Шановні громадяни! У розділі «Фіскальна служба online» Головне управління ДФС в області та Тернопільська митниця ДФС пропонує платникам змістовну та актуальну інформацію про зміни у податковому, митному законодавстві та законодавстві щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відвідуючи нашу сторінку, Ви дізнаєтесь про роботу електронних сервісів, які створені для якісного обслуговування платників, будете в курсі подій, що відбуваються в Головному управлінні ДФС області і Тернопільській митниці ДФС, та завжди першими знатимете про результати нашої діяльності.

17.04.2019

У фінансовій звітності виявлено помилку:чи необхідно подавати до контролюючого органу виправлення?

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Абзацами першим та другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація). Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

Слід зауважити, що якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.

Так, п. 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено обов’язок платника податків надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) він самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним такій податковій декларації.

Враховуючи вказане вище, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

16.04.2019

Щодо сплати ПДВ фізичними особами - споживачами товарів/послуг

Згідно із п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Статтею 9 ПКУ передбачено, що ПДВ є загальнодержавним податком та відповідно до ст.8 ПКУ є обов’язковим до сплати на усій території України.

ПДВ є основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету і як загальнодержавний податок спрямовується на забезпечення вирішення завдань соціально-економічного розвитку України, фінансування бюджетної сфери, підвищення життєвого рівня населення, у тому числі здійснення соціальних виплат малозабезпеченим верствам населення.

Крім того, ПДВ є податком на споживання і сплачувати його повинні всі споживачі товарів і послуг незалежно від категорії (фізичні чи юридичні особи), соціального стану та рівня доходу споживача.

ПДВ не має індивідуального характеру (як, наприклад, податок на доходи фізичних осіб) і не може бути ідентифікованим для кожного покупця окремо.

Платники-суб’єкти господарювання, здійснюючи продаж товарів/послуг, зобов’язані утримувати у споживачів таких товарів/послуг ПДВ у складі їх вартості та вносити суму податку до бюджету, а покупці, які придбавають товари та споживають послуги (незалежно від того, чи вони є суб’єктами підприємницької діяльності, чи ні), здійснюють компенсацію вартості таких товарів/послуг продавцям за цінами разом з ПДВ.

У зазначеному порядку громадяни сплачують ПДВ при купівлі продуктів харчування, одягу, в складі вартості комунальних послуг, електроенергії, послуг телефонного зв’язку тощо.

Таким чином, виходячи з норм ПКУ, платник податку, зареєстрований відповідно до вимог розділу V ПКУ, включає ПДВ до складу вартості товарів/послуг та сплачує його до бюджету, а покупець/споживач компенсує вартість таких товарів/послуг (у тому числі послуг із електропостачання) продавцю за цінами (з урахуванням податку) в момент їх придбання/споживання та незалежно від категорії покупців/споживачів.

При цьому покупець/споживач при придбанні/споживанні товарів/послуг самостійно не обраховує ПДВ та не сплачує його до бюджету.

15.04.2019

Не забудьте маркетингові послуги оподаткувати ПДВ

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

12.04.2019

Частка будівлі сільськогосподарського товаровиробника здано в оренду: що з нарахуванням податку на нерухомість?

Відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Тобто, якщо частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника (ЮО та ФО), віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271) Класифікатора, здається їх власником в оренду, лізинг, позичку, то така будівля (споруда) оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

11.04.2019

Платник екологічного податку не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин: умова для неподання звітності

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація екологічного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715.

До податкової декларації екологічного податку (нової, нової звітної, уточнюючої) додаються додатки, які є її невід’ємною частиною.

При відсутності у платника відповідних об’єктів оподаткування, відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації екологічного податку прокреслюються.

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, платник екологічного податку, який повідомив відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про те, що з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів, склавши заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку, має право не подавати податкові декларації. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові декларації. Також платник екологічного податку, який у звітних періодах поточного року не мав об’єкта оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів), зобов’язаний за ці звітні періоди (квартали) подавати податкову декларацію, до якої відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації прокреслюються.

10.04.2019

Щодо подання звітності юридичною особою – сільськогосподарським товаровиробником

Відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Якщо у юридичної особи – сільськогосподарського товаровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельна(і) ділянка(и), що розташована(і) в межах території одного органу місцевого самоврядування, та місцезнаходження земельної ділянки співпадає з місцезнаходженням платника, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

Загальна декларація є підставою для реєстрації юридичної особи платником єдиного податку четвертої групи.

09.04.2019

До уваги платників податків!

Інформуємо, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 №7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.

Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

08.04.2019

Про найманого працівника не забудьте повідомити ДФС

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

Відзначимо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку про за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

05.04.2019

Реєстрація фізичної особи одна, а місце отримання доходу інше: куди подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Нагадаємо, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

04.04.2019

Чи буде право, крім керівника, укласти договір про визнання електронних документів

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), що визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу (далі – СЕД).

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку №557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку №557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до Порядку №557, шляхом приєднання до нього на підставі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору) у порядку, визначеному розд. ІІІ Порядку №557.

Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору (п. 2 розд. ІІІ Порядку №557).

Пунктом 2 розд. І Порядку № 557 визначено, що підписувач – це посадова або уповноважена особа суб’єкта електронного документообігу, яка на законних підставах від свого імені або за дорученням особи, яку представляє, завершує процес створення електронного документа шляхом накладання електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього – електронна печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку №557).

03.04.2019

Декларація про майновий стан і доходи: випадки неподання звіту

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділу IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділом IV ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

02.04.2019

За які земельні ділянки треба сплачувати земельний податок платникам єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Згідно із ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частинами другою-четвертою ст. 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

01.04.2019

Термін для повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента

Відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань.

При цьому відповідно до п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

Пунктами 103.11-103.14 ст. 103 ПКУ визначено порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку з доходів нерезидента.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).

Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Враховуючи зазначене, заяву про повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента платник податку може подати протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

28.03.2019

Розрахунки з бюджетом при проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п. п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

27.03.2019

«Єдиний казначейський рахунок» не призначений для митного оформлення товарів громадян

У Тернопільській митниці ДФС нагадують, що починаючи з 19 березня цього року всі митниці ДФС працюють з «Єдиним рахунком» - новою системою справляння митних платежів.

Для підприємств юридичних осіб сплата коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) зараховується на «єдиний казначейський рахунок», відкритий в Державній казначейській службі України на ім’я ДФС України:

Рахунок- 37341039292197;

Банк отримувача - Державна казначейська служба України;

МФО банку - 899998;

Отримувач - ДФС України;

Код ЄДРПОУ- 39292197.

Всі підприємства можуть перераховувати кошти авансових платежів виключно на єдиний рахунок. Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами заблоковані.

Звертаємо увагу, що цей рахунок не призначений для митного оформлення товарів громадян. Авансові платежі для митного оформлення товарів громадян потрібно зараховувати на рахунки митниць ДФС.

Для громадян сплата та зарахування коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) зараховується на депозитний рахунок митниці ДФС.

З 18 березня до 16 квітня 2019 року залишки коштів на рахунках митниць ДФС можуть бути використані для митного оформлення товарів. Вже з 16 квітня   2019 року буде припинено митне оформлення товарів через зазначені депозитні рахунки, а кошти, що залишилися на рахунках митниць, будуть повертатися на рахунки підприємств за відповідною заявою.

Повернення підприємствам коштів авансових платежів здійснюватиметься протягом 1095 днів із дня внесення таких коштів на рахунок відповідно до Порядку повернення, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (зі змінами).

26.03.2019

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва: можливість подання з уточненими показниками

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, не передбачає її подання з уточненими показниками.

Проте електронний формат розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва передбачає встановлення статусу розрахунку: «звітний», «звітний новий» та «уточнюючий».

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – податкова декларація).

Відповідно до затвердженої форми декларації платника єдиного податку четвертої групи розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є невід’ємною частиною податкової декларації (примітка 11 до форми декларації платника єдиного податку четвертої групи).

Отже, подання уточнюючого розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва окремо від податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи не передбачено.

Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виявленні помилки що міститься у раніше поданому розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, може заповнити та подати уточнюючий розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (у тому числі в електронному форматі) тільки у складі уточнюючої декларації платника єдиного податку четвертої групи.

25.03.2019

П’ятнадцять робочих днів для звірки за сплаченими податками

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

22.03.2019

Коли пеня не буде нараховуватися

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, якщо платник податків самостійного виявляє помилку у поданій звітності та вносить зміни до такої звітності протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом, пеня, передбачена статтею 129 Податкового кодексу не нараховується.

Коли зміни до податкової звітності внесені платником після спливу зазначеного терміну пеня за заниження податкового зобов’язання починає нараховуватися з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, за який виправляється помилка із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

Якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при поданні уточнюючої декларації або уточнень грошового зобов’язання у складі звітної (нової звітної) декларації, незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Зазначена норма передбачена Законом України від 23.11.2018 №2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності з 1 січня 2019 року.

21.03.2019

Оподатковування міжнародних поштових та експрес-відправлень, що надходять на адресу фізичних осіб

Згідно з частиною шостою ст. 374 Митного кодексу України (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (частина сьома ст. 374 МКУ).

Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ (частина восьма ст. 374 МКУ).

При цьому Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), редакція якого діє з 01 січня 2019 року викладено в новій редакції п.п. 196.1.17 п. 196.1 ст. 196 ПКУ, згідно з абзацом третім якого не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

Водночас згідно із Законом № 2628 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 68, відповідно до якого з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

З 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахування та сплата податку на додану вартість у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати податку на додану вартість, визначеному МКУ при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

20.03.2019

Оподатковування міжнародних поштових та експрес-відправлень, що надходять на адресу фізичних осіб

Згідно з частиною шостою ст. 374 Митного кодексу України (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (частина сьома ст. 374 МКУ).

Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ (частина восьма ст. 374 МКУ).

При цьому Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), редакція якого діє з 01 січня 2019 року викладено в новій редакції п.п. 196.1.17 п. 196.1 ст. 196 ПКУ, згідно з абзацом третім якого не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

Водночас згідно із Законом № 2628 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 68, відповідно до якого з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

З 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахування та сплата податку на додану вартість у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати податку на додану вартість, визначеному МКУ при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

19.03.2019

Витрати на ремонт автомобіля: чи буде право у підприємця на відображення

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.

Основні засоби подвійного призначення, зокрема легкові та вантажні автомобілі не підлягають амортизації (п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

При цьому перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ, не містить витрат на ремонт власного (орендованого) вантажного (легкового) автомобіля, що належить до основних засобів подвійного призначення.

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість ремонту власного (орендованого) вантажного (легкового) автомобіля, що використовується в її господарській діяльності та належить до основних засобів подвійного призначення.

18.03.2019

Дитина відвідує гуртки? Отримайте податкову знижку

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року №2145-VІІІ «Про освіту» (далі – Закон №2145).

Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: Закон України «Про позашкільну освіту», Закон України «Про дошкільну освіту», Закон України «Про загальну середню освіту».

Згідно з п. 5 ст. 79 Закону №2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.

При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

15.03.2019

Відповідальність за несплату податкового зобов’язання підприємцем на загальній системі оподаткування

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується (п. п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Однак якщо фізичною особою - підприємцем несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, до фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування за несплату або несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання, визначеного ним в річній декларації про майновий стан та доходи, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

14.03.2019

Щоб встигнути обрати спрощену систему оподаткування

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 298 ПКУ. Згідно з абзацом першим п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Так, 15 березня 2019 року буде останнім днем для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з другого кварталу 2019 року.

Відзначимо, що, зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи фізичні  особи – платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік». У заяві, зокрема, зазначається ставка єдиного податку та дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

25.02.2019

Чи треба підприємцю скріплювати звітність печаткою (у тому числі в електронному вигляді) за її наявності

Відповідно до абзацу другого п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема, підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку зазначено, що платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

22.02.2019

Як перевозити громадянам готівку через митний кордон України

Порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами готівкової валюти і банківських металів регламентується Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 03 січня 2019 року №3 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 1 п. 2 Положення готівкова валюта - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог Положення здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів (п. 3 Положення).

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу (п. 5 Положення).

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі (п. 6 Положення).

Фізичні особи здійснюють декларування переміщення готівкової валюти і банківських металів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 3 Положення).

Пересилання в Україну/з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється виключно з оголошеною їх вартістю (п. 14 Положення).

Пересилання в Україну, з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється на умовах та в порядку, встановленому, зокрема, пп. 5, 6 Положення.

21.02.2019

Коли отримана у спадщину чи як дарунок нерухомість не оподатковується

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батьків чи від бабусі, дідуся нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.

Тобто об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Нагадаємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері  і з боку батька, онуки.

Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.

У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація) не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, платник податку отримав  доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті  прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV Податкового кодексу України.

20.02.2019

Податкова накладна: виправлення помилки допущеної у полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Помилка, яка допущена у полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), виправляється шляхом складання розрахунку коригування з урахуванням таких особливостей:

- у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено таку помилку;

- у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з помилковим даними;

- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ);

- у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів).

Розрахунок коригування складений до податкової накладної, яка не підлягала наданню отримувачу (покупцю) підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Одночасно постачальник (продавець) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну з урахуванням таких особливостей:

1) реквізити заголовної частини податкової накладної зазначаються без помилок;

2) у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця), тобто дата складання податкової накладної з помилковими даними у полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»;

3) такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з помилковими даними у полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»;

4) у розділі Б такої податкової накладної зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в податковій накладній з помилковими даними у полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта».

19.02.2019

Щодо виправлення підприємцем на загальній системі оподаткування помилок у податковій декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556) .

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб – підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розділі VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

При цьому в рядку 27 Декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Сума пені, нарахована платником податку у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, вказується у рядку 28 Декларації відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

18.02.2019

Подарунки в не грошовій формі: оподаткування та відображення у звітності

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що статтею 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) - у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Водночас доходи, які включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ;

- дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість подарунків, наданих такому платнику юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

При цьому якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «126».

15.02.2019

Експортно-імпортні операції: коли граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів

Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 2 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 2 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), який введено в дію 7 лютого 2019 року, визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів».

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розділу II Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розділі II Положення - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням рекомендацій Кабінету Міністрів України, поданих відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (п. 22 розділу II Положення).

14.02.2019

Відсутні квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної: дії платника

Головне управління ДФС у Тернопільській області зазначає, що враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, необхідно:

1. Через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

2. Звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 0) з детальним описом ситуації.

3. Якщо після надсилання податкової накладної чи розрахунку коригування через 2 години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документу, то потрібно надіслати документ повторно на реєстрацію.

13.02.2019

Держслужбовці для заповнення декларації можуть отримати відомості про доходи в Електронному кабінеті

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що для користувачів Електронного кабінету створено нові можливості при вході до особистого кабінету з обранням типу особи, якою здійснюється вхід та проводиться електронна ідентифікація.

Так, посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій після проходження електронної ідентифікації з використанням електронного підпису мають можливість здійснити вхід до Електронного кабінету в якості «посадової особи» або «фізичної особи».

Залежно від обраного типу особи, якою здійснюється вхід, користувачу Електронного кабінету пропонуються сервіси та послуги, передбачені або для особистого кабінету фізичної особи або особистого кабінету юридичної особи.

Наприклад, Електронний кабінет для фізичної особи надає такі можливості, як сплата податків, отримання відомостей про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, подання Декларації про майновий стан та доходи, інші сервіси та послуги для фізичних осіб (громадян) тощо.

А вхід до особистого кабінету юридичної особи може здійснюватися керівником, бухгалтером, особою, яка має право підпису, або особою, якій делеговано право підпису відповідних документів.

12.02.2019

Ветеринарна аптека: що із застосуванням РРО?

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що  з 1 січня 2019 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення за готівку, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Нагадаємо, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Ветеринарні лікарські засоби – це субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин.

Ветеринарні препарати – це ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, інсекто-акарициди, дератизациди, діагностикуми, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві.

Таким чином, застосовування РРО, незалежно від обсягу доходу, передбачено при реалізації фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини.

При реалізації фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у ветеринарних аптеках (пунктах) ветеринарних лікарських засобів та ветеринарних препаратів, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві, РРО не застосовується.

Водночас якщо на господарському об’єкті фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування реєстратора розрахункових операцій (наприклад, вироби медичного призначення), так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.

11.02.2019

Термін надання документів для підтвердження господарських операцій за результатами перевірки

Відповідно до абзацу першого та другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПКУ якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 ПКУ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПКУ якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.

Коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або при наданні таких документів, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

08.02.2019

Дії платника при отриманні нової довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що згідно із п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 та п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Правові засади оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378). Виконання нормативної грошової оцінки землі здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування або договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом (ст. 15 Закону №1378).

При цьому за результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (частина перша ст. 20 Закону №1378).

Технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (частина перша ст. 23 Закону №378).

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу в рамках виконання норм п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Таким чином, при отриманні протягом року нової довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки платник зобов’язаний уточнити показники декларації з плати за землю з дати набрання чинності затвердженого уповноваженим органом відповідного рішення щодо виконаної нормативної грошової оцінки.

07.02.2019

Заперечення до акту перевірки: подання та розгляд

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ.

Якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст. 60 ПКУ.

06.02.2019

Як довго треба зберігати підприємцям «спрощенцям» первинні документи

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДФС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДФС до архіву.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Норми п. 297.3 ст. 297 ПКУ не поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

05.02.2019

Як правильно зберігати податкові накладні та розрахунки коригування

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа відповідно до ст. 7 Закону №851 вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 5 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги».

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

04.02.2019

Звiльнення вiд сплати земельного податку

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Враховуючи зазначене, фізичній особі, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, і використовує земельну дiлянку за видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 ПКУ, надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку.

01.02.2019

Облік доходів і витрат у юридичної особи-спрощенця третьої групи

Відповідно до п. п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

31.01.2019

Електронний документ: коли вважати оригіналом

Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина друга ст. 6 Закону №851).

Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) регулюються відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів (частина третя ст. 6 Закону №851).

Водночас ст. 7 Закону №851 встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону №2155.

При надсиланні електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Разом з тим, ст. 8 Закону №851 передбачено, що електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Одним із обов’язкових реквізитів електронного документа є електронна позначка часу.

Електронна позначка часу – електронні дані, які пов’язують інші електронні дані з конкретним моментом часу для засвідчення наявності цих електронних даних на цей момент часу (п. 10 частини першої ст. 1 Закону №2155).

Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону №851).

Таким чином, оригіналом електронного документа (листа, довідки, запиту тощо), отриманого суб’єктом господарювання в електронному вигляді через Електронний кабінет, вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису та з електронною позначкою часу. Роздрукований електронний примірник такого документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

25.01.2019

Переобладнали транспортний засіб на газ – приходьте за податковою знижкою

Згідно з п. п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року №607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:

- сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

24.01.2019

Туристичний збір у 2019 році

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до ст. 268 ПКУ щодо розміру ставки, бази оподаткування, порядку сплати туристичного збору (далі – збір).

Так, ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (п. п. 268.3.1 п. 268.3  ст. 268 ПКУ).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду (п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 15.01.2019 №1249/7/99-99-13-03-02-17.

23.01.2019

Кому належить право на податкову знижку на оренду житла

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у відповідних випадках.

Зокрема, відповідно до п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, до податкової знижки дозволено включати суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, тобто 125190 грн у 2019 році.

Зауважимо, що отримання податкової знижки за орендоване житло застосовується з 1 січня 2019 року.

Для отримання податкової знижки за результатами 2018 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Податок підлягає поверненню протягом  60 календарних днів з дня подання декларації.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

22.01.2019

Ставки для земельного податку

Відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі) (п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 ПКУ).

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Водночас п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 7 грудня 2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги, зокрема, п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Статтею 274 ПКУ встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Статтею 277 ПКУ встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

При цьому плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 ПКУ (п. 284.4 ст. 284 ПКУ).

21.01.2019

Єдиний внесок у 2019 році

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) - це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі.

З 1 січня 2019 року зріс розмір мінімальної зарплати (4173 грн), а отже змінюється мінімальна та максимальна сума ЄВ.

Мінімальний страховий платіж з ЄВ у 2019 році становить 918,06 грн (4173х 22%).

З 2018 року максимальна база нарахування ЄВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати, з 01.01.2019 р. – це 62 595 грн. Тож максимальний страховий внесок у 2019 році становить 13770,90 грн.

