На Тернопільщині допомагають родинам, члени яких загинули на Майдані чи в зоні АТО

Зустріч родин загиблих Героїв «Небесної сотні» та бійців АТО із Тернопільської області вдруге відбулася селі Заздрість, у музеї-садибі Йосипа Сліпого, що на Тернопільщині.

Розпочалося все 24 січня з Літургії та панахиди за загиблими. Згодом відбулося знайомство, так зване «перше коло», та психотерапевтичні групи. На завершення програми — роздача різдвяних баранців від “Кози-Дерези” та об’єднання всіх у спільній діяльності — послання до бійців на прапорі України, який передали в ДУК “Правий Сектор” і концерт за участі кобзаря Василя Жданкіна, його доньки Анастасії та гурту “Великодні зернятка”.

- Описувати подію у статті — складно, оскільки втрачається весь зміст переживань і вражень. Тож ми пропонуємо переглянути коментарі як записи хроніки зустрічі та власні душевні хроніки, — кажуть організатори.

«Зустріч родин загиблих — це безпечне місце для діалогу у переживанні втрати. Саме у групі, що об’єднана спільним випробовуванням долі,  родини відкривають завісу болю. Психологи, психотерапевти Української спілки психотерапевтів разом із священиками УГКЦ створюють умови для психологічного та духовного супроводу учасників цих зустрічей. Досвід переживання горя втрати — індивідуальний, як і кожна особистість сповнена своєрідності, так біль у проявах різниться. Групова робота дозволяє побачити себе у дзеркалі переживань інших…», каже 7 днів психолог Олександра Ніздрань.

«Доступ до найбільшого болю, яким супроводжується втрата, відбувається у середовищі таких же зболених людей, які пройшли шляхом горювання різну відстань. Більш чутливий отримує підтримку від стійкішого, сильніший турбується про слабшого, але напрямок — один, і своїх не кидають дорогою. Діє принцип уподібнення переживань і тоді значення, смисл горя переживається на рівні групи, спільноти, громади, що дозволяє розкрити серце, бути сприйнятним до страждання інших, проявити до них турботу, використати травму як ресурс…», - розповідає психотерапевт Олег Гуковський.

Отець Василь каже: «Я вважаю, що ці зустрічі — потрібна річ, оскільки, спостерігаючи за людьми, що відчули втрату, побачив, що вони не падають духом, хочуть продовжити справу рідних… Водночас, хочу подякувати психологам за організовану зустріч…»

 «Ми вдруге проводимо такий захід, під час якого працюємо в групах, зокрема із дітьми, проводимо ігри, малюємо, опрацьовуємо травму, переживання, відчуття страхів…», зазначає дитячий психотерапевт Ірина Срібна.

 «Після проведення кола в мене виник образ «коло левів, що годують гієн, які зосереджені всередині». І з’явилися амбівалентні емоції: страх, щоб смерть героїв була недаремною і радість, що не гієни оточили левів, а навпаки. Залишилося тільки перестати їх годувати. Герої своєю смертю згуртували людей, люди від щирого серця допомагають один одному. Мене радує, що в серцях людей, яким спричинили стільки болю, живе стільки любові, яку вони дарують іншим…», - зауважує психолог, психотерапевт Марія Ніженко.

Бліцопитування членів сімей загиблих:

Олена та Наталя: «Ми інакше сприймаємо горе, оскільки від смерті нареченого та брата вже рік минув. Ми все пережили і змирились із цим. Сюди приїхали, щоб висловити підтримку тим, хто ще не встиг пережите це горе, співпереживати втраті…»

Василь і Катерина: «Тут відбувається душевне розвантаження. Раді, що нас запросили, якщо й надалі «Родинне коло» буде відбуватися, ми будемо приїжджати. Дякуємо організаторам заходу, всім волонтерам…»

Дмитро, брат загиблого, 8 р.: «Мені все сподобалося, знайшов друзів. Особливо сподобалося, як дівчата виступали…»

Остап, брат загиблого, 8 р.: «Багато чого сподобалося: як робили зірочки, малювали, їли цукерки. Познайомився з двома хлопцями – Дмитром і Михайлом, вони тепер мої друзі…»

Нагадаємо, організатори зустрічі: фахівці Тернопільського обласного осередку Української спілки психотерапевтів, Психологічної Кризової Служби, духовенство УГКЦ. Особливу подяку вони висловлюють меценатам заходу: Руслану Савчишину, Вікторії та Ярославу Колодію (етномайстерня “Коза-Дереза”), Ірині Кельнер, водіям Роману, Тарасу, Андрію, Богдану, сестрам-василіянкам, які допомогли забезпечити проведення Зустрічі родин.

Довідково. Зустрілись 13 родин, а число таких у нашій області вже пішло за третій десяток. Активісти звертаються до родин, які не наважилися приїхати: «Не залишайтеся зі своїм горем наодинці! Ми зробимо все можливе, щоб підтримати вас!». Зателефонуйте у Логістичний центр допомоги бійцям АТО – 097-205-50-55 і повідомте про свої потреби — як матеріальні, так і духовно-психологічні.