Податкова служба online

Шановні громадяни! У розділі «Податкова служба online» Головне управління ДПС в області пропонує платникам змістовну та актуальну інформацію про зміни у податковому та законодавстві щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відвідуючи нашу сторінку, Ви дізнаєтесь про роботу електронних сервісів, які створені для якісного обслуговування платників, будете в курсі подій, що відбуваються в Головному управлінні ДПС області, завжди першими знатимете про результати нашої діяльності.

У зв’язку з тим, що Головне управління ДПС у Тернопільській області розпочало свою діяльність, змінилася адреса офіційної сторінки відомства у мережі Facebook. Відтепер податкова служба Тернопільщини діє за посиланням: facebook.com/ДПС-у-Тернопільській-області-104304644294875/.
На офіційній сторінці ГУ ДПС у Тернопільській області можна дізнатися про всі останні новинки податкового законодавства та єдиного внеску, ознайомитися з анонсами подій та результатами діяльності відомства.
Доречно також нагадати, що на офіційному вебпорталі ДПС України функціонує сторінка територіальних органів ДПС у Тернопільській області за посиланням: https://tr.tax.gov.ua/.

31.03.2022

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб встановлені п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України.

Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 01 січня 2023 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку.

До 01 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.

Тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

31.03.2022

Передача легкового автомобіля у фінансовий лізинг: хто сплатить транспортний податок

Згідно з п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку».

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п. п. «б» п. п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, при передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

31.03.2022

На Тернопільщині офіційно працевлаштували майже 3700 осіб

Дотримання роботодавцями законодавства про оплату праці, недопущення формування боргу з її виплати працівникам та несвоєчасної сплати податкових платежів залишаються під пильним контролем Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Так, з початку цього року податківці провели роз’яснювальну роботу із представниками 116 підприємств та організаціях області, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. Після чого 105 таких суб’єктів господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати. Відтак до бюджетів додатково надійшло 296,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 364,9 тис. грн єдиного внеску.

Дане питання обговорювали також і на спеціально створених з органами місцевої влади комісіях. Цьогоріч заслухали керівників 6 підприємств та організацій, на яких виплачувалась мінімальна, а то й нижче зарплата. Результатом проведеної роботи стало підвищення ними рівня виплати заробітної плати працівникам. До бюджетів надійшло 19,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 23,6 тис. грн єдиного внеску.

Причини зарплатної заборгованості та несплати податкових платежів аналізували податківці з керівниками підприємств області під час індивідуальної роз’яснювальної роботи. У результаті із 8 підприємств 7 погасили заборгованість із заробітної плати, виплативши працівникам 332,9 тис. грн, а до бюджетів – 100,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 71,0 тис. грн єдиного внеску.

Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками працедавці Тернопільщини офіційно працевлаштували 3671 працівника.

30.03.2022

На Тернопільщині більшість підприємців обирають спрощену системуоподаткування

На території Тернопільської області на початок березня 2022 року в податковій службі перебували на обліку 36933 приватних підприємців. Із них 35825 осіб є основними платниками податків, які провадять діяльність.

Майже 84 відсотки підприємців наддали перевагу спрощеній системі оподаткування. Таких налічувалося 30093 особи. Загальну систему оподаткування застосовували у своїй діяльності 5732 підприємці.

Найпопулярнішою серед прихильників єдиного податку є друга група. Її обрали 44 відсотки підприємців, а це – 13260 осіб. Трохи менше представників малого бізнесу обрали третю групу єдиного податку – 37 відсотків або 11223 підприємців. Діяльність на першій групі «спрощенки» провадили 5595 або 19 відсотків підприємців. Ще 15 осіб є платниками четвертої групи єдиного податку.

30.03.2022

Коли договір використання земельної ділянки на стадії переоформлення

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а платником орендної плати – орендар земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) договір оренди землі припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ст. 33 Закону №161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із ст. 122 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ). За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.

Враховуюче викладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий платник має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Відмова та наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Згідно з п. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

30.03.2022

Виправляємо помилкову операцію, проведену через РРО/ПРРО

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок №547), реєстрація видачі коштів при поверненні товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують програмний РРО (далі – ПРРО), п. 11 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», передбачено, що якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

Під час скасування помилково проведеної через РРО або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо) складається акт, в якому вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Пунктом 4 розд. III Порядку №547 визначено, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО та або ПРРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, при помилково проведеній сумі через РРО або ПРРО за відділом «безготівка та/або картка» складається акт про скасування помилково проведеної суми та, після отримання готівки від покупця за проданий товар (надану послугу), проводиться розрахункова операція на повну суму покупки через РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею розрахункового документа, створеного в паперовій та/або електронній формі.

30.03.2022

Електронний кабінет як альтернатива ЦОПу

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Листування платників податків з органами податкової служби здійснюється дистанційно у режимі реального часу через персоналізований сервіс «Електронний кабінет». На сьогодні Електронний кабінет є найпопулярнішим електронним сервісом Державної податкової служби, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. Якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет.

Варто пам’ятати про переваги Електронного кабінету:

працює за допомогою персональних комп’ютерів та смартфонів;

працює цілодобово (в т. ч. у святкові та вихідні дні);

отримання інформації відбувається в режимі онлайн, без відвідування Центрів обслуговування платників;

без встановлення програмного забезпечення, економія часу.

29.03.2022

Щодо оподаткування військовим збором суми доходу, виплаченої фізособі, яка провадить незалежну професійну діяльність

Відповідно до п. п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п. п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих, зокрема, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

При цьому, п. 178.5 ст. 178 ПКУ встановлено, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п. п. 14.1.195 та п. п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів та витрат від такої діяльності.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації.

Враховуючи викладене, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір за ставкою 1,5 відс. від сукупного чистого доходу, відображають його в річній Декларації та сплачують в термін, передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Однак, при нарахуванні (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця, суб’єкт господарювання – податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.

29.03.2022

Податкова застава у період воєнного стану

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено новим п. п. 69.21.

Так, п. п. 69.21 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 ПКУ.

При оплатному вилученні майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.

29.03.2022

Доходи за минулий рік задекларували 1460 жителів Тернопілля

На початок березня цього року 1460 жителів Тернопільщини подали податкові декларації про отримані торік доходи. При цьому 781 особа зобов’язана була задекларувати свої доходи, а 679 – виявили бажання скористатись правом на податкову знижку. Вони задекларували 69,7 млн грн доходів.

Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 4,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 800 тис. грн військового збору.

Варто зауважити, що цьогоріч на 19 збільшилась кількість декларацій від осіб, які отримували іноземні доходи. Так, минулого року було 154 таких декларанти, а у 2022 році – 173. Вони заявили про отримання 9,9 млн грн доходу.

Про отриманий торік спадок та дарування на суму 34 млн грн повідомили вже 247 наших краян. Продаж нерухомості та рухомого майна збагатив 115 жителів області. Їхній зиск склав 9,5 млн гривень. Доходи, отримані від здачі майна у найм, задекларували 49 осіб на суму 3 млн гривень. Незалежна професійна діяльність принесла 2,5 млн грн доходу 28 декларантам. Ще троє наших краян задекларували 400 тис. грн інвестиційних прибутків.

Найбільше податку на доходи фізичних осіб нараховано до сплати тим, хто отримував іноземні доходи, – 1,8 млн гривень. Трохи менше – декларантам, які отримали спадок і дарунки, а це 1,7 млн грн податку. Особи, які здійснювали незалежну професійну діяльність, та ті, хто продавав майно, сплатять відповідно 500 тис. грн та 300 тис. грн податку на доходи фізичних осіб.

Доходи в розмірі понад мільйон гривень задекларували двоє жителів Тернопільщини. Вони заявили про отримання 3,7 млн грн доходу. Основними джерелами доходу стали заробітна плата та продаж об’єктів рухомого та/або нерухомого майна.

29.03.2022

Алгоритм дій при втраті «податкового» номера

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 7 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган (далі – податковий орган) видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) (картка платника податків (додаток 3 до Положення №822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням №822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

При необхідності повторного отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до податкового органу заяву про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) (додаток 12 до Положення №822).

Для заповнення Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого податкового органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

При втраті документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі, фізичній особі необхідно подати Заяву за ф. №5ДР до податкового органу за місцем проживання або до будь-якого податкового органу (якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання або не має постійного місця проживання в Україні) та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зі змінами і доповненнями, передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 зі змінами і доповненнями.

При втраті (зіпсуття) документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі також втрачено паспорт громадянина України, фізичній особі для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно:

отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;

подати до податкового органу за місцем проживання або до будь-якого податкового органу (якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання або не має постійного місця проживання в Україні) Заяву за ф. №5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, при необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

28.03.2022

Тернопільські податківці видали для краян майже 6000 електронних ключів

Жителі Тернопільської області з початку року отримали 5982 сертифікати електронного цифрового підпису. В тому числі лише за три тижні березня для платників нашого краю податківці згенерували 414 сертифікатів.

Наявність електронного цифрового підпису забезпечує цілодобовий доступ до електронних сервісів податкової служби в режимі онлайн у зручний для себе час доби, без відвідання установ. Варто мати на увазі, що у приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян.

Однак, зважаючи на те, що в Україні ведеться війна, податкова служба прийняла рішення автоматично перевипустити ще на рік сертифікати електронного цифрового підпису, термін яких завершується.

Користувачі, яким не потрібне автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням: https://acskidd.gov.ua/blokuvannya

28.03.2022

Михайло Яцина: «Спільно, об’єднавши зусилля, ми зможемо захистити інтереси українського народу та рідної країни»

Вже більше місяця, відколи Україна протистоїть ворогу. Місяць сліз, втрачених життів, розбитих мрій і архаїчної гордості за свою армію і людей. Мужній український народ живе, відстоює свої інтереси. Він став, як ніколи, єдиний. Проте під звуки сирен і вибухів продовжується життєдіяльність нашої держави. Більш-менш налагодилось життя, наскільки це можливо. Адже країна потребує фінансової захищеності та економічної безпеки, тож державні органи продовжують функціонувати.

Про те, як податкова служба Тернопільщини виконує покладені на неї функції і завдання в період воєнного стану, – наша розмова із начальником Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайлом Яциною.

– Михайле Васильовичу, Україна в режимі війни живе вже більше місяця, як працює податкова служба області, чи вдається контролювати наповнення бюджету, прогнозувати сплату?

– Для бізнесу першим випробуванням був період активного поширення коронавірусної інфекції, здавалося, буде колапс. Проте вдалося адаптуватися до нових умов і працювати далі. І ось – війна. Це жорстоке випробування для нашої держави, громадян і бізнесу.

Відрадно, що суб’єкти господарювання Тернопільщини розуміють усю значимість сплачених податків і не лише в повному обсязі, а й наперед. Адже сьогодні діючий бізнес повинен стати фінансовою основою держави, забезпечивши їй належний економічний тил.

За час війни суб’єкти підприємництва нашого краю сплатили 822,5 млн грн до бюджетів усіх рівнів. При цьому до Державного бюджету України надійшло 405,6 млн грн податкових платежів, а бюджети територіальних громад краю отримали 416,9 млн гривень. Вважаю, що в екстремальних умовах люди згуртовуються і знаходять оптимальні рішення.

Податківці ж між походами в укриття продовжують працювати. Адже жителі краю потребують отримання адмінпослуг, а бізнес – роз’яснення податкових новацій.

– Упродовж воєнних подій у нашій державі на законодавчому рівні прийнято ряд змін податкового законодавства. Які нововведення є для приватних підприємців?

– Так, справді. Законотворці, розуміючи ризиковість ведення бізнесу під час війни та важливість, аби підприємництво провадило діяльність, ввели ряд законодавчих змін. Так, 15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX. Даним документом передбачено, що з 1 березня 2022 року до припинення воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після такого припинення приватні підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, мають право не сплачувати єдиний внесок за себе.

На період мобілізації роботодавці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Важливо, що штрафи та пеня за порушення у зв’язку зі сплатою єдиного внеску не застосовуються протягом дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення.

Для платників єдиного податку І та ІІ груп сплата єдиного податку на час воєнного стану є добровільною.

– Фактично законодавці дали «зелене світло» – не платити. Чи не зловживатимуть цим підприємці, що може призвести до зменшення надходжень до бюджетів?

– Знаєте, саме в таких життєво небезпечних умовах перевіряється справжня сутність не лише людини, а бізнесу. Це справжня перевірка на патріотизм, який для когось залишається гучними словами, а для когось – можливість реальними вчинками показати свою щиру любов до країни. Тому хочу зауважити, що сплата є добровільною, тобто, за своїм вибором, бажанням, підприємець може сплачувати і єдиний внесок, і єдиний податок. У нашій країні тисячі людей повтрачали все, вони змушені були покинути свої домівки, роботу, бізнес і, рятуючи власне життя та життя своїх рідних, покинути місто і шукати прихистку деінде. Саме вони потребують сьогодні нашої підтримки і розуміння, для них розробляється система соціальних виплат, а отже і від соціально відповідальної позиції бізнесу та роботодавців залежить її реалізація.

А щодо єдиного податку: цей платіж є фактично другим за значимістю у наповненні місцевих бюджетів. Тобто, сплачуючи його, підприємці підтримують насамперед рідні села, селища та міста, що теж важливо у час війни.

Я вірю, що наші підприємці – особистості, для яких «патріот» – не лише слово, а й відповідальність, тому сплата податків для них залишатиметься на високому рівні.

– У державі спостерігаємо шалену підтримку населенням української армії, усі намагаються демонструвати свою позицію, заявляти про свою національну сутність, чи торкнулося це якось податківців?

– В першу чергу, податківці – державні службовці. Ми свою професію і роботу обрали свідомо, бо справді усім серцем любимо свою країну.

Сьогодні кожен, як може, долучається до того, аби наблизити Перемогу Української Держави. Податківці – серед активних учасників. Так, 13 працівників податкової служби Тернопільської області мобілізовані до лав Збройних Сил України, частина – у теробороні, а дівчата та жінки дбають про те, аби наші воїни були ситі. Для цього працівниці нашої служби готують різні смачні страви, які щодня доставляються у «гарячі» точки. Загалом відправили для наших воїнів біля 7,5 тонн різних смаколиків. В асортиментів – вареники, картопля по домашньому, гречка з м’ясом, рис з овочами, вінегрет, сосиски в тісті тощо. До того ж у вільний час податківці допомагають волонтерам тощо.