Зміна розміру мінімальної зарплати в 2019 році (принаймні, Законом про Держбюджет) не запланована. Відповідно, як мінімальна, так і максимальна сума ЄВ протягом усього 2019 року не змінюватиметься.

18.01.2019

Стипендії, які не підлягають оподаткуванню у новому році

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з 2019 року звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором не тільки стипендії, які виплачуються з бюджету.

Так, до п. п. 165.1.26 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, та сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, не підлягає оподаткуванню, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому пп.169.4.1 ПКУ.

У 2019 році цей поріг становитиме 1921 грн х 1,4=2690 грн. Якщо сума стипендії є більшою, то сума перевищення підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою 18% та військовим збором - 1,5%. 

Отже, у 2019 році всім навчальним закладам (а не лише бюджетним), які виплачують стипендії студентам, слід врахувати такі позитивні зміни. Нагадаємо, що стипендію (включаючи суму її індексації) відображають у формі №1ДФ за ознакою доходу «150».

17.01.2019

Як проводиться реєстрація/перереєстрація РРО?

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що для реєстрації/перереєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), крім заяви (Форма №1-РРО), суб’єкт господарювання повинен подати ще 4 документи:

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);

- копію договору суб'єкта господарювання з Центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

16.01.2019

Відповідальність податкового агента за виправлення помилки при нарахуванні та перерахуванні ПДФО до бюджету

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 169.4 ст. 169 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ. Так, п. 127.1 ст. 127 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 якої при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі при внесенні змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Також п. 119.2 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

15.01.2019

Дії платника, якого не влаштовують висновки, факти чи дані, викладені в акті перевірки

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ.

Якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (за наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст. 60 ПКУ.

14.01.2019

Документи, що повинен надати покупцю, підприємець на єдиному податку за продані товари

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться згідно з Податковим кодексом України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону №265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1023).

Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом №1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, платник єдиного податку зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.

При невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документу фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом №1023.

11.01.2019

Обережно – псевдоброкери!

У Тернопільській митниці ДФС попереджають, що останнім часом активізували свою діяльність шахраї, які обіцяють «посприяти» в митному оформленні транспортних засобів особистого користування. В їхні тенета можуть легко потрапити й мешканці Тернопілля.

Так, вони називаються особами, наближеними до працівників митниці або митними брокерами. За чималу суму коштів аферисти пропонують громадянам «посприяти» у пришвидшенні в оформленні транспортного засобу. Тому громадян, які не перевіряють достовірність інформації, зловмисникам таки вдається обманути.

До слова, часто власники автомобілів на іноземній реєстрації намагаються оминути митного брокера,  мовляв навіщо переплачувати. Працівники митниці закликають не робити цього, адже документи, заповнені нефахівцем, можуть містити помилки, що, власне, і сповільнює процес оформлення транспортного засобу.

Якщо ж у вас виникають сумніви щодо того, чи справді ви маєте справу з    брокером – вимагайте у нього документи, що підтверджують право на здійснення митної брокерської діяльності. Не звертайтеся до посередників, які не розташовані на території місць, де здійснюється митне оформлення

Працівники Тернопільської митниці ДФС застерігають громадян бути пильними під час митного оформлення транспортних засобів та не потрапляти на «гачок» шахраїв.

10.01.2019

Щодо можливості виправити помилку, зазначену в Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 16 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку №117, платник податку подає до Державної фіскальної служби (далі – ДФС) в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в Повідомленні.

При отриманні платником квитанції про не прийняття документу такий платник має право надіслати Повідомлення з правильними даними.

09.01.2019

Сервіс ДФС - на допомогу при декларуванні доходів громадян

З 1 січня 2019 року розпочинається кампанія декларування доходів громадян, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки.

З метою підвищення добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті» в частині часткового заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Зазначений сервіс часткового попереднього заповнення декларації надасть можливість платникам податків:

- скоротити час і витрати на подання звітності;

- мінімізувати помилки при заповненні декларації;

- надати копії первинних документів як додаток до декларації в онлайн режимі.

Більш детально про те, як скористатися зазначеним сервісом, йдеться у листі ДФС України від 03.01.2019 №120/7/99-99-13-01-03-17.

08.01.2019

Сплата єдиного податку підприємцями

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Закон України про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму з 1 січня, що відповідно впливає на фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців.

Так, відповідно ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, тобто до 192,10 грн;

- для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року, тобто до 834,60 грн.

А відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу (у разі сплати ПДВ) або 5 відсотків. А  для четвертої групи (виключно підприємці-сільгоспвиробники) ставка податку встановлюється залежно від кількості використовуваних сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.

04.01.2019

Продукція власного виробництва: застосовування РРО при її реалізації

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Нагадаємо, до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

03.01.2019

Варто звірити обов’язкові реквізити у податковій накладній

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

02.01.2019

Деклараційна кампанія 2019: витрати, що дозволені до включення

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 19 грудня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2018 №866, яким затверджено зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859. Зокрема, враховані зміни, внесені Законом України від 3 липня 2018 року №2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, відповідно до яких розширено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти, крім витрат, понесених на здобуття середньої професійної або вищої освіти, доповнено витратами на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної освіти.

Таким чином, з 2019 року платник податку на доходи фізичних осіб може скористатись правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2018 податкового року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами. При цьому декларація про майновий стан і доходи подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, до 31 грудня 2019 року (включно) за звітний 2018 податковий рік.

02.01.2019

Нові рахунки для ОТГ - з 3 січня 2019 року

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє про відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень до новоутворених об’єднаних територіальних громад Тернопільської області. Рахунки вводяться в дію з 03. 01. 2019 року.

У зв’язку з об’єднанням у 2018 році громад сіл, селищ, міст відкрито рахунки для зарахування надходжень до об’єднаних територіальних громад згідно із переліком видів надходжень та рівнів бюджетів для відкриття рахунків з обліку надходжень до  місцевих бюджетів.

При цьому зазначаємо, що у зв’язку з об’єднанням у 2018 році територіальних громад сіл, селищ, міст, рахунки для зарахування надходжень будуть відкриті лише для центрів об’єднаних територіальних громад, а по громадах, які увійшли до їх складу ОТГ, з 03.01.2019 рахунки будуть закриті.

Звертаємо увагу, що з 3 січня 2019 вводяться в дію рахунки для зарахування надходжень до об’єднаних територіальних громад лише за кодами класифікації доходів бюджету, які були передбачені у рішеннях про місцеві бюджети на 2018 рік та інформації органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, отриманої у 2018 році. Надалі рахунки довідкриваються (перевідкриваються) згідно з рішенням про місцеві бюджети об’єднаних територіальних громад на 2019 рік та інформацією органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, отриманою у 2019 році.

Крім того, 2 січня 2019 року:

- рахунки для зарахування надходжень територіальних громад сіл, селищ, міст, що увійшли до складу новоутворених об’єднаних територіальних громад, буде закрито;

- картотеку висновків на повернення помилково та /або надміру зарахованих коштів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України, по територіях, рахунки яких закриваються, буде повернуто.

- картотеку на повернення помилково або надміру зарахованих коштів, контроль за справлянням яких покладено на інші органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, по територіях, рахунки за якими закриваються, переформувати з нових рахунків на залишки неповернутих коштів.

29.12.2018

Арифметична або методологічна помилка в податковій декларації: що з відповідальністю платника

Під визначенням «арифметичної помилки» слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу).

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено порядок проведення камеральної перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

У главі 11 ПКУ не передбачено застосування відповідальності до платників податків при виявленні порушень, які не призвели до заниження податкових зобов’язань.

Враховуючи вищенаведене, ПКУ не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки та відповідальності за дані помилки.

28.12.2018

Оренда будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів: чи буде податок на нерухомість

Відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом «і» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Ключовою ознакою звільнення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг.

Таким чином, оскільки економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг, то на передані в оренду будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не поширюється дія п. «і» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

27.12.2018

Перший звітний період для новоствореного платника ПДВ

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до вимог ст. 182 та ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особа, яка вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку або підлягає обов’язковій реєстрації, подає реєстраційну заяву.

Пунктом 183.9 ст. 183 ПКУ передбачено, що при відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку.

Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Отже, особі, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця. Дані першого звітного періоду підлягають відображенню по відповідних рядках розділу І податкової декларації з ПДВ.

26.12.2018

Реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення - лише через РРО

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з 1 січня 2019 року фізичні особи підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зобов'язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу доходу.

Такі зміни вніс Закон України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набере чинності 1 січня 2019 року.

Так, абзац четвертий пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, який зобов'язує використовувати реєстратори розрахункових операцій спрощенців, які здійснюють реалізацію технічно складаних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення».

Відповідні зміни внесено до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

22.12.2018

Що зміниться у Податковому кодексі з 2019 року

Законом України від 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» прийнято нововведення, які спрямовано на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 р. та виконання зобов’язань України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Змінами, зокрема:

·                     збільшено з 01.07.2019 р. ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 % (прогнозний індекс споживчих цін у 2018 р.);

·                     покращено для лісогосподарських підприємств умови оподаткування лісових земель шляхом визначення граничного розміру ставок податку за лісові земельні ділянки до 0,1% нормативної грошової оцінки ділянок або нормативної грошової оцінки ріллі по області;

·                     простимульовано суб’єктів господарювання до зменшення використання енергетичних ресурсів шляхом наближення ставки екологічного податку за викиди вуглекислого газу (двоокису вуглецю) до ставок країн-членів ЄС;

·                     підвищено ефективність розподілу доходів на користь держави від видобування окремих видів корисних копалин та від використання лісових ресурсів через збільшення ставок рентної плати пропорційно до зростання цін на відповідну продукцію;

·                     удосконалено контроль за обігом пального та спирту етилового шляхом:

·                     запровадження окремого обліку за переміщенням спирту етилового в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

·                     введення ліцензування діяльності з виробництва та обігу пального;

·                     удосконалення системи електронного адміністрування реалізації пального, замість існуючого агрегованого обліку пального по суб’єкту господарювання, впроваджується облік в розрізі місць фактичного знаходження пального — в стаціонарних акцизних складах або пересувних акцизних складах такого суб’єкта господарювання;

·                     впровадження механізму контролю за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів);

·                     простимульовано виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення шляхом:

·                     встановлення нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для їх виробництва;

·                     запровадження механізмів контролю за цільовим використанням спирту за нульовою ставкою акцизного податку, які передбачають встановлення переліку вимог до таких підприємств, зокрема їх обладнання витратомірами обсягів отриманого спирту та виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи.

21.12.2018

Про невірний або відсутній чек розповість сервіс ДФС

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що на веб-порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету діє сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій до ДФС. 

Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якому торгівельному закладі.

Перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів. Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою. Наявність такої копії або її відсутність в базах ДФС може свідчити про дотримання чи недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.

За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність фіскального чека в інформаційних базах ДФС фіскальні органи проводять фактичні перевірки суб’єктів господарювання.

Коли споживачі виявили відсутність або невідповідність реквізитів чеків на сервері ДФС, то можуть направити до фіскальної служби письмові звернення із цих питань із додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів на електронну адресу - [email protected]

20.12.2018

На єдиному податку можна надавати бухгалтерські послуги

Відповідно до п. п. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.

Відзначимо, що аудит фінансової звітності – це аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Аудиторська діяльність – це незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг.

При цьому ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.

19.12.2018

Транспортний засіб на іноземній реєстрації: відповідальність з 24 травня 2019 року

Умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, регулюється розділом XII Митного кодексу України (далі – МКУ).

Згідно з частиною п’ятою ст. 380 МКУ тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Відповідно до частини четвертої ст. 469 МКУ, зокрема, передача транспортних засобів, тимчасово ввезеного на митну територію України, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18.12.2018

Мінімальна заробітна плата у 2019 році

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 12.12.2018 в офіційному виданні «Голос України» №237-238 опубліковано Закон України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Так, з 1 січня мінімальна заробітна плата встановлена:

- у місячному розмірі: з 1 січня – 4 173 гривні;

- у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 гривні.

Відзначимо, що мінімальна заробітна плата впливає, зокрема, на:

- розрахунок єдиного податку для платників 2 групи;

- розмір добових по Україні відповідно до Податкового кодексу України;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- штрафи за неподання звіту про контрольовані операції;

-·розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- штрафи за порушення законодавства про працю.

17.12.2018

Підприємства Тернопільщини зменшили податковий борг на 41,3 млн гривень

Протягом січня-листопада 2018 року 785 юридичних осіб, які допустили податковий борг на початок року, зменшили його в абсолютному значенні на загальну суму 41,3 млн гривень. З них 563 суб’єкти господарювання віддали заборговане у повному обсязі на суму 21,8 млн. гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат. Він зазначив, що за рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 43,1 млн грн, з яких  33,6 млн грн - до державної казни.

«Для того, аби отримати дозволи на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів юридичних осіб, фахівці управління погашення боргу фіскальної служби в області звертались до суду», - розповів Ігор Юлійович. Так, у січні – листопаді цього року подано 142 звернення до суду на суму податкового боргу 60,5 млн гривень. З них задоволено 79 звернень на суму 31,9 млн грн, а це на 21 та на 4,2 млн грн більше, ніж минулоріч.

 Протягом січня-листопада було також направлено до суду 163 позови на суму податкового боргу 6 млн грн, аби накласти стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби.

До зведеного бюджету надійшло також 642 тис. грн за рахунок реалізації безхазяйного майна. До державної казни сплачено 169 тис. гривень, а місцеві бюджети отримали 473 тис. гривень.

14.12.2018

Платники Тернопілля отримали понад 379 мільйонів гривень відшкодованого ПДВ

Протягом січня-листопада 2018 року платникам податків Тернопільщини відшкодовано 379 мільйонів гривень податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року повернення даного платежу зросло на 3 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.

Загалом про відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок заявили 89 суб’єктів господарювання на суму 417 млн гривень, що на 17 млн грн більше, ніж минулоріч. Станом на початок цього місяця загальний залишок невідшкодованого ПДВ склав 79 млн гривень. З них 68 млн гривень перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 11 млн грн - в стадії судового та адміністративного розгляду.

Крім цього, упереджено бюджетне відшкодування даного платежу на 3 млн гривень.

«Позитивна динаміка з відшкодування податку на додану вартість - це результат ефективної роботи Системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та електронного реєстру відшкодування ПДВ, який функціонує у відкритому режимі», - зазначив начальник фіскального відомства Тернопільської області Ігор Комендат.

Він також поінформував, що станом на початок грудня цього року загальна кількість зареєстрованих платників податку на додану вартість загалом по області становить 2 959 осіб, з них 2 529 юридичних осіб та 430 фізичних осіб. Порівняно із відповідним періодом минулого року кількість платників податку на додану вартість – юридичних осіб зросла на 172 особи.

Загалом протягом одинадцяти місяців цього року до держбюджету платники Тернопільщини сплатили 1 млрд 136,1 млн грн податку на додану вартість, що на 9 млн грн перевищило очікуване. Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження збільшились на 318,9 млн гривень.

13.12.2018

Податкових міліціонерів Тернопільщини нагородили за участь в антитерористичній операції

П’ятеро фахівців оперативного управління Головного управління ДФС у Тернопільській області отримали відзнаки Президента України «За участь в антитерористичній операції». Вручили нагородженим відзнаки начальник ДФС в області Ігор Комендат та перший заступник начальника цього відомства Віталій Дума.

Ігор Юлійович привітав особовий склад управління з нещодавно відсвяткованим Днем Збройних сил України. «Відрадно, що працівники фіскальної служби не лише беруть участь у наповненні державної казни, але і у військових діях, ризикуючи своїм життям. Серед них і  працівники податкової міліції», - сказав очільник фіскальної служби області.

«Ми пишаємось нашими податківцями. Впродовж кількох років вони сумлінно та з високим професіоналізмом виконували і продовжують виконувати свій обов’язок – захищають східні кордони нашої країни. І отримані нагороди є цьому підтвердженням», - додав Віталій Дума.

Відзнаки Президента України отримали полковник податкової міліції Андрій Дацко, майори податкової міліції Артур Хоміцький, Роман Лисаковський та Олег Панчук, а також капітан податкової міліції Віталій Осідак. Крім цього, за сумлінну та самовіддану службу, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм у виконанні поставлених завдань, у тому числі під час проходження служби у зоні проведення АТО та з нагоди Дня Збройних сил України подякою ДФС України нагороджено полковника податкової міліції, першого заступника очільника фіскального відомства області Віталія Думу.

Варто зазначити, що податкові міліціонери виконувaли свої службові обов’язки у склaді мобільних груп, пaтрулюючи лінію зіткнення. Нa контрольних пунктaх в’їзду-виїзду перешкоджaли незaконному переміщенню товaрів, наркотичних засобів, готівки, яку використовувaли для фінaнсувaння терористичної діяльності, проникненню на контрольовану територію учасників незаконних збройних формувань, виявляли схрони зі зброєю та боєприпасами.

Вручивши нагороди, Ігор Комендат подякував податковим міліціонерам за мужність та самовідданість. Він побажав нагородженим учасникам АТО міцного здоров’я, незламної волі у подоланні усіх труднощів буття, надійного родинного тилу, а всім – миру і спокою на українській землі.

Загалом від почaтку воєнних дій нa сході крaїни відбулося 13 ротацій спецпідрозділу податкової міліції у зоні проведення АТО. За чотири роки службу на сході пройшли 43 співробітників подaткової міліції Тернопільщини, з них троє перебувають там досі та беруть участь в операції Об’єднаних Сил.

Цьогоріч відзнаками за участь в антитерористичній операції нагороджено 15 працівників податкової міліції Тернопільщини, а загалом за час бойових дій на сході нашої держави – 17.

12.12.2018

За продаж неповнолітнім алкоголю анулювали 31 ліцензію

З початку цього року працівники управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області провели 229 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. До порушників застосовано фінансові санкції на суму 3,3 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.

«У кожному випадку встановлено порушення норм Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», - констатував Ігор Юлійович. Зокрема, виявлено 95 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних  цін. Трохи менше - 49 фактів - реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Мали місце 35 випадків продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. Фахівцям фіскальної служби вдалось встановити 19 фактів роздрібної торгівлі алкогольним напоями та 3 факти тютюновими виробами без ліцензії тощо.

Крім того, встановлено 27 порушень Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Протягом січня-листопада цього року анульовано 368 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому числі 31 ліцензію за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. «Якщо взяти у розрізі районів, то найбільше таких порушень виявлено у місті Тернополі, де анулювали 5 ліцензій та застосували штрафних санкцій на суму 34 тис. гривень», - розповів очільник фіскального відомства. За продаж алкоголю неповнолітнім анулювано 4 ліцензії у Зборівському районі, по 3 – у Кременецькому, Гусятинському та Борщівському районах. По 2 ліцензії анульовано у підприємців Бережанського, Козівського Шумського, Підволочиського, Чортківського та Збаразького районів.

Ще 280 ліцензій анульовано на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробними, з них 26 - за продаж тютюнових виробів неповнолітнім.

«Хотів би зазначити, що дана робота ведеться у співпраці з головами об’єднаних територіальних громад та керівниками райдержадміністрацій», - деталізував Ігор Комендат.

Загалом на даний час підприємці області використовують 4493 ліцензії на реалізацію алкоголю та тютюну.

11.12.2018

Недостовірна інформація в Електронному кабінеті «Стан розрахунків з бюджетом»: куди звернутися платнику для виправлення

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема:

- перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);

- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.

Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Водночас у платника є можливість отримання інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами та єдиним внеском у довільній формі за місцем знаходження на податковому обліку у контролюючому органі.

Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) (задвоєння оплати/нарахування,переплата/недоплата), платник може надіслати запит до органу ДФС за основним (неосновним) місцем обліку щодо звірки стану розрахунків з державним та місцевим бюджетами, цільовими фондами за податками, зборами та ЄВ у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету з копією зображення відповідної інформації на екрані монітора, отриманою за допомогою клавіші Print Screen на комп’ютерній клавіатурі, та даними платника щодо такого стану з підтверджуючими документами (при наявності) або звернутися до органу ДФС за основним (неосновним) місцем обліку.

28.11.2018

Чи можна платнику отримати квитанції про надсилання електронних документів та за який період

Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до п. 42.1 прим. 1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка, зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.4 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

27.11.2018

Продаєте неповнолітнім алкоголь – позбудетесь ліцензії

Протягом січня-жовтня цього року працівники управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області провели 214 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. До порушників застосовано фінансові санкції на суму 3,1 млн гривень.

