст. 120 прим. 2 ПКУ.

Відповідні роз’яснення надані в листі ДФС України від 13.05.2017 № 11856//99-99-12-03-03-17 «Про надання рекомендацій» (стосовно Рекомендацій щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а також неподання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності).

02.06.2017 Ремонт автомобіля: витрати підприємця - загальносистемника

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення, як зокрема легкові та вантажні автомобілі (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість ремонту майна, що використовується в господарській діяльності, зокрема вантажного автомобіля, який належить до основних засобів подвійного призначення.

01.06.2017 З початку року складено 43 протоколи про порушення митних правил на суму понад 3,2 млн гривень

З початку цього року працівники Тернопільської митниці ДФС з метою перевірки законності здійснення суб’єктами зовнішньоекономічних операцій в зоні діяльності митниці до митних органів іноземних держав направили два запити.

Водночас отримано 5 відповідей від митних органів іноземних держав на запити, що направлялись у попередні періоди.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, за результатами опрацювання отриманих відповідей, митницею складено 43 протоколи про порушення митних правил на суму 3 млн 250,7 тис. гривень.

Суть правопорушень полягала у переміщенні через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу ДФС, як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості товару, а також вчинення дій, направлених на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

01.06.2017 Закордонні доходи та база нарахування єдиного внеску

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – юридичні особи та фізичні особи підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Враховуючи положення частини першої ст. 7 Закону №2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною першою ст. 10 Закону №2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄВ, при укладені договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

01.06.2017 Обмеження щодо надсилання повторної електронної звітності протягом дня

Відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подає платник податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (далі – Інструкція), податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до контролюючих органів засобами телекомунікаційного зв’язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до контролюючих органів у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв’язку або ненадходження першої квитанції).

Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючого органу останнім до закінчення граничного терміну, встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Тобто згідно з Інструкцією немає обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями. Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації у разі виправлення помилок до закінчення граничного строку подання декларації, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

01.06.2017 Кого охопить мораторій на проведення перевірок

Термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено.

Разом з тим, Законом України від 3 листопада 2016 року №1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб’єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

При цьому згідно абзацу сьомого п. п. 38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджує та актуалізує Кабінет Міністрів України відповідно до Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

31.05.2017 Ігор Комендат: На Тернопільщині найбільш вагомим бюджетоутворюючим податком залишається податок на доходи фізичних осіб

У рамках процесів децентралізації місцеві громади протягом останніх років отримали додаткові джерела надходжень до своїх бюджетів. На Тернопільщині найбільш вагомим бюджетоутворюючим податком залишається податок на доходи фізичних осіб, частка якого становить майже 65%. Про це розповів начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат під час засідання колегії Тернопільської облдержадміністрації щодо забезпечення реалізації комплексу заходів, спрямованих на підвищення оплати праці в області.

«Зазначу, що в поточному році сплата ПДФО до місцевих бюджетів збільшилась на 195 мільйонів гривень, тобто на 60%. Збільшення надходжень досягнуто, в основному, за рахунок, зростання середньої заробітної плати. Закріпилась й позитивна тенденція щодо збільшення кількості офіційно працевлаштованого населення і цьому, як на мене, сприяли законодавчі зміни щодо посилення відповідальності за порушення трудового законодавства», - зазначив очільник фіскальної служби області.

За словами Ігоря Юлійовича, незважаючи на появу таких позитивних тенденцій на ринку праці, проблемним залишається той факт, що хоч в області й налічується орієнтовно 12 тис. безробітних і майже 40 тис. приватних підприємців, офіційно заробітну плату отримують лише 266 тис. мешканців Тернопільщини, а це половина працездатного населення.

Фіскальною службою Тернопільщини спільно із органами місцевої влади впродовж цього року з метою реалізації комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня заробітної плати, на засіданнях комісій заслухано керівників 124 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. В результаті проведеної роботи 113 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 316,7 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб та понад 440 тисяч гривень єдиного соціального внеску.

Ще фото

31.05.2017 Об’єкт оподаткування ПДВ: операція з продажу за кошти цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах

Згідно з п.п. «а» та «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.п.196.1.1 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів.

При цьому під поняттям корпоративні права розуміють права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, операції з продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах не є об’єктом оподаткування ПДВ (в тому числі і за ціною, яка є вищою за їх номінальну вартість).

31.05.2017 Остання звітність фізичної особи, яка провадила незалежну професійну діяльність

Відповідно до абзацу першого п. п. 2 п. 11.22 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою №8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою №6-ОПП.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, подає декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним.

31.05.2017 Податкова декларація з податку на прибуток підприємств: відображаємо суми авансових внесків при виплаті дивідендів

Сума авансового внеску, яка має бути сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 6 додатка АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), та переноситься до рядка 20 Декларації.

Розрахунок зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків здійснюється у додатку ЗП до Декларації, а саме:

- у рядку 16.2 додатку ЗП відображаються авансові внески, нараховані та сплачені у звітному (податковому) періоді (значення показника рядка 6 додатку АВ до Декларації);

- у рядку 16.3 – авансові внески, нараховані та сплачені у минулих звітних (податкових) періодах. які не враховані у зменшення податку на прибуток (значення показника рядка 16.4.2 додатку ЗП до Декларації попереднього звітного (податкового) року);

- у рядку 16.4 – сумарне значення рядка 16.2 (нараховані та сплачені авансові внески у звітному (податковому) періоді (першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році)) та рядка 16.3 (авансові внески, не зараховані у зменшення податку у минулих періодах), у тому числі у рядку 16.4.1 (до внесення змін до форми Декларації наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585 – рядок 16.3.1 додатку ЗП до Декларації) – нараховані та сплачені у поточному звітному (податковому) періоді авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий звітний період.

Платники податку, які подають Декларацію щоквартально, відображають у рядку 16.4.1 нараховані та сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток за такий перший квартал, півріччя, три квартали, рік. У рядку 16.4.2 – нараховані та сплачені авансові внески, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку на прибуток в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 16.4 - рядок 16.4.1, переноситься до рядка 16.3 додатку ЗП до рядка 16 Декларації за наступний звітний (податковий) період).

30.05.2017 Ветерани податкової служби разом з ДФС Тернопільщини дбатимуть про податкову культуру

Задля реалізації захисту прав та підтримки законних інтересів ветеранів податкової служби, збереження і примноження кращих традицій, що склалися в територіальних органах фіскальної служби області сьогодні начальник Головного управління ДФС Тернопільщини Ігор Комендат та голова Місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів податкової служби України» Тернопільської області Ганна Рава підписали Угоду про співпрацю та взаємодію.

«Я переконаний, що високий фаховий рівень та навички, якими володіють ветерани податкової служби Тернопільщини допоможуть нам у процесі службової діяльності, адже багатий досвід ветеранів-податківців – запорука якісних змін у реформуванні фіскальної служби і економічного розвитку», - зауважив Ігор Комендат.

Відповідно до Угоди, сторони об’єднують свої зусилля у забезпеченні підготовки майбутніх працівників Головного управління ДФС у Тернопільській області до належного виконання службових обов’язків, дотримання етики взаємовідносин та культури поведінки шляхом використання досвіду ветеранів тощо.

Крім цього, під час зустрічі обговорили й співпрацю над проектами функціонування й розвитку музею при Головному управлінні ДФС, зокрема наповнення музейних експозицій новими експонатами, забезпечення експозиційно-виставкової діяльності, лекційного й консультативного обслуговування відвідувачів та культурно-масової діяльності.

За словами Ганни Рави, співпраця Місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів податкової служби України» Тернопільської області із фіскальною службою області триває вже понад 10 років і сьогодні, в період реформування та кардинальних змін, ветерани готові ділитись набутим досвідом та взаємодіяти із відомством і в напрямку активізації конструктивного діалогу з бізнесом і громадськістю.

30.05.2017 У Головному управлінні ДФС Тернопільщини підвели підсумки деклараційної кампанії

Нещодавно завершився термін подання громадянами декларацій про отримані доходи минулого року. Про те, яким був перебіг «Деклараційної кампанії - 2017» та як декларували свої доходи мешканці Тернопільщини, розповів сьогодні на брифінгу заступник начальника Головного управління ДФС в області Петро Якимчук.

Зокрема, він зазначив, що за період кампанії до територіальних органів фіскальної служби області громадянами подано 7754 декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, в тому числі 4797 декларацій подано громадянами, які зобов’язані задекларувати отримані доходи, та 2957 декларацій подали громадяни з метою реалізації права на податкову знижку.

«Якщо проаналізувати в розрізі видів доходів, то найбільше громадяни декларували спадщину – 2325 поданих декларацій із загальною сумою задекларованого доходу понад 198 млн гривень, 691 декларація подана від продажу рухомого майна та нерухомості - на 59,3 мільйони гривень. Щодо інших доходів, з яких не утримано податку на доходи фізичних осіб, то на Тернопіллі їх задекларовано більше 65 млн гривень», - зауважив Петро Миколайович.

Цьогоріч декларації за 2016 рік із доходами більше одного мільйона гривень подали 27 мешканців Тернопільщини, зокрема найбільше (18) мільйонерів у місті Тернополі. Загалом мільйонери задекларували майже 72 млн грн річного оподатковуваного доходу.

Підводячи підсумки Петро Якимчук зазначив, що загальна сума задекларованих у цьому році доходів становить 364 млн грн. Відтак самостійно нараховано до сплати понад 22 млн грн, з яких 18 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 4 млн грн військового збору.

Ще фото

30.05.2017 ДФС Тернопільщини: стан розгляду письмових звернень

Протягом січня-квітня цього року до органів ДФС у Тернопільській області надійшло 61 письмове звернення. Серед листів – 58 заяв та 3 скарги, колективних звернень не надходило.

Із загальної кількості отриманих письмових звернень найбільше (а це 26) надійшло Тернопільській ОДПІ, ГУ ДФС в області – 21 звернення, решта – Кременецькій і Бучацькій ОДПІ (відповідно 9 та 5 звернень).

Серед авторів письмових звернень є четверо пенсіонерів, підприємець, працівник бюджетної сфери, дві фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, а по 53 громадянах соціальний стан авторів звернень не визначено.

За тематикою 22 звернення (36%) стосувалися інформування про ухилення від сплати податків, адміністрування загальнодержавних податків – 13 звернень (21,3%), реєстрації та обліку платників – 6 звернень (9,8%), адміністрування місцевих податків – 4 звернення (8,6%) тощо.

Із усіх отриманих письмових звернень розглянуто у встановлений законом термін 56 звернень, ще 5 звернень перебувають на виконанні, термін розгляду по яких не настав. За результатами розгляду 26 звернень вирішено позитивно, надано роз’яснення по 7 зверненнях, 5 перенаправлено за належністю, 14 звернень не підлягали розгляду, ще два звернення повернуто авторам, а по ще по двох надано відмову.

30.05.2017 Наслідки фактичної перевірки

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюють у формі акта або довідки, які підписують посадові особи контролюючого органу та платники податків або їх законними представниками (у разі наявності). При встановленні під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідку) про результати фактичних перевірок складають у двох примірниках, підписують посадові особи контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструють не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідку) про результати зазначених перевірок підписує особа, яка здійснювала розрахункові операції, платник податків та його законні представники (у разі наявності).

При незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Заперечення та/або додаткові документи розглядає контролюючий орган протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилають відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів.

Податкове повідомлення-рішення приймає керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів таке податкове повідомлення-рішення приймають з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

30.05.2017 Документ після не реєстрації акцизних накладних

Відповідно до п. 231.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при порушенні особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання такого пального.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне.

Підпунктом 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ встановлено, що у разі подання отримувачем пального заяви зі скаргою про порушення порядку реєстрації акцизної накладної, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку особи, що реалізує пальне, зокрема щодо порушення порядку реєстрації акцизної накладної при ненаданні особою протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.

Порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН тягне за собою накладення штрафу в розмірі, встановленому ст. 120 прим. 2 ПКУ.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі – Порядок №1204).

З метою застосування зазначених штрафних санкцій складаються податкові повідомлення-рішення форми «ПС» (додаток 11 до Порядку № 1204).

30.05.2017 Провели не зазначену у видах діяльності операцію – попрощайтесь зі «спрощенкою»

Згідно з ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема й про види діяльності фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема інформація органів державної реєстрації.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, при здійсненні видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, фізична особа – підприємець на єдиному податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

ФОП – платник єдиного податку, що здійснює види діяльності, не зазначені в її облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, у тому числі, якщо договір складається від імені суб’єкта господарювання з іншим суб’єктом господарювання, зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

29.05.2017 Оксана Антонович: На Тернопільській митниці розмитнено товарів на третину більше, ніж торік

Загальний товарообіг у січні-квітні цього року склав 198,2 млн дол. США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 19%. Зокрема, імпортовано товарів на суму 101,6 млн дол. США, що більше на 22% від минулорічного показника. На 17% зросли обсяги експортних операцій і становлять 96,6 млн дол. США.

Як повідомила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, усього з початку року оформлено 9485 митних декларацій, з яких 6004 – імпортних та 3479 – експортних декларації та дві, оформлені в митному режимі транзит. Це на 35% більше за відповідний період минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді.

Загалом 1283 суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які станом на початок травня перебувають на обліку в Тернопільській митниці, торгували з партнерами із 75 країнами світу. Традиційно перші позиції займають Польща (53,1% від усього товарообігу), Німеччина (12%), Білорусь (4,5%), Великобританія (3,2%) та Італія (2,9%).

У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з країн Європейського співтовариства, зокрема, з Польщі (46% від усього імпорту), Німеччини (21%), Великобританії (5,4%), Італії (4,5%), а також з Швейцарії (2,8%).

Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до таких країн, як Польща (60% від усього експорту), Німеччина (2,4%), Швейцарія (2%) та до країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, як Білорусь (13%) і Казахстан (2,3%).

Здебільшого експортували електроустаткування (44,6% від загальної частки експортованих товарів), м'ясо яловичини (9,5%), олію рослинного походження (6,6%), продукти переробки овочів, плодів (сік яблучний) (5%), насіння і плоди олійних рослин (5%) та інші товари (29,3%).

А серед імпортованих товарів переважали електроустаткування (проводи та арматура ізольовані, радіотехнічні пристрої тощо) (32% від загальної частки імпортованих товарів), транспортні засоби (18%), полімерні матеріали (11%), механічне обладнання (11%), риба (5%) та інші товари (23%).

29.05.2017 Первинні документи - застосовування факсиміле

Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Частиною другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, зокрема особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі – Положення), первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно із Положенням документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Приписами частини третьої ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Тобто використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України.

29.05.2017 Коли домашня адреса керівника зазначається у формі №20-ОПП

Пунктом 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей із ЄДР, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами (п. 64.1 ст. 64 ПКУ).

Процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Отже, будь-яка юридична особа (незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована) зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП.

29.05.2017 Випадки та підстави скасування реєстрації РРО

Відповідно до п. 1 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку) (далі - заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання - банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання - фізична особа - підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) наявне судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.

Скасування реєстрації РРО може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО (п. 2 глави 4 розділу II Порядку).

Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою №5-РРО.

Пунктом 5 глави 4 розділу II Порядку встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у п. п. 4 - 10, 13 п. 1 глави 4 розділу II Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених п. п. 2 та 3 п. 1 глави 4 розділу II Порядку, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО (п. 6 глави 4 розд. II Порядку).

26.05.2017 Із завершенням навчального року привітали вихованців Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру

Сьогодні із самого ранку у кожному куточку Тернопільщини панував святковий настрій. Школярі у вишиванках та із букетами квітів спішили на подвір’я рідної школи, аби перед канікулами почути шкільний дзвоник. Проте для випускників він справді прощальний, передвісник нового і не відомого.

Радість наближення канікул, задоволення від зробленого за рік, гордість за досягнуті успіхи і сум від розставання випускників зі школою - на святі Останнього дзвоника ці емоції та переживання прочитувались на обличчі кожного із вихованців Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру.

На святкову лінійку з нагоди завершення навчального року до своїх підшефних завітав заступник Головного управління ДФС у Тернопільській області Петро Якимчук.

«Насамперед хочу звернутись до чотирьох прекрасних випускників, які стоять на порозі нового життя та побажати впевненості в собі, нових звершень та досягнень. Ніколи не забувайте рідної школи та вчителів, які виплекали та виростили вас, поділились найдорожчим – знаннями. Божої милості і допомоги вам у будуванні власного дорослого, самостійного життя», - звернувся П. Якимчук.

Свято Останнього дзвоника вихованці центру поєднали ще з двома не менш важливими - Днем матері та випускним, тому кількість підготовлених сценічних і танцювальних номерів, пісень мовою жестів, важко було й перелічити. У вишиванках, з гарним настроєм та завжди відкритими для добра серцями вони не залишили байдужим жодного із присутніх гостей.

Директор навчально-реабілітаційного центру Марія Кацан подякувала представникам ДФС Тернопільщини за багаторічну опіку та допомогу, щедрі і вкрай необхідні для закладу та дітей подарунки.

В свою чергу працівники фіскальної служби переконані, що кожна така нова зустріч із вихованцями школи-інтернату - це нагода побачити щасливі оченята дітей, сповнені надії і радості на краще.

Ще фото

26.05.2017 З початку року на адресу ДФС Тернопільщини надіслали 16 інформаційних запитів

Протягом січня-квітня цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшло 16 інформаційних запитів.

Переважно запити адресували Тернопільській об’єднаній ДПІ (9 запитів), ГУ ДФС в області (4), Кременецькій (2) та Чортківській ОДПІ (1).

Поштою надійшло 9 запитів, а 7 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 9 громадян, 5 юридичних осіб та 2 об’єднання громадян без статусу юридичної особи.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків інших громадян, кількістю створених Центрів обслуговування платників і кількістю наданих ними адміністративних послуг, чисельністю зареєстрованих платників податків.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на 8 запитів, ще по шістьох відмовили у наданні інформації, а ще два запити надіслали належним розпорядникам інформації.

26.05.2017 Перейменували вулицю - звітуємо за новою адресою

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема про місце проживання платника податків. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ.

Враховуючи викладене, платник податків повинен зазначити в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.

26.05.2017 Який коефіцієнт рентабельності застосовувати під час обчислення рентної плати

Державна фіскальна служба України листом повідомила, про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства для застосування під час обчислення податкових зобов’язань із рентної плати у 2017 році:

для нафтогазодобувних підприємств — 0,87,

для решти гірничих підприємств — 0,22.

Про коефіцієнт рентабельності під час обчислення податкових зобов’язань із рентної плати гірничими підприємствами, наприклад, у випадку видобування підземних вод, більш детальніше йдеться у листі ДФС від 10.05.2017 №11510/7/99-99-12-02-03-17 «Про застосування коефіцієнта рентабельності».

26.05.2017 Фактична перевірка вдруге за період, який вже перевірили: право на проведення

Згідно з п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема такої підстави, як виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПКУ).

При цьому згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, при здійсненні фактичних перевірок контролюючі органи мають право перевіряти періоди, які вже були перевірені за наявності законодавчо визначених підстав для такої перевірки.

При цьому, платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки.

 
25.05.2017 Ігор Комендат: Вагомим чинником покращення інвестиційного клімату Тернопільщини є і внутрішні інвестиції від малого та середнього бізнесу

Впродовж двох днів проходив Міжнародний інвестиційний форум «Тернопільщина Invest – 2017» .

У роботі форуму взяли участь представники двадцяти семи європейських країн. Серед них понад три десятки дипломатів, в числі яких вісім Надзвичайних та Повноважних Послів, Генеральні та почесні консули іноземних держав в Україні. До заходу долучились й начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат та начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

Основною складовою форуму стали дискусії стосовно реалізації інвестиційного та експортного потенціалів, зокрема агропромислового комплексу області, розвитку туризму тощо.

За словами Ігоря Комендата, минулоріч загальний обсяг іноземних інвестицій склав 48,5 млн дол. США. До п’ятірки основних країн-інвесторів, на які припадає 72% загального обсягу прямих інвестицій, входять Федеративна Республіка Німеччина – 12,8 млн дол. США, Чеська Республіка – 7,4 млн дол. США, Бельгія – 5,9 млн дол. США, Республіка Кіпр – 3,8 млн дол. США, Естонська Республіка – 4,9 млн дол. США.

На території області згідно з інформаційними базами даних ДФС здійснює діяльність 136 суб’єктів підприємницької діяльності з іноземними інвестиціями, на яких працює орієнтовно 6 тис. працівників.

Крім цього, вагомим чинником покращення інвестиційного клімату Тернопільщини є і внутрішні інвестиції від малого та середнього бізнесу.

Офіційні іноземні делегації та гості форуму працювали за окремими програмами та мали можливість ознайомитися з туристично-рекреаційним потенціалом, архітектурними пам’ятками Тернопільщини, успішними промисловими та агропромисловими підприємствами області для того, аби узгодити перспективи інвестиційного та торгівельного співробітництва.

Під час форуму представлено найбільш успішні інвестпроекти, які вже реалізовані в області, а також підписано три Меморандуми про співпрацю з Іспансько-Українською Торговою Палатою, Українсько-Сербською Діловою Палатою, Китайською Торговою Асоціацією у торговельно-економічній, науково-технічній і культурній сферах.

Ще фото

25.05.2017 Власні кошти на закупівлю товарів: строки звітування підзвітної особи

Правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. п. 170.9.2 п. 170 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Таким чином, при придбанні працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то при несвоєчасному поданні Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

25.05.2017 Період для відображення у декларації з ПДВ коригування

При зменшенні суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

- покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

При збільшенні суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 365 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

- у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

- у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

25.05.2017 На особистому прийомі посадовців ДФС Тернопільщини побували 16 громадян

З початку року посадові особи територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 16 особистих прийомів громадян. Зокрема, начальник ГУ ДФС області провів 2 особистих прийоми громадян, його заступники – 3, інші посадові особи – 8, а заступники начальників ОДПІ – 3.

На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись четверо підприємців і шестеро пенсіонерів, селянин та державний службовець, а також четверо громадян інших категорій(два директори і два бухгалтери).

За результатами зустрічей громадянам надано 13 усних роз’яснень, по трьох зверненнях питання вирішено позитивно.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером (0352) 43-46-33, а ознайомитись, хто з керівництва і коли приймає, можна на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області.

