Шановні громадяни! У розділі «Фіскальна служба online» Головне управління ДФС в області та Тернопільська митниця ДФС пропонує платникам змістовну та актуальну інформацію про зміни у податковому, митному законодавстві та законодавстві щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відвідуючи нашу сторінку, Ви дізнаєтесь про роботу електронних сервісів, які створені для якісного обслуговування платників, будете в курсі подій, що відбуваються в Головному управлінні ДФС області і Тернопільській митниці ДФС, та завжди першими знатимете про результати нашої діяльності.

09.10.2018

Ігор Комендат: Роботодавці Тернопільщини сплатили майже 2,4 млрд грн єдиного соціального внеску

З початку року до бюджету платники Тернопільщини забезпечили 2 млрд 380,7 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Виконання бюджетного призначення становить 103,2%. Порівняно з січнем-вереснем минулого року забезпечено приріст надходжень на 531,8 млн грн або на 28,8%.

Зокрема, за підсумками цьогорічного вересня на соціальні гарантії спрямовано 277,9 млн грн ЄСВ, що порівняно з минулорічним періодом більше на 58,5 млн гривень.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, роботодавцям та найманим працівникам варто пам’ятати, що належні відрахування до бюджету, а це податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, можливі лише за умови легального працевлаштування і відповідно офіційно виплаченої зарплати. Саме тому вжиття працівниками фіскальної служби заходів з детінізації ринку праці та контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками залишається пріоритетом у роботі. Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників, бо позбавляє соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пенсійного стажу та можливості отримання допомоги у разі втрати роботи.

09.10.2018

Сервіс «Отримання відомостей з ДРФО – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді»: допомога у користуванні

Фізична особа – платник податків відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді може отримати через:

- приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів;

- спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» з використанням електронного цифрового підпису.

За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (далі – Запит) (форма №10ДР) виключно для отримання інформації про себе.

Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua/ fizichnim-osobam/vidomosti-doxid).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

При цьому в розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео-урок щодо створення Запиту.

Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відповідь на Запит в електронному вигляді) надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою №1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

09.10.2018

Правила визначення дати реєстрації платником ПДВ

Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

09.10.2018

Торговельна площа для торгівлі алкоголем має межі

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання. Відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Тобто в торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.

08.10.2018

Про «лівий» спирт, підпільні цехи, АЗС-наливайки розповіли на прес-конференції

За результатами січня-вересня 2018 року економічний ефект від роботи податкової міліції Тернопільщини склав 31,5 млн. гривень. Про це повідомили на прес-конференції в обласному фіскальному відомстві. Про підсумки роботи податкової міліції області розповіли перший заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Віталій Дума, начальник оперативного управління Віктор Яцишин та начальник слідчого управління фінансових розслідувань Олег Буць.

Зокрема, у ході розслідування кримінальних проваджень за фактами умисного ухилення від сплати податків до бюджету забезпечено надходження 5 млн. гривень податків, а також штрафних санкцій та пені за їх несвоєчасну сплату; з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 24,5 млн. гривень; упереджено розкрадання ПДВ в сумі 738 тис. гривень.

Основними напрямками роботи податкової міліції є протидія незаконному виготовленню та надходженню в обіг фальсифікованої підакцизної продукції; ліквідація тіньових схем ухилення від сплати податку на додану вартість; виконання доручень Уряду щодо ліквідації схем ухилення від сплати митних платежів; ліквідація схем ухилення від оподаткування у сферах економіки з найбільшою рентабельністю, зокрема, у будівельній галузі, сільському господарстві, на фармацевтичному ринку.

Завдяки вивільненню споживчого ринку від фальсифікованої алкогольної та тютюнової продукції упереджено втрати бюджету від ненадходження акцизного податку орієнтовно на 5,5 млн. гривень.

З незаконного обігу, зокрема, вилучено 34 тис. літрів фальсифікованих алкогольних напоїв, більше 24 тисяч літрів спирту, понад 15 тисяч пачок тютюнових виробів.

До кримінальної відповідальності за злочини у сфері незаконного обігу підакцизних товарів притягнуто 8 осіб. У тому числі до 5 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку засуджено 3 членів організованої злочинної групи, які у підпільному цеху здійснювали виготовлення горілчаних та коньячних виробів та їх реалізацію.

Постійна модернізація процесу адміністрування ПДВ разом із комплексом оперативних заходів податкової міліції перетворили шахрайство з ПДВ на непопулярний і дуже ризиковий спосіб тіньового заробітку. Однак намагання окремих суб’єктів господарювання застосовувати протиправні схеми з ухилення від сплати цього податку ще мають місце.

З початку року у закінчених кримінальних провадженнях забезпечено надходження до бюджету ПДВ, фінансових санкцій і пені по цьому податку на суму майже 4 млн. гривень.

У взаємодії із Тернопільською митницею ДФС проводяться заходи щодо викриття та припинення правопорушень у митній сфері. За результатами розгляду орієнтувань оперативного управління, Тернопільською митницею ДФС складено 57 протоколів про порушення митних правил на суму 4,5 млн. гривень.

Крім цього, за результатами розгляду ініційованих запитів щодо перевірки правильності визначення митної вартості (класифікації) товарів, ввезених на митну територію України, імпортери додатково сплатили 1,3 млн. гривень митних платежів.

У полі зору податкової міліції перебувають будівельна галузь та ринок будматеріалів. Нещодавно судом розглянуто кримінальне провадження стосовно підприємця, який здійснював реалізацію будівельних матеріалів без відображення у обліку реально отриманих доходів. Оскільки у ході досудового розслідування ним добровільно у повному обсязі сплачені приховані податки, а також відшкодована шкода, завдана державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), на загальну суму майже 1,2 млн гривень, судом прийнято рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Значна частина валового продукту нашого регіону виробляється у сільському господарстві, а тому значну увагу приділяється протидії кримінальним схемам ухилення від оподаткування у цій галузі. Так, у ході досудового слідства службові особи одного із підприємств, які не відображали в податковій звітності реальні обсяги реалізації сільськогосподарської продукції, повністю відшкодували завдані бюджету збитки на загальну суму 1,2 млн. гривень. До суду внесено клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Завершуючи прес-конференцію, перший заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Віталій Дума також зазначив, що співробітники податкової міліції області приймають участь у заходах по захисту суверенітету України в зоні проведення операції Об’єднаних сил. Представники Тернопільщини гідно представляють регіон на Сході України і їх служба відзначена належним чином: багато із них отримали відзнаки Президента України, відомчі відзнаки та відзнаки Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, нагороди громадських організацій.

08.10.2018

Коли декларація платника єдиного податку подана за невірним ідентифікатором форми. Як виправити зазначену помилку?

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Пунктом 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подають за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Декларація).

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці, для яких базовим звітним (податковим) періодом є квартал (півріччя, 9 місяців, рік), подають Декларацію з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС – F0103306.

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці, для яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, подають Декларацію з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС – F0103404.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначено п. 48.3 ст. 48 ПКУ.

Згідно з п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

При поданні податкової звітності в електронній формі, платник податку зобов’язаний здійснити її відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, надана за вибором платника відповідно до п. 48.3 ПКУ, вважається прийнятою.

При цьому платник податків, який подав до контролюючого органу Декларацію в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми, повинен виправити таку помилку та подати до контролюючого органу Декларацію за такий самий звітний період за вірним ідентифікатором форми з позначкою «Звітна».

При поданні платником до контролюючого органу Декларації в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми Декларації з дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 – 49 ПКУ, застосування штрафної санкції до платника податків нормами ПКУ не передбачені.

08.10.2018

Набув чинності закон про «єдине вікно» на митниці

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 4 жовтня 2018 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2018 року №2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» (далі Закон №2530).

Законом №2530, зокрема, внесено зміни до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – МКУ), чим створено законодавчу основу для механізму «Єдиного вікна» та функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», що оптимізує здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України, а саме:

- скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом – іншому.

Дані будуть надаватися одноразово в електронному вигляді із застосуванням засобів електронного цифрового підпису та не потребуватимуть дублювання в паперовій формі.

Відтепер діє тільки електронний документообіг, що мінімізуватиме корупційні ризики при взаємодії між посадовими особами держорганів та бізнесом;

- скорочується кількість контролюючих органів на кордоні. Скасовується санітарноепідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон, митники перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні контролювались екологами. Таким чином, санітарно-епідеміологічний нагляд буде здійснюватися всередині країни після митного оформлення товарів. В пунктах пропуску через державний кордон України функції санітарно-епідеміологічної служби обмежуються проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів через медичний огляд пасажирів, екіпажів тощо;

- передбачається застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.

Крім того, до обов’язків ДФС також віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження. За даними відповідного контролюючого органу буде надаватися інформація щодо товарів, які підпадають під контроль (флора, фауна, культурні цінності, пестициди), і на цій основі ДФС формуватиме реєстр кодів.

08.10.2018

Хто заплатить екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Відповідно до п. п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п. п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Таким чином, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.

При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку, якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.

05.10.2018

Платникам Тернопільщини відшкодовано 311 млн грн ПДВ

За інформацією управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Тернопільській області, за дев’ять місяців 2018 року суб’єкти господарювання області спрямували до державного бюджету 852,4млн грн податку на додану вартість, що на 276,5 млн грн перевищує показник за аналогічний період минулого року.

На даний час на Тернопільщині на обліку перебуває 2936 платників податку на додану вартість. З них за підсумками січня-вересня цього року 87суб’єктів господарювання заявили бюджетне відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок в сумі 315 млн гривень.

Завдяки впровадженню Електронного реєстру відшкодування ПДВ процес повернення платникам бюджетних коштів здійснюється прозоро та автоматично. Так, цьогоріч вже повернуто з бюджету 311 млн грн ПДВ. Водночас за результатами проведення працівниками ДФС області контрольно-перевірочних заходів упереджено безпідставне відшкодування суми ПДВ в розмірі3 млн гривень.

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 44 млн гривень, з них 33 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 11 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Станом на початок минулорічного жовтня невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок становив 47 млн гривень.

05.10.2018

Кур’єрська діяльність та послуги Інтернет-зв’язку: право вибору спрощеної системи оподаткування

Відповідно до п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).

Отже, фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність з надання кур’єрських послуг, можуть бути платниками єдиного податку.

Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 №1280-IV «Про телекомунікації» (далі – Закон №1280) Інтернет – це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Відповідно до п.1 ст.42 Закону №1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону №1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.

Термін «послуга Інтернет-зв’язку» законодавством не визначено. Водночас Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.

Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному частиною сьомою ст.42 Закону №1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет-зв’язку, може бути платником єдиного податку.

05.10.2018

За продаж алкоголю неповнолітнім фіскальна служба позбавить ліцензії

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

- заяви суб’єкта господарювання;

- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

- рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

- порушення вимог статті 15 прим.3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

05.10.2018

Затверджено нові довідники пільг

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 01.10.2018 року:

- Довідник №90/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №90/2 інших податкових пільг.

Довідниками визначено зміст пільги, початок та кінець дії пільги та ознаку її цільового призначення щодо податку на прибуток, ПДВ, акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію підакцизних товарів, пільги щодо державного мита, а також пільги щодо плати за землю, з місцевих податків і зборів та податку на нерухоме майно.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

04.10.2018

Ігор Комендат: Понад 2,5 млрд грн отримали у своє розпорядження місцеві громади Тернопільщини від сплати податків і зборів

Доходи місцевих бюджетів Тернопільської області за січень-вересень цього року склали 2 млрд 532,8 млн грн податкових платежів. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, це на 143,4 млн грн більше від очікуваного, прогнозний показник виконано на 106%. Порівняно з минулорічними дев’ятьма місяцями забезпечено приріст надходжень на 503,2 млн грн або на 24,8%. Зокрема, у вересні до місцевих бюджетів платники податків спрямували 289 млн грн, індикативний показник виконано на 105,7%. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень на 49,4 млн грн або на 20,6%.

Найбільші суми з початку року забезпечені від сплати податку на доходи фізичних осіб – понад 1,7 млрд грн, представники малого і середнього підприємництва сплатили 372,9 млн грн, а від роздрібної реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали 82 млн грн акцизного податку.

«На збільшення надходжень до місцевих бюджетів, особливо податку на доходи фізичних осіб, вплинули кілька факторів, серед яких проведені заходи з детінізації ринку праці, підвищення мінімальних зарплат, спільний контроль органів виконавчої влади і місцевого самоврядування за своєчасністю виплати заробітних плат на рівні не менше встановленого законодавством, – підкреслив Ігор Комендат. – Ми й надалі працюватимемо в цьому напрямку, адже боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування сьогодні є серед пріоритетів роботи Державної фіскальної служби України. Відомо ж, що від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального спрямування».

04.10.2018

Щоб не проґавити обов’язкову реєстрацію платником ПДВ

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ при обов’язковій реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

04.10.2018

Коли не подано Звіт про суми податкових пільг

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що при несвоєчасному поданні суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг (далі – Звіт) контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.

Крім того, несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з цим, неподання платником податків в установлений законом строк Звіту є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки платника.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок встановлена п. 82.2 ст. 82 ПКУ.

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що при несвоєчасному поданні суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг (далі – Звіт) контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.

Крім того, несвоєчасне подання суб’єктом господарювання звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з цим, неподання платником податків в установлений законом строк Звіту є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки платника.

При цьому тривалість документальних позапланових перевірок встановлена п. 82.2 ст. 82 ПКУ.

03.10.2018

На Тернопільщині зупинено незаконне транспортування понад 3 тис. літрів спирту

Нещодавно співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області вилучили з незаконного обігу 3,1 тис. літрів спирту орієнтовною вартістю 950 тис. грн, який перевозився фізичною особою без будь-яких документів.

Законодавством передбачено, що виробництво спирту та його реалізацію можуть здійснювати лише державні підприємства, а транспортування здійснюється лише з відома органу державної фіскальної служби та за наявності належним чином оформлених документів на перевезення. Однак товаросупровідні документи на вантаж у водія, який здійснював перевезення спирту, були відсутні.

Варто зазначити, що при потраплянні цієї партії спирту у підпільне виробництво його було б достатньо для виготовлення 15 тис. пляшок горілки, при цьому збитки бюджету від ненадходження акцизного податку склали б орієнтовно 400 тис. гривень.

Підрозділи податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області постійно здійснюють заходи, спрямовані на витіснення з обігу незаконно виготовленої продукції, яка становить загрозу для життя та здоров’я людей, в першу чергу підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби, паливно-мастильні матеріали). Всього з початку року працівники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили контрафактну підакцизну продукцію на суму 24,5 млн грн, запобігли втратам бюджету від ненадходження акцизного податку на суму понад 5,5 млн гривень.

03.10.2018

Коли підприємцю необхідно виправити показники декларації єдиного податку

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що декларація може подаватися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації).

При поданні звітної (звітної нової) декларації у полі 02 такої декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється.

При цьому, у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

При поданні уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, залежно від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

03.10.2018

Чи можуть іноземці скористатися пільгами при сплаті земельного податку

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Статтею 121 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

03.10.2018

Строк для подання скарги на податкове повідомлення-рішення за порушення законодавства у сфері ЗЕД

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скаргу подають до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Оскільки згідно із п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності є грошовим зобов’язанням, і якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму такого грошового зобов’язання, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків такого рішення.

02.10.2018

Варто нагадати про нараховування та сплату ЄВ за себе членами фермерського господарства

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що починаючи з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе у розмірі 22 відсотки на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відзначимо, що зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку та отримують пенсію або соціальну допомогу.

02.10.2018

Нові мінімальні ціни на алкоголь - з 2 жовтня

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №748 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957» (далі – Постанова №748) внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Постанова №748 набрала чинності 2 жовтня 2018 року, оскільки стає чинною через 10 днів з дня її опублікування, яке відбулося 22.09.2018 в Урядовому кур’єрі №178.

Згідно з постановою, ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби зросли на 12,4-19,6%, віскі, ром і джин – на 12%, коньяк – на 6,6-9,5% і вина – на 4,5 -13,5%.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищені до 321 грн за літр 100%-го спирту.

Так, наприклад, найдешевша пляшка горілки подорожчала на 12,4% до 89,4 грн за 0,5 л.

02.10.2018

Ігор Комендат: Платники Тернопільщини забезпечили надходження понад 4,4 млрд грн податків і зборів

У січні-вересні цього року до зведеного бюджету суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 4 млрд 423,5 млн грн податків і зборів. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, це більш ніж на мільярд гривень або на 29,6% перевищено надходження відповідного періоду минулого року. Прогнозний показник виконано на 106,4%, додатково надійшло 266,8 млн гривень. Зокрема, у вересні внесок платників Тернопільщини склав 541,7 млн грн платежів, що на 140,6 млн грн або на 35,1% більше, ніж у минулорічному вересні.

Прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 107% і фактичні надходження склали 1 млрд 890,7 млн грн. Порівняно з січнем-вереснем минулого року спостерігається позитивна динаміка: надходження збільшилися на 506,4 млн грн або на 36,6%. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 852,4 млн грн податку на додану вартість, 219,1 млн грн податку на прибуток, 31,8 млн грн акцизного податку.

Місцеві бюджети з початку року отримали 2 млрд 532,8 млн гривень, що на 143,4 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст коштів на 503,2 млн грн або на 24,8%. Левову частку надходжень склали кошти від сплати податку на доходи фізичних осіб, зокрема надійшло 1 млрд 703,6 млн грн ПДФО, а також від сплати єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - 372,9 млн гривень.

01.10.2018

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники: право реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, до четвертої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

01.10.2018

Коли у машині – таксі застосовують РРО

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, застосовують РРО відповідно до Закону №265.

Електронний таксометр – це реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

Отже, суб’єкти господарювання – фізичні особи - підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

01.10.2018

У Тернополі представили громадську оцінку роботи Тернопільської митниці ДФС

Нещодавно у рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі» відбувся круглий стіл щодо легкості переміщення товарів через митний кордон та спрощення процедур торгівлі в Україні.

У заході взяли участь начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, працівники митниці, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Олег Валов, голова Держпродспоживслужби в Тернопільській області Василь Хомінець, громадські організації, учасники ЗЕД, митні брокери, підприємці тощо.

Під час круглого столу фахівці ГО "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" представили присутнім громадську оцінку роботи Тернопільської митниці ДФС у 2017 році, яку здійснювали шляхом опитування підприємців, представників митних органів, контролюючих інстанцій, торгово-промислової палати.

Респонденти відзначили ефективне функціонування принципу «єдиного вікна» на Тернопільській митниці ДФС. Так, у 2017 році митницею здійснено оформлення 10 880 митних декларацій (та подано 7 546 заявок) за принципом «єдиного вікна», що становить 49,1% від загальної кількості оформлених митних декларацій.

Крім цього, працівники інституту у межах м. Тернополя та Тернопільської області провели опитування щодо ефективності діяльності Тернопільської митниці ДФС у з позицій суб’єктів ЗЕД.

У рамках даного проекту було проведено опитування методом глибинного інтерв’ю цільової групи, що сформувалася із 16 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Варто відзначити, що у кінцевому результаті лише п’ять суб’єктів ЗЕД вказали на наявність незначних проблем у сферах митного, санітарно-епідеміологічного, фіто-санітарного, екологічного та радіологічного контролів. Щодо решти респондентів, то їхні відповіді свідчать про те, що проблемних ситуацій при проходженні різних видів контролю у їх діяльності не було.

Загалом за результатами проведених досліджень виокремили ряд позитивних сторін роботи Тернопільської митниці з позицій суб’єктів ЗЕД, а саме: перехід на оформлення усіх процедур через систему «Єдиного вікна»; запровадження автоматизованої системи оцінки ризиків, яка трактує який сааме товар потрібно оглянути; якщо суб’єкт ЗЕД чітко формує пакет необхідних документів і дотримується усіх норм та правил, то проблем із проходженням митних операцій не виникає.

Під час дослідження відзначили й те, що Тернопільська митниця ДФС достатньо відкрита для надання інформаційних ресурсів, оскільки упродовж року інформаційні матеріали про діяльність митниці та митне законодавство висвітлювалися у засобах масової інформації та телеефірах.

Обговорюючи результати дослідження начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович подякувала представникам громадських організацій за багатомісячну плідну працю та респондентам: «Переконана, що такі проекти, приклад якого ми побачили у детальному аналізі роботи Тернопільської митниці ДФС, допоможуть нам краще налагодити комунікацію між представниками бізнесу й забезпечити ефективну співпрацю у вирішенні багатьох питань. Ми побачили, з якими проблемами найчастіше стикаються підприємці, та готові йти на зустріч».

Крім цього, Оксана Валентинівна додала, що всі показники діяльності митниці є загальнодоступними: «Ми розміщуємо інформацію по основних напрямках діяльності митниці на субсайті офіційного веб-порталу ДФС України та на сторінці у мережі Facebook. Таким чином, суб’єкти ЗЕД мають змогу отримати необхідну інформацію із перших уст та використовувати її у своїй роботі».

28.09.2018

ПДФО: чи охопить податок вихідну допомогу при звільненні працівника чи виході на пенсію?

Відповідно до п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з п. п. «з» п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Винятки, передбачені п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

28.09.2018

Хто дізнається першим про відкриття/закриття рахунків при зміні суб’єктом господарювання місцезнаходження

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721 (далі – Порядок), Національний банк України, банки та інші фінансові установи (далі – фінансові установи) у день відкриття/закриття рахунка платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет (далі – засоби телекомунікаційного зв’язку) на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

При відкритті/закритті власних кореспондентських рахунків банки направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) на адресу Інформаційного порталу ДФС.

При відкритті/закритті одного спільного рахунку у цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють Повідомлення щодо кожного платника податків окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.