За результатами проведених перевірок встановлено 214 порушень Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, 86 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних  цін. Трохи менше - 45 фактів - реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Мали місце 33 випадки продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. Фахівцям фіскальної служби вдалось встановити 17 фактів роздрібної торгівлі алкогольним напоями та 3 факти тютюновими виробами без ліцензії тощо.

Крім того, встановлено 27 порушень Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

З початку року анульовано 325 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому числі 46 ліцензій за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. Ще 254 ліцензії анульовано на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробними, з них 23 - за продаж тютюнових виробів неповнолітнім.

В управлінні звертають увагу на те, що зазначена робота ведеться у співпраці з головами об’єднаних територіальних громад та керівниками райдержадміністрацій.

Загалом на даний час підприємці області використовують 4526 ліцензій на реалізацію алкоголю та тютюну.

26.11.2018

На підтримку армії платники Тернопільщини спрямували 193,3 мільйони гривень

Протягом січня-жовтня цього року до державного бюджету платники податків Тернопільщини сплатили 193,3 млн гривень військового збору. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат. Прогнозні показники виконано на 101,5%. Відтак бюджет додатково отримав 2,9 млн гривень.

«Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу  зросли на 40,1 млн гривень», - зазначив очільник фіскального відомства. Ігор Юлійович також нагадав, що військовий збір було впроваджено в Україні з серпня 2014 року, його ставка становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

Необхідно мати на увазі, що українська армія отримуватиме стабільні кошти для вирішення нагальних питань лише завдяки легальній праці. Тому закликаємо роботодавців не допускати фактів «тіньової» зайнятості. Адже не оформлені належним чином трудові відносини позбавляють соціальних гарантій найманих працівників, знижують доходи державного бюджету, а відтак і можливість зміцнення обороноздатності країни. 

23.11.2018

Відсутність копії чека в базі ДФС забезпечить перевірку продавця

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що на веб-порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (РРО) до ДФС.

За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність в базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.

Відзначимо, що за результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства в частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.

Звертаємо увагу, що при відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами ДФС та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.

Просимо суб’єктів господарювання та їх керівників взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.

22.11.2018

Як фізичній особі здати в оренду власне майно

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє власників майна, які мають на меті здати його в оренду. Так, відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.

21.11.2018

Тернопільська митниця: до бюджету надійшло понад 1,4 млн грн сплачених штрафів за порушення митних правил

Протягом 10 місяців 2018 року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 248 протоколів про порушення митних правил на суму 4,3 млн гривень. Як зазначив заступник начальника – начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Тернопільської митниці Володимир Петрук, у їх числі 24 протоколи – за  неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем (ст. 469 Митного кодексу України  (далі – МКУ)), 141 протокол - за перевищення встановленого Митним кодексом України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу строку доставки товарів або більше ніж на десять діб (ч.1, 3 ст. 470 МКУ), 6 протоколів –  за  недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення   (ст. 472 МКУ), 2 протоколи – за порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів (ст. 480 МКУ), 15 протоколів – за  перевищення строку тимчасового ввезення або вивезення товарів (ст. 481 МКУ), 35 протоколів  –  за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ч.1, ч.2 ст. 483 МКУ), 1 протокол – за зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 484 МКУ) та 24 протоколи  – за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів ( ст. 485 МКУ).

Вилучено предмети правопорушення на суму 311,1 тис. гривень.

У звітному періоді за результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку, а саме від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці, до Державного бюджету України перераховано 1 млн 415 тис. гривень.

Митницею розглянуто 200 справ про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення осіб до відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 2 млн 964 тис. гривень.

До суду передано 41 справу про порушення митних правил.

20.11.2018

Тернопільщина: 238 підприємств підвищили рівень зарплати та сплатили до бюджету 1,7 млн гривень платежів

Протягом десяти місяців 2018 році працівниками територіальних органів ДФС України в Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 20 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Як результат, 19 суб’єктів господарювання ліквідували зарплатний борг на суму 2,4 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб - 10,6 тис. грн, єдиного соціального внеску - 12,2 тис. грн. Крім того, проведена індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 145 підприємств. Відтак 144 з них погасили заборгованість із заробітної плати на суму 5,2 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб - 1,3 млн грн та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – понад 2,3 млн гривень. Такого результату вдалось досягти завдяки вжитим заходам щодо недопущення виплати заробітної плати «в конвертах», детінізації економіки, погашення зарплатного боргу тощо.

Працівники фіскальних органів Тернопільщини, об’єднавшись із органами місцевої влади спільно проводять контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Так, з початку цього році на засіданнях комісій заслухано керівників 250 підприємств та організацій, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному, чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 238  підприємств підвищили рівень заробітної плати. Відтак до бюджету надійшло 785,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 947,9 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, завдяки роз’яснювальній роботі з вищевказаних питань на 598 підприємствах та організаціях області 572 з них підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло понад 6,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та більше 8,2 млн грн ЄСВ.

Протягом січня-жовтня цього року контрольні заходи було застосовано до 44 юридичних осіб та 6 приватних підприємців. Внаслідок допущених порушень донараховано майже 3,5 млн грн податків і зборів, зокрема: податку на доходи фізичних осіб більше 8,5 млн грн, єдиного соціального внеску -  32,4 тис. грн, військового збору – 54,2 тис. гривень. Крім цього, до порушників застосовано штрафних санкцій та нараховано пені на суму більше 2,5 млн гривень.

19.11.2018

Ігор Комендат: «Ми – за співпрацю з молоддю та підтримку цікавих ідей майбутніх економістів»

Цьогоріч Головне управління ДФС у Тернопільській області вперше взяло участь у доброчинному аукціоні, який відбувся у Тернопільському національному економічному університеті з нагоди Міжнародного дня студента.

Як розповів очільник відомства Ігор Комендат, Головне управління ДФС в області та ТНЕУ поєднує багаторічна та тривала співпраця. «Я сам є випускником цього навчального закладу, - зазначив Ігор Юлійович. – І можу запевнити, що набуті там знання, уміння та навички є відмінною основою для роботи в державних органах». За його словами, студенти економічного університету є постійними відвідувачами фіскальної установи. Адже тут вони набувають практики, знайомляться з майбутньою професією, черпають досвід, удосконалюють свої знання.

Юнаки та дівчата, які навчаються у ТНЕУ, часто є волонтерами, вірними помічниками працівників фіскальної служби під час деклараційних, інформаційних кампаній. «Вважаю за доцільне наголосити, - сказав Ігор Юлійович, - що кращих випускників ми чекаємо у своїх лавах».

Він також запевнив, що співпраця з молоддю – один із пріоритетних напрямків діяльності відомства. «Тому ми із задоволенням прийняли пропозицію наших партнерів взяти участь у благодійному аукціоні, - розповів Ігор Комендат. – Адже ми - за співпрацю з молоддю та підтримку цікавих ідей майбутніх економістів».

Для участі у торгах був представлений офіційний м’яч федерації баскетболу України, підписаний гравцями та головним тренером Дмитром Забірченком, екс-капітаном збірної України-команди БК «Тернопіль-ТНЕУ». Загалом на аукціоні було представлено майже 150 лотів. Серед них - ікони, картини, посуд, спортивні товари, книги, декоративні вироби, скретч-мапи, фотоколажі, статуетки, намиста, товари для дому, солодощі, подарункові сертифікати тощо. Свої лоти представили також ректор, проректори, декани факультетів, директори інститутів, завідувачі кафедр, керівники і колективи структурних підрозділів, професорсько-викладацький колектив ТНЕУ.

 Як зазначили організатори, виручені кошти будуть спрямовані на реалізацію та підтримку молодіжних ініціатив у навчальному закладі.

16.11.2018

Місто, вулицю перейменовано: що з повідомленням за формою 20-ОПП?

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що при зміні відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.

У розділі 3 повідомлення за формою №20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

При внесенні змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за формою №20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до цього реєстру.

Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які використовують РРО, у разі, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), де застосовується РРО, повідомлення за формою №20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці.

15.11.2018

Міжнародні поштові та експрес-відправлення мають обмеження

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) та тютюнові вироби належать до підакцизних товарів.

Алкогольні напої відносяться до групи 22 «Алкогольні і безалкогольні напої та оцет», а тютюнові вироби – до групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).

Відповідно до частини першої ст. 235 Митного кодексу України (далі – МКУ) забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених МКУ та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території, а також товарів, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян, крім продуктів харчування загальною вагою не більше 10 кілограмів в упаковці виробника.

Загальні умови щодо ввезення (пересилання) громадянами товарів в міжнародних поштових та експрес-відправленнях встановлені частинами шостою-восьмою ст. 374 МКУ.

Слід зазначити, що всі ці норми ст. 374 МКУ містять обмеження: «крім підакцизних».

Заборона щодо пропуску на митну територію України товарів, які класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД і ввозяться громадянами, встановлена ст. 378 МКУ.

Встановлена заборона не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, що ввозяться громадянами в кількостях та у способи, зазначені у частині другій ст. 376 МКУ, тобто у ручній поклажі та у супроводжуваному багажі. Інших способів ввезення алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами МКУ не передбачено.

Отже, громадяни не можуть пересилати в міжнародних поштових та експрес-відправленнях на митну територію України алкогольні напої та тютюнові вироби.

14.11.2018

Тернопільщина: виявлено понад 70 неоформлених працівників

Легальна зарплата – це соціальна захищеність працівників, гарантоване їх право на гідну пенсію, лікарняний. Тому контроль за дотриманням законодавства щодо оплати праці – один із пріоритетних напрямків діяльності Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Так, у результаті проведених заходів з початку року виявлено 71 працівника, з якими не були оформлені трудові відносини. Про це повідомив заступник начальника відомства Петро Якимчук. Він зазначив, що задля детінізації відносин у сфері зайнятості населення ГУ ДФС в Тернопільській області спільно з Управлінням Держпраці в Тернопільській області та органами місцевого самоврядування проводять перевірки суб’єктів господарювання. «Лише протягом жовтня цього року проведено 12 заходів контролю, - розповів Петро Миколайович. – З них у семи випадках виявлено 13 неоформлених найманих осіб.» Найчастіше виявляють працівників, трудові відносини з якими не укладені, у сфері послуг.

Варто наголосити, що за використання нелегальної праці та несплату податків роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.

Так, підприємець, який здійснює діяльність у сфері послуг перевезення пасажирським транспортом міського та приміського сполучення, поплатився за використання нелегальної праці. За допущення до роботи найманих працівників без укладання трудових угод було застосовано фінансових санкцій щодо нього на суму 111 тис. 690 гривень.

13.11.2018

Тернопільська митниця ДФС: за ввезені автомобілі у жовтні до бюджету надійшло 23,1 мільйонів гривень

У жовтні 2018 року Тернопільською митницею ДФС до Державного бюджету України перераховано 136,9 млн грн, що на 29,9 млн грн або на 28 відс. більше порівняно із жовтнем минулого року. За аналогічний період 2017 року адміністровано 107 млн гривень. Про це повідомила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

Зокрема, сплачено 117,6 млн грн податку на додану вартість, що на 28,2 млн грн або на 32 відс. більше, ніж у жовтні минулого року; 13,6 млн грн мита, що порівняно із жовтнем 2017 року на 3,5 млн гривень або 35 відс. більше; 5,3 млн грн акцизного податку, що на 1,9 млн грн або на 56 відс. більше, ніж у звітному періоді минулого року; 351,4 тис. грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів, що на 85 тис. грн або 32 відс. більше, ніж у жовтні 2017 року.

«Найбільш значні надходження у жовтні – від сплати при митному оформленні транспортних засобів, в т. ч. легкових автомобілів громадянами. Забезпечено надходження 23,1 млн грн податків (17 відс. від загальної суми), порівняно із минулим роком збільшення суми становить 3 млн гривень (15 відс.), – зазначила О. Антонович. – У тому числі громадяни сплатили 15 відс. від адміністрованої суми (20,5 млн грн) платежів. Порівняно із минулим роком збільшення надходжень на 4 млн грн або 24 відс. (по кількості ввезених транспортних засобів відбулося збільшення на 131 одиницю, однак цьогоріч ввезено 7 електромобілів, загалом зі сплатою податків ввезено на 124 автомобілі більше)».

Також серед факторів, які вплинули на збільшення надходжень, оформлення сільськогосподарської техніки та частин до неї (всього сплачено 19,9 млн грн), сезонна активізація імпорту риби та морепродуктів (у жовтні сплачено 12,0 млн грн або 9 відс. від адміністрованої суми податків), ввезення значної кількості мінерального добрива (у жовтні ввезено 4,5 тис. тонн або 36 відс. від ваги оподаткованого імпорту, при цьому сплачено 7,1 млн грн податків).

12.11.2018

Юридичні особи Тернопільщини забезпечили 49,5 млн грн податку на нерухомість

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб, за 10 місяців 2018 року склали 49,5 млн грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року досягнуто збільшення надходжень на 15,6 млн грн.

Нагадаємо, що відповідно до п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

А податкове зобов’язання за звітний рік сплачується юридичними особами відповідно до п. п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

09.11.2018

Військовий збір: оподаткування дарунка, отриманого фізичною особою від юридичної

Відповідно до п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ;

- дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Разом з цим п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи викладене, якщо вартість дарунку, отриманого фізичною особою від юридичної особи, у розрахунку на місяць не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Однак при перевищенні вказаного розміру уся вартість дарунку оподатковується військовим збором як додаткове благо. При цьому нормами п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

08.11.2018

Більше 7 мільйонів гривень рентної плати за використання лісових ресурсів сплатили суб’єкти господарювання Тернопільщини

З початку року до бюджетів усіх рівнів платники Тернопільщини забезпечили 7,1 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року надходження збільшились на 2,6 млн грн.

Із загальної суми надходжень до Державного бюджету надійшло 3,1 млн грн, що на 1,2 млн грн перевищує минулорічний показник, або на 160% більше минулорічних надходжень. Відповідно місцеві бюджети отримали – 4,0 млн грн, що на 1,4 млн грн, або на 153,6% більше, ніж у 2017 році.

Загалом на Тернопільщині платниками рентної плати за використання лісу є 14 суб’єктів господарювання.

07.11.2018

Якщо виникла помилка при підписанні ЕЦП

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу платників - власників електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено», необхідно перевірити:

- який ключ ЕЦП використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

- правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера).

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа.

Якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему, необхідно звернутися до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, в якому були отримані послуги електронного цифрового підпису, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.

06.11.2018

Тернопільщина: на соціальні гарантії спрямовано майже 2,7 млрд гривень

З початку року до бюджету платники Тернопільщини забезпечили 2 млрд 668,6 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 74,1 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 102,9%. Порівняно з десятьма місяцями минулого року забезпечено приріст надходжень на 590,3 млн грн або на 28,4%.

Зокрема, за підсумками жовтня поточного року на соціальні гарантії спрямовано 287,9 млн грн ЄСВ, що порівняно з минулорічним періодом більше на 58,5 млн грн або на 25,5%.

Як зазначають в управлінні податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області, така позитивна динаміка свідчить про те, що серед пріоритетів роботи фіскальної служби залишається вжиття заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення. Адже офіційне працевлаштування дасть змогу громадянам легально працювати і мати соціальні гарантії, а бюджет відповідно отримає додаткові надходження у вигляді податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім цього, громадяни мають можливість, уклавши Договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, докупити пенсійний стаж, якого їм не вистачає для призначення пенсії шляхом одноразової сплати ЄСВ за весь період або поступової сплати внесків. Загалом з початку 2018 року на Тернопільщині 242 особи скористалися правом на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Найбільше таких договорів уклали в обласному центрі (62), Гусятинському і Підволочиському районах (по 22) .

Варто нагадати, що особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, має подати до органів доходів і зборів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування,  копію трудової книжки (за наявності) та копію документа, що посвідчує особу. З особою, яка подала заяву, після перевірки викладених у ній відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається відповідний договір.  

05.11.2018

Тернопільщина: сплата податків на третину перевищила минулорічний показник

Протягом січня-жовтня 2018 року до зведеного бюджету надійшло понад 5 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 1 млрд 154,6 млн грн або на 29,5% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Прогнозний показник виконано на 103,4%, додатково надійшло 168 млн гривень. Зокрема, у жовтні внесок платників Тернопільщини склав 639,8 млн грн платежів, що на 145,1 млн грн або на 29,3% більше, ніж у минулорічному жовтні.

Надходження до державного бюджету за десять місяців цього року сягнули 2 млрд 139,4 млн гривень. Порівняно з минулорічним періодом надходження збільшилися на 565,3 млн гривень. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 987,7 млн грн податку на додану вартість, 204,6 млн грн податку на прибуток (без великих платників податків), 36,1 млн грн акцизного податку.

Доходи місцевих бюджетів з початку року склали 2 млрд 923,9 млн гривень, що на 156,1 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з січнем-жовтнем минулого року забезпечено приріст коштів на 589,4 млн грн або на 25,2%. Зокрема, сплачено 1 млрд 940,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 474,6 млн грн єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, 91,4 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

02.11.2018

Реєстр РРО оновлено

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України наказом від 22 жовтня 2018 року №688 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо, що у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну модифікацію яких заборонено.

Відповідно попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 06.06.2018 р. №362, втратив чинність.

01.11.2018

Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів: як здійснюється амортизація

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

31.10.2018

Єдиний збір: чи платить власник легкового автомобіля при перетині кордону

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» (далі – Закон) єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у ст. 5 Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється:

- за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України;

- за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів;

- за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідно до Митного кодексу України та інших законів України заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) під час ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту).

Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 року №1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» (далі - Порядок).

Пунктом 4 Порядку встановлено вичерпний перелік випадків звільнення від сплати єдиного збору. Зокрема, єдиний збір не справляється при перетинанні державного кордону легковими автомобілями; в’їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону.

30.10.2018

Юристи фіскальної служби Тернопільщини виграли в судах 268 справ

З початку року юридичною службою органів ДФС Тернопільщини здійснювалось супроводження 1256 справ різних категорій (з урахуванням позовів минулих років) на загальну суму майже 1,1 млрд гривень.

За результатами їх розгляду повністю або частково на користь органів ГУ ДФС у Тернопільській області винесено 268 рішень на суму майже 72,5 млн грн, що становить понад 75 відсотків від загальної кількості винесених рішень.

Серед адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Тернопільської області  більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку року на рівні  ДФС України за наслідками розгляду 84 первинних  скарг на 145 рішень на користь територіальних органів ДФС Тернопілля прийнято 71 первинну скаргу на 125 рішень в розмірі майже 122 млн гривень.

Загалом за дев’ять місяців цього року до бюджету надійшло в результаті виконання судових рішень по всіх категоріях судових справ 12 млн гривень.

29.10.2018

Увага, шахраї! Псевдоподатківці вимагають гроші у підприємців!

На Тернопільщині знову активізувалися шахраї, які вдаючи посадових осіб територіальних органів ДФС у Тернопільській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців і вимагають матеріальну винагороду за невтручання в господарську діяльність. Про це повідомляють в обласному фіскальному відомстві.

Зокрема, неабияку активність зловмисників зафіксовано буквально днями на Борщівщині. Невідомі особи телефонують з номерів 0666585356, 0953440883 та 0686709006 і за так зване непроведення перевірки та лояльність до платника податків пропонують директору підприємства чи підприємцю сплатити певну суму на картку Приватбанку 4731219107914966.

У Головному управлінні ДФС у Тернопільській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДФС у Тернопільській області, його територіальних органів і Тернопільської митниці ДФС жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Проте, як свідчить практика, частина громадян та суб’єктів підприємницької діяльності не перевіряють інформацію і надають грошові кошти зловмисникам, які представляються службовими особами фіскальної служби, та в очах громадськості кидають тінь та негативно впливають на честь та ділову репутацію працівників Державної фіскальної служби загалом.

Тому в ГУ ДФС у Тернопільській області звертаються до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДФС під виглядом працівників Державної фіскальної служби або нібито від їх імені негайно повідомити відповідний підрозділ Національної поліції за номером телефону 102 або телефонувати до Антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс» за номером телефону 0 800 501 007, напрямок «4».