– У місто прибувають переселенці, які потребують житла, а отже з’явилися бажаючі нажитися на людській біді і суттєво завищують ціни на оренду нерухомості, як податківці протидіють такому явищу?

– Є «гаряча лінія», на яку надходить інформація про такі порушення. Зазвичай, скаржники не вказують конкретної адреси, що унеможливлює проведення обстежень таких об’єктів. Адже така скарга є підставою для проведення фактичної перевірки.

– А як реагує податкове відомство на підвищення цін на товари першої необхідності, чи проводяться теж перевірки, бо ж передбачений мораторій?

– Мораторій на проведення фактичних перевірок знято відповідно до Закону України № 2120-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відтак працівники податкової служби проводитимуть обстеження суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів першої необхідності (продуктів харчування, засобів особистої гігієни, лікарських засобів, медичних препаратів, тютюнових виробів, пального тощо). Вони звертатимуть увагу на відсутність цінників на товар, що реалізується, необґрунтоване завищення цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, тютюнові вироби, пальне, та відмову у можливості проведення розрахунків у безготівковій формі за допомогою банківських платіжних засобів, а також продаж алкогольних напоїв попри заборону.

Виявлені порушення під час зазначених обстежень, та/або отриманих скарг (заяв) від споживачів будуть підставою для проведення фактичної перевірки таких суб’єктів господарювання.

Тому, принагідно звертаюсь до жителів та гостей міста інформувати про виявлені порушення у сфері роздрібної торгівлі за тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) або 0977205473.

Адже лише спільно, об’єднавши зусилля, ми зможемо захистити інтереси власного народу та рідної країни.

28.03.2022

Оподаткування ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення

З урахуванням змін, внесених до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, на період, зокрема, запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

3601 00 00 00, 3602 00 00 00; 3603 00 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

8525 60 00 00, 8529 90 20 00 (тільки для апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

8702 - 8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);

8710 00 00 00;

8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);

8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);

групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00.

28.03.2022

На Тернопільщині шахраї телефонують бізнесменам від імені податківців та вимагають гроші

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що на мобільні телефони суб’єктів господарювання Тернопільщини надходять телефонні дзвінки від невідомих осіб, які намагаються шахрайським шляхом виманювати гроші. Зокрема, шахраї телефонують начебто від імені керівництва ГУ ДПС у Тернопільській області з номеру +38(063)063-78-69 та вимагають у суб’єктів господарювання перерахувати їм кошти. Такі ситуації виникали й раніше і не припиняються навіть під час війни. Поки свідомі громадяни стали на захист своєї країни, шахраї продовжують займатися протизаконним виманюванням грошей.

Звертаємо увагу, що з метою легкої наживи зловмисники можуть використовувати й інші номери телефонів, розрахункові рахунки та картки різних банківських установ та представлятися іншими посадовими особами податкової служби області.

Про факти шахрайських дій просимо повідомляти органи національної поліції (тел. 102) або зателефонувати за номером «гарячої» телефонної лінії ДПС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «5»).

28.03.2022

Зупинено перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні, запроваджено наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

Також Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до ПКУ, зокрема, ст. 102 ПКУ доповнено новим п. 102.9.

Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи викладене, у період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених ст. 56 ПКУ, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24.02.2022. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.

25.03.2022

Плата за землюна територіях, на яких ведуться бойові дії, не нараховується та не сплачується

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово на період з березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України.

25.03.2022

Сертифікати користувачів КНЕДП ІДД ДПС, термін яких завершується, буде автоматично перевипущено ще на один рік

Державна податкова служба України повідомляє, що сертифікати користувачів КНЕДП ІДД ДПС, термін яких завершується, буде автоматично перевипущено ще на один рік.

Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг», буде здійснено автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.

Звертаємо увагу, що користувачі, яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням:

https://acskidd.gov.ua/blokuvannya

25.03.2022

Тернопільщина: сплата єдиного внеску склала 250,2 млн гривень

Упродовж трьох тижнів березня роботодавці та бізнес Тернопільської області сплатили 250,2 млн грн єдиного внеску. На початок березня 2022 року на обліку в податковій службі Тернопільщини перебували 98597 платників єдиного внеску, а це на 5 000 осіб більше, ніж торік. Із них 71900 – фізичні особи, 26697 – юридичні.

Нагадаємо, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі задля забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати). У період воєнних дій зросла кількість громадян, які потребують соціальних виплат, а пенсіонери – своєчасних пенсій, тому своєчасна і в повному обсязі сплата внеску особами, які зобов’язані його сплачувати, покращить їхнє фінансове становище. Будьмо єдині та турбуймося про своїх ближніх. Завжди буде Україна, бо Україна – це ми!

25.03.2022

Щодо сплати єдиного внеску за себе підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства у період воєнного стану

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464),

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464),

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464).

24.03.2022

ФОП на 3-й групі зі ставкою 5%: чи переходити на ставку 2% з 1 квітня

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою I Розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.

Відповідно до абзацу першого підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.

Отже, для платників податків обрання спрощеної системи оподаткування з особливостями справляння єдиного податку за ставкою 2 відсотки є правом, а не обов’язком. Підприємці, які здійснюють діяльність на третій групі з обраною ставкою 5 відсотків без змін, можуть далі продовжувати працювати за обраною ставкою.

24.03.2022

Податки та збори, від яких звільнено платників єдиного податку третьої групи

Виходячи з положень п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи, запровадженого на період дії воєнного, надзвичайного стану на території України, платники єдиного податку зі ставкою у розмірі 2 відс. доходу звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п. п. 133.1.1 та п. п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ;

3) податку на додану вартість (далі – ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

4) земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відс. доходу для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування).

Крім того, відповідно до п. п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками податків, у т. ч. платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відс. доходу, тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї)), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Земельні ділянки визначаються в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, згідно з підпунктами 69.15-69.16 п. 69 підрозд. 10 розді. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків, у т. ч. для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відс. доходу, передбачено звільнення від нарахування та сплати:

загального мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки;

екологічного податку за об’єкти оподаткування, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, застосування ставки податку у розмірі 2 відс. доходу передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку (як у випадку застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відс. доходу).

Суб’єктам господарювання, які оберуть третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відс. доходу та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебуватимуть у статусі платника ПДВ, реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відс. доходу.

При цьому такі платники податку позбавляються права на складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відс. доходу.

Оскільки у суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відс. доходу відсутні об’єкти оподаткування податком на додану вартість та з урахуванням пп. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ і 49.2 розд. ІІ ПКУ, у такого суб’єкта господарювання відсутній обов’язок щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

24.03.2022

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами під час воєнного стану

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що здійснюють переміщення пального чи спирту етилового. Відповідно до п. п. 69.4 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної.

Відзначимо, що така товарно-транспортна накладна повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

24.03.2022

На підтримку армії Тернопільщина сплатила понад 16,7 млн грн військового збору

Для обороноздатності країни суб’єкти господарювання Тернопільської області перерахували понад 16,7 млн грн військового збору впродовж трьох тижнів березня цього року. А війна триває вже місяць. Збройні Сили України впевнено боронять нашу державу. Їм дуже необхідна наша підтримка і насамперед фінансова. Адже військові мають мати надійну амуніцію, яка захищатиме їх у протистоянні з ворогом. Тож, сплачуючи військовий збір, кожен платник податків підтримує українське військо. Дбаймо про фінансову безпеку нашої країни! Разом – ми сильні і незламні!

23.03.2022

Щодо включення до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включають фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Так, п. 21 підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

23.03.2022

При порушенні реалізації товарів у сфері роздрібної торгівлі податкова служба області буде негайно реагувати

Головне управління ДПС у Тернопільській області у зв’язку із змінами, внесеними Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» повідомляє про зняття мораторію на проведення фактичних перевірок.

Інформуємо, що працівники податкової служби проводитимуть обстеження суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів першої необхідності (продуктів харчування, засобів особистої гігієни, лікарських засобів, медичних препаратів, тютюнових виробів, пального тощо).

У ході обстежень звертатиметься увага на відсутність цінників на товар, що реалізується, необґрунтоване завищення цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, тютюнові вироби, пальне, та відмову у можливості проведення розрахунків у безготівковій формі за допомогою банківських платіжних засобів, а також продаж алкогольних напоїв попри заборону.

При виявленні порушень під час зазначених обстежень, та/або отриманих скарг (заяв) від споживачів буде прийнято рішення щодо проведення фактичної перевірки таких суб’єктів господарювання.

Тож ГУ ДПС у Тернопільській області просить споживачів товарів (послуг) інформувати про виявлені порушення у сфері роздрібної торгівлі за тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) або 0977205473.

23.03.2022

Звітний період для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за оновленою формою

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що 15 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.02.2022 №58 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів» (далі – Наказ №58), яким, зокрема, затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, Декларацію за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом №58) платники податків мали б подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2022 року.

23.03.2022

За три тижні березня – 430,2 млн грн до бюджетів усіх рівнів від Тернопільщин

На підтримку економіки країни суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили 430,2 млн грн податкових платежів за три тижні березня цього року. З цієї суми до Державного бюджету України надійшло 191,8 млн грн податків і зборів. Місцеві бюджети області отримали 238,3 млн гривень.

Діючий бізнес сьогодні тримає економічний фронт нашої країни. Адже сплачені податки сприяють функціонуванню держави, забезпечують фінансування армії та соціальні виплати для людей, які цього потребують. Дбаймо про належну фінансову безпеку гідно й надалі. Нам ще відбудовувати свою країну після перемоги.

Слава Україні! Героям слава!

22.03.2022

Підприємці – платники єдиного податку мають право не сплачувати єдиний внесок за себе

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464), Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

22.03.2022

Споживачі товарів (послуг) можуть повідомити про порушення у сфері роздрібної торгівлі

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що покупці мають можливість звернутись до ДПС у разі:

відмови суб’єктами господарювання щодо можливості розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою;

незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції;

продажу алкогольних напоїв, у разі заборони такого продажу місцевою адміністрацією, під час дії воєнного стану тощо;

інші порушення.

При інформуванні про факти порушень необхідно:

представитись: вказати прізвище та ім’я особи, яка телефонує;

повідомити зворотні дані для зв’язку (інформування): поштову адресу та контактний телефон;

надати чітку інформацію про порушника: повну адресу об’єкта (населений пункт, назву вулиці та номер будинку (споруди), назву зупинки тощо), назву об’єкта (супермаркет, магазин, кіоск тощо), назву суб’єкта за можливості;

чітко вказати, яке порушення виявлено.

Отримана інформація буде обов’язково взята до уваги та використана при організації контрольно-перевірочної роботи для усунення суб’єктами господарювання порушень.

Номери телефонів, за якими можна повідомити про виявлені порушення:

0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів); ГУ ДПС у Тернопільській області – 0977205473; ДПС України – 0680189152.

Тернопільщина: майже 16,2 млн грн єдиного податку

Майже 16,2 млн грн єдиного податку сплатив малий бізнес Тернопільщини до бюджетів територіальних громад краю упродовж першої половини березня 2022 року. Найбільше платежу спрямували приватні підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування. Вони сплатили за 15 днів весни майже 13 млн грн єдиного податку. Юридичні особи та суб’єкти господарювання, задіяні в галузі сільського господарства, сплатили відповідно 1,7 млн грн та 1,4 млн грн платежу.

Варто зазначити, що єдиний податок – платіж, який у повному обсязі спрямовується до місцевих бюджетів, і використовується для потреб громад. У період воєнного стану для платників єдиного податку І та ІІ груп сплата податку є добровільною. Тож Головне управління ДПС у Тернопільській області висловлює щиру вдячність суб’єктам підприємництва, які сплачують податки та збори, забезпечуючи стабільне функціонування економіки краю. Разом – до перемоги!

21.03.2022

Взяття на облік у контролюючих органах юросіб або ФОП у період воєнного стану на території України

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно із п. п. 69.19 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для контролюючих органів припиняється перебіг строків, встановлених для взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів за основним місцем обліку або фізичних осіб – підприємців за податковою адресою та передачі даних про взяття на облік таких платників податків у контролюючих органах до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

21.03.2022

Благодійна допомога від міжнародних благодійників фізичним особам – без ПДФО

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. п. 165.1.56 п. 165.1. ст. 165 доповнено новим абзацом четвертим.

Так, згідно з абзацом четвертим п. п. 165.1.56 п. 165.1. ст. 165 ПКУ до загального місячного річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

21.03.2022

Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану можна уточнити податковий кредит

Відповідно до п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

21.03.2022

Тернопільщина: надходження з податку на доходи фізичних осіб склали майже 196 млн гривень

Майже 196 млн грн податку на доходи фізичних осіб сплатили за першу половину березня цього року бізнес та жителі Тернопільщини. З цієї суми надходження до Державного бюджету України склали 51,8 млн гривень. Скарбниці територіальних громад краю отримали 144,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

Варто зауважити, що даний платіж є основою дохідних частин місцевих бюджетів. Відрадно, що в час війни суб’єкти господарювання дбають про належне функціонування територіальних громад. Адже даний податок справляється з усіх легальних доходів фізосіб, зокрема заробітної плати. Сподіваємося, що надходження з податку на доходи фізичних осіб зростатимуть й надалі, оскільки підприємства краю відновлюють свою роботу у звичайному режимі. Відтак, створюватимуться нові робочі місця, підвищуватиметься фінансова спроможність населення зокрема та краю загалом. Разом – до перемоги!

18.03.2022

Як перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката і повторно (дистанційно) сформувати сертифікати відкритих ключів за електронним запитом?

Фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області нагадують, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (https://acskidd.gov.ua).

Зробити це можна за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів». Для цього в полі «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб); Фізичним особам необхідно внести реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті в полі “Реєстраційний номер облікової картки платника податків» або в полі «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки.

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

Також здійснити перевірку ключа можна й за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Звертаємо увагу, що користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Зокрема, повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ Online (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

-чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

-незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

-особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів. Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування.