При неможливості подання з технічних причин Повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку таке Повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовому вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку у день відкриття/закриття рахунка до контролюючого органу, в якому платник податків обліковується як платник податків і зборів. У такому разі Повідомлення надають або надсилають разом із супровідним листом, в якому зазначають причина неможливості подання Повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Суб’єкти господарювання, на яких розповсюджується дія частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), сплачують визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду та подають податкові декларації (розрахунки, звіти) і виконують інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно такого платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розділу VІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, є:

- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;

- відокремлені підрозділи юридичної особи;

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Крім того, при зміні суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) подається та сплачується ЄВ за новим місцем взяття на облік.

28.09.2018

Виправляємо помилку, допущену при заповненні скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до пп. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі – Порядок), скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Електронний формат Скарги розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність /Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Для створення та надсилання скарги з додатками платники податків можуть використовувати Електронний кабінет. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою у мережі Інтернет: https://cabinet.sfs.gov.ua або через головну сторінку офіційного веб-порталу ДФС, де розміщено посилання на Електронний кабінет.

Також для формування Скарги в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Після отримання ДФС електронного документа скарги з додатками та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних скарги, які визначені п.10 Порядку (за виключенням інформації про причини незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу; відомостей про оскарження рішення комісії контролюючого органу в судовому порядку; вимог платника податку, який подає скаргу, електронної адреси, на яку надсилається рішення, прийняте за результатами розгляду скарги), на відповідність даним ДФС. У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.

Після їх усунення та в межах передбаченого п. 3 Порядку строку платник податку повторно направляє до ДФС скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – скарга реєструється в ДФС.

Звертаємо увагу, що Порядком не передбачено можливості виправлення помилок допущених при заповненні скарги після реєстрації такої скарги в ДФС.

Проте, відповідно до п. 14 Порядку, скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги.

Таким чином, платник податків може скористатися правом залишити скаргу без розгляду та в межах строку, який передбачений п. 3 Порядку, повторно її подати до Комісії ДФС з питань розгляду скарг.

27.09.2018

У бізнесовій спільноті Тернопілля – майже 3,5 тис. підприємців-новачків

У січні-серпні 2018 року в територіальних органах ДФС у Тернопільській області зареєстровано 3483 нових платників податків, з них 730 юридичних осіб та 2753 фізичні особи – підприємці. Як свідчить аналітика органів ДФС Тернопільщини, кількість новостворених суб’єктів господарювання за цей термін перевищує кількість тих, хто з різних причин вирішив припинити господарську діяльність. Так, з початку року господарську діяльність припинили 2679 платників податків, у т. ч. 240 юридичних осіб та 2439 фізичних осіб – підприємців.

Загалом станом на 1 вересня 2018 року на обліку в територіальних органах ДФС області перебувають 57550 основних платників податків, з них 22708 юридичних осіб, 34842 фізичні особи-підприємці, порівняно з аналогічним періодом 2017 року кількість юридичних осіб збільшилась на 3,8% і кількість фізичних осіб - підприємців також збільшилася на 0,2%.

27.09.2018

Оподатковування ПДФО виграшів та призів

Підпунктом 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п. п. 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п. п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (п. п 170.6.4 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п. п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

27.09.2018

Земельні ділянки, за які доведеться сплатити податок платнику єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.

27.09.2018

Взяття на облік самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Зазначені документи подають протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

При поданні документів пред’являють оригінали зазначених документів.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою №5-ОПП.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, то вона обліковується в контролюючих органах, як фізична особа – підприємець із ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі подається заява за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копія відповідного документа.

Довідка про взяття на облік за формою №34-ОПП надсилається наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Зауважимо, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подають до контролюючих органів за основним місцем обліку платника податку протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття.

26.09.2018

Працівника делеговано на семінар: які витрати оподаткує роботодавець

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2018 році – 11169,0 гривень за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях, то якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

26.09.2018

Помилкові кошти: коли необхідно оподаткувати ПДВ

Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п. п. «а» та п. п. «б» п. п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання, та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховують відповідно до ст.187 ПКУ.

26.09.2018

Податкова соціальна пільга за неповний робочий день

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2470 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн х 1,4), у 2017 році – 2240 грн (1600 грн х 1,4), у 2016 році – 1930 грн (1378 грн х 1,4).

Тобто фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

26.09.2018

На адресу ДФС Тернопільщини з початку року надійшло 53 інформаційних запити

Впродовж восьми місяців цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшло 53 інформаційних запити. Це на 14 запитів більше, аніж у січні-серпні минулого року.

Із загальної кількості отриманих у поточному році інформаційних запитів найбільше спрямовано на адресу Головного управління ДФС у Тернопільській області(44 запити або 83%).

Поштою надійшло 25 запитів, а 28 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 26 громадян, 18 юридичних осіб, 6 запитів від представників засобів масової інформації, один запит отримано від інших органів виконавчої влади як розпорядників інформації.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків суб’єктів господарювання, наявністю податкового боргу, поданням звітності, використанням реєстраторів електронних систем в громадському транспорті суб’єктами підприємницької діяльності, наявністю найманих працівників у підприємців тощо.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на 36запитів, по 15 запитах відмовили у наданні інформації, ще два запити надіслали належним розпорядникам інформації.

26.09.2018

«Захисти себе – працюй легально» – спільна акція про важливість офіційного працевлаштування

Фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області разом із працівниками управління Держпраці та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провели в одному з найбільших торгових центрів Тернополя спільний захід під гаслом «Захисти себе – працюй легально». Метою такої акції є інформування громадян про актуальну проблему сьогодення – легалізацію виплати заробітної плати та зайнятості населення, яка безпосередньо впливає на наповнення бюджетів усіх рівнів та пенсійне забезпечення.

Під час спілкування з працівниками в торговельних точках та перехожими пояснювали про важливість вміти відстоювати свої права та поважати свою працю. Зрештою, більшість співрозмовників розуміють, що роботодавці, використовуючи не задекларовану працю, грубо порушують трудове законодавство, а це чималі штрафи; що без трудового договору людина позбавлена трудових прав, соціальних гарантій (оплачувана відпустка, страхові виплати у разі хвороби, безробіття) та гідної пенсії.

Людям роздавали інформаційні листівки і буклети з питань легального працевлаштування, а також пропонували реєструватись на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, щоб самостійно контролювати повноту сплати внесків роботодавцем.

25.09.2018

Коли добові перевищують норму

Згідно з п. п. «а» п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».

25.09.2018

Порядок заповнення графи 2 «Опис пального згідно з УКТ ЗЕД» акцизної накладної

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. При цьому в акцизній накладній зазначаються в окремих полях обов’язкові реквізити, зокрема, такий реквізит як опис пального.

Згідно із п. 5 розділу ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218 (далі – Порядок №218), до акцизної накладної вноситься інформація за кожним кодом товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД. При цьому на кожен окремий код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД складається окрема акцизна накладна.

Згідно із Порядком №218 у табличній частині акцизної накладної, зокрема, зазначається:

- у графі 1 – код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);

- у графі 2 – інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД.

Опис підакцизного пального згідно з УКТ ЗЕД наведено у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Відповідно до п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ розроблено «Довідник підакцизного палива», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Згідно із п. 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України» (далі – Закон №584), що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Тобто при заповненні графи 2 «Опис пального згідно з УКТ ЗЕД» акцизної накладної суб’єкт господарювання може керуватись п. п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, Законом №584, які містять перелік та текстовий опис товарів, для яких в УКТ ЗЕД виділяються окремі коди, та «Довідником підакцизного палива», розміщеним на офіційному веб-порталі ДФС.

25.09.2018

Умова для звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Отже, єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.

Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи - власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

25.09.2018

За порушення у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами підприємці Тернопільщини сплатять понад 2,3 млн грн штрафів

Відповідно до чинного законодавства роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами передбачає у суб'єктів підприємницької діяльності наявність відповідних ліцензій.

Загалом у Тернопільській області станом на 01.09.2018 кількість діючих ліцензій становить 4668, в тому числі 2574 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і 2094 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

З початку року працівники управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області провели 151 перевірку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, та застосували фінансові санкції на суму понад 2,3 млн гривень. Встановлено 157 порушень норм Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та 25 порушень норм Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, під час перевірок встановлено 27 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями особам, які не досягли 18 років, 17 – здійснення підприємцями торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, 30 – реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. У 63 випадках торгівля алкогольними напоями відбувалась за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у 6 – продаж тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також зафіксовано 5 фактів зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка тощо.

24.09.2018

На Тернопільщині роботодавці віддали людям 1,5 млн грн заборгованої зарплатні

Працівники органів ДФС Тернопільщини здійснюють заходи щодо збільшення надходжень до місцевих бюджетів. У кожному районі створені робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу яких входять, зокрема, і представники фіскальної служби. Такі групи здійснюють обстеження суб’єктів господарювання щодо дотримання норм трудового законодавства, оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.

З початку року працівники територіальних органів ДФС України в області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 16 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи по 15 підприємствах ліквідовано заборгованість по заробітній платі в сумі понад 1,5 млн грн, 4,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб, 11 тис. грн єдиного соціального внеску. Крім того, проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 105 підприємств, за наслідками якої 104 підприємства погасили заборгованість по заробітній платі в сумі 2 млн 360 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 млн 6,1 тис. грн та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 2 млн 79,7 тис. гривень.

Також працівники територіальних органів ДФС області спільно з органами місцевої влади здійснюють контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Так, на цьогорічних засіданнях комісій заслухано керівників 218 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 205 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати, а до бюджету надійшло 595,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 735,8 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, проведено роз’яснювальну роботу з аналогічних питань по 504 підприємствах та організаціях області. За результатами вжитих заходів на 483 підприємствах підвищено рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 5 млн 155,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 6 млн 239 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відомості щодо суб’єктів господарської діяльності, які виплачували заробітну плату працівникам нижче за мінімальну систематично надають головам об’єднаних територіальних громад, сільських селищних та міських рад для вжиття заходів реагування.

24.09.2018

Довідку про доходи «спрощенцю» нададуть протягом п’ятнадцяти днів

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п. п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону №393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Тобто фізична особа-підприємець платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т.ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.

24.09.2018

Коли доведеться оподаткувати відшкодування матеріальної чи моральної шкоди

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що згідно з п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п. п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

- кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у не грошовій формі;

- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики). Ставка податку на доходи фізичних осіб визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

24.09.2018

Щоб правильно заповнити показник «Облікова кількість штатних працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті).

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

21.09.2018

Де можна знайти Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ?

Відповідно до п. п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326, Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua/reestr) відповідно до вимог ПКУ.

21.09.2018

Студентам юридичного факультету ТНЕУ провели практичне заняття в ГУ ДФС Тернопільщини

Тренінг щодо використання аналітичних систем ДФС в Україні відбувся сьогодні в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області для студентів освітньо-професійних програм «Економічна безпека та фінансові розслідування» і «Правоохоронна діяльність» в межах викладання дисципліни «Інформаційно-аналітичні технології». Третьокурсники та п’ятикурсники юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету мали можливість вперше переступити поріг обласного фіскального відомства та почути з уст працівників установи тонкощі використання аналітичних систем в повсякденній роботі.

Зокрема, начальник відділу аналітики податкових ризиків управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Валерій Горошко розповів про роботу податкового блоку, систему блокування ризиків. Захищеність від кібератак баз даних ДФС та електронні сервіси для платників проаналізував заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування баз даних та супроводження інформаційних систем управління інформаційних технологій Василь Тиш, який показав, як працює Електронний кабінет платника. Із ще одним сервісом для платників - сервісом «Пульс» Державної фіскальної служби України ознайомила присутніх старший державний інспектор управління обслуговування платників Катерина Соколова, яка розповіла, що за телефоном 0800-501-007 (напрямок "4") є можливість цілодобово повідомляти щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.

На завершення студенти побували в Музеї податкової служби, де змогли побачити цікаві експонати та дізнатися з уст завідувача сектору комунікацій Наталії Сороки про історію створення податкової служби на Тернопіллі, а також поспілкувалися з першим заступником начальника Головного управління ДФС області Віталієм Думою і начальником оперативного управління ГУ ДФС Віктором Яцишином.

21.09.2018

Тернопільська митниця співпрацює із зарубіжними колегами

З початку цього року працівники Тернопільської митниці ДФС з метою перевірки автентичності документів, поданих до митного контролю та митного оформлення, до уповноважених митних органів іноземних держав направили 5 запитів.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, за результатами отриманих матеріалів від митних органів іноземних країн митницею порушено 52 справи про порушення правил за ознаками ч.1, ч.2 ст. 483 Митного кодексу України та 21 справу за ознаками ст. 485 Митного кодексу України.

Варто нагадати, що згідно з ст. 483 Митного кодексу України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. При повторному протягом року правопорушенні передбачено штраф в розмірі 200 відсотків вартості таких товарів.

Ст. 485 Митного кодексу України передбачено за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

21.09.2018

Винагорода за договором цивільно-правового характеру: оподаткування доходу нерезидента ПДФО

Відповідно до п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. При цьому при отриманні зазначених у п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Таким чином, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.

При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.

20.09.2018

Тернопільська митниця ДФС: оформлено 335,5 тисяч тон вантажів

На обліку у Тернопільській митниці ДФС станом на початок вересня перебувало 1509 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці Оксана Антонович, всього у січні-серпні працівники Тернопільської митниці ДФС оформили 22 024 митні декларації, в тому числі 14 318 – імпортні, 7 700 – експортні декларації та шість оформлено в митному режимі транзит. Це на 16,2% більше за вісім місяців минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді.

Оформлено 335,5 тис. тон вантажів, в тому числі 85,6 тис. тон - на імпорт та 249,9 тис. тон - на експорт.

Загальний товарообіг з початку цього року склав 559,6 млн дол. США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 28,7%. Зокрема, імпорт товарів збільшився на 23% порівняно з минулорічним показником і склав 281,6 млн дол. США. На 35% збільшилися обсяги експортних операцій і становлять 278 млн дол. США.

Зовнішньоекономічні операції проводилися з торговельними партнерами із 77 країн світу. Традиційно перші позиції займають Польща (50,4% від усього товарообігу), Німеччина (8%), Швейцарія (6,6%), Білорусь (4,3%), Італія (3,8%). У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з Польщі (45,2% від усього імпорту), Німеччини (12,6%), Швейцарії (10,4%), Італії (5,1%) та США (2,6%). Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до Польщі (56,1% від усього експорту), Білорусі (9,4%), Німеччини (3%), Нідерландів (3%) та Узбекистану (2,7%).

Як зазначила Оксана Антонович, здебільшого експортували електроустаткування, а це кабельні модулі електромереж автомобілів (44,3% від загальної частки експортованих товарів), м'ясо яловичини (11,3%), освітлювальні прилади (частини світильників) (5,4%), цукор, меляса із цукрового буряку (5%), насіння і плоди олійних рослин (3,9%), інші товари (30,1%).

Серед товарів, які направлено на імпорт, переважали електроустаткування (проводи та арматура ізольовані, радіотехнічні пристрої тощо) (31% від загальної частки імпортованих товарів), механічне обладнання (17,2%), транспортні засоби (10,2%), полімерні матеріали, а це сировина для виробництва поролону, вироби з пластмаси (8,8%), риба (4,3%) та інші товари (28,5%).

20.09.2018

Майже 60% розглянутих ГУ ДФС Тернопільщини звернень вирішена позитивно

Протягом восьми місяців цього року до органів ДФС у Тернопільській області надійшло 85письмових звернень від 201 громадянина (у т. ч. 3 колективних звернення). Серед листів – 83 заяви та 2 скарги. Це на 16звернень менше ніж за відповідний період минулогороку.

Із загальної кількості отриманих письмових звернень найбільше адресовано Головному управлінню ДФС в області (44 звернення або 51,8%) і Тернопільській митниці ДФС (15 звернень або 17,6%).

Із отриманих письмових звернень розглянуто увстановлений законом термін 83 звернення, ще два звернення перебувають на виконанні, по яких термін розгляду не настав.

За результатами розгляду фахівці територіальних органів ДФС Тернопільської області надали роз’яснення по 6зверненнях (7,2%), 23звернення не підлягали розгляду (27,7%), 48 звернень вирішено позитивно (57,8%), 6звернень надіслано за належністю (7,2%).

20.09.2018

Використання води із змішаних джерел водопостачання: нюанси заповнення деяких рядків звітності

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719.

Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування.

Зокрема, для водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (суб’єкти господарювання), що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підпадають під визначення платників рентної плати за спеціальне використання води, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі – Додаток 5).

У Додатку 5 до декларації зазначаються коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за спеціальне використання води, згідно з нормами ст. 255 ПКУ.

У рядку 4 Додатка 5 платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – платники), які є первинними водокористувачами, зазначають інформацію щодо отриманого у визначеному законодавством порядку дозволу на спеціальне водокористування (номер спеціального дозволу, дата видачі, строк дії у роках).

При заповненні рядка 6 «Код водного об’єкта» Додатка 5 платники рентної плати за спеціальне використання води використовують інформацію, зазначену в Додатку 16 до декларації «Кодифікація водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води згідно з розділу IX ПКУ». При цьому останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий Додаток 5.

20.09.2018

Чи треба «спрощенцю» другої групи сплачувати єдиний внесок за працівника-пенсіонера

Сплата єдиного внеску регулюється Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Абзацом третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Платники єдиного внеску, зокрема, роботодавці, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за застрахованих осіб (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Отож звільнення від сплати єдиного внеску для працюючих пенсіонерів законодавством не передбачено.

20.09.2018

Який бюджет матиме ПДФО від доходу наданого в оренду рухомого чи нерухомого майна

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 168.4 податок, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п. п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом, зокрема, юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду рухомого, нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.

19.09.2018

На Тернопільщині в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 32 млн гривень

За вісім місяців цього року завдяки дієвим заходам працівників Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 37,1 млн грн по 704 юридичних особах, в тому числі у повному обсязі – по 496 суб’єктах господарювання на суму 19,9 млн гривень. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Володимир Білий.

Зокрема, за результатами роботи у серпні забезпечено зменшення в абсолютному значенні податкового боргу до зведеного бюджету по 290 юридичних особах, які допустили податковий борг на 01.08.2018, на загальну суму 12,7 млн грн, в тому числі у повному обсязі – по 214 суб’єктах господарювання на суму 8,5 млн гривень.

За вісім місяців цього року в рахунок погашення податкового боргу спрямовано до зведеного бюджету 32 млн грн, в тому числі до державного – 25,4 млн гривень. Зокрема, у серпні сплачено до зведеного бюджету 2,9 млн грн, з них до державного бюджету – 2,2 млн гривень.

З початку року подано 122 звернення до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів юридичних осіб на суму податкового боргу 54,7 млн грн, відтак задоволено 59 звернень на суму 28,1 млн гривень. Щодо звернення стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 149 позовів на суму податкового боргу 3,5 млн гривень.

За вісім місяців надходження коштів за рахунок реалізації безхазяйного майна становлять до зведеного бюджету 429 тис. грн (в тому числі у серпні – 23,3 тис. грн), до державного – 65,5 тис. грн (в тому числі у серпні – 5,4 тис. грн) і до місцевих бюджетів – 363,5 тис. грн (в тому числі у серпні – 17,9 тис. гривень). Порівняно із січнем-серпнем минулого року надходження коштів за рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету збільшились на 71,4 тис. грн або на 20%, до місцевих бюджетів – на 96,9 тис. грн або на 36,3%.

Варто нагадати, що платники податків мають можливість в Електронному кабінеті на офіційному веб-порталі відомства переглянути інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом, зокрема, інформацію про податковий борг, у розрізі податків, належних платнику до сплати, на задану дату та прогноз щодо платежів до кінця поточного року.

19.09.2018

Особисто поспілкувалися з посадовцями ДФС Тернопільщини 68 платників

Протягом січня-серпня 2018 року посадовці територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 68 особистих прийомів громадян, що на 42 прийоми більше ніж за вісім місяців минулого року. Зокрема, 14 прийомів провели перший заступник начальника і заступники начальника ГУ ДФС у Тернопільській області, 49 прийомів – інші посадові особи Головного управління, 1 прийом – інша посадова особа ДФС, 4 прийоми – начальник митниці.

На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись 27підприємців, 2 безробітних, пенсіонер та колишній працівник органів ДФС, 28 громадян іншої категорій (керівники/бухгалтери СГД), 9 громадян, соціальний стан яких не визначено.

За результатами проведених особистих прийомів громадянам надано 68усних роз’яснень.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером телефону: (0352) 43-46-33, а до посадових осіб Тернопільської митниці ДФС – (0352) 43-08-29.

19.09.2018

Кошти або майно внесено до статутного фонду: варто нагадати про податковий розрахунок за ф. 1ДФ

Відповідно до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).

Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, визначено, що сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178».

Разом з тим, згідно з п. п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Відповідно до п. 3 Порядку податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється, зокрема наступним чином:

- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

- у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

- у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету;

- у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів.

Тобто юридична особа - емітент корпоративних прав виступає як податковий агент лише в частині відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного фонду такої юридичної особи в обмін на корпоративні права. Відповідно податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:

- у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;

- у графі 3 сума виплаченого доходу;

- у графі 4а та графі 4 проставляються прочерки;

- у графі 5 зазначається ознака доходу «178».

19.09.2018

Не проґавте подати Звіт про контрольовані операції

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Нагадаємо, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8.

19.09.2018

Чи буде пільга зі сплати земельного податку, якщо не подано підтвердження на її право

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Водночас податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ).

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Крім того, п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 1 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки (у разі наявності декількох ділянок – про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги) про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

18.09.2018

Тернопільська митниця ДФС: до бюджету надійшло майже 1,2 млн грн від сплати штрафів за порушення митних правил

Протягом восьми місяців цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 217протоколів про порушення митних правил на суму 4,2млнгривень. Вилучено предмети правопорушення на суму 193,3 тис. гривень.