26.10.2018

З початку року на Тернопільщині розпочали власну справу майже 4 тисячі платників

У січні-вересні 2018 року в ДФС у Тернопільській області зареєстровано 3992 нових платників податків, з них 794 юридичних осіб та 3198 фізичних осіб – підприємців. Як свідчить аналітика органів ДФС Тернопільщини, кількість новостворених суб’єктів господарювання за цей термін перевищує кількість тих, хто з різних причин вирішив припинити господарську діяльність. Зокрема, реєстрація підприємницької діяльності активізувалася у вересні. Якщо зазвичай цього року в середньому за місяць реєструвалось 300-340 підприємців, то у вересні зареєстровано 448 підприємців, що на третину більше за середні показники попередніх місяців. Це, як зазначають в управлінні обслуговування платників податків ГУ ДФС у Тернопільській області, пояснюється тенденцією поступового виходу бізнесу «з тіні».

Загалом станом на 1 жовтня 2018 року на обліку в ДФС області перебувають 57 734 основних платників податків, з них 22 760 юридичних осіб, 34 974 фізичних осіб-підприємців, порівняно з минулорічними дев’ятьма місяцями кількість платників збільшилась на 990 юридичних та фізичних осіб.

25.10.2018

Готівка під звіт: термін для видачі

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє що відповідно до п. 19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.

Готівка видається під звіт:

1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;

2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів - на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

3) на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, з урахуванням дня отримання готівки під звіт.

Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

25.10.2018

Тернопільщина: бізнес збільшив сплату єдиного податку на третину

На Тернопільщині підприємці збільшують обсяги сплати єдиного податку. У січні-вересні цього року забезпечено надходження у сумі 372,9 млн грн єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці сплатили 237,6 млн грн єдиного податку, а юридичні особи – майже 135,3 млн гривень. Це на 59,5 млн грн або на 19% більше від очікуваного показника та більш ніж на третину за відповідний  період  минулого року.

Загалом станом на початок жовтня цього року на податковому обліку перебувають майже 27,7 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування. Зокрема, із 24739 фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі 4774 – платники першої групи, 12916 – платники другої групи та 7049 – платники третьої групи. Серед 2918 юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи 180 платників використовують ставку 3%, 2738 – ставку 5%, а ще 736 юросіб є платниками єдиного податку четвертої групи.

Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво зростають та поповнюють бюджети місцевих громад.

24.10.2018

На Тернопільщині за продаж неповнолітнім алкоголю і цигарок підприємцям анульовано 30 ліцензій

У січні-вересні цього року до скарбниць територіальних громад Тернопільщини надійшло 82 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, в тому числі у вересні бюджети отримали 10,8 млн грн податку. Як повідомили в управлінні контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області, з кожної одиниці проданої вроздріб підакцизної продукції п'ять відсотків від її вартості спрямовується до місцевих бюджетів у вигляді акцизного податку.

Відповідно до чинного законодавства роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами передбачає у суб'єктів підприємницької діяльності наявність відповідних ліцензій. Загалом у Тернопільській області станом на 01.10.2018 кількість діючих ліцензій становить 4514, в тому числі 2493 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і 2021 ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Водночас внаслідок проведених контрольно-перевірочних заходів і на підставі матеріалів перевірок анульовано 279 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 231 – на право вроздріб торгувати цигарками. В тому числі за порушення вимог статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, анульовано 30 ліцензій, зокрема, 20 – за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, та 10 – за продаж неповнолітнім тютюнових виробів.

Загалом з початку року проведено 173 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, і застосовано фінансові санкції на суму майже 2,8 млн гривень. Встановлено 179 порушень норм Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». 

Зокрема, під час перевірок задокументовано 72 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, 38 фактів реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, 30 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями особам, які не досягли 18 років тощо, 17 фактів здійснення підприємцями торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії.

23.10.2018

На лекції – про роботу юридичного підрозділу ДФС Тернопілля

У рамках практичної підготовки студентів, які навчаються за спеціальністю «Фіскальне адміністрування», спільно з працівниками кафедри податків і фіскальної політики факультету фінансів Тернопільського національного економічного університету нещодавно лекційне заняття з дисципліни «Організація діяльності контролюючих органів в сфері оподаткування» провела Євгенія Свистун, начальник відділу супроводження судових спорів за позовами ДФС юридичного управління ГУ ДФС у Тернопільській області.

Студенти на занятті дізналися детально про те, як працює юридичний підрозділ в обласному фіскальному відомстві. Також Євгенія Свистун навела статистичні дані, які свідчать про результати роботи. Так, у січні-вересні 2018 року юридичною службою органів ДФС Тернопільщини здійснювалось супроводження 1256 справ різних категорій (з урахуванням позовів минулих років) на загальну суму майже 1,1 млрд гривень.

За результатами їх розгляду повністю або частково на користь органів ГУ ДФС у Тернопільській області винесено 268 рішень на суму майже 72,5 млн грн, що становить понад 75 відсотків від загальної кількості винесених рішень. Серед адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Тернопільської області  більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку року на рівні  ДФС України за наслідками розгляду 84 первинних  скарг на 145 рішень на користь територіальних органів ДФС Тернопілля прийнято 71 первинну скаргу на 125 рішень в розмірі майже 122 млн гривень.

«Ефективність нашої роботи – це кошти, які надходять від судових справ до державної скарбниці, - на завершення лекційного заняття підкреслила Є.Свистун. – Загалом за дев’ять місяців цього року до бюджету надійшло в результаті виконання судових рішень по всіх категоріях судових справ 12 млн гривень».  

23.10.2018

Працівники Тернопільської митниці ДФС виявили порушення митних правил на 4,2 млн гривень

Внаслідок проведення аналітично-пошукових заходів тернопільські митники виявили 228 порушень митних правил на загальну суму 4,2 млн гривень. Вилучено предмети правопорушення на суму 218,5 тис. гривень.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, за результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку, а саме від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до Державного бюджету України надійшло 1 млн 254 тис. гривень.

Митницею розглянуто 182 справи про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення особи до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2 млн 802 тис. гривень. До суду передано 40 справ про порушення митних правил.

22.10.2018

Внаслідок проведених заходів ДФС Тернопілля з детінізації трудових відносин бюджет отримає понад мільйон гривень

На виконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018р. №649 «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області спільно з Управлінням Держпраці у Тернопільській області та  органами місцевого самоврядування, починаючи з 5 жовтня 2018 р., провели 10 перевірок суб’єктів господарювання нашої області. За результатами таких контрольно-перевірочних заходів встановлено 10 фактів допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. Як наслідок – застосована сума фінансових санкцій становитиме 1,1 млн гривень. Про це повідомили в управлінні податків і зборів з фізичних осіб.

Нагадаємо, що відповідальність за такі правопорушення передбачена ст. 265 Кодексу законів про працю України та становить тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У грошовому еквіваленті – це майже 112 тис. гривень.

У запитах на публічну інформацію цікавляться доходами та сплаченими сумами податків суб’єктів господарювання

З початку цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшло 60 інформаційних запитів. Як зазначають в управлінні обслуговування платників, це на 19 запитів більше від отриманих у січні-вересні минулого року.

Переважно запити направляли на адресу Головного управління ДФС у Тернопільській області (51 запит або 85%).

Поштою надійшло 27 запитів, а 33 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 31 громадянин, 18 юридичних осіб, 6 представників засобів масової інформації, три запити отримано від об’єднання громадян без статусу юридичної особи  і один – від інших органів виконавчої влади як розпорядників інформації.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків суб’єктів господарювання, наявністю податкового боргу, поданням звітності, використанням реєстраторів електронних систем в громадському транспорті суб’єктами підприємницької діяльності, наявністю найманих працівників у підприємців тощо.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на 41 запит, по 16 запитах відмовили у наданні інформації, ще три запити надіслали  належним розпорядникам інформації.

19.10.2018

На Тернопільщині роботодавці активно легалізовують працю найманих працівників

На виконання доручення Уряду щодо проведення заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення, на Тернопільщині активізовано роботу щодо роз’яснення роботодавцям та громадськості про неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення трудових відносин і водночас здійснюються контрольно-перевірочні заходи. Заходи ДФС з виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати зарплати – один із важливих кроків захисту прав найманих працівників.

Зміни в політиці несприйняття «тіньової зайнятості» вплинули на свідомість підприємців в частині оформленні трудових відносин  зі своїми найманими працівниками. Так, якщо у вересні, згідно з повідомленнями про прийняття працівників на роботу, укладено 8895 трудових договорів, то за 18 днів жовтня – 6952. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат. Є позитивні напрацювання і в реєстрації підприємницької діяльності. Зазвичай цього року в середньому за місяць реєструвалось 300-340 підприємців, то у вересні зареєстровано 448 підприємців, що на третину більше за середні показники попередніх місяців. За 18 днів жовтня зареєстровано вже 558 підприємців.

«Свою роботу насамперед спрямовуємо на проведення роз’яснювальної роботи, адже не маємо за мету покарати порушників у вигляді штрафу. Прагнемо, щоб працедавці поважали тих, хто своєю працею сприяє успішному веденню їх бізнесу, запобігти формуванню недобросовісної бізнес-конкуренції»,  – підкреслив очільник фіскального відомства області.

18.10.2018

У Центрах обслуговування платників Тернопільщини громадяни отримали більше 100,6 тисяч адмінпослуг

Протягом січня-вересня 2018 року 17 Центрів обслуговування платників органів ДФС Тернопільської області відвідали 308 тис. 134 платників податків, яким фахівці територіальних органів ДФС надали 100 тис. 633 адміністративні послуги. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів ЦОП зменшилась на 11 тис. 501 особу, однак кількість наданих послуг збільшилася на 20 тис. 861. Про це повідомили в управлінні обслуговування платників Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Із загальної кількості 35,5% (а це 35 тис. 735 адмінпослуг) надано Тернопільською ОДПІ, Бучацькою ОДПІ – 24 тис. 142 (24,0%), Кременецькою ОДПІ – 17 тис. 808 (17,7%), Чортківською ОДПІ – 18 тис. 405 (18,3%), ГУ ДФС в області – 4 тис. 543 (4,5%).

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана 49 тис. 975 фізичним особам, або 49,7% від загальної кількості наданих адміністративних послуг. Також значну кількість послуг було надано з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 21 тис. 625 (21,5%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 4 тис. 987 (5,0%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 5 тис. 382 (5,3%).

У приміщенні ЦОП Тернопільської ОДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. Протягом 9 місяців 2018 року працівниками підрозділу згенеровано 9  тис. 863 відкритих ключі електронного цифрового підпису.

Крім того, у залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скап-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. У січні-вересні 2018 року 67 платників податків зверталися за наданням даної послуги.

17.10.2018

На Тернопільщині підприємства сплатили майже 35 млн грн в рахунок погашення податкового боргу

З початку року завдяки погашенню податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 34,7 млн грн, в тому числі у вересні – 2,7 млн гривень. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, завдяки проведеним дієвим заходам податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 38,2 млн грн по 713 юридичних особах, в тому числі у повному обсязі – по 503 суб’єктах господарювання на суму 21,6 млн гривень.

У січні-вересні цього року подано 128 звернень до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів юридичних осіб на суму податкового боргу 55,2 млн грн, тоді як торік 63 позови на суму 40,4 млн грн, а задоволено 59 звернень на суму 28,1 млн грн (у відповідному періоді минулого року – 42 позови на суму 18,5 млн гривень). Також до суду направлено 150 позовів на суму податкового боргу 3,6 млн грн щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби.

Внаслідок реалізації безхазяйного майна з початку поточного року до зведеного бюджету надійшло 611,7 тис. грн, зокрема у вересні - 182,7 тис. гривень.

16.10.2018

Понад 25 тисяч митних декларацій оформили в електронному вигляді тернопільські митники

У січні-вересні працівники Тернопільської митниці ДФС оформили 25 079 митних декларацій, в тому числі 16 364 – імпортні, 8 709 – експортні декларації та шість оформлено в митному режимі транзит. Це на 16,9% більше за дев’ять місяців минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді. Про це повідомила начальник Тернопільської митниці Оксана Антонович.

Станом на початок жовтня цього року на обліку у Тернопільській митниці ДФС перебувало 1521 суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Загальний товарообіг з початку цього року склав 627,5 млн дол. США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 26,3%. Зокрема, імпорт товарів збільшився на 21,7% порівняно з минулорічним показником і склав 316,7 млн дол. США. На 31,3% збільшилися обсяги експортних операцій і становлять 310,8 млн дол. США. Всього оформлено 377,2 тис. тонн вантажів, в тому числі 97,6 тис. тонн - на імпорт та 279,6 тис. тонн - на експорт.

12.10.2018

На розвиток української армії платники Тернопільщини віддали 170,4 мільйонів гривень

Внесок платників податків Тернопільської області до держбюджету у вигляді військового збору з початку року склав 170,4 млн грн. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, це на 35 млн грн або на 25,8% більше, ніж торік.

Нагадаємо, що «патріотичний» збір – це внесок кожного офіційно працюючого українця на підтримку та реформу Збройних сил нашої держави. Зокрема, військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування. Але варто зауважити, що українська армія матиме стабільні кошти для вирішення нагальних питань лише завдяки легальній праці. Тож в ДФС Тернопільщини звертаються до роботодавців не допускати фактів «тіньової» зайнятості, адже не задекларована належним чином праця позбавляє соціальних гарантій найманих працівників, знижує доходи державного бюджету, а відтак і можливість зміцнення обороноздатності країни.

11.10.2018

Оксана Антонович: Митні платежі на Тернопіллі подолали мільярдний рубіж

За січень-вересень цього року у Тернопільській області до бюджету спрямовано 1 мільярд 115,8 мільйонів гривень митних платежів. Як підкреслила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, це на 201,1 млн грн або на 22% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. За 9 місяців 2017 року адміністровано 914,7 млн гривень.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності у розрізі видів податків найбільше сплатили податку на додану вартість – 980,3 млн грн (приріст до минулого року склав 25%), 102,9 млн грн мита, 29,7 млн грн акцизного податку, 2,9 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів.

«Позитивна динаміка надходжень насамперед пояснюється сезонною активізацією імпортерів сільськогосподарської техніки, внаслідок чого при ввезенні сільськогосподарської техніки та частин до неї сплачено 257,2 млн грн, а це 23% від нарахованої суми податків, – пояснила Оксана Антонович. – Крім того, за рахунок залучення до митного оформлення 67 підприємств з місцем обліку в інших областях України до бюджету ними сплачено 273 млн грн, що становить 24% від загальних надходжень».

Також на надходження вплинуло ввезення транспортних засобів, в т. ч. легкових автомобілів громадянами. Загалом при ввезенні цих товарів за дев’ять місяців сплачено 141 млн грн або 13% від адміністрованої митницею суми платежів.

Заява про добровільну сплату єдиного внеску: до якого контролюючого органу подавати

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), подають до органу доходів і зборів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.

Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до органів доходів і зборів за місцем знаходження виправної колонії.

«Місце провадження господарської діяльності»: заповнюємо рядок 7 заяви про застосування «спрощенки»

Відповідно до п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675.

У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

При здійсненні діяльності у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо) фізична особа – підприємець - платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви зазначає: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше.

При зміні місця провадження господарської діяльності (наприклад, у заяві зазначено «Торгівля на ринках України», а фізична особа – підприємець - платник єдиного податку планує здійснювати діяльність на виставках) платники єдиного податку першої і другої груп подать заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбудуться такі зміни, та зазначають місце провадження господарської діяльності - «Торгівля на виставках України».

10.10.2018

Бізнес Тернопільщини сплатив майже 225 млн грн податку на прибуток

За інформацією управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Тернопільській області, за дев’ять місяців 2018 року платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 224 млн 595 тис. грн податку на прибуток. Індикативний показник доходів загального фонду виконано на 130,5%.

Зокрема, у вересні до зведеного бюджету надійшло понад 1,6 млн грн податку на прибуток. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження податку на прибуток до зведеного бюджету збільшились на 75,8 тис. гривень.

До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено понад 8,1 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, в тому числі у вересні надійшло 83,2 тис. грн цього платежу. 

Відповідальність за порушення терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Відповідальність за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та відсутність реєстрації в ЄРПН визначена ст. 120 прим. 1 ПКУ.

При цьому абзацом другим п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ визначено, що при зупиненні реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.1 ст. 120 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в ЄРПН, становить менше 30 млн гривень;

- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 30 млн гривень включно.

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням особливостей, передбачених п. п. 56.23.1 – 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Отже, якщо органом ДФС прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або задоволено скаргу платника ПДВ, відповідальність за порушення терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН починає застосовуватись з наступного дня за днем прийняття відповідного рішення органу ДФС.

При цьому, платник ПДВ не звільняється від відповідальності, якщо на день прийняття відповідного рішення органу ДФС неможливо зареєструвати податкову накладну/розрахунок у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

Е-чек - у новому сервісі від ДФС

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України реалізовано новий електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронний фіскальний чек, створений новітніми РРО.

Сервіс знаходиться у відкритій частині  Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Якщо ви не знайшли свого е-чека в системі, зробіть його фото та надішліть за адресою [email protected]. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи, та вжито відповідних заходів.

09.10.2018

Ігор Комендат: Роботодавці Тернопільщини сплатили майже 2,4 млрд грн єдиного соціального внеску

З початку року до бюджету платники Тернопільщини забезпечили 2 млрд 380,7 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Виконання бюджетного призначення становить 103,2%. Порівняно з січнем-вереснем минулого року забезпечено приріст надходжень на 531,8 млн грн або на 28,8%.

Зокрема, за підсумками цьогорічного вересня на соціальні гарантії спрямовано 277,9 млн грн ЄСВ, що порівняно з минулорічним періодом більше на 58,5 млн гривень.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, роботодавцям та найманим працівникам варто пам’ятати, що належні відрахування до бюджету, а це податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, можливі лише за умови легального працевлаштування і відповідно офіційно виплаченої зарплати. Саме тому вжиття працівниками фіскальної служби заходів з детінізації ринку праці та контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками залишається пріоритетом у роботі. Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників, бо позбавляє соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пенсійного стажу та можливості отримання допомоги у разі втрати роботи.

09.10.2018

Сервіс «Отримання відомостей з ДРФО – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді»: допомога у користуванні

Фізична особа – платник податків відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді може отримати через:

- приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів;

- спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» з використанням електронного цифрового підпису.

За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (далі – Запит) (форма №10ДР) виключно для отримання інформації про себе.

Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua/ fizichnim-osobam/vidomosti-doxid).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

При цьому в розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео-урок щодо створення Запиту.

Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відповідь на Запит в електронному вигляді) надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою №1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

09.10.2018

Правила визначення дати реєстрації платником ПДВ

Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

09.10.2018

Торговельна площа для торгівлі алкоголем має межі

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання. Відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Тобто в торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.

08.10.2018

Про «лівий» спирт, підпільні цехи, АЗС-наливайки розповіли на прес-конференції

За результатами січня-вересня 2018 року економічний ефект від роботи податкової міліції Тернопільщини склав 31,5 млн. гривень. Про це повідомили на прес-конференції в обласному фіскальному відомстві. Про підсумки роботи податкової міліції області розповіли перший заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Віталій Дума, начальник оперативного управління Віктор Яцишин та начальник слідчого управління фінансових розслідувань Олег Буць.

Зокрема, у ході розслідування кримінальних проваджень за фактами умисного ухилення від сплати податків до бюджету забезпечено надходження 5 млн. гривень податків, а також штрафних санкцій та пені за їх несвоєчасну сплату; з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 24,5 млн. гривень; упереджено розкрадання ПДВ в сумі 738 тис. гривень.

Основними напрямками роботи податкової міліції є протидія незаконному виготовленню та надходженню в обіг фальсифікованої підакцизної продукції; ліквідація тіньових схем ухилення від сплати податку на додану вартість; виконання доручень Уряду щодо ліквідації схем ухилення від сплати митних платежів; ліквідація схем ухилення від оподаткування у сферах економіки з найбільшою рентабельністю, зокрема, у будівельній галузі, сільському господарстві, на фармацевтичному ринку.

Завдяки вивільненню споживчого ринку від фальсифікованої алкогольної та тютюнової продукції упереджено втрати бюджету від ненадходження акцизного податку орієнтовно на 5,5 млн. гривень.

З незаконного обігу, зокрема, вилучено 34 тис. літрів фальсифікованих алкогольних напоїв, більше 24 тисяч літрів спирту, понад 15 тисяч пачок тютюнових виробів.

До кримінальної відповідальності за злочини у сфері незаконного обігу підакцизних товарів притягнуто 8 осіб. У тому числі до 5 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку засуджено 3 членів організованої злочинної групи, які у підпільному цеху здійснювали виготовлення горілчаних та коньячних виробів та їх реалізацію.