18.03.2022

Умови для перебування платниками єдиного податку третьої групи на період воєнного стану

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що проектом Закону України від 14 березня 2022 року №7137-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, фізичні особи – підприємці, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах;

Платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути:

1) суб’єкти господарювання (зокрема, фізичні особи – підприємці), які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин); видобуток, реалізацію корисних копалин;

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

18.03.2022

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

-чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

-незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

-особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

17.03.2022

Щодо надання ДПС України відповіді на звернення підприємств, установ, організацій та громадян зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану

У зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану Державна податкова служба України та її територіальні органи тимчасово призупинили надання відповідей на звернення підприємств, установ та організацій, звернення громадян, звернення платників податків про надання індивідуальних податкових консультацій, запити на інформацію, що не стосуються правового режиму воєнного стану, військової діяльності, надання медичної допомоги, евакуації населення тощо.

Це зумовлено положеннями п. п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Такі зміни до ПКУ були внесені Законом України від 3 березня 2022 року №2118 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану».

Розгляд звернень та надання індивідуальних податкових консультацій й відповідей на запити на інформацію буде відновлено після припинення або скасування воєнного стану на території України.

В територіальних органах ДПС працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків https://tax.gov.ua/data/files/266745.docx.

17.03.2022

Тернопільщина: 352,8 млн грн до бюджетів за 15 днів березня

За першу половину березня бізнес Тернопільщини сплатив до бюджетів усіх рівнів 352,8 млн грн податків і зборів. При цьому Державний бюджет України отримав 169,9 млн грн податкових платежів. Для територіальних громад краю суб’єкти господарювання перерахували 182,9 млн гривень.

Упродовж січня-лютого 2022 року надходження до Зведеного бюджету України склали майже 1,6 млрд гривень.

«Збройні сили України тримають військову оборону нашої держави, а податківці та бізнес – фінансову. І, як свідчать цифри, – достойну. Тож нас не здолати. Перемога – за нами!», – наголосив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

17.03.2022

Право підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп у період воєнного стану не сплачувати єдиний податок

Так, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з абзацом першим п. п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався (абзац другий п. п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

17.03.2022

Потрібна консультація з питань оподаткування? Звертайтеся – ДПС працює!

Наразі у зв’язку із ситуацією в країні тимчасово не працюють для відвідувачів Центри обслуговування платників.

Однак ми не залишаємо вас без можливості отримати зворотній зв’язок від ГУ ДПС у Тернопільській області.

Отримати консультації з питань сплати платежів, повернення та/або перекидів надміру або помилково сплачених коштів, реєстрації та обліку програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), декларування доходів та інших питань, що стосуються сплати податків фізичними та юридичними особами, можна за номерами телефонів:

43-46-33 – з питань роботи електронних сервісів;

43-46-26 – з питань адміністрування податків і зборів з фізичних осіб;

43-46-47, 43-46-29, 43-46-23 – з питань адміністрування податків і зборів з юридичних осіб;

43-46-36, 43-03-69 – з питань, які стосуються акцизного податку та роботи з підакцизною групою.

Усі запитання також можна надсилати на електронну скриньку: ternopil1900@gmail.com

Наголошуємо, що усі послуги ДПС можна отримати в електронному форматі, адже сервіс «Електронний кабінет» працює.

Тримаймося!

Слава Україні!

16.03.2022

Підприємства Тернопільщини сплатили втричі більше податку на прибуток

Організації, товариства та компанії Тернопільської області упродовж січня-лютого цього року до бюджетів усіх рівнів сплатили 57,6 млн грн податку на прибуток підприємств. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на 36,4 млн грн або 172 відсотки більше. Фактична сплата перевищила очікувані надходження і склала 299 відсотків або плюс 38,4 млн гривень.

До державної скарбниці за два місяці цього року надійшло 51,3 млн грн, а до місцевих – 6,3 млн грн податку на прибуток підприємств.

Упродовж першої половини березня юрособи нашого краю вже перерахували до Зведеного бюджету України 88,2 млн грн, з яких 78,9 млн грн отримав держбюджет, а 9,3 – тергромади.

На 326,1 тис. грн більше, ніж торік, суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій. Надходження цього платежу за два місяці склали 1,2 млн грн: 514,8 тис. грн – до державного бюджету та 638 тис. грн – до місцевих.

В умовах несприятливих економічних тенденцій через воєнні дії саме якісне адміністрування податкових платежів покликане забезпечити своєчасне наповнення бюджету. Підприємства прислухалися до прохання податкового відомства сплачувати податки наперед, аби уникнути фінансового колапсу.

До того ж, як повідомили у Тернопільській ОДА, економіка Тернопільщини нарощує потужності. Адже вже 40 підприємств з областей, де ведуться бойові дії, подали заявки на розміщення у Тернопільській області. 11 підприємств вже обрали локації та перевозять свої виробничі потужності.

Головне управління ДПС у Тернопільській області щиро дякує суб’єктам господарювання, які, сплачуючи податки, підтримують свою державу та забезпечують життєдіяльність економічних процесів у нашій країні.

16.03.2022

Діє мораторій на проведення податкових перевірок

Згідно зі змінами установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема: податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються (п. п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ); для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

15.03.2022

Щодо продовження дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним

Згідно з Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» доповнено п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, відповідно до п. п. 69.10 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ вважаються діючими ліцензії, по яких до припинення або скасування воєнного стану на території України не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:

виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного стану в Україні.

15.03.2022

У березні місцеві бюджети Тернопільщини вже отримали понад 4,6 млн грн земельної плати

Понад 4,6 млн грн земельної плати спрямували до бюджетів територіальних громад Тернопільщини землевласники та землекористувачі у першій декаді березня 2022 року. Упродовж січня-лютого надходження цього платежу склали 58,3 млн грн, що на 2,5 млн грн або 4 відсотки більше, ніж торік. При цьому установи, організації, підприємства сплатили 51,6 млн грн земельної плати, а фізичні особи – 6,7 млн гривень. Приріст до двох місяців 2021 року склав відповідно 2,3 млн грн та 141,1 тис. гривень.

Відрадно, що суб’єкти господарювання, громадяни продовжують виконувати свій конституційний обов’язок щодо сплати податків, навіть під час війни. Адже у такий важкий час кожна копійка сплаченого майнового платежу – це підтримка інфраструктури населених пунктів, які приймають жителів з областей, де йдуть тривалі воєнні дії.

15.03.2022

Санкції за порушення вимог застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не застосовують

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).Зокрема розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнено новим п. 12.

Так, згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону №265 не застосовуються.

14.03.2022

Малий бізнес Тернопільщини захищає інтереси держави, сплачуючи своєчасно податки і збори

У січні-лютому цього року малий бізнес Тернопільщини до місцевих бюджетів перерахував 220,7 млн грн єдиного податку. Приріст до двох місяців минулого року склав 29 відсотків або 48,9 млн гривень. Більше 70 відсотків надходжень єдиного податку складає його сплата приватними підприємцями. Упродовж січня-лютого вони сплатили 158,8 млн грн цього платежу, що на 36 відсотків або 41,9 млн грн більше, ніж торік. Підприємства, які обрали спрощену систему оподаткування, за даний період спрямували до місцевих скарбниць 30,3 млн грн єдиного податку, а це плюс 24 відсотки або 5,8 млн грн до січня-лютого 2021 року. Суб’єкти господарювання, які задіяні у сфері сільськогосподарського виробництва та надали перевагу четвертій групі, сплатили 31,5 млн грн податку, що на 4 відсотки або 1,2 млн грн більше, ніж торік.

У першій декаді березня 2022 року суб’єкти господарювання Тернопільської області, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів територіальних громад краю 10,7 млн грн єдиного податку. При цьому приватні підприємці перерахували 7,8 млн грн даного платежу, юрособи –1,5 млн грн, а сільгоспвиробники – 1,4 млн гривень. У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області сподіваються, що малий бізнес і надалі залишатиметься надійним партером у наповненні бюджетів усіх рівнів. Адже у час воєнних дій важлива підтримка країни на усіх фронтах, у тому числі й економічному.

14.03.2022

Як закрити підприємницьку діяльність в умовах запровадження воєнного стану?

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до діючого законодавства державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізична особа-підприємець (далі – ФОП) за власним рішенням може здійснити шляхом подання заяви державному реєстратору за встановленою законодавством формою. Таку заяву можна подати в паперовому вигляді особисто або через представника, або в електронному вигляді.

Платник податків позбавляється статусу ФОП від дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відповідного запису. Відповідний запис про припинення ФОП вноситься до ЄДР протягом 24 годин з моменту подання заяви.

Крім того, ФОП має можливість скористатись електронною послугою та здійснити онлайн–подання заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності в електронній формі через кабінет громадянина на Порталі Дія.

Припинення підприємницької діяльності здійснюється незалежно від місцеперебування ФОП у межах України.

У зв’язку із запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України воєнного стану, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28.02.2022 №165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб», відповідно до якої держоргани надаватимуть адмінпослуги за можливості.

Одночасно інформуємо, що відповідно до чинного законодавства держателем ЄДР є Міністерство юстиції України, до повноважень якого належить організація заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування ЄДР.

14.03.2022

Задекларувати свої доходи громадяни зможуть після припинення або скасування воєнного стану

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон №2118) визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів слати податків та зборів, подання звітності, то платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України (далі – ПКУ) відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

З урахуванням зазначеного та з метою забезпечення можливості платникам податків до 01.05.2022 виконати вимоги ПКУ задекларувати свої доходи, визначити та сплатити податкові зобов’язання, повідомляємо, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом №2118.

11.03.2022

Особливості подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи

Державна податкова служба України у зв’язку із запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України воєнного стану та з метою забезпечення можливості платникам податків виконати вимоги Податкового кодексу України задекларувати свої доходи, визначити та сплатити податкові зобов’язання інформує.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-IX (далі – Закон 2118) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, то платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

З урахуванням зазначених законодавчих норм Державна податкова служба України повідомляє, що для громадян, які не мають можливості своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, граничний термін подання звітності відтерміновується до строку, встановленого Законом 2118.

11.03.2022

У березні бізнес Тернопільщини до бюджетів усіх рівнів уже сплатив 199,5 млн гривень

З початку березня цього року до Зведеного бюджету України від Тернопільщини надійшло 199,5 млн грн податків і зборів. До державної скарбниці надходження склали 93 млн гривень. Місцеві бюджети за цей період отримали 106,5 млн грн податкових платежів. Наші краяни та бізнес у березні вже сплатили 6,8 млн грн військового збор та 92,7 млн грн єдиного внеску. Головне управління ДПС у Тернопільській області висловлює щиру вдячність суб’єктам господарювання, які в складні воєнні часи дбають про повноту сплати податків і зборів та економічну безпеку нашої країни. Разом ми – сила! І тільки разом ми переможемо!

11.03.2022

Відшкодування ПДВ під час дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що порядок визначення суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення такого відшкодування встановлено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Надання бюджетного відшкодування відповідно до абзацу другого п. 200.10 ст. 200 ПКУ здійснюється в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ.

В той же час, відповідно до п.п. 69.11 п. 69 підрозд. 10 роздю ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України зупинено дію пп. 200.10-200.12 ст. 200 ПКУ, якими безпосередньо визначено терміни проведення таких перевірок та процедуру відшкодування.

10.03.2022

Без фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що платники податків відповідно до п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).

У випадку відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності.

Разом з тим, такі обов’язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій не застосовуються.

На період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної та паперового примірника акцизної накладної.

ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.

10.03.2022

З офіційних доходів жителів Тернопільщини бюджети вже отримали понад 103,5 млн гривень

Понад 103,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб сплатили з офіційних доходів жителі Тернопільщини за вісім днів березня цього року.

Загалом за січень-лютий 2022 року надходження даного платежу перевищили 807,1 млн гривень. Приріст до аналогічного періоду минулого року склав 21 відсоток або на 139,7 млн грн більше. При цьому державний бюджет отримав 171,3 млн грн, а скарбниці територіальних громад – 635,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

Варто зазначити, що податок на доходи є важливим джерелом наповнення, як місцевих так і державного бюджету. Значна частина його справляється із заробітних плат працівників, тож роботодавці, які в час війни створюють робочі місця, офіційно працевлаштовують своїх працівників, підвищуючи рівень заробітної плати, роблять важливий вклад у економіку нашої країни, забезпечують їй фінансову підтримку. Завдяки цьому здійснюється й підтримка наших Збройних сил.

Тож разом – до перемоги!

09.03.2022

Щодо обов’язку СГ роздрібної торгівлі забезпечити можливість здійснювати розрахунки у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів

ДПС звертає увагу суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг, на обов’язок забезпечити можливість споживачам здійснювати розрахунки у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878).

Нагадуємо, що переважна більшість пенсійних виплат та виплат заробітної плати, соціальних виплат в Україні здійснюється у безготівковій формі – перерахуванням коштів на платіжні засоби (платіжні картки).

Виконання вимог Постанови № 878 набуває важливого соціального й морального значення в умовах військового стану, є додатковою обставиною, що може зберегти життя людей, а не лише те, що невиконання призводить до відповідальності.

Наразі, виданого на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ), та у зв’язку із зазначеним та з урахуванням вимог пп. 102.3.2 п. 102.3 ст. 102 Податкового кодексу України зупинено проведення документальних, фактичних та камеральних перевірок. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. Відповідно, перебіг строків, встановлених ст. 86 та ст. 56 Податкового кодексу України зупинено на період по останній календарний день місяця (включно), у якому завершиться дія воєнного стану, введеного Указом.

09.03.2022

Щоб отримати чи змінити дані в обліковій картці фізичної особи – платника податків

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що в електронному вигляді облікова картка фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – заява за ф. №1ДР) та заява про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО). Форма 5ДР» приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.

Для приєднання до заяв за ф. №1ДР та ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми» (формат файлу pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).

Контролюючий орган видає реєстраційний номер облікової картки платника податків в терміни протягом 3-х робочих днів.

Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був самостійно обраний під час заповнення заяв за ф. №1ДР або ф. №5ДР та пред’явити паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

З рекомендаціями щодо подання заяв за ф. №1ДР та ф. №5ДР через Електронний кабінет фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет».