Постатейний аналіз справ показав, що 24 справи – це порушення митних правил за ст. 469 Митного кодексу України; 116 справ – ч.1, 3 ст. 470 МКУ; 4 справи – ст. 472 МКУ; 2 справи – ст. 480 МКУ; 12 справ – ст. 481 МКУ; 35 справ – ч.1, ч.2 ст. 483 МКУ; 1 справа – 484 МКУ; 23 справи – ст. 485 МКУ.

За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку, а саме від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до Державного бюджету України перераховано 1 млн 159 тис. гривень.

Митницею розглянуто 171 справу про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення особи до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2 млн 720 тис. гривень. До суду передано 39 справ про порушення митних правил.

18.09.2018

Допомога на поховання: чи необхідно оподаткувати військовим збором

Відповідно до п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

а) будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;

б) роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 3860 грн, у 2017 році – 4480 грн, у 2018 році – 4940 гривень). Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

При цьому відповідно до п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки від об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Водночас до загального місячного (річного)оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ);

- інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Таким чином не є об’єктом оподаткування військовим збором кошти або вартість майна (послуг), що надаються платнику податків як допомога на поховання, зокрема:

- Пенсійним фондом України, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України (незалежно від розміру отриманої допомоги);

- роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 4940 грн). При цьому сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

18.09.2018

Продаж вживаних технічно складних побутових товарів: чи буде звільнено «спрощенця» від застосування РРО

Варто нагадати, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим та розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Таким чином, при здійсненні торгівлі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.

18.09.2018

Для вилучення готівки з каси підприємства згоди керівника не потрібно

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а при їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадять не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 ПКУ).

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» зі змінами та доповненнями.

17.09.2018

«Актуальні питання адміністрування ПДВ»

Нещодавно в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області Віктор Саванець під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо актуальних питань адміністрування ПДВ.

Податок на додану вартість - це один із найбільш поширених, але одночасно складних та суперечливих податків. Він відіграє провідну роль у формуванні доходної частини державного бюджету та є одним з різновидів універсальних акцизів, який нараховується та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання 1. Які штрафні (фінансові) санкції передбачені у разі зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування?

Відповідь: Відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України при зменшенні контролюючим органом суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів зменшенні суми бюджетного відшкодування контролюючим органом - 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

Питання 2. Хочу уточнити, чи потрібно завіряти копії документів, що подають до ДФС в електронному вигляді на розгляд комісії ДФС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної?

Відповідь: Не потрібно завіряти копії документів, визначених вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладанням на них електронного цифрового підпису та електронної печатки (за наявності).

Питання 3. Як заповнити колонки 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 при відображенні податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів або послуг філіями, яким делеговано право їх складати?

Відповідь: У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником податку, за яким така податкова накладна буде реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 4. Як можна відобразити операції з постачання товарів, за якими не складена, але мала бути складена податкова накладна та не відображено податкові зобов’язання?

Відповідь: Якщо за операцією з постачання товарів/послуг у відповідному звітному податковому періоді в податковій декларації з ПДВ не відображено податкове зобов’язання та не складено податкову накладну, то платник зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому виникли податкові зобов’язання, та уточнюючий додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до такої податкової декларації, а також скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну, у полі «Дата складання» якої зазначити дату виникнення податкових зобов’язань (здійснення відповідної операції).

Питання 5. Чи треба нарахувати ПДВ при медичному страхуванні своїх працівників за кошти фірми?

Відповідь: Операція з медичного страхування своїх працівників за кошти фірми не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Питання 6. Який порядок заповнення розрахунку коригування, що складається з метою коригування обсягу постачання, зазначеного у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій?

Відповідь: При складанні податкової накладної за щоденними підсумками операцій, в якій підлягає коригуванню обсяг постачання, платник податку складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком «обнулює» показники рядка, що підлягають коригуванню. При цьому у графі 1 зазначається №з/п рядка податкової накладної, що коригується, у графі 2 зазначається відповідна причина коригування («Зміна ціни, «Зміна кількості». «Зміна номенклатури». «Повернення товару або авансових платежів»).

Другим рядком, якому присвоюється номер, наступний за останнім номером рядка податкової накладної, зазначаються правильні показники.

17.09.2018

Підприємці Тернопільщини забезпечили до бюджету 348,8 млн грн єдиного податку

Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво зростають та поповнюють бюджети місцевих громад.

Загалом станом на початок вересня цього року на податковому обліку перебувають 27,5 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування. Зокрема, із 24582 фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі 4761 – платники першої групи, 12881 – платники другої групи та 6940 – платники третьої групи. Серед 2918 юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи 177 платників використовують ставку 3%, 2741 – ставку 5%, а ще 736 юросіб є платниками єдиного податку четвертої групи.

Загалом до місцевих бюджетів Тернопільщини з початку року від представників малого підприємництва надійшло 348,8 млн грн єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці сплатили 222,9 млн грн єдиного податку, а юридичні особи – 124,9 млн гривень.

17.09.2018

Подайте заяву, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п.п.298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування підприємцями-платниками єдиного податку подається до територіального органу ДФС за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

Отож, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу 2018 року, необхідно до 20 вересня 2018 року включно подати заяву.

17.09.2018

Порушили строки зберігання документів про обчислення і сплату податків – чекайте штраф

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

14.09.2018

Тернопільська митниця ДФС: спрямовано 981 мільйон гривень

Впродовж січня-серпня цього року Тернопільською митницею ДФС до Державного бюджету України перераховано 981 млн гривень. Це на 166,5 млн грн або на 20,4% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це повідомила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

У розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 861,5 млн грн (приріст до минулого року склав 24%). Також сплачено 91,2 млн грн мита, 25,6 млн грн акцизного податку, 2,7 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів.

Найбільший вплив на збільшення надходжень у січні-серпні мала сезонна активізація імпортерів сільськогосподарської техніки. Всього при ввезенні сільськогосподарської техніки та частин до неї сплачено 227,5 млн грн (23% від нарахованої суми податків). Також на надходження вплинуло ввезення транспортних засобів, в т. ч. легкових автомобілів громадянами. Загалом при ввезенні цих товарів за вісім місяців сплачено 138 млн грн або 14% від адміністрованої митницею суми платежів.

Поряд з товарами найбільших платників в зоні діяльності митниці у січні-серпні значні надходження від ввезення нових товарів, які не оформлялись минулого та поточного року. При ввезенні не прогнозованих товарів підприємствами, які не працювали протягом 2016-2017 років, сплачено до бюджету 49,5 млн грн (5% від адміністрованої суми).

Крім цього, 61 підприємство з місцем обліку в інших областях України за 8 місяців сплатило 249,3 млн грн (25% від загальної суми надходжень).

Сума додаткових надходжень склала 32,3 млн грн (3,3% від адміністрованої суми податків).

14.09.2018

Арешт майна: обставини, яких не варто допускати

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

14.09.2018

Незалежна професійна діяльність: дія готівкових обмежень

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене Положенням №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення №148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Таким чином, якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

14.09.2018

Про стан розрахунків можна дізнатися не пізніше п’ятнадцяти робочих днів

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядають і вирішують у термін не більше одного

місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

13.09.2018

Майже 289 тисяч громадян звернулися до Центрів обслуговування органів ДФС Тернопільщини з початку року

Надання адмінпослуг платникам податків Тернопільщини забезпечують працівники 17 Центрів обслуговування платників. Сервісні центри мають зручну для платників податків та громадян структуру, адже в одному місці зосереджені всі необхідні послуги: реєстрація, консультація, надання адміністративних послуг, прийом звітності, видача довідок, робота приймальні громадян. Платники податків мають змогу ознайомлюватися із переліком послуг, порядком їх надання в зручний для них спосіб як на головному веб-порталі, так і на інформаційних стендах безпосередньо в Центрах обслуговування платників.

Зокрема, як повідомив заступник начальника ГУ ДФС області Петро Якимчук, впродовж січня-серпня цього року до Центрів обслуговування платників Тернопільщини звернулося 288 857 громадян, яким надано 89872 адміністративні послуги. До слова, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів ЦОП зменшилась на 4732 особи, а кількість наданих послуг збільшилася на 19307.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана 44755 фізичним особам, або 49,8% від загальної кількості наданих адміністративних послуг. Також значну кількість послуг надано з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 20 769 (23,1%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 4450 (5,0%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 4404 (4,9%).

Також, як підкреслив Петро Якимчук, крім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників області мають можливість подати податкову звітність, а в приміщенні ЦОП, що в обласному центрі, працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. Протягом восьми місяців працівники підрозділу згенерували 8942відкритих ключів електронного цифрового підпису.

З інформацією щодо контактних та адресних даних Центрів обслуговування платників органів ДФС у Тернопільській області можна ознайомитися на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області порталу ДФС України.

13.09.2018

На потреби фірми використано власні кошти у відрядженні

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. п. 170.9.2 п. 170 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Таким чином, при придбанні працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також встановлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то при несвоєчасному поданні Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

13.09.2018

Останній день переходу на єдиний податок з IV кварталу – 14 вересня 2018 року

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.

Так, суб’єкту господарювання, щоб стати „спрощенцем” необхідно подати до контролюючого органу заяву, яка подається за вибором платника податків, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 „Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу XIV ПКУ.

Отож, щоб перейти на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2018 року, необхідно подати заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік не пізніше 14 вересня 2018 року.

13.09.2018

Чи платять за воду садівницькі та городницькі товариства (кооперативи)?

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Згідно з п. п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування

та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

12.09.2018

Тернопільщина: надходження податку на прибуток склали 223 млн гривень

Впродовж січня-серпня платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 223 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 199,6 млн грн, місцевих бюджетів – 23,3 млн гривень. Індикативний показник доходів загального фонду виконано на 178,2%.

Зокрема, у серпні до зведеного бюджету сплачено 85 млн грн податку на прибуток, що майже вчетверо більше від прогнозного показника, в тому числі до держбюджету – 76,4 млн грн, а до місцевого – 8,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження податку на прибуток до зведеного бюджету збільшились на 54 млн гривень.

До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 8 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, в тому числі у серпні надійшло 1,6 млн грн цього платежу.

12.09.2018

Застосування спрощеної системи оподаткування: чи необхідно підтверджувати документально?

Відповідно до п. п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку, зокрема прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Виходячи з викладеного, документом, що підтверджує факт перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані ним види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку.

Разом з цим, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

З метою виконання положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, незалежно від обраної системи оподаткування, єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Одночасно, якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі – підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ст. 177 ПКУ, таким документом є витяг з реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – третьої груп надає юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з Єдиного державного реєстру, в яких зазначаються види діяльності) та при необхідності, копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

12.09.2018

Гарантійний ремонт товару: оподаткування ПДВ

Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.

При цьому згідно з п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506 (далі – Порядок №506).

Згідно з п. 16 Порядку №506 при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.

Пунктом 26 Порядку №506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.

Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

12.09.2018

Термін та звітний період подання ліквідаційної звітності

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року, відбулися зміни щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи при реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи (які перебували на загальній системі), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

11.09.2018

Тернопільщина підтримала армію 148,7 мільйонами гривень військового збору

З початку року платники Тернопільської області забезпечили до бюджету 148,7 млн грн військового збору. Це становить 102,4% прогнозного показника. Порівняно з січнем-серпнем минулого року сплата зросла на 30,4 млн гривень.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

11.09.2018

Про оподаткування лісових земель

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі - Закон 2497) внесено зміни до ст. 273 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких передбачено оподаткування земельним податком лісових земель.

З метою дотримання вимог законодавства суб’єкти господарювання, у яких в користуванні є зазначені вище земельні ділянки повинні подати уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок) до 20 вересня поточного року включно.

Про це йдеться у листі ДФС України від 31.08.2018 №26938/7/99-99-12-03-05-17 «Про оподаткування лісових земель».

11.09.2018

Умови для реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник – це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п. п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин (п. п. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п. п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

- усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

- кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

- особу, утворену шляхом перетворення.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники – це юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.6 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

11.09.2018

Документи, що підтвердять знищення або зруйнування основних засобів, захистять від податкових зобов’язань

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що згідно із п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Документами, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням є акт на списання основних засобів, складений за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.

10.09.2018

На Тернопільщині отримали нагороди кращі підприємці

На Тернопіллі стало доброю традицією до свята Дня підприємця щороку проводити вшанування людей, які успішно розвивають власну справу. Цьогоріч урочистості з нагоди відзначення Дня підприємця відбулися у готельно-ресторанному комплексі «Avalon».

Вітаючи присутніх, голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук, заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик, в.о. начальника Тернопільської митниці Андрій Саварин та керівник Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації „Асоціація платників податків України” в Тернопільській області Ігор Дутка подякували усім підприємцям, які працюючи в різних сферах господарювання, розширюють виробництво, створюють нові робочі місця, наповнюють бюджети та беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності.

Кращих підприємців відзначено спільними грамотами у номінаціях ,,Найвищий рівень заробітної плати”, ,,Найбільші платники податків до місцевих бюджетів”, ,,Найкращі стартапи”, ,,Активна підприємницька діяльність”, ,,Найактивніші учасники зовнішньо-економічної діяльності” та вручено подяки ДФС за популяризацію на власному прикладі добровільності у сплаті податків.

10.09.2018

Тернопільщина: припинено незаконний збут дизпалива

Державна фіскальна служба України здійснює заходи щодо виявлення та припинення фактів підпільного виробництва паливно-мастильних матеріалів, а також реалізації неякісного та контрафактного пального.

У ході проведення операції «Акциз-2018» співробітники податкової міліції та управління податкового аудиту ГУ ДФС у Тернопільській області у одному із сіл області встановили факт незаконного збуту дизпалива.

Реалізація пального здійснювалась за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій та без будь-яких документів, що засвідчують походження пального, виробника та якість.

Дозвільні документи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на використання устаткування для зберігання та реалізації пального відсутні.

У ході проведення заходів вилучено 7,7 тис. літрів дизельного палива орієнтовною вартістю 220 тис. грн, а також обладнання автозаправного комплексу та ємкості для зберігання дизпалива.

На даний час проводиться збір матеріалів для притягнення порушника до відповідальності згідно з вимогами діючого законодавства.

Всього з початку року співробітники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили понад 100 тон паливно-мастильних матеріалів орієнтовною вартістю понад 3 млн гривень.

10.09.2018

Десятий день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день: коли подати заяву новоствореному підприємцю на «спрощенку» третьої групи

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

10.09.2018

Податковий кредит завадить анулюванню платника ПДВ

Відповідно до п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

Тож якщо у платника податку протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання, за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

10.09.2018

Як повернути готівку, коли оплата за товар була безготівкова

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Нагадаємо, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

07.09.2018

Путівки на відпочинок чи оздоровлення: визначаємо базу оподаткування

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Абзацом першим п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

При цьому, додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно ПКУ, помножена на коефіцієнт.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ.

Разом з тим, ст. 165 ПКУ визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем-платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Отже, доходи, отримані платниками податку фізичними особами, у вигляді вартості путівки на відпочинок на території України членів їх сімей першого ступеня споріднення (дітей), наданих їм роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором при дотриманні вимог п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 5 ПКУ.

Якщо вартість путівки (розмір знижки) перевищує встановлений п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний, за рахунок платника податку, утримати податок на доходи фізичних осіб із загальної вартості наданої путівки.

07.09.2018

Відображаємо авансову оплату через РРО

Згідно з п. 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а при застосуванні банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Враховуючи викладене вище, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або при проведенні розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Крім того, реєстрація видачі коштів при поверненні товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».

07.09.2018

Перереєстрація та подання звітності при зміні місцезнаходження суб’єкта господарювання

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

При отриманні з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Платники податків, для яких законом установлені особливості державної реєстрації, зобов’язані подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням заяву за формою №1-ОПП або за формою №5-ОПП у 10-ти денний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання).

Взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження.

Суб’єкти господарювання, на яких розповсюджуються дія частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України, продовжують сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду та щодо таких податків подавати податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконувати інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно такого платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 Бюджетного кодексу України та п. 7.3 розділу VІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), є:

- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;

- відокремлені підрозділи юридичної особи;

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Крім того, при зміні суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується єдиний внесок за новим місцем взяття на облік.

06.09.2018

Право на проведення зустрічних звірок

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлена наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 №299.

Зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Слід зазначити, що ст.ст. 19 прим. 1-19 прим. 3 Податкового кодексу України визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію перевірок та звірок платників податків закріплено за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

06.09.2018

Платники Тернопільщини отримали 282 млн грн заявленого до відшкодування ПДВ

У січні-серпні цього року 86 суб’єктів господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 282 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила майже цю ж суму - 283 млн гривень.

Станом на початок вересня платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок з урахуванням заявок попередніх періодів 282 млн грн ПДВ, тоді як минулого року ця сума становила 272 млн гривень.

За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 3 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість (за відповідний період минулого року 0,2 млн грн).

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 41 млн гривень, з них 31 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 10 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Станом на початок минулорічного вересня невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок становив 49 млн гривень.

06.09.2018

Щоб підтвердити зняття готівки для вивезення закордон іноземної валюти

Порядок переміщення (ввезення, вивезення, пересилання) через митний кордон України готівки резидентами і нерезидентами визначений Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 27 травня 2008 року №148 (далі – Інструкція №148).

Згідно з положенням п. 2 глави 2 Інструкції №148 фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, здійснюється за наявності документів, які підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Загальні вимоги до оформлення касових документів, а також зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси банку визначені главою 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 1 червня 2011 року №174 (далі - Інструкція №174), відповідно до якої готівка видається клієнтам на підставі заяви на видачу готівки (додаток 10 до Інструкції №174).

Таким чином, при вивезенні фізичною особою - резидентом готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ця особа під час проходження митного контролю має надати митним органам:

- заяву на видачу готівки відповідно до Інструкції № 174 або довідку банку у довільній формі про зняття готівки з рахунку;

- документи про здійснення валютно-обмінної операції.

Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 грудня 2002 року №502, документами про здійснення банками, фінансовими установами валютно-обмінних операцій, крім тих, що проводяться через платіжні пристрої, є квитанція про здійснення валютно-обмінної операції/документ, який друкується реєстратором розрахункових операцій.

06.09.2018

Реалізація меду - без РРО

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при прийманні від населення та реалізації через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентаря для пасічників.

Це передбачено п. 27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336.

06.09.2018

ДФС: максимально сприяти розвитку малого підприємництва

Про заходи Державної фіскальної служби задля сприяння розвитку малого підприємництва розповів заступник начальника відділу управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області Андрій Руцький під час семінару із соціальними партнерами, проведення якого нещодавно організував Тернопільський обласний центр зайнятості. Зокрема, таке сприяння полягає у зменшенні податкового навантаження та забезпеченні сервісної складової, що дає поштовх для подальшого розвитку економіки. Весь процес зменшення податкового навантаження розпочався із зменшення кількості податків і зборів з 22 до 11, а також із зниження ставок. «Усі ми пам’ятаємо на нарікання з боку бізнесу, зокрема роботодавців, на високу ставку єдиного соціального внеску, яка коливалася від 36 до 50%. Крім цього, відбувалося утримання ЄСВ із заробітних плат найманих працівників. Варто нагадати, що вже з 2016 року ставка ЄСВ становить 22%, а утримань із заробітних плат найманих працівників не має», – підкреслив Андрій Руцький. Ще одним з вагомих податків у наповненні бюджетів є податок на доходи фізичних осіб, ставка якого досягала 20%. Як відомо, на сьогодні розмір ПДФО складає 18%. Надходження за 2017 рік склали понад 2,6 млрд грн, що на 0,9 млрд грн або на 52% більше порівняно з 2016 роком. «Не слід забувати і про такі кроки, що сприяли активному розвитку малого підприємництва, як введення спрощеної системи оподаткування. Станом на сьогодні в Тернопільській області зареєстровано 34,8 тис. підприємців і понад 70% з них є суб’єктами спрощеної системи оподаткування, – продовжив представник ДФС Тернопільщини. – Зокрема, кількість платників єдиного податку постійно зростає і нараховує по області сьогодні понад 24,4 тис. осіб (ріст до минулого року + 1079 осіб або 5%)». Учасники також почули про нововведення для підприємців, зокрема, й про те, що діють 4 групи платників єдиного податку, які можна обрати залежно від виду діяльності та очікуваних обсягів доходу, зокрема: 1 група – 300 тис. грн (без найманих); 2 група – 1,5 млн грн (не більше 10 найманих); 3 група – 5 млн грн (без обмежень по найманих) та 4 група (з 15.08.2018) – сільськогосподарські товаровиробники фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів. Присутні підприємці дізналися і про те, що для зручності суб’єктів господарювання та з метою забезпечення якісного надання їм сервісних послуг ДФС створила Центри обслуговування платників податків, які працюють за принципом єдиного вікна і які діють у кожному районі та в обласному центрі. Крім цього, щоб платники отримували необхідну інформацію щодо порядку оподаткування тим чи іншим податком або збором, а також про зміни податкового законодавства, у ДФС функціонує власний веб-портал. На завершення Андрій Руцький зазначив, що фактично 80% всіх послуг, які можуть надаватися ДФС малому та середньому бізнесу, переведено в онлайн. Платнику не потрібно звертатися навіть у Центри обслуговування платників. Для цього існує електронний кабінет платника податків.Платник, перебуваючи на своєму робочому місці або ж у себе вдома, маючи відповідну техніку може у режимі онлайн отримати всі адміністративні послуги, різні довідки, а також консультативні послуги. Фізичні особи можуть сплачувати податки, не виходячи зі свого робочого кабінету, а також подавати податкову звітність всіх форматів. «Проте є процеси, які для зручності бізнесу необхідно вдосконалити. Скажімо, якщо за одним податком у платника є переплата, а за іншим є нарахування і немає коштів заплатити, відповідно з'являється недоїмка. Таким чином, за одним платежем до платника застосовуються заходи примусового стягнення, а за іншим - переплата. Щоб уникнути таких парадоксальних ситуацій, Державна фіскальна служба України сьогодні працює над створенням і функціонуванням єдиного казначейського рахунку, де суб'єкт спрямовує кошти, а подаючи податкову звітність кошти автоматично за рахунок казначейських процедур сплачуються за відповідні податки», – зауважив заступник начальника відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб, єдиного внеску та розгляду звернень платників управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Тернопільській області Андрій Руцький.