Постійна модернізація процесу адміністрування ПДВ разом із комплексом оперативних заходів податкової міліції перетворили шахрайство з ПДВ на непопулярний і дуже ризиковий спосіб тіньового заробітку. Однак намагання окремих суб’єктів господарювання застосовувати протиправні схеми з ухилення від сплати цього податку ще мають місце.

З початку року у закінчених кримінальних провадженнях забезпечено надходження до бюджету ПДВ, фінансових санкцій і пені по цьому податку на суму майже 4 млн. гривень.

У взаємодії із Тернопільською митницею ДФС проводяться заходи щодо викриття та припинення правопорушень у митній сфері. За результатами розгляду орієнтувань оперативного управління, Тернопільською митницею ДФС складено 57 протоколів про порушення митних правил на суму 4,5 млн. гривень.

Крім цього, за результатами розгляду ініційованих запитів щодо перевірки правильності визначення митної вартості (класифікації) товарів, ввезених на митну територію України, імпортери додатково сплатили 1,3 млн. гривень митних платежів.

У полі зору податкової міліції перебувають будівельна галузь та ринок будматеріалів. Нещодавно судом розглянуто кримінальне провадження стосовно підприємця, який здійснював реалізацію будівельних матеріалів без відображення у обліку реально отриманих доходів. Оскільки у ході досудового розслідування ним добровільно у повному обсязі сплачені приховані податки, а також відшкодована шкода, завдана державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), на загальну суму майже 1,2 млн гривень, судом прийнято рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Значна частина валового продукту нашого регіону виробляється у сільському господарстві, а тому значну увагу приділяється протидії кримінальним схемам ухилення від оподаткування у цій галузі. Так, у ході досудового слідства службові особи одного із підприємств, які не відображали в податковій звітності реальні обсяги реалізації сільськогосподарської продукції, повністю відшкодували завдані бюджету збитки на загальну суму 1,2 млн. гривень. До суду внесено клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Завершуючи прес-конференцію, перший заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Віталій Дума також зазначив, що співробітники податкової міліції області приймають участь у заходах по захисту суверенітету України в зоні проведення операції Об’єднаних сил. Представники Тернопільщини гідно представляють регіон на Сході України і їх служба відзначена належним чином: багато із них отримали відзнаки Президента України, відомчі відзнаки та відзнаки Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, нагороди громадських організацій.

08.10.2018

Коли декларація платника єдиного податку подана за невірним ідентифікатором форми. Як виправити зазначену помилку?

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Пунктом 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подають за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Декларація).

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці, для яких базовим звітним (податковим) періодом є квартал (півріччя, 9 місяців, рік), подають Декларацію з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС – F0103306.

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці, для яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, подають Декларацію з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС – F0103404.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначено п. 48.3 ст. 48 ПКУ.

Згідно з п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

При поданні податкової звітності в електронній формі, платник податку зобов’язаний здійснити її відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, надана за вибором платника відповідно до п. 48.3 ПКУ, вважається прийнятою.

При цьому платник податків, який подав до контролюючого органу Декларацію в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми, повинен виправити таку помилку та подати до контролюючого органу Декларацію за такий самий звітний період за вірним ідентифікатором форми з позначкою «Звітна».

При поданні платником до контролюючого органу Декларації в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми Декларації з дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 – 49 ПКУ, застосування штрафної санкції до платника податків нормами ПКУ не передбачені.

08.10.2018

Набув чинності закон про «єдине вікно» на митниці

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 4 жовтня 2018 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2018 року №2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» (далі Закон №2530).

Законом №2530, зокрема, внесено зміни до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – МКУ), чим створено законодавчу основу для механізму «Єдиного вікна» та функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», що оптимізує здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України, а саме:

- скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом – іншому.

Дані будуть надаватися одноразово в електронному вигляді із застосуванням засобів електронного цифрового підпису та не потребуватимуть дублювання в паперовій формі.

Відтепер діє тільки електронний документообіг, що мінімізуватиме корупційні ризики при взаємодії між посадовими особами держорганів та бізнесом;

- скорочується кількість контролюючих органів на кордоні. Скасовується санітарноепідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон, митники перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні контролювались екологами. Таким чином, санітарно-епідеміологічний нагляд буде здійснюватися всередині країни після митного оформлення товарів. В пунктах пропуску через державний кордон України функції санітарно-епідеміологічної служби обмежуються проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів через медичний огляд пасажирів, екіпажів тощо;

- передбачається застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.

Крім того, до обов’язків ДФС також віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження. За даними відповідного контролюючого органу буде надаватися інформація щодо товарів, які підпадають під контроль (флора, фауна, культурні цінності, пестициди), і на цій основі ДФС формуватиме реєстр кодів.

08.10.2018

Хто заплатить екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Відповідно до п. п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п. п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Таким чином, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.

При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку, якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.

05.10.2018

Платникам Тернопільщини відшкодовано 311 млн грн ПДВ

За інформацією управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Тернопільській області, за дев’ять місяців 2018 року суб’єкти господарювання області спрямували до державного бюджету 852,4млн грн податку на додану вартість, що на 276,5 млн грн перевищує показник за аналогічний період минулого року.

На даний час на Тернопільщині на обліку перебуває 2936 платників податку на додану вартість. З них за підсумками січня-вересня цього року 87суб’єктів господарювання заявили бюджетне відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок в сумі 315 млн гривень.

Завдяки впровадженню Електронного реєстру відшкодування ПДВ процес повернення платникам бюджетних коштів здійснюється прозоро та автоматично. Так, цьогоріч вже повернуто з бюджету 311 млн грн ПДВ. Водночас за результатами проведення працівниками ДФС області контрольно-перевірочних заходів упереджено безпідставне відшкодування суми ПДВ в розмірі3 млн гривень.

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 44 млн гривень, з них 33 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 11 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Станом на початок минулорічного жовтня невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок становив 47 млн гривень.

05.10.2018

Кур’єрська діяльність та послуги Інтернет-зв’язку: право вибору спрощеної системи оподаткування

Відповідно до п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).

Отже, фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність з надання кур’єрських послуг, можуть бути платниками єдиного податку.

Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 №1280-IV «Про телекомунікації» (далі – Закон №1280) Інтернет – це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Відповідно до п.1 ст.42 Закону №1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону №1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.

Термін «послуга Інтернет-зв’язку» законодавством не визначено. Водночас Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.

Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному частиною сьомою ст.42 Закону №1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет-зв’язку, може бути платником єдиного податку.

05.10.2018

За продаж алкоголю неповнолітнім фіскальна служба позбавить ліцензії

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

- заяви суб’єкта господарювання;

- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

- рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

- порушення вимог статті 15 прим.3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

05.10.2018

Затверджено нові довідники пільг

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 01.10.2018 року:

- Довідник №90/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №90/2 інших податкових пільг.

Довідниками визначено зміст пільги, початок та кінець дії пільги та ознаку її цільового призначення щодо податку на прибуток, ПДВ, акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію підакцизних товарів, пільги щодо державного мита, а також пільги щодо плати за землю, з місцевих податків і зборів та податку на нерухоме майно.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

04.10.2018

Ігор Комендат: Понад 2,5 млрд грн отримали у своє розпорядження місцеві громади Тернопільщини від сплати податків і зборів

Доходи місцевих бюджетів Тернопільської області за січень-вересень цього року склали 2 млрд 532,8 млн грн податкових платежів. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, це на 143,4 млн грн більше від очікуваного, прогнозний показник виконано на 106%. Порівняно з минулорічними дев’ятьма місяцями забезпечено приріст надходжень на 503,2 млн грн або на 24,8%. Зокрема, у вересні до місцевих бюджетів платники податків спрямували 289 млн грн, індикативний показник виконано на 105,7%. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень на 49,4 млн грн або на 20,6%.

Найбільші суми з початку року забезпечені від сплати податку на доходи фізичних осіб – понад 1,7 млрд грн, представники малого і середнього підприємництва сплатили 372,9 млн грн, а від роздрібної реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали 82 млн грн акцизного податку.

«На збільшення надходжень до місцевих бюджетів, особливо податку на доходи фізичних осіб, вплинули кілька факторів, серед яких проведені заходи з детінізації ринку праці, підвищення мінімальних зарплат, спільний контроль органів виконавчої влади і місцевого самоврядування за своєчасністю виплати заробітних плат на рівні не менше встановленого законодавством, – підкреслив Ігор Комендат. – Ми й надалі працюватимемо в цьому напрямку, адже боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування сьогодні є серед пріоритетів роботи Державної фіскальної служби України. Відомо ж, що від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального спрямування».

04.10.2018

Щоб не проґавити обов’язкову реєстрацію платником ПДВ

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ при обов’язковій реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

04.10.2018

Коли не подано Звіт про суми податкових пільг

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що при несвоєчасному поданні суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг (далі – Звіт) контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.

Крім того, несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з цим, неподання платником податків в установлений законом строк Звіту є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки платника.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок встановлена п. 82.2 ст. 82 ПКУ.

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що при несвоєчасному поданні суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг (далі – Звіт) контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.

Крім того, несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з цим, неподання платником податків в установлений законом строк Звіту є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки платника.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок встановлена п. 82.2 ст. 82 ПКУ.

03.10.2018

На Тернопільщині зупинено незаконне транспортування понад 3 тис. літрів спирту

Нещодавно співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області вилучили з незаконного обігу 3,1 тис. літрів спирту орієнтовною вартістю 950 тис. грн, який перевозився фізичною особою без будь-яких документів.

Законодавством передбачено, що виробництво спирту та його реалізацію можуть здійснювати лише державні підприємства, а транспортування здійснюється лише з відома органу державної фіскальної служби та за наявності належним чином оформлених документів на перевезення. Однак товаросупровідні документи на вантаж у водія, який здійснював перевезення спирту, були відсутні.

Варто зазначити, що при потраплянні цієї партії спирту у підпільне виробництво його було б достатньо для виготовлення 15 тис. пляшок горілки, при цьому збитки бюджету від ненадходження акцизного податку склали б орієнтовно 400 тис. гривень.

Підрозділи податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області постійно здійснюють заходи, спрямовані на витіснення з обігу незаконно виготовленої продукції, яка становить загрозу для життя та здоров’я людей, в першу чергу підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби, паливно-мастильні матеріали). Всього з початку року працівники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили контрафактну підакцизну продукцію на суму 24,5 млн грн, запобігли втратам бюджету від ненадходження акцизного податку на суму понад 5,5 млн гривень.

03.10.2018

Коли підприємцю необхідно виправити показники декларації єдиного податку

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що декларація може подаватися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації).

При поданні звітної (звітної нової) декларації у полі 02 такої декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється.

При цьому, у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

При поданні уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, залежно від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

03.10.2018

Чи можуть іноземці скористатися пільгами при сплаті земельного податку

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Статтею 121 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

03.10.2018

Строк для подання скарги на податкове повідомлення-рішення за порушення законодавства у сфері ЗЕД

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скаргу подають до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Оскільки згідно із п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності є грошовим зобов’язанням, і якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму такого грошового зобов’язання, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків такого рішення.

02.10.2018

Варто нагадати про нараховування та сплату ЄВ за себе членами фермерського господарства

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що починаючи з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе у розмірі 22 відсотки на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відзначимо, що зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку та отримують пенсію або соціальну допомогу.

02.10.2018

Нові мінімальні ціни на алкоголь - з 2 жовтня

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №748 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957» (далі – Постанова №748) внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Постанова №748 набрала чинності 2 жовтня 2018 року, оскільки стає чинною через 10 днів з дня її опублікування, яке відбулося 22.09.2018 в Урядовому кур’єрі №178.

Згідно з постановою, ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби зросли на 12,4-19,6%, віскі, ром і джин – на 12%, коньяк – на 6,6-9,5% і вина – на 4,5 -13,5%.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищені до 321 грн за літр 100%-го спирту.

Так, наприклад, найдешевша пляшка горілки подорожчала на 12,4% до 89,4 грн за 0,5 л.

02.10.2018

Ігор Комендат: Платники Тернопільщини забезпечили надходження понад 4,4 млрд грн податків і зборів

У січні-вересні цього року до зведеного бюджету суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 4 млрд 423,5 млн грн податків і зборів. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, це більш ніж на мільярд гривень або на 29,6% перевищено надходження відповідного періоду минулого року. Прогнозний показник виконано на 106,4%, додатково надійшло 266,8 млн гривень. Зокрема, у вересні внесок платників Тернопільщини склав 541,7 млн грн платежів, що на 140,6 млн грн або на 35,1% більше, ніж у минулорічному вересні.

Прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 107% і фактичні надходження склали 1 млрд 890,7 млн грн. Порівняно з січнем-вереснем минулого року спостерігається позитивна динаміка: надходження збільшилися на 506,4 млн грн або на 36,6%. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 852,4 млн грн податку на додану вартість, 219,1 млн грн податку на прибуток, 31,8 млн грн акцизного податку.

Місцеві бюджети з початку року отримали 2 млрд 532,8 млн гривень, що на 143,4 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст коштів на 503,2 млн грн або на 24,8%. Левову частку надходжень склали кошти від сплати податку на доходи фізичних осіб, зокрема надійшло 1 млрд 703,6 млн грн ПДФО, а також від сплати єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - 372,9 млн гривень.

01.10.2018

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники: право реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, до четвертої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

01.10.2018

Коли у машині – таксі застосовують РРО

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, застосовують РРО відповідно до Закону №265.

Електронний таксометр – це реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

Отже, суб’єкти господарювання – фізичні особи - підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

01.10.2018

У Тернополі представили громадську оцінку роботи Тернопільської митниці ДФС

Нещодавно у рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі» відбувся круглий стіл щодо легкості переміщення товарів через митний кордон та спрощення процедур торгівлі в Україні.

У заході взяли участь начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, працівники митниці, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Олег Валов, голова Держпродспоживслужби в Тернопільській області Василь Хомінець, громадські організації, учасники ЗЕД, митні брокери, підприємці тощо.

Під час круглого столу фахівці ГО "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" представили присутнім громадську оцінку роботи Тернопільської митниці ДФС у 2017 році, яку здійснювали шляхом опитування підприємців, представників митних органів, контролюючих інстанцій, торгово-промислової палати.

Респонденти відзначили ефективне функціонування принципу «єдиного вікна» на Тернопільській митниці ДФС. Так, у 2017 році митницею здійснено оформлення 10 880 митних декларацій (та подано 7 546 заявок) за принципом «єдиного вікна», що становить 49,1% від загальної кількості оформлених митних декларацій.

Крім цього, працівники інституту у межах м. Тернополя та Тернопільської області провели опитування щодо ефективності діяльності Тернопільської митниці ДФС у з позицій суб’єктів ЗЕД.

У рамках даного проекту було проведено опитування методом глибинного інтерв’ю цільової групи, що сформувалася із 16 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Варто відзначити, що у кінцевому результаті лише п’ять суб’єктів ЗЕД вказали на наявність незначних проблем у сферах митного, санітарно-епідеміологічного, фіто-санітарного, екологічного та радіологічного контролів. Щодо решти респондентів, то їхні відповіді свідчать про те, що проблемних ситуацій при проходженні різних видів контролю у їх діяльності не було.

Загалом за результатами проведених досліджень виокремили ряд позитивних сторін роботи Тернопільської митниці з позицій суб’єктів ЗЕД, а саме: перехід на оформлення усіх процедур через систему «Єдиного вікна»; запровадження автоматизованої системи оцінки ризиків, яка трактує який сааме товар потрібно оглянути; якщо суб’єкт ЗЕД чітко формує пакет необхідних документів і дотримується усіх норм та правил, то проблем із проходженням митних операцій не виникає.

Під час дослідження відзначили й те, що Тернопільська митниця ДФС достатньо відкрита для надання інформаційних ресурсів, оскільки упродовж року інформаційні матеріали про діяльність митниці та митне законодавство висвітлювалися у засобах масової інформації та телеефірах.

Обговорюючи результати дослідження начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович подякувала представникам громадських організацій за багатомісячну плідну працю та респондентам: «Переконана, що такі проекти, приклад якого ми побачили у детальному аналізі роботи Тернопільської митниці ДФС, допоможуть нам краще налагодити комунікацію між представниками бізнесу й забезпечити ефективну співпрацю у вирішенні багатьох питань. Ми побачили, з якими проблемами найчастіше стикаються підприємці, та готові йти на зустріч».

Крім цього, Оксана Валентинівна додала, що всі показники діяльності митниці є загальнодоступними: «Ми розміщуємо інформацію по основних напрямках діяльності митниці на субсайті офіційного веб-порталу ДФС України та на сторінці у мережі Facebook. Таким чином, суб’єкти ЗЕД мають змогу отримати необхідну інформацію із перших уст та використовувати її у своїй роботі».

28.09.2018

ПДФО: чи охопить податок вихідну допомогу при звільненні працівника чи виході на пенсію?

Відповідно до п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з п. п. «з» п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Винятки, передбачені п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

28.09.2018

Хто дізнається першим про відкриття/закриття рахунків при зміні суб’єктом господарювання місцезнаходження

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721 (далі – Порядок), Національний банк України, банки та інші фінансові установи (далі – фінансові установи) у день відкриття/закриття рахунка платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет (далі – засоби телекомунікаційного зв’язку) на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

При відкритті/закритті власних кореспондентських рахунків банки направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) на адресу Інформаційного порталу ДФС.

При відкритті/закритті одного спільного рахунку у цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють Повідомлення щодо кожного платника податків окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.

При неможливості подання з технічних причин Повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку таке Повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовому вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку у день відкриття/закриття рахунка до контролюючого органу, в якому платник податків обліковується як платник податків і зборів. У такому разі Повідомлення надають або надсилають разом із супровідним листом, в якому зазначають причина неможливості подання Повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Суб’єкти господарювання, на яких розповсюджується дія частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), сплачують визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду та подають податкові декларації (розрахунки, звіти) і виконують інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно такого платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розділу VІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, є:

- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;

- відокремлені підрозділи юридичної особи;

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Крім того, при зміні суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) подається та сплачується ЄВ за новим місцем взяття на облік.

28.09.2018

Виправляємо помилку, допущену при заповненні скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до пп. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі – Порядок), скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Електронний формат Скарги розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність /Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Для створення та надсилання скарги з додатками платники податків можуть використовувати Електронний кабінет. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою у мережі Інтернет: https://cabinet.sfs.gov.ua або через головну сторінку офіційного веб-порталу ДФС, де розміщено посилання на Електронний кабінет.

Також для формування Скарги в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Після отримання ДФС електронного документа скарги з додатками та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних скарги, які визначені п.10 Порядку (за виключенням інформації про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу; відомостей про оскарження рішення комісії контролюючого органу в судовому порядку; вимог платника податку, який подає скаргу, електронної адреси, на яку надсилається рішення, прийняте за результатами розгляду скарги), на відповідність даним ДФС. У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.

Після їх усунення та в межах передбаченого п. 3 Порядку строку платник податку повторно направляє до ДФС скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – скарга реєструється в ДФС.

Звертаємо увагу, що Порядком не передбачено можливості виправлення помилок допущених при заповненні скарги після реєстрації такої скарги в ДФС.

Проте, відповідно до п. 14 Порядку, скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги.

Таким чином, платник податків може скористатися правом залишити скаргу без розгляду та в межах строку, який передбачений п. 3 Порядку, повторно її подати до Комісії ДФС з питань розгляду скарг.

27.09.2018

У бізнесовій спільноті Тернопілля – майже 3,5 тис. підприємців-новачків

У січні-серпні 2018 року в територіальних органах ДФС у Тернопільській області зареєстровано 3483 нових платників податків, з них 730 юридичних осіб та 2753 фізичні особи – підприємці. Як свідчить аналітика органів ДФС Тернопільщини, кількість новостворених суб’єктів господарювання за цей термін перевищує кількість тих, хто з різних причин вирішив припинити господарську діяльність. Так, з початку року господарську діяльність припинили 2679 платників податків, у т. ч. 240 юридичних осіб та 2439 фізичних осіб – підприємців.

Загалом станом на 1 вересня 2018 року на обліку в територіальних органах ДФС області перебувають 57550 основних платників податків, з них 22708 юридичних осіб, 34842 фізичні особи-підприємці, порівняно з аналогічним періодом 2017 року кількість юридичних осіб збільшилась на 3,8% і кількість фізичних осіб - підприємців також збільшилася на 0,2%.

27.09.2018

Оподатковування ПДФО виграшів та призів

Підпунктом 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п. п. 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п. п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (п. п 170.6.4 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п. п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

27.09.2018

Земельні ділянки, за які доведеться сплатити податок платнику єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.