25.05.2017 Витрати на ремонт орендованих основних засобів: що з амортизацією?

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням певних обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3. ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень зазначеного пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів (далі – Методичні рекомендації).

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій.

У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

24.05.2017 На «Урядову гарячу лінію» звернулися 18 платників Тернопільщини

Станом на 01.05.2017 на «Урядову гарячу лінію» від громадян Тернопільської області надійшло 18 звернень.

Із загального числа зареєстрованих звернень питання щодо оподаткування порушувались у 10 випадках, 4 звернення стосувалося підприємницької діяльності, 3 – пенсійного забезпечення, а ще одне – діяльності посадових осіб.

Усі звернення, які надійшли на адресу ГУ ДФС в області, оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадуємо, що сервіс «Урядова гаряча лінія» – це механізм для взаємодії Уряду з громадянами, що дозволяє оперативно вирішувати проблемні питання, які порушуються у зверненнях громадян, а також удосконалювати роботу органів виконавчої влади з урахуванням громадської думки. Звернення приймають фахівці Урядового контактного центру за допомогою засобів телефонного та електронного зв’язку і надсилають органам виконавчої влади відповідно до компетенції, Секретаріату Кабінету Міністрів для вирішення порушених у них питань по суті, надання відповідних роз’яснень. Урядова «гаряча лінія» 1545 працює цілодобово.

24.05.2017 Оригінали митної декларації: випадки подання до ДФС

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 ст. 200 ПКУ передбачено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. Якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, якщо в сумах податку, задекларованих до бюджетного відшкодування, частково або повністю містяться суми податку, сплачені платником при здійсненні експортних/імпортних операцій, то такий платник податку при поданні до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ повинен додати оригінали митних декларацій.

При цьому якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, то електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку платника податків.

24.05.2017 Неподана фінансова звітність: податкові наслідки

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

24.05.2017 Єдиний внесок до витрат звітного чи наступного року?

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізична особа - підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Згідно з п.177.4.3 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом.

Тобто фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік відносять до складу витрат наступного року.

Однак, якщо єдиний внесок сплачувався протягом звітного року, то фізичні особи – підприємці мають право включити сплачену суму до складу витрат звітного року.

23.05.2017 ДФС Тернопільщини розглянуто 73 скарги платників податків

У січні-квітні цього року від платників податків Тернопільщини до Головного управління ДФС області на розгляд надійшло 16 первинних скарг, в яких оскаржено 29 рішень (податкових повідомлень-рішень, вимог), в тому числі 2 скарги юридичних осіб на 15 податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість, 2 скарги юросіб на 2 рішення щодо акцизного податку, 3 скарги юридичних осіб на 3 податкові повідомлення-рішення щодо інших податків та 8 скарг на 8 рішень щодо інших платежів та обставин.

Порівняно з чотирма місяцями минулого року кількість скарг, що надійшла на розгляд, зменшилася на 8, одночасно на 10 зменшилася кількість оскаржених рішень.

Загалом з початку цього року ГУ ДФС у Тернопільській області розглянуто 73 скарги платників податків на 90 рішень та вимог, що на 41 скаргу більше порівняно з відповідним періодом минулого року. За результатами первинного розгляду залишено без змін 88 рішень на загальну суму понад 58 млн грн, скасовано повністю 2 рішення на 8,86 тис. гривень.

23.05.2017 Положення про реєстрацію платників ПДВ підкориговано

Набрав чинності 12 травня 2017 наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №368 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ №368), який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від14.11.2014 №1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

Зміни, передбачені Наказом №368, привели у відповідність норми Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення) та п.п.4 п.2 розділу XIX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким з 01.01.2017 року втратила чинність ст.209 ПКУ, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Зокрема, Наказом №368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 1 січня 2017 року зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 1 січня 2017 року, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:

- з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 1 січня 2017 року;

- контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками податку на загальних підставах.

23.05.2017 Що необхідно знати, щоб стати неприбутковою організацією?

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок).

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

- включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

- виключення неприбуткової організації з Реєстру;

- зміну ознаки неприбутковості.

Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.

23.05.2017 Коли результати переоцінки основних засобів не враховуються при нарахуванні амортизації

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до положень національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

22.05.2017 Тернопільська митниця ДФС: стан протидії порушенням митних правил

У січні-квітні цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 90 адміністративних протоколів про порушення митних правил на загальну суму 4 млн 582,5 тис. грн. Вилучено предмети правопорушення у трьох справах попередньою вартістю 67,6 тис. гривень. Найчастіше порушували статті 483 (ч. 1), 470 (ч. 1 і 3) та 485 Митного кодексу України, зокрема переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зафіксовано у 30 випадках, недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата зафіксована у 30 випадках, а от дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, запротокольовані у 24 випадках.

Митницею розглянуто 57 справ про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення до відповідальності винних осіб із застосуванням штрафів на загальну суму 2 млн 188,1 тис. гривень.

За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку у січні-квітні від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до бюджету перераховано 162,1 тис. гривень.

До суду передано 30 справ на 4 млн 449,2 тис. гривень. Судом винесено постанови у 9 адміністративних справах про накладення стягнення на суму 911,2 тис. грн, в тому числі із застосуванням конфіскації товарів.

22.05.2017 Для усіх продавців технічно складних побутових товарів - РРО

Усі без винятку суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосувати реєстратори розрахункових операцій.

Перелік товарів, які повинні продаватися виключно через касові апарати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

Законодавчо затверджено близько 150 моделей реєстраторів розрахункових операцій, які суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності.

Зауважимо, що незастосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів передбачено штрафні санкції у розмірі 1 гривні за порушення, вчинене вперше, та 100% вартості проданих товарів – за кожне наступне здійснене порушення.

22.05.2017 Повернули аванс – не забудьте про розрахунок коригування

Коли після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається повернення суми попередньої оплати (авансу)/повернення товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

В табличній частині такого розрахунку коригування, зокрема в розділі Б зазначаються:

- в графі 1 – номер рядка податкової накладної, що коригується;

- в графі 2 – причина коригування (наприклад: повернення попередньої оплати/повернення товарів);

- в графі 7 «Коригування кількості, зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених/повернутих товарів/послуг зі знаком «-»;

- графа 9 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 10 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими.

Показники, що зазначались в графах 3, 4.1-4.3, 5, 6, 8, 11 та 12, залишаються незмінними.

У графі 13 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-».

Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

22.05.2017 До лав платників акцизного податку

Відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно із п.п. 212.3.1 прим.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів визначених ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ПКУ.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

19.05.2017 Жвава дискусія та вирішені питання – на засіданні Громадської ради

Вчора у Головному управлінні ДФС Тернопільщини відбулось чергове засідання Громадської ради. Відповідно до Порядку денного учасники обговорили виконання надходжень до бюджетів усіх рівнів, впровадження Електронного реєстру відшкодування ПДВ, стан роботи оскарження податкових повідомлень-рішень, роботу сервісу ДФСУ «Електронний кабінет платника» та про пeрші рeзультати «митного експерименту».

У засіданні взяли участь заступники начальника відомства Сергій Господарик та Петро Якимчук. Про рівень надходжень до місцевого та державного бюджетів присутніх проінформував Сергій Господарик: «За чотири місяці цього року до бюджетів усіх рівнів забезпечено надходження 1,4 млрд гривень податків і зборів, тобто на 450 млн гривень більше за такий же період минулого року. Це позитивний показник того, що в нашій області є свідомі платники, які сумлінно сплачують податки і вони, в частині місцевих бюджетів, залишаються на розвиток інфраструктури у їхній місцевості».

Учасники засідання відзначили, що впровадження Електронного реєстру відшкодування ПДВ – це один із тих вагомих кроків, за допомогою якого поступово можна подолати корупційні прояви.

Найбільш обговорюваними питаннями під час засідання була робота оскарження податкових повідомлень-рішень та результати діяльності комісії по розгляду спірних питань. Поза увагою не залишили й питання "митного експерименту", завдяки якому цьогоріч на ремонт доріг Тернопільщини вже спрямовано 43 мільйони гривень. Про цe розповів присутнім начальник відділу адміністрування митних платежів Тернопільської митниці ДФС Іван Попович. Крім цього, Петро Якимчук акцентував увагу присутніх на сплаті до місцевих бюджетів Тернопільщини податку на нерухоме майно з фізичних осіб та платі за землю. На завершення учасники засідання обговорили питання, які будуть винeсeні на розгляд на наступному зібранні Громадської ради.

19.05.2017 Керівництво фіскальної служби і митниці області взяли участь у відкритті ІІ Міжнародної науково-практичної конференції

Вчора у Тернопільському національному економічному університеті відбулося урочисте відкриття ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні детермінанти фіскальної політики: локальний та міжнародний вимір», організованої колективом факультету фінансів ТНЕУ та економічного факультету Гданського університету.

У конференції взяли участь представники шести внз-партнерів, серед яких Гданський університет (Республіка Польща), Технічний університет в Кошице (Словацька республіка), Вроцлавський економічний університет (Республіка Польща), Економічний університет в Катовіце (Республіка Польща), Краківський економічний університет (Республіка Польща), Університет в Чеській Будейовіце (Чеська Республіка).

З вітальним словом до науковців звернувся ректор Тернопільського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор Андрій Ігорович Крисоватий, який наголосив, що Тернопільський національний економічний університет живе цікавим життям і саме сьогодні в його стінах університету проходить Міжнародна науково-практична конференція, яка пов’язана із дослідженням фіскального простору.

«Надзвичайно приємно, що до нас долучилися учасники більше ніж 10 країн. До слова, найбільша делегація приїхала із Польської Республіки і з Республіки Словаччина. Ми надзвичайно раді, що до нас приїжджають науковці такого рівня, адже це говорить про те, що в Тернопільському національному економічному університеті дійсно є наукові школи світового рівня», - додав Андрій Ігорович.

Привітали учасників конференції й заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик та начальник митного поста «Тернопіль-центральний» Тернопільської митниці ДФС Іван Шлюсар.

«Мені дуже приємно, що такий науковий захід об’єднує науковців та практиків із України та сусідньої держави – Республіки Польща. Сподіваюся, що напрацювання сьогоднішніх науковців стануть корисними практикам, які прислухаються до наукової думки, і разом зроблять усе можливе, щоби громадяни України свідомо сплачували податки, які є основним джерелом доходів держави, щоби наша влада зуміла мудро розподілити наповнену державну скарбницю, від чого має стати кращим, гіднішим і соціально захищенішим життя людей», - звернувся до присутніх Сергій Господарик.

Результатом роботи учасників заходу стане напрацювання спільних підходів до реалізації фіскальної політики і формування ефективного фіскального простору. Крім цього, буде опубліковано колективну монографію «Новелізаційні тенденції фіскальної політики в європейському економічному просторі».

19.05.2017 На Тернопільщині послугами Центрів обслуговування платників скористалися 166,6 тис. громадян

У січні-квітні цього року Центри обслуговування платників при об’єднаних державних інспекціях і їх відділеннях відвідали 166,6 тис. платників податків, яким надано майже 33 тис. адміністративних послуг.