05.09.2018

Чи впливає податковий борг фізичної особи на анулюванню реєстрації платника єдиного податку - підприємця

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 8 п. п 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ при виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 «Відповідальність» розділу II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, наявність у фізичної особи податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не суб’єкту господарювання, не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

05.09.2018

До уваги платників податків!

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Інформаційно-довідковий департамент ДФС інформував про внесення змін у пошукову систему Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР), зокрема, розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення».

Так, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі ЗІР мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів.

Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).

Детальніше про використання пошукової системи ЗІР у розділі «Про ресурс».

05.09.2018

Виправляємо помилки у таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), таблиця 1 додатка 4 до Порядку №435 формується та подається страхувальниками, визначеними п. 1 розділу III Порядку №435.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку №435, у тому числі без обов’язкових реквізитів та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон №2464) нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).

ЄВ нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону №2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; та для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (частина перша ст. 7 Закону №2464).

Слід зазначити, що таблиця 1 додатка 4 до Порядку №435 формується на підставі даних таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 та призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці, що формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку №435.

Графа 10 «Код типу нарахувань» таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 – 14.

Тобто, рядок 4 «Донараховано та/або доутримано єдиний внесок у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 4.1 + р. 4.2 + р. 4.3)» та рядок 5 «Зменшено суму єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 5.1 + р. 5.2 + р. 5.3)» в таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 435 формуються шляхом нарахування сум єдиного внеску на суми виплат нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, що вказані в таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 з урахуванням кодів типу нарахувань.

У рядку «Зміст помилки» вказується період, в якому виявлено помилку, та сума і вид виплати, на яку не нараховано та/або зайво нараховано ЄВ. За наявності декількох помилок описується кожна з них.

Зауважимо, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник.

05.09.2018

Понад 2,1 млрд грн ЄВ сплатили страхувальники Тернопільщини

З початку року до бюджету платники Тернопільщини забезпечили 2 млрд 102,8 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 82,8 млн грн більше за очікуваний показник. Виконання бюджетного призначення становить 104,1%. Порівняно з січнем-серпнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 473,2 млн грн або на 29%. Зокрема, за підсумками серпня поточного року на соціальні гарантії направлено 253,8 млн грн ЄВ, що порівняно з минулорічним періодом більше на 53 млн грн або на 26,4%. Варто нагадати, що набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тож звітність за новими формами платники єдиного внеску подають починаючи з 01.09.2018, за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

04.09.2018

Щодо використання основних засобів подвійного призначення

Державна фіскальна служба України з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства, зокрема, використання основних засобів подвійного призначення фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 172.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Разом з цим, п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ. До основних засобів подвійного призначення, які не підлягають амортизації, належать земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі. Враховуючи дію прямої норми п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, фізична особа – підприємець не має права зменшувати оподатковуваний дохід на суму амортизаційних відрахувань по визначених у п. п.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ основних засобах подвійного призначення, а також включати до складу витрат, пов’язаних з проведенням його господарської діяльності, витрати на їх утримання, технічне обслуговування і ремонт основних засобів. Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 31.08.2018 №26967/7/99-99-13-04-03-03-17 «Щодо окремих питань застосування норм податкового законодавства».

04.09.2018

Зайво складена податкова накладна: виправляємо ситуацію

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Отже, за загальновстановленими правилами податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених за правилом «першої події». Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування). Тому платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, визначеної ним як зайво складена,у якому зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної. При цьому у графі 2 такого розрахунку коригування тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів». Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної, визнаної платником податків як зайво складеної, передбачає зменшення її числових показників, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.

04.09.2018

До платників єдиного податку четвертої групи можна зарахувати і фізичних осіб - підприємців

Головне Управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі - Закон 2497) внесені зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів фізичних осіб. Так, внесеними змінами впорядковано питання сплати податку на доходи фізичних осіб із доходів за оренду земельних часток (паїв), а саме суми податку, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Також внесеними змінами до четвертої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог: - здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; - провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; - не використовують працю найманих осіб;- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; - площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

04.09.2018

На Тернопіллі платежі до бюджетів перевищили 3,8 млрд гривень

У січні-серпні цього року до Зведеного бюджету Українитериторіальні органи ДФС у Тернопільській області забезпечили надходження податків і зборів у сумі 3 млрд 881,8 млн грн, що на 868,9 млн грн або на 28,8% більше за відповідний період минулого року. Індикативний показник виконано на 107%, додатково надійшло 254,1 млн гривень. Зокрема, надходження до державного бюджету за вісім місяців цього року сягнули 1 млрд 638 млн гривень. Порівняно з минулорічним періодом надходження зросли на 415,2 млн грн або у 1,3 рази. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 704,4 млн грн податку на додану вартість, 199,6 млн грн податку на прибуток, 27,3 млн грн акцизного податку. Місцеві бюджети з початку року отримали 2 млрд 243,8 млн гривень, що на 130,2 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з січнем-серпнем минулого року забезпечено приріст коштів на 453,7 млн грн або на 25,3%. Зокрема, сплачено 1 млрд 480,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 347,8 млн грн єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, 71,2 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Зокрема, у серпні платники Тернопільщини забезпечили до зведеного бюджету 628,2 млн грн платежів, що на 149 млн грн або на 31,1% більше, ніж торік. Прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 143% і фактичні надходження становлять 289,4 млн грн, що на 93 млн грн або 47,4% більше, ніж за торішній відповідний період. Місцеві скарбниці у серпні у своє розпорядження отримали 338,8 млн грн, що на 19,3 млн грн більше від очікуваного.

04.09.2018

Податковою міліцією забезпечено відшкодування 1,2 млн грн прихованих податків

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області, під процесуальним керівництвом прокуратури області, у серпні поточного року направили до суду кримінальне провадження за підозрою головного бухгалтера одного із підприємств у несплаті податків. Слідством встановлено, що протягом 2017 року службові особи підприємства під час реалізації сільськогосподарської продукції не відображали вказані операції в податковій звітності, внаслідок чого до бюджету не надійшло 1,2 млн грн податків. У ході досудового слідства приховані податки, а також шкода, завдана державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), завдяки вжитим під час розслідування заходам, сплачені у повному обсязі. Враховуючи наведене, до суду внесено клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

03.09.2018

Податкова знижка: нюанси щодо отримання частини суми процентів за іпотечним кредитом

Відповідно до п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Пунктом 175.4 ст. 175 ПКУ передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому: - об’єкт житлової іпотеки придбавається; - збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Статтею 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, вноситься інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта (прізвище, ім’я, по батькові особи, дата та місце народження, номер документа, дата видачі документа, уповноважений суб’єкт, що видав документ тощо) та додаткова (змінна) інформація, зокрема про місце проживання особи. Зазначена інформація про особу вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та складається у формі витягу з Реєстру довідка про внесення інформації до Реєстру та видані документи. У паспорт громадянина України у формі картки відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до безконтактного електронного носія відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України. Документ, що підтверджує відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт, зокрема, про місце проживання це – довідка органу реєстрації встановленого зразка. Постановою Кабінету Міністрів України затверджені Правила реєстрації місця проживання (далі – Правила) та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. Так, відповідно до п. 23 Правил особі за її зверненням органом реєстрації видається довідка про реєстрацію місця проживання. Враховуючи вищевикладене, з метою використання права включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, платник податку для підтвердження своєї реєстрації за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит, повинен надати разом із паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.

03.09.2018

Зміни, які необхідно врахувати при звітуванні з єдиного внеску

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018р. №511 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), затвердженийНаказом Мінфіну від 14.04.2015р. №435.

Розглянемо зміни у додатках до Порядку.

Додаток 1 до Порядку «Довідник категорій страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено новою категорією страхувальника - 245 «Члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах». Додаток 2 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено 17 новими кодами категорій застрахованих осіб. В додаток 3 до Порядку «Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» внесено уточнення. Таблицю 1 додатка 4 доповнено новими рядками, а саме: ·рядком 3.2.1, де зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами, установами і організаціями працюючим особам з інвалідністю, в розмірі 22%; ·рядком 3.3.1, де зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами і організаціями всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствами УТОГ та УТОС, в розмірі 22%; ·рядком 3.4.1, де зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю (за умов, визначених частиною 14 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), працюючим особам з інвалідністю, в розмірі 22%. Ці рядки умовно відображають суму ЄВ за звичайною ставкою на зарплату осіб з інвалідністю. Рядки 3.2.1, 3.3.1, 3.4.1 заповняються довідково і не впливають на загальні суми третього рядка таблиці 1. Податковий номер або серію та номер паспорта замінено на Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта за формою БКNNXXXXXX/ПXXXXXXXXX застрахованої особи.

Суттєві зміни було внесено до таблиці 5 додатка 4 до Порядку. Ця таблиця призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб. Таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду: - було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із застрахованою особою;

- було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;

- особу було переведено на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника;

- особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби (із виключенням зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби;

- особі надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (у тому числі особам із числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу);

- особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку.

Змінено назву реквізиту 11 «Період трудових або цивільно-правових відносин, проходження військової служби та відпусток», де зазначають початок і закінчення таких відносин. Для військової служби зазначають дату, коли особа вперше вступила на військову службу, або дату, коли вона закінчила проходження військової служби, у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби.

Таблицю 5 доповнено новими реквізитами:

·колонка 12 «Професійна назва роботи»;

·колонка 13 «Код ЗКППТР»;

·колонка 14 «Код класифікатора професій»;

·колонка 15 «Посада»;

·колонка 16 «Документ підстава про початок, кінець трудових або цивільно-правових відносин, переведення на іншу посаду, роботи та відпусток»;

·колонка 19 «Військове звання».

Код класифікатора професій (код КП), код загальносоюзного класифікатора професій, посад та тарифних розрядів (код ЗКППТР), професійна назва роботи вибираються із довідника, що відповідає національному класифікатору України «Класифікатор професій ДК 003:2010».

Назва посади відповідає запису у трудовій книжці.

Запис про переведення працівника на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника вноситься у таблицю 5 в такому самому порядку, як і про прийняття на роботу. Записи про причини звільнення в таблиці 5 мають вноситися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Якщо за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод (цивільно-правових договорів), зміни посади, термінів проходження військової служби або надання відповідної відпустки, таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку не формується та не надається.

Таблицю 6 додатка 4 до Порядку доповнено новим кодом типу нарахування 14 - сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати (доходу) за попередні періоди у зв’язку із здійсненням перерахунку при звільненні працівника за попередні періоди, пов’язані з уточненням днів використаної наперед відпустки (у зв’язку із сторнуванням).

Таблиці 7, 8, 9 додатка 4 до Порядку не змінено.

Повністю змінено додаток 5 до Порядку: замість трьох таблиць – одна.

Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Протягом року при призначенні пенсії подають Звіт з позначкою «призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії, при цьому тип форми «початкова» не зазначається.

03.09.2018

Розстрочений борг своєчасно не сплачено: чи буде пеня та штраф?

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань при укладанні договору про розстрочення податкового боргу платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), залежно від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов’язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкового боргу розстроченого за договором, нараховується пеня відповідно до вимог п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Нарахування штрафів та пені здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати боргу.

При цьому, п. 62 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.ст. 120 прим. 1, 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений. Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія п. 62 підрозділ 2 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

03.09.2018

Йти впевнено дорогою знань: представники ГУ ДФС відвідали особливих діток

Для вихованців Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру, де навчаються діти з вадами слуху, свято Першого дзвоника завжди особливе. Адже для них школа – це другий дім, шкільний колектив як справжня родина, а слова вчителя діти «чують» мовою жестів. На цьогорічний День знань до вихованців на святкову лінійку, окрім інших гостей, вже традиційно завітали представники Головного управління ДФС у Тернопільській області, які вже багато років опікуються ними. У привітанні Петро Якимчук, заступник начальника обласного фіскального відомства, звернувся до присутніх: «Вітаю вас із початком нового навчального року – Днем знань! Пролунає перший дзвоник – і у шкільних класах розпочнеться нове навчальне життя. Бажаю усім школярам задоволення й радості від здобуття нових знань. Любі першокласники! Цей день є особливим для вас, адже ви робите перший крок до цікавого шкільного життя, сповненого незабутніми враженнями, тому успіхів і наполегливості у навчанні, а батькам терпіння та наснаги». Також зі словами вдячності Петро Миколайович звернувся до педагогів, які щедро передаючи свої знання й мудрість молодому поколінню, віддають вихованцям частину своєї душі, і побажав, щоб вдячність учнів поверталася до вчителів сторицею.

Після завершення святкової лінійки Оксана Наконечна, голова обласної Ради Всеукраїнської професійної спілки працівників органів ДФС, передала керівництву закладу гостинці для діток, зокрема, усілякі канцтовари, які так необхідні в навчанні, а в школярів розпочався перший урок.

29.09.2017

Ігор Комендат: За дев’ять місяців цього року року сплачено 1,8 мільярда гривень ЄСВ Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, який забезпечується завдяки сумлінній та своєчасній сплаті єдиного внеску, зокрема це стосується як пенсій, так і інших видів соціальних виплат і допомог.

Враховуючи, що саме система адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відіграє значну роль у фінансуванні соціальної сфери України, то від своєчасного надходження страхових внесків значною мірою залежить ефективність вітчизняної системи соціального захисту.

«Хочу відзначити позитивну динаміку надходжень по ЄСВ, зокрема у 2016 році сплачено 1,7 мільярда гривень, а за дев’ять місяців 2017 року сплачено 1,8 мільярда гривень», - підкреслив начальник ГУ ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.

Платниками ЄСВ є всі юридичні особи та фізичні особи підприємці. Від імені громадян, що працюють за трудовим договором, нарахування і сплата внеску здійснюється роботодавцем.

Проте на сьогоднішній день не всі суб’єкти господарювання сумлінно сплачують єдиний внесок, що порушує не тільки норми діючого в країні законодавства, а й основи соціального забезпечення застрахованих громадян. Так, станом на сьогоднішній день заборгованість зі сплати єдиного внеску по області становить 28,4 мільйонів гривень, що на 8,2 мільйонів гривень більше ніж на 1 січня поточного року.

За словами Ігоря Комендата, платникам варто дотримуватись встановлених термінів зі сплати ЄСВ, так як органами ДФС вживаються заходи впливу та стягнення такої заборгованості з платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо вчасного нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Тому з метою покращення соціальних стандартів населення платникам необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства та слід пам’ятати, що своєчасна сплата єдиного внеску - це запорука зростання добробуту та гарантія соціального захисту населення.

29.09.2017

Обчислюємо суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу Українивід 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

28.09.2017

На Тернопільщині за продаж неповнолітнім алкоголю і цигарок підприємцям анульовано 22 ліцензії

З початку року за результатами проведених працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області 123 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, застосовано фінансові санкції на суму понад 1,5 млн гривень. Встановлено 142 порушення, з яких 115 порушень норм Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та 27 порушень норм Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, під час перевірок встановлено 20 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями особам, які не досягли 18 років, 16 – здійснення підприємцями торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, 25 – реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. У 31 випадку торгівля алкогольними напоями відбувалась за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у 7 – продаж тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також зафіксовано 8 фактів зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка і 4 факти зберігання алкогольних напоїв з ознаками фальсифікації; по два факти заниження податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі та роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.

На підставі матеріалів перевірок також прийнято рішення про анулювання 245 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 187 – на право вроздріб торгувати цигарками. В тому числі за порушення вимог статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, анульовано 22 ліцензії, зокрема, 15 – за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, та 7 – за продаж неповнолітнім тютюнових виробів.

28.09.2017

На підприємстві тимчасово призначений керівник або головбух: як внести зміни до облікових даних

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок).

Пунктом 9.3 розд. IX Порядку визначено, що платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

При цьому, при поданні заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за формою № 1-ОПП та інформація про засновників не подається.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:

- інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;

- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених пунктом 183.7 статті 183 розділу V Податкового кодексу України, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація щодо зміни до облікових даних платників податків або зміни (призначення) тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни».

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119).

27.09.2017

Особисто поспілкувалися з посадовцями ДФС Тернопільщини 26 платників

Впродовж січня-серпня цього року посадові особи територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 26 особистих прийомів громадян. Зокрема, начальник ГУ ДФС області провів 5 особистих прийомів громадян, його заступники – 6, інші посадові особи – 11, а заступники начальників ОДПІ – 4.

На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись дев’ятеро підприємців і шестеро пенсіонерів, селянин, робітник та двоє держслужбовці, а також семеро громадян інших категорій (три директори і чотири бухгалтери).

За результатами зустрічей громадянам надано 20 усних роз’яснень, по 6 зверненнях питання вирішено позитивно.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером (0352) 43-46-33, а ознайомитись, хто з керівництва і коли приймає, можна на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області.

27.09.2017

Платникам на замітку: податковий календар

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує платникам податків, що четвер, 28 вересня 2017 р. є останнім днем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за серпень. Окрім цього, цей день є останнім для подання Звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

П’ятниця, 29 вересня 2017 - останній день сплати:

акцизного податку за серпень;

ПДВ за серпень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень;

податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за серпень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень;

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за серпень;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за серпень;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за серпень;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за серпень;

плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень.

Втрачено Книгу обліку доходів і витрат: що робити

27.09.2017

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування, затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ (це документи обігу та обов’язок їх зберігання), платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до п. 6.10 розд. 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами та доповненнями у разі втрати Книги фізична особа - підприємець повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги та отримати довідку про надання такої заяви.

Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, у разі втрати фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування Книги до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.

26.09.2017

На Тернопільщині в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 58,8 млн гривень

За вісім місяців цього року завдяки дієвим заходам працівників Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 77,1 млн грн. Станом на 01.09.2017 він становив 256 млн гривень. До місцевих бюджетів сума податкового боргу сягнула 78,3 млн грн, який порівняно з початком року зменшився на 78,6 млн гривень.

За результатами роботи у серпні забезпечено зменшення податкового боргу до зведеного бюджету на суму 0,8 млн гривень.

За вісім місяців цього року в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету спрямовано 58,8 млн грн, в тому числі до державного – 33,3 млн гривень. Зокрема, у серпні сплачено до зведеного бюджету 7,5 млн грн, з них до державного бюджету – 3,7 млн гривень.

Варто нагадати, що платники податків мають можливість в Електронному кабінеті, що на офіційному веб-порталі відомства, переглянути інформацію щодо стану його розрахунків з бюджетом, зокрема, інформацію про податковий борг, у розрізі податків, належних платнику до сплати.

26.09.2017

Дорожню карту розвитку малого і середнього бізнесу демобілізованих учасників АТО презентували у Тернополі

У заході взяли участь кілька десятків представників бізнес-асоціацій та бізнес-об’єднань, представники громадських організацій ветеранів АТО, Тернопільського обласного центру зайнятості, департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації та заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик.

За словами організаторів, Дорожня карта покликана сформувати сприятливе середовище для соціалізації, реалізації власних ідей та підприємницьких ініціатив демобілізованих воїнів, виокремити перешкоди та проблемні моменти, що заважають започаткуванню та веденню бізнесу. Адже сьогодні найголовнішим для демобілізованого учасника АТО є гідна трудова діяльність, яка в більшості випадків гарантує успіх процесу соціальної адаптації.

Відтак під час круглого столу учасники обговорили запропоновані заходи Дорожньої карти у сфері спрощення адміністративних процедур і підвищення ефективності фінансування бізнесу, підвищення рівня обізнаності та інформованості ветеранів АТО. Окреслили заходи Дорожньої карти у сфері посилення впливу та ролі об’єднань власників бізнесу і покращення комунікацій між адміністративними установами.

«На сьогоднішній день для демобілізованих учасників антитерористичної операції вкрай необхідними є соціальна реабілітація та психологічна допомога, - каже Сергій Господарик. - Саме державні органи влади, бізнес, громадські організації мають допомогти такій категорії людей започаткувати власну справу. Я запевняю, що Державна фіскальна служба завжди готова йти назустріч таким підприємцям».

За результатами заходу присутні підготували ряд рекомендацій, серед яких надавати пільги учасниками АТО при започаткуванні бізнесу у вигляді податкових канікул на період мінімум один рік із місцевих податків, створити бізнес-інкубатор для здійснення консультування, навчання, інформування та супроводу підприємницької діяльності бізнесменів-початківців, а також єдиний інформаційний ресурс.

Важливим на думку присутніх є систематичні проведення семінарів, тренінгів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу Тернопілля. А також забезпечення ефективної роботи консультативних органів шляхом переведення діяльності Державної фіскальної служби та Держпродспоживслужби у Тернопільській області у режим сервісного обслуговування тощо.

25.09.2017

Якщо платник подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, коли її/його реєструють в Єдиному реєстрі податкових накладних

Процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Скарги подаються платником ПДВ до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України від02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

•задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

•залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, а саме – протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимогп. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Відповідно до п.п. 201.16.4 п. 201.15 ст. 201 ПКУ та п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами та доповненнями,податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

25.09.2017

Тернопільська митниця ДФС зафіксувала порушення митних правил на понад 5 млн гривень

Протягом восьми місяців цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 129 адміністративних протоколів про порушення митних правил на загальну суму 5 млн 2,9 тис. грн. Вилучено предмети правопорушення у 6 справах попередньою вартістю 105,8 тис. гривень. Серед порушень – переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата, дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Митницею розглянуто 87 справ про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення до відповідальності винних осіб із застосуванням штрафів на загальну суму 2 млн 383 тис. гривень.

