Вагітна у 16… Зараз на телебаченні навіть транслюється американське реаліті-шоу з однойменною назвою. У ньому показані всі труднощі й переживання школярки, яка невдовзі стане мамою. І, що характерно, там усе відбувається в атмосфері матеріального добробуту й підтримки з боку близьких. Але так буває здебільшого лише у “закордонній казці”, - пише Місто...
Натомість у нас дівчатам, які також опинилися у такій непростій ситуації, доводиться ой як непросто. Але якщо одні ще можуть розраховувати на підтримку рідних, то інші взагалі опиняються зі своєю проблемою сам на сам. До того ж, буває, їм услід люди кидають осудливий погляд. Відтак деякі дівчата ще й змушені поставати перед вибором: народжувати чи ні…
«Мати влаштовує своє життя»
16-річна Наталя (ім’я змінене — прим. авт.) зараз на п’ятому місяці вагітності. Поки що не знає, хто з’явиться на світ — син чи донечка. Аби лише, дав би Бог, було здоровеньке. Каже, що дитина є для неї бажаною та, сподівається, зростатиме вона в любові та достатку. Дівчина розуміє, що для цього доведеться докласти чимало зусиль, адже сьогодні вона залишилася без даху над головою. Але про це трохи згодом…
Розмовляємо з Наталею у Тернопільському обласному центрі соціально-психологічної допомоги, де зараз вона знайшла тимчасовий притулок. Сюди її направили із міжнародного благодійного фонду “Дар життя”, основна діяльність якого спрямована на те, щоб вагітні жінки не зважувалися на аборт. Тут дівчина хоче перебути принаймні до пологів.
Худенька, світловолоса і синьоока вона зовні виглядає навіть молодшою від своїх ровесниць. Здається, сама ще зовсім дитина…
Вагітність для Наталі стала випадковістю, адже вона планувала спочатку хоча б довчитися в училищі, а дитина у її найближчі плани ще не входила. Дізнавшись, що стане мамою, спочатку трохи занепокоїлася. Проте, разом із тим, усвідомлювала, що діти — це найбільша радість у житті! І про ніякий аборт навіть мови не могло бути.
Родом дівчина зі Сходу України, проте останні роки разом із матір’ю проживала у Кременецькому районі. Там, у місцевому училищі, Наталя здобувала спеціальність кухаря-офіціанта. Вчитися їй залишилося ще два роки, але через вагітність змушена була взяти “академку”.
Розповідає, коли їй було всього півтора року, батько пішов із сім’ї. І зараз її мати, ще молода 34-річна жінка, намагається влаштувати своє особисте життя. А рідну доньку, очевидно, вважає достатньо дорослою для того, аби та вже могла дати собі раду.
“Деякий час я жила в будинку вітчима, — розповідає Наталя. — Але одного разу мама посварилася з ним і пішла до іншого чоловіка. Спочатку казала, що забере мене… Але куди ж, якщо там у них лише дві кімнати?.. В одній вона зі співмешканцем, а в іншій — його старенька мати. Інколи ми зідзвонюємося. Одного разу вона навіть привезла мені продукти… Але я ніколи не забуду того, як вона, хоч тільки на словах, та все ж відмовилася від мене. Казала, дивлячись у вічі: “Хочеш, я візьму на себе кредит, але щоб потім остаточно позбутися вас…”
Добре, що хоча б хлопець, від якого завагітніла Наталя, не покинув її напризволяще. Він з багатодітної родини, де, окрім нього, виховується ще четверо дітей. Тож і там навряд чи для молодої сім’ї знайдеться хоч трохи місця.
Наталя зверталася за допомогою у Червоний Хрест, де їй дали 200 гривень. А в “Карітасі”допомогли продуктами й одягом.
Вона й у подальшому сподівається на допомогу й підтримку ближніх. Адже, куди йти, де шукати допомоги з дитиною на руках та ще й без копійки…