27.09.2018

Взяття на облік самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Зазначені документи подають протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

При поданні документів пред’являють оригінали зазначених документів.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою №5-ОПП.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, то вона обліковується в контролюючих органах, як фізична особа – підприємець із ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі подається заява за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копія відповідного документа.

Довідка про взяття на облік за формою №34-ОПП надсилається наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Зауважимо, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подають до контролюючих органів за основним місцем обліку платника податку протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття.

26.09.2018

Працівника делеговано на семінар: які витрати оподаткує роботодавець

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2018 році – 11169,0 гривень за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях, то якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

26.09.2018

Помилкові кошти: коли необхідно оподаткувати ПДВ

Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п. п. «а» та п. п. «б» п. п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання, та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховують відповідно до ст.187 ПКУ.

26.09.2018

Податкова соціальна пільга за неповний робочий день

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2470 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн х 1,4), у 2017 році – 2240 грн (1600 грн х 1,4), у 2016 році – 1930 грн (1378 грн х 1,4).

Тобто фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

26.09.2018

На адресу ДФС Тернопільщини з початку року надійшло 53 інформаційних запити

Впродовж восьми місяців цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшло 53 інформаційних запити. Це на 14 запитів більше, аніж у січні-серпні минулого року.

Із загальної кількості отриманих у поточному році інформаційних запитів найбільше спрямовано на адресу Головного управління ДФС у Тернопільській області(44 запити або 83%).

Поштою надійшло 25 запитів, а 28 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 26 громадян, 18 юридичних осіб, 6 запитів від представників засобів масової інформації, один запит отримано від інших органів виконавчої влади як розпорядників інформації.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків суб’єктів господарювання, наявністю податкового боргу, поданням звітності, використанням реєстраторів електронних систем в громадському транспорті суб’єктами підприємницької діяльності, наявністю найманих працівників у підприємців тощо.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на 36запитів, по 15 запитах відмовили у наданні інформації, ще два запити надіслали належним розпорядникам інформації.

26.09.2018

«Захисти себе – працюй легально» – спільна акція про важливість офіційного працевлаштування

Фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області разом із працівниками управління Держпраці та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провели в одному з найбільших торгових центрів Тернополя спільний захід під гаслом «Захисти себе – працюй легально». Метою такої акції є інформування громадян про актуальну проблему сьогодення – легалізацію виплати заробітної плати та зайнятості населення, яка безпосередньо впливає на наповнення бюджетів усіх рівнів та пенсійне забезпечення.

Під час спілкування з працівниками в торговельних точках та перехожими пояснювали про важливість вміти відстоювати свої права та поважати свою працю. Зрештою, більшість співрозмовників розуміють, що роботодавці, використовуючи не задекларовану працю, грубо порушують трудове законодавство, а це чималі штрафи; що без трудового договору людина позбавлена трудових прав, соціальних гарантій (оплачувана відпустка, страхові виплати у разі хвороби, безробіття) та гідної пенсії.

Людям роздавали інформаційні листівки і буклети з питань легального працевлаштування, а також пропонували реєструватись на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, щоб самостійно контролювати повноту сплати внесків роботодавцем.

25.09.2018

Коли добові перевищують норму

Згідно з п. п. «а» п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».

25.09.2018

Порядок заповнення графи 2 «Опис пального згідно з УКТ ЗЕД» акцизної накладної

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. При цьому в акцизній накладній зазначаються в окремих полях обов’язкові реквізити, зокрема, такий реквізит як опис пального.

Згідно із п. 5 розділу ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218 (далі – Порядок №218), до акцизної накладної вноситься інформація за кожним кодом товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД. При цьому на кожен окремий код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД складається окрема акцизна накладна.

Згідно із Порядком №218 у табличній частині акцизної накладної, зокрема, зазначається:

- у графі 1 – код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);

- у графі 2 – інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД.

Опис підакцизного пального згідно з УКТ ЗЕД наведено у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Відповідно до п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ розроблено «Довідник підакцизного палива», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Згідно із п. 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України» (далі – Закон №584), що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Тобто при заповненні графи 2 «Опис пального згідно з УКТ ЗЕД» акцизної накладної суб’єкт господарювання може керуватись п. п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, Законом №584, які містять перелік та текстовий опис товарів, для яких в УКТ ЗЕД виділяються окремі коди, та «Довідником підакцизного палива», розміщеним на офіційному веб-порталі ДФС.

25.09.2018

Умова для звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Отже, єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.

Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи - власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

25.09.2018

За порушення у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами підприємці Тернопільщини сплатять понад 2,3 млн грн штрафів

Відповідно до чинного законодавства роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами передбачає у суб'єктів підприємницької діяльності наявність відповідних ліцензій.

Загалом у Тернопільській області станом на 01.09.2018 кількість діючих ліцензій становить 4668, в тому числі 2574 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і 2094 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

З початку року працівники управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області провели 151 перевірку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, та застосували фінансові санкції на суму понад 2,3 млн гривень. Встановлено 157 порушень норм Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та 25 порушень норм Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, під час перевірок встановлено 27 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями особам, які не досягли 18 років, 17 – здійснення підприємцями торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, 30 – реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. У 63 випадках торгівля алкогольними напоями відбувалась за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у 6 – продаж тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також зафіксовано 5 фактів зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка тощо.

24.09.2018

На Тернопільщині роботодавці віддали людям 1,5 млн грн заборгованої зарплатні

Працівники органів ДФС Тернопільщини здійснюють заходи щодо збільшення надходжень до місцевих бюджетів. У кожному районі створені робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу яких входять, зокрема, і представники фіскальної служби. Такі групи здійснюють обстеження суб’єктів господарювання щодо дотримання норм трудового законодавства, оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.

З початку року працівники територіальних органів ДФС України в області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 16 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи по 15 підприємствах ліквідовано заборгованість по заробітній платі в сумі понад 1,5 млн грн, 4,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб, 11 тис. грн єдиного соціального внеску. Крім того, проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 105 підприємств, за наслідками якої 104 підприємства погасили заборгованість по заробітній платі в сумі 2 млн 360 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 млн 6,1 тис. грн та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 2 млн 79,7 тис. гривень.

Також працівники територіальних органів ДФС області спільно з органами місцевої влади здійснюють контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Так, на цьогорічних засіданнях комісій заслухано керівників 218 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 205 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати, а до бюджету надійшло 595,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 735,8 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, проведено роз’яснювальну роботу з аналогічних питань по 504 підприємствах та організаціях області. За результатами вжитих заходів на 483 підприємствах підвищено рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 5 млн 155,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 6 млн 239 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відомості щодо суб’єктів господарської діяльності, які виплачували заробітну плату працівникам нижче за мінімальну систематично надають головам об’єднаних територіальних громад, сільських селищних та міських рад для вжиття заходів реагування.

24.09.2018

Довідку про доходи «спрощенцю» нададуть протягом п’ятнадцяти днів

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п. п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону №393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Тобто фізична особа-підприємець платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т.ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.

24.09.2018

Коли доведеться оподаткувати відшкодування матеріальної чи моральної шкоди

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що згідно з п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п. п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у не грошовій формі;

- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики). Ставка податку на доходи фізичних осіб визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

24.09.2018

Щоб правильно заповнити показник «Облікова кількість штатних працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті).

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

21.09.2018

Де можна знайти Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ?

Відповідно до п. п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326, Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua/reestr) відповідно до вимог ПКУ.

21.09.2018

Студентам юридичного факультету ТНЕУ провели практичне заняття в ГУ ДФС Тернопільщини

Тренінг щодо використання аналітичних систем ДФС в Україні відбувся сьогодні в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області для студентів освітньо-професійних програм «Економічна безпека та фінансові розслідування» і «Правоохоронна діяльність» в межах викладання дисципліни «Інформаційно-аналітичні технології». Третьокурсники та п’ятикурсники юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету мали можливість вперше переступити поріг обласного фіскального відомства та почути з уст працівників установи тонкощі використання аналітичних систем в повсякденній роботі.

Зокрема, начальник відділу аналітики податкових ризиків управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Валерій Горошко розповів про роботу податкового блоку, систему блокування ризиків. Захищеність від кібератак баз даних ДФС та електронні сервіси для платників проаналізував заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування баз даних та супроводження інформаційних систем управління інформаційних технологій Василь Тиш, який показав, як працює Електронний кабінет платника. Із ще одним сервісом для платників - сервісом «Пульс» Державної фіскальної служби України ознайомила присутніх старший державний інспектор управління обслуговування платників Катерина Соколова, яка розповіла, що за телефоном 0800-501-007 (напрямок "4") є можливість цілодобово повідомляти щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.

На завершення студенти побували в Музеї податкової служби, де змогли побачити цікаві експонати та дізнатися з уст завідувача сектору комунікацій Наталії Сороки про історію створення податкової служби на Тернопіллі, а також поспілкувалися з першим заступником начальника Головного управління ДФС області Віталієм Думою і начальником оперативного управління ГУ ДФС Віктором Яцишином.

21.09.2018

Тернопільська митниця співпрацює із зарубіжними колегами

З початку цього року працівники Тернопільської митниці ДФС з метою перевірки автентичності документів, поданих до митного контролю та митного оформлення, до уповноважених митних органів іноземних держав направили 5 запитів.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, за результатами отриманих матеріалів від митних органів іноземних країн митницею порушено 52 справи про порушення правил за ознаками ч.1, ч.2 ст. 483 Митного кодексу України та 21 справу за ознаками ст. 485 Митного кодексу України.

Варто нагадати, що згідно з ст. 483 Митного кодексу України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. При повторному протягом року правопорушенні передбачено штраф в розмірі 200 відсотків вартості таких товарів.

Ст. 485 Митного кодексу України передбачено за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

21.09.2018

Винагорода за договором цивільно-правового характеру: оподаткування доходу нерезидента ПДФО

Відповідно до п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. При цьому при отриманні зазначених у п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Таким чином, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.

При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.

20.09.2018

Тернопільська митниця ДФС: оформлено 335,5 тисяч тон вантажів

На обліку у Тернопільській митниці ДФС станом на початок вересня перебувало 1509 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці Оксана Антонович, всього у січні-серпні працівники Тернопільської митниці ДФС оформили 22 024 митні декларації, в тому числі 14 318 – імпортні, 7 700 – експортні декларації та шість оформлено в митному режимі транзит. Це на 16,2% більше за вісім місяців минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді.

Оформлено 335,5 тис. тон вантажів, в тому числі 85,6 тис. тон - на імпорт та 249,9 тис. тон - на експорт.

Загальний товарообіг з початку цього року склав 559,6 млн дол. США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 28,7%. Зокрема, імпорт товарів збільшився на 23% порівняно з минулорічним показником і склав 281,6 млн дол. США. На 35% збільшилися обсяги експортних операцій і становлять 278 млн дол. США.

Зовнішньоекономічні операції проводилися з торговельними партнерами із 77 країн світу. Традиційно перші позиції займають Польща (50,4% від усього товарообігу), Німеччина (8%), Швейцарія (6,6%), Білорусь (4,3%), Італія (3,8%). У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з Польщі (45,2% від усього імпорту), Німеччини (12,6%), Швейцарії (10,4%), Італії (5,1%) та США (2,6%). Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до Польщі (56,1% від усього експорту), Білорусі (9,4%), Німеччини (3%), Нідерландів (3%) та Узбекистану (2,7%).

Як зазначила Оксана Антонович, здебільшого експортували електроустаткування, а це кабельні модулі електромереж автомобілів (44,3% від загальної частки експортованих товарів), м'ясо яловичини (11,3%), освітлювальні прилади (частини світильників) (5,4%), цукор, меляса із цукрового буряку (5%), насіння і плоди олійних рослин (3,9%), інші товари (30,1%).

Серед товарів, які направлено на імпорт, переважали електроустаткування (проводи та арматура ізольовані, радіотехнічні пристрої тощо) (31% від загальної частки імпортованих товарів), механічне обладнання (17,2%), транспортні засоби (10,2%), полімерні матеріали, а це сировина для виробництва поролону, вироби з пластмаси (8,8%), риба (4,3%) та інші товари (28,5%).

20.09.2018

Майже 60% розглянутих ГУ ДФС Тернопільщини звернень вирішена позитивно

Протягом восьми місяців цього року до органів ДФС у Тернопільській області надійшло 85письмових звернень від 201 громадянина (у т. ч. 3 колективних звернення). Серед листів – 83 заяви та 2 скарги. Це на 16звернень менше ніж за відповідний період минулогороку.

Із загальної кількості отриманих письмових звернень найбільше адресовано Головному управлінню ДФС в області (44 звернення або 51,8%) і Тернопільській митниці ДФС (15 звернень або 17,6%).

Із отриманих письмових звернень розглянуто увстановлений законом термін 83 звернення, ще два звернення перебувають на виконанні, по яких термін розгляду не настав.

За результатами розгляду фахівці територіальних органів ДФС Тернопільської області надали роз’яснення по 6зверненнях (7,2%), 23звернення не підлягали розгляду (27,7%), 48 звернень вирішено позитивно (57,8%), 6звернень надіслано за належністю (7,2%).

20.09.2018

Використання води із змішаних джерел водопостачання: нюанси заповнення деяких рядків звітності

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719.

Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування.

Зокрема, для водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (суб’єкти господарювання), що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підпадають під визначення платників рентної плати за спеціальне використання води, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі – Додаток 5).

У Додатку 5 до декларації зазначаються коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за спеціальне використання води, згідно з нормами ст. 255 ПКУ.

У рядку 4 Додатка 5 платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – платники), які є первинними водокористувачами, зазначають інформацію щодо отриманого у визначеному законодавством порядку дозволу на спеціальне водокористування (номер спеціального дозволу, дата видачі, строк дії у роках).

При заповненні рядка 6 «Код водного об’єкта» Додатка 5 платники рентної плати за спеціальне використання води використовують інформацію, зазначену в Додатку 16 до декларації «Кодифікація водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води згідно з розділу IX ПКУ». При цьому останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий Додаток 5.

20.09.2018

Чи треба «спрощенцю» другої групи сплачувати єдиний внесок за працівника-пенсіонера

Сплата єдиного внеску регулюється Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Абзацом третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Платники єдиного внеску, зокрема, роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Отож звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих пенсіонерів законодавством не передбачено.

20.09.2018

Який бюджет матиме ПДФО від доходу наданого в оренду рухомого чи нерухомого майна

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 168.4 податок, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п. п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом, зокрема, юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду рухомого, нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.

19.09.2018

На Тернопільщині в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 32 млн гривень

За вісім місяців цього року завдяки дієвим заходам працівників Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 37,1 млн грн по 704 юридичних особах, в тому числі у повному обсязі – по 496 суб’єктах господарювання на суму 19,9 млн гривень. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Володимир Білий.

Зокрема, за результатами роботи у серпні забезпечено зменшення в абсолютному значенні податкового боргу до зведеного бюджету по 290 юридичних особах, які допустили податковий борг на 01.08.2018, на загальну суму 12,7 млн грн, в тому числі у повному обсязі – по 214 суб’єктах господарювання на суму 8,5 млн гривень.

За вісім місяців цього року в рахунок погашення податкового боргу спрямовано до зведеного бюджету 32 млн грн, в тому числі до державного – 25,4 млн гривень. Зокрема, у серпні сплачено до зведеного бюджету 2,9 млн грн, з них до державного бюджету – 2,2 млн гривень.

З початку року подано 122 звернення до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів юридичних осіб на суму податкового боргу 54,7 млн грн, відтак задоволено 59 звернень на суму 28,1 млн гривень. Щодо звернення стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 149 позовів на суму податкового боргу 3,5 млн гривень.

За вісім місяців надходження коштів за рахунок реалізації безхазяйного майна становлять до зведеного бюджету 429 тис. грн (в тому числі у серпні – 23,3 тис. грн), до державного – 65,5 тис. грн (в тому числі у серпні – 5,4 тис. грн) і до місцевих бюджетів – 363,5 тис. грн (в тому числі у серпні – 17,9 тис. гривень). Порівняно із січнем-серпнем минулого року надходження коштів за рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету збільшились на 71,4 тис. грн або на 20%, до місцевих бюджетів – на 96,9 тис. грн або на 36,3%.

Варто нагадати, що платники податків мають можливість в Електронному кабінеті на офіційному веб-порталі відомства переглянути інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом, зокрема, інформацію про податковий борг, у розрізі податків, належних платнику до сплати, на задану дату та прогноз щодо платежів до кінця поточного року.

19.09.2018

Особисто поспілкувалися з посадовцями ДФС Тернопільщини 68 платників

Протягом січня-серпня 2018 року посадовці територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 68 особистих прийомів громадян, що на 42 прийоми більше ніж за вісім місяців минулого року. Зокрема, 14 прийомів провели перший заступник начальника і заступники начальника ГУ ДФС у Тернопільській області, 49 прийомів – інші посадові особи Головного управління, 1 прийом – інша посадова особа ДФС, 4 прийоми – начальник митниці.

На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись 27підприємців, 2 безробітних, пенсіонер та колишній працівник органів ДФС, 28 громадян іншої категорій (керівники/бухгалтери СГД), 9 громадян, соціальний стан яких не визначено.

За результатами проведених особистих прийомів громадянам надано 68усних роз’яснень.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером телефону: (0352) 43-46-33, а до посадових осіб Тернопільської митниці ДФС – (0352) 43-08-29.

19.09.2018

Кошти або майно внесено до статутного фонду: варто нагадати про податковий розрахунок за ф. 1ДФ

Відповідно до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).

Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, визначено, що сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178».

Разом з тим, згідно з п. п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Відповідно до п. 3 Порядку податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється, зокрема наступним чином:

- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

- у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

- у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету;

- у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів.

Тобто юридична особа - емітент корпоративних прав виступає як податковий агент лише в частині відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного фонду такої юридичної особи в обмін на корпоративні права. Відповідно податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:

- у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;

- у графі 3 сума виплаченого доходу;

- у графі 4а та графі 4 проставляються прочерки;

- у графі 5 зазначається ознака доходу «178».

19.09.2018

Не проґавте подати Звіт про контрольовані операції

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Нагадаємо, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8.

19.09.2018

Чи буде пільга зі сплати земельного податку, якщо не подано підтвердження на її право

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Водночас податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ).

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Крім того, п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 1 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки (у разі наявності декількох ділянок – про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги) про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

18.09.2018

Тернопільська митниця ДФС: до бюджету надійшло майже 1,2 млн грн від сплати штрафів за порушення митних правил

Протягом восьми місяців цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 217протоколів про порушення митних правил на суму 4,2млнгривень. Вилучено предмети правопорушення на суму 193,3 тис. гривень.

Постатейний аналіз справ показав, що 24 справи – це порушення митних правил за ст. 469 Митного кодексу України; 116 справ – ч.1, 3 ст. 470 МКУ; 4 справи – ст. 472 МКУ; 2 справи – ст. 480 МКУ; 12 справ – ст. 481 МКУ; 35 справ – ч.1, ч.2 ст. 483 МКУ; 1 справа – 484 МКУ; 23 справи – ст. 485 МКУ.

За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку, а саме від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до Державного бюджету України перераховано 1 млн 159 тис. гривень.

Митницею розглянуто 171 справу про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення особи до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2 млн 720 тис. гривень. До суду передано 39 справ про порушення митних правил.

18.09.2018

Допомога на поховання: чи необхідно оподаткувати військовим збором

Відповідно до п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

а) будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;

б) роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 3860 грн, у 2017 році – 4480 грн, у 2018 році – 4940 гривень). Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

При цьому відповідно до п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки від об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Водночас до загального місячного (річного)оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ);

- інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Таким чином не є об’єктом оподаткування військовим збором кошти або вартість майна (послуг), що надаються платнику податків як допомога на поховання, зокрема:

- Пенсійним фондом України, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України (незалежно від розміру отриманої допомоги);

- роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 4940 грн). При цьому сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

18.09.2018

Продаж вживаних технічно складних побутових товарів: чи буде звільнено «спрощенця» від застосування РРО

Варто нагадати, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим та розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Таким чином, при здійсненні торгівлі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.

18.09.2018

Для вилучення готівки з каси підприємства згоди керівника не потрібно

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а при їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадять не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 ПКУ).

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» зі змінами та доповненнями.

17.09.2018

«Актуальні питання адміністрування ПДВ»

Нещодавно в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області Віктор Саванець під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо актуальних питань адміністрування ПДВ.