За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку у січні-серпні від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до бюджету перераховано 350,7 тис. гривень.

До суду передано 37 справ на 4 млн 995,4 тис. гривень. Судом винесено 17 постанов про накладення стягнення на суму 2 млн 872,9 тис. грн, в тому числі із застосуванням конфіскації товарів.

25.09.2017

Платникам – «електронний помічник»

На сьогодні дедалі більше зростає популярність електронних сервісів та послуг серед платників. Адже вони допомагають платникам економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідуючи органи ДФС.

З початку року від суб’єктів господарювання, зареєстрованих в органах ДФС Тернопільської області, прийнято та опрацьовано понад 186 тис. електронних документів. Кількість користувачів електронного сервісу «Електронний кабінет платника» становить 14 тис. платників податків.

Найпопулярнішим електронним сервісом є Електронний кабінет платника, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимі реального часу та який на сьогодні забезпечує повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Найбільш запитуваними послугами Електронного кабінету платника є сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листування з органами ДФС в електронному вигляд, стан розрахунків з бюджетом (сплата податків, зборів, платежів для фізичних осіб та перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом за останні два роки).

У рамках кампаній декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців фізичним особам через Електронний кабінет платника надано можливість взяти відомості про отримані доходи та утримані податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.

Не меншим попитом користується послуга отримання інформації з реєстрів ДФС в режимі он-лайн (дані про взяття на облік платників податків, реєстр страхувальників, реєстр платників єдиного податку, дані реєстру платників ПДВ, дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, інформація про РРО, інформація про книги ОРО, реєстр неприбуткових підприємств та організацій, реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами).

Для інформаційної підтримки та допомоги суб`єктам господарювання функціонує call–центр ДФС, яким з початку 2017 року надано майже 160,5 тис. відповідей з питань подання звітності в електронному вигляді, реєстрації податкових та акцизних накладних та інших електронних сервісів.

22.09.2017

Перевищено строк тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів: чи є відповідальність

Перевищення встановленого відповідно до Митного кодексу України строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України не більше ніж на три доби тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів.

Вчинення даного правопорушення особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

21.09.2017

Особливості тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України визначені ст. 380 Митного кодексу України.

Так, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено контролюючими органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X Митного кодексу України.

21.09.2017

У Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків зміни

Державна фіскальна служба України повідомила, що у Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за № 1021/30889 зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 658 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі – Наказ), який опубліковано у Офіційному віснику України № 70 від 08.09.2017.

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування у Офіційному віснику України.

Наказом затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок), затвердженого наказом від 28.12.2015 № 1204, що зареєстрований у Міністерстві фінансів України від 22.01.2016 за № 124/28254.

Внесення змін обумовлено, в основному, прийняттям Верховною Радою України Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797).

Так, Законом № 1797 були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які дещо змінюють порядок складання та надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, зокрема:

- підписання документа здійснюється не тільки керівником органу державної фіскальної служби, а також його заступником або уповноваженою особою (пункт 86.8 статті 86 Кодексу);

- надсилання, у передбачених Кодексом випадках, документів, ут.ч. податкових повідомлень-рішень, в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (стаття 42 Кодексу);

- необхідності додаткового відображення у податкових повідомленнях-рішеннях попередження про необхідність складення та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної/розрахунку коригування до неї (зміни стосуються форми «ПН»), у випадках, визначених Кодексом (пункт 58.1 статті 58 Кодексу).

Крім того, Законом № 1797 дещо змінено порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі не реєстрації (несвоєчасної реєстрації) податкових накладних в ЄРПН, невиправлення помилок, допущених під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, та виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця (пункти 1201.2, 1201.3 статті 1201 Кодексу) (зміни стосуються форми «ПН» та форми «Н»), а також порядок нарахування пені відповідно до статті 129 Кодексу.

Враховуючи наведене, виникла обґрунтована необхідність у внесенні відповідних змін до Порядку. Крім того, форми податкових повідомлень-рішень, які є додатками до цього Порядку, викладено у новій редакції у зв'язку із вдосконаленням їх структури, заміною в них приміток щодо вручення, оскарження, наслідків невиконання податкових повідомлень-рішень, нарахування пені, тощо.

Наказом забезпечено нормативне врегулювання питання надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків у зв’язку з внесенням Законом № 1797 змін до Кодексу та створено умови для виконання покладених на органи державної фіскальної служби завдань і функцій.

21.09.2017

На Чортківщині запрацював оновлений Центр обслуговування платників Урочисто у присутності платників податків, представників громадських та підприємницьких організацій, засобів масової інформації та працівників Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області голова райдержадміністрації Михайло Сташків спільно із головою районної ради Віктором Шепетою та начальником Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області Русланом Цвігуном перерізали символічну стрічку при вході до Центру обслуговування платників, який розташований на першому поверсі адмінбудинку РДА.

Під час відкриття оновленого Центру обслуговування платників начальник Чортківської об’єднаної державної інспекції Руслан Цвігун висловив сподівання, що підприємці оцінять кроки назустріч, зроблені фіскальною службою, і будуть своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки. А якісне покращення обслуговування платників сприятиме формуванню високої податкової культури в суспільстві.

Михайло Сташків висловив переконання, що такі новації від ДФС сприятимуть зростанню податкової культури громадян та допоможуть представникам бізнесу економити власний час.

Також стануть у нагоді відвідувачам й інформаційні стенди, на яких розміщені взірці податкової звітності, роз’яснення окремих норм податкового і митного законодавства та інших дозвільних документів, реквізити бюджетних рахунків, необхідних для сплати.

21.09.2017

У Центрах обслуговування платників Тернопільщини надано понад 70,5 тис. адмінпослуг Впродовж восьми місяців цього року Центри обслуговування платників при об’єднаних державних інспекціях і їх відділеннях відвідали 293 589 платників податків Тернопільщини, яким надано 70 565 адміністративних послуг. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів ЦОПів зменшилася на 50870 осіб, проте на 21208 зросла кількість наданих послуг.

Із загальної кількості 43,6%, а це 30834 адміністративних послуг, надано Тернопільською ОДПІ, Бучацькою ОДПІ – 15 799 (22,3%), Кременецькою ОДПІ – 10 785 (15,2%), Чортківською ОДПІ – 9 705 (13,7%), ГУ ДФС в області – 3 442 (4,8%).

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана 40 552 фізичним особам або 57,4%. Також значну кількість послуг надано з реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 5 781 (8,1%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 5 801 (8,2%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 4 846 (6,8%), реєстрації платників єдиного податку – 4 352 (6,1%).

За безкоштовними посиленими сертифікатами відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадян з початку року до працівників сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України звернулися 5 878 платників податків.

У залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. Такою послугою у січні-серпні скористалися 88 платників податків.

20.09.2017

Основні характеристики та потенціал малого і середнього бізнесу Тернопільщини обговорили за круглим столом

Сьогодні у Тернополі презентували Профіль Малого та середнього бізнесу та Електронний профіль Тернопільської області. Організований Програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні» та Тернопільською облдержадміністрацією захід відвідали заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик, а також представники Тернопільської митниці ДФС.

Малі та середні підприємства Тернопільської області на сьогоднішній день показують позитивні тенденції розвитку сектору. Про це свідчить презентований Профіль «МСП Тернопільщини: основні характеристики та потенціал».

Під час заходу присутні звернули увагу на те, що в області помітно зменшується кількість малих підприємств і, відповідно, кількість працівників на них. Тим не менш ці підприємства показують стрімке зростання обсягів реалізації і підвищення їх конкурентоспроможності.

Загалом по області малі та середні підприємства реалізують третю частину продуктів та наймають на роботу третину усіх зайнятих у бізнесі працівників. Ці підприємства переважно працюють у сільському господарстві, торгівлі та промисловості.

Присутні обговорили шляхи подолання основних перешкод, що стоять на шляху експортерів Тернопільщини, серед яких висока конкуренція, корупція, недостатність фінансування та складність експортних процедур.

20.09.2017

ДФС Тернопільщини: з початку року розглянуто 39 інформаційних запитів Впродовж восьми місяців цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшло 39 інформаційних запитів. Це на 42 запити менше, аніж у січні-серпні минулого року.

Із загальної кількості отриманих інформаційних запитів до ГУ ДФС в області надійшло 22 запити (56,4%), Тернопільської об’єднаної ДПІ (13 запитів), Кременецької (3 запити) та Чортківської ОДПІ (1 запит).

Поштою надійшло 23 запити, а 16 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 22 громадян, 12 юридичних осіб, 2 об’єднання громадян без статусу юридичної особи та 3 запити від представників засобів масової інформації.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків інших громадян, кількістю створених Центрів обслуговування платників і кількістю наданих ними адміністративних послуг, інформацією про проведені перевірки суб’єктів господарювання.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на 25 запитів, по 11 відмовили у наданні інформації, а ще три запити надіслали належним розпорядникам інформації.

20.09.2017

Адмінарешт – за новим порядком

Новий Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджено наказом Міністерства фінансів від 14.07.2017 № 632, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816 і набрав чинності 15.09.2017.

Порядок розроблено відповідно до статті 94 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, що визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Адміністративний арешт є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Орган контролю може застосувати арешт на будь-яке майно платника податків, окрім майна, на яке не можна звернути стягнення відповідно до закону, і коштів на рахунку платника податків.

Підставою для застосування арешту майна може бути одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу контролю;

немає дозволів (ліцензій) на провадження господарської діяльності, а також реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

особа не зареєстрована як платник податків в органі контролю, якщо така реєстрація є обов’язковою, або платник податків, що отримав податкове повідомлення чи має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховання або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передають у податкову заставу;

платник податків (його посадові особи чи особи, які проводять готівкові розрахунки та/або здійснюють діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки).

Рішення про арешт майна платника податків та рішення про накладення арешту в разі тимчасового затримання майна приймає керівник (його заступник або уповноважена особа) органу контролю.

Відповідно наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 568 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1839/24371, визнано таким, що втратив чинність.

20.09.2017

Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання

Алгоритм нарахування податкової знижки розраховується наступним чином: визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу сум застосованих податкових соціальних пільг та сум витрат, яку дозволено включити до податкової знижки.

При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця.

Відтак на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, що не повинна перевищувати за 2016 рік для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання, – 23160 грн (1930 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 19300 грн (1930 грн х 10 міс.); розраховується чиста база оподаткування податком на доходи фізичних осіб з врахуванням суми податкової знижки.

Слід звернути увагу, що повертається не сума витрат, понесена платником податку на навчання, а податок на доходи фізичних осіб внаслідок зменшення загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, отриманого у вигляді заробітної плати.

Отже, у разі, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Для прикладу:

Батько поніс у 2016 році витрати на навчання у 2016 році сина (члена сім’ї першого ступеня споріднення) в розмірі 10 тис. грн.

Крім цього, за 2016 рік батько отримав 100 тис. грн. заробітної плати, з якої утримано 18 тис. грн податку на доходи фізичних осіб (18% від отриманого доходу). Податкова соціальна пільга до заробітної плати батька не застосовувалася.

Розраховуємо суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню внаслідок застосування платником права на податкову знижку:

  1. Визначаємо базу оподаткування: 100000 – 10000 = 90000 грн.

  2. Визначаємо суму податку на доходи фізичних осіб із цієї бази: 90000 х 18% = 16200 грн.

  3. Визначаємо суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню (шляхом різниці між фактично утриманим податком та податком, який слід утримати внаслідок застосування податкової знижки): 18000 – 16200 = 1800 грн.

Таким чином, сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню внаслідок застосування платником права на податкову знижку, складає 1800 грн.

Нагадаємо, що підставою для отримання податкової знижки є декларація, яка подається до органів ДФС за місцем проживання (реєстрації) впродовж року, наступного за звітним.

19.09.2017

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – передбачають штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено право органів ДФС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

19.09.2017

Релігійним організаціям варто подбати про підтвердження статусу неприбутковості Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що релігійні організації для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій повинні привести свої установчі документи у відповідність до вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України в термін до 01.01.2018 року.

Так, установчі документи такої релігійної організації повинні містити вимоги щодо:

- утворення та реєстрації в порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 №987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації";

- наявності заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

- використання доходів (прибутків) неприбуткової організації виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому, доходи неприбуткових релігійних організацій можуть використовуватись також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Для включення до нового Реєстру неприбутковій організації необхідно подати до органів ДФС за місцем реєстрації реєстраційну заяву за формою 1-РН та засвідчені підписом керівника або представника такої організації й скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації. Копії установчих документів не потрібно подавати, якщо вони оприлюднені на порталі електронних сервісів, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Варто зазначити, що релігійні організації, які не приведуть у відповідність свої установчі документи до вищезазначених вимог та не подадуть до органів ДФС за місцем перебування на обліку реєстраційну заяву за формою 1-РН, з 01.01.2018 року будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

19.09.2017

Тернопільська митниця ДФС: оформлено 333,7 тисяч тон вантажів На обліку у Тернопільській митниці ДФС станом на початок вересня перебував 1351 суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічні операції проводилися з торговельними партнерами із 81 країни світу. Традиційно перші позиції займають Польща (53,7% від усього товарообігу), Німеччина (10,3%), Білорусь (4,6%), Італія (3,7%) та Нідерланди (2,7%). У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з Польщі (47,9% від усього імпорту), Німеччини (17,6%), Італії (4,6%), Великобританії (4%) та Чехії (1,8%).

Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до таких країн Європейського співтовариства, як Польща (58,5% від усього експорту), Німеччина (3%), Нідерланди (2,8%), та до таких країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, як Білорусь (11,4%) і Казахстан (2,7%).

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, здебільшого експортували електроустаткування (43,9% від загальної частки експортованих товарів), м'ясо яловичини (10,4%), олію рослинного походження (5,4%), білкові речовини (казеїн технічний) (4,9%), продукти переробки овочів, плодів (сік яблучний концентрований) (4,4%), інші товари (31%).

А серед імпортованих товарів переважали електроустаткування (проводи та арматура ізольовані, радіотехнічні пристрої тощо) (33,3% від загальної частки імпортованих товарів), механічне обладнання (14,6%), транспортні засоби (13,1%), полімерні матеріали, а це сировина для виробництва поролону, вироби з пластмаси (10,4%), риба (3,6%) та інші товари (25%).

Всього у січні-серпні працівники Тернопільської митниці ДФС оформили 18947 митних декларацій, в тому числі 12152 – імпортні, 6792 – експортні декларації та три оформлено в митному режимі транзит. Це на 32% більше за вісім місяців минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді.

Загальний товарообіг з початку цього року склав 434,8 млн дол. США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 22%. Зокрема, імпорт товарів зріс на 29% порівняно з минулорічним показником і склав 228,9 млн дол. США. На 17% зросли обсяги експортних операцій і становлять 205,9 млн дол. США.

Оформлено 333,7 тис. тон вантажів, в тому числі 86,7 тис. тон - на імпорт та 247 тис. тон - на експорт.

18.09.2017

Штрафні санкції при неведенні Книги обліку доходів та витрат особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

Відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481.

Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, передбачають штраф в розмірі 1020 гривень.

Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18.09.2017

Відповідальність платника при розбіжностях даних податкової декларації з ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, визначені п. 75.1 ст. 75 ПКУ та до яких належать камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нагадаємо, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави, як виявлено недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При виявленні розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН, платники податків несуть відповідальність, передбачену ПКУ.

18.09.2017

Платникам ПДВ допоможе новий сервіс ДФС

У Державній фіскальній службі України повідомили, що «Електронний кабінет платника» доопрацьовано в частині надання доступу платникам податків на додану вартість до даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) в режимі реального часу щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (ПН/РК).

Платникам податку на додану вартість після ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів в особистому кабінеті надано можливість перегляду відомостей щодо ПН/РК, зареєстрованих, реєстрацію яких зупинено відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також щодо яких комісією ДФС прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пошук інформації в ЄРПН здійснюється за основними реквізитами ПН/РК, а також за індивідуальним податковим номером продавця та покупця товарів/послуг. Також платники мають можливість завантажити ПН/РК в електронному вигляді (у форматі xml з ЕЦП).

Крім того, варто нагадати, що в Електронному кабінеті для платників ПДВ функціонують наступні сервіси:

- перегляд даних Реєстру платників ПДВ в режимі он-лайн;

- формування та надсилання Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, сервісних запитів та отримання витягів на них;

- подання Податкової декларації з податку на додану вартість;

- доступ до проведених операцій та руху коштів на електронному рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ;

- реєстрація ПН/РК в ЄРПН.

18.09.2017

Підприємці Тернопільщини забезпечили до бюджету 260,5 млн грн єдиного податку Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво зростають та поповнюють бюджети місцевих громад.

Загалом станом на початок вересня цього року на податковому обліку перебувають понад 27 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування. Зокрема, із 23458 фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі 4833 – платники першої групи, 12849 – платники другої групи та 5776 – платники третьої групи. Серед 2882 юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, 196 платників використовують ставку 3%, 2686 – ставку 5%, а ще 753 юросіб є платниками єдиного податку четвертої групи.

Загалом до місцевих бюджетів Тернопільщини від представників малого підприємництва надійшло 260,5 млн грн єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці сплатили 168,7 млн грн єдиного податку, а юридичні особи – 91,8 млн гривень.

15.09.2017

Тернопільська митниця ДФС: надходження перевищили 814,5 мільйонів гривень

Впродовж січня-серпня цього року Тернопільською митницею ДФС до бюджету перераховано 814,5 млн гривень. Це на 277 млн грн більше або 52% порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це повідомила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.

У розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 694,3 млн грн (приріст до минулого року склав 41%). Також сплачено 94,9 млн грн мита (+52,5 млн грн); 23,5 млн грн акцизного податку (+20,3 млн грн); 1,7 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів (+0,5 млн грн).

Серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, були легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД (сплачено 127 млн грн, що у 12 разів більше, ніж торік); сідельні тягачі товарної позиції 8701 (сплачено 62,4 млн грн, приріст склав 48,1 млн грн або у 4 рази більше), причепи та напівпричепи для перевезення вантажів товарної позиції 8716 (сплачено 54,5 млн грн, що на 47,1 млн грн або у 7 разів більше, ніж торік).

Загальна сума додаткових надходжень від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів становить 34,8 млн гривень.

15.09.2017

Податкова консультація і особливості надання

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

- у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

15.09.2017

Нарахування пені здійснюється без обмежених строків

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня при проведенні перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Нагадаємо, що пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Отже, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

14.09.2017

На Тернопільщині громадянам повернуть 6,7 млн грн податкової знижки

До фіскальних органів Тернопільщини з початку цього року подано 4186 декларацій про майновий стан та доходи від громадян області, які відобразили 40,2 млн грн витрат і відповідно заявили до повернення суми податку з доходів фізичних осіб у зв’язку з реалізацією ними права на податкову знижку (минулого року 2016 осіб задекларували 43 млн грн). Зокрема, 3718 декларацій, а це 88,8%, стосувалися отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання, 77 – у зв’язку зі сплатою відсотків за іпотечними кредитами, 367 – зі сплатою страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя, 6 – із витратами по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей, 15 – у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів, 2 – які понесли витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

За наслідками перерахунків цим громадянам начислено до повернення 6,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з яких 6,2 млн грн податку або 93% від визначеної суми вже повернено.

Доречно нагадати, що декларація на податкову знижку подається протягом року, а разом із нею документи для підтвердження витрат, що включають до податкової знижки.

14.09.2017

Грошове зобов’язання чи податковий борг: чи можна оминути поточний рахунок та сплатити власними коштами

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Згідно із п. 35.2 ст. 35 ПКУ сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. При сплаті податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» (далі – Інструкція) визначено порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття.

Відповідно до абзацу третього п. 1.3 Інструкції фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Водночас згідно із п. 2.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями, встановлено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, встановленому законодавством України.

Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є будь-які власні кошти.

Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.

14.09.2017

Нюанси подання звітності з рентної плати

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» від 31.05.2017 №545 (далі – Наказ №545) внесено зміни до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 (далі – Декларація).

З метою реалізації внесених змін Наказом №545 ДФС розроблено форму Декларації та опис алгоритму контролю для арифметично-логічної перевірки даних документів звітності у процесі його автоматизованої обробки відображення показників в інтегрованих картках платників до них, які починають подаватись з 1 жовтня 2017 року. При цьому Декларації з місячним базовим податковим (звітним) періодом, визначеного відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України, до 30 вересня 2017 року приймаються за чинною формою Декларації (J 0800203).

Про такі зміни йдеться у листі ДФС України від 04.09.2017 №23480/7/99-99-12-02-03-17 «Про подання звітності з рентної плати».

13.09.2017

Тернопільщина: бізнес отримав 272 млн грн відшкодованого ПДВ

У січні-серпні цього року 64 суб’єкти господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 283 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила 168 млн гривень.

Станом на початок вересня цього року платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 272 млн грн ПДВ, тоді як минулого року ця сума становила 95 млн гривень.

За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 0,2 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість.

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 50 млн гривень, з них 33 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 17 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Станом на початок вересня минулого року невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок становив 104 млн гривень.

Варто нагадати, що з 1 квітня 2017 року впроваджено Електронний реєстр автоматичного відшкодування ПДВ.

13.09.2017

Втратили реєстраційний номер облікової картки платника податків та ще й паспорт? Готуємо документи, щоб отримати повторно

Відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Форма документа і порядок його видачі визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779 (далі – Положення).

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу, який містить прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, місце народження, місце проживання (країна, область, район, населений пункт).