09.03.2022

Тернопільщина: сплата єдиного внеску зросла на 17 відсотків

Упродовж січня – лютого 2022 року страхувальники Тернопільщини перерахували до Державного бюджету України 812,1 млн грн єдиного внеску. Приріст до аналогічного періоду минулого року склав 17 відсотків або на 118,5 млн грн більше.

Нагадаємо, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування. Завдяки цьому платежу фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо.

09.03.2022

Допомога у розмірі 6500 грн – для населених пунктів, де ведуться найактивніші бойові дії

Головне управління ДЛПС у Тернопільській області інформує, що допомога в рамках Програми «єПідтримка» в розмірі 6500 грн для українців із населених пунктів, де ведуться найактивніші бойові дії надається застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, та фізичним особам – підприємцям, страхувальники яких одночасно відповідають таким ознакам:

перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням ДСНС;

подали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 року або річну звітність за 2021 рік;

не є бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного страхування.

Для того, щоб отримати допомогу у розмірі 6500 грн, слід юти в тій же послідовності, що й була передбачена для отримання 1000 гривень.

Отже, необхідно:

- установити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

- обрати у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) послугу «єПідтримка«;

- відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги в одному з банків України, з яким Мінцифри уклало відповідний договір інформаційної взаємодії, та/або перевірити номер поточного рахунка (за стандартом IBAN) отримувача допомоги для виплати допомоги, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія).

Окрім того потрібно подати запит, який містить такі дані:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

дата народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (за наявності);

номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) отримувача допомоги.

Отримувачі допомоги несуть відповідальність за достовірність інформації, поданої для отримання допомоги.

Для визначення застрахованих осіб, які мають право на допомогу, будуть використовуватися відомості, які надасть Пенсійний фонд України (далі – ПФУ).

Протягом одного робочого дня з дня визначення території, на якій проводяться бойові дії, ДПС має передати ПФУ відомості страхувальників, які перебувають на обліку як платники єдиного внеску, сформовані ДПС станом на 1 число місяця.

ПФУ на підставі відомостей, що обробляються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про застрахованих осіб, та на підставі інформації ДПС про страхувальників, яка поновлюється щомісяця до 10 числа, має сформувати та передати Мінцифри інформацію про застрахованих осіб, що містить актуальні відомості на дату та час її формування.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

08.03.2022

Потрібна консультація з питань оподаткування? Звертайтеся – ДПС працює!

Однак ми не залишаємо вас без можливості отримати зворотній зв’язок від ГУ ДПС у Тернопільській області.

43-46-33 – з питань роботи електронних сервісів;

43-46-26 – з питань адміністрування податків і зборів з фізичних осіб;

43-46-47, 43-46-29, 43-46-23 – з питань адміністрування податків і зборів з юридичних осіб;

43-46-36, 43-03-69 – з питань, які стосуються акцизного податку та роботи з підакцизною групою.

Усі запитання також можна надсилати на електронну скриньку: ternopil1900@gmail.com

Тримаймося!

Слава Україні!

08.03.2022

За сім днів березня Тернопільщина сплатила 5,7 млн грн військового збору

На підтримку обороноздатності нашої країни бізнес та жителі Тернопільщини перерахували упродовж січня-лютого цього року 58,9 млн грн військового збору. Порівняно з двома місяцями минулого року сплата зросла на 10 млн гривень.

У лютому надходження цього збору склали 33,6 млн гривень. А це на 23 відсотки або 6,3 млн грн більше, ніж у 2021 році.

Упродовж семи днів березня платники Тернопільщини спрямували для українського війська 5,7 млн грн військового збору.

Нагадуємо, що кожна гривня, сплачених податків і зборів, у час воєнного стану засвідчує соціально відповідальну позицію кожного суб’єкта господарювання, кожного громадянина. Адже сьогодні кожен долучається добрими справами для підтримки Збройних сил України, нашої держави – хтось зі зброєю, хтось фінансово, хтось волонтерством тощо. Бо разом – до перемоги!

07.03.2022

Шановні платники!

Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів. Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами). Також Верховною Радою України 03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон), яким установлено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством,контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. На сьогодні Закон готується на підпис Президенту України. Враховуючи викладене, у період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України буде зупинено перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених статтею 56 Кодексу, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24.02.2022. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Кодексу.

07.03.2022

До уваги платників ПДВ

У зв’язку із запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України воєнного стану та з метою забезпечення можливості платникам податків декларувати свої податкові зобов’язання з податку на додану вартість Державна податкова служба України інформує.

Платники податків з метою забезпечення декларування податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету за звітний період лютий 2022 року у податковій звітності з податку на додану вартість за такий звітний період податкові зобов’язання та податковий кредит декларують з урахуванням наступних особливостей:

- податкові зобов’язання та податковий кредит, які станом на 24 лютого підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними та розрахунками коригування до них відображаються у відповідних розділах податкової звітності у загальному порядку;

- податкові зобов’язання та податковий кредит, які станом на 24 лютого та до кінця дії воєнного стану на всій території України не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування до них, відображаються в податковій звітності з податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів (документи РРО, акти приймання – передачі, акти виконаних робіт/наданих послуг, тощо), складених (отриманих) платником податку за операціями з постачання та придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні".

Після завершення дії воєнного стану платники зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії військового стану, а всі податкові зобов’язання та податковий кредит, задекларовані платниками під час дії такого воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягають обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Додатково повідомляємо, що форма податкової накладної/розрахунку коригування, з урахуванням змін, внесених наказу Міністерства фінансів України від 17.01.2022 № 15, буде доступна платникам податків після завершення воєнного стану, про що платників податків буде проінформовано додатково.

03.03.2022

Не одними податками, а й варениками

На Тернопільщині працівниці Головного управління ДПС у Тернопільській області вирішили розширити коло своїх обов’язків у час війни. Адже військо повинне мати не лише добру амуніцію, а й бути ситим. І якщо з першим жінкам не впоратися, то друге їм цілком під силу. Жінки організували виготовлення вареників для наших захисників. Вони принесли зі своїх домівок продукти, а також обладнання для ліплення смаколиків, адже бажаючих знайшлося достатньо. Тож в асортиментів «варенечної» продукції – різні начинки, заправлені шкварками та смаженою цибулею, готові для споживання захисниками після отримання. Як поділилися з нами учасниці такої ініціативи, так вони роблять свій внесок у підтримку української армії. Адже у кожен вареник, крім начинки, вкладена велика любов материнських, сестринських сердець, молитва і щира віра у безперечну та швидку перемогу.

02.03.2022

Щодо сплати акцизного податку з пального відчуженого або вилученого на потреби Збройних сил України

Згідно з нормами Податкового кодексу (підпункт а) пункту 216.3 статті 216) у платників податків не виникає податкових зобов’язань з акцизного податку у разі документального підтвердження, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин.

Відповідно до чинного законодавства України, у разі введення на території України або в окремих її місцевостях режиму воєнного стану, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть відчужувати або вилучати майно, що перебуває у державній, приватній або комунальній власності, (Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»)

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан.

Торгово-промисловою палатою України повідомлено про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). (https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022).

Враховуючи зазначене, протягом дії воєнного стану пальне, що перебувало у державній, приватній або комунальній власності, відчужене або вилучене як і майно юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану на потреби Збройних сил України та оборони України, вважається втраченим унаслідок форс-мажорних обставин у разі якщо відшкодування його вартості не здійснено, та у такому випадку таке відчуження не є реалізацією пального. Податкове зобов’язання з акцизного податку у такому разі не виникає.

02.03.2022

Шановні платники податків Тернопільщини!

Дякую всім, хто, не дивлячись на ситуацію в країні, продовжує виконувати свій конституційний обов’язок і сплачує податки.

Особлива подяка тим, хто має можливість і сплачує податки до бюджету наперед. Саме завдяки вашим зусиллям підтримується економіка, Армія і Держава!

Завдяки вашому патріотизму та відповідальності перед державою протягом лютого до зведеного бюджету від платників Тернопільщини надійшло 826 мільйонів 47 тисяч гривень.

А з початку року зведений бюджет отримав 1 мільярд 588,9 мільйони гривень податків і зборів.

Дякую вам за розуміння та підтримку!

Разом ми – сила!

І тільки разом ми переможемо!

Слава Україні!

02.03.2022

Повідомлення щодо призупинення документальних, камеральних та фактичних перевірок

Наказом Державної податкової служби України від 24 лютого 2022 року № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах», виданого на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ), встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах.

У зв’язку із зазначеним та з урахуванням вимог пп. 102.3.2 п. 102.3 ст. 102 Податкового кодексу України, ДПС повідомляє наступне.

Зупинено проведення документальних, фактичних та камеральних перевірок, що були розпочаті до 24 лютого 2022 року та не були завершеними, на період по останній день календарного місяця (включно) у якому завершиться дія воєнного стану, введеного Указом. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Документальні, фактичні та камеральні перевірки, які мали розпочатися у період з 24 лютого 2022 рокута та не були розпочаті, переносяться на період по останній день календарного місяця (включно) у якому завершиться дія воєнного стану, введеного Указом.

Перебіг строків, встановлених ст. 86 та ст. 56 Податкового кодексу України, зупинено на період по останній календарний день місяця (включно), у якому завершиться дія воєнного стану, введеного Указом.

02.03.2022

До уваги платників податків Тернопільщини!

Наразі надання консультацій працівниками Головного управління ДПС у Тернопільській області за телефонами, що вказані на нашому сайті, неможливе.

Також тимчасово не працюютьдля відвідувачів Центри обслуговування платників.

Однак, ми не залишаємо вас без можливості отримати зворотній зв‘язок від ГУ ДПС у Тернопільській області.

Ви можете отримати первинні консультації з питань сплати платежів, повернення та/або перекидів надміру або помилково сплачених коштів, реєстрації та обліку програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), декларування доходів та інших питань, що стосуються сплати податків фізичними та юридичними особами за номерами телефонів:

43-46-33 – з питань роботи електронних сервісів;

43-46-26 – з питань адміністрування податків і зборів з фізичних осіб;

43-46-05 – з питань адміністрування податків і зборів з юридичних осіб;

43-46-36, 43-03-69 – з питань, які стосуються акцизного податку та роботи з підакцизною групою.

Також наголошуємо, що усі послуги ДПС можна отримати в електронному форматі, адже сервіс «Електронний кабінет» працює.

Тримаймося!

Слава Україні!

23.02.2022

Як фізособа може отримати інформацію щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому відповідно п. п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація - це декларація, в якій відображається така інформація (дані), зокрема:

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Кодексом випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Одночасно слід зазначити, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом.

Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Згідно з п. п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до Головного управління ДПС згідно податкової адреси зазначеної в розд. ІІ «Інформація про платника збору» одноразової (спеціальної) добровільної декларації із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.

23.02.2022

Чи застосовує продавець РРО/ПРРО, якщо банк у межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари (послуги)

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або при поверненні товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Закон №265 визначає загальні положення застосування РРО та/або ПРРО при проведенні оплат за товари (послуги) та не передбачає розподілу щодо застосування таких реєстраторів в залежності від походження коштів, якими проведена розрахункова операція (власними або запозиченим (кредитними)).

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО та/або ПРРО не застосовуються.

Враховуючи викладене вище, якщо банк в межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари (послуги) з поточного рахунку на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN, то РРО та/або ПРРО такий суб’єкт господарювання (продавець) не застосовує.

23.02.2022

Податкова знижка у зв’язку з витратами на лікування COVID-19: як скористатися?

У час деклараційної кампанії громадяни мають право повернути частину податку на доходи фізичних осіб, щоб скористатися податковою знижкою. Для цього їм необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня включно. Податковим кодексом України затверджений перелік витрат, що дає право на такий податковий кешбек (пункт 166.3 статті 166).

Варто врахувати, що, починаючи із першого січня 2022 року, за результатами 2021 та 2022 років до податкової знижки можна включати в повному обсязі витрати платника податку на:

– лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

– придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

– вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Крім цього, можна включити витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 як самого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

При цьому слід врахувати, що для підтвердження витрат на лікування COVID-19 або придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування COVID-19 платнику необхідно надати виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я.

Нагадуємо, що для реалізації права на податкову знижку необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи впродовж календарного року, наступного за звітним.

23.02.2022

На Тернопільщині до місцевих скарбниць надійшло 26,2 млн грн земельної плати

У січні 2022 року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 26,2 млн грн плати за землю, що 2,6 млн грн більше, ніж торік.

При цьому майже 90 відсотків сплати – внесок юридичних осіб. Адже вони перерахували територіальним громадам з початку року 23,5 млн грн земельної плати, що складає плюс 2,5 млн грн до січня 2021 року.

Фізособи поповнили місцеві скарбниці, сплативши 2,7 млн грн цього платежу. Приріст до аналогічного минулорічного періоду склав 136,5 тис. гривень.

Вважаємо за доречне нагадати, згідно з нормами Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Юрособи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та подають податкову декларацію на поточний рік до податкових органів за місцезнаходженням земельних ділянок не пізніше 20 лютого поточного року. Це звільняє від обов'язку подавати таку звітність щомісячно.

23.02.2022

Законодавчі зміни ЗУ №1914: спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує платників податків щодо новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 30.11.2021 №1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Зокрема, щодо спрощеної системи оподаткування юридичних осіб:

починаючи з 2022 року не зможуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види господарської діяльності, як розведення свійської птиці, розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці (водночас тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять зазначені види господарської діяльності, крім вирощування курей, виробництва м’яса курей тощо);

частиною зобов’язань з єдиного податку платників третьої та четвертої груп (юридичні особи), які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп (юридичні особи);

до складу доходу платників єдиного податку третьої груп (юридичні особи) не будуть включатися суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка буде виплачуватись у рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, які отримуватимуть платники податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

норми податкового законодавства в частині регулювання платників єдиного податку четвертої групи втратять чинність з 1 січня року, наступного за роком набрання чинності законом України щодо стимулювання розвитку агропромислового комплексу України з урахуванням Спільної сільськогосподарської політики Європейського Союзу у розрізі надання державної допомоги і розвитку сільських територій;

для платників податку IV групи розмір ставок податку з одного гектару сільськогосподарських угідь, на яких розташовано споруди сільськогосподарських товаровиробників віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» складе 50 відсотків бази оподаткування (нормативно-грошова оцінка угідь).