Податок на додану вартість - це один із найбільш поширених, але одночасно складних та суперечливих податків. Він відіграє провідну роль у формуванні доходної частини державного бюджету та є одним з різновидів універсальних акцизів, який нараховується та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання 1. Які штрафні (фінансові) санкції передбачені у разі зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування?

Відповідь: Відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України при зменшенні контролюючим органом суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів зменшенні суми бюджетного відшкодування контролюючим органом - 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

Питання 2. Хочу уточнити, чи потрібно завіряти копії документів, що подають до ДФС в електронному вигляді на розгляд комісії ДФС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної?

Відповідь: Не потрібно завіряти копії документів, визначених вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладанням на них електронного цифрового підпису та електронної печатки (за наявності).

Питання 3. Як заповнити колонки 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 при відображенні податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів або послуг філіями, яким делеговано право їх складати?

Відповідь: У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником податку, за яким така податкова накладна буде реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 4. Як можна відобразити операції з постачання товарів, за якими не складена, але мала бути складена податкова накладна та не відображено податкові зобов’язання?

Відповідь: Якщо за операцією з постачання товарів/послуг у відповідному звітному податковому періоді в податковій декларації з ПДВ не відображено податкове зобов’язання та не складено податкову накладну, то платник зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому виникли податкові зобов’язання, та уточнюючий додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до такої податкової декларації, а також скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну, у полі «Дата складання» якої зазначити дату виникнення податкових зобов’язань (здійснення відповідної операції).

Питання 5. Чи треба нарахувати ПДВ при медичному страхуванні своїх працівників за кошти фірми?

Відповідь: Операція з медичного страхування своїх працівників за кошти фірми не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Питання 6. Який порядок заповнення розрахунку коригування, що складається з метою коригування обсягу постачання, зазначеного у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій?

Відповідь: При складанні податкової накладної за щоденними підсумками операцій, в якій підлягає коригуванню обсяг постачання, платник податку складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком «обнулює» показники рядка, що підлягають коригуванню. При цьому у графі 1 зазначається №з/п рядка податкової накладної, що коригується, у графі 2 зазначається відповідна причина коригування («Зміна ціни, «Зміна кількості». «Зміна номенклатури». «Повернення товару або авансових платежів»).

Другим рядком, якому присвоюється номер, наступний за останнім номером рядка податкової накладної, зазначаються правильні показники.

17.09.2018

Підприємці Тернопільщини забезпечили до бюджету 348,8 млн грн єдиного податку

Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво зростають та поповнюють бюджети місцевих громад.

Загалом станом на початок вересня цього року на податковому обліку перебувають 27,5 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування. Зокрема, із 24582 фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі 4761 – платники першої групи, 12881 – платники другої групи та 6940 – платники третьої групи. Серед 2918 юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи 177 платників використовують ставку 3%, 2741 – ставку 5%, а ще 736 юросіб є платниками єдиного податку четвертої групи.

Загалом до місцевих бюджетів Тернопільщини з початку року від представників малого підприємництва надійшло 348,8 млн грн єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці сплатили 222,9 млн грн єдиного податку, а юридичні особи – 124,9 млн гривень.

17.09.2018

Подайте заяву, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п.п.298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування підприємцями-платниками єдиного податку подається до територіального органу ДФС за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

Отож, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу 2018 року, необхідно до 20 вересня 2018 року включно подати заяву.

17.09.2018

Порушили строки зберігання документів про обчислення і сплату податків – чекайте штраф

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

14.09.2018

Тернопільська митниця ДФС: спрямовано 981 мільйон гривень

Впродовж січня-серпня цього року Тернопільською митницею ДФС до Державного бюджету України перераховано 981 млн гривень. Це на 166,5 млн грн або на 20,4% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це повідомила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

У розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 861,5 млн грн (приріст до минулого року склав 24%). Також сплачено 91,2 млн грн мита, 25,6 млн грн акцизного податку, 2,7 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів.

Найбільший вплив на збільшення надходжень у січні-серпні мала сезонна активізація імпортерів сільськогосподарської техніки. Всього при ввезенні сільськогосподарської техніки та частин до неї сплачено 227,5 млн грн (23% від нарахованої суми податків). Також на надходження вплинуло ввезення транспортних засобів, в т. ч. легкових автомобілів громадянами. Загалом при ввезенні цих товарів за вісім місяців сплачено 138 млн грн або 14% від адміністрованої митницею суми платежів.

Поряд з товарами найбільших платників в зоні діяльності митниці у січні-серпні значні надходження від ввезення нових товарів, які не оформлялись минулого та поточного року. При ввезенні не прогнозованих товарів підприємствами, які не працювали протягом 2016-2017 років, сплачено до бюджету 49,5 млн грн (5% від адміністрованої суми).

Крім цього, 61 підприємство з місцем обліку в інших областях України за 8 місяців сплатило 249,3 млн грн (25% від загальної суми надходжень).

Сума додаткових надходжень склала 32,3 млн грн (3,3% від адміністрованої суми податків).

14.09.2018

Арешт майна: обставини, яких не варто допускати

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

14.09.2018

Незалежна професійна діяльність: дія готівкових обмежень

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене Положенням №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення №148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Таким чином, якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

14.09.2018

Про стан розрахунків можна дізнатися не пізніше п’ятнадцяти робочих днів

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядають і вирішують у термін не більше одного

місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

13.09.2018

Майже 289 тисяч громадян звернулися до Центрів обслуговування органів ДФС Тернопільщини з початку року

Надання адмінпослуг платникам податків Тернопільщини забезпечують працівники 17 Центрів обслуговування платників. Сервісні центри мають зручну для платників податків та громадян структуру, адже в одному місці зосереджені всі необхідні послуги: реєстрація, консультація, надання адміністративних послуг, прийом звітності, видача довідок, робота приймальні громадян. Платники податків мають змогу ознайомлюватися із переліком послуг, порядком їх надання в зручний для них спосіб як на головному веб-порталі, так і на інформаційних стендах безпосередньо в Центрах обслуговування платників.

Зокрема, як повідомив заступник начальника ГУ ДФС області Петро Якимчук, впродовж січня-серпня цього року до Центрів обслуговування платників Тернопільщини звернулося 288 857 громадян, яким надано 89872 адміністративні послуги. До слова, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів ЦОП зменшилась на 4732 особи, а кількість наданих послуг збільшилася на 19307.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана 44755 фізичним особам, або 49,8% від загальної кількості наданих адміністративних послуг. Також значну кількість послуг надано з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 20 769 (23,1%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 4450 (5,0%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 4404 (4,9%).

Також, як підкреслив Петро Якимчук, крім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників області мають можливість подати податкову звітність, а в приміщенні ЦОП, що в обласному центрі, працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. Протягом восьми місяців працівники підрозділу згенерували 8942відкритих ключів електронного цифрового підпису.

З інформацією щодо контактних та адресних даних Центрів обслуговування платників органів ДФС у Тернопільській області можна ознайомитися на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області порталу ДФС України.

13.09.2018

На потреби фірми використано власні кошти у відрядженні

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. п. 170.9.2 п. 170 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Таким чином, при придбанні працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також встановлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то при несвоєчасному поданні Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

13.09.2018

Останній день переходу на єдиний податок з IV кварталу – 14 вересня 2018 року

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.

Так, суб’єкту господарювання, щоб стати „спрощенцем” необхідно подати до контролюючого органу заяву, яка подається за вибором платника податків, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 „Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу XIV ПКУ.

Отож, щоб перейти на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2018 року, необхідно подати заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік не пізніше 14 вересня 2018 року.

13.09.2018

Чи платять за воду садівницькі та городницькі товариства (кооперативи)?

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Згідно з п. п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування

та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

12.09.2018

Тернопільщина: надходження податку на прибуток склали 223 млн гривень

Впродовж січня-серпня платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 223 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 199,6 млн грн, місцевих бюджетів – 23,3 млн гривень. Індикативний показник доходів загального фонду виконано на 178,2%.

Зокрема, у серпні до зведеного бюджету сплачено 85 млн грн податку на прибуток, що майже вчетверо більше від прогнозного показника, в тому числі до держбюджету – 76,4 млн грн, а до місцевого – 8,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження податку на прибуток до зведеного бюджету збільшились на 54 млн гривень.

До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 8 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, в тому числі у серпні надійшло 1,6 млн грн цього платежу.

12.09.2018

Застосування спрощеної системи оподаткування: чи необхідно підтверджувати документально?

Відповідно до п. п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку, зокрема прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Виходячи з викладеного, документом, що підтверджує факт перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані ним види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку.

Разом з цим, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

З метою виконання положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, незалежно від обраної системи оподаткування, єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Одночасно, якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі – підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, таким документом є витяг з реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – третьої груп надає юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з Єдиного державного реєстру, в яких зазначаються види діяльності) та при необхідності, копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

12.09.2018

Гарантійний ремонт товару: оподаткування ПДВ

Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.

При цьому згідно з п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506 (далі – Порядок №506).

Згідно з п. 16 Порядку №506 при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.

Пунктом 26 Порядку №506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.

Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

12.09.2018

Термін та звітний період подання ліквідаційної звітності

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року, відбулися зміни щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи при реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи (які перебували на загальній системі), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

11.09.2018

Тернопільщина підтримала армію 148,7 мільйонами гривень військового збору

З початку року платники Тернопільської області забезпечили до бюджету 148,7 млн грн військового збору. Це становить 102,4% прогнозного показника. Порівняно з січнем-серпнем минулого року сплата зросла на 30,4 млн гривень.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

11.09.2018

Про оподаткування лісових земель

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі - Закон 2497) внесено зміни до ст. 273 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких передбачено оподаткування земельним податком лісових земель.

З метою дотримання вимог законодавства суб’єкти господарювання, у яких в користуванні є зазначені вище земельні ділянки повинні подати уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок) до 20 вересня поточного року включно.

Про це йдеться у листі ДФС України від 31.08.2018 №26938/7/99-99-12-03-05-17 «Про оподаткування лісових земель».

11.09.2018

Умови для реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник – це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п. п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин (п. п. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п. п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

- усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

- кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

- особу, утворену шляхом перетворення.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники – це юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.6 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

11.09.2018

Документи, що підтвердять знищення або зруйнування основних засобів, захистять від податкових зобов’язань

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що згідно із п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Документами, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням є акт на списання основних засобів, складений за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.

10.09.2018

На Тернопільщині отримали нагороди кращі підприємці

На Тернопіллі стало доброю традицією до свята Дня підприємця щороку проводити вшанування людей, які успішно розвивають власну справу. Цьогоріч урочистості з нагоди відзначення Дня підприємця відбулися у готельно-ресторанному комплексі «Avalon».

Вітаючи присутніх, голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук, заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик, в.о. начальника Тернопільської митниці Андрій Саварин та керівник Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації „Асоціація платників податків України” в Тернопільській області Ігор Дутка подякували усім підприємцям, які працюючи в різних сферах господарювання, розширюють виробництво, створюють нові робочі місця, наповнюють бюджети та беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності.

Кращих підприємців відзначено спільними грамотами у номінаціях ,,Найвищий рівень заробітної плати”, ,,Найбільші платники податків до місцевих бюджетів”, ,,Найкращі стартапи”, ,,Активна підприємницька діяльність”, ,,Найактивніші учасники зовнішньо-економічної діяльності” та вручено подяки ДФС за популяризацію на власному прикладі добровільності у сплаті податків.

10.09.2018

Тернопільщина: припинено незаконний збут дизпалива

Державна фіскальна служба України здійснює заходи щодо виявлення та припинення фактів підпільного виробництва паливно-мастильних матеріалів, а також реалізації неякісного та контрафактного пального.

У ході проведення операції «Акциз-2018» співробітники податкової міліції та управління податкового аудиту ГУ ДФС у Тернопільській області у одному із сіл області встановили факт незаконного збуту дизпалива.

Реалізація пального здійснювалась за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій та без будь-яких документів, що засвідчують походження пального, виробника та якість.

Дозвільні документи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на використання устаткування для зберігання та реалізації пального відсутні.

У ході проведення заходів вилучено 7,7 тис. літрів дизельного палива орієнтовною вартістю 220 тис. грн, а також обладнання автозаправного комплексу та ємкості для зберігання дизпалива.

На даний час проводиться збір матеріалів для притягнення порушника до відповідальності згідно з вимогами діючого законодавства.

Всього з початку року співробітники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили понад 100 тон паливно-мастильних матеріалів орієнтовною вартістю понад 3 млн гривень.

10.09.2018

Десятий день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день: коли подати заяву новоствореному підприємцю на «спрощенку» третьої групи

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

10.09.2018

Податковий кредит завадить анулюванню платника ПДВ

Відповідно до п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

Тож якщо у платника податку протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання, за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

10.09.2018

Як повернути готівку, коли оплата за товар була безготівкова

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Нагадаємо, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

07.09.2018

Путівки на відпочинок чи оздоровлення: визначаємо базу оподаткування

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Абзацом першим п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

При цьому, додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно ПКУ, помножена на коефіцієнт.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ.

Разом з тим, ст. 165 ПКУ визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем-платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Отже, доходи, отримані платниками податку фізичними особами, у вигляді вартості путівки на відпочинок на території України членів їх сімей першого ступеня споріднення (дітей), наданих їм роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором при дотриманні вимог п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 5 ПКУ.

Якщо вартість путівки (розмір знижки) перевищує встановлений п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний, за рахунок платника податку, утримати податок на доходи фізичних осіб із загальної вартості наданої путівки.

07.09.2018

Відображаємо авансову оплату через РРО

Згідно з п. 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а при застосуванні банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Враховуючи викладене вище, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або при проведенні розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Крім того, реєстрація видачі коштів при поверненні товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».

07.09.2018

Перереєстрація та подання звітності при зміні місцезнаходження суб’єкта господарювання

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

При отриманні з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Платники податків, для яких законом установлені особливості державної реєстрації, зобов’язані подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням заяву за формою №1-ОПП або за формою №5-ОПП у 10-ти денний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання).

Взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження.

Суб’єкти господарювання, на яких розповсюджуються дія частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України, продовжують сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду та щодо таких податків подавати податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконувати інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно такого платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 Бюджетного кодексу України та п. 7.3 розділу VІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), є:

- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;

- відокремлені підрозділи юридичної особи;

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Крім того, при зміні суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується єдиний внесок за новим місцем взяття на облік.

06.09.2018

Право на проведення зустрічних звірок

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлена наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 №299.

Зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Слід зазначити, що ст.ст. 19 прим. 1-19 прим. 3 Податкового кодексу України визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію перевірок та звірок платників податків закріплено за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

06.09.2018

Платники Тернопільщини отримали 282 млн грн заявленого до відшкодування ПДВ

У січні-серпні цього року 86 суб’єктів господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 282 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила майже цю ж суму - 283 млн гривень.

Станом на початок вересня платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок з урахуванням заявок попередніх періодів 282 млн грн ПДВ, тоді як минулого року ця сума становила 272 млн гривень.

За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 3 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість (за відповідний період минулого року 0,2 млн грн).

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 41 млн гривень, з них 31 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 10 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Станом на початок минулорічного вересня невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок становив 49 млн гривень.

06.09.2018

Щоб підтвердити зняття готівки для вивезення закордон іноземної валюти

Порядок переміщення (ввезення, вивезення, пересилання) через митний кордон України готівки резидентами і нерезидентами визначений Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 27 травня 2008 року №148 (далі – Інструкція №148).

Згідно з положенням п. 2 глави 2 Інструкції №148 фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, здійснюється за наявності документів, які підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Загальні вимоги до оформлення касових документів, а також зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси банку визначені главою 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 1 червня 2011 року №174 (далі - Інструкція №174), відповідно до якої готівка видається клієнтам на підставі заяви на видачу готівки (додаток 10 до Інструкції №174).

Таким чином, при вивезенні фізичною особою - резидентом готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ця особа під час проходження митного контролю має надати митним органам:

- заяву на видачу готівки відповідно до Інструкції № 174 або довідку банку у довільній формі про зняття готівки з рахунку;

- документи про здійснення валютно-обмінної операції.

Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 грудня 2002 року №502, документами про здійснення банками, фінансовими установами валютно-обмінних операцій, крім тих, що проводяться через платіжні пристрої, є квитанція про здійснення валютно-обмінної операції/документ, який друкується реєстратором розрахункових операцій.

06.09.2018

Реалізація меду - без РРО

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при прийманні від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентаря для пасічників.

Це передбачено п. 27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336.

06.09.2018

ДФС: максимально сприяти розвитку малого підприємництва

Про заходи Державної фіскальної служби задля сприяння розвитку малого підприємництва розповів заступник начальника відділу управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області Андрій Руцький під час семінару із соціальними партнерами, проведення якого нещодавно організував Тернопільський обласний центр зайнятості. Зокрема, таке сприяння полягає у зменшенні податкового навантаження та забезпеченні сервісної складової, що дає поштовх для подальшого розвитку економіки. Весь процес зменшення податкового навантаження розпочався із зменшення кількості податків і зборів з 22 до 11, а також із зниження ставок. «Усі ми пам’ятаємо на нарікання з боку бізнесу, зокрема роботодавців, на високу ставку єдиного соціального внеску, яка коливалася від 36 до 50%. Крім цього, відбувалося утримання ЄСВ із заробітних плат найманих працівників. Варто нагадати, що вже з 2016 року ставка ЄСВ становить 22%, а утримань із заробітних плат найманих працівників не має», – підкреслив Андрій Руцький. Ще одним з вагомих податків у наповненні бюджетів є податок на доходи фізичних осіб, ставка якого досягала 20%. Як відомо, на сьогодні розмір ПДФО складає 18%. Надходження за 2017 рік склали понад 2,6 млрд грн, що на 0,9 млрд грн або на 52% більше порівняно з 2016 роком. «Не слід забувати і про такі кроки, що сприяли активному розвитку малого підприємництва, як введення спрощеної системи оподаткування. Станом на сьогодні в Тернопільській області зареєстровано 34,8 тис. підприємців і понад 70% з них є суб’єктами спрощеної системи оподаткування, – продовжив представник ДФС Тернопільщини. – Зокрема, кількість платників єдиного податку постійно зростає і нараховує по області сьогодні понад 24,4 тис. осіб (ріст до минулого року + 1079 осіб або 5%)». Учасники також почули про нововведення для підприємців, зокрема, й про те, що діють 4 групи платників єдиного податку, які можна обрати залежно від виду діяльності та очікуваних обсягів доходу, зокрема: 1 група – 300 тис. грн (без найманих); 2 група – 1,5 млн грн (не більше 10 найманих); 3 група – 5 млн грн (без обмежень по найманих) та 4 група (з 15.08.2018) – сільськогосподарські товаровиробники фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів. Присутні підприємці дізналися і про те, що для зручності суб’єктів господарювання та з метою забезпечення якісного надання їм сервісних послуг ДФС створила Центри обслуговування платників податків, які працюють за принципом єдиного вікна і які діють у кожному районі та в обласному центрі. Крім цього, щоб платники отримували необхідну інформацію щодо порядку оподаткування тим чи іншим податком або збором, а також про зміни податкового законодавства, у ДФС функціонує власний веб-портал. На завершення Андрій Руцький зазначив, що фактично 80% всіх послуг, які можуть надаватися ДФС малому та середньому бізнесу, переведено в онлайн. Платнику не потрібно звертатися навіть у Центри обслуговування платників. Для цього існує електронний кабінет платника податків.Платник, перебуваючи на своєму робочому місці або ж у себе вдома, маючи відповідну техніку може у режимі онлайн отримати всі адміністративні послуги, різні довідки, а також консультативні послуги. Фізичні особи можуть сплачувати податки, не виходячи зі свого робочого кабінету, а також подавати податкову звітність всіх форматів. «Проте є процеси, які для зручності бізнесу необхідно вдосконалити. Скажімо, якщо за одним податком у платника є переплата, а за іншим є нарахування і немає коштів заплатити, відповідно з'являється недоїмка. Таким чином, за одним платежем до платника застосовуються заходи примусового стягнення, а за іншим - переплата. Щоб уникнути таких парадоксальних ситуацій, Державна фіскальна служба України сьогодні працює над створенням і функціонуванням єдиного казначейського рахунку, де суб'єкт спрямовує кошти, а подаючи податкову звітність кошти автоматично за рахунок казначейських процедур сплачуються за відповідні податки», – зауважив заступник начальника відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб, єдиного внеску та розгляду звернень платників управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Тернопільській області Андрій Руцький.