Замість втраченого або викраденого документа (у т.ч. паспорта громадянина України) оформляється та видається новий документ.

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну відомостей, які вносяться до облікових даних платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою №5ДР.

Таким чином, при втраті документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі з одночасною втратою паспорта громадянина України, фізичній особі для отримання такого документа необхідно:

- отримати в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;

- звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування та пред’явити новий паспорт;

- при необхідності подати заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою №5ДР.

13.09.2017

Рахунки для сплати податків

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що банківські реквізити для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів до бюджету визначаються Державним казначейством України і повідомляються територіальному органу ДФС, а тому для їх отримання платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу ДФС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

Крім того, платник податків може дізнатись про банківські реквізити на субсайтах територіальних органів ДФС та субсайті Офісу великих платників податків ДФС в розділі «Бюджетні рахунки», в яких розміщено реквізити рахунків Державного та місцевих бюджетів за всіма видами податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів в розрізі районів. Перейти до відповідних розділів можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС, натиснувши посилання «Бюджетні рахунки».

12.09.2017

На Тернопільщині майже 2 тис. найманих працівників запрацювали офіційно

Працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області з початку року з метою забезпечення контролю за суб’єктами господарювання, вжиття заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення під час проведених камеральних перевірок і індивідуальних співбесід з суб’єктами господарської діяльності виявили не облікованих найманих працівників. В результаті проведених заходів роботодавці з 1989 громадянами оформили трудові договори, а бюджет отримав 1 млн 268,6 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1 млн 573,2 тис. грн єдиного соціального внеску.

Також з початку року працівники територіальних органів ДФС області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 34 підприємств, що допустили заборгованість із виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи по 33 підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати в сумі понад 3,8 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – в сумі 817,8 тис. грн, з єдиного соціального внеску – в сумі 651,7 тис. гривень. Також проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 102 підприємств, за наслідками якої 100 підприємств погасили заборгованість із заробітної плати в сумі 3 млн 389,6 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб – в сумі 1 млн 789,7 тис. грн та 2 млн 837,9 тис. грн ЄСВ.

Крім цього, працівники органів ДФС Тернопільщини спільно з органами місцевої влади здійснюють контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. У січні-серпні цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 264 підприємств, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 238 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 545,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 711,4 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Крім того, проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань по 644 підприємствах та організаціях області. За наслідками проведеної роботи 605 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати, відтак до бюджету надійшло 2 млн 190,3 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 2 млн 793,9 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

12.09.2017

Довідка про доходи та період для її надання

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Статтею 20 Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Пунктом 177.5 ст. 177 та п. 296. 4 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що фізичні особи – підприємці (далі - ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси.

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п.п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Відзначимо, що облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Враховуючи викладене, ФОП може отримати за письмовим зверненням в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси довідки про доходи на підставі поданої податкової декларації за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначений у заяві.

При припиненні підприємницької діяльності ФОП термін збігу зберігання облікових справ у контролюючому органі становить 5 років.

12.09.2017

Книги обліку доходів і витрат підприємця на загальній системі оподаткування: відповідальність за неналежне ведення

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги та її порядок заповнення затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481.

Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) (абз. 3 п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Згідно зі ст. 20 Закону до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, якщо перевіркою фізичної особи – підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, встановлюється порушення щодо неналежного ведення Книги обліку доходів та витрат, то такий суб’єкт господарювання притягується до адміністративної відповідальності, а також до нього застосовуються фінансові санкції.

11.09.2017

На розвиток армії – 118,3 млн грн від платників Тернопільщини

З початку року платники Тернопільської області забезпечили до бюджету 118,3 млн грн військового збору. Це становить 112,6% прогнозного показника. Порівняно з січнем-серпнем минулого року сплата зросла на 31,6 млн гривень.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

11.09.2017

Сервіс «Електронний кабінет платника»: укладаємо договір про визнання електронних документів

ДФС України забезпечує функціонування «Електронного кабінету платника» (далі – ЕКП), вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua з використанням електронно-цифрового підпису Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для входу до приватної частини особистого кабінету необхідно перейти за вкладкою «Вхід до особистого кабінету». Далі необхідно обрати особистий електронний ключ, вибравши відповідний файл з електронного носія, в головному меню ЕКП обрати розділ «Ведення звітності» - «Тип форми» - «Запити» - «Створити запит» - «Договір».

Договір підписується електронними цифровими підписами (далі – ЕЦП) посадових осіб платника податків - юридичної особи або фізичної особи - підприємця і ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки (за наявності), та надсилається електронною поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Контролюючий орган, де зареєстрований платник, звіряє реквізити, вказані у Договорі, з реєстраційними даними платника податків в контролюючому органі. При невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору.

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається контролюючими органами на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних контролюючого органу є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Підтвердження передачі податкових документів в електронному вигляді до контролюючого органу платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи» приватної частини особистого кабінету.

Платником укладається один Договір з контролюючим органом за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого контролюючого органу, в якому такий платник перебуває на обліку.

11.09.2017

Незалежна професійна діяльність припинена: час для заключної звітності

Відповідно до абзацу першого п. п. 2 п. 11.22 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою №8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою №6-ОПП.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п. п. 4 п. 11.22 розділу ХI Порядку №1588).

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених ПКУ.

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, при припиненні подає декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним.

11.09.2017

Суми «овердрафту»: що необхідно знати про перерахунок

Відповідно до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, складовою формули, що визначає суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник SОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ.

Пунктом 13 Порядку №569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Показник SОвердрафт підлягає автоматичному перерахунку щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником-сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

08.09.2017

На засіданні Громадської ради при ГУ ДФС Тернопільщини обговорили нюанси блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

Вчора, 7 вересня, у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області відбулося чергове засідання Громадської ради.

Як відомо, з 1 липня 2017 року в повноцінному режимі запрацювала система моніторингу оцінки ризиків, що дає можливість призупинення реєстрації ризикових податкових накладних. У зв’язку із цим нововведенням на сьогоднішній день у підприємницькому середовищі найбільш гостро звучить питання блокування реєстрації податкових накладних.

Враховуючи цю ситуацію, учасники вважали за доцільне розглянути на засіданні Громадської ради при ГУ ДФС у Тернопільській області та обговорити питання впровадження Автоматизованої системи моніторингу оцінки ступеня ризиків, реєстрації та блокування податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Про практику застосування системи, загальні проблемні питання у реєстрації податкових накладних і їх блокування розповіла начальник управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Тернопільській області Наталя Волошинович.

Відповідно до порядку денного присутні обговорили також інші питання. Зокрема, щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій підприємцями – платниками єдиного податку I-III груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, розповів заступник начальника управління аудиту – начальник відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями ГУ ДФС у Тернопільській області Андрій Вегера. Про наявність підстав для проведення перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами присутніх ознайомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Роман Савка.

«Ви вкотре довели свою небайдужість та активну громадську позицію у вирішенні нагальних проблем бізнесу Тернопільщини. Дякую кожному з учасників сьогоднішнього засідання за змістовну та продуктивну роботу», - підсумував зустріч голова Громадської ради при ГУ ДФС в області Михайло Лучко.

Ще фото

08.09.2017

Тернопільщина: надходження податку на прибуток склали 114,9 млн гривень

Впродовж січня-серпня платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 114,9 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 102,2 млн грн, місцевих бюджетів – 12,7 млн гривень. Індикативний показник виконано на 130,7%.

Зокрема, у серпні сплачено 31 млн грн податку на прибуток, що становить 163,1% виконання прогнозного показника.

До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 6 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, в тому числі у серпні надійшло майже 1,4 млн грн цього платежу.

08.09.2017

Якщо планова перевірка підприємця проводиться на території контролерів

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395.

Документальні планова та позапланова перевірки можуть бути як виїзними, так і невиїзними.

Органи державної податкової служби можуть також запрошувати платників податків для проведення перевірки дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, до органу державної податкової служби. Документальна перевірка може проводитися у приміщенні податкового органу за бажанням платника податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються платникам податків рекомендованими листами з повідомленням про вручення або особисто вручаються платникам податків або їх законним чи уповноваженим представникам, в яких зазначаються підстави запрошення, час і дата, на яку запрошується платник податків (представник платника податків), а також місцезнаходження проведення перевірки.

Перед початком проведення документальної перевірки діяльності платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, зобов’язана прийняти надані платником податків оригінали документів, пов’язаних із провадженням діяльності за період, що перевіряється.

Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником податків за власним бажанням.

Опис наданих для перевірки документів складається у двох примірниках особисто платником податків у присутності посадової особи, відповідальної за проведення перевірки. В описі в обов’язковому порядку зазначається кожний переданий документ із вказанням його найменування, номера та дати видачі. При наявності значної кількості однотипних документів, наприклад накладних на придбання товару, в описі допускається запис із зазначенням назви однотипних документів (накладна), їх кількості, за який період діяльності вони надані та кількості аркушів.

В кінці опису платником податків повинно бути зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов’язані із провадженням діяльності, відсутні.

Посадова особа, яка здійснює перевірку, ознайомившись із наданими для перевірки документами, перевіривши їх наявність за описом, робить у ньому запис про прийняття для проведення документальної перевірки документів, пов’язаних із провадженням діяльності, зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.

При відмові платника податків або його законних представників від особистого складання опису такий опис складається посадовою особою, відповідальною за проведення перевірки, у присутності платника податків. При цьому цей факт зазначається в акті перевірки.

Один примірник опису додається до матеріалів перевірки, інший залишається у платника податків.

Після закінчення перевірки посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, повертає платнику податків документи за описом. Платник податків на першому примірнику опису, що додається до акта перевірки, вчиняє запис: «Документи після завершення проведення перевірки отримано в повному обсязі», зазначає дату їх отримання та ставить особистий підпис.

Якщо посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до органу державної податкової служби, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків або його законних представників).

Якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за 3 дні до дня її завершення або коли надіслані документи надійшли до органу ДПС менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст.82 ПКУ (документальної планової - не більш як на 5, а документальної позапланової - не більш як на 2 роб. дні).

08.09.2017

Коли уточнюємо податкове зобов’язання на збільшення

Відповідно до ст. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі – Порядок №569).

Зокрема, п. 20 Порядку №569 передбачено, що при поданні платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються, зокрема, суми податку, що підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

При цьому, п. 25 Порядку №569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

Отже, при поданні уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, платники податку повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

При цьому, сума штрафних санкцій та пені при поданні уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

08.09.2017

Довідник типів об'єктів оподаткування для подання форми №20-ОПП оновлено

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що станом на 04.09.2017 ДФС України оприлюднено новий довідник типів об’єктів оподаткування. Оновлену інформацію можна знайти на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Довідники» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.

Нагадаємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

05.09.2017

Платники Тернопільщини спрямували до бюджету понад 3 млрд гривень У січні-серпні цього року до зведеного бюджету суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 3 млрд 12,9 млн грн податків і зборів. Це на 822,9 млн грн або на 37,6% більше, ніж за відповідний період минулого року. Індикативний показник виконано на 108,9%, додатково надійшло 247,3 млн гривень. Зокрема, у серпні внесок платників Тернопільщини склав 479,2 млн грн платежів, що на 107,5 млн грн або на 28,9% більше, ніж у минулорічному серпні. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, така позитивна динаміка зберігається завдяки сумлінності суб’єктів підприємництва.

Прогнозні показники з надходжень до державного бюджету забезпечено на 104% і фактичні надходження склали 1 млрд 222,9 млн грн. Порівняно з січнем-серпнем минулого року надходження зросли на 343,1 млн грн або у 1,4 рази. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 504 млн грн податку на додану вартість, 102,2 млн грн податку на прибуток, 27,2 млн грн акцизного податку.

Місцеві бюджети з початку року отримали 1 млрд 790,1 млн гривень, що на 199,7 млн грн більше від очікуваного. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст коштів на 479,8 млн грн або на 36,6%. Зокрема, сплачено 1 млрд 155,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 260,5 млн грн єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, 81,8 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

05.09.2017

Застосування ставки нуль відсотків: критерії для обов’язкового виконання

На період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

05.09.2017

Помилка у декількох податкових накладних: як нараховують штраф? Згідно з п. 120 прим. 1.3 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити помилки.

Отже, при виявленні контролюючим органом помилок, допущених продавцем товарів/послуг під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, нараховується штраф в розмірі 170 гривень за кожну податкову накладну.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків - продавцем зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.3 ст. 120 прим. 1 ПКУ помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу у розмірах від 10 до 100 відсотків суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, залежно від кількості днів протермінування невиправлення помилок.

05.09.2017

Коли ревізор вимагає документи за період, який вже було перевірено

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. п. 20.1.4 та п. п. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 ПКУ контролюючі органи мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, контролюючий орган має право вимагати від платника податків первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з урахуванням термінів їх зберігання, передбачених ПКУ та Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, в т.ч. за період, який вже було перевірено контролюючими органами.

04.09.2017

Понад 3,6 млн гривень – результат співпраці Тернопільської митниці із зарубіжними колегами

З початку цього року працівники Тернопільської митниці ДФС з метою перевірки законності здійснення суб’єктами зовнішньоекономічних операцій в зоні діяльності митниці до митних органів іноземних держав направили чотири запити.

Водночас отримано 6 відповідей від митних органів іноземних держав на запити, надіслані у попередні періоди.

Як зазначила начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, за результатами опрацювання отриманих відповідей, митницею складено 48 протоколів про порушення митних правил на суму 3 млн 632,8 тис. гривень.

04.09.2017

Алкогольні напої з 9 вересня зростуть у ціні

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з 9 вересня набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №634 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», якою підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.

Наприклад, горілка 0,5 літра міцністю 40% становить 69,78 грн, а буде вартувати 79,55 грн. Коньяк 5* 0,5 літра з 119,90 зросте до 138,52 гривень, а шампанське з 69,90 до 79,19 гривень.

04.09.2017

Незалежна професійна діяльність: строки для звітності та сплати Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п.178.4 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подають до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених ПКУ.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п.178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (пп.179.7.ст.179 ПКУ).

04.09.2017

Подайте заяву, щоб стати „спрощенцем” з четвертого кварталу Останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 жовтня 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік – 15 вересня 2017 року (пп. 298.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Відзначимо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

01.09.2017

Привітання начальника ГУ ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата з Днем підприємця

Шановні підприємці Тернопільщини!

У день Вашого професійного свята – Дня підприємця прийміть найщиріші вітання та побажання успіхів у бізнесі.

Ваша діяльність відіграє неоціненну роль у здійсненні економічних реформ, вирішенні соціально-економічних проблем не лише області, але й держави в цілому. Нехай кожна започаткована справа буде вдалою і успішною. Щастя, благополуччя витримки, оптимізму і невичерпної наснаги у праці Вам.

З повагою

начальникГоловного управління

ДФС у Тернопільській області І.Ю.Комендат

01.09.2017

До підшефних – з щирими вітаннями із Першовереснем

Вишиванки, квіти, повітряні кульки та подарунки – так у Теребовлянському навчально-реабілітаційному центрі святкують 1 вересня. Навчальний заклад наповнився дитячим сміхом, а вчителі радо зустрічали святково одягнених, усміхнених школярів, які сповнені сил та бажанням здобувати нові знання.

Традиційно лінійка розпочалася із внесенням Державного Прапора України. Під гучні оплески школа зустріла першокласників та майбутніх випускників 13 класу, які після завершення навчання отримають атестат про повну середню школу та свідоцтво про присвоєння робітничої професії.

Дійство минуло традиційно: музичні вітання дітей; промови педагогів та гостей свята; перший дзвоник та перші уроки. Також на свято завітала представник від керівництва Головного управління ДФС у Тернопільській області голова Тернопільської обласної Ради Всеукраїнської професійної спілки працівників органів ДФС Оксана Наконечна. «Нехай цей навчальний рік відкриє перед вами нові горизонти пізнання себе та світу. Бажаю усім вам отримувати від шкільного життя найкращі емоції та найкорисніші знання! Ми будемо пишатися вами від усього серця! Вітаємо вас із початком шкільного шляху! Хай вам щастить», – привітала школярів від імені керівництва ГУ ДФС в області Оксана Наконечна.

В свою чергу, директор закладу Марія Кацан вручила подяку колективу Головного управління ДФС у Тернопільській області за вагомий внесок у покращення матеріально-побутових умов проживання дітей з особливими освітніми потребами Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру, що стало приємною несподіванкою.

На завершення пролунав перший дзвоник, який запросив усіх учнів за шкільні парти, де для них розпочнеться новий навчальний рік.

01.09.2017

На Тернопільщині за порушення торгівлі підакцизною продукцією застосовано фінансові санкції на суму понад 1,3 млн гривень

З початку року за результатами проведених працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Тернопільській області 104 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, застосовано фінансові санкції на суму понад 1,3 млн гривень.

Зокрема, під час перевірок встановлено 20 фактів роздрібної торгівлі алкогольними напоями особам, які не досягли 18 років, 15 – здійснення підприємцями торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, 17 – реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. У 28 випадках торгівля алкогольними напоями відбувалась за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у 7 – продаж тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також зафіксовано по чотири факти зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка і зберігання алкогольних напоїв з ознаками фальсифікації; по два факти заниження податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі та роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.

На підставі матеріалів перевірок також прийнято рішення про анулювання 214 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 163 – на право вроздріб торгувати цигарками. В тому числі за порушення вимог статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, анульовано 20 ліцензій, зокрема, 13 – за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, та 7 – за продаж неповнолітнім тютюнових виробів.

01.09.2017

Податкова знижка: готуємо для подання документи при переобладнанні транспортного засобу

Згідно з п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.10 №607. Після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані.

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

01.09.2017

Добові витрати на відрядження перевищили норму: відображаємо суму збільшення у формі 1ДФ

Згідно з п. п. «а» п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».

01.09.2017

Податкова соціальна пільга буде і при неповному робочому дні Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2240 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн х 1,4), у 2016 році – 1930 грн (1378 грн х 1,4), у 2015 році – 1710 грн (1218 грн х 1,4).

Тобто фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

31.08.2017

Зайві кошти на електронному рахунку: порядок повернення

Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (при поданні платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до декларації з ПДВ додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету».

31.08.2017

Неподаний або несвоєчасно поданий звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: розмір штрафу

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та річну фінансову звітність.

Документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку є податковою декларацією, розрахунком, звітом (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Отже, за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання до контролюючих органів Звіту застосовується штраф у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

31.08.2017

Коли упущено реєстрацію платника ПДВ

Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

При обов’язковій реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

30.08.2017

Бізнес Тернопільщини може звертатись за консультацією

З початку дії системи блокування податкових накладних/розрахунків коригування призупинено реєстрацію 3141 податкової накладної/розрахунку коригування на суму 66,4 млн грн ПДВ, в тому числі 214 податкових накладних сільськогосподарських товаровиробників на суму 37,9 млн грн.

Суб’єктами господарювання подано 1443 повідомлення на розблокування податкових накладних/розрахунків коригування на 43,3 млн грн ПДВ, з яких 124 – по сільськогосподарських товаровиробниках на суму 24,8 млн грн.

Розглянуто комісією ДФС України 1124 податкових повідомлення по податкових накладних/розрахунках коригування на 33,9 млн грн, в тому числі 97 - по сільськогосподарських товаровиробниках на 16,7 млн грн.

Нагадаємо, що отримати консультацію щодо проблем блокування податкових накладних/розрахунків коригування можна за телефонами, розміщеними на сайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області. Також платники мають можливість щовівторка та щочетверга з 11.00 до 12.00 год. обговорити проблемні питання щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з фахівцями Головного управління ДФС області за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1.

30.08.2017

Чи стане експорт пального причиною для реєстрації платником акцизу? Відповідно до п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

При цьому згідно з п. п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України віднесено до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

Таким чином, суб’єкт господарювання (в т.ч. виробник), що здійснює експорт пального, не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.

30.08.2017

Податкові пільги зобов’язують платників на подання Звіту про суми податкових пільг Відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України суми податку та збору не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок) та Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).

Порядком визначено, що Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.

Звіт заповнюється відповідно до Порядку, зокрема, у графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» Звіту зазначаються код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою.

Суб’єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, в якому зазначає код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, затверджених Державною фіскальною службою України (далі – Довідники).

При поданні Звіту:

- за дванадцять календарних місяців минулого року використовуються Довідники пільг станом на 01 січня поточного року;

- за три календарних місяці поточного року – Довідники пільг станом на 01 квітня поточного року;

- за шість календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 липня поточного року;

- за дев’ять календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 жовтня поточного року.

30.08.2017

Повідомлення за формою №20-ОПП: коли відсутній у довіднику тип об’єкта оподаткування

Заповнення розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на офіційному сайті ДФС України та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити при наявності) заповнюється, якщо об’єкт оподаткування обліковується з найменуванням. При наявності декількох однакових типів об’єктів оподаткування, у яких відсутнє найменування, у цій графі можна зазначити інвентарний номер об’єкта.

Якщо однотипні об’єкти оподаткування розташовані за різним місцезнаходженням, то їх необхідно зазначати як окремі об’єкти оподаткування.

Підпунктом 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено поняття «об’єкти житлової нерухомості», це, зокрема, будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.

До об’єктів нежитлової нерухомості відносять будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі.

Оскільки типи об’єктів оподаткування «Приміщення» та «Нежитлове приміщення» є узагальненими, тому при заповненні повідомлення за формою №20-ОПП, у якому вказується об’єкт житлової (нежитлової) нерухомості, із довідника необхідно обрати той тип об’єкта оподаткування, який за своїм функціональним призначенням найбільш відповідає поняттю, визначеному названими статтями ПКУ.

Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою №20-ОПП.

28.08.2017

Платники адресували ДФС Тернопільщини 29 інформаційних запитів Впродовж семи місяців цього року до територіальних органів ДФС Тернопільської області надійшло 29 інформаційних запитів.