Найактивніше зверталися у Центр обслуговування платників при Тернопільській ОДПІ, фахівці якого надали трохи більше 41% від загальної кількості адмінпослуг.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана понад 15,1 тис. фізичним особам або 45,8%. Також значну кількість послуг надано з реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 4320 (13%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 3638 (11%), реєстрації платників єдиного податку– 2930 (8,8 %), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 2310 (7%).

За безкоштовними посиленими сертифікатами відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадян з початку року до працівників сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України звернулися 4385 платників податків.

У залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. Такою послугою у січні-квітні скористалися 55 платників податків.

19.05.2017 Обмежений строк для формування нового Реєстру неприбутківців

Згідно зі змінами, внесеними до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. №440, 1 липня 2017 року закінчується термін формування нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п. 133.4 Податкового кодексу України, та надати копії документів контролюючому органу, на обліку в якому вони знаходяться.

Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.

Довідково : Постанова КМУ від 29.03.17 р. №195, яка набула чинності з 31.03.17 року.

19.05.2017 Подарункові сертифікати: оподатковуємо ПДФО

Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділом IV ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

- де К - коефіцієнт;

- Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене вище, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

19.05.2017 Об’єкта оренди відремонтовано: що з ПДВ при поверненні власнику

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема, безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

18.05.2017 ДФС Тернопільщини: на роботу – у вишиванках

Сьогодні в Україні відзначають День вишиванки - свято, що уособлює в собі духовне багатство, високу мудрість і нерозривний зв’язок багатьох поколінь українців.

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Саме вишита кольоровими нитками та оздоблена візерунками сорочка є скарбницею вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Вона приносить успіх та оберігає від негараздів, у цьому переконані працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області, які підтримали ініціативу відзначення Дня вишиванки, одягнувши цього дня вишиванки.

Гаптовані, вишиті білим по білому, бісером, у традиційному стилі та в різномаїтті сучасних інтерпретацій вишиванки співробітників відомства не могли не зацікавити.

Як розповідають працівниці фіскальної служби області, які свій вільний час присвячують вишивці, навіть в простенькій, на перший погляд, сорочці може бути більше семи технік вишивки, які поєднюються одна з одною. Тим вони й оригінальні та вишукані.

Ще фото

18.05.2017 Оксана Антонович: Тернопільська митниця забезпечила бюджетні надходження на суму майже 399 млн гривень

За чотири місяці Тернопільською митницею ДФС до бюджету спрямовано 398,7 млн грн, що на 144,3 млн грн або на 56% більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, у розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 328,6 млн грн (приріст до минулого року склав 40,7% або 95 млн грн). Також сплачено 58,3 млн грн мита (+38,4 млн грн); 11,4 млн грн акцизного податку (+10,1 млн грн); 481 тис. грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів.

Серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, були легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД (сплачено 58,7 млн грн, що на 57,2 млн грн або у 39 разів більше, ніж торік); причепи та напівпричепи для перевезення вантажів товарної позиції 8716 (сплачено 49,1 млн грн, порівняно з минулим роком це на 45 млн грн або в 12 разів більше); сідельні тягачі товарної позиції 8701 (сплачено 48,9 млн грн, приріст порівняно з 2016 роком склав 42,6 млн грн або у 8 разів більше).

Загальна сума додаткових надходжень від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів становить 17 млн гривень.

18.05.2017 Застосування штрафних санкцій - у Рекомендаціях ДФС

Державна фіскальна служба України надала для використання в роботі Рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а також неподання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.

Рекомендації запроваджуються з метою забезпечення належного застосування штрафу за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН, а також неподання податкової звітності, інших санкцій під час контролю за справлянням акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.

Додаток: Рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а також неподання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.

18.05.2017 Таблиця 4 додатку 7 до податкової декларації з ПДВ: хто подає?

Згідно із п. 16 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, (далі – Порядок №21), при одночасному застосуванні платником касового методу і загальних правил визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно як касовий метод, так і загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту, такий платник здійснює розподіл сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв’язку із отриманням товарів/послуг, у порядку і за формою відповідно до таблиці 4 додатку 7 до податкової декларації з ПДВ.

Отже, таблиця 4 додатку 7 заповнює платник ПДВ, який одночасно застосовує касовий метод податкового обліку, визначений як окремими пунктами ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), так і п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, і загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту.

18.05.2017 У новому Реєстрі - перелік моделей, модифікацій РРО

Державна фіскальна служба України наказом від 20 квітня 2017 р. №275 затвердила новий державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо: у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну модифікацію яких заборонено.

Відповідно попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 17.02.17 р. №102, втратив чинність.

17.05.2017 На Тернопільщині платники отримали 128 млн грн заявленого до відшкодування ПДВ

У січні-квітні цього року 59 суб’єктів господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 132 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила 54 млн гривень.

Станом на початок травня цього року платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 128 млн грн ПДВ, тоді як торік ця сума становила 45 млн гривень.

За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 0,1 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість.

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 39 млн гривень, з них 28 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 11 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду.

17.05.2017 Про позначення коду водного об’єкта

Державна фіскальна служба України надала методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води додатку 5 до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719.

Розрахунок заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва.

Заповнення рядка 6 Розрахунку платниками здійснюється із застосуванням Кодифікації водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води згідно з розділом IX Податкового кодексу України відповідно до додатку 16 до Декларації.

При цьому, при декларуванні податкових зобов'язань з Рентної плати для кожного типу водного об'єкта, зазначеного у рядку 6 Розрахунку, відповідно до додатку 16 до Декларації складається окремий Розрахунок.

Більш детально про позначення коду водного об’єкта - у листі ДФС України від 03.05.2017 №11017/7/99-99-12-02-03-17.

17.05.2017 Як звітують підприємці на загальній системі оподаткування без найманих працівників з єдиного внеску?

Пунктом 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи підприємці – платники єдиного податку.

Форми та строки подання звітності передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №435).

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку №435 фізичні особи підприємці, зокрема, які застосовують загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку №435 із зазначенням типу форми «початкова».

Частиною четвертою ст. 4 Закону №2464 встановлено, що фізичні особи підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці – платники єдиного податку, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

При самостійному визначенні бази нарахування Звіт подається на загальних підставах.

16.05.2017 Єдиний соціальний внесок: до бюджету сплачено 759,1 млн гривень

З початку року платники Тернопільщини перерахували до бюджету 759,1 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 177,3 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 130,5%. Порівняно з січнем-квітнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 252,5 млн грн або на 49,9%.

Зокрема, за підсумками квітня поточного року на соціальні гарантії направлено 207,8 млн грн ЄСВ, що становить 121,7% виконання прогнозного показника. Порівнюючи з минулорічним квітнем надходження зросли на 69,9 млн грн або на 50,7%.

Варто нагадати, що Законом України від 6 грудня 2016 року №1774 внесено низку змін щодо нарахування та сплати підприємцями єдиного соціального внеску, які набули чинності 1 січня 2017 року.

16.05.2017 Зміни щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДФС України у листі від 26.04.2017 р. №10382/7/99-99-15-02-01-17 нагадує, що 31 березня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. №195 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440». Цим документом постанову №440 та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій приведено у відповідність до чинного законодавства.

Щодо змін, внесених до Постанови №440

Зокрема:

термін приведення неприбутковими організаціями своїх установчих документів у відповідність із вимогами ПКУ та подання копій таких документів до контролюючого органу подовжено до 1 липня 2017 року;

тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначенихпп. 133.4.1 ПКУ.

Таким чином, у пункті 2 Постанови № 440 виключено посилання на дату 1 січня 2017 р., замість якої зазначено, що з метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами Кодексу у строк, установлений пунктом 35 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.

Щодо змін, внесених до Порядку

В частині реєстрації та включення неприбуткових організацій до Реєстру

1) Включенню до нового Реєстру підлягають неприбуткові організації, що відповідають вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ, та мають статус юридичної особи.

Постановою № 195 уточнено редакціюабзацу першого пункту 4 Порядкута викладено її у такій редакції: «До Реєстру включаються неприбуткові організації – юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ».

2) У пункті 4 Порядку також враховано положення останнього абзацу, яким було доповнено підпункт 133.4.1 ПКУ та відповідно до якого новостворені установи та організації, які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

3) Підпунктом 133.4.1 ПКУ (в редакції, що діє з 01.01.2017 р.) було конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня. Ці зміни також враховано у Порядку (пункти 6, 7, 14) та у формі Реєстраційної заяви № 1-РН.

Зокрема, пункт 6 Порядкудоповнено положенням, згідно з яким неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, разом із реєстраційною заявою за формою №1-РН подають засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Порядком встановлено необхідність надавати контролюючому органу паперову засвідчену копію такого документа. При цьому копії установчих документів, які оприлюднені на порталі електронних сервісів, у паперовому вигляді неприбуткові організації не зобов’язані надавати до контролюючих органів.

4) Внесено зміни допункту 7 Порядку: з нього виключено норму, яка стосувався наявності в установчих документах положення щодо умов використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Цей пункт доповнено такими положеннями:

для цілей цього пункту не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 ПКУ;

вимоги щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

В частині ведення Реєстру контролюючим органом

До пункту 10 Порядкувнесено редакційні зміни, а саме викладено у логічному порядку послідовність дій контролюючого органу, що стосуються формування та ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Контролюючий орган здійснює:

прийом реєстраційних заяв та перевірку наданих документів;

прийняття рішень про включення, виключення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, зміну ознаки неприбутковості, присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості;

внесення відповідної інформації до Реєстру;

контроль за достовірністю та актуалізацією даних, які містяться у Реєстрі.

В частині внесення змін до Реєстру

Збільшено з 10 робочих до 30 календарних днів термін для подання контролюючому органу реєстраційної заяви з позначкою «зміни» та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів, у тому числі установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє. Нагадуємо, що така заява подається в порядку, встановленому пунктом 6 Порядку.

Звертаємо увагу, щотаке збільшення терміну для подання заяви стосується лише уточнення даних у Реєстрі неприбуткових установ та організацій у разі, коли мали місце відповідні зміни, але не поширюється на загальний порядок реєстрації платників податків у контролюючих органах.

Усі інші реєстраційні процедури, зокрема внесення змін до облікових даних платників податків, здійснюються у порядку, встановленомуЗаконом № 755та ПКУ.

В частині виключення неприбуткових організацій із Реєстру

Конкретизовано підстави виключення неприбуткової організації з Реєстру. Таким чином, виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі:

використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;

розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 ПКУ;

затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації;

за ініціативою неприбуткової організації.

Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується:

з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог п. 133.4 ПКУ;

з дати припинення юрособи (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

з дати надходження до контролюючого органу заяви неприбуткової організації про виключення з Реєстру за власною ініціативою.

За наявності декількох підстав для виключення неприбуткової організації з Реєстру датою скасування ознаки неприбутковості вважається дата тієї події, що відбулася раніше.

Щодо змін у додатках до Порядку

Додатки до Порядку (форми Реєстраційної заяви та Рішення контролюючого органу) не зазнали суттєвих змін. До них внесено лише окремі уточнення.

У додатку 1 до Порядку(Реєстраційна заява платника податку, форма № 1-РН) викладено в новій редакції примітку 2 (щодо неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону).

У додатку 2 до Порядку(Рішення контролюючого органу):

перелік рішень, що приймаються контролюючим органом за результатами розгляду документів платника, приведено у відповідність ізп. 8 Порядку;

виключено посилання на підпункт 133.4.5, оскільки контролюючий орган приймає відповідне рішення стосовно неприбуткової організації на підставі положень пункту 133.4 ПКУ в цілому.