05.09.2018

Чи впливає податковий борг фізичної особи на анулюванню реєстрації платника єдиного податку - підприємця

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 8 п. п 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ при виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 «Відповідальність» розділу II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, наявність у фізичної особи податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не суб’єкту господарювання, не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

05.09.2018

До уваги платників податків!

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Інформаційно-довідковий департамент ДФС інформував про внесення змін у пошукову систему Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР), зокрема, розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення».

Так, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі ЗІР мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів.

Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).

Детальніше про використання пошукової системи ЗІР у розділі «Про ресурс».

05.09.2018

Виправляємо помилки у таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), таблиця 1 додатка 4 до Порядку №435 формується та подається страхувальниками, визначеними п. 1 розділу III Порядку №435.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку №435, у тому числі без обов’язкових реквізитів та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон №2464) нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).

ЄВ нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону №2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; та для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (частина перша ст. 7 Закону №2464).

Слід зазначити, що таблиця 1 додатка 4 до Порядку №435 формується на підставі даних таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 та призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці, що формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку №435.

Графа 10 «Код типу нарахувань» таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 – 14.

Тобто, рядок 4 «Донараховано та/або доутримано єдиний внесок у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 4.1 + р. 4.2 + р. 4.3)» та рядок 5 «Зменшено суму єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 5.1 + р. 5.2 + р. 5.3)» в таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 435 формуються шляхом нарахування сум єдиного внеску на суми виплат нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, що вказані в таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 з урахуванням кодів типу нарахувань.

У рядку «Зміст помилки» вказується період, в якому виявлено помилку, та сума і вид виплати, на яку не нараховано та/або зайво нараховано ЄВ. За наявності декількох помилок описується кожна з них.

Зауважимо, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник.

05.09.2018

Понад 2,1 млрд грн ЄВ сплатили страхувальники Тернопільщини

З початку року до бюджету платники Тернопільщини забезпечили 2 млрд 102,8 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 82,8 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 104,1%. Порівняно з січнем-серпнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 473,2 млн грн або на 29%. Зокрема, за підсумками серпня поточного року на соціальні гарантії направлено 253,8 млн грн ЄВ, що порівняно з минулорічним періодом більше на 53 млн грн або на 26,4%. Варто нагадати, що набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тож звітність за новими формами платники єдиного внеску подають починаючи з 01.09.2018, за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

04.09.2018

Щодо використання основних засобів подвійного призначення

Державна фіскальна служба України з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства, зокрема, використання основних засобів подвійного призначення фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 172.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Разом з цим, п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ. До основних засобів подвійного призначення, які не підлягають амортизації, належать земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі. Враховуючи дію прямої норми п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, фізична особа – підприємець не має права зменшувати оподатковуваний дохід на суму амортизаційних відрахувань по визначених у п. п.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ основних засобах подвійного призначення, а також включати до складу витрат, пов’язаних з проведенням його господарської діяльності, витрати на їх утримання, технічне обслуговування і ремонт основних засобів. Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 31.08.2018 №26967/7/99-99-13-04-03-03-17 «Щодо окремих питань застосування норм податкового законодавства».

04.09.2018

Зайво складена податкова накладна: виправляємо ситуацію

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Отже, за загальновстановленими правилами податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених за правилом «першої події». Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування). Тому платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, визначеної ним як зайво складена,у якому зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної. При цьому у графі 2 такого розрахунку коригування тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів». Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної, визнаної платником податків як зайво складеної, передбачає зменшення її числових показників, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.

04.09.2018

До платників єдиного податку четвертої групи можна зарахувати і фізичних осіб - підприємців

Головне Управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі - Закон 2497) внесені зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів фізичних осіб. Так, внесеними змінами впорядковано питання сплати податку на доходи фізичних осіб із доходів за оренду земельних часток (паїв), а саме суми податку, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Також внесеними змінами до четвертої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог: - здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; - провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; - не використовують працю найманих осіб;- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; - площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

04.09.2018

На Тернопіллі платежі до бюджетів перевищили 3,8 млрд гривень

У січні-серпні цього року до Зведеного бюджету Українитериторіальні органи ДФС у Тернопільській області забезпечили надходження податків і зборів у сумі 3 млрд 881,8 млн грн, що на 868,9 млн грн або на 28,8% більше за відповідний період минулого року. Індикативний показник виконано на 107%, додатково надійшло 254,1 млн гривень. Зокрема, надходження до державного бюджету за вісім місяців цього року сягнули 1 млрд 638 млн гривень. Порівняно з минулорічним періодом надходження зросли на 415,2 млн грн або у 1,3 рази. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 704,4 млн грн податку на додану вартість, 199,6 млн грн податку на прибуток, 27,3 млн грн акцизного податку. Місцеві бюджети з початку року отримали 2 млрд 243,8 млн гривень, що на 130,2 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з січнем-серпнем минулого року забезпечено приріст коштів на 453,7 млн грн або на 25,3%. Зокрема, сплачено 1 млрд 480,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 347,8 млн грн єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, 71,2 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Зокрема, у серпні платники Тернопільщини забезпечили до зведеного бюджету 628,2 млн грн платежів, що на 149 млн грн або на 31,1% більше, ніж торік. Прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 143% і фактичні надходження становлять 289,4 млн грн, що на 93 млн грн або 47,4% більше, ніж за торішній відповідний період. Місцеві скарбниці у серпні у своє розпорядження отримали 338,8 млн грн, що на 19,3 млн грн більше від очікуваного.

04.09.2018

Податковою міліцією забезпечено відшкодування 1,2 млн грн прихованих податків

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області, під процесуальним керівництвом прокуратури області, у серпні поточного року направили до суду кримінальне провадження за підозрою головного бухгалтера одного із підприємств у несплаті податків. Слідством встановлено, що протягом 2017 року службові особи підприємства під час реалізації сільськогосподарської продукції не відображали вказані операції в податковій звітності, внаслідок чого до бюджету не надійшло 1,2 млн грн податків. У ході досудового слідства приховані податки, а також шкода, завдана державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), завдяки вжитим під час розслідування заходам, сплачені у повному обсязі. Враховуючи наведене, до суду внесено клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

03.09.2018

Податкова знижка: нюанси щодо отримання частини суми процентів за іпотечним кредитом

Відповідно до п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Пунктом 175.4 ст. 175 ПКУ передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому: - об’єкт житлової іпотеки придбавається; - збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Статтею 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, вноситься інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта (прізвище, ім’я, по батькові особи, дата та місце народження, номер документа, дата видачі документа, уповноважений суб’єкт, що видав документ тощо) та додаткова (змінна) інформація, зокрема про місце проживання особи. Зазначена інформація про особу вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та складається у формі витягу з Реєстру довідка про внесення інформації до Реєстру та видані документи. У паспорт громадянина України у формі картки відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до безконтактного електронного носія відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України. Документ, що підтверджує відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт, зокрема, про місце проживання це – довідка органу реєстрації встановленого зразка. Постановою Кабінету Міністрів України затверджені Правила реєстрації місця проживання (далі – Правила) та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. Так, відповідно до п. 23 Правил особі за її зверненням органом реєстрації видається довідка про реєстрацію місця проживання. Враховуючи вищевикладене, з метою використання права включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, платник податку для підтвердження своєї реєстрації за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит, повинен надати разом із паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.

03.09.2018

Зміни, які необхідно врахувати при звітуванні з єдиного внеску

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018р. №511 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), затвердженийНаказом Мінфіну від 14.04.2015р. №435.

Розглянемо зміни у додатках до Порядку.

Додаток 1 до Порядку «Довідник категорій страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено новою категорією страхувальника - 245 «Члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах». Додаток 2 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено 17 новими кодами категорій застрахованих осіб. В додаток 3 до Порядку «Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» внесено уточнення. Таблицю 1 додатка 4 доповнено новими рядками, а саме: ·рядком 3.2.1, де зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами, установами і організаціями працюючим особам з інвалідністю, в розмірі 22%; ·рядком 3.3.1, де зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами і організаціями всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствами УТОГ та УТОС, в розмірі 22%; ·рядком 3.4.1, де зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю (за умов, визначених частиною 14 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), працюючим особам з інвалідністю, в розмірі 22%. Ці рядки умовно відображають суму ЄВ за звичайною ставкою на зарплату осіб з інвалідністю. Рядки 3.2.1, 3.3.1, 3.4.1 заповняються довідково і не впливають на загальні суми третього рядка таблиці 1. Податковий номер або серію та номер паспорта замінено на Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта за формою БКNNXXXXXX/ПXXXXXXXXX застрахованої особи.

Суттєві зміни було внесено до таблиці 5 додатка 4 до Порядку. Ця таблиця призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб. Таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду: - було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із застрахованою особою;

- було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;

- особу було переведено на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника;

- особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби (із виключенням зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби;

- особі надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (у тому числі особам із числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу);

- особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку.

Змінено назву реквізиту 11 «Період трудових або цивільно-правових відносин, проходження військової служби та відпусток», де зазначають початок і закінчення таких відносин. Для військової служби зазначають дату, коли особа вперше вступила на військову службу, або дату, коли вона закінчила проходження військової служби, у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби.

Таблицю 5 доповнено новими реквізитами:

·колонка 12 «Професійна назва роботи»;

·колонка 13 «Код ЗКППТР»;

·колонка 14 «Код класифікатора професій»;

·колонка 15 «Посада»;

·колонка 16 «Документ підстава про початок, кінець трудових або цивільно-правових відносин, переведення на іншу посаду, роботи та відпусток»;

·колонка 19 «Військове звання».

Код класифікатора професій (код КП), код загальносоюзного класифікатора професій, посад та тарифних розрядів (код ЗКППТР), професійна назва роботи вибираються із довідника, що відповідає національному класифікатору України «Класифікатор професій ДК 003:2010».

Назва посади відповідає запису у трудовій книжці.

Запис про переведення працівника на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника вноситься у таблицю 5 в такому самому порядку, як і про прийняття на роботу. Записи про причини звільнення в таблиці 5 мають вноситися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Якщо за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод (цивільно-правових договорів), зміни посади, термінів проходження військової служби або надання відповідної відпустки, таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку не формується та не надається.

Таблицю 6 додатка 4 до Порядку доповнено новим кодом типу нарахування 14 - сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати (доходу) за попередні періоди у зв’язку із здійсненням перерахунку при звільненні працівника за попередні періоди, пов’язані з уточненням днів використаної наперед відпустки (у зв’язку із сторнуванням).

Таблиці 7, 8, 9 додатка 4 до Порядку не змінено.

Повністю змінено додаток 5 до Порядку: замість трьох таблиць – одна.

Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Протягом року при призначенні пенсії подають Звіт з позначкою «призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії, при цьому тип форми «початкова» не зазначається.

03.09.2018

Розстрочений борг своєчасно не сплачено: чи буде пеня та штраф?

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань при укладанні договору про розстрочення податкового боргу платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), залежно від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов’язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкового боргу розстроченого за договором, нараховується пеня відповідно до вимог п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Нарахування штрафів та пені здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати боргу.

При цьому, п. 62 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.ст. 120 прим. 1, 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений. Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія п. 62 підрозділ 2 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

03.09.2018

Йти впевнено дорогою знань: представники ГУ ДФС відвідали особливих діток

Для вихованців Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру, де навчаються діти з вадами слуху, свято Першого дзвоника завжди особливе. Адже для них школа – це другий дім, шкільний колектив як справжня родина, а слова вчителя діти «чують» мовою жестів. На цьогорічний День знань до вихованців на святкову лінійку, окрім інших гостей, вже традиційно завітали представники Головного управління ДФС у Тернопільській області, які вже багато років опікуються ними. У привітанні Петро Якимчук, заступник начальника обласного фіскального відомства, звернувся до присутніх: «Вітаю вас із початком нового навчального року – Днем знань! Пролунає перший дзвоник – і у шкільних класах розпочнеться нове навчальне життя. Бажаю усім школярам задоволення й радості від здобуття нових знань. Любі першокласники! Цей день є особливим для вас, адже ви робите перший крок до цікавого шкільного життя, сповненого незабутніми враженнями, тому успіхів і наполегливості у навчанні, а батькам терпіння та наснаги». Також зі словами вдячності Петро Миколайович звернувся до педагогів, які щедро передаючи свої знання й мудрість молодому поколінню, віддають вихованцям частину своєї душі, і побажав, щоб вдячність учнів поверталася до вчителів сторицею.

Після завершення святкової лінійки Оксана Наконечна, голова обласної Ради Всеукраїнської професійної спілки працівників органів ДФС, передала керівництву закладу гостинці для діток, зокрема, усілякі канцтовари, які так необхідні в навчанні, а в школярів розпочався перший урок.

29.09.2017

Ігор Комендат: За дев’ять місяців цього року року сплачено 1,8 мільярда гривень ЄСВ Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, який забезпечується завдяки сумлінній та своєчасній сплаті єдиного внеску, зокрема це стосується як пенсій, так і інших видів соціальних виплат і допомог.

Враховуючи, що саме система адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відіграє значну роль у фінансуванні соціальної сфери України, то від своєчасного надходження страхових внесків значною мірою залежить ефективність вітчизняної системи соціального захисту.

«Хочу відзначити позитивну динаміку надходжень по ЄСВ, зокрема у 2016 році сплачено 1,7 мільярда гривень, а за дев’ять місяців 2017 року сплачено 1,8 мільярда гривень», - підкреслив начальник ГУ ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.

Платниками ЄСВ є всі юридичні особи та фізичні особи підприємці. Від імені громадян, що працюють за трудовим договором, нарахування і сплата внеску здійснюється роботодавцем.

Проте на сьогоднішній день не всі суб’єкти господарювання сумлінно сплачують єдиний внесок, що порушує не тільки норми діючого в країні законодавства, а й основи соціального забезпечення застрахованих громадян. Так, станом на сьогоднішній день заборгованість зі сплати єдиного внеску по області становить 28,4 мільйонів гривень, що на 8,2 мільйонів гривень більше ніж на 1 січня поточного року.

За словами Ігоря Комендата, платникам варто дотримуватись встановлених термінів зі сплати ЄСВ, так як органами ДФС вживаються заходи впливу та стягнення такої заборгованості з платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо вчасного нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Тому з метою покращення соціальних стандартів населення платникам необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства та слід пам’ятати, що своєчасна сплата єдиного внеску - це запорука зростання добробуту та гарантія соціального захисту населення.

29.09.2017

Обчислюємо суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу Українивід 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

28.09.2017

На Тернопільщині за продаж неповнолітнім алкоголю і цигарок підприємцям анульовано 22 ліцензії

З початку року за результатами проведених працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області 123 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, застосовано фінансові санкції на суму понад 1,5 млн гривень. Встановлено 142 порушення, з яких 115 порушень норм Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та 27 порушень норм Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, під час перевірок встановлено 20 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями особам, які не досягли 18 років, 16 – здійснення підприємцями торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, 25 – реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. У 31 випадку торгівля алкогольними напоями відбувалась за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у 7 – продаж тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також зафіксовано 8 фактів зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка і 4 факти зберігання алкогольних напоїв з ознаками фальсифікації; по два факти заниження податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі та роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.

На підставі матеріалів перевірок також прийнято рішення про анулювання 245 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 187 – на право вроздріб торгувати цигарками. В тому числі за порушення вимог статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, анульовано 22 ліцензії, зокрема, 15 – за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, та 7 – за продаж неповнолітнім тютюнових виробів.

28.09.2017

На підприємстві тимчасово призначений керівник або головбух: як внести зміни до облікових даних

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок).

Пунктом 9.3 розд. IX Порядку визначено, що платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

При цьому, при поданні заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за формою № 1-ОПП та інформація про засновників не подається.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:

- інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;

- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених пунктом 183.7 статті 183 розділу V Податкового кодексу України, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація щодо зміни до облікових даних платників податків або зміни (призначення) тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни».

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119).

27.09.2017

Особисто поспілкувалися з посадовцями ДФС Тернопільщини 26 платників

Впродовж січня-серпня цього року посадові особи територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 26 особистих прийомів громадян. Зокрема, начальник ГУ ДФС області провів 5 особистих прийомів громадян, його заступники – 6, інші посадові особи – 11, а заступники начальників ОДПІ – 4.

На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись дев’ятеро підприємців і шестеро пенсіонерів, селянин, робітник та двоє держслужбовці, а також семеро громадян інших категорій (три директори і чотири бухгалтери).

За результатами зустрічей громадянам надано 20 усних роз’яснень, по 6 зверненнях питання вирішено позитивно.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером (0352) 43-46-33, а ознайомитись, хто з керівництва і коли приймає, можна на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області.

27.09.2017

Платникам на замітку: податковий календар

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує платникам податків, що четвер, 28 вересня 2017 р. є останнім днем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за серпень. Окрім цього, цей день є останнім для подання Звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

П’ятниця, 29 вересня 2017 - останній день сплати:

акцизного податку за серпень;

ПДВ за серпень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень;

податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за серпень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень;

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за серпень;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за серпень;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за серпень;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за серпень;

плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень.

Втрачено Книгу обліку доходів і витрат: що робити

27.09.2017

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування, затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ (це документи обігу та обов’язок їх зберігання), платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до п. 6.10 розд. 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами та доповненнями у разі втрати Книги фізична особа - підприємець повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги та отримати довідку про надання такої заяви.

Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, у разі втрати фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування Книги до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.

26.09.2017

На Тернопільщині в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 58,8 млн гривень

За вісім місяців цього року завдяки дієвим заходам працівників Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 77,1 млн грн. Станом на 01.09.2017 він становив 256 млн гривень. До місцевих бюджетів сума податкового боргу сягнула 78,3 млн грн, який порівняно з початком року зменшився на 78,6 млн гривень.

За результатами роботи у серпні забезпечено зменшення податкового боргу до зведеного бюджету на суму 0,8 млн гривень.

За вісім місяців цього року в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету спрямовано 58,8 млн грн, в тому числі до державного – 33,3 млн гривень. Зокрема, у серпні сплачено до зведеного бюджету 7,5 млн грн, з них до державного бюджету – 3,7 млн гривень.

Варто нагадати, що платники податків мають можливість в Електронному кабінеті, що на офіційному веб-порталі відомства, переглянути інформацію щодо стану його розрахунків з бюджетом, зокрема, інформацію про податковий борг, у розрізі податків, належних платнику до сплати.

26.09.2017

Дорожню карту розвитку малого і середнього бізнесу демобілізованих учасників АТО презентували у Тернополі

У заході взяли участь кілька десятків представників бізнес-асоціацій та бізнес-об’єднань, представники громадських організацій ветеранів АТО, Тернопільського обласного центру зайнятості, департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації та заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик.

За словами організаторів, Дорожня карта покликана сформувати сприятливе середовище для соціалізації, реалізації власних ідей та підприємницьких ініціатив демобілізованих воїнів, виокремити перешкоди та проблемні моменти, що заважають започаткуванню та веденню бізнесу. Адже сьогодні найголовнішим для демобілізованого учасника АТО є гідна трудова діяльність, яка в більшості випадків гарантує успіх процесу соціальної адаптації.

Відтак під час круглого столу учасники обговорили запропоновані заходи Дорожньої карти у сфері спрощення адміністративних процедур і підвищення ефективності фінансування бізнесу, підвищення рівня обізнаності та інформованості ветеранів АТО. Окреслили заходи Дорожньої карти у сфері посилення впливу та ролі об’єднань власників бізнесу і покращення комунікацій між адміністративними установами.

«На сьогоднішній день для демобілізованих учасників антитерористичної операції вкрай необхідними є соціальна реабілітація та психологічна допомога, - каже Сергій Господарик. - Саме державні органи влади, бізнес, громадські організації мають допомогти такій категорії людей започаткувати власну справу. Я запевняю, що Державна фіскальна служба завжди готова йти назустріч таким підприємцям».

За результатами заходу присутні підготували ряд рекомендацій, серед яких надавати пільги учасниками АТО при започаткуванні бізнесу у вигляді податкових канікул на період мінімум один рік із місцевих податків, створити бізнес-інкубатор для здійснення консультування, навчання, інформування та супроводу підприємницької діяльності бізнесменів-початківців, а також єдиний інформаційний ресурс.

Важливим на думку присутніх є систематичні проведення семінарів, тренінгів, спрямованих на підвищення конкуре