Із загальної кількості отриманих інформаційних запитів до ГУ ДФС в області надійшло 16 запитів (55,2%), Тернопільської об’єднаної ДПІ (9 запитів), Кременецької (3 запити) та Чортківської ОДПІ (1 запит).

Поштою надійшло 14 запитів, а 15 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 15 громадян, 10 юридичних осіб, 2 об’єднання громадян без статусу юридичної особи та 2 запити від представників засобів масової інформації.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися доходами та сплаченими сумами податків інших громадян, кількістю створених Центрів обслуговування платників і кількістю наданих ними адміністративних послуг, інформацією про проведені перевірки суб’єктів господарювання.

За результатами розгляду фахівці органів ДФС області надали вичерпні відповіді на 17 запитів, ще по 10 відмовили у наданні інформації, а ще два запити надіслали належним розпорядникам інформації.

28.08.2017

Коли не під силу сплата податкового зобов’язання чи боргу

Відповідно до п. 100.8. ст. 100 Податкового кодексу (далі – ПКУ) рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Згідно з п. 100.9 ст. 100 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить один мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

28.08.2017

Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, необхідно заповнювати щоразу

Відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Критерії), платник податку при отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

Тобто при отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно щоразу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

28.08.2017

Навчання дружини - право чоловіка на податкову знижку

Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, з метою використання права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім’ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.

23.08.2017

Працівники ДФС Тернопільщини взяли участь в урочистостях до Дня Державного Прапора України

Напередодні Дня Незалежності своєї держави українці відзначають ще одне державне свято – День Державного Прапора України. Під цим знаменом наш народ ішов до проголошення самостійної України. Державний прапор є одним із основних символів нашої держави, її гордістю. Він є втіленням національної єдності, честі та гідності, історії та сьогодення. Ми щиро радіємо, коли український прапор здіймається над спортивними п’єдесталами, горді бачити його серед стягів найвпливовіших держав світу на міжнародних самітах та конференціях.

Відтак сьогодні біля пам’ятника Незалежності на Театральному майдані Тернополя відбулася церемонія підняття прапора України.

У заході взяли участь голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна, голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук та Тернопільський міський голова Сергій Надал, в.о. начальника Головного управління ДФС в області Марія Мельник та начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович, а також представники релігійних конфесій, правоохоронних органів, громадських організацій, жителі та гості міста.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять тих, хто віддав життя за незалежність України, та тих, хто поліг боронячи цілісність та недоторканність держави у дні сьогодення.

Також з нагоди 26-ї річниці Незалежності України відбулось покладання квітів до пам’ятників та пам’ятних знаків ідейних борців за волю і гідність своєї нації, великих синів і дочок України – Степана Бандери, Тараса Шевченка, Ярослава Стецька, Ярослави Стецько, В’ячеслава Чорновола, Героїв Небесної Сотні та учасників АТО.

Ще фото

23.08.2017

З нагоди Дня Незалежності України медалями, грамотами і подяками відзначили працівників фіскальної служби Тернопільщини

Напередодні Дня Незалежності України в.о начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Марія Мельник урочисто привітала працівників територіальних фіскальних органів Тернопільщини із національним святом.

«Сьогодні, у складні часи війни та економічної нестабільності, ми, як ніколи, повинні розуміти важливість злагодженої роботи всього нашого колективу. Навіть не зважаючи на чергові реорганізації служби, скорочення ми повинні пам’ятати, що від нас залежить не тільки фінансова безпека області та країни, а отже – і робота підприємств, забезпечення соціальних гарантій, а й стабільний розвиток бізнесу та залучення інвестицій в економіку. Тому дякую кожному з вас за сумлінну працю», – наголосила Марія Мельник.

Під час заходу в особливий спосіб згадали про працівників колективу Головного управління ДФС в області, які служили і сьогодні несуть службу в зоні проведення АТО. Відтак відзнаками Президента України «За участь в Антитерористичній операції» нагороджено трьох працівників: підполковника податкової міліції Сергія Перуна, підполковника податкової міліції Вадима Пінькаса, Володимира Баранова.

Окрім цього, присвоєнням дострокових звань, грамотами і подяками за плідну працю за бездоганну службу відзначили кращих працівників колективу Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Марія Мельник побажала присутнім та їх родинам сили і наснаги, добра, перемог і здобутків, щоб потужне джерело незламного оптимізму та їх творча будівнича енергія завжди були прикладом служіння Україні.

До слова, з нагоди свята працівники Головного управління ДФС одягнули традиційне національне вбрання – вишиті сорочки та сукні.

Ще фото

23.08.2017

Найвищу українську вершину підкорили працівники фіскальної служби Тернопільщини До найзнаменнішого свята України – Дня Незалежності працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області підкорили Говерлу.

Того серпневого дня світило сонце... Особливий клімат, який дарують ліси, приємне, прохолодне і чисте-чисте повітря - все сприяло сходженню.

На гору одночасно піднялися понад два десятки працівників фіскального відомства, чим встановили власний рекорд з наймасовішого підкорення Говерли.

Для більшості це сходження було першим у житті, а частина мандрівників уже неодноразово підкорювала карпатську вершину і ділилась своїм досвідом із новачками. Ті ж, у свою чергу, не втомлювались фіксувати кожен крок до вершини на фотокамери.

Впродовж трьох годин підйому перед працівниками відкривались неймовірні гірські краєвиди. І от нарешті вона, така омріяна, найвища гірська точка України. З вигуками «Слава Україні!» підкорювачі колективно, забувши про біль та втому від пройденого шляху, зійшли на вершину та розгорнули прапор України.

Як зізналися учасники сходження, підйом на Говерлу став нагадуванням, що будь-яку вершину в житті можна підкорити. Головне – докласти зусилля.

Сходження відбулося за сприяння голови Тернопільської обласної Ради Всеукраїнської професійної спілки працівників органів ДФС Оксани Наконечної, яка власне й організувала цю поїздку.

23.08.2017

Коли призупинена реєстрація податкової накладної

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що починаючи з 1 липня 2017 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник податку при отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

23.08.2017

Коли призупинена реєстрація податкової накладної

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що починаючи з 1 липня 2017 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник податку при отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

22.08.2017

Найчастіше у Центри обслуговування платників Тернопільщини звертаються за реєстраційним номером облікової картки платника податків

Впродовж семи місяців цього року Центри обслуговування платників при об’єднаних державних інспекціях і їх відділеннях відвідали 262 485 платників податків Тернопільщини, яким надано 62 223 адміністративні послуги.

Із загальної кількості 44,7%, а це 27822 адміністративні послуги, надано Тернопільською ОДПІ, Бучацькою ОДПІ – 13 550 (21,8%), Кременецькою ОДПІ – 9 411 (15,1%), Чортківською ОДПІ – 8 308 (13,4%), ГУ ДФС в області – 3 132 (5%).

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана 34 669 фізичним особам або 55,7%. Також значну кількість послуг надано з реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 5 483 (8,8%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 5 353 (8,6%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 4 257 (6,8%), реєстрації платників єдиного податку – 4 078 (6,6%).

За безкоштовними посиленими сертифікатами відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадян з початку року до працівників сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України звернулися 5 591 платник податків.

У залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор-онлайн». У вівторок та четвер проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. Такою послугою у січні-липні скористалися 79 платників податків.

22.08.2017

Загальна система оподаткування: яку суму витрат на оплату праці найманих працівників включають до складу витрат підприємця?

Відповідно до п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Згідно з п. п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та ЄВ, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи та у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу сум ПДФО та ЄВ, які справляються за рахунок доходу найманої особи.

При цьому слід врахувати, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ЄВ з найманих працівників не утримується.

Таким чином, до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

22.08.2017

Нова форма для звітування платниками податку на прибуток, що застосовують ставку нуль відсотків

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з 15 серпня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592, якою затверджені:

- Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку (далі – Порядок);

- форма спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок регулює питання переходу суб’єктів господарювання – платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, і мають право застосовувати ставку податку 0%, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений ПКУ для річного звітного (податкового) періоду.

22.08.2017

Позитивні рішення по податкових накладних – за умови подання документів виключно в електронній формі

Державна фіскальна служба України повідомила, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567», внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – наказ №567).

У новій редакції викладено, а саме:

"1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);".

Також внесені зміни до вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якого передбачено, що платник податків надає письмові пояснення та копії документів, зазначені виключно в електронному вигляді.

Про це йдеться у листі ДФС України від 17.08.2017 №22042/7/99-99-07-05-02-17 «Про інформування платників».

21.08.2017

Тернопільщина: майже половина усього імпорту – з Польщі

У січні-липні працівники Тернопільської митниці ДФС оформили 16509 митних декларацій, в тому числі 10584 – імпортні, 5923 – експортні декларації та дві оформлено в митному режимі транзит. Це на 36% більше за сім місяців минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді.

Загальний товарообіг у січні-липні цього року склав 370,5 млн дол. США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 23%. Зокрема, імпортовано товарів на суму 193,8 млн дол. США, що більше на 29% від минулорічного показника. На 17% зросли обсяги експортних операцій і становлять 176,7 млн дол. США.

Станом на початок серпня на обліку у Тернопільській митниці ДФС перебувало 1340 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічні операції проводилися з торговельними партнерами із 80 країнами світу. Традиційно перші позиції займають Польща (53,1% від усього товарообігу), Німеччина (10,5%), Білорусь (4,4%), Італія (3,8%) та Нідерланди (2,8%)

У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в область надійшло з Польщі (47,3% від усього імпорту), Німеччини (18,1%), Італії (5%), Великобританії (4,5%), та Чехії (1,8%).

Експорт товарів (за вартістю) здійснювався до таких країн Європейського співтовариства, як Польща (58,1% від усього експорту), Нідерланди (2,9%), Німеччина (2,8%), та до таких країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, як Білорусь (11,8%) і Казахстан (2,5%).

Здебільшого експортували електроустаткування (43,3% від загальної частки експортованих товарів), м'ясо яловичини (9,9%), олію рослинного походження (5,5%), білкові речовини (казеїн технічний) (4,8%), продукти переробки овочів, плодів (сік яблучний концентрований) (4,7%), інші товари (31,8%).

А серед імпортованих товарів переважали електроустаткування (проводи та арматура ізольовані, радіотехнічні пристрої тощо) (32,7% від загальної частки імпортованих товарів), механічне обладнання (14,6%), транспортні засоби (13,7%), полімерні матеріали (10,6%), риба (3,8%) та інші товари (24,6%).

21.08.2017

Податкові накладні, реєстрацію яких не можна зупинити

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям (далі - Моніторинг) (п. 1 Критеріїв).

Відповідно до п. 5 Критеріїв усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема, відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають зазначеній ознаці, - така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають Моніторингу.

Тобто податкова накладна/розрахунок коригування, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування, не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.

21.08.2017

Чи оподаткують фінансову допомогу, яку повернули вчасно

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Враховуючи вищевикладене, сума поворотної фінансової допомоги, яка була повернута фізичній особі юридичною особою вчасно, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

21.08.2017

Тимчасово ввезені транспортні засоби громадянами-нерезедентами Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб і не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

У випадку перевищення встановленого строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України:

- не більше ніж на три доби до власників таких транспортних засобів застосовується попередження або накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн);

- більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб, а також вчинення даного правопорушення, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн);

- більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000).

Зокрема, з початку поточного року Тернопільською митницею ДФС складено 4 протоколи про порушення митних правил за статтею 481 Митного кодексу України стосовно порушення громадянами-нерезидентами, встановленого статтею 380 Митного кодексу України, строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України.

Водночас з метою попередження фактів порушення зобов’язань про зворотне вивезення транспортних засобів, а також виявлення схем незаконного ввезення, відчуження та користування транспортними засобами Тернопільською митницею ДФС підписаний спільний план взаємодії із Управлінням патрульної поліції у м. Тернополі, на підставі якого працівники даних відомств періодично здійснюють виїзди для проведення перевірки відсутності чи наявності митних правопорушень у громадян, що використовують транспортні засоби особистого користування, тимчасового ввезенні нерезидентами чи ввезені з метою транзиту через митну територію України резидентами.

Відтак за період дії даного плану взаємодії складено вже 6 протоколів про порушення митних правил стосовно перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів громадянами-нерезидентами та перевищення строків транзитних перевезень громадянами резидентами.

19.08.2017

Третина надісланих ГУ ДФС Тернопільщини звернень – про ухилення від сплати податків Протягом семи місяців цього року до органів ДФС у Тернопільській області надійшло 87 письмових звернень. Серед листів – 83 заяви та 4 скарги, колективних звернень не надходило.

Із загальної кількості отриманих письмових звернень найбільше (а це 44) надійшло ГУ ДФС в області, Тернопільській ОДПІ – 29 звернень, решта – Кременецькій і Бучацькій ОДПІ (відповідно 9 та 5 звернень).

Серед авторів письмових звернень є семеро пенсіонерів, підприємець, працівник бюджетної сфери, робітник, дві фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, а по 75 громадянах соціальний стан авторів звернень не визначено.

За тематикою 29 звернень (33,3%) стосувалися інформування про ухилення від сплати податків, адміністрування загальнодержавних податків – 17 звернень (19,5%), контрольно-перевірочної роботи – 19 звернень (21,8%) тощо.

Із усіх отриманих письмових звернень розглянуто у встановлений законом термін 85 звернень, ще 2 звернення перебувають на виконанні, термін розгляду по яких не настав. За результатами розгляду 44 звернення вирішено позитивно, надано роз’яснення по 12 зверненнях, 6 перенаправлено за належністю, 18 звернень не підлягали розгляду, ще два звернення повернуто авторам, а по трьох надано відмову.

19.08.2017

Щоб правильно заповнити декларацію «спрощенця» третьої групи юридичної особи Форма податкової декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – податкова декларація), якою передбачено поле 4 «Код виду економічної діяльності (КВЕД)».

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі – Наказ №457).

Абзацом другим розд.1 Наказу №457 визначено, що основним призначенням Класифікації видів економічної діяльності є визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг.

Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Крім того, згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Отже, у полі 4 податкової декларації «Код виду економічної діяльності (КВЕД)» відображається код основного виду економічної діяльності підприємства відповідно до реєстраційних документів.

19.08.2017

Податкова накладна з «віком» до 365 днів. Яким чином відобразити у кредиті? Відповідно до 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Отже, суми ПДВ відображені у належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 365 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 365 календарних днів з дати їх складання шляхом відображення сум податку у розділі ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Водночас п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ) він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації.

Таким чином, суми ПДВ відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому таку податкову накладну було складено (якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН), або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН (якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну), з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто за умови, що з дати складання податкової накладної не минуло 1095 днів.

19.08.2017

Зміни для фізичних осіб - платників податків

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).

Наказом №591 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Порядок поширюється на фізичних осіб - платників податків, які отримують доходи та відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.

Крім того, Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу».

18.08.2017

Семінар за кордоном: чи доведеться роботодавцю заплатити ПДФО Кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2017 році – 9600 грн за кожний місяць навчання, та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника). При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях то варто врахувати наступне. Якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сплачена юридичною особою (роботодавцем) сума за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

18.08.2017

Готівка більше 10 тисяч євро: ввезення та вивезення резидентом При вивезенні фізичною особою-резидентом готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ця особа під час митного проходження має надати митним органам:

- заяву на видачу готівки або довідку банку у довільній формі про зняття готівки з рахунку;

- документи про здійснення валютно-обмінної операції.

Документами, які підтверджують здійснення валютно-обмінних операцій при переміщенні громадянами готівки через митний кордон України, є квитанція про здійснення валютно-обмінної операції, яка оформлюється банками, фінансовими установами під час здійснення (крім тих, що проводяться через платіжні пристрої) за формою, наведеною у додатку 3 до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року №502. Крім цього, при здійсненні банком, фінансовою установою купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні через платіжні пристрої, таким документом буде квитанція/чек банкомата.

При ввезенні в Україну фізичними особами-резидентами готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, фізична особа має надати відповідні документи країни, в якій були здійснені операції із зняття коштів з рахунку та здійснення валютно-обмінної операції (якщо така відбулася).

Відповідні роз’яснення надані у листі НБУ від 30.06.2017 №40-0005/45817, розміщеному на офіційному веб – порталі ДФС за адресою Головна>БАНЕР>Митне оформлення>В`їжджаючим в Україну>Ввезення валютних цінностей>лист НБУ від 30.06.2017 №40-0005/45817.

18.08.2017

На Тернопільщині консультують щодо відновлення реєстрації податкових накладних у зручний для платника спосіб

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з метою оперативного вирішення питань суб’єктів господарювання щодо відновлення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у Головному управлінні ДФС діє телефонна лінія. Платники можуть поспілкуватися в телефонному режимі за місцем здійснення діяльності. Телефони для довідок розміщені на субсайті Територіальних органів ДФС або за посиланням http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/306295.html.

Також в Головному управлінні ДФС в області створено Робочу групу, яка надає консультації платникам податків щодо проблемних питань відновлення реєстрації податкових накладних після їх блокування. Зустрічі з бізнесом проводяться щовівторка та щочетверга з 11.00 до 12.00 год. (901 кабінет). Попередній запис здійснюється за телефоном 43-46-33.

18.08.2017

На Тернопільщині в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 50,4 млн гривень

За сім місяців цього року завдяки дієвим заходам працівників Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг до зведеного бюджету в абсолютному значенні зменшено на 76,3 млн грн. Станом на 01.08.2017 він становив 256,8 млн гривень. До місцевих бюджетів сума податкового боргу складає 69,4 млн грн, який порівняно з початком року зменшився на 87,5 млн гривень.

За результатами роботи у липні забезпечено зменшення податкового боргу до зведеного бюджету на суму 18,3 млн гривень.

За сім місяців цього року в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету спрямовано 50,4 млн грн, в тому числі до державного – 29,6 млн гривень. Зокрема, у липні сплачено до зведеного бюджету 7,5 млн грн, з них до державного бюджету – 4,1 млн гривень.

17.08.2017

Бізнес Тернопільщини сплатив 83,8 млн грн податку на прибуток Впродовж січня-липня платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 83,8 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 74,3 млн грн, місцевих бюджетів – 9,5 млн гривень. Індикативний показник виконано на 121,7%.

До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 4,6 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Індикативний показник доходів загального фонду виконаний на 121%.

17.08.2017

Щоб від допомоги студента не втратити зайві кошти

Літо – пора не тільки для відпочинку, а й чудова нагода для отримання додаткового заробітку. Йдеться саме про студентів, Які можуть реалiзувати своє право на працю через складання трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою.

Нагадаємо, що трудовий договiр - це угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

А от оподаткування податком на доходи фізичних осіб заробітної плати працівників-студентів та утримання з неї соціальних внесків здійснюється на загальних підставах, тобто як і решти працівників установи. Єдиною особливістю є застосування до заробітку студентів податкової соціальної пільги (далі – ПСП).

Так, якщо студент денної форми навчання отримує стипендію (академічну, іменну чи соціальну) за рахунок коштів державного бюджету, то роботодавцеві при проведенні розрахунків із заробітної плати необхідно врахувати вимоги ч. 3 пп. 169.2.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), де зазначено, що ПСП не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії студентів, що виплачуються з бюджету. Якщо ж студент не отримує стипендії, то роботодавцеві при розрахунку заробітної плати слід застосовувати вимоги пп. «г» пп. 169.1.3 ПК, а саме врахувати, що платник податку (студент) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 %, тобто розмір ПСП для студента становитиме 1 200,00 грн за умови, що розмір заробітку не перевищує 2240 гривень.

17.08.2017

Для кого цьогорічна звітність буде за двома статусами

Державна фіскальна служба України в доповнення до листа від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» щодо звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації) повідомила.

Щодо порядку подання податкової звітності організаціями, які з 1 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то варто зазначити, що неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 ПКУ, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, така організація з 1 липня втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

Протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Більш детально про такі нюанси звітування йдеться у листі ДФС України від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 «Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями».

17.08.2017

Єдиний податок: реєстрація та витяг для юридичних осіб

Державна фіскальна служба України повідомила, що відповідно до норм статті 299 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

При відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

При відмові у реєстрації контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Разом з тим за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Про це йдеться у листі ДФС України від 14.08.2017 №21597/7/99-99-12-03-05-17 «Щодо єдиного податку з юридичних осіб».

16.08.2017

Лише електронний вигляд для Повідомлення для підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним

ДФС України повідомила, що для унеможливлення впливу людського фактору на процес приймання документів Міністерством фінансів України внесено зміни до діючого наказу, якими передбачено подання повідомлень та документів на підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним виключно в електронному вигляді.

Змінами також передбачено і додатковий контроль за операціями з нульовою ставкою та тими операціями, які звільнені від оподаткування. Це, у свою чергу, дозволить зупинити подальше використання схем фіктивного кредиту з ПДВ.

Загалом з початку дії системи моніторингу податкових накладних та станом на 16 серпня 2017 року комісією ДФС опрацьовано вже 900 повідомлень платників податків Тернопільщини, з яких по 731 повідомленню прийнято позитивне рішення та відмовлено по 169 повідомленнях.

Повідомляємо, що наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567» від 21.07.2017 №654 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» за 12 серпня 2017 року №150.

16.08.2017

Тернопільщина: від сплати єдиного податку бюджети отримали 220,7 млн гривень

Єдиний податок від малого підприємництва належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво зростають та поповнюють бюджети місцевих громад.

Загалом станом на початок серпня цього року на податковому обліку перебувають майже 27 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування. Зокрема, із 23355 фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі 4830 – платники першої групи, 12813 – платники другої групи та 5712 – платники третьої групи. Серед юридичних осіб 2889 платників єдиного податку третьої групи та 753 платників єдиного податку четвертої групи.