23.02.2022

Своєчасна сплата, погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску

Наприкінці лютого в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління по роботі з податковим боргом Михайло Манастирський під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами про борги фізичних осіб.

Пропонуємо увазі відповіді на найголовніші моменти, що пов’язані з погашенням податкового боргу, несвоєчасною сплатою єдиного внеску та наслідками заборгованості, які були обговорені під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Запитання: Чи правда, що при наявності боргу у підприємця, є заборона виїзду за кордон?

Михайло Манастирський: При непогашенні узгодженого боргу з єдиного внеску, податкові органи надсилають вимоги про сплату. Боржникам-приватним підприємцям слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно приватного підприємця. Також відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» до боржників-підприємців та посадових осіб підприємств боржників вживають заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

Запитання: Роботодавець не сплачував єдиний соціальний внесок. Як уникнути проблем з нарахуванням пенсії?

Михайло Манастирський:Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюють за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату єдиного внеску, не враховують, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії, і, відповідно, не враховується заробітна плата за ці періоди.

Крім того, якщо роботодавець має заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, сплачені ним поточні суми внеску зараховують в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

Запитання: Як податкові органи інформують про борги з єдиного соціального внеску?

Михайло Манастирський:До платників, які не виконали визначені Законом України про єдиний внесокна загальнообов’язкове державне соціальне страхування обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовують заходи впливу та стягнення. При виявленні платником своєчасно не нарахованих сум єдиного соціального внеску, такі платники мають можливістьсамостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності та сплатити.

Сума єдиного соціального внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, обчислена податковими органами, є недоїмкою. Суму недоїмки стягують з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) формують на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій формі.

Запитання: Хто несе відповідальність за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах?

Михайло Манастирський:Платник податку несе відповідальність за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах. Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати недоїмки з єдиного соціального внеску необхідно зазначити службовий код, код виду сплати, податковий номер платника податків та інформацію про призначення платежу.

При сплаті недоїмки з єдиного внеску необхідно зазначити відповідний код виду сплати: 140 – Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного соціального внеску.

Запитання: Чи підлягає списанню заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску?

Михайло Манастирський: Заборгованість зі сплати єдиного соціального внескуне підлягає списанню, крім випадків:

- повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника;

- смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із наступними змінами та доповненнями) несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.

Запитання: Чи можна дізнатися про борги онлайн?

Михайло Манастирський: Зауважу, що вже сьогодні платники податків можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відображає зведену інформацію станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), МФО банку, бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату, нараховано/зменшено, сплачено до бюджету, пеня, недоїмка, переплата, залишок несплаченої пені. Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором.

До приватної частини Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Запитання: Чи вірна інформація, що про податковий борг фізичної особи інформація буде доступною?

Михайло Манастирський: Так, внесено зміни до статей 12 та 35 Податкового кодексу України, відповідно до яких з 1 січня 2022 року інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, надається органам місцевого самоврядування для проведення роботи з такими боржниками та забезпечення його погашення, а також щомісячно буде оприлюднюватись на вебпорталі ДПС у формі відкритих даних (із зазначенням дати народження, прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи).

Відтепер, інформація про наявність у фізичної особи податкового боргу не належить до інформації з обмеженим доступом.

23.02.2022

Випадки та строки анулювання реєстрації юрособи як платника єдиного податку третьої групи

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

у випадках, визначених, зокрема, п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;

набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Згідно з п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки, зокрема:

у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;

у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

22.02.2022

Витрати на відрядження: чи включають до витрат вартість харчування, яка зазначена у проїзних документах

Відповідно до п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включають, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Пунктом 170.9 ст. 170 ПКУ передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутих у встановлений термін.

Згідно з п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

До оподатковуваного доходу не включають також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначені Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим пунктом.

Суму добових визначають в разі відрядження: у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд),

- згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд),

- згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів суму добових включають до оподатковуваного доходу платника податку.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 №59 (далі – Інструкція №59). При цьому, інші підприємства та організації також можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Відповідно до абзацу четвертого п. 5 розд. ІІ, п. п. «д» п. п. 16.2 розд. ІІІ Інструкції №59 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №98) витрати на харчування, вартість якого включена, зокрема, до проїзних документів, оплачує відряджений працівник за рахунок добових витрат.

Якщо вартість харчування працівника, відрядженого в межах України або закордон, включено до проїзних документів без визначення конкретної суми, добові витрати відшкодовують в розмірах, що визначають у відсотках сум добових витрат для України згідно з додатком 1 до Постанови №98, зокрема 80 відс. – при одноразовому, 55 відс. – дворазовому, 35 відс. – триразовому харчуванні.

Враховуючи викладене, витрати, понесені працівником юридичної особи (роботодавця), що не фінансуються за рахунок бюджетних коштів, під час його відрядження у межах України або за кордон, на харчування (їжа, чай), вартість якого включена до проїзного документу, відносять до складу добових витрат, розмір яких визначено п. п. 170.91 ст. 170 ПКУ, та не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника.

Разом з тим, якщо юридична особа (роботодавець) повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів, то витрати, понесені працівником такого роботодавця, під час відрядження у межах України або за кордон, на харчування (їжа, чай), вартість якого включена до проїзного документу, відносять до складу добових витрат, розмір яких встановлено Постановою № 98 і не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

22.02.2022

Задекларувати активи за пільговою ставкою потрібно встигнути до 1 березня

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що 1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) добровільного декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 відсотків. Надалі, до завершення кампанії, валютні цінності, розміщені в іноземних банках, можна буде легалізувати, сплативши 9 відсотків від суми активу.

Нагадуємо, що відповідно до змін до Податкового кодексу України, з 1 вересня 2021 року розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона протягом року – до першого вересня 2022 року.

Упродовж цього часу громадяни України матють право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому, у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів. Подати вказану декларацію можуть безпосередньо громадяни (подання уповноваженими особами не допускається) через електронний кабінет платника.

22.02.2022

Ідентифікатор форми для подання податкової декларації платника єдиного податку з типом «Довідково»

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації.

Декларація з типом «Довідково» в електронній формі подається за ідентифікатором форми:

F0103405 – платниками єдиного податку першої та другої груп;

F0103307 – платниками єдиного податку третьої групи.

При цьому при створенні Декларації з типом «Довідково» у розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому вона формується (подається).

22.02.2022

Працедавці та громадяни Тернопільщини сплатили майже 380,4 млн грн податку на доходи фізичних осі

Майже 380,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб спрямували до бюджетів усіх рівнів платники Тернопільської області упродовж січня цього року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження даного платежу зросли на 60,4 млн гривень», – зазначив посадовець.

«З усієї суми сплаченого податку державний бюджет отримав 101 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 279,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб», – конкретизував очільник ГУ ДПС Тернопільщини.

Податківець також додав, що найбільше податку отримав Тернопільський район, а це – 191,4 млн гривень. Надходження з податку на доходи фізичних осіб Чортківського та Кременецького районів склали відповідно 59,6 млн грн та 28,5 млн гривень.

Варто мати на увазі, що податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоформуючих дохідної частини місцевих скарбниць. При цьому, основну частину в надходженнях цього платежу займає оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян. Тому протидія нелегальній зайнятості – одне із пріоритетних завдань податкової служби.

22.02.2022

Продаж вантажного автомобіля: тонкощі декларування

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що при укладенні та оформленні договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою.

При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Водночас порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з абзацом четвертим п. 179.2 ст. 179 якого обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати Декларацію за відповідний звітний рік до 1 травня року, що настає за звітним.

22.02.2022

Чи можна провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар/послугу, якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду).

Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).

Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення №13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою №ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення №13.

Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок №547).

Відповідно до п. 5 розділу III Порядку №547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Пунктом 7 глави III Порядку №547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Водночас суб’єкт господарювання може провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар (надану послугу), якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо таким суб’єктом господарювання самостійно створено єдину базу обліку (накопичення) фіскальних касових чеків та доступу кожного оператора (касира) до інформації, яку вона містить. В інших випадках така можливість відсутня.

21.02.2022

Розмір єдиного внеску для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт/надання послуг

Відповідно до частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2022 року №1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон №1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.

Згідно з пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону №1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає, зокрема, таким вимогам:

розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Не може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року).

21.02.2022

Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування – з 1 березня за новою формою

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Наказ Міністерства фінансів України від 17.01.2022 №15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.02.2022 за №129/37465, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, в частині доповнення його окремими положеннями щодо заповнення податкової накладної при здійсненні операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, набрав чинності 16.02.2022.

З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) буде здійснюватися з 01.03.2022.

Нові форми податкової накладної (J/F1201013) та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (J/F1201213), які з 01.03.2022 будуть приймати для реєстрації в ЄРПН, розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-dodanu-vartist/.

21.02.2022

Про податковий борг– на офіційному вебпорталі ДПС

Відповідно до п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України на офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

щоденно інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

щомісячно:

інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

Форма інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, та Порядок формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 №67.

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку, зокрема, щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).

У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу, зокрема:

назва ТО ДПС;

код платежу;

назва платежу;

надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах «+» (Надміру сплачені суми єдиного внеску (авансові платежі) для ЄВ);

податковий борг «-» (без врахування пені) (заборгованість «-» з ЄВ);

залишок несплаченої пені.

Обравши один з податків (платежів), користувач натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника щодо вибраного податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

21.02.2022

Інвестиційний збиток минулих періодів при поданні податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм п. п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Згідно з п. п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими ст. 170 ПКУ, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Відповідно до абзацу першого п. п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

При цьому загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Згідно з п. 2.3 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 №1484 та Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 №1689 (далі – Методика), якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Таким чином, якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податків у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами.

Водночас ст. 170 ПКУ та Методикою передбачено випадки не врахування платником податку інвестиційного збитку під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

21.02.2022

Законодавчі зміни ЗУ №1914: оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців

Зокрема, щодо оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців:

звільнено від оподаткування вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг, та вартість соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги»;

звільнено від оподаткування дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), якщо його сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2022 році – 78 тис. грн). На сьогодні такі доходи звільнялись від оподаткування незалежно від суми, але за умови, що продукція була вирощена на земельних ділянках, площа яких не перевищує розміри визначені земельним законодавством;

звільнено від оподаткування суму доходу, отриману платником податку у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;

встановлено, що правом на податкову знижку в частині витрат на здобуття освіти, лікування дітей можуть скористатись не тільки рідні батьки, а й опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі;

визначається, що суми податку, нараховані податковим агентом з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, які належать фізичним особам – платникам податку, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок;

визначено порядок оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи: платник податку – отримувач таких виплат зобов'язаний подати річну податкову декларацію разом з підтверджуючими документами та сплатити податок за ставкою 9 відсотків;

податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб визначатиметься податковими органами, фізичні особи – підприємці розраховуватимуть самостійно у складі окремого додатку до податкової декларації;

інвестиційний прибуток, дохід від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу зменшується на вартість інвестиційного активу, нерухомого та рухомого майна, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування;

звільнено від оподаткування дохід від продажу один раз протягом звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років;

дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків. При цьому такий дохід може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання (будування) об'єкта нерухомості, розташованого на території України;

дозволено фізичним особам – підприємцям включати до складу витрат суми роялті, виплачені на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

21.02.2022

Аби скористатися податковою знижкою, жителі Тернопільщини найчастіше декларують витрати на навчання

Цьогоріч уже 165жителів нашого краю подали декларації про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки. Вони задекларували 3,7 млн грн витрат.

Більшість людей подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання, а це 131 (79,4%) декларант. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життядала підстави для подання декларацій 26жителям області. Ще 7 осіб оплачували відсотки за іпотечними кредитами, а одна – мала видатки на будівництво (придбання) доступного житла.

За наслідками перерахунків цим декларантам нараховано до повернення 700 тис. грн податку на доходи фізичних осіб, з яких 300 тис. грн уже повернули.

21.02.2022

Як підприємцю на загальній системі оподаткування, котрі мають основне місце роботи, заповнити табличну частину Додатка ЄСВ 1 до Податкової декларації про майновий стан і доходи?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) (далі – Декларація), додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1).

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які, зокрема, мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які мають основне місце роботи, табличну частину Додатка ЄСВ 1 до Декларації заповнюють наступним чином:

у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Частка розподіленого доходу» в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначають фактичну суму чистого доходу (прибутку) за відповідний місяць. У разі відсутності чистого доходу (прибутку) у окремому місяці – проставляють нулі;

графа 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» табличної частини Додатка ЄСВ 1 заповнюється з урахуванням наступного:

проставляються нулі в місяцях, за які роботодавцем страхові внески сплачувалися у розмірі не менше мінімального страхового внеску,

самостійно визначається база нарахування у розмірі не менше мінімального страхового внеску за місяці, в яких було отримано дохід (прибуток), а роботодавець єдиний внесок за ці місяці нараховував та сплачував у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням) або не нараховував та не сплачував (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок);

у графі 5 відображається розмір єдиного внеску, встановлений Законом № 2464

у графі 6 зазначається сума нарахованого єдиного внеску, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 4, на розмір єдиного внеску в розрізі кожного місяця, зазначений у графі 5.

18.02.2022

Тернопільщина: у січні суб’єкти господарювання працевлаштували понад 3400 осіб

Необхідність підвищення заробітної плати, відповідно до законодавства про оплату праці роз’яснили фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області керівникам 116 підприємств та організацій краю. Відтак 105 із них підвищили рівень заробітної плати своїм працівникам, а до бюджетів додатково надійшло 296,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 364,9 тис. грн єдиного внеску.

Питання підвищення рівня зарплати податківці спільно з органами місцевої влади обговорювали з керівниками підприємств, де виплачували працівникам мінімальну заробітну плату та нижче. На засіданнях комісій заслухали керівників 6 таких юросіб. Після чого вони підвищили рівень виплати заробітної плати своїм працівникам. Як наслідок, до бюджету надійшло 19,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 23,6 тис. грн єдиного внеску.