16.05.2017 Строки давності при проведенні перевірок

Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, повідомила наступне.

З 1 січня набули чинності зміни, внесені до статті 102 ПКУ. Так, відповідно, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.

Більш детально про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб йдеться у листі ДФС України від 05.05.2017 №11356/7/99-99-14-03-03-17.

16.05.2017 Хто та як проводитиме документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності ФОП?

Функції контролюючих органів обласного та центрального рівнів визначено ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), функціональні повноваження державних податкових інспекцій встановлено ст. 19 прим. 3 ПКУ.

З набранням чинності змін, які внесено до ПКУ відповідно до Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», функцію проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) на підставі п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ та оформлюється наказом.

Тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва та 10 робочих днів для інших платників податків, крім великих платників податків і фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому п. 82.2. ст. 82 ПКУ.

Для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, не повинна перевищувати 3 робочі дні, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

- платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

- платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

- в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

1) використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

2) відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 2 робочих дні для суб’єктів малого підприємництва та 5 робочих днів для інших платників податків, крім великих платників податків.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Кодексу (з урахуванням його продовження).

15.05.2017 Тернопільщина на розвиток армії спрямувала 53,1 млн гривень

З початку року платники Тернопільської області забезпечили до бюджету 53,1 млн грн військового збору. Це становить 110,6% прогнозного показника. Порівняно з січнем-квітнем минулого року сплата військового збору зросла на 14,4 млн гривень або більш ніж на третину.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

15.05.2017 Придбали в кілограмах, а продали в штуках: тонкощі податкової накладної

Згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), зокрема, вносяться:

- до графи 2 номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);

- до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної та у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

При складанні зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 4 вказується «грн».

Якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то:

- у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

- у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

Якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, то графа 5 не заповнюється, до графи 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.

Враховуючи те, що постачання товару, ціну якого при придбанні було встановлено, наприклад, за вагову одиницю (кілограм, тонну тощо), може здійснюватися за ціною за кількісну одиницю (штуку тощо) такого товару, то одиниця виміру, вказана у графі 4 податкової накладної, складеної на операцію з постачання товару, може відрізнятися від одиниці виміру, що вказана у податковій накладній, отриманій платником податку при придбанні такого товару.

15.05.2017 Сплата ПДФО до бюджету фізичною особою від іноземних доходів при поданні податкової декларації про майновий стан і доходи, граничний термін якої продовжено

Відповідно до п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків, крім доходів, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків.

Згідно з п .п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ якщо згідно із нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

При відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. При неподанні в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

При цьому, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа - резидент, яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи та якій на підставі поданої заяви був перенесений граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним, зобов’язана самостійно сплатити суму податкових зобов’язань, які зазначені нею у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

15.05.2017 У продавця анульована реєстрація платника ПДВ: що з податковим кредитом покупця при поверненні авансу

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норма п. 192.1 ст. 192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Разом з тим згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.

13.05.2017 Мирослав Продан: У квітні близько 95% сум ПДВ відшкодовано автоматично

Завдяки впровадженню Електронного реєстру відшкодування ПДВ, процес повернення платникам бюджетних коштів здійснюється прозоро та автоматично. У квітні по лютневих деклараціях, поданих у березні, близько 95% заявлених до відшкодування сум податку підтверджено камерально. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час робочої наради в ГУ ДФС у Тернопільській області за участі голови Тернопільської обласної державної адміністрації Степана Барни.

«Сьогодні суб’єкт господарювання в режимі он-лайн може відслідкувати всю процедуру відшкодування - від подачі заявки до зарахування коштів на рахунок. У квітні майже 95% сум ПДВ суб’єкти получили в рамках законодавчих процедур за результатами камеральних перевірок. Це великий позитив і для нас, і для бізнесу», – підкреслив Мирослав Продан.

За його словами, ефективне впровадження автоматичної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ дозволить покінчити із зловживаннями з цим податком. Наразі автоматична система тестується, а з 1 липня запрацює у штатному режимі.

Мирослав Продан також відзначив, що в ДФС є напрацювання щодо впровадження автоматичної системи критеріїв ризиків з податку на прибуток.

«На рівні центрального апарату за участі міжнародних фахівців розробляється автоматична система критеріїв ризиків з податку на прибуток. Я глибоко переконаний, що виключивши вплив людського фактору на процеси адміністрування податків, ми зможемо позбутися корупції», – наголосив Мирослав Продан.

Під час наради очільник ДФС також розповів про напрями реформування фіскальної служби. Зокрема йшлося про напрацювання щодо підвищення рівня оплати праці її працівників. Мирослав Продан також відзначив важливість співпраці місцевих працівників ДФС з представниками облдержадміністрацій, особливо у залученні перевиконаних митних надходжень на розвиток інфраструктури регіону.

Ще фото

13.05.2017 Керівництво фіскальної служби області та Тернопільської митниці ДФС нагородили учасників III Міжнародних змагань кінологічних команд

Вчора на базі Тернопільського національного економічного університету завершились III Міжнародні змагання кінологічних команд Україна - 2017 з пошуку наркотичних засобів, зброї, набоїв, тютюнових виробів, які проводить Державна фіскальна служба України.

Впродовж двох днів «майстерність» своїх чотирилапих підопічних демонстрували кінологи митних служб Азербайджанської Республіки, Республіки Болгарія, Грузії, Республіки Молдова, Республіки Польща, Словацької Республіки, Турецької Республіки, правоохоронних органів та організацій України, зокрема Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби авіаційної безпеки Державного підприємства міжнародного аеропорту «Бориспіль», Державної фіскальної служби України.

Кінологічні команди змагалися у пошуку та виявленні тютюнових виробів, зброї та набоїв, наркотичних засобів серед речей та схованих у транспортних засобах і приміщеннях, демонстрували свої вміння і навички у виконанні завдань вихователів та слухняності.

За результатами змагань перші призові місця, відповідно до категорій, посіли команди Державної фіскальної служби України, Служба авіаційної безпеки Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та команда Республіки Болгарія. Другі та треті місця у здобули:

II місце (пошук тютюнових виробів) – команда Республіки Молдова;

II місце (пошук зброї та набоїв) – команда Державної прикордонної служби України;

II місце (пошук наркотичних засобів) – команда ДФС України;

III місце (пошук тютюнових виробів) – команда Республіки Польща;

III місце (пошук наркотичних засобів) – команда ДФС України;

III місце (пошук зброї та набоїв) – команда ДФС України.

Переможців урочисто нагородили та привітали в.о. начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Марія Мельник та начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, які зокрема відзначили велику практичну користь подібних змагань.

«Змагання такого рівня - надзвичайно важлива подія для розвитку кінологічного напрямку ДФС. Впевнена, що кінологічні команди, пройшовши всі етапи змагань, здобули новий досвід професійної підготовки і показали майстерність, навики застосування службових собак в оперативному виявленні та припиненні контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, зброї, набоїв, тютюнових виробів, а також інших товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон», - зауважила Оксана Антонович.

Підводячи підсумки змагань, Марія Мельник відзначила позитивні результати багатомісячних наполегливих тренувань кожного із учасників та відмінну роботу кінологів. Адже якою б розумною не була собака від природи, її ще потрібно навчити, розвинути й закріпити в ній необхідні робочі якості. Саме кінологи знають, що собака – не тільки найкращий друг, а й вірний захисник людини та надійний помічник під час виконання службових обов’язків.

Ще фото

13.05.2017 Форму податкових декларацій «спрощенців» змінено

Набрав чинності 5 травня наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», яким внесено зміни до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, а саме:

- форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;

- форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);

- форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Одночасно звертаємо увагу, що згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), діючі до такого визначення.

З оновленим текстом наказу можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

13.05.2017 Виправляємо помилку, допущену в додатку 3 та/або додатку 4 до податкової декларації з ПДВ

Платники податку, які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до податкової декларації з ПДВ з позначкою «0110» (далі – декларація) додаток 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» (далі – додаток 3) та додаток 4 до декларації «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» (далі – додаток 4), форми та порядок заповнення яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21).

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

При виправленні помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Оскільки додатки до декларації є складовою частиною декларації, а подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації, то виправлення помилок, що виникли при заповненні додатку 3 та/або додатку 4, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом із зазначеними додатками з відміткою «уточнюючий».

Пунктами 2–4 розділу VІ Порядку №21 передбачено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. Якщо до декларації за цей звітний (податкового) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Незалежно від того, вплинула чи ні така помилка на вартісні показники декларації, уточнюючі додатки 3 та/або 4 повинні містити показники, які є правильними.

13.05.2017 Про звітність з податку на прибуток підприємств

Державна фіскальна служба України у листі від 05.05.2017 №11293/7/99-99-15-02-01-17 з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомила наступне.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797).

З метою дотримання вимог Закону №1797 ДФС розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – проект декларації), який розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність».

Проект декларації надіслано Міністерству фінансів України для затвердження та подання Міністерству юстиції України на погодження та проведення правової експертизи.

Відповідно до п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу .

У зв’язку з тим, що зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств не набули чинності, то таку декларацію за І квартал 2017 року слід подавати за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585).

Відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

12.05.2017 Мирослав Продан: Завдяки кінологічним командам ДФС цього року виявлено понад 500 тис. пачок сигарет, більш ніж 300 кг наркотичних засобів

Професійність кінологічних служб є невід’ємною складовою результативної діяльності усіх правоохоронних органів. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан 11 травня, під час урочистого відкриття ІІІ Міжнародних змагань кінологічних команд України з пошуку наркотичних засобів, зброї, набоїв, тютюнових виробів, які проводяться за ініціативою ДФС на базі Тернопільського національного економічного університету.

«Ми усвідомлюємо, яку важливу роль відіграють кінологічні служби в діяльності правоохоронних органів. Зокрема, якщо говорити про Державну фіскальну службу України, завдяки нашим кінологам впродовж цього року виявлено понад 500 тис. пачок сигарет, більш ніж 300 кг наркотичних засобів, велику кількість зброї та вибухових пристроїв», – зазначив Мирослав Продан.

За його словами, такі змагання не лише сприяють обміну досвідом та навичками кінологів з різних країн та служб, але й дозволяють налагодити співпрацю між ними.

У цьогорічних змаганнях взяли участь кінологічні команди правоохоронних органів та організацій України – Державної фіскальної служби України, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби авіаційної безпеки Державного підприємства міжнародного аеропорту «Бориспіль». Серед іноземних учасників – кінологи митних служб Азербайджанської Республіки, Республіки Болгарія, Грузії, Республіки Молдова, Республіки Польща, Словацької Республіки, Турецької Республіки.

Протягом двох днів кінологічні команди змагатимуться у пошуку та виявленні зброї, наркотичних речовин, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, схованих у речах транспортних засобах і приміщеннях, демонструватимуть свої вміння і навички під час виконання завдань.

За змаганнями спостерігають представники Всесвітньої митної організації, проекту TWINNING, Посольства ФРН в Україні, Консультативної місії ЄС (EUAM), Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), Кінологічної спілки України.

Ще фото

12.05.2017 На ремонт доріг області – 43 мільйона гривень від Тернопільської митниці ДФС

У рамках експерименту щодо перерахування на реконструкцію доріг 50% від перевиконання надходжень митних платежів за результатами січня-березня 2017 року акумульовано 35 млн гривень. Про це заявила в.о. начальника Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

«У I кварталі забезпечено 35 млн гривень. Ці кошти вже перераховані до спеціального фонду Тернопільського обласного бюджету», – зазначила Оксана Антонович.

За підсумками січня-квітня 2017 року до відповідного бюджету з тією ж метою буде зараховано орієнтовно 43 млн грн.

Відзначимо, що цьогорічні плани митних надходжень в розрізі областей були розраховані фіскальною службою виходячи з реальної роботи регіональних митниць на основі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України

Згідно з новим порядком кошти розподілятимуться між областями пропорційно до обсягу перевиконання плану.

12.05.2017 Десятиденний строк для подання повідомлення за формою №20-ОПП

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

При створенні відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

12.05.2017 До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з готівкою!

Державна фіскальна служба України звертає увагу керівників суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою.

Зокрема, почастішали випадки встановлення в ході перевірок порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств, а саме – відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без її оприбуткування у касі підприємства тощо.

Обов’язковість підписів та інші вимоги до порядку оформлення касових операцій та документів встановлені пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Крім того, продовжують фіксуватися випадки несвоєчасного (не у день надходження) оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі – порядок та вимоги щодо оприбуткування та видачі готівкових коштів визначені пунктом 2 Положення. Так, згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.

Також збільшується кількість випадків порушення порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у продажу, при реалізації паливно-мастильних матеріалів через мережу автозаправних (автогазозаправних) станцій (пунктів), зокрема відсутність змінного звіту оператора АЗС за формою 17-НП.

Обов’язковість ведення та наявність такого звіту передбачено вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496.

За наведені порушення згідно з чинним законодавством до суб’єктів господарювання передбачена відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (двох- та п’ятикратному розмірах).

Тож платникам податків варто взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання обігу готівки та обліку товарів, які перебувають у продажу.

12.05.2017 Коли відмовлять у видачі електронного підпису
Для отримання послуги ЕЦП суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати пакет документів, перелік яких вказано в Регламенті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Регламент АЦСК ІДД).Згідно з п. 5.8 розд. 5 «Ідентифікація та автентифікація» Регламенту АЦСК ІДД адміністратор реєстрації приймає рішення про відмову в реєстрації за результатом розгляду поданих документів у разі:- відсутності необхідних для ідентифікації та реєстрації документів;- відсутності у заявника/відповідальної особи документів, які засвідчують її особу та повноваження;- ненадання підписувачем згоди на обробку його персональних даних;- подання неналежно засвідчених копій документів;- подання документів/копій документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст (фото) неможливо прочитати (розпізнати);- невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника (підписувача);- ненадання контактного номеру телефону та/або діючої електронної адреси;- ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів (у разі звернення довіреної особи (представника);- ненадання запитів на формування посилених сертифікатів відповідальною особою;- відсутності носіїв для запису ключової інформації у підписувача на момент реєстрації;- з інших обґрунтованих підстав.
11.05.2017 Бізнес Тернопільщини сплатив 63,5 млн грн податку на прибуток

Впродовж січня-квітня платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 63,5 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 55,9 млн грн, місцевих бюджетів – 7,6 млн гривень. Індикативний показник виконано на 127%.

В тому числі у квітні сплачено 3,4 млн грн податку на прибуток, що становить 200,7% виконання прогнозного показника. Порівняно з минулорічним квітнем надходження податку на прибуток зросли на 1,1 млн гривень.

До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 2,8 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, що на 600 тис. грн більше від прогнозного показника. Зокрема, у квітні надійшло 153,6 тис. грн цього платежу.

11.05.2017 Додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку: орієнтир для заповнення

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки).

Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у Додатку 1 до Податкової декларації. Додаток 1 складається окремо щодо кожного стаціонарного джерела забруднення.

Відповідно до приміток, зазначених у Додатку 1:

- у графі «порядковий № Податкової декларації» зазначається номер Податкової декларації, у складі якої подається цей розрахунок;

- у графі «Розрахунок №» - арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання;

- у рядку 1.1 поля 1 зазначається податковий період – квартал (І, ІІ, ІІІ, ІV) та рік, за який подається Податкова декларація;

- у рядку 1.2 поля 1 – податковий період – квартал (І, ІІ, ІІІ, ІV) та рік, що уточнюється. В уточнюючій Податковій декларації та Додатку 1 до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік. При уточненні минулого звітного періоду у складі звітної Податкової декларації у рядку 1.1 поля 1 зазначається звітний період, а у рядку 1.2 поля 1 зазначається минулий період, що уточнюється;

- у полі 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

- у рядку 3.1 поля 3 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;

- у рядку 3.2 поля 3 – код органу місцевого самоврядування за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення;

- у рядку 4 «податкове зобов’язання за звітний (податковий) період» поля 4 – загальна сума податкового зобов’язання по стаціонарному джерелу забруднення за звітний (податковий) період;

- у рядках 4.1, 4.2, 4.3 поля 4 – податкове зобов’язання щодо кожного окремого коду забруднюючої речовини, що викидається стаціонарним джерелом забруднення. За потреби кількість таких рядків може бути збільшена;

- у колонці 2 «код забруднюючої речовини» поля 4 – код забруднюючої речовини відповідно до додатка 7 до Податкової декларації;

- у колонці 3 «фактичний обсяг викидів» поля 4 – у тоннах фактичні обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарним джерелом забруднення (заокруглення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами);

- у колонці 4 «ставка податку» поля 4 – ставки, визначені ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням п. 2 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (заокруглення значення цього показника здійснюється до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами);

- у колонці 5 «величина (к. 3 х к. 4)» поля 4 – розмір грошового зобов’язання (сума податку) у гривнях з копійками з відповідним округленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами;

- рядок 5 «податкове зобов’язання, що уточнюється» поля 5 заповнюється у разі уточнення показників раніше поданої Податкової декларації у складі звітної, звітної нової Податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені платником податку, або у разі подання уточнюючої Податкової декларації;

- у рядку 6 «розмір штрафу» поля 6 – розмір штрафної санкції (десятковим дробом – 0,03 або 0,05), що застосовується у разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпункту «а» або «б» абзацу третього п. 50.1 ст. 50 ПКУ;

- у рядку 7 «сума штрафу» поля 7 – сума штрафу у гривнях з копійками;

- у рядку 8 «сума пені» поля 8 – сума пені у гривнях з копійками, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Сумарне значення показників Додатку 1 переноситься до відповідних рядків Податкової декларації.

11.05.2017 Телефонний режим для скасування посилених сертифікатів виданих АЦСК ІДД

Відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД, при цьому клієнт (підписувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

- ідентифікаційні дані власника посиленого сертифіката;

- ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних підписувача з інформацією в реєстрі підписувачів).

11.05.2017 Несплачена пеня: чи є відповідальність

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Слід зазначити, що норми чинного законодавства щодо відповідальності за несплату пені не передбачено.

Разом з цим сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ, є податковим боргом.

10.05.2017 У Тернополі відзначили День пам’яті та примирення

Вже два роки поспіль українці по-новому, у європейському дусі, відзначають 8 травня - День пам'яті та примирення, приурочений пам'яті жертв Другої світової війни. Кожен українець цей день відзначає з червоним маком на грудях - символом пам’яті та перемоги.

У Тернополі вшанувати пам’ять загиблих у Другій світовій війні та висловити слова вдячності ветеранам біля меморіалу "Материнський поклик», що у парку Слави, зібралися понад дві сотні мешканців міста. Серед них духовенство, державні службовці, військові, працівники силових структур, представники інтелігенції, члени ветеранських, національно-патріотичних громадських організацій, молодіжних рухів. Разом із заступником начальника Головного управління ДФС в області Сергієм Господариком та заступником начальника Тернопільської митниці ДФС Андрієм Саварином в урочистостях взяли участь й працівники відомства.

Глибока повага та визнання неоціненного внеску, який зробили українські військові тоді, та продовжують робити сьогодні в зоні проведення антитерористичної операції, щоб зупинити загарбників, звучали того дня у виступах. За жертвами воєнних лихоліть представники духовенства відслужили панахиду.

Військовий оркестр виконав декілька патріотичних пісень, крім цього лунали й урочисті залпи. Присутні вшанували пам'ять полеглих у боях за свободу і незалежність України хвилиною мовчання, а згодом відбулося покладання квітів.

Ще фото

10.05.2017 На Тернопіллі 1477 громадян запрацювали легально

З початку року працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області з метою забезпечення контролю за суб’єктами господарювання, вжиття заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення під час проведених камеральних перевірок та індивідуальних співбесід із 654 суб’єктами господарської діяльності виявили 1480 не облікованих найманих працівників, яким виплатили 5 млн 24,1 тис. грн доходів.

В результаті проведених заходів роботодавці з 1477 громадянами оформили трудові договори, а бюджет отримав 896,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1 млн 52,4 тис. грн єдиного соціального внеску.

10.05.2017 За II квартал декларація екологічного податку подається за оновленою формою

Державна фіскальна служба України листом від 04.05.2017 №11086/7/99-99-12-03-04-17 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» повідомила, що наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177 (далі – Наказ №1177) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку. У новій редакції викладено Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.

Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт», оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, є чинними формами декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, додаток 4 до Декларації за I квартал 2017 року подається за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом №1177.

10.05.2017 І звітність електронна, і пояснення до неї теж

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ при необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.

Платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.

10.05.2017 Щодо перевірки декларацій держслужбовців

Державна фіскальна служба відповідно до Закону України «Про очищення влади» та у порядку, визначеному Міністерством фінансів України, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складеній в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» за минулий рік, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах доходам, отриманих із законних джерел.

Варто зазначити, що з метою проведення перевірки достовірності відомостей, разом із запитом (за встановленою формою) необхідно надсилати засвідчені копії Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та трудової книжки (послужного списку) особи, що перевіряється відповідно до Закону України «Про очищення влади».

05.05.2017 Місцеві бюджети Тернопільщини від сплати податків отримали понад 819 млн грн

Доходи місцевих бюджетів Тернопільської області за січень-квітень цього року склали 819,1 млн грн податкових платежів. Це на 160,7 млн грн більше від очікуваного та на 251,5 млн грн або на 44,3% більше за відповідний період минулого року.

Зокрема, у квітні доходи місцевих бюджетів склали 212,9 млн грн, індикативний показник виконано на 104,7%. Порівняно з минулорічним квітнем забезпечено приріст надходжень на 51,7 млн грн або на 32,1%.

Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб, якого з початку року сплачено в сумі 518,5 млн грн, додатково надійшло 81 млн грн. Суб’єкти малого підприємництва також сплатили 133,4 млн грн єдиного податку, що на 47,5 млн грн більше від очікуваного.

Надходження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень-квітень склали 46,4 млн грн, додатково місцеві бюджети отримали 2,5 млн гривень. Прогнозний показник виконано на 105,8%.

05.05.2017 Податкова накладна та її обов’язкові реквізити

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

05.05.2017 Повідомлення за формою №20-ОПП: приклад заповнення для усіх випадків

Згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за формою №20-ОПП.

Відомості про об’єкти оподаткування платника податків у повідомленні за формою №20-ОПП (розділ 3) заповнюються наступним чином:

- при першому наданні - зазначаються всі об’єкти оподаткування;

- при наступному поданні - зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 - зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 - закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

При зміні відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування), зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 ”Код ознаки надання інформації” вноситься значення ”3 - зміна відомостей про об’єкт оподаткування”.

При зміні призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному - зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення ”6 - закриття об’єкта оподаткування”), у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення ”1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування”), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється, якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» - це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад, для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 - код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 - внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

При зміні місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6-7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: будується/готується до введення в експлуатацію; експлуатується; тимчасово не експлуатується; здається в оренду; орендується; не придатний до експлуатації; об’єкт відчужений/повернутий власнику; зміна призначення/перепрофілювання.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: право власності; право володіння; право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування; право довгострокового користування або оренди; право короткострокового користування, оренди або найму; іпотека; довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Інформація про такі об’єкти оподаткування, як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1 ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою № 20-ОПП.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування можна віднайти на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та інформаційних стендах у контролюючих органах.

05.05.2017 Дії платника при переході на «спрощенку» при отриманні фінансової допомоги на загальній системі оподаткування

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

До складу доходу платників єдиного податку третьої групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст 292 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому чинними нормами ПКУ не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи зазначене, датою отримання доходу платника єдиного податку є надходження коштів юридичній особі як платнику єдиного податку.

Таким чином, юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, при переході на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку.

04.05.2017 Понад 1,4 млрд грн сплачених податків – внесок Тернопільщини до бюджету

За підсумками роботи впродовж січня-квітня до бюджетів усіх рівнів платники податків Тернопільської області сплатили 1 млрд 408,5 млн грн платежів. Індикативний показник виконано на 113,7%, додатково надійшло 170 млн гривень. Надходження перевищили минулорічний показник чотирьох місяців на 454,5 млн грн або на 47,6%.

Прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 101,6% і склали 589,5 млн грн. Порівняно з січнем-квітнем минулого року надходження зросли на 203 млн грн або у 1,5 рази. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 261,9 млн грн податку на додану вартість, 55,9 млн грн податку на прибуток, 14,3 млн грн акцизного податку.

Місцеві бюджети з початку року отримали 819,1 млн гривень, що на 160,7 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст коштів на 251,5 млн грн або на 44,3%.

04.05.2017 Митна вартість операції до 150 євро: експорт-імпорт в декларації з ПДВ

Відповідно до п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.

Пунктом 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), передбачено, що до розділу II «Податковий кредит», зокрема, включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.

Відповідно до форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) у рядках 11.1 та 11.2 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з основною ставкою та зі ставкою 7% (відповідно).

Враховуючи, що при ввезенні на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, податок на додану вартість не сплачувався, то підстав для відображення в розділі II «Податковий кредит» декларації обсягів придбання таких товарів не має.

Відповідно до п. 3 розділу V Порядку №21 у рядку 2 розділу I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

Враховуючи, що вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро не є об’єктом оподаткування, то відображенню у рядку 2 декларації такі операції не підлягають.

Разом з тим, у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання додатку 6 (Д6).

Отже, в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказують у рядку 5 з обов’язковим поданням додатку 6 (Д6).

04.05.2017 Податкова застава: коли виникає право

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст.100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

При збільшенні суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

04.05.2017 Додаток Ф2 до декларації про майновий стан і доходи: чи завжди заповнює та подає підприємець на загальній системі оподаткування

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 №859. Додатки до податкової декларації є складовою частиною податкової декларації.

Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування заповнює та подає додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» разом з податковою декларацією, незалежно від результатів здійснення підприємницької діяльності. Якщо протягом звітного періоду дохід від підприємницької діяльності не отримувався, то відповідні рядки додатку та податкової декларації прокреслюються.

03.05.2017 Щодо податкової звітності з ПДВ

Державна фіскальна служба України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», яким, зокрема, внесено зміни до деяких форм податкової звітності з ПДВ, інформувала про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ.

Так листом роз’яснено зміни у заповненні форми податкової декларації з ПДВ та її додатків. Зокрема, Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Додаток 1), Довідки про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2). У додатку 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» доповнено новою графою 6, в якій проставляється позначка «+» у випадку, якщо сума від’ємного значення, вказана у графі 5, отримана правонаступником від реорганізованого платника податку.

Додаток 4 до декларації «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника» доповнено новою заявою щодо перерахування до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Більш детально про усі зміни йдеться у листі ДФС України від 24.04.2017 №10174/7/99-99-15-03-01-17 «Про заповнення податкової звітності з ПДВ».

03.05.2017 Як підприємців віднесемо до «спрощенців»

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

03.05.2017 Уточнюємо податковий розрахунок за ф. 1ДФ

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).

Уточнюючий податковий розрахунок подається при необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку).

При поданні уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку).

Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

- підрозділ «Оподаткування процентів» - для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

- підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» - для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

- підрозділ «Військовий збір» - для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

28.04.2017 Заступник начальника ГУ ДФС Сергій Господарик взяв участь у відкритті II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Податкова система України»

У залі засідань Вченої ради Тернопільського національного економічного університету 27 квітня відбулося урочисте відкриття II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Податкова система України». До участі в Олімпіаді заявлено 69 учасників із 30 вищих навчальних закладів України.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова журі ректор ТНЕУ, доктор економічних наук, професор Андрій Крисоватий, який зазначив, що учасники Олімпіади вже є переможцями, оскільки вибороли першість та репрезентують свої навчальні заклади на всеукраїнському рівні.

До учасників Олімпіади звернувся проректор з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Зеновій-Михайло Задорожний, відзначивши, що університет радий приймати учасників із усієї України, які продемонструють свої знання у податковій сфері та матимуть змогу познайомитися з мальовничим Тернопіллям.

Заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області, радник податкової та митної справи І рангу Сергій Господарик відзначив, що ТНЕУ і ГУ ДФС об’єднує давня співпраця, а кафедра податків та фіскальної політики готує фахівців високого рівня, які згодом приходять працювати в органи фіскальної служби.

Виконуючий обов’язки завідувача кафедри податків та фіскальної політики ТНЕУ, кандидат економічних наук, доцент, член журі Анатолій Луцик побажав учасникам здобути новий досвід, знання, цікаві знайомства та незабутні враження від перебування у Тернополі.

Після численних побажань інших членів журі, з якими вони звернулися до учасників Олімпіади, розпочалася робота над виконанням творчого теоретичного завдання.

28.04.2017 Операція «Акциз-2017»: на Тернопільщині вилучили 14,3 тис. літрів підпільного спирту

Співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області спільно з працівниками Генеральної прокуратури України під час проведення операції «Акциз-2017» вилучили з незаконного обігу 14300 літрів спирту.

Спирт перевозили вантажним автомобілем у пластмасових бочках місткістю 220 л кожна.

Законодавством передбачено, що виробництво спирту та його реалізацію можуть здійснювати лише державні підприємства, а транспортування здійснюється лише з відома органу державної фіскальної служби та за наявності належним чином оформлених документів на перевезення.

Однак товаросупровідні документи на вантаж у водія, який здійснював перевезення спирту, були відсутні.

Орієнтовна вартість вилученого спирту становить 2,1 млн гривень.

При потраплянні цієї партії спирту у підпільне виробництво його б вистачило для виготовлення 70 тис. пляшок горілки, при цьому збитки бюджету від несплати акцизного податку склали б понад 1,8 млн гривень.

Загалом з початку року співробітники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили 15,7 тис. літрів спирту.

28.04.2017 Товар повернено до складання зведеної податкової накладної: чи потрібен розрахунок коригування

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), при здійсненні постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

- покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Якщо операції платника, з постачання (у тому числі оптове), передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

- покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

При складанні зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X». У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (крім постачання (у тому числі оптове), передача, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення) не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення постачання (у тому числі оптового), передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Таким чином, оскільки зведена податкова накладна складається з урахуванням вимог п.19 Порядку №1307 не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання, та до моменту складання продавцем зведеної податкової накладної відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або повернення покупцем товарів, суми ПДВ в зведеній податковій накладній таким продавцем зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів (послуг). При цьому розрахунок коригування до такої податкової накладної не складається.

28.04.2017 Нульова ставка податку на прибуток: визначаємо критерій щодо розміру доходу та заробітної плати

Відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Одночасно платник податку має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.

Таким чином, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

28.04.2017 Оцінка вартості об’єктів нерухомого майна для розрахунку ПДФО при отриманні спадщини

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється за правилами, встановленими ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 розділу IV ПКУ передбачено, що об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст.167 ПКУ (5 відсотків).

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.8 ст. 174 ПКУ при спадкуванні будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику, зокрема у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Таким чином, питання оцінки вартості об’єктів спадщини (подарунку) відноситься до компетенції Фонду державного майна України.

2017.04.27 Університет державної фіскальної служби України оголошує конкурс дитячої творчості!

діти

З метою популяризації податкової та митної грамотності та допомоги учням реалізувати свої творчі здібності Університет державної фіскальної служби України (м. Ірпінь, Київська область) ініціює проведення Всеукраїнського інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього» .

Конкурс проходитиме 12-13 травня 2017 року серед учнів 9-11 класів на базі Університету державної фіскальної служби України.

Деталі проведення конкурсу та реєстрація на сайті Університету www . nusta . edu . ua !
27.04.2017 Про результати роботи та зміну структури ДФС говорили під час засідання колегії

Вчора в обласному відомстві ДФС відбулось засідання колегії за участю керівництва фіскальної служби області, податкової міліції та Тернопільської митниці ДФС.

Під час зустрічі присутні обговорили результати роботи із виконання та залучення до оподаткування наявних резервів у січні-березні 2017 року, стан організації митного контролю та митного оформлення товарів у зоні діяльності Тернопільської митниці ДФС у першому кварталі 2017 року.

Розпочав засідання начальник ГУ ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат із кардинальних змін структури ДФС, які розпочались цьогоріч, і направлені на акумуляцію фіскальних функцій на обласному рівні та сервісно-обслуговуючих на районному. Адже внаслідок перерозподілу функцій між територіальними органами ДФС різних рівнів відбувається переформатування взаємовідносин фіскальної служби області та підпорядковаваних їй податкових інспекцій, а також організації роботи.

«Щодо результатів роботи управління із забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів, то за перше півріччя прогнозні показники до державного бюджету зросли на 165,7 млн грн або на 56,3%, а доходи місцевих бюджетів - на 199,8 млн грн або на 49,2%. Щодо основного бюджетоформуючого податку - ПДВ, то зауважу, що в цілому картина по області не погана, оскільки його, порівняно з аналогічним періодом минулого року, надійшло на 109 млн грн більше», – зазначив у своєму виступі начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.

Керівник відомства звернув увагу начальників районних податкових інспекцій на необхідності активізації роботи спільно з органами влади та місцевого самоврядування з проведення дієвих заходів щодо детінізації економіки: «Ми поступово адаптовуємось до нової структури, є певні проблемні моменти, але головне те, що досвідчений інспекторський склад збережено. Тепер справа в забезпеченні ефективної організації роботи з боку керівників структурних підрозділів управління. У нашій системі справді відбулись суттєві структурні та функціональні зміни. Змінився формат роботи, перенесено організуючу, розпорядчу роль на обласний рівень, проте такі методи впливу, як заходи реагування на негативні моменти, ініціативні пропозиції, співпраця та взаємодія з органами влади залишено і на районному рівні».

Ще фото

27.04.2017 Протидія корупції – серед пріоритетів

Подолання корупції в органах Державної фіскальної служби України є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності фіскальних органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо.

Одним із пріоритетів діяльності підрозділу внутрішньої безпеки ДФС України і є профілактика та упередження корупційних дій в податковій і митній сферах. При виявленні корупційних порушень працівниками інших державних міністерств і відомств, служб, установ, підрозділ внутрішньої безпеки передає матеріали для прийняття рішення іншим правоохоронним органам за підслідністю.

Відповідно у кожному регіональному Головному управлінні ДФС функціонують підрозділи внутрішньої безпеки.

Працівники відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Тернопільській області здійснюють постійний контроль за діяльністю держслужбовців під час виконання службових обов'язків, встановлюють осіб, схильних до вчинення протиправних дій, та вживають заходи щодо відсторонення потенційних порушників від виконання службових обов'язків.

Задля протидії злочинності, виявлення та припинення посадових злочинів, корупційних кримінальних правопорушень, в т. ч. і з метою боротьби з отриманням працівниками ГУ ДФС в області неправомірної вигоди, підрозділом внутрішньої безпеки налагоджено обмін інформацією між правоохоронними органами області щодо виявлення та належного документування корупційних правопорушень кримінального характеру.

Також систематично вживаються заходи із виявлення фактів протиправних дій та надається принципова оцінка керівникам та працівникам територіальних органів, структурних підрозділів ГУ ДФС у Тернопільській області і Тернопільської митниці ДФС, які не приймають управлінських заходів для забезпечення законності в службовій діяльності ввірених у керівництво підрозділів та першими не вживають заходів щодо упередження корупційних проявів у службовій діяльності підлеглих.

Крім цього, підрозділ забезпечує взаємодію з іншими правоохоронними органами, на які покладені завдання боротьби з корупцією, здійснює моніторинг фінансово-майнового стану співробітників та членів їх сімей.

Тож з метою своєчасної протидії на вчинки працівників ДФС, несумісних з вимогами загальних правил поведінки державного службовця як при виконанні службових обов’язків, так і в позаслужбовий час, працівники підрозділу звертаються до громадян з проханням повідомляти будь-яку відому інформацію щодо протиправних дій з боку службових осіб відомства на антикорупційний сервіс «Пульс» за номером 044-284-00-07, також на «телефон довіри» 0352 23-63-92 або особисто звертатися у відділ внутрішньої безпеки за адресою: Тернопіль, вул. Білецька, 1.

27.04.2017 Митники вже виконали квітневий план надходжень
Міністерством фінансів України на квітень 2017 року були доведені індикативні показники із забезпечення митних платежів у сумі 21,3млрдгрн.Станом на 26 квітня 2017 року митницями ДФС виконано даний показник у повному обсязі.Дострокового виконання планових показників з надходжень митних платежів вдалося досягти завдяки заходам з детінізації економіки, проведенню системної антикорупційної роботи та удосконаленню процесів адміністрування.
27.04.2017 ДФС у березні забезпечила виконання планових показників з надходжень на 109,6%
У березні 2017 року Державною фіскальною службою України перевиконано індикативні показники Мінфіну з надходження платежів до державного бюджету (сальдо) на 109,6%. Надходження склали 56,4 млрд. грн., додатково до бюджету у березні надійшло 4,9 млрд. грн.По податкових платежах надходження склали 28,8млрд.грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 107,1відс., додатково отримано 1,9млрд.грн.На рахунки платників відшкодовано ПДВ (грошовими коштами) у сумі 9,9млрд. , що на 3,7млрд.грн. більше, ніж у березні 2016року.По митних платежах надходження склали 26,5млрд.грн., індикативні показники Мінфіну виконано на 116,3відс., додатково отримано 3,7млрд.грн.До зведеного бюджету у березні 2017 року ДФС забезпечено збір у сумі 80,3млрд.грн., що на 8,8млрд.грн. більше березня 2016 року. У т.ч. до державного бюджету додатково надійшло (збір) 6,0 млрд.грн., до місцевих бюджетів – 2,8млрд.гривень.
27.04.2017 Податкова знижка при навчанні в інтернатурі: чи буде право?

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Статтею 28 Закону України «Про вищу освіту» визначено типи вищих навчальних закладів. Інтерн – це особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури.

Згідно із Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 №291, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи наведене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

27.04.2017 Розрахунки за талонами або безкоштовними рецептами: чи проводити розрахунки через РРО

Згідно з ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктами 1, 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити такий обов’язковий реквізит, як позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків з використанням відомостей, талонів або безкоштовних рецептів розрахункові операції проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості з позначенням форми оплати, а саме: «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно».

27.04.2017 Cубвенції отримано з державного бюджету: що з ПДВ?

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Діючим законодавством встановлено окремі джерела оплати вартості комунальних послуг:

- регульований тариф на оплату таких послуг, який сплачується населенням, і який є меншим за їх собівартість. При цьому оплата вартості житлово-комунальних послуг, наданих населенню, може здійснюватися в межах тарифу як безпосередньо населенням, так і за рахунок бюджетних субсидій, наданих пільговим категоріям громадян;

- виробнича дотація з бюджету, яка є компенсацією на покриття різниці, яка склалася між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Також до бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Таким чином, база оподаткування житлово-комунальних послуг визначається виходячи з їх вартості за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.

При цьому, згідно з п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування ПДВ.

Отже, при наданні житлово-комунальних послуг вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (в зв’язку з наданням населенню пільг та субсидій) в межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування ПДВ.

При цьому, згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ, правила ст. 199 ПКУ щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

26.04.2017 На Тернопільщині 13 громадян задекларували мільйонні доходи

Під час цьогорічної деклараційної кампанії 13 громадян Тернопільщини вже задекларували доходи понад мільйон гривень на загальну суму 27,6 млн гривень. Основними джерелами мільйонних доходів стали продаж нерухомого та рухомого майна, спадщина чи дарування, іноземні доходи, інвестиційний прибуток тощо.

За результатами декларування мільйонери мають сплатити до бюджету майже 1,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 186,3 тис. грн військового збору.

Загалом з початку цьогорічної деклараційної кампанії, яка стартувала 1 січня і завершується 3 травня, жителі області до податкових інспекцій вже подали 4316 декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік. Сума задекларованого доходу становить 198,4 млн гривень.

За результатами проведених перерахунків громадяни самостійно визначили до сплати 8 млн грн податку на доходи фізичних осіб і вже сплатили 3,4 млн грн податку.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб, а це 5 млн грн, визначили декларанти, які отримали подарунки та спадщину, 0,9 млн грн – які отримали доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна, 0,5 млн грн – які отримали доходи від незалежної професійної діяльності, 0,9 млн грн – які отримали іноземні доходи, 0,3 млн грн – які отримали інвестиційний прибуток.

Також за результатами поданих декларацій нараховано 1,9 млн грн військового збору, з яких 0,9 млн грн вже сплачено до бюджету.

26.04.2017 Максимально прозоро адмініструвати та відшкодовувати ПДВ

За рахунок впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ процес повернення бюджетних коштів платникам стає максимально прозорим. Будь-який платник податків має змогу відслідковувати весь процес від подання заявки до отримання коштів.

Зазначений реєстр відповідно до статті 200.7.3 Податкового кодексу України не має обмеженого доступу. Він є публічним, відкритим та оприлюднюється на сайті Міністерства фінансів України.

Крім того, Державна фіскальна служба України та Адміністрація Президента України здійснюють інформаційну взаємодію відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України та Положення про Адміністрацію Президента України, а також згідно з Угодою про інформаційне співробітництво між ДФС та Адміністрацією Президента України від 23.11.2015.

Отже, згідно з Угодою та протоколами до неї, уповноважені особи Ситуаційного центру Адміністрації Президента України матимуть доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем ДФС без права коригування. Це спрямовано на забезпечення прозорої системи ефективного моніторингу та аналізу функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.

26.04.2017 Інформацію про доходи в електронному вигляді можна отримати офіційно

На офіційному веб-порталі ДФС України працює модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банером «Електронний кабінет платника».

Отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку або фізичною особою – підприємцем, яка перебуває на загальній системі оподаткування (далі – ФОП), інформації про доходи здійснюється у приватній частині особистого електронного кабінету платника (далі – ЕКП) з використанням лише електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) фізичної особи.

ФОП, яка має чинний посилений сертифікат ЕЦП фізичної особи, може сформувати «Запит на отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидій» для отримання інформації про себе. Середня тривалість обробки такого запиту складає до однієї години.

За результатами обробки запиту до особистого ЕКП надходить «Відповідь про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків».

Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків надаються на підставі:

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4;

- податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578;

- податкової декларації про майновий стан і доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.

Слід зазначити, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

26.04.2017 Цивільно-правовий договір укладений між юридичною особою та фізичною особою: база нарахування ЄВ

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону платниками ЄВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону зобов’язані сплачувати ЄВ.

Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄВ.

Базою нарахування ЄВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону).

Отже, сума винагороди, що нараховується (виплачується) роботодавцем – юридичною особою застрахованій особі (фізичній особі, у т. ч. іноземцю), за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором, є базою нарахування ЄВ.

25.04.2017 Тернопільщина: з початку року податковий борг зменшено на 52,5 млн. гривень

Зменшення сум податкового боргу і відповідно наповнення бюджетів усіх рівнів залишається одним із пріоритетів роботи фіскальної служби у 2017 році. Тому зусилля працівників ДФС області спрямовані на активізацію роботи щодо зменшення заборгованості представників бізнесу Тернопілля перед бюджетами та на вжиття заходів щодо упередження виникнення такої заборгованості.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, з початку року податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 52,5 млн грн і станом на початок квітня становить 280,7 млн гривень. До місцевого бюджету сума боргу складає 65,4 млн грн, який порівняно з початком року зменшився на 91,6 млн гривень.

За результатами роботи у березні забезпечено зменшення податкового боргу до зведеного бюджету на суму 0,7 млн гривень.

За три місяці цього року в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету спрямовано 21,1 млн грн, в тому числі до державного – 13,6 млн грн. Зокрема, у березні сплачено до зведеного бюджету 7 млн грн, з них до державного бюджету – 4,5 млн гривень.

25.04.2017 Декларація екологічного податку: виправляємо помилки

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».

За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом), в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.

У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При незаповненні рядка через відсутність значення – він прокреслюється (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (при поданні засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.

Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.

До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

- рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);

- рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);

- рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);

- рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

25.04.2017 Запрошуємо до декларування

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року, яка стартувала з початку 2017 року, завершується. Граничний термін подання громадянами річної податкової декларації про майновий стан і доходи – 03.05.2017.

За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання.

Якщо Декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Декларації.

Громадяни можуть отримати консультації і допомогу у заповненні Декларації у Центрах обслуговування платників.

Звітувати про доходи, отримані громадянами протягом 2016 року, необхідно за формою Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

25.04.2017 Щасливий квиток для підприємця-спрощенця

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Водночас згідно з п. 4 ст. 9 Закону РРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу проїзних і перевізних до