Загалом до місцевих бюджетів Тернопільщини від представників малого підприємництва надійшло 220,7 млн грн єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці сплатили 140,9 млн грн єдиного податку, а юридичні особи – 79,8 млн гривень.

16.08.2017

Уточнення даних по нерухомості - у прикладах від ДФС

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що ДФС України у зв’язку із численними запитами платників податків надає рекомендації щодо особливостей заповнення уточнюючих Податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при виникненні необхідності виправлення помилок, виявлених у раніше поданій декларації.

Приклади із заповнення уточнюючих декларацій - у листі від 04.08.2017 №20727/7/99-99-12-02-03-17 «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

16.08.2017

Кредиторська заборгованість: дохід при ліквідації платника єдиного податку

Відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Згідно із п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв’язку із ліквідацією юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком.

15.08.2017

На Тернопільщині підприємцям відшкодовано 249 млн грн ПДВ

У січні-липні цього року 64 суб’єкти господарювання Тернопільської області заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 248 млн гривень. Торік ця сума за відповідний період становила 132 млн гривень.

Станом на початок серпня цього року платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 249 млн грн ПДВ, тоді як минулого року ця сума становила 84 млн гривень.

За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 0,2 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість.

Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 40 млн гривень, з них 23 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 17 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Станом на початок серпня минулого року невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок становив 79 млн гривень.

Варто нагадати, що з 1 квітня 2017 року впроваджено Електронний реєстр автоматичного відшкодування ПДВ.

15.08.2017

Авто транзитом: щоб не перевищити строк перебування

Тернопільська митниця ДФС повідомляє, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Статтею 95 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту:

- 10 діб;

- 5 діб (при переміщенні в зоні діяльності однієї митниці).

При перевищенні строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів – від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби особа несе відповідальність, що визначена статтею 470 МКУ.

Зокрема, при перевищенні встановленого строку доставки:

- не більше ніж на одну добу – попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн);

- більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб, а також вчинення правопорушення особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення – накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн);

- більше ніж на десять діб, а також втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів – накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Відтак з початку 2017 року Тернопільською митницею ДФС складено 50 протоколів про порушення митних правил за статтею 470 МКУ стосовно порушення громадянами, встановленого статтею 95 МКУ, строку доставки транспортних засобів.

15.08.2017

Для розгляду скарги платника - 20-денний строк

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з п. 56.9 ст. 56 ПКУ керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 ст. 56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 ст. 56 ПКУ.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому п. 56.9 ст. 56 ПКУ.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

15.08.2017

Розрахунково-касове обслуговування - до витрат підприємця

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування.

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Враховуючи вищевикладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на фізичну особу – підприємця, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.

14.08.2017

Як працюватимуть Центри обслуговування платників у серпні

З метою організації якісного обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття податкової звітності та надання адміністративних послуг режим роботи Центрів обслуговування платників у святкові та вихідні дні буде таким:

19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;

25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування до 13 год. 00 хв;

24, 26, 27 серпня 2017 року – вихідні дні.

Нагадаємо, що з метою забезпечення комфортних умов платникам податків при органах ДФС Тернопільської області створено та функціонує 17 центрів обслуговування платників, у яких надаються адміністративні, консультаційні та інформаційні послуги, оперативно приймається податкова звітність та вхідна кореспонденція.

14.08.2017

Тернопільська митниця ДФС: результат протидії порушенням митних правил - 123 адмінпротоколи

Протягом семи місяців цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 123 адміністративних протоколи про порушення митних правил на загальну суму 4 млн 995,4 тис. грн. Вилучено предмети правопорушення у чотирьох справах попередньою вартістю 98,3 тис. гривень. Серед порушень – переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата, дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Митницею розглянуто 77 справ про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення до відповідальності винних осіб із застосуванням штрафів на загальну суму 2 млн 306,5 тис. гривень.

За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку у січні-липні від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до бюджету перераховано 283,5 тис. гривень.

До суду передано 37 справ на 4 млн 995,4 тис. гривень. Судом винесено 16 постанов про накладення стягнення на суму 2 млн 840,9 тис. грн, в тому числі із застосуванням конфіскації товарів.

14.08.2017

Розрахунок коригування на зменшення заблоковано: хто надасть пояснення або копії документів

При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

При зупиненні розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

14.08.2017

Послуги, що нададуть у Центрі обслуговування платників

Відповідно до абзацу першого п. 1 Примірного положення про Центр обслуговування платників, затвердженого наказом ДФС України від 20.05.2016 №458 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників» (далі – Положення), Центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється в органах Державної фіскальної служби України з метою виконання вимог Закону України від 06 вересня 2012 року №5203-VI «Про адміністративні послуги» та надання послуг і сервісів фізичним та юридичним особам, які звертаються за отриманням таких послуг (далі – суб’єкти звернень).

ЦОП – постійно діючий робочий орган ДФС, в якому надаються послуги структурними підрозділами ГУ ДФС, ДПІ та працівниками відділень, відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, вхідної кореспонденції та видачу ключів електронного цифрового підпису (абзац третій п. 1 Положення).

Пунктом 2 Положення визначено перелік послуг, які надаються суб’єктам звернень у ЦОП:

- адміністративні послуги;

- прийом та реєстрація вхідної кореспонденції;

- приймання звітності, поданої виключно на паперових носіях;

- приймання звітності, поданої на паперових носіях із додаванням копій, підготовлених на електронних носіях (електронні носії повертаються суб’єктам звернень після зчитування відповідних даних);

- усні консультації;

- видача ключів електронного цифрового підпису;

- доступ до електронних сервісів;

- доступ для роботи запитувачів із документами, що містять публічну інформацію;

- попередній запис громадян на особистий прийом;

- супутні послуги.

Пунктом 3 Положення передбачено, що структурні підрозділи територіальних органів ДФС залучені до роботи в ЦОП та відповідальні за надання послуг:

- обслуговування платників;

- податків і зборів з юридичних осіб;

- податків і зборів з фізичних осіб;

- погашення боргу;

- аудиту або підрозділ (спеціаліст), за яким закріплено функцію контролю за достовірністю декларування валютних цінностей, що знаходяться за кордоном і належать суб’єктам господарювання України;

- моніторингу доходів та обліково-звітних систем;

- матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;

- контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів;

- Акредитований центр сертифікації ключів ІДД ДФС.

Водночас п. 8 Положення визначає порядок надання супутніх послуг у ЦОП, а саме:

- у приміщеннях ЦОП можуть надаватися супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо);

- забороняється надання платних супутніх послуг органом ДФС у ЦОП;

- до супутніх послуг не належать надання консультацій, інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, та надання допомоги в їх заповненні;

- бланки декларації про майновий стан і доходи, а також бланки заяв та інших документів (надруковані типографським способом або роздруковані на принтері в ЦОП), необхідні для звернення щодо надання адміністративних послуг, мають безоплатно надаватись платникам в ЦОП.

14.08.2017

Умови для застосування РРО «спрощенцями»

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Технічно складні побутові товари – це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

11.08.2017

Платники Тернопільщини віддали з заробленого на армію 101,6 млн грн військового збору

З початку року платники Тернопільської області забезпечили до бюджету 101,6 млн грн військового збору. Це становить 111,9% прогнозного показника. Порівняно з січнем-липнем минулого року сплата зросла на 26,8 млн гривень.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% вiд об'єкту оподаткування.

11.08.2017

Чужі доходи на рахунку «спрощенця»

При помилковому переказі суми на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, банк-порушник зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. Якщо ні, то отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов’язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення.

Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

При своєчасному повідомленні банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Згідно з п. 292.13 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) дохід платника єдиного податку визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат, а саме: ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування.

При цьому, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при отриманні юридичною особою - платником єдиного податку помилкового переказу з вини банку та повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення, неналежний отримувач - юридична особа - платник єдиного податку:

- за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну та в одному податковому (звітному) періоді не включає зазначені суми до складу доходів;

- за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну, але в наступному податковому (звітному) періоді, включає зазначені суми до складу доходів податкового (звітного) періоду із здійсненням перерахунку доходів у наступному звітному періоді (у випадку отримання помилкового переказу за три або менше робочих дні до закінчення податкового (звітного) періоду).

11.08.2017

Коли у таксі застосовують РРО

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що згідно з п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Електронний таксометр - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону).

Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

11.08.2017

Нерухомість та землю виключено з об’єктів оподаткування

Державна фіскальна служба України з метою визначення єдиного підходу застосування норм п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.

Внесеними змінами до ПКУ з 15 квітня 2017 року встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території пунктів, які розташовані на лінії зіткнення.

Зокрема, на період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, з 1 січня 2017 року виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об’єкти:

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості;

- земельні ділянки.

Відповідно не виникав обов’язок платників щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до платників Податку на майно та Єдиного податку передбачені ст. 120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню.

Про це йдеться у листі ДФС України від 31.07.2017 №20172/7/99-99-12-02-03-17 «Про реалізацію Перехідних положень Податкового кодексу України».

10.08.2017

Тернопільська митниця ДФС з початку року забезпечила 68 млн грн на ремонт доріг В рамках реалізації експерименту, визначеного Прикінцевими та перехідними положеннями Бюджетного кодексу України, за результатами роботи Тернопільської митниці ДФС протягом січня-липня 2017 року кошти в сумі 68 мільйонів гривень зараховано до спеціального фонду Тернопільського обласного бюджету для фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування. Водночас у липні цього року на ремонт доріг акумульовано 1,4 мільйони гривень.

Загалом за результатами роботи митниці протягом 2017 року до спеціального фонду Тернопільського обласного бюджету на реконструкцію доріг очікуються надходження коштів в сумі 90-93 мільйонів гривень.

10.08.2017

Телефони для вирішення питань щодо відновлення реєстрації податкових накладних З початку дії системи блокування податкових накладних призупинено реєстрацію 1691 податкової накладної на суму 28,6 млн грн. Відмовлено в реєстрації 41 податкової накладної. В грошовому вимірі - це 600,6 тис грн податку на додану вартість.

В Головному управлінні ДФС області створена робоча група, яка збирається щодня і оперативно розглядає документи, надані платниками, у яких заблоковано реєстрацію податкових накладних, і приймає рішення.

Повідомляємо, що бізнес може звертатися до нас і ми допоможемо сформувати пакет документів, які необхідно надати для розблокування накладних.

Отож з метою оперативного вирішення питань суб’єктів господарювання щодо відновлення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в Головному управлінні ДФС діє телефонна лінія.

Бізнес Тернопільщини може звертатись за консультацією по даному питанню за номерами телефону:

Назва району

ПІБ відповідальної особи

Номер телефону

Бережанський р-н

м. Бережани

Бучацький р-н

Зборівський р-н

Козівський р-н

Монастириський р-н

Підгаєцький р-н

Теребовлянський р-н

Стельмах Надія Богданівна

(03544) 2-17-53

Збаразький р-н

Кременецький р-н

м. Кременець

Лановецький р-н

Підволочиський р-н

Шумський р-н

Бендасюк Марина Василівна

(03546) 2-16-48

Борщівський р-н

Гусятинський р-н

Заліщицький р-н

Чортківський р-н

м. Чортків

Ковбаснюк Марія Іванівна

(03552) 2-19-72

Тернопільський р-н

м. Тернопіль

Саванець Віктор Романович

43-46-24

10.08.2017

Облік безоплатно отриманих товарів у підприємця

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно з п. п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п. п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.

Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.

10.08.2017

Код бюджетної класифікації для сплати податку на нерухомість Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:

- 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

- 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».

Нагадаємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

Цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2016 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.

Так, податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

09.08.2017

На Тернопільщині 1970 найманих працівників запрацювали офіційно Працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області з початку року з метою забезпечення контролю за суб’єктами господарювання, вжиття заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення під час проведених камеральних перевірок і індивідуальних співбесід з суб’єктами господарської діяльності виявили не облікованих найманих працівників. В результаті проведених заходів роботодавці з 1970 громадянами оформили трудові договори, а бюджет отримав 1 млн 248,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1 млн 547,1 тис. грн єдиного соціального внеску.

Також з початку року працівники територіальних органів ДФС області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 33 підприємств, що допустили заборгованість із виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи по 32 підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати в сумі понад 2,4 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – в сумі 565 тис. грн, з єдиного соціального внеску – в сумі 562,8 тис. гривень. Також проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 89 підприємств, за наслідками якої 87 підприємств погасили заборгованість із заробітної плати в сумі 3 млн 187,1 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб – в сумі 1 млн 527,7 тис. грн та 2 млн 424,5 тис. грн ЄСВ.

Крім цього, працівники органів ДФС Тернопільщини спільно з органами місцевої влади здійснюють контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. У січні-липні цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 225 підприємства, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 205 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 498,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 662,7 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Крім того, проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань по 554 підприємствах та організаціях області. За наслідками проведеної роботи 514 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати, відтак до бюджету надійшло 1 млн 757,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 2 млн 186,3 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

09.08.2017

Блокування податкової накладної можна оскаржити

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що при зупиненні реєстрації податкової накладної платник має право протягом року подати повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Такі повідомлення комісія ДФС опрацьовує протягом 5 днів та надає висновки по кожному з них.

Якщо платник незгоден з прийнятим комісією рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

09.08.2017

Взірець для виправлення помилок в «авто» декларації

Згідно з п. п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Форма Податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (далі – Декларація).

Пункт 1 заголовної частини Декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: звітна, звітна нова, уточнююча.

У заголовній частині Декларації у рядку 01 «Звітна» проставляється відмітка «Х» у разі подання річної Декларації. У рядку 02 «Звітна нова» проставляється відмітка «Х», якщо в наданій раніше Декларації була допущена помилка і вона виправляється шляхом подання нової Декларації до настання граничного терміну її подання.

При уточненні податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) або за минулі роки у заголовній частині Декларації у рядку 03 «Уточнююча» проставляється відмітка «Х».

У графі «Порядковий номер за рік» Декларації зазначається номер послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних Декларацій.

Графа «починаючи з» Декларації заповнюється при поданні Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих при переході права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається місяць придбання або переходу права власності на транспортні засоби).

Графа «з урахуванням уточнень з» Декларації заповнюється при уточненні податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

У рядку 6 табличної частини Декларації вказується сума значень (усього) колонок 9-12 рядків 1-5 Декларації.

При цьому рядки 7–11 табличної частини Декларації при уточненні податкових зобов’язань протягом року заповнюються наступним чином:

- у рядку 7 зазначається нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої Декларації. Значення береться з рядка 6 Декларації, що уточнюється;

- у рядку 8 заповнюється збільшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників. Вказується позитивне значення розрахунку: рядок 6 – рядок 7;

- у рядку 9 наводиться розмір заниження (недоплата) податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати;

- у рядку 10 відображається розмір зменшення податкового зобов’язання в результаті уточнення показників. Вказується позитивне значення розрахунку:

- рядок 7 – рядок 6;

- у рядку 11 наводиться розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими на момент подання уточнюючої Декларації минув термін сплати.

Сума штрафу нараховується платником самостійно відповідно до п. п. «а» або п. п. «б» п. 50.1 ст. 50 ПКУ (3 або 5 відсотків від суми недоплати) та відображається у рядку 12 Декларації.

Сума пені нараховується платником податків самостійно відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ та відображається у рядку 13 Декларації.

09.08.2017

Чи дозволить нульовий статутний капітал засновника зареєструвати платником єдиного податку

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ.

Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з п. п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100 відсотків.

Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

08.08.2017

З початку року Тернопільська митниця ДФС поповнила бюджет країни на 692,6 мільйонів гривень

Впродовж січня-липня цього року Тернопільською митницею ДФС до бюджету перераховано 692,6 млн гривень. Це на 253,6 млн грн більше або 58% порівняно з відповідним періодом минулого року.

У розрізі видів податків найбільше надійшло від сплати податку на додану вартість – 585,1 млн грн (приріст до минулого року склав 45%). Також сплачено 85,4 млн грн мита (+51,1 млн грн); 20,7 млн грн акцизного податку (+19 млн грн); 1,5 млн грн плати за здійснення митних формальностей та інших платежів (+0,5 млн грн).

Серед товарів, при митному оформленні яких сплачено найбільше податків, були легкові автомобілі товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД (сплачено 111 млн грн, що у 58 разів більше, ніж торік); сідельні тягачі товарної позиції 8701 (сплачено 58,6 млн грн, приріст склав 49,6 млн грн або у 7 разів більше), причепи та напівпричепи для перевезення вантажів товарної позиції 8716 (сплачено 53 млн грн, що на 46,3 млн грн або у 8 разів більше, ніж торік).

Загальна сума додаткових надходжень від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та країни походження товарів становить 30,3 млн гривень.

08.08.2017

На які види готівкових розрахунків не поширюється десятитисячне обмеження

Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, встановлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження не поширюються на:

1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

3) використання коштів, виданих на відрядження.

08.08.2017

До уваги громадян – власників земельних ділянок

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що статтею 286 Податкового кодексу визначено: громадянам – власникам земельних ділянок нарахування сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Фізичними особами – громадянами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Якщо платник не отримав податкове повідомлення - рішення по платі за землю, виникнення необхідності уточнення сум земельного податку, а також при зміні власника земельної ділянки, набуття права на пільги та інше, слід звернутися до органів фіскальної служби області за місцем знаходженням земельної ділянки та пред’явити відповідні документи (план-схему земельної ділянки, підтвердження права власності, ксерокопії документів про право на пільги).

У сільській та селищній місцевості земельний податок можна сплачувати через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Зауважимо, що останній день сплати земельного податку з фізичних осіб - 29 серпня.

08.08.2017

На які види готівкових розрахунків не поширюється десятитисячне обмеження Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, встановлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження не поширюються на:

1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

3) використання коштів, виданих на відрядження.

07.08.2017

Актуальні питання з податку на нерухоме майно обговорили під час брифінгу у ГУ ДФС Тернопільщини

До першого липня податковими інспекціями Головного управління ДФС Тернопільщини фізичним особам – платникам податку на нерухоме майно області направлено податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Законодавчо встановлено, що власник з моменту отримання платіжки протягом двох місяців має цей податок сплатити, інакше до нього застосовуватимуть санкції.

Про те, що робити, якщо податкове повідомлення про сплату не отримано або ж воно надійшло з неправильними нарахуваннями, й загалом про актуальні питання з податку на нерухоме майно під час брифінгу в ГУ ДФС області розповів заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Петро Якимчук.

Петро Миколайович повідомив представникам мас-медіа, що у 2017 році платники – фізичні особи сплачують податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2016рік за ставками та з використанням пільг, які застосовувались при розрахунку податку минулого року.

«Для жителів міста Тернополя ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не змінилася і складає один відсоток від мінімальної заробітної плати. Однак з 1 січня 2016 року зросла мінімальна заробітна плата, відповідно до цього змінилась й сума податку за один квадратний метр - 13,78 грн, – каже заступник начальника фіскального відомства. - В інших населених пунктах області застосовуються ставки, прийняті відповідними радами для своїх територій. Ставки розміщені на субсайті ГУ ДФС у Тернопільській області. Крім того, відповідні рішення можна знайти на сайтах місцевих рад».

Загалом на Тернопільщині налічується 36,9 тисяч платників податків на нерухоме майно, сформовано 44,9 повідомлень-рішень, тобто одному громадянину подекуди вручено не одне, а кілька податкових повідомлень-рішень. Для порівняння: минулого року кількість повідомлень склала 25,3 тисяч, а кількість потенційних платників збільшилась на 19,6 тисяч або в 1,8 рази.

Загалом по області обліковано 99 тисяч фізичних осіб, які є власниками нерухомого майна. Додаткові нарахування здійснено для 12,5 тисяч громадян, площа квартир яких становить від 60 до 70 квадратних метрів (в зв’язку із зміною пільгової площі з 2016 року).

Нарахована сума податкових зобов’язань становить 24,7 млн грн, у 2016 році – 10,0 млн грн, приріст нарахувань становить +14,7 млн грн або в 2,5 рази.

Платіжки отримали ті власники нерухомого майна, відомості про яке містилися у реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до якого вносять інформацію про об’єкти нерухомості з 2013 року.

Якщо у платника виникла ситуація, коли у податковому повідомленні-рішенні вказано некоректні дані, наприклад щодо квадратури, наданої пільги, отже, й суми податку, то він, за словами Петра Якимчука, зможе піти у фіскальну службу за місцем реєстрації, навіть якщо сама нерухомість зареєстрована в іншому регіоні, й врегулювати це питання. Водночас можна звірити дані до отримання платіжок, якщо платник розуміє, що податок не омине, щоб не довелося писати скаргу щодо неправильності розрахунків, так звану адміністративну апеляцію.

Презентаційні матеріали

07.08.2017

На Тернопільщині викрито факт виробництва та реалізації продуктів харчування без сплати податків

Податковою міліцією Головного управління ДФС у Тернопільській області за процесуального керівництва прокуратури області розслідується кримінальне провадження стосовно групи осіб з числа керівників ряду підприємств та фізичних осіб-підприємців, які ухились від сплати податків в особливо великих розмірах під час реалізації продуктів харчування.

Встановлено, що ними, здебільшого за готівку, здійснювалась закупівля великих партій продуктів харчування у виробників, зареєстрованих на території інших регіонів України.

Відтак, використовуючи власні потужності, проводилось фасування закупленої продукції та її подальша реалізація без відображення у обліку суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі Тернопільської області та інших регіонів.

У ході слідчих дій, санкціонованих судом, вилучено значну суму готівкових коштів, обладнання, «чорнова» бухгалтерія.

Триває досудове розслідування.

07.08.2017

Страхове відшкодування за пошкоджені основні засоби: місце у доходах

Відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Отже, у випадку отримання юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.

07.08.2017

Вік автомобіля досягає 5 років: період для не нарахування податку Згідно з п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

При спливі п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Враховуючи викладене, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в яком