Особливості погашення заборгованості із виплати заробітної плати розглянули під час бесід із представниками 8 підприємств краю, які її допустили. Тож 7 із них виплатили 332,9 тис. грн зарплатного боргу працівникам, а до бюджету перерахували 100,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 71 тис. грн єдиного внеску.

Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у січні роботодавці області працевлаштували 3444 осіб.

18.02.2022

Оподаткування ПДФО доходів, нарахованих юрособою – резидентом на користь фізособи у вигляді дивідендів

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – доходи, отримані, зокрема, у вигляді дивідендів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відс. – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, ставку податку встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, – 9 відсотків.

Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п. п. 57.1 прим. 1. 4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

18.02.2022

Законодавчі зміни ЗУ №1914: податок на додану вартість

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує платників податків щодо новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 30.11.2021 №1914-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Зокрема, щодо адміністрування податку на додану вартість:

запроваджено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з інвестиційним золотом:

ввезення на митну територію України та постачання на митній території України інвестиційного золота;

постачання послуг агентів, які беруть участь у постачанні інвестиційного золота;

постачання послуг, пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з перетворення золота на інвестиційне золото;

уточнено, що для обрахунку загального обсягу здійснених операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ (досягнення 1 млн грн) враховуються також операції, здійснені через встановлений спеціальний застосунок або додаток на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях;

запроваджено особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання тютюнових виробів, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни:

oоподаткуванню ПДВ підлягатимуть операції з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться лише виробниками та «торговими домами» таких виробників;

oбазою оподаткування ПДВ за операціями з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться виробниками та їх «торговими домами» буде максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ;

oоперації з послідуючого постачання тютюнових виробів звільнятимуться від оподаткування ПДВ;

встановлено чіткі строки (терміни давності) для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування;

зменшено терміни для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі «старих» податкових накладних/розрахунків коригування – з 1095 до 365 днів з дати складання ПН/РК (термін переривається на період зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК);

продовжено на 5 років режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації;

при постачанні відходів і брухту чорних і кольорових металів в режимі звільнення від оподаткування ПДВ запроваджено загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (коригування);

продовжено на 4 роки касовий метод для операцій з постачання, передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

встановлено, що касовий метод також буде застосовуватись до операцій з постачання послуг абонентського обслуговування.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

18.02.2022

Електронний фіскальний чек створено із застосуванням ПРРО, але на вимогу покупця не надано: відповідальність для продавця

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Крім того, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що особа, яка отримує товар або послугу, отримала фіскальний чек надісланий на наданий такою особою абонентський номер та/або адресу електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

Форма та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах:

100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

При невиконанні цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу у зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

18.02.2022

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

17.02.2022

Якпересвідчитись, що покупець отримав чек в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.

Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

17.02.2022

Тернополяни вже задекларували 16,8 млн грн доходу

Цьогоріч уже 317жителів Тернопільщини задекларували отримані минулоріч доходи та подали відповідно декларації. При цьому 152 особи зобов’язані були задекларувати свої неоподатковані доходи, а 165 – забажали скористатись правом на податкову знижку. Загальна сума задекларованого доходу склала 16,8 млн гривень.

Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 900 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 200 тис. грн військового збору.

Найчастіше декларували статки від продажу нерухомості чи рухомого майна та отримання спадку чи дарування, а це 39 та 37 громадян відповідно. Вони задекларували 2,3 млн грн та 6,6 млн грн доходів. Ще 16 декларантів збагатилися, бо здавали майно у найм, а 12 – через провадження незалежної професійної діяльності, заявивши про отримання відповідно 1,7 млн грн та 1,1 млн гривень.

Прислухались до необхідності виконувати свій конституційний обов’язок і 18 наших краян, які задекларували іноземні доходи. Вони заявили, що отримали 1,4 млн грн доходу. Про збагачення від інвестиційних прибутків на 441,2 тис. гривень повідомили двоє жителів тернопільського краю.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб визначено тим, хто отримував спадщину та дарування, а це 330,3 млн грн, та збагатився від іноземних доходів – 257 тис. гривень.

Нагадаємо, що цьогоріч деклараційна кампанія триває до 3 травня включно, проте бажаючі скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть подавати декларації до 31 грудня включно.

17.02.2022

Право податкової знижки за навчання дитини в вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти

Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включають фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Таким чином, нормами ПКУ визначено, що право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, виникає у платника податків, у якого сплата фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

17.02.2022

Податкова амністія: чи можна декларувати доходи з ознаками кримінальних правопорушень

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ).

Якщо ж фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

17.02.2022

Коли очікувати квитанції при направленні звітності електронкою

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку №557).

Якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку №557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку №557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону №2155;

перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку №557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку №557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку №557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком №557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку №557).

При наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку №557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку №557).

17.02.2022

Законодавчі зміни ЗУ №1914: спрощена система оподаткування для фізичних осіб

Зокрема, щодо спрощеної системи оподаткування фізичних осіб:

встановлено, що фізичні особи – підприємці, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

уточнено умови обрання фізичною особою – підприємцем четвертої групи платників єдиного податку. Такі платники мають здійснювати діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду площею не менше 0,5 га, але не більше 20 га сукупно (на сьогодні мінімальний розмір ділянки мав бути 2 га);

встановлюється для платників єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, типова форма обліку доходів і витрат;

податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Фізичні особи – підприємці розраховуватимуть її самостійно у складі окремого додатку до декларації з єдиного податку.

16.02.2022

Які активи декларувати при податковій амністії

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять, зокрема:

- нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України.

Таким чином, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у Декларації.

16.02.2022

Територіальні громади Тернопільщини отримали у січні майже 105,1 млн грн єдиного податк

Майже 105,1 млн грн єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, у січні 2022 року. Про це повідомив начальник Головного упарвління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він зазанчив, що приріст платежу до аналогічного періоду минулого року склав 30 відсотків або 24,1 млн грн, а до очікуваних – плюс 21 відсоток або на 18,2 млн грн більше.

Більш ніж половину надходжень від єдиного податку сплатили приватні підприємці. У січні цього року вони перерахували до бюджетів територіальних громад краю 64,4 млн грн, що на 18,4 млн грн більше, ніж торік у січні. Додатково ж місцеві скарбниці отримали від них 12,8 млн грн, сплата зросла від очікуваних показників майже на чверть.

Юридичні особи поповнили бюджети, сплативши 11 млн грн єдиного податку. Від них приріст надходжень до очікуваних склав 3,7 млн грн або плюс 51 відсоток, стільки ж – плюс до січня 2021 року.

Від суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сільськогосподарській галузі, застосовуючи четверту групу спрощеної системи оподаткування, до бюджетів надійшло 29,7 млн грн єдиного податку, а це на 2 млн грн більше, ніж торік та 1,7 млн грн до очікуваних.

16.02.2022

Табу для обрання єдиного податку четвертої групи юрособою

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до розділу XIVПодаткового кодексу України (далі – ПКУ) «Спеціальні податкові режими», які набрали чинності з 01.01.2022.

Так, абзацом другим підпункту 291.5¹.1 пункту 291.5¹ статті 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці).

Поряд з тим, серед платників єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, які одночасно з рослинництвом, тваринництвом, рибництвом або змішаним сільським господарством, здійснюють діяльність з розведення свійської птиці, розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництва м'яса свійської птиці.

З метою дотримання норм податкового законодавства в частині правомірності надання або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, акцентуємо увагу, що у зв'язку з набуттям чинності з 01.01.2022 змін щодо умов застосування спрощеної системи оподаткування, суб'єкти господарювання, які одночасно з іншими видами сільськогосподарської діяльності здійснюють діяльність згідно з КВЕД-2010, яка відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці) не можуть набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Про це йдеться у листі ДПС України від 11.02.2022 №2503/7/99-00-18-04-03-07.

16.02.2022

Особливості оподаткування доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь у вигляді заробітної плати, винагороди за гіг-контрактом чи авторської винагороди

Доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, які виплачують на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням; авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори, оподатковують податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

При цьому розмір доходу не повинен перевищувати еквівалент 240 тис. євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. Якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка 18 відс., при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.

Разом з тим, якщо запис про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, у вигляді заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, авторської винагороди,

Якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав визначеним законом вимогам резидента Дія Сіті, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента у вигляді заробітної плати на винагороди за гіг-контрактом, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.

При цьому суму такого сплаченого податку податковий агент не включає до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

16.02.2022

Оренда житла для переселенця: які документи необхідно подати для податкової знижки

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати:

копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

копію договору оренди житла;

копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);

заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами чинного законодавства.

Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо.

16.02.2022

Законодавчі зміни ЗУ №1914: погашення податкового боргу

Зокрема, щодо погашення податкового боргу запроваджується новий захід забезпечення виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу у вигляді встановлення за рішенням суду тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України;

посилюються заходи щодо інформування громадськості, платників податків та органів місцевого самоврядування про суми податкового боргу юридичних і фізичних осіб, відтепер інформація про наявність у фізичної особи податкового боргу не належить до інформації з обмеженим доступом;

стягнення коштів (без обмежень по сумі) у рахунок погашення податкового боргу за самостійно задекларованими платником податків зобов’язаннями буде здійснюватись за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду;

податкова вимога буде містити деталізацію суми податкового боргу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

15.02.2022

Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

При відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

15.02.2022

Ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Розміри ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня при необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 254.4 ст. 254 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки рентної плати.

Згідно з п. 254.4 ст. 254 ПКУ ставки рентної плати встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому відповідно до примітки 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:

радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150-5850 МГц;

стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821-832 МГц, 862-880 МГц, 915-925 МГц, 960-1710 МГц, 1785-1805 МГц, 1880-1920 МГц, 1980-2110 МГц та 2170-2200 МГц;

радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2000-2300 МГц, 2400-2510 МГц, 2545-2565 МГц, 2570-2575 МГ, 2610-2630 МГц, 2665-2685 МГц, 2690-3400 МГц, 3800-7000 МГц та 10-42,5 ГГц. Примітками 2-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.

Слід зазначити, що передбачені примітками 1-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.

Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 ст. 254 ПКУ (стільниковий радіозв’язок), в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Поряд з цим, п. 2 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до ставок рентної плати, передбачених п. 254.4 ст. 254 ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 254.4 ст. 254 ПКУ.

15.02.2022

Отримання картки платника податків – популярна послуга серед жителів Тернопілля

Упродовж січня цього року фахівці структурних підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області надали 8896 адміністративних послуг, у тому числі підрозділом електронних сервісів надано 6016 таких послуг.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цією послугою скористалися 2932 жителі краю. Також значну кількість послуг було надано щодо видачі відомостей із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 1994, надання витягів із реєстру платників єдиного податку – 1294 та реєстрації платником єдиного податку – 551 послуга.

У приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. У січні 2022 року працівники підрозділу сформували і видали 2906 сертифікатів електронного цифрового підпису, що на 384 більше, ніж торік.

15.02.2022

ДПС – про плату за ліцензії

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що ДПС України надала роз’яснення (лист від 09.02.2022 №2437/799-00-09-03-02-07) щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині справляння плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 №1914-IX частину тридцять четверту статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) було викладено в такій редакції: «Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам)». Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2022 року.

Водночас частиною двадцять дев’ятою статті 15 Закону №481 передбачено особливі умови внесення річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: плата за такі ліцензії, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Отже, суб’єкт господарювання має право як вносити повну вартість ліцензії за рік, так і вносити щоквартальні платежі в рахунок погашення річної плати за ліцензію.

Враховуючи викладене, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання до заяви про видачу ліцензії на такий вид господарської діяльності має право подати документ, що підтверджує внесення частини річної плати (квартального платежу) за ліцензію.

15.02.2022

База для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларуваннядля земельних ділянок

Відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Таким чином, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.

14.02.2022

Які документи необхідно надати ФОП іншому суб’єкту господарювання для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та фізичні особи підприємці, які використовують працю фізособи на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, визначено, що взяття на облік юросіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб підприємців, відомості щодо яких містяться в єдиному державному реєстрі, як платників ЄВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юрособам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам підприємцям у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 №1657/5 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Порядок №1657/5).

Згідно з п. 3 розд. І Порядку №1657/5 відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надають, зокрема у вигляді виписки.

Отже, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ фізична особа підприємець, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з Єдиного державного реєстру, в якій зазначають основні види діяльності).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

14.02.2022

Чи може страхувальник – роботодавець та/або резидент Дія Сіті подати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою?

Відповідно до абзаців першого-четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 (далі – Порядок №413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (особа) чи фізична особа (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таке повідомлення необхідно подати за формою згідно з додатком до Порядку №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подають у формі документа на папері згідно з додатком до Порядку № 413 разом з копією в електронній формі.

Водночас Порядок №413 не містить посилання на норми подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

14.02.2022

Через порушення «підакцизних» правил тернопільських підприємців позбавили ліцензій

Упродовж січня цього року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 19 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Результат – застосовано фінансових санкцій на суму 157,6 тис. гривень.

За результатами проведених перевірок встановили 21 порушення норм Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, у 5 випадках торгували уроздріб тютюновими виробами з полиць самообслуговування. Стільки ж зафіксували фактів

реалізації підакцизної продукції без зазначення коду товарної продукції згідно з УКТЗЕД. Ще у трьох випадках торгували алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін. Податківці виявили також по два порушення, коли було здійснено продаж алкоголю та тютюнових виробів неповнолітнім тощо.

З початку року анульовано 115 ліцензій: 64 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 51 – на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробними.

Загалом суб’єкти підприємництва нашого краю здійснюють діяльність, використовуючи 4593 ліцензії, з них 2476 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2117 – на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

14.02.2022

Ставка ПДФО для оподаткування виграшів та призів

Підпунктом 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

14.02.2022

Законодавчі зміни ЗУ №1914: податок на прибуток підприємств

Зокрема, щодо адміністрування податку на прибуток підприємств:

нерезидент щороку зможе отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку не тільки у паперовій, а й також в електронній формі у порядку, передбаченому наказом Мінфіну;

державні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які не погодили з власником або уповноваженим ним органом свою облікову політику у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності, не зможуть списувати безнадійну заборгованість на зменшення об’єкту оподаткування;

великі платники податків, починаючи з 2022 року, матимуть право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

обмеження щодо неврахування сум роялті при визначенні об’єкта оподаткування не застосовуватиметься у випадках нарахування роялті на користь правовласників, як винагороди на підставі договорів, укладених з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, роботи, послуги) на користь пов’язаних осіб, які були збитковими в минулому році, не враховуватиметься у зменшення об’єкту оподаткування;

частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку — власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкової декларації;

тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності: розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей; розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м'яса свійської птиці, за виключенням виробництва м'яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей, а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м'яса курей). Вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій;

тимчасово, з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, платники податку - виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом матимуть право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за касовим методом.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

11.02.2022

Для реєстрації платника ПДВ туроператор чи турагент враховує суму винагороди

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Згідно з п. 182.1 ст. 182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати значення термінів постачання товарів/послуг, визначених у п. п. 14.1.185 та п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Згідно з розд. V та розд. ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 і 14 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.

Крім цього, пп. 207.2-207.5 ст. 207 ПКУ визначено, що базою оподаткування при проведенні операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування при проведенні операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.

Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).

Враховуючи те, що у туристичного оператора та туристичного агента при проведенні операцій з постачання туристичного продукту (туристичної послуги) базою оподаткування є їх винагорода, то при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації (обов’язкової/добровільної) платником ПДВ, як туристичним оператором так і туристичним агентом, враховується сума їх винагороди.

11.02.2022

Податкова знижка для фізичних осіб

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

До податкової знижки включають фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. п. 166.2.1 ПКУ).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надають разом з податковою декларацією, у тому числі при поданні декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі, а оригінали цих документів не надсилають контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Обмеження:

сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п. п. 166.4.3 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображає платником податку у річній податковій декларації, яку подає по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

11.02.2022

Про зміни акцизного податку – у листі від ДПС

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Державна податкова служба України надала детальні роз’яснення щодо належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку.

Так, Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон №1914) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема, в частині адміністрування акцизного податку, а саме:

- з 01 січня 2022 року набрали чинності норми щодо:

встановлення, що зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання і відповідно підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 5 відсотків. Дія цієї норми розповсюджується на платників акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначених п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також розповсюджуватиметься на платників, визначених п. п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1914;

удосконалення механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів оподаткованих за нижчими (попередніми) ставками акцизного податку, шляхом впровадження оподаткування протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством –виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизним податком із застосуванням коефіцієнта 1,5;

запровадження тимчасово на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;

- з 01 березня 2022 року:

ставки акцизного податку на алкогольні напої збільшуватимуться на 5 відс. з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік;

зміниться ставка акцизного податку на пиво з 2,78 гривні за 1 літр на 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту (з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік – 5 відс.);

- з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів:

переноситиметься на виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нарахування та сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, який сьогодні сплачується суб’єктами роздрібної торгівлі.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

І відповідні платники (визначені п. п. 212.1.15 ПКУ, а також ті, що мають чинні (у т. ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з ліцензованою підакцизною продукцією) зобов’язані подавати податкові декларації з акцизного податку: незалежно від того, чи провадили вони господарську діяльність у звітному періоді.

Більш детально про декларування податкових зобов’язань платниками акцизного податку, зокрема, при реалізації підакцизних товарів вроздріб та щодо пива та інші питання йдеться у листі ДПС України від 02.02.2022 р. №209/99-00-21-03-03-07.за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77174.html

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

11.02.2022

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали у січні 12,1 млн грн акцизного податку

Упродовж січня 2022 року територіальні громади Тернопільщини отримали 12,1 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він зазначив, що надходження платежу перевищили очікування на 10 відсотків. Відтак додатково до місцевих скарбниць спрямували 1,1 млн гривень. Порівняно ж з минулим роком сплата зросла на 1,8 млн гривень. Так, від реалізації алкогольних напоїв надійшло 5,7 млн гривень. Продаж пива додав 1,5 млн грн, а тютюнових виробів – 4,7 млн гривень.

Загалом суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють підакцизну продукцію на теренах Тернопільщини, сплатили до державної казни 2,3 млн грн акцизного податку. Додаткові надходження платежу склали 424,3 тис. грн, бо надійшло податку на 23 відсотки більше, ніж очікувалося. Основна сума акцизного платежу, а це 1,2 млн грн надійшла від виробництва хмільного напою. Виготовлення горілчаної продукції додало бюджету країни від Тернопілля 1,1 млн грн акцизного податку.

11.02.2022

Хронометраж виручки суб’єктів господарювання під час здійснення фактичних перевіро

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України (далі – Конституція України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність органів ДПС регламентована Конституцією України, Податковим кодексом України (далі – ПКУ), іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ фактична перевірка – це перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.8 ст. 80 ПКУ передбачено, що під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яку підписують посадові особи контролюючого органу та посадові особи суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).

Так, п. 82.3 ст. 82 ПКУ встановлено, що тривалість перевірок, визначених ст. 82 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.

Враховуючи вищевикладене зазначаємо, що питання щодо проведення хронометражів виручки суб’єктів господарювання під час здійснення фактичних перевірок врегульовано нормами ПКУ.

При цьому, тривалість проведення хронометражу не повинна перевищувати тривалості фактичної перевірки.

10.02.2022

Яку вартість слід зазначати фізособі у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації при декларуванні цінних паперів, що допущені до біржових торгів та знаходяться за межами території України

Відповідно до п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

При цьому, для об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів. Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з абзацом першим п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 №439 затверджені форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Крім того, відповідно до п. п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у Декларації відображаються, зокрема:

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування Збору. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України;

ставка та сума Збору.

Таким чином, фізична особа – декларант, яка має у власності актив у вигляді цінних паперів, які допущені до біржових торгів та розміщенні за межами території України, відображає його у Декларації із зазначенням вартості придбання або біржової вартість, яка є дійсною станом на дату подання Декларації. Тобто, якщо у фізичної особи відсутні дані щодо вартості придбання вказаного активу, але є його біржова вартість, яка документально підтверджена, то у Декларації фізичною особою зазначається біржова вартість такого активу.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_u

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

10.02.2022

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до норм розділу IVПодаткового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносять, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів належать, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

іноземного доходу;

та в інших передбачених ПКУ випадках.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкову декларацію не подають, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковують, оподатковують за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковують за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також зауважимо, що платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

10.02.2022

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155).

Згідно з п. п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п. п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах.

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

10.02.2022

Власники нерухомості поповнили бюджети тергромад Тернопільщини на 21 млн гривень

Упродовж січня 2022 року суб’єкти господарювання та жителі Тернопільщини сплатили 21 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Про це розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. Він констатував, що сплата перевищила очікування на 1,7 млн грн або 8,8 відсотка. Порівняно ж із відповідним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 6,6 млн грн або плюс 46 відсотків.

«Майже 97 відсотків податку на нерухомість сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 21,1 млн грн платежу, що на 6,7 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року, та на 1,8 млн грн більше, ніж очікувалося. Фізособи сплатили цьогоріч 751,4 тис. грн податку», – конкретизував очільник податкової служби краю.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – один із майнових платежів, який наповнює місцеві бюджети. Сплачують його фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Ставки податку встановлюють рішеннями органи місцевого самоврядування.

10.02.2022

Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, – за згодою контролюючого орган

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

При відчуженні або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

При здійсненні операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

09.02.2022

Тернопільські підприємства сплатили до держбюджету 202,9 млн грн податку на додану вартість

З початку цього року підприємства Тернопільщини спрямували до казни нашої держави 202,9 млн грн податку на додану вартість. Приріст ПДВ до очікуваних надходжень склав 4 відсотки. Додатково держбюджет отримав від юросіб нашого краю 800 тис. гривень цього платежу.

На початок лютого цього року на теренах нашого краю зареєстровано 2826 платників податку на додану вартість – юридичних осіб. Необхідно відзначити, що порівняно з аналогічним періодом минулого року додалося 72 платники.

Нагадаємо, що 21 лютого є граничним терміном подання декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року.

09.02.2022

Продати насіння в селі можна без РРО/ПРРО

Відповідно до п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 (далі – Постанова №1336), фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійснені роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови №1336.

Разом з тим, п. 17 Переліку визначено, що суб’єкти господарювання, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу.

Абзацом другим п. 2 Постанови №1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 1 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Абзацом третім п. 2 Постанови №1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 17 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.

Згідно з п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Таким чином, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп можуть обирати пункт, найбільш підходящий з загального переліку, та не застосовувати РРО та/або ПРРО при здійснені роздрібної торгівлі у кіосках насінням, за умови:

використання п. 1 Переліку на території сіл – до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);

використання п. 17 Переліку на території сіл та селищ міського типу – до досягнення 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

09.02.2022

Нецільова благодійна допомога: розмір не оподаткування ПДФ

Відповідно до п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включають до оподатковуваного доходу суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яку надають резиденти – юридичні або фізичні особи на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 грн, у 2021 році – 3180 грн, у 2022 році – 3470 гривень).

Положення п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п. п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

09.02.2022

Відображення у податковій накладній надбавок та/або знижо

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Враховуючи зазначене, якщо продавцем надається знижка, то ціна постачання та база оподаткування зменшуються на суму такої знижки.

Якщо продавцем при постачанні товарів/послуг покупцю встановлено надбавку, то така надбавка відповідно збільшує ціну постачання та базу оподаткування.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках, зокрема, такі обов’язкові реквізити: ціна постачання без урахування податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, надбавки та/або знижки, що надаються продавцем у зв’язку з постачанням товарів/послуг покупцю, в окремих рядках податкової накладної не зазначаються, а збільшують або зменшують ціну постачання та базу оподаткування, які вказуються у відповідних графах такої накладної.

09.02.2022

Випадки, коли декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до абзацу шостого п. п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. При місцезнаходженні (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Згідно з п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

08.02.2022

На Тернопільщині підприємствам віддали 79 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні цього року повідомили 102 суб’єкти господарювання – юридичні особи Тернопільської області. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 76 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з січнем минулого року сума ПДВ, заявлена до повернення, зросла на 25 млн гривень», – констатував посадовець.

За його словами, станом на початок лютого цього року платникам податків краю повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 79 млн грн податку на додану вартість. «Тобто відшкодування податку на додану вартість проводиться своєчасно та в повному обсязі», – наголосив очільник податкового відомства.

«Залишок невідшкодованого ПДВ склав 95 млн гривень, – детально розповів Михайло Яцина. – Щодо 79 млн грн податку ще тривають перевірки та процедура бюджетного відшкодування, а 16 млн грн перебувають на стадії судового та адміністративного розгляду».

08.02.2022

Надання коштів ломбардами – лише через РРО або ПРРО

Статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

08.02.2022

Первинний документ, яким оформлюється придбання підприємцями – платниками єдиного податку сільськогосподарської продукції у населення

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Закупівля сільськогосподарської продукції фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку у населення оформляється такими первинними документами:

закупівельним актом (форму закупівельного акту наведено в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, які затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 №157), який необхідно складати з кожним продавцем;

закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 26 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148)). У таких відомостях зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником. У додатку 1 до Положення №148 наведено форму відомості на виплату готівки, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.

Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.

У цих документах слід також зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма №3 ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми») (за її наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).

08.02.2022

Податкова амністія: обов’язкові документи надіслано наступного дня після подання декларації

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, для об’єктів декларування, визначених п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Крім того, для об’єктів декларування, визначених п. п. «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Таким чином, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати Декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням Декларації.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

08.02.2022

Які витрати на відрядження, крім добових, не включають до оподатковуваного доходу платника податк

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включають кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, які виплачують відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Включають до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включають до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плату за видовищні заходи.

Будь-які витрати на відрядження не включають до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включають до оподатковуваного доходу платника податку.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

07.02.2022

Якщо відсутній фіскальний чек на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»

Інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» при:

фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;

фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).

Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.

При відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.

07.02.2022

Податкова амністія: чи декларувати рухоме чи нерухоме майно, яке отримане у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п. п. «а» п. п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

07.02.2022

Підприємства Тернопільщини спрямували до зведеного бюджету 7,3 млн грн податку на прибуток

У січні цього року платники податків – юридичні особи Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України 7,3 млн грн податку на прибуток підприємств. Це перевищило очікувані більш на 119 відс, отож додатково до скарбниці надійшло 4 млн гривень. Порівняно з січнем 2021 року надходження з податку на прибуток підприємств збільшились на 3,5 млн гривень.

При цьому до державного бюджету перерахували 6,5 млн грн, а до бюджетів територіальних громад – 800 тис. гривень. Фактично скарбниці додатково отримали відповідно 3,5 млн грн та 500 тис. гривень. Адже реальна сплата перевищила очікувану на 118 відс. та 129 відс.

З початку 2022 року до загального фонду зведеного бюджету платники також спрямували 30,7 тис. грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.

Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником самостійно. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.

07.02.2022

Оподаткування податком на доходи нерезидента безоплатно наданих товарів, послуг нерезиденту – юрособі

Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема:

доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Таким чином, якщо безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у п.п «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.

В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з безоплатного надання товарів, послуг, основних засобів нерезиденту – юридичній особі потребує аналізу договорів та первинних документів, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ.

07.02.2022

Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон №481) ліцензія на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

копії засновницьких документів;

атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції - зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального);

договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі №481, забороняється. Подаються копії зазначених у Законі №481 документів в одному примірнику. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом №481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом, або подаються в електронному вигляді. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону №481, видаються за умови обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва).

Повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом №481), акредитованих відповідно до законодавства.

При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 №85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за №291/1316, із змінами та доповненнями.

Інформацію щодо органів, які проводять атестацію виробництва виробів в Україні, можна знайти в мережі Інтернет на офіційному сайті ДП «Укрметртестстандарт» за адресою: http://www.ukrcsm.kiev.ua.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

04.02.2022

Податкове зобов’язання для виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом

Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон №1914) внесено зміни, зокрема, до підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п. п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, при списанні безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Слід зазначити, що в Інформаційному листі №1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.04.02.2022

Надходження бюджетів тергромад Тернопільщини суттєво зросли

У січні цього року територіальні громади Тернопільщини отримали на 26 відсотків більше податкових платежів, ніж торік. Адже надходження податків і зборів до місцевих бюджетів склали 448,2 млн гривень. Приріст до січня 2021 року становить 93,1 млн гривень.

Серед платежів, які суттєво посприяли наповненню скарбниць громад, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, земельна плата, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Так, місцеві бюджети отримали 279,4 млн грн податку на доходи з фізичних осіб, а це на 25 відсотків або 56,6 млн грн більше, ніж торік. Малий бізнес сплатив105,1 млн грн єдиного податку, що на 30 відсотків або 24,1 млн грн перевищило показник січня попереднього року. Земельного податку надійшло на 2,6 млн грн (11 відсотків) більше, адже цьогоріч його сплата склала 26,2 млн гривень. Надходження з податку на нерухоме майно зросли на 46 відсотків: 21,1 млн грн у січні 2022 року та 14,6 млн грн у січні 2021 року. Реалізація підакцизної продукції додала бюджетам тергромад 12,1 млн грн, що на 18 відсотків або 1,9 млн грн більше, ніж торік.

На думку податківців, попри те, що це перший місяць року, спільними зусиллями податкової служби краю, органів місцевої самоврядування та бізнесу вдалося належно подбати про фінансове забезпечення громад краю.

04.02.2022

Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?

Відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом №265.

Пунктом 3 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, на території України у сферах, визначених Законом №265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

04.02.2022

Деклараційна кампанія 2022: коли подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи

Податковим кодексом України передбачено, що податкова декларація про майновий стан і доходи подається:

- до 09.02.2022 (включно) фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування). Важливо пам’ятати, якщо фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

- до 03.05.2022 (включно) – громадяни, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані подати податкову декларацію, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Якщо в платника податку відсутні підтвердні документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 Кодексу, то згідно з п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 03.05.2022 (граничний термін подання декларації).

- до 31.12.2022 (включно) – громадяни, які мають право на податкову знижку.

Платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, повинні подати декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

04.02.2022

Відмова від застосування спрощеної системи оподаткування та коли така відмова є обов’язковою

Відповідно до п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів .

Згідно з п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Слід зазначити, що абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п. п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Водночас відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

03.02.2022

На соціальні гарантії платники Тернопільщини спрямували майже 374 млн грн єдиного внеску

У січні цього року платники податків Тернопільської області спрямували на соціальний захист 373,9 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 17% або на 54,4 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Варто зазначити, що така позитивна динаміка свідчить про успішність заходів податкової служби щодо детінізації економіки та зайнятості населення, а також усвідомлення необхідності доброчесної сплати збору страхувальниками.

Як відомо, єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

03.02.2022

Розрахунок через ПРРО при використанні електронних приладів для зважування товару

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), зокрема, при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Під час формування чека на ПРРО у суб’єкта господарювання є можливість зазначити кількість товару та, у разі використання електронних приладів для зважування товару, в графі «кількість товару» вручну заповнити вагу (наприклад: при реалізації вагового товару в кількості 1 кг. 457 грам в графі «кількість товару» потрібно зазначити 1,457).

Водночас в програмному забезпеченні «ПРРО Каса», яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, не передбачено можливості підключення електронних приладів для зважування товару (електронних ваг).

03.02.2022

Податкова амністія: особливості для визначення ліквідних активів

Згідно з п. п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

У даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року №481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п. п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

03.02.2022

Зміни в порядку формування податкового кредит

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-IX внесено зміни до абзаців четвертого-шостого п. 198.6 Податкового кодексу. Зокрема, починаючи з 01.01.2022 року змінено терміни, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту. Так, період включення податкових накладних/розрахунків коригувань до податкового кредиту зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати їх складання.

Слід звернути увагу на те, що у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН такий термін перебігу 365 днів переривається на період такого зупинення.

Якщо у платника податку станом на 01.01.2022 року наявні податкові накладні/розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ, за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, впродовж 2022 року, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків.

03.02.2022

Визначаємо загальне мінімальне податкове зобов’язання платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Підпунктом 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно з п.п. 141.9.2 п. 141.9 ст. 141 ПКУ для платника податку, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс., різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;

рентна плата за спеціальне використання води;

20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Підпунктом 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що для платника податків, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 відс., різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

податок на прибуток підприємств у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь;

єдиний податок платника єдиного податку четвертої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

єдиний податок платника єдиного податку третьої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну) у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;

рентна плата за спеціальне використання води у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

Зокрема, п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що часткою сільськогосподарського товаровиробництва є питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.

Джерелом інформації при складанні розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 141.9.4 п. 141.9 ст. 141 ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.

У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.

Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Слід зазначити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.

При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема підпунктами 141.9.2, 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

02.02.2022

Земельна звітність: оригінал чи копія витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянк

Згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону №1378).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) (далі – Декларація).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому норми ПКУ не обумовлюють обов’язкового подання оригіналу витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки разом з поданням податкової декларації з плати за землю.

Отже, при поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею, за вибором платника податку, може бути подано як оригінал витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, так і його копія (надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі).

02.02.2022

Чи треба при продажу у кіосках газет, журналів, листівок, конвертів, знаків поштової оплати застосовувати РРО?

Відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, зокрема, при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відс. загального товарообігу, за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення.

02.02.2022

Тернопільщина: стан надходжень у січні

До Зведеного бюджету України платники податків Тернопільщини спрямували 762,9 млн грн податкових платежів у січні 2022 року.

Найбільше надійшло коштів зі сплати податку на доходи з фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та акцизного податку. Так, надійшло 379,9 млн грн податку на доходи включно з військовим збором, що на 59,9 млн грн більше, ніж у січні 2021 року. Підприємства перерахували 7,3 млн грн податку на прибуток, а це плюс 1,4 млн грн до минулого року. Виробники підакцизної продукції спрямували 2,3 млн грн акцизного податку, що на 300 тис. грн більше, ніж торік.

Місцеві бюджети за січень цього року отримали 448,2 млн грн податкових платежів. Приріст надходжень до січня 2021 року склав 93,1 млн гривень.

02.02.2022

Випадки подання уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку.

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;

після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ;

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

01.02.2022

Частина витрат за навчання в аспірантурі підлягає поверненню

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон №1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону №1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва.

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

01.02.2022

Цікавились доходами та сплаченими внесками

Торік податківці отримали 73 інформаційних запити від осіб, які забажали скористатися своїми правами, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Переважна кількість запитувачів – це громадяни. Від них надійшло 62 запити. Ще 11 заяв надіслали представники юридичних осіб.

Більшість запитів надіслали засобами електронного зв’язку – 42 заяви. Поштою надійшло 24 запити, а 7 подані наручно.

Запитувачі у своїх заявах насамперед цікавилися інформацією щодо внесків до фондів, доходами та сплаченими сумами податків суб‘єктів господарювання. Їх турбували також питання сплати екологічного податку, акцизного податку, порядку розрахунку податку на майно, списання податкового боргу, необхідності подання дозвільних документів, щодо розрахунку плати за землю, а також розміром податкових надходжень до міського бюджету.

За результатами розгляду запитів, фахівці податкової служби краю задовольнили 30 запитів, на які надали вичерпні відповіді. Відмовили в отримання інформації 25 запитувачам, ще 17 – надали роз’яснення та перенаправили за належністю. Один лист залишили без розгляду на прохання самого адресата.

01.02.2022

Податкова амністія:вартість земельної ділянки, яку необхідно зазначати

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

Водночас декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

01.02.2022

Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за ІV квартал 2021 року

Відповідно до п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у редакції, що діяла до 01 січня 2022 року) розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11-252.15 ст. 252 ПКУ, та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У ІV кварталі 2021 року діяли 2 (дві) облікові ставки: 8,5 відс. та 9,0 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 09.09.2021 №461-рш, від 21.10.2021 №517-рш, від 09.12.2021 №608-рш.

Тривалість дії облікової ставки: 8,5 відс. – 70 днів (01.10.2021-09.12.2021); 9,0 відс. – 22 дня (10.12.2021-31.12.2021).

Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати необхідно обчислити розмір середньозваженої облікової ставки за ІV квартал 2021 року, який відповідає 8,6 відс. ((8,5 відс. х 70 днів + 9,0 відс. х 22 дня)/92).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2021 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 25,8 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки.

01.02.2022

Відомості про нерухоме та рухоме майно у звітності підприємця

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 №783).

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис):

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

29.01.2022

Вимоги та заборони перебування на четвертій групі спрощеної системи оподаткуванняФОП

Відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Разом з цим встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);

суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

29.01.2022

На Тернопільщині виплатили 56,8 млн грн зарплатного боргу

Упродовж минулого року 156 підприємств Тернопільщини виплатили своїм працівникам 56,8 млн грн заборгованої зарплати. Цього вдалося досягти фахівцям Головного управління ДПС у Тернопільської області після індивідувальних роз’яснювальних заходів із керівниками таких установ та організацій. При цьому додаткові надходження з податку на доходи фізичних осіб склали 9,7 млн грн, а з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 13,9 млн гривень.

Торік податківці спільно з органами місцевої влади на засіданнях відповідних комісій заслухали керівників 11 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Після обговорення 10 суб’єктів господарювання ліквідували 5,7 млн грн зарплатної заборгованості та перерахували до бюджетів понад мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб і 510,9 тис. грн єдиного внеску.

На засіданнях комісій заслухали також керівників 113 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче за мінімальний розмір. Відтак 109 із цих організацій підвищили рівень виплати заробітної плати. Тож до бюджету надійшло 3,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 4,2 млн грн єдиного внеску.

Податківці обговорили необхідність дотримання законодавства про оплату праці із 785 суб’єктами господарювання краю. У результаті – 729 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Тож до бюджетів додатково надійшло 15,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 17,4 млн грн єдиного внеску.

Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у грудні роботодавці офіційно працевлаштували 3540 працівників.

29.01.2022

Відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язк

Згідно з абзацом першим п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця, якщо п. 7 ст. 3 Закону №265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Порядок передачі інформації від РРО та ПРРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв’язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в ПРРО.

Відповідно до п. 10 ст. 17 Закону №265 за порушення вимог Закону №265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції, зокрема, тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – при неподанні до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

Таким чином, у разі виявлення під час проведення перевірки неподання інформації через дротові або бездротові канали зв’язку до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

Крім того, зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

29.01.2022

Юрособа проводить реорганізацію: зняття з обліку в контролюючому орган

Відповідно до п. 11.13 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), при прийнятті рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (при наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

за відсутності грошових зобов’язань та/або податкового боргу – відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою №30-ОПП (додаток 15 до Порядку №1588);

за наявності податкового боргу – відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою №31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою №30-ОПП (додаток 16 до Порядку №1588) (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).

Згідно з п. 11.14 розд. XI Порядку №1588 формування контролюючим органом відомостей про узгодження плану реорганізації юридичної особи, яка має податковий борг, здійснюється у такому порядку:

1) платник податків, який реорганізовується та має грошові зобов’язання та/або податковий борг, після оприлюднення повідомлення про реорганізацію подає до контролюючого органу за основним місцем обліку:

заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП (додаток 14 до Порядку №1588) (далі – заява за ф. №8-ОПП);

копію рішення про реорганізацію;

у довільній формі план реорганізації, в якому зазначається порядок розподілу грошових зобов’язань та/або податкового боргу між іншими платниками податків – правонаступниками із зазначенням видів податків, зборів, сум і часток податків, зборів, а також часток активів, що передаються правонаступникам, чи інших критеріїв, за якими визначені частки податків, зборів. План реорганізації має бути підписаний уповноваженими особами платника податків, який реорганізується, та уповноваженими особами платників податків – правонаступників. Підписи таких осіб засвідчуються в установленому законодавством порядку.

Контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків у взаємодії з іншими контролюючими органами за основним місцем обліку правонаступників розглядає отримані документи у місячний строк від дня отримання заяви за ф. №8-ОПП. За результатами такого розгляду контролюючим органом приймається рішення про узгодження плану реорганізації або про відмову в узгодженні плану реорганізації, яке доводиться до відома платника податків;

2) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації здійснюється у порядку, визначеному ст. 98 глави 9 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

3) у разі отримання рішення про відмову в узгодженні плану реорганізації платник податків може погасити грошові зобов’язання та/або податковий борг або переглянути план реорганізації в частині розподілу податкових зобов’язань (боргу) правонаступнику (правонаступникам) та повторно звернутись до контролюючого органу за основним місцем обліку платника для його узгодження.

Відповідно до п. п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку №1588 підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.

При припиненні платника податків – юридичної особи (шляхом ліквідації або реорганізації) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу такого платника здійснюється у порядку, визначеному ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

28.01.2022

Ведення обліку товарних запасів не за встановленою формою: відповідальність

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (далі – Порядок №496), облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі – ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку №496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 9 розд. II Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. Якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП.

Статтею 20 Закону №265 визначено, що до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Разом з тим, ст. 26 Закону №265 передбачено, що посадові особи та працівник торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене вище, при виявленні під час перевірки суб’єкта господарювання – ФОП факту реалізації товарів, які обліковані не за формою, визначеною додатком до Порядку №496, та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена ст. 20 Закону №265 – у розмірі вартості таких товарів, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

28.01.2022

Зібрались на пенсію, а страхового стажу бракує

Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону №2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Підпунктом 4 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790) (далі – Інструкція №449), визначено, що за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і при отриманні від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції №449.

При цьому абзацами першим-другим частини п’ятої ст. 10 Закону №2464 встановлено, що сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Враховуючи викладене, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби Україниhttps://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

28.01.2022

Фізична особа, що провадить незалежну професійну діяльність, змінила офіс: алгоритм дій

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою №5-ОПП (далі – заява за ф. №5-ОПП) з оновленою інформацією про робоче місце, або повідомлення про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за формою №20-ОПП) про зміну даних про об’єкт оподаткування.

Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів:

заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку;

Повідомлення за ф. №20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку;

заяву за ф. №5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого орану за основним місцем облік