ТЦК оштрафував чоловіка за те, що він не завершив проходження ВЛК

Чоловік звернулася до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позовні вимоги обґрунтував тим, що у грудні 2023 року постановою т. в. о. начальника ТЦК на нього було накладено штраф 1 700 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, за те, що начебто він не пройшов додаткове обстеження, не пройшов медичний огляд та лікування в закладах здоров`я згідно рішення військово-лікарської комісії відповідно до направлення, у зв`язку з чим станом на 13.12.2023 не завершив проходження військово-лікарської комісії. На думку ТЦК цим він порушив п. 10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок та військову службу» та ч. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 30 грудня 2022 року № 1487.

Оболонський районний суд Києва 4 березня 2024 року розглянув цю справу №756/16835/23 і скасував штраф.

Так, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Втім, суду не вдалося встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що позивач дійсно не пройшов додаткове обстеження, не пройшов медичний огляд та лікування в закладах здоров`я згідно рішення військово- лікарської комісії відповідно до направлення у зв`язку з чим не завершив проходження військово- лікарської комісії. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу відповідач будь-яких письмових відзивів, що обґрунтовують доводи його заперечень до суду не